Соціальні мережі як інструмент формування мовної компетентності медичних сестер

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціальні мережі як інструмент формування мовної компетентності медичних сестер

A.С. Яремко

B.М. Коцар

О.М. Гончарук

Масове та повсюдне використання цифрових технологій та соціальних мереж у повсякденному житті сприяє пошуку ефективних шляхів їх застосування в освітньому процесі. У цій статті розглядаються питання навчання української мови (за професійним спрямуванням) в умовах цифровізації сучасного світу та організації навчального процесу, використовуючи соціальні мережі, зокрема месенджера «Телеграм», наводяться основні характеристики, які показують його ефективність та відкривають можливості для розвитку різних форм мережевої взаємодії всіх суб'єктів освітнього процесу. Також у статті висвітлюються можливості викладання на медійному майданчику, його переваги та недоліки, готовність студентів та викладачів до включення до навчального процесу соціальних мереж, їх педагогічна застосовність як засіб формування мовної компетентності медичних сестер. У відповідь на сучасні зміни в освіті та відповідність вимогам нового покоління студентів викладач перебуває в постійному пошуку актуальних дидактичних засобів і технологій. Невирішеною залишається проблема зниження пізнавальної активності студентів нефілологічних спеціальностей у вивченні мови. Це зумовлює актуальність проведеного авторами дослідження.

Вибираючи месенджер «Телеграм» як методичний прийом стимулювання пізнавальної активності, автори опираються на дослідження соціально-психологічних характеристик студентів покоління Z, їх інтересів і життєвих стратегій.

Особливу увагу в статті приділено багатоаспектності соціальних мереж в освіті; виділено тип контенту і способи представлення інформації в месенджера «Телеграм», навчальної мовної групи. Практична значимість дослідження полягає в рефлексії педагогічного досвіду інтеграції месенджера «Телеграм» у навчальний процес, а також у можливості застосування месенджера «Телеграм» для стимулювання пізнавальної активності студентів у контексті мовних дисциплін.

Ключові слова: мовна компетентність, месенджер «Телеграм», чат-боти, соціальні мережі, онлайн-сервіс, доступність інформації, освітні платформи.

А.S. YAREMKO

Candidate of Philological Sciences,

Lecturer Cyclic Commission of the Articles of Profile Secondary Education,

Communal Establishment of Higher Education is the “Volyn Medical Institute” Volyn Regional Soviet,

Lutsk, Ukraine

V.M. KOTSAR

Lecturer Cyclic Commission of the Articles of Profile Secondary Education,

Communal Establishment of Higher Education is the “Volyn Medical Institute” Volyn Regional Soviet,

Lutsk, Ukraine

O.M. HONCHARUK

Candidate of Pedagogical Sciences, Lecturer of Verbal Disciplines

Municipal Higher Educational Institution “Lutsk Pedagogical College”

of the Volyn Regional Council, Lutsk, Ukraine

SOCIAL NETWORKS AS A TOOL OF FORMATION LANGUAGE COMPETENCE

OF NURSES

The massive and widespread use of digital technologies and social networks in everyday life contributes to the search for effective ways of their application in the educational process. This article examines the issue of learning the Ukrainian language (professionally) in the conditions of the digitalization of the modern world and the organization of the educational process using social networks, in particular the Telegram messenger, the main characteristics that show its effectiveness and open opportunities for the development of various forms of network interaction of all sub objects of the educational process. The article also highlights the possibilities of teaching on the media platform, its advantages and disadvantages, the readiness of students and teachers to include social networks in the educational process, their pedagogical applicability as a means of forming the language competence of nurses. In response to modern changes in education and compliance with the requirements of a new generation of students, the teacher is constantly searching for up-to-date didactic tools and technologies. The problem of reducing the cognitive activity of students of non-philology majors in language learning remains unsolved. This determines the relevance of the research conducted by the authors. Choosing the Telegram messenger as a methodical technique for stimulating cognitive activity, the authors rely on research into the socio- psychological characteristics of generation Z students, their interests and life strategies. The article pays special attention to the multifacetedness of social networks in education; the type of content and methods of presenting information in the Telegram messenger, educational language group are highlighted. The practical significance of the study lies in the reflection of the pedagogical experience of integrating the Telegram messenger into the educational process, as well as the possibility of using the Telegram messenger to stimulate the cognitive activity of students in the context of language disciplines.

Key words: Telegram messenger, chat bots, social networks, online service, information availability, educational platforms.

Постановка проблеми

соціальні мережи професійний навчання української мови

До кінця XX - початку XXI століття на основі взаємопроникнення різних технологій і систем виробництва, переробки, передачі, розподілу інформації формуються умови для якісно нового етапу у розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури та в цілому інформаційного середовища, яке поступово домінує у розвитку соціуму.

Нинішня епоха цифрових технологій дозволяє знаходити нові способи ефективного навчання. Цифровізація є процесом переведення інформації в цифрову форму. Найбільш затребуваним і результативним сьогодні є гібридний формат навчання, тобто поєднання онлайн- і офлайн-форм.

На думку педагогів-дослідників, саме інтер- нет-сервіси потужно стимулюють студентів до інтелектуальної роботи, адже соціальні мережі, блоги, месенджери, подкасти та відеохостинги, які нині є невід'ємною частиною життя сучасного студента, успішно використовуються як дидактичний матеріал, засіб комунікації, навчання, засіб мотивації та розвитку пізнавальної діяльності. Месенджер «Телеграм» є відносно новою і разом з тим унікальною формою комунікації та представлення інформації.

Аналіз попередніх досліджень. В умовах нової освітньої парадигми компетентність належить до ключових понять і трактується як «динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти» [Гончарук].

У дослідженні постає питання мовної компетентності та завдяки ще одній -цифровій компетентності, використання сучасних засобів та освітніх ресурсів, зокрема месенджера «Телеграм».

В епоху цифровізації науковці перманентно вивчають питання інтеграції новітніх технологій у сучасний освітній процес. Американський педагог Марк Пренськи [Prensky : 3] у 2001 році ввів термін “digital native”, використовуючи його як номінацію для молодих людей - корінних жителів цифрового суспільства, носіїв диджитальної мови, та “digital immigrant” - представників старших поколінь, які з певним зусиллям встигають за темпом соціотехнічних трансформацій.

Швейцарський соціолог, педагог Philippe Perrenoud у книзі «Десять нових компетен- цій для навчання» вважає, що педагог, який на практиці застосовує в освітньому процесі нові технології та мультимедійні інструменти, уже має знання та навички в одній із десяти фундаментальних компетенцій викладача [Perrenoud].

Дослідники з Саудівської Аравії проаналізували ставлення студентів медичних спеціальностей до організації онлайн-навчання під час карантину з використанням месенджера «Телеграм». Студенти вказали на зручний доступ до навчального контенту, можливість обміну файлами незалежно від їх кількості та розміру; можливість комунікації з одногрупниками та викладачами в синхронному та асинхронному режимі; високий рівень безпеки тощо. У цілому, студенти визнали месенджер «Телеграм» ефективним інструментом підтримки онлайн-навчання [Iqbal, et al., с. 94].

Вагомим є внесок у вивчення процесів розвитку та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у вітчизняній освіті науковців В. Ю. Бикова, С. О. Сисоєвої, Н. В. Морзе, О. М. Спіріна.

Питанню мовної компетентності присвячені праці таких науковців, як: Л. Мацько, В. Мель- ничайко, Л. Паламар, М. Пентилюк, Л. Ску- ратівський, Л. Струганець, Г. Шелехова та ін. Науковці акцентують увагу на потребі формування мовної компетентності як однієї із вимог 21 століття, визначають структуру та сутність комунікативності, де мовлення є домінантою для досягнення професіоналізму, створюють методики формування мовленнєвих умінь. Варто зауважити, що вчені значну увагу приділяють дослідженню мовленнєвої компетентності в професійній діяльності, яка безпосередньо пов'язана зі здійсненням комунікації.

Мовна компетентність - це спроможність особистості вміло, грамотно й доречно використовувати мову в комунікативних ситуаціях, зокрема при висловленні думки, обгрунтуванні певної позиції та поглядів, інтенції, застосовуючи при цьому як вербальні (мовні), такі невер- бальні (позамовні)та інтонаційні засоби виразності [Гончарук].

Уперше поняття «мовна компетенція» увів американський лінгвіст Н. Хомський. Вчений протиставляв «знання мови» (linguistic competence) «використанню мови в конкретній ситуації» або «мовному виконанню», «мовній активності» (performance) [Хомський].

Через деякий час Д. Хаймс зауважив, що знання мови передбачає не тільки володіння її граматикою і словником, але й уявлення про те, в яких умовах можуть чи повинні вживатися ті чи інші слова і граматичні конструкції. Д. Хаймс розробив поняття «комунікативної компетенції» і аргументовано довів його необхідність. Як вважав вчений, комунікативна компетенція дає змогу людині бути не просто мовцем, а членом соціально зумовленої системи спілкування. Для соціолінгвістичного опису мовної здатності людини і її вияву у мовній діяльності, за Д. Хаймсом, суттєвими є три компоненти: словесний репертуар, мовні звичаї і шаблони - уявлення про типи організації різних за жанром текстів, про правила спілкування двох і більше мовців, а також комунікативна поведінка [Хаймс, с. 280].

Отже, мовна компетентність - це здатність особистості ефективно використовувати мовні засоби для виконання комунікативних завдань у різних ситуаціях спілкування.

Для формування мовної компетентності нині вдало використовується месенджер «Телеграм». Практичний інструментарій та набір мультимедійних опцій месенджера «Телеграм» постійно змінюється та оновлюється, зумовлюючи потребу глибшого дослідження питань використання месенджерів у навчальному процесі.

Мета статті - вивчити дидактичний потенціалу месенджера «Телеграм» щодо формування мовної компетентності студентів нефілологічних спеціальностей на прикладі спеціальності медсестринства. Практична цінність дослідження полягає у формуванні успішного педагогічного досвіду, який можна розглянути в якості прикладу інтеграції цього сервісу в навчальний курс мовної дисципліни нелінг- вістичних напрямків підготовки.

Для досягнення поставленої цілі сформульовано такі завдання: 1) розглянути сучасний рівень використання соціальних мереж в освітньому просторі; 2) з'ясувати багатоаспектність соціальних мереж в освіті; 3) провести анкетування, у якому студенти визначать найпоширеніший канал комунікації для навчання;

1) узагальнити позитивний педагогічний досвід інтеграції месенджера «Телеграм» у процес навчання мови на нелінгвістичних напрямках підготовки; 5) зробити висновки про ефективність використання месенджера «Телеграм» з метою формування мовної компетентності медичних сестер.

Виклад основного матеріалу

У XXI столітті сучасне покоління - це представники нової генерації під назвою «digital natives». «Наші студенти сьогодні всі є «носіями» цифрової мови комп'ютерів, відеоігор та Інтер- нету» [Perrenoud]. У сучасному світі соціальні мережі - не тільки простір для спілкування та комунікації, а й своєрідні освітні платформи. Соціальні мережі надають широкі можливості для покращення та модернізації освітнього процесу, у тому числі й у формуванні мовної компетентності студентів.

Активне використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій сприяє вибудовуванню оптимального персоналізованого освітнього вектора в процесі вивчення мови за професійним спрямуванням та розкриття осо- бистісного потенціалу студентів. Зазначимо, що персоналізований освітній вектор може вибудовуватись навіть у рамках окремої дисципліни, що дозволяє зробити навчання осо- бистісно-орієнтованим та врахувати освітні запити здобувачів освіти. Соціальні мережі в цьому сенсі мають незаперечні переваги і можна виділити низку переваг щодо їх використання при вивченні мови, а саме: 1) актуальність соціальних мереж у світі; 2) широке поширення соціальних мереж серед молоді; 3) можливість розміщення великої кількості інформації; 4) доступність через будь-які пристрої: комп'ютер або мобільні пристрої, тобто доступність у будь-якому місці і в будь-який час; 5) можливість здійснення діяльності дистанційно; 6) інтерактивність; 7) можливість використовувати наявну в мережі інформацію, редагувати її і додавати свою; 8) багатофункці- ональність (можливість реалізації різних видів діяльності на одній платформі); 9) можливість організовувати групи, співтовариства, бесіди різних видів, при цьому створення закритих спільнот і груп може сприяти підвищенню статусу студентів, створювати додаткову мотивацію до навчання; 10) підвищення авторитету викладача, тому що він стає ближчим до студента, демонструючи свою компетентність у використанні сучасних засобів навчання.

Постійні трансформації та оновлення вимагають від аудиторії швидкої адаптації. Проте процес адаптації у різних поколінь відбувається по-різному. Відповідно до теорії поколінь, покоління Z мають «кліпове мислення», тобто сприйняття інформації та навколишньої реальності відбувається через короткі та яскраві образи чи фрагменти. У молодих людей існує нагальна потреба у комунікації, обговоренні, схваленні та візуалізації будь-якого процесу, у тому числі й навчання, через застосування соціальних мереж.

Результати дослідження, проведеного у КЗВО «Волинський медичний інститут», опитування викладачів та студентів (загальна кількість опитаних викладачів - 120 осіб та 450 студентів) щодо використання соціальних мереж, свідчать про підвищення рівня застосування в освітньому процесі саме соцмереж у цілому, і, особливо, під час воєнного стану.

Соціальна мережа - це онлайн-сервіс, що дозволяє створювати соціальні зв'язки, вступати до міжособистісних комунікацій, поширювати різноманітну інформацію. Саме соціальні мережі як важлива частина сучасного медіапростору надають цифровий контент у різноманітних формах.

Переведення навчання в онлайн-простір прискорює процес зміни освітнього середовища. Соціальні мережі набули нового значення для всіх учасників освітнього процесу. Традиційне навчання не спроможне задовольнити студентів попередньою системою освіти, а для сучасної молоді соціальні мережі - це частина звичного життя. Ефективне сприйняття інформації із соціальних мереж обумовлено візуальними інтерфейсами, які інтуїтивно зрозумілі кожному користувачеві.

Використання соціальних мереж в освітньому процесі сприяє обміну інформацією, підвищує мотивацію студентів у навчальній діяльності, стимулює розвиток творчих здібностей та пізнавальний інтерес. Усі ці чинники позитивно впливають на формування знань та вмінь.

Таблиця 1Сучасний рівень використання соціальних мереж в освітньому процесі

Таблиця 2Багатоаспектність соціальних мереж в освіті

У відповідь на цифровізацію та цифрову трансформацію через зміну мислення нового покоління необхідно актуалізувати навчальний процес, використовуючи різні види активності студентів. Сучасний світ надає нам багато можливостей та інструментів для цього.

У Волинському медичному інституті проведено анкетування, у якому студенти визначали найпоширеніший канал комунікації для навчання. Найбільшу кількість порівняно із Viber та WhatsApp Messenger отримав Telegram, тому варто детальніше зупинитися на висвітленні алгоритму співпраці викладача та студентів за допомогою цієї соцмережі.

Отже, про переваги Telegram перед тими ж Viber і WhatsApp:

- безкоштовний;

- можливість встановлення на будь-якій платформі (смартфон, планшет, комп'ютер);

- наявна веб-версія в браузері;

- у ньому немає реклами;

- об'єм хмарного сховища для медіафайлів необмежений.

Telegram має можливість створення ботів та каналів, і це відрізняє його від інших месен- джерів. Бот-програма, яка дозволяє відповідати на запитання користувача, шукати інформацію, консультувати клієнтів та навіть підтримувати ігри в інтерфейсі месенджера. Канали - це чати, які дозволяють надсилати повідомлення необмеженій кількості користувачів, підписаних на нього. Це суміш блогу та стрічок новин.

Унікальні можливості цього месенджера: мовлення у прямому ефірі на необмежену кількість користувачів з можливістю трансляції відео, звуку, екрану телефону, зі збереженням запису ефіру після його закінчення; опиту- вання-вікторини із програмуванням правильних відповідей на питання; можливість використання чат-ботів.

Для ефективного процесу навчання за допомогою Telegram варто використати можливості створення групи, супергрупи, каналу, секретного чату, особистого чату.

Для швидкого оцінювання варто застосувати тестове опитування (рис. 1).

Чат-боти також є невід'ємною частиною телеграм-каналу. Для публікації матеріалу з необхідною нам структурою та оформленням використовуватиметься чат-бот “Controller

Рис. 1. Зразок тестового завдання, створеного у месенджері Telegram Bot”.

Він дозволяє публікувати текст, фотоматеріали, відеоматеріали, музику та голосові повідомлення, а також проводити відкладену публікацію матеріалу, що дозволить викладачеві зробити автоматичну публікацію навчального матеріалу за розробленим ним планом. Наприклад, найцікавіший чат-бот у Telegram для вивчення наголосів - «Баба Катря», за допомогою якого студенти із захопленням опрацьовують акцентуаційні норми та запам'ятовують правильні наголоси.

Рис. 2. Зразок чат-бота з вивчення акцентуаційних норм української мови, створеного у месенджері Telegram

Для створення опитувань всередині каналу використовуємо чат-бота “Quiz Bot”, який створює неанонімні тести з обмеженням часу на відповідь. Після виконання тесту студент побачить, скільки правильних відповідей він вибрав за тест, а викладач має можливість переглянути статистику учасників тестування.

Рис. 3. Зразок використання чат-бота “Quiz Bot”

Для дистанційних занять варто використовувати інструмент «Аудіотрансляція». Цей інструмент дозволяє проводити трансляції для 1000 користувачів з можливістю транслювати звук, відео з камери, а також дублювати екран. Месенджер також має можливість зберігати трансляцію після її закінчення у форматі аудіо або відео.

Швидка доставка повідомлень та файлів, передача файлів будь-якого формату, зв'язок будь-якого виду, створення та використання одностороннього каналу інформації, створення конференцій, безпека та приватність, мультиплатформність - саме такий широкий функціонал соцмереж сприяє підвищенню якості процесу навчання.

Отже, соцмережі допомагають реалізувати більшість форм освітнього процесу. Месенджер «Телеграм» має широкий функціонал, дозволяє розміщувати навчальний матеріал у різних форматах та створювати тестові завдання на відпрацювання навчального матеріалу. Варто зауважити, що соціальні мережі, зокрема месенджер «Телеграм», - це локація, яка разом із можливостями розвитку комунікативної компетенції надає можливість для вирішення ряду освітніх завдань, зокрема керувати процесом навчання. Соціальні мережі є ефективним засобом, який допомагає викладачам і студентам постійно бути на зв'язку; в групі в соціальних мережах може бути опублікована інформація про відміни, перенесення занять, проведення конференцій, тобто індивідуалізувати процес навчання. Соціальні мережі дають можливість студентам виконувати завдання в будь-якому місці, у будь-який час організовувати процес навчання. У групі в соціальних мережах можна продовжити на занятті обговорення, опублікувати завдання для студентів, задіяти в обговореннях неактивних або малоактивних студентів, підвищити мотивацію до вивчення мови та формування фахової медичної мовної компетентності й компетентності в спілкуванні в цілому. Соціальні мережі можна використовувати в якості платформи для підготовки та проведення проєктів, організацій вікторин і конкурсів, проведення запитів.

На прикладі використання месенджера в навчальній діяльності в інституті є можливість використовувати його для кожного предмета окремо або в загальному навчальному чаті. Кожен викладач може створити окремий чат для свого предмета та додати всі групи студентів. Після навчального заняття викладач надсилає текст домашнього завдання в чат. До дати виконання студенти можуть ставити цікаві запитання безпосередньо викладачеві. Питання не будуть повторюватися, оскільки вся історія спілкування буде доступною. Надсилати виконані завдання студенти можуть в чаті, одночасно знайомлячись з роботою колег, або, навпаки, в залежності від виду домашнього завдання. На навчальних заняттях викладач може проводити тестування з предмета, використовуючи роботу в Telegram. Бот може з бази видати завдання студенту, а після відповіді зробити доступною правильну відповідь. Є доступний для студентів бот, який автоматично розсилає завдання та нагадує про термін його виконання.

Висновки

Використання Telegram у процесі навчання дозволило зробити навчальну інформацію більш доступною, мобільною та зручною; було проведено перевірку знань студентів з мовних дисциплін за допомогою онлайн-тес- тів; об'єднано весь медіаконтент та джерела інформації з мовних дисциплін за тематичними блоками; оптимізовано процес комунікації зі студентами. Можна зробити висновок, що Telegram є зручним засобом безкоштовної комунікації студента та викладача, який прискорює та полегшує взаємодію, економить час і витрати на паперові матеріали для проведення занять та затребуваний сучасними студентами як ефективний інструмент навчання та донесення інформації.

Література

1. Биков В., Спірін О., Пінчук О. Сучасні завдання цифрової трансформації освіти. Вісник кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття». 2020. Вип. 1. С. 27-36. DOI: https://doi.org/10.35387/ ucj.1(1).2020.27-36

2. Бойко С. А. «Мобільний додаток Telegram як інноваційний засіб активізації роботи студентів при вивченні іноземної мови», Міжнародний науковий журнал «Інтернаука», т. 4, № 66 (1), С. 27-31, 2019. URL: https://www. intemauka.com/uploads/public/15532023517160.pdf (дата звернення: 10.11.2023).

3. Гончарук В. Цифрова компетентність як складник професійної культури педагога. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / [редактори-упорядники М. Пантюк, А. Душний, І. Зимомря]. Дрогобич: Видавничий дім «Гельветика». Вип. 41. Т 1. С. 202-210.

4. Дика Н., Глазова О. Дистанційне навчання української мови: особливості, переваги та перспективи. Осві- тологічний дискурс. № 2. С. 205-220. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/osdys_2021_2_16 (дата звернення: 11.11.2023).

5. Закон України «Про вищу освіту» [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/1556-18.

6. M. Z. Iqbal, H. I. Alradhi, A. A. Alhumaidi, K. H. Alshaikh, A. M. AlObaid, M. T Alhashim, M. H. AlSheikh, “Telegram as a Tool to Supplement Online Medical Education During COVID-19 Crisis”, Acta informatica medica, 28 (2), pp. 94-97, 2020. doi: 10.5455/aim.2020.28.94-97.

7. Kress G. Multimodality. A Social Semiotic Approach to Contemporary Communication. New York : Routledge, 2010. 236 p.

8. Лебедєва С. Л. Використання сучасних каналів онлайн комунікації в контексті процесу трансформації навчання у ЗВО. Діалог культур у Європейському освітньому просторі: зб. матеріалів VII Міжнародної конф. Київ, 2022. С. 124-127.

9. Chomsky N. Aspects of the theory of syntax. Cambridge, Mass: M. I. T. Press, 1965. 251 p.

10. Hymes D. On Communicative Competence. Sociolinguistics. Harmondsworth: Penguin, 1972. P 269-293.

11. Perrenoud P Diez Nuevas Сompetencias para Ensenar. Barcelona : Grao, 2007. 168 p.

12. Prensky M. Digital Natives, Digital Immigrants Part 1. On the Horizon. 2001. Vol. 9, No 5. P 1-5.

13. R. Singh, “AI and Chatbots in Education: What Does The Future Hold?”, May. 2018. URL: https://cutt.ly/ dnFFC34. (дата звернення: 19.09.2023).

14. Stevenson M. P., Liu M. Learning a Language with Web 2.0: Exploring the Use of Social Networking Features of Foreign Language Learning Websites. URL: https://www.researchgate.net/publication/267234941_Learning_a_ Language_with_Web_20_Exploring_the_Use_of_Social_Networking_Features_of_Foreign_Language_Learning_ Websites. (дата звернення: 10.11.2023).

REFERENCES

1. Bykov V., Spirin O., Pinchuk O. (2020) Modern tasks of digital transformation of education. Bulletin of the UNESCO Department “Continuous Professional Education of the 21st Century”. Issue 1. P. 27-36. DOI: https://doi.org/10.35387/ ucj.1(1).2020.27-36

2. Boyko S. A. (2019) “Telegram mobile application as an innovative means of activating students' work while learning a foreign language”, International Scientific Journal “Internauka”, vol. 4, No. 66 (1), pp. 27-31. URL: https:// www.internauka.com/uploads/public/15532023517160.pdf (access date: 11/10/2023).

3. Honcharuk V. Digital competence as a component of a teacher's professional culture. Current issues of humanitarian sciences: interuniversity collection of scientific works of young scientists of the Ivan Franko Drohobych State Pedagogical University / [editors-compilers M. Pantyuk, A. Dushny, I. Zymomria]. Drohobych: “Helvetica” Publishing House. Vol. 41. Vol. 1. P 202-210.

4. Dyka N., Glazova O. Distance learning of the Ukrainian language: features, advantages and prospects. Educational discourse. No. 2. P 205-220. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/osdys_2021_2_16 (date of application: 11.11.2023).

5. Law of Ukraine “On Higher Education” [Electronic resource]. Access mode: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/1556-18.

6. M. Z. Iqbal, H. I. Alradhi, A. A. Alhumaidi, K. H. Alshaikh, A. M. AlObaid, M. T. Alhashim, M. H. AlSheikh (2020) “Telegram as a Tool to Supplement Online Medical Education During COVID-19 Crisis”, Acta informatica medica, 28 (2), pp. 94-97. doi 10.5455/aim.2020.28.94-97.

7. Kress G. (2010) Multimodality. A Social Semiotic Approach to Contemporary Communication. New York: Routledge, 236 p.

8. Lebedeva S.L. (2022) The use of modern online communication channels in the context of the process of transformation of education in higher education institutions. Dialogue of cultures in the European educational space: coll. materials of the VII International Conf. Kyiv, P. 124-127.

9. Chomsky N. (1965) Aspects of the theory of syntax. Cambridge, Mass.: M. I. T. Press, 251 p.

10. Hymes D. (1972) On Communicative Competence. Sociolinguistics. Harmondsworth: Penguin, P 269-293.

11. Perrenoud P (2007) Diez Nuevas Competencias para Ensenar. Barcelona: Grao, 168 p.

12. Prensky M. (2001) Digital Natives, Digital Immigrants Part 1. On the Horizon. Vol. 9, No. 5. P 1-5.

13. R. Singh (2018) “Ai and Chatbots in Education: What Does the Future Hold?”, May. URL: https://cutt.ly/dnFFC34. (date of application: 19.09.2023).

14. Stevenson M. P., Liu M. Learning a Language with Web 2.0: Exploring the Use of Social Networking Features of Foreign Language Learning Websites. URL: https://www.researchgate.net/publication/267234941_Learning_a_ Language_with_Web_20_Exploring_the_Use_of_Social_Networking_Features_of_Foreign_Language_Learning_ Websites. (date of application: 10.11.2023).

Размещено на Allbest.ru