Проблеми та виклики закладів вищої освіти в умовах війни у процесі практичної підготовки студентів немовних спеціальностей

Размещено на http://allbest.ru

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Проблеми та виклики закладів вищої освіти в умовах війни у процесі практичної підготовки студентів немовних спеціальностей

Савчук Надія Іванівна кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри іноземних мов і країнознавства,

Серман Леся Ігорівна кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри іноземних мов і перекладу,

Ницполь Вікторія Ігорівна кандидат філологічних наук,

доцент кафедри іноземних мов і перекладу,

м. Івано-Франківськ

Анотація

Стаття присвячена аналізу проблем і викликів, з якими стикаються заклади вищої освіти в Україні під час війни, особливо у контексті практичної підготовки студентів немовних спеціальностей. Мета статті виявлення та систематизація основних труднощів, з якими зіштовхуються заклади вищої освіти в умовах воєнного конфлікту, та розробка рекомендацій щодо їх подолання.

В процесі наукового дослідження були використані методи аналізу та синтезу, порівняльного аналізу, а також експертні оцінки. Результати дослідження показують, що українські заклади вищої освіти стикаються з комплексом загальних та специфічних проблем. Зокрема, виявлено, що однією з головних проблем є забезпечення безпеки студентів і викладачів, що включає створення безпечних умов у бомбосховищах. Водночас, міграція кваліфікованих кадрів значно підриває освітні та наукові потенціали України, ускладнюючи підготовку фахівців.

Заклади, переміщені з зон активних бойових дій, стикаються з організаційними та логістичними труднощами, що охоплюють евакуацію ресурсів та відновлення навчального процесу в нових умовах. Особливі виклики пов'язані з фінансуванням, збереженням академічної спільноти та необхідністю адаптації до гнучких та дистанційних форм навчання. Крім того, дослідження виявило специфічні проблеми для закладів, що продовжують працювати в умовах війни. Прямі обстріли та руйнування інфраструктури обмежують можливості для очного навчання, особливо важливого для студентів немовних спеціальностей. У цих умовах забезпечення доступу до навчальних матеріалів та спеціалізованого обладнання стає складним.

Організація практичної роботи в умовах змішаної чи дистанційної форми навчання у закладах вищої освіти супроводжується рядом проблем, серед яких можна виділити обмеженість ресурсів для створення онлайн лабораторій та симуляцій, а також недостатню кваліфікацію викладачів у сфері розробки та застосування цифрових навчальних матеріалів. Практичне значення дослідження полягає у розробці стратегій адаптації навчальних процесів до умов воєнного стану, що може сприяти стабілізації та розвитку освітньої сфери в країні.

Ключові слова: вища освіта, воєнний стан, практична підготовка, немовні спеціальності, адаптаційні стратегії.

Abstract

Challenges and difficulties faced by higher education institutions during war in the context of practical training for non-linguistic specialties

Savchuk Nadiia Ivanivna PhD in Pedagogy, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Foreign Languages and Country Studies, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk

Serman Lesia Ihorivna PhD in Pedagogy, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Foreign Languages аnd Translation, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk

Nytspol Viktoriia Ihorivna PhD in Philology, Associate Professor of the Department of Foreign Languages аnd Translation, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk

This article focuses on the analysis of challenges and difficulties encountered by higher education institutions in Ukraine amidst the war, particularly concerning the practical training of students in non-linguistic specialties. The goal of the article is to identify and systematize the main challenges faced by these institutions during the conflict and to develop recommendations for overcoming them. The research utilized methods of analysis and synthesis, comparative analysis, and expert evaluations. The findings reveal that Ukrainian higher education institutions are confronted with a complex set of general and specific challenges. Among the primary concerns is ensuring the safety of students and faculty, which includes creating safe conditions in bomb shelters. Additionally, the migration of skilled professionals significantly undermines Ukraine's educational and scientific capabilities, complicating the training of specialists. Institutions relocated from active combat zones face organizational and logistical difficulties, encompassing the evacuation of resources and the resumption of the educational process under new conditions. Unique challenges are related to funding, preserving the academic community, and the necessity to adapt to flexible and remote learning formats. Furthermore, the study identifies specific problems for institutions continuing to operate under wartime conditions. Direct shelling and infrastructure destruction limit opportunities for in-person learning, crucial for students in non-linguistic specialties. In such circumstances, ensuring access to educational materials and specialized equipment becomes challenging. The organization of practical work in mixed or remote learning formats in higher education institutions is accompanied by several problems, including limited resources for creating online laboratories and simulations, and insufficient faculty qualifications in the development and application of digital educational materials. The practical significance of the research lies in developing strategies to adapt educational processes to wartime conditions, which could contribute to stabilizing and developing the country's educational sector.

Keywords: higher education, wartime, practical training, non-linguistic specialties, adaptation strategies.

Вступ

Постановка проблеми. В умовах війни заклади вищої освіти України стикаються з комплексом проблем та викликів, що особливо гостро впливають на процес практичної підготовки студентів технічних та природничих спеціальностей. Існуюча система освіти, що десятиліттями намагалася адаптуватися до сучасних потреб, опинилася під тиском нагальних вимог воєнного часу. Заклади, які знаходяться в зонах бойових дій або поблизу них, зіткнулися з критичними інфраструктурними пошкодженнями, що обмежує можливості для проведення лабораторних та практичних занять, важливих для підготовки фахівців.

Безпека студентів та викладачів є першочерговим завданням, що вимагає переосмислення традиційних форматів навчання, зокрема перехід на дистанційні або гібридні моделі. Однак, це призводить до додаткових складнощів у практичній підготовці, оскільки не всі аспекти такої підготовки можливо ефективно здійснити онлайн.

Також університети стикаються з викликом збереження науково-педагогічного потенціалу та адаптації навчальних програм до нових реалій, забезпечуючи високу якість освіти. В умовах обмежених ресурсів і постійної невизначеності, забезпечення ефективної практичної підготовки вимагає інноваційних підходів, гнучкості та активної підтримки на рівні держави.

Ці проблеми підкреслюють необхідність глибокої трансформації в системі вищої освіти, яка має враховувати не лише поточні виклики, але й стратегічну перспективу розвитку в контексті забезпечення стійкості та адаптивності в непередбачуваному майбутньому [9].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання адаптації закладів вищої освіти до умов війни, особливо в аспекті практичної підготовки студентів немовних спеціальностей, знайшло відображення у низці вітчизняних досліджень. Увагу дослідників привертають зміни в організаційних та методичних аспектах освітнього процесу, що вимагають особливого підходу в умовах обмежень та нових викликів, які постають перед вишами внаслідок воєнних дій. Зокрема, В. А. Васильєва і С. І. Котенко [1] у своїй монографії акцентують на проблемах та перспективах розвитку онлайн-освіти, що набуває особливого значення в контексті неможливості традиційного очного навчання через військові дії. У матеріалах круглого столу за участю порадників академічних груп та викладачів [2] висвітлені реалії, виклики та перспективи діяльності ЗВО в умовах війни. Обговорюються стратегії адаптації освітніх програм та підходів до навчання, щоб забезпечити продовження освітнього процесу незалежно від зовнішніх умов. Г. Жила [3] у своїй статті аналізує, як воєнний стан впливає на вищу освіту, зокрема на студентів та науковців. Дослідження У. Когути, О. Сікори, Т. Вдовичин [4] присвячене викликам навчання та викладання в умовах війни. Дослідження А. Котової, К. Вороніної, О. Ленської [5] зосереджене на основних видах самостійної роботи студентів немовних спеціальностей. У звіті Є. Ніколаєва та Г. Ріка [6] висвітлено зміни у вищій освіті України через війну. Автори розглядають широкий спектр аспектів від зміни форматів навчання до впливу війни на міжнародну академічну мобільність та наукові дослідження.

Огляд наукових матеріалів свідчить про значний інтерес дослідників до проблематики адаптації вищої освіти до умов війни, але разом з тим відчувається нестача систематизованого підходу до аналізу та розробки комплексних рішень з практичної підготовки спеціалістів немовних спеціальностей. воєнний освіта дистанційний студент академічний

Мета статті виявлення та систематизація основних труднощів, з якими зіштовхуються вищі навчальні заклади в умовах воєнного конфлікту.

Виклад основного матеріалу

Загальною проблемою для всіх закладів вищої освіти, незалежно від їх географічного розташування, є виклики, пов'язані з воєнними діями, котрі безпосередньо впливають на організацію навчання, особливо для студентів немовних спеціальностей. За даними Міністерства освіти та науки України, найбільшою проблемою є забезпечення безпеки освітнього процесу. Професійно-технічні заклади освіти мають найвищий рівень забезпечення захисними укриттями 95%, що є критично важливим для безпеки освітнього процесу, однак якість даних укриттів вимагає кращого [7].

Рис.1. Рівні проблем закладів вищої освіти в умовах війни Примітка: систематизовано на основі [9]

Ще однією узагальненою проблемою закладів вищої освіти є проблема «відтоку мозків» міграцією кваліфікованих науковців та викладачів до країн з кращими умовами для наукової та академічної діяльності. Це призводить до втрати важливого інтелектуального потенціалу, що безпосередньо впливає на якість навчального процесу та здатність університетів забезпечувати високий рівень освіти.

Втрата досвідчених кадрів не лише знижує науковий та освітній потенціал закладів, але й ускладнює підготовку студентів у сферах, котрі вимагають специфічних знань та навичок, зокрема у нелінгвістичних спеціальностях [3].

Інші проблеми та виклики закладів вищої освіти залежать від місця розміщення закладу вищої освіти, а тому ці проблеми умовно можна поділити на три рівні, в залежності від активності бойових дій.

Розглянемо більш детальніше рівні цих проблем:

1. Переміщення університетів включає в себе невідкладну евакуацію критично важливих документів та ресурсів, що було здійснено з прифронтових регіонів у більш безпечні області. Непідготовленість до такого швидкого та масштабного переміщення ускладнювала збереження академічної інфраструктури та продовження освітньої діяльності.

2. Робота в умовах війни заклади, що залишаються в зонах активних бойових дій, стикаються з невідкладною потребою в гуманітарній підтримці своїх студентів та співробітників, включаючи евакуацію та забезпечення основними потребами. Академічна спільнота в цих умовах набуває реального значення, об'єднуючись для вирішення нагальних гуманітарних задач.

3. Робота в умовах воєнного стану в зонах відносної безпеки університети, які знаходяться в більш безпечних регіонах або були переміщені туди, стикаються з викликами адаптації до нових умов, включаючи забезпечення сталості освітнього процесу, інтеграцію переміщених студентів і викладачів, а також розробку механізмів ефективної віддаленої роботи [9].

Переміщення університетів у воєнний час охоплює широкий спектр проблем та викликів, що впливають на всі аспекти діяльності вищих навчальних закладів. Ці складнощі можна розглядати через кілька ключових аспектів:

- логістика та організація: найбільш нагальним викликом є евакуація критично важливих матеріалів, таких як документація та наукове обладнання, які необхідні для здійснення теоретичного і практичного освітнього процесу;

- гуманітарна підтримка: великий виклик становить забезпечення базових потреб співробітників і студентів, що переміщуються, включаючи житло, харчування та медичну допомогу. В умовах війни необхідно також психологічне консультування та підтримка, щоб допомогти зі співробітниками і студентами адаптуватися до нових умов;

- збереження академічного співтовариства: важливим аспектом є збереження внутрішньої когезії та ідентичності академічної спільноти, що є складним завданням в умовах фізичної роз'єднаності;

- адаптація до нових умов: переміщені університети стикаються з необхідністю швидко адаптуватися до нових умов, часто в обмежених просторах або з обмеженими ресурсами. Це може включати розробку нових навчальних програм, що враховують змінені умови, або перехід на гнучкіші формати навчання, такі як дистанційне навчання;

- фінансування та ресурси: забезпечення стабільного фінансування переміщених університетів стає особливо складним завданням, оскільки багато традиційних джерел фінансування можуть бути недоступні або обмежені. Це вимагає знаходження альтернативних джерел підтримки, включаючи міжнародну допомогу та приватні внески.

Університети, розташовані безпосередньо на лінії вогню, стикаються з унікальним набором проблем, котрі мають безпосередній вплив на практичну підготовку студентів негуманітарних спеціальностей:

- прямі обстріли та руйнування: постійна загроза бомбардувань значно ускладнює фізичну безпеку студентів та викладачів, а також призводить до руйнування навчальних та лабораторних приміщень. Це обмежує можливість проведення лабораторних та практичних занять, які є критично важливими для негуманітарних спеціальностей;

- збереження інфраструктури: необхідність постійної оцінки стану інфраструктури та її відновлення ставить під загрозу безперервність освітнього процесу. Для спеціальностей, які потребують спеціалізованого обладнання або великих лабораторій, це може стати критичною проблемою;

- мобілізація студентів та викладачів: у зонах бойових дій існує ризик мобілізації студентів та викладачів, що може призвести до втрати кадрового потенціалу та переривання освітнього процесу, особливо для програм, що вимагають високої кваліфікації викладачів;

- психологічний тиск: постійна стресова ситуація, пов'язана з військовими діями, негативно впливає на психоемоційний стан як студентів, так і викладачів, що може позначитися на ефективності навчання та засвоєнні матеріалу;

- логістика та доступність ресурсів: постачання необхідних

матеріалів та обладнання для практичних занять стає складнішим через пошкодження транспортної інфраструктури та логістичні виклики. Це особливо важливо для спеціальностей, що потребують регулярного оновлення матеріалів та компонентів;

- зміна форматів навчання: необхідність швидкої адаптації до дистанційних або гібридних форм навчання в умовах, коли практична підготовка традиційно здійснювалася в особистій взаємодії. Забезпечення якості такої підготовки на відстані є значним викликом.

Університети на лінії вогню вимушені шукати нетрадиційні підходи до практичної підготовки, такі як використання віртуальних лабораторій, симуляцій, онлайн-платформ для моделювання експериментів, що стає альтернативою традиційним методам навчання в лабораторіях.

Університети України, які знаходяться у відносно безпечних областях, таких як Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Волинська, Рівненська, Хмельницька та Дніпропетровська, активно долучаються до підтримки студентів, котрі були змушені залишити свої навчальні заклади через небезпеку в зонах конфлікту. Ці університети запропонували можливості академічної мобільності, дозволяючи переміщеним студентам продовжити навчання за власними спеціальностями та отримати відповідні документи про проходження курсів після їх завершення. Звідси виникають дві ключові проблеми:

- потреба у розробці довгострокових стратегій для інтеграції переміщених студентів, що включає створення чітких процедур офіційного переведення студентів між університетами;

- відсутність можливості повернення студентів до оригінальних навчальних закладів у найближчому майбутньому, що вимагає адаптації освітніх програм і адміністративних процесів до нових умов [2].

Освітній процес студентів нелінгвістичних спеціальностей орієнтований переважно на здобуття глибоких знань у конкретній області науки або техніки, що вимагає від студентів особливої зосередженості на фахових дисциплінах з використанням специфічної термінології та методологій. Акцент робиться на практичне застосування теоретичних знань, що включає лабораторні роботи, практикуми, проєктну діяльність та стажування в реальних умовах роботи відповідної галузі. Це спрямовано на формування висококваліфікованих спеціалістів, здатних вирішувати комплексні професійні завдання та адаптуватися до швидко змінних умов робочого середовища [5].

В умовах потенційної загрози ракетних обстрілів, освітній процес у закладах вищої освіти України стикається з необхідністю адаптації до нових реалій, що особливо актуально для дисциплін, які традиційно вимагають очного відвідування. Лабораторні роботи, практикуми, а також інші форми навчальної діяльності, що передбачають безпосереднє використання спеціалізованого обладнання та матеріалів, здебільшого реалізуються у фізичному просторі вищих навчальних закладів. Це створює певні труднощі у забезпеченні безперебійного освітнього процесу в умовах загрози [6].

Відповідно до цього, українські заклади вищої освіти активно інтегрують змішану форму навчання, яка поєднує елементи онлайн-освіти з традиційними очними заняттями. Це дозволяє гнучко реагувати на зміну обставин, забезпечуючи продовження навчального процесу навіть під час періодів підвищеної небезпеки. Інформаційні технології, віртуальні лабораторії та платформи для дистанційного навчання виступають ключовими інструментами у підтримці освітнього процесу, допомагаючи студентам і викладачам підтримувати академічну взаємодію та забезпечувати досягнення навчальних цілей незалежно від зовнішніх умов [7].

Організація практичної роботи в умовах змішаної чи дистанційної форми навчання в закладах вищої освіти стикається з низкою викликів, серед яких можна виділити наступні:

- брак ресурсів для розробки онлайн лабораторій та симуляцій: створення високоякісних віртуальних лабораторій вимагає значних фінансових інвестицій, які не завжди доступні вищим навчальним закладам, особливо в умовах обмеженого бюджету;

- недостатня кваліфікація викладачів для створення та ефективного використання віртуальних навчальних матеріалів: включає як технічні знання для розробки віртуального контенту, так і методологічні навички для інтеграції цього контенту в навчальний процес;

- недост ат нє т ехнічне оснащення, яке дозволяє забезпечит и ст абільну роботу інформаційного середовища: це включає недостатньо швидкісне інтернет-з'єднання, відсутність належного програмного забезпечення та апаратних ресурсів як у вищих навчальних закладах, так і в студентів;

- відсутність безпосереднього контакту та зворотного зв'язку з викладачем, що особливо важливо для практичних занять, де студенти часто потребують індивідуального підходу та миттєвих роз'яснень;

- труднощі з оцінюванням практичних навичок у дистанційному форматі, що вимагає розробки специфічних методів і критеріїв оцінки, здатних адекватно відображати рівень освоєння практичних навичок студентами;

- проблема мотивації студентів, особливо в онлайн-середовищі, де відчуття відокремленості та відсутності безпосереднього спілкування можуть знижувати інтерес та відданість процесу навчання [8].

В умовах післявоєнної відбудови країни, вища освіта в Україні стикається з нагальною потребою адаптації до змінених умов та викликів, що вимагає значних трансформацій. Першочерговим завданням є інтеграція освітньої системи з європейськими стандартами, що не тільки сприятиме підвищенню якості освіти, але й забезпечить визнання українських дипломів за кордоном, відкриваючи шлях до міжнародної співпраці та обміну знаннями. Водночас, збільшення автономії навчальних закладів дозволить їм ефективніше реагувати на актуальні потреби суспільства та економіки, а також сприятиме інноваційному розвитку та диверсифікації освітніх програм [10].

Особлива увага приділяється розвитку суб'єктності студентів та викладачів, що передбачає заохочення самостійного вибору навчальних траєкторій, критичного мислення та наукових досліджень. Це забезпечить формування висококваліфікованих фахівців, здатних до інновацій та адаптації до постійно змінюваних умов робочого ринку. Заохочення міждисциплінарності та залучення до міжнародних проєктів стануть ключовими елементами відбудови та подальшого розвитку української вищої освіти, забезпечуючи її внесок у загальнонаціональні зусилля щодо відновлення країни [10].

Висновки

В умовах війни українські вищі навчальні заклади стикаються з комплексом викликів. Загальні виклики, що стосуються будь-якого закладу освіти включають забезпечення безпеки навчання: це створення комфортних та безпечних умов для перебування студентів та викладачів у бомбосховищах. Інші загальна проблема проблема кадрів. Міграція кваліфікованих кадрів за кордон позбавляє українську науку та освіту цінних наукових та педагогічних ресурсів, що ускладнює підготовку студентів немовних спеціальностей та знижує загальний освітній потенціал країни.

Університети, що змушені були переміститися з зон активних бойових дій, зіткнулися з низкою організаційних та логістичних проблем, включаючи евакуацію матеріальних та навчальних ресурсів, забезпечення гуманітарної підтримки співробітникам і студентам, а також відновлення освітнього процесу в нових умовах. Виклики, пов'язані з фінансуванням, збереженням академічного співтовариства та адаптацією навчальних програм до гнучкіших та дистанційних форматів навчання, стали актуальними для багатьох переміщених установ.

Заклади вищої освіти, які продовжують свою діяльність безпосередньо в умовах війни та на лінії вогню, зіткнулися з набором специфічних проблем, що вимагають особливих заходів реагування та адаптації. Прямі обстріли та руйнування інфраструктури серйозно ускладнюють можливість проведення очного навчання, особливо лабораторних та практичних занять, що є критично важливими для студентів немовних спеціальностей. Ці умови не тільки ставлять під загрозу фізичну безпеку студентів і викладачів, але й суттєво обмежують доступ до навчальних матеріалів та спеціалізованого обладнання.

Заклади вищої освіти, що продовжують працювати в умовах відносної безпеки, активно долучаються до розробки та імплементації змішаних та дистанційних форм навчання, намагаючись забезпечити стабільність освітнього процесу. Однак вони також зіткнулися з проблемами інтеграції переміщених студентів та викладачів, необхідністю оновлення освітніх програм та адаптацією до нових викликів, що ставлять перед ними небезпеки сучасного конфлікту. У цих умовах важливою стає співпраця між університетами, обмін досвідом та пошук ефективних рішень для подолання наслідків війни в освітній сфері.

Література

1. Васильєва Т.А., Котенко С.І. Проблеми і перспективи розвитку онлайн-освіти: монографія. Сумський державний університет, 2023.

2. Діяльність ЗВО в умовах війни: реалії, виклики та перспективи: матеріали круглого столу за участю порадників академічних груп та викладачів факультету управління фінансами та бізнесу. ФУФБ, 2023. URL: https://financial.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2023/ 09/KS-Rada-poradnykiv-2023.pdf

3. Жила Г. Вища освіта в умовах війни: виклики, проблеми, перспективи для студентів та науковців. Молодь і ринок, 2023, №2/210. URL: http://mir.dspu.edu.ua/article/ view/274694

4. Когут У., Сікора О., Вдовичин Т. Виклики навчання та викладання в умовах війни. Молодь і ринок, 2022, №6 (204), 83-88.

5. Котова А., Вороніна К., Ленська О. Основні види самостійної роботи студентів немовних спеціальностей. Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов, 2022, №95, 92-98. URL: https://doi.org/10.26565/27865312-2022-95-12

6. Ніколаєв Є., Рік Г. Вища освіта в Україні: зміни через війну. Аналітичний звіт, Київ, 2023. URL: https://osvitanalityka.kubg.edu.ua/wp-content/uploads/2023/03/HigherEd-inTimes-of-War.pdf

7. Освіта в умовах війни: виклики та перспективи для України. Інститут аналітики та адвокації, 2023. URL: https://iaa.org.ua/articles/education-in-times-of-war-challenges-andprospects-for-ukraine/

8. Освіта України в умовах воєнного стану: управління, цифровізація, євроінтеграційні аспекти: збірник тез доповідей ГУ Міжнародної науково-практичної конференції, 25 жовтня 2022 р. Київ, Україна. URL: https://iea.gov.ua/wp-content/uploads/2022/12/book-ofabstracts_ssi-iea_2022.pdf

9. Осипчук А., Яковлєв М. Університети під час війни: від закладу освіти до соціальної місії. Київ, 2022. URL: https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/ c20b0b6d-be52-4b0b-8544-2fbdbc4850dd/content

10. Що чекає на вищу освіту у 2024 році: велике інтерв'ю з Михайлом Винницьким. Освіторія, 2024. URL: https://osvitoria.media/opinions/shho-chekaye-na-vyshhu-osvitu-v-2024rotsi-velyke-interv-yu-z-myhajlom-vynnytskym/

References

1. Vasylieva, T.A., & Kotenko, S.I. (2023). Problemy i perspektyvy rozvytku onlainosvity: monohrafiia [Problems and prospects of online education development: a monograph]. Sumskyi derzhavnyi universytet [іп Ukrainian].

2. Diialnist ZVO v umovakh viiny: realii, vyklyky ta perspektyvy: materialy kruhloho stolu za uchastiu poradnykiv akademichnykh hrup ta vykladachiv fakultetu upravlinnia finansamy ta biznesu. FUFB, 2023. URL: https://financial.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2023/09/KS-Radaporadnykiv-2023.pdf [іп Ukrainian].

3. Zhylla, H. (2023). Vyshcha osvita v umovakh viiny: vyklyky, problemy, perspektyvy dlia studentiv ta naukovtsiv. Molod i rynok, 2/210. URL: http://mir.dspu.edu.ua/article/view/ 274694 [in Ukrainian].

4. Kohut, U., Sikora, O., & Vdovychyn, T. (2022). Vyklyky navchannia ta vykladannia v umovakh viiny. Molod i rynok, 6 (204), 83-88 [in Ukrainian].

5. Kotova, A., Voronina, K., & Lenska, O. (2022). Osnovni vydy samostiinoi roboty studentiv nemovnykh spetsialnostei. Visnyk KhNU imeni V. N. Karazina. Seriia: Inozemna filolohiia. Metodyka vykladannia inozemnykh mov, 95, 92-98. URL: https://doi.org/10.26565/ 2786-5312-2022-95-12 [in Ukrainian].

6. Nikolaiev, Ye., & Rik, H. (2023). Vyshcha osvita v Ukraini: zminy cherez viinu. Analitychnyi zvit, Kyiv. URL: https://osvitanalityka.kubg.edu.ua/wp-content/uploads/2023/03/ HigherEd-in-Times-of-War.pdf [in Ukrainian].

7. Osvita v umovakh viiny: vyklyky ta perspektyvy dlia Ukrainy. Instytut analityky ta advokatsii, 2023. URL: https://iaa.org.ua/articles/education-in-times-of-war-challenges-andprospects-for-ukraine/ [in Ukrainian].

8. Osvita Ukrainy v umovakh viiennoho stanu: upravlinnia, tsyfrovyzatsiia, yevrointehratsiini aspekty: zbirnyk tez dopovidei IV Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii, 25 zhovtnia 2022 r. Kyiv, Ukraina. URL: https://iea.gov.ua/wp-content/uploads/2022/12/book-of-abstracts_ ssi-iea_2022.pdf [in Ukrainian].

9. Osypchuk, A., & Yakovliev, M. (2022). Universytety pid chas viiny: vid zakladu osvity do sotsialnoi misii. Kyiv. URL: https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/c20b0b6dbe52-4b0b-8544-2fbdbc4850dd/content [in Ukrainian].

10. Shcho chekaie na vyshchu osvitu u 2024 rotsi: velyke interv'iu z Mykhailom Vynnytskyim. Osvitoria, 2024. URL: https://osvitoria.media/opinions/shho-chekaye-na-vyshhuosvitu-v-2024-rotsi-velyke-interv-yu-z-myhajlom-vynnytskym/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru