Політика ЄС у галузі неперервної іншомовної освіти

Анотація

Постановка проблеми

У всьому світі нині відбувається переосмислення освітньої діяльності, жоден рівень або форма якої, не можуть вважатися завершальними або кінцевими. Їх зміст і структура повинні бути динамічні, вони мають не тільки розвиватися й диверсифікуватися у відповідь на зміни в суспільстві, але передбачати і спрямовувати їх. У світі виробляються і реалізуються стратегії розвитку освіти як освіти впродовж життя. Принцип «від навчання на все життя» до «навчання протягом усього життя» може слугувати девізом сьогоднішньої освіти. Знана вітчизняна науковиця Н. Ничкало у дослідженнях вказує, що «поштовхом для створення теорії безперервної освіти стала глобальна концепція єдності світу, згідно з якою всі структурні частини людської цивілізації тісно взаємопов'язані та взаємообумовлені (Ничкало, 2000).

Процес глобалізації охоплює всі сфери нашого життя, включно з освітою. Комісія Європейського союзу приділяє величезну увагу зміні системи освіти загалом і навчання іноземних мов, зокрема, для того, щоб адекватно відповідати на виклики часу. Починаючи з 2001 року, ведуться дослідження та публікуються огляди Єврокомісії, в яких аналізується стан іншомовної освіти (Лінгвістична карта Європи, Політика в галузі іншомовної освіти, Неперервна освіта, Ключові дані з освіти в Європі, Лінгвістичний барометр тощо).

Аналіз актуальних досліджень. Вагомим аспектом в науковому пошуку є розвиток системи неперервної освіти, яка відображає філософсько-педагогічну конструкцію, відповідно до якої освіта трактується як процес, що відбувається впродовж усього життя людини. Відтак у проблемам неперервної освіти стала предметом наукового пошуку провідних дослідників у галузі філософії та методології освіти, порівняльної педагогіки та інших сфер наукового пізнання як у вітчизняному так і зарубіжному просторі. Такі видатні діячі освіти, як В. Бондар, С. Гончаренко, Р. Дейв (Dave R.), Е. Джілпі (Gelpi E.), В. Зайчук, І. Зязюн, Л. Коваль, П. Кірпал (Kirpal P.), В. Кремінь, І. Лікарчук, Л. Лук'янова, В. Майборода, В. Мадзігон, О. Мороз, Н. Ничкало, С. Сисоєва, П. Ярвіс (Jarvis P), Філд Дж. (Field J.) досить активно досліджують низку питань теорії та практики неперервної освіти, зосереджують увагу на конкретних аспектах впровадження неперервності та наступності в освітньому процесі.

Мета статті розкрити визначити актуальність неперервної освіти та розкрити міжнародні стратегії популяризації навчання впродовж усього життя.

Виклад основного матеріалу

Єврокомісія у 2000 році стала ініціатором створення загальноєвропейської системи неперервної освіти. Було створено проект Меморандуму неперервної освіти (Memorandum, 2000), який визначав політику ЄС у цій галузі, а також стратегію освіти на різних рівнях і в усіх сферах особистого і суспільного життя людини. Лісабонський саміт, що відбувся в березні 2000 року (The Lisbon Summit, 2000), підтвердив важливість навчання впродовж життя, і Європейська стратегія зайнятості визначила неперервну освіту (lifelong learning) як всебічну освітню діяльність на постійній основі з метою поліпшення знань, навичок і професійної компетентності.

Реалізація принципу навчання впродовж усього життя є важливою складовою Болонського процесу (Promoting Language Learning) тенденцією та стратегічним напрямом розвитку світової освіти загалом. Важливе місце при цьому відводиться вивченню іноземних мов. У зв'язку із зміщенням освітніх процесів у бік гуманізації та гуманітаризації за останні два десятиліття, змінилися зміст і методичні підходи щодо іншомовного навчання. Якщо раніше освіта була переважно спрямована на документальний результат (отримання атестата, диплома, ступеня), то тепер вона орієнтується на неперервний процес, що триває протягом усього життя (lifelong learning).

Пріоритети гуманізації та гуманітаризації освітнього процесу, зміна змісту освіти, вимагають відповідно нових методичних підходів і прийомів, при яких особистісно-орієнтовані акценти визначають позицію здобувачів освіти.

Європейський союз надає великого значення навчанню впродовж усього життя і з інших причин. Це і старіння населення, і зростаюча міграція, і потреба в кваліфікованих робітниках. У документах ЕС підкреслюється, що «поява суспільства, заснованого на знаннях, вимагає поліпшених засобів передачі та використання знань і можливостей для неперервного навчання». Навчання впродовж усього життя є ключовим компонентом Лісабонського порядку денного - дорожньої карти, яка була вироблена на саміті європейських лідерів, що відбувся в березні 2000 р. (The Lisbon Summit, 2000).

Як заявлено Європейською комісією, «можливості навчання мають бути доступними для всіх громадян на постійній основі». На практиці це має означати, що кожен громадянин має індивідуальні навчальні траєкторії, які відповідають його потребам та інтересам на всіх етапах життя.

У Меморандумі Європейської комісії про неперервну освіту зазначається, що «система освіти має стати більш відкритою та гнучкішою, щоб задовольняти запити здобувачів освіти» (Memorandum, 2000). Програма неперервної освіти включає ключові компоненти суспільства знань: сприяння неперервному та спільному навчанню, підвищення духовного та економічного потенціалу особистості, а також стимулювання до суспільної свідомості та активної громадянської позиції в Європейському співтоваристві. У Меморандумі також наголошується, що успішний перехід до економіки та суспільства, що ґрунтуються на знаннях, має супроводжуватися процесом неперервної освіти, «навчання впродовж життя (lifelong learning)». європейський освітній шкільний дорослий іншомовний

Значення поняття «навчання впродовж життя» (Lifelong Learning, LLL) відрізняються залежно від того, хто і в якому контексті його використовує. Так, згідно з «Платформою навчання впродовж життя» (LLL-Platform), це поняття охоплює формальне, неформальне або інформальне навчання усіх вікових груп і в усіх сферах життя. Воно має забезпечити емансипацію громадянина та повну його активну участь у житті суспільства в усіх громадянських, соціальних та економічних аспектах. Його мета передбачає не лише можливості працевлаштування або економічного зростання, а й як платформа для особистісного розвитку (Life Learning Platform).

П. Джарвіс (Jarvis, P.) запропонував більш докладне визначення навчання впродовж життя: «Поєднання процесів протягом усього життєвого циклу, коли людське тіло в комплексі (генетична, фізична та біологічна складові) і розум (знання, навички, відносини, цінності, емоції, переконання та почуття) переживають соціальні ситуації, зміст яких трансформується когнітивно, емоційно або практично та інтегрується в біографію окремої особистості (Jarvis, 2006). Дж. Філд (Field, J.) розглядає навчання протягом усього життя як новий освітній порядок.

Зазначаючи, що влада активно заохочує громадян до навчання та стимулює активно застосовувати отримані знання протягом життя, що забезпечує досягнення «життєздатного суспільства навчання» (Field, 2006).

Найбільшою міжнародною організацією з розвитку освіти впродовж усього життя є Інститут ЮНЕСКО з навчання впродовж життя. Він надає підтримку державам-членам ЕС у розробленні, здійсненні, моніторингу та оцінювання політики і стратегій у галузі неперервної освіти.

Інститутом розроблена та постійно вдосконалюється Програма політики та стратегії навчання впродовж життя (Lifelong Learning Policies and Strategies), яка популяризує навчання протягом усього життя як концептуальну основу і принцип організації освітніх реформ у XXI столітті (The Lifelong Learning Policies).

Інститутом підготовлено збірник «Політики та стратегії в галузі неперервного навчання», у якому перелічено тези та повнотекстові посилання на закони, політику, стратегії та плани щодо навчання впродовж усього життя різних держав- членів ЮНЕСКО та міжурядових організацій.

Важливим механізмом розвитку навчання впродовж життя є платформи. Платформа навчання впродовж життя (LLLPlatform) є об'єднуючою організацією, яка складається із 43 європейських організацій, які опікуються освітнім процесом у Європі та за її межами. Нині ця мережа представлена навчальними закладами та асоціаціями (більш ніж 50000), що охоплюють усі сектори формального, неформального та інформального навчання (Life Learning Platform).

Платформа презентує інтереси громадян щодо навчання впродовж усього життя. Вона сприяє цілісному баченню неперервного навчання, при цьому навчання не обмежується формальним; воно також об'єднує неформальне та інформальне навчання.

Таке бачення навчання впродовж життя, покликане забезпечити справедливість і соціальну згуртованість, а також активне громадянське суспільство. Платформа навчання впродовж усього життя ґрунтується на основі того, що мета неперервного навчання не має обмежуватися лише можливостями працевлаштування або економічного зростання, а й розглядатися в контексті особистісного розвитку.

Поєднавши учасників з усіх секторів освіти та навчання, Платформа навчання впродовж життя створює простір для обміну інноваційною практикою в межах усієї Європи.

Платформа також прагне налагодити поглиблений діалог між громадськими організаціями та державними органами з метою модернізації національних систем освіти, а також для підтримки інновацій у державному секторі.

Великий інтерес для теорії та практики освіти впродовж життя представляє опубліковане у вересні 2018 року «Дослідження можливостей національних платформ освіти впродовж життя», в якому проаналізовано міжгалузеве співробітництво на національному рівні в даному секторі, вплив особливостей національних культур на навчання впродовж життя і ступінь відповідності політиці та рекомендаціям ЕС у низці європейських країн (Feasibility study, 2018). Особлива увага приділяється взаємодії розробників розумінню концепції навчання впродовж життя національними, регіональними та місцевими організаціями.

За останніми даними Єurostat (Lifelong Learning Interest Group), перше місце за рівнем участі населення в неперервній освіті посідає Данія, друге - Швеція, потім Фінляндія, Франція та Нідерланди. Відмінності в рівні участі в європейських країнах можуть бути пов'язані з відмінностями в системах освіти або конкретною освітньою і трудовою політикою кожної країни.

Видається корисним проаналізувати особливості неперервної освіти в провідній п'ятірці країн Європейської спільноти. Однією з найважливіших причин можна назвати той факт, що її розвиток повсюдно набув законодавчого закріплення, і в усіх країнах було ухвалено офіційні документи щодо розвитку неперервної освіти. Згідно з результатами Європейського показника неперервної освіти (European Lifelong Index) ELLI (Lifelong Learning Interest Group), Данія, Нідерланди, Швеція і Фінляндія долучилися до розроблення пакета неєвропейських рішень і рекомендацій у галузі неперервної освіти одними з перших, що спричинили високий показник включення населення до системи неперервної освіти. Необхідно відзначити й об'єктивні реалії, що об'єднують ці країни: за даними публікацій Євростату, люди, які проживають у цих країнах, найбільш задоволені рівнем життя, мають високу можливість конкурентоспроможності, і в усіх цих країнах відзначається найменший рівень корупції.

Аналіз даних проводився за основними документами комісії Європейського союзу - меморандумами, доповідями відповідних комісій, науковими роботами дослідників у галузі неперервної освіти, узятими з відкритих джерел Інтернету. Існує низка спеціальних доповідей Європейської комісії, таких як Панорама (Panorama) - пакет доповідей, приурочених розвитку системи неперервної освіти в країнах Європи, низка доповідей і досліджень під назвою «Супроводження розвитку політики неперервної освіти» (Lifelong Guidance Policy Development: A European Resource Kit).

У 2007 р. фонд Бертелсман (Німеччина, Гютерсло) виступив з ініціативою створення загально-європейського вимірювального інструменту якості неперервної освіти (The Єuropean Lifelong Learning Indicators - ELLI) (Feasibility study, 2018). Створено спеціальний сайт статистичної служби Європейського союзу (Єurostat), що займається збором статистичної інформації із країн-членів ЄС і гармонізацією статистичних методів, які використовують ці країни. На сайті щорічно розміщується статистична інформація з різних галузей діяльності ЄС, включно з неперервною освітою.

У відкритих джерелах мережі Інтернет публікуються аналітичні матеріали, в яких формальна, неформальна та інформальна освіти, розглядаються як складові частина системи неперервної освіти, проводяться мотиваційний аналіз і гендерний аналіз населення, включеного в систему неперервної освіти (Lifelong Learning Interest Group).