Використання інтерактивних методів навчання під час лекцій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці

Використання інтерактивних методів навчання під час лекцій

Ковальчук Інна Владиславівна

кандидат педагогічних наук

доцент кафедри педагогіки та соціальної роботи

Кройтор Ольга Петрівна

кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри

професійної та технологічної освіти і загальної фізики

Анотація

фахівець навчання компетенція

У статті підкреслено, що швидкий розвиток навчальних технологій та виклики, які отримує сучасна освіта зумовлюють перегляд існуючих звичних підходів до проведення занять у вищій школі. Професійні вимоги до підготовки майбутніх фахівців вимагають від викладачів швидкої адаптації до інновацій сучасності, своєчасного оновлення навчального матеріалу, використання сучасних методів та підходів до навчання, які дозволяють не тільки забезпечити затребувані компетенції та програмовані результати навчання, а ще й зробити сам процес навчання більш цікавим та різноманітним. У цьому контексті особливої ваги набувають лекційні заняття, які залишаються основною формою навчання в українських освітніх закладах. У статті розглянуто особливості структури різних видів лекцій, особливу увагу нами звернено, що лекції з навчальних дисциплін не тільки дозволяють передати студентам інформацію, але й забезпечують її ефективне засвоєння завдяки використанню інтерактивних методів навчання, які урізноманітнюють навчальний процес, забезпечують активну взаємодію між усіма учасниками навчального процесу, стимулюють ініціативність, самостійність, креативність. Серед усього різноманіття інтерактивних методів, які можна використати під час проведення лекцій розглянуто деякі переваги таких методів як «Шість чому», «Риба-метод», «Кластер», «Оцінка іншого фахівця», «Таблиця ЗХД». У результаті опитування здобувачів вищої освіти природничих спеціальностей Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича встановлено, що більшість респондентів вважають за доцільне використовувати інтерактивні методи під час лекцій на різних етапах їхнього проведення, опитувані визначили також оптимальний час на використання інтерактивних методів під час лекції. Теоретичний аналіз проблеми, та проведене опитування здобувачів вищої освіти переконали, що лекція як форма навчання в закладах вищої освіти потребує модернізації відповідно до потреб розвитку новацій в освіті. Тому є доцільність продовжувати дослідження у цьому напрямі, обговорювати проблему на педагогічних форумах та конференціях.

Ключові слова: інтерактивні методи, «Риба-метод», «Кластер», «Таблиця ЗХД», «оцінка іншого фахівця», «Шість чому», природничі спеціальності, форми та види лекцій, «активні» лекції.

Kovalchuk Inna Vladyslavivna Ph.D., Associate Professor of the Department of Pedagogy and Social Work, Yuriy Fedkovich Chernivtsi National University, Yuriy Fedkovich Chernivtsi National University, Chernivtsi

Kroitor Olga Petrivna Ph.D., Associate Professor of the Department of professional and technological education and general physics, Yuriy Fedkovich Chernivtsi National University, Yuriy Fedkovich Chernivtsi National University, Chernivtsi

Use of interactive learning methods during lectures

Abstract

The article emphasizes that the rapid development of educational technologies and the challenges faced by modern education necessitate a revision of the existing conventional approaches to teaching in higher education. The professional requirements for the training of future specialists require teachers to quickly adapt to the innovations of our time, timely update the educational material, use modern methods and approaches to teaching, which not only provide the required competencies and programmed learning outcomes, but also make the learning process more interesting and diverse. In this context, lecture classes, which remain the main form of education in Ukrainian educational institutions, are of particular importance. The article discusses the peculiarities of the structure of various types of lectures, with special attention being paid to the fact that lectures in academic disciplines not only allow students to convey information, but also ensure its effective assimilation through the use of interactive teaching methods that diversify the learning process, ensure active interaction between all participants in the learning process, and stimulate initiative, independence, and creativity. Among all the variety of interactive methods that can be used during lectures, some advantages of such methods as "Six Why's", "Fish Method", "Cluster", "Evaluation of another specialist", "GCM Table" are considered. As a result of a survey of higher education students majoring in natural sciences at Yuriy Yuriyovych Chernivtsi National University it was found that the majority of respondents consider it appropriate to use interactive methods during lectures at different stages of their conduct, and the respondents also identified the optimal time for using interactive methods during the lecture. The theoretical analysis of the problem and the survey of higher education students convinced us that the lecture as a form of education in higher education institutions needs to be modernized in accordance with the needs of innovation in education. Therefore, it is advisable to continue research in this area and discuss the problem at pedagogical forums and conferences.

Keywords: Key words: interactive methods, «Fish-method», «Cluster», «ZHD table», «assessment by another specialist», «Six reasons», natural sciences, forms and types of lectures, «active» lectures.

Постановка проблеми

Особистісно-орієнтований підхід до організації та здійснення навчання в закладах вищої освіти (надалі ЗВО) вимагає перегляду методичних засад основної форми навчання - лекції. Існуючі напрацювання з теми розкривають її структуру, зміст, позитивні і негативні тенденції, але є необхідність проаналізувати як впливає використання інтерактивних методів навчання на мотивацію здобувачів вищої освіти до навчання та на сприймання ними навчального матеріалу. Тим більше, що останнім часом, через доступність для студента різної за змістом та за джерелами інформації спостерігається тенденція до використання активних форм та методів у професійній підготовці фахівців. Також зауважимо, що через низьку запам'ятовуваність інформації, відбувається зменшення популярності лекції як форми викладу матеріалу. Згідно з пірамідою знань найвищий показник засвоєння навчального матеріалу отримується при використанні ігрових та інтерактивних форм навчання, яким лекція, в силу великого обсягу складного навчального матеріалу, що має бути викладений за короткий час, значно поступається.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема змісту, типів лекцій була предметом аналізу ряду вітчизняних науковців. Серед напрацювань нам імпонують дослідження Н. Бутенка, В. Головенкіна, Л. Кайдалової. В. Черних. У їхніх роботах наведена характеристика лекції як форми навчання, а також запропоновано обґрунтовану структуру лекції, вказано на можливі шляхи удосконалення цієї форми навчання. Відомими науковій спільноті є дослідження Н. Олійник, В. Спірідонової, присвячені нетрадиційним лекціям.

Науковці, на основі аналізу літератури, доводять, що нетрадиційна лекція є одним із засобів підвищення ефективності навчання здобувачів вищої освіти у вищих навчальних закладах освіти. Основні етапи підготовки до проведення лекції висвітлено І. Козак. У роботі, написаній для підготовки докторів філософії із галузі «Галузеве машинобування», запропоновано практичні завдання для формування професійних компетентностей майбутніх фахівців. Науковиця О. П'янкова висвітлює особливості «активних» лекцій як перспективної форми навчання. Наведена інформація переконує, що проблема лекції як форми організації навчання в закладах вищої освіти достатньо добре й різнобічно висвітлена у науковому доробку вітчизняних дослідників. Хочемо долучитися до когорти педагогів і висвітлити методику використання інтерактивних методів у процесі проведення лекцій.

Мета статті

Розкрити особливості лекції як форми навчання на природничих спеціальностях та висвітлити можливі шляхи використання інтерактивних методів під час її проведення у ЗВО.

Виклад основного матеріалу

У науковій педагогічній літературі поняття «лекція» розглядається як форма та як метод організації навчання. Узагальнене і досить стримане визначення лекції, пропонує С. Гончаренко в «Українському педагогічному словнику». Вчений розглядає цю форму навчання як систематичний і послідовний виклад навчального матеріалу чи будь-якого питання, теми, розділу, предмета, методів науки [2, с.189].

У посібнику з педагогіки М. Фіцули запропоновано дещо ширше визначення: «Лекція (з лат. Іееїіо - читання) - це стрункий, логічно завершений, науково обґрунтований, послідовний і систематизований виклад певної наукової проблеми, теми чи розділу навчального предмету, ілюстрований за необхідністю наочністю та демонструванням дослідів» [10, с. 117]. Лекція органічно поєднується з іншими видами навчальних занять, а також слугує основою поглиблення і систематизації знань з певної галузі наук, які набувають здобувачі вищої освіти в процесі аудиторної та позааудиторної навчальної роботи.

Визначенню важливих характеристик лекції сприяє аналіз позитивних та негативних ознак цієї форми навчання. Наприклад, Л. Кайданова серед переваг лекції, як форми викладу матеріалу визначає:

можливість реалізувати у її ході провідні ідеї гуманної педагогіки, що втілюються на занятті як творче спілкування лектора з аудиторією, та спільна емоційна взаємодія спрямована на пошук відповідей на запитання;

у процесі лекції під час розмірковування над запитанням лектора відбувається активізація мисленнєвої та розумової діяльності здобувачів вищої освіти;

у змісті лекції пропонується великий обсяг наукової інформації, що відображає сучасні досягнення певної наукової галузі; обов'язком лектора є врахування особливостей професійної підготовки та інтересів здобувачів вищої освіти;

лекція значно економить час здобувачів освіти у самостійному вивченні предмета [5].

Як зазначають Т. Туркот, О. Коновал, однією з переваг лекції є та, що підготовка до неї потребує від викладача щонайменше 30-40 годин. У той час, коли студенти засвоюють матеріал за 2 години. Іншими словами, «високий енергетичний імпульс» лекції забезпечується потужною і довготривалою «акумуляцією» інформаційної енергії [9].

Разом з тим, для лекції також характерні і негативні характеристики як форми навчання, що уже не відповідає сучасним потребам практики. Узагальнюючи різні ідеї Є. Моісеїв зупиняється на таких недоліках лекції:

вона не відповідає новітнім тенденціям підготовки фахівця, оскільки пропонує знання, а не формує компетенції;

у процесі лекції знаходить свою реалізацію, в основному, репродуктивний метод навчання, студенти сприймають і відтворюють інформацію часто не осмислюючи її;

іноді під час лекції не реалізується особистісно-орієнтований підхід та суб'єкт - суб'єктні відносини;

одночасне спілкування з численною аудиторією не сприяє диференціації навчання;

лекція регламентована у часі, тому часто немає можливості висвітлити всі питання належним чином;

іноді лекції нагадують диктант, що не сприяє осмисленню сказаного викладачем;

через відсутність інформаційних технологій часто у процесі лекції зміст навчального матеріалу сприймається лише слуховим аналізатором [6], в той час, коли в аудиторії є студенти візуали й кінестетики.

Окремі недоліки лекції, на думку науковиці І. Дичківської, можна подолати якщо практикувати нетрадиційні форми лекційного заняття. Вони сприяють: активізації розумової діяльності здобувача вищої освіти;

самостійному, творчому виробленню рішень у процесі освітньої діяльності, підвищенню мотивації до навчання; забезпечують активну взаємодію викладача і здобувача вищої освіти [4, с. 245-255]. Серед нетрадиційних лекцій О. Брюховецька, Н Олійник, Є. Моісеїв, Л.Спірідонова, О. П'янкова, виділяють такі:

проблемна лекція, яка передбачає діалог викладача зі здобувачами вищої освіти. Викладач підтримує контакт шляхом постановки проблемних запитань, які стимулюють розумову діяльність тих хто навчається, мобілізують його до використання раніше засвоєних знань для отримання нових. Під час такої лекції студент бере активну участь у обговоренні питань, сприймаючи їх полемічну суть [2, с. 7].

лекція-діалог складається з трьох етапів. На першому етапі такої лекції відбувається постановка проблеми перед аудиторією, викладач визначає коло питань, що потребують обговорення у процесі дискусії. На другому етапі відбувається пошук правильного вирішення цієї проблеми, на ґрунті обговорення додаткової інформації від викладача [8, с. 450]. Третій етап передбачає формулювання висновків і узагальнень відповідей студентів [8, с. 450].

лекція з розбором конкретних ситуацій спрямована на пригадування здобувачами вищої освіти раніше засвоєних знань, і проводиться з використанням мультимедійних засобів навчання. Запропонована для перегляду інформація надалі обговорюється в процесі групової дискусії за творчим осмисленням запитань лектора [2, с. 67].

Недоліки традиційної лекції, на думку О. П'янкової, можна подолати використовуючи такі «активні» лекції як: лекції-візуалізації; лекції-діалоги; проблемні лекції; лекції-пресконференції; лекції-дуети (бінарні лекції) [8, с. 450].

Основними засобами викладу матеріалу на лекції-візуалізації є: рисунки, схеми, діаграми, графіки, таблиці, відео сюжети, та фільми, конспекти лекцій [2-4].

Лекції-пресконференції передбачають залучення кількох викладачів. Студенти ставлять лектору запитання, а він систематизує їх і протягом визначеного часу присутні викладачі відповідають на них, тобто відбувається послідовний виклад теми, як узагальнений вигляд відповідей.

Лекцію-консультацію можна практикувати із запрошеними стейкголдерами. Фахівець конкретної галузі дає відповіді здобувачам вищої освіти з практичних питань діяльності майбутнього фахівця та звертає увагу на особливості вирішення професійних задач [8, с. 451].

Не менш цікавою є активізація слухачів шляхом впровадження лекції-провокації. Вона пожвавлює інтерес до предмету, амбітність, потребу в дискусії, опозиційність мислення, що є характерними для студентської аудиторії. Лекція-провокація передбачає сприймання інформації, яка може містити помилки. Завдання здобувача освіти - помітити помилки у змісті лекції. За 15 хвилин до завершення заняття відбувається обговорення помилок та неправильних цитат, натомість наводяться правильні твердження [8, с.452].

Особливої уваги, заслуговують бінарні лекції. Ця форма заняття потребує продуманого сценарію, вміння викладача працювати у парі й імпровізувати. Два фахівці висвітлюють одну тему перед студентською аудиторією [8, c. 452]. У закладах вищої освіти практикують також лекції-екскурсії, інтерактивні лекції, лекційні спецкурси, багатоцільові лекції, лекції брейнстормінг, лекції «Круглий стіл» [2, 6, 8].

Поділяємо думку О. П'янкової, яка підкреслює: «cучасний студент не потребує класичного лектора-професора, котрий викладає матеріал за чітко сформованою програмою десятирічної давнини. Молодь бажає спілкування з лектором-однодумцем, лектором-опонентом, який розуміє свою роль у дискусії, практикує гнучкий підхід, варіативність, націлює здобувачів освіти на спільний пошук прикладів, зумовлює співпричетність у формуванні висновків, обговоренні результатів» [8, с.449 ]. Схожий підхід спостерігаємо також і у науковому доробку Є. Федорчук [11]. У зв'язку з цим, вважаємо, що можна значно пожвавити виклад матеріалу у ході традиційної лекції шляхом запровадження до її змісту інтерактивних методів навчання. Для доказу нашого припущення варто звернутися до структури лекції. Її аналіз дозволить визначити найкращі можливості використання інтерактивних методів навчання на різних етапах. При цьому будемо брати за основу важливі показники ефективної лекції: змістовність, інформативність, повнота і достовірність інформації.

Підручники, посібники, статті для підготовки майбутніх лекторів [1, 9, 10] пропонують орієнтовно таку структуру традиційної лекції: вступна частина (зв'язок з минулою лекцією, введення в тему); основна частина (виклад основних положень з акцентованими висновками, які стосуються кожного питання); підбиття підсумків (загальний висновок) [10, с.118]. При цьому провідними принципами організації та проведення лекції мають стати такі: спрямованості навчання на реалізацію мети освіти; науковості та інформативності; логічності й систематичності; наступності; доступності викладеного матеріалу; проблемності навчання; історичності; зв'язку теорії й практики з життям; єдності навчання й виховання; свідомості й активності; наочності; міцності знань [6, с. 4-6].

Наведена структура лекції й перераховані принципи її організації та проведення дозволяють запровадити у практику інтерактивні методи на кожному етапі традиційної лекції. Розглянемо, на прикладі плану лекції, як можна використати інтерактивні методи навчання для стимулювання пізнавальної активності здобувачів вищої освіти та формування у них компетентностей визначених освітньою програмою.

При складанні плану лекції доцільно пам'ятати, що питання, які пропонуються для обговорення мають знаходитися у межах предмету, що вивчаємо. Також їхній зміст детермінується природничим спрямуванням. У подальшому складанні змісту лекції, план (простий чи розгорнутий) виступає орієнтиром для лектора й для здобувача вищої освіти, він чітко визначає межі розгляду теми.

У плануванні вступної частини лекції окрім привітання, перевірки присутніх, можна запропонувати інтерактивний метод «Шість чому», який буде сприяти пізнавальній активності. Суть методу полягає у формулюванні відповідей здобувачів вищої освіти на шість запитань щодо необхідності вивчення навчального матеріалу для професійного становлення майбутнього фахівця. Для пожвавлення обговорення можна використати ілюстрації, що можуть стимулювати мислення здобувача вищої освіти і спрямовувати його до роздумів щодо поставленого лектором запитання. В основній частині лекції, на нашу думку, доцільними будуть методи: «Кластер» до основного терміну, що розглядається на лекції, а також подальший аналіз проблеми, шляхом активізації життєвого досвіду студентів з використанням «Риба-метод». Голова риби - це проблема, яка обговорюється, а верхні кістки скелету - можливі вирішення проблеми, нижні кістки - наслідки запропонованих рішень.

На завершальному етапі лекції підсумок можна провести з використанням інтерактивної таблиці (ЗХД), що включає три графи: «Знаю», «Хочу знати», «Дізнався».

На різних етапах лекції можна використовувати також інші інтерактивні методи: «Мозковий штурм», «Дуель», «Ромашка», «Аналіз запропонованого тексту з точки зору фахівців різних напрямів» та ін. Вибір інтерактивного методу зумовлений такими чинниками: професіоналізмом лектора;

можливостями інформаційних технологій, які він використовує; індивідуальними та віковими особливостями студентської аудиторії, природничою спеціальністю слухачів.

Для оцінки доцільності та ефективності використання інтерактивних методів навчання під час лекцій було проведено опитування базі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. У опитуванні брали участь студенти університету спеціальностей Середня освіта (Трудове навчання та технології), Професійна освіта (Машинобудування), Науки про Землю. На початковому етапі було здійснено роз'яснення суті інтерактивних методів навчання та окреслено їх особливості й можливості використання у навчальному процесі. На наступному етапі проводилось опитування власної думки здобувачів освіти щодо спроможності та доцільності використання інтерактивних методів під час лекційних занять. Для обговорення були обрані наступні методи: «Шість чому», «Риба-метод», «Кластер», «Оцінка іншого фахівця (надалі ОІФ)», «Таблиця ЗХД». Крім того, здобувачі вищої освіти могли запропонувати для використання інші інтерактивні методи, які на їхню думку здатні суттєво покращити процес засвоєння навчального матеріалу та урізноманітнити сам навчальний процес, зробивши його більш цікавим та динамічним.

Узагальнене опитування щодо використання інтерактивних методів дало наступні результати:

68,7 % вважають, що інтерактивні методи навчання необхідно використовувати завжди на різних етапах лекційних занять;

31,3 % вважають, що інтерактивні методи потрібно іноді впроваджувати під час лекційних занять.

Відмітимо, що одним із результатів експерименту є те, що кожен із опитуваних здобувачів освіти вважає доцільним використання інтерактивних методів під час лекцій.

Більшість опитуваних вказали, що не потрібно виділяти у ході лекцій багато часу на використання інтерактивних методів. У загальному, оптимальний час, відведений на інтерактивні методи має складати до 10 хвилин. Проте, як бачимо із результатів наведених на рисунку 1, для деяких інтерактивних методів здобувачі вищої освіти відводять більший час, зокрема, застосування методів «Кластер» та «Таблиця ЗХД» потребує від 10 до 20 хвилин. Вважаємо, що такий результат зумовлений розумінням здобувачами освіти того, що для якісного виконання завдань, які передбачають дані методи, потрібно більше часу для опрацювання інформації. Результати опитування представлені на рисунку 1.

Рис. 1. Оптимальний час використання інтерактивних методів під час лекційних занять

Щодо ефективності використання згаданих інтерактивних методів під час лекцій, то результати опитування показали, що усі вище вказані методи дають гарний результат за умови їх використання під час лекційних занять.

Рис. 2. Результати оцінювання ефективності інтерактивних методів під час лекційних занять

За оптимальністю використання, більшість учасників опитування віддають перевагу «Риба-метод», вважаючи його продуктивність дещо вищою за продуктивність інших методів. Друге місце за результативністю займають методи «Кластер» та « Таблиця ЗХД». Наступні за ефективністю виявились методи «Шість чому» та «ОІФ». Результати опитування представлені на рисунку 2. Проте, найкращим методом для включення у взаємодію виявився метод «Шість чому».

Висновки

Незважаючи на складність проведення та окремі недоліки, лекція у закладах вищої освіти залишається основною формою викладу складного матеріалу. Для того щоб уникнути нудьги студентів і підтримати їхній інтерес до навчання доцільно практикувати різні види лекції, а також урізноманітнювати виклад використанням інтерактивних методів навчання. Різноманітність сприятиме мотивації здобувачів вищої освіти до навчання, формуванню компетентностей визначених освітньою програмою підготовки фахівця, а також самостійному вивченню предмета.

Перспективами подальших досліджень визначимо вивчення шляхів удосконалення лекції у закладі вищої освіти.

Література

1. Алексєєв В.О. Методика проведення лекції у вищій школі [Електронний ресурс] / В.О. Алексєєв. // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. - 2009. - № 3. - С. 8-12. - Режим доступу: http://www.pedagogy-journal.kpu.zp.ua/archive/2009/3/3.pdf.

2. Брюховецька О.В. Інноваційний формат університетської лекції в сучасному освітньому процесі [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://lib.iitta.gov.ua/.

3. Гончаренко C. Український педагогічний словник. К.: Либідь, 1997. С. 366.

4. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. Київ: Академія, 2012. 344 с.

5. Кайдалова Л.Г. Теоретико-методичні аспекти викладання лекції у вищому навчальному закладі [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://publications.lnu.edu.ua/.

6. Методика організації та проведення лекції у національній академії внутрішніх справ / за ред, Моісеєва Є.М: метод. реком. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://okop.naiau.kiev.ua/assets/files/npa-navs/MetRec_lekc.pdf.

7. Олійник Н.А., Спірідонова Л.М. Нетрадиційні форми лекцій як засіб підвищення ефективності навчання студентів у вищих аграрних закладах освіти. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. № 69. Т. 3. 2020. С. 65-68.

8. П'янкова О.В. «Активні» лекції: сутність, види, особливості, перспективи використання в українській вищій школі. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://dspace.nuft.edu.ua/.

9. Туркот О. Коновал О. Педагогіка та психологія вищої школи: Навч. пос. для студентів вищих навчальних закладів. Херсон: Олді-плюс, 2013. 466 с.

10. Фіцула М. Педагогіка вищої школи. К.: Академвидав, 2006. 117 с.

11. Федорчук Е.І. Лекція як засіб реалізації студентоцентристського підходу до викладання педагогічних дисциплін. Педагогічна освіта: теорія і практика: зб. наук. пр. Кам'янець-Подільський, 2011. Вип. 7. С. 98-102.

References

1. Aleksieiev V.O. (2009). Metodyka provedennia lektsii u vyshchii shkoli [Methodology of lectures in higher education]. Pedahohika formuvannya tvorchoyi osobystosti u vyshchiy i zahal'noosvitniy shkolakh - Pedagogy of creative personality formation in higher and secondary schools, 3, 8-12. Retrieved from http://www.pedagogy-journal.kpu.zp.ua/archive/2009/3/3.pdf [in Ukrainian].

2. Bryukhovets'ka O.V. Innovatsiynyy format universytet-s'koyi lektsiyi v suchasnomu osvitn'omu protsesi [Innovative format of a university lecture in the modern educational process Retrieved from https://lib.iitta.gov.ua/ [in Ukrainian].

3. Honcharenko C. (1997). Ukrayins'kyy pedahohichnyy slovnyk [Ukrainianpedagogical dictionary]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

4. Dychkivs'ka I.M. (2012). Innovatsiyni pedahohichni tekhnolohiyi [Innovative pedagogical technologies. Kyiv: Akademiya [in Ukrainian].

5. Kaydalova L.H. Teoretyko-metodychni aspekty vykladannya lektsiyi u vyshchomu navchal'nomu zakladi [Theoretical and methodological aspects of teaching a lecture in a higher educational institution] Retrieved from http://publications.lnu.edu.ua/ [in Ukrainian].

6. Moiseyev YE.M (Eds.). Metodyka orhanizatsiyi taprovedennya lektsiyi u natsional'niy akademiyi vnutrishnikh sprav [Methodology of organizing and holding a lecture at the National Academy of Internal Affairs]. Retrieved from https://okop.naiau.kiev.ua/assets/files/npa-navs/MetRec_lekc.pdf [in Ukrainian].

7. Oliynyk N.A., Spiridonova L.M. (2020) Netradytsiyni formy lektsiy yak zasib pidvyshchennya efektyvnosti navchannya studentiv u vyshchykh ahrarnykh zakladakh osvity Non-traditional forms of lectures as a means of increasing the effectiveness of student training in higher agricultural educational institutions]. Pedahohika formuvannya tvorchoyi osobystosti u vyshchiy i zahal'noosvitniy shkolakh - Pedagogy of creative personality formation in higher and secondary schools, 69 (3), 65-68 [in Ukrainian].

8. P"yankova O.V. «Aktyvni» lektsiyi: sutnist', vydy, osoblyvosti, perspektyvy vykorystannya v ukrayins'kiy vyshchiy shkoli ["Active" lectures: essence, types, features, prospects of use in Ukrainian higher education]. Retrieved from https://dspace.nuft.edu.ua/ [in Ukrainian].

9. Turkot O., Konoval O. (2013). Pedahohika ta psykholohiya vyshchoyi shkoly [Pedagogy and psychology of the higher school]. Kherson: Oldi-plyus [in Ukrainian].

10. Fitsula M. (2006). Pedahohika vyshchoyi shkoly [Pedagogy of the higher school]. Kyiv: Akademvydav [in Ukrainian].

11. Fedorchuk E.I. (2011). Lektsiya yak zasib realizatsiyi studentotsentryst-s'koho pidkhodu do vykladannya pedahohichnykh dystsyplin [The lecture as a means of implementing a student-centered approach to teaching pedagogical disciplines] Pedahohichna osvita: teoriya i praktyka: zb. nauk. pr.- Pedagogical education: theory and practice: coll. of science works, 7, 98-102. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru