Професійна підготовка фахівців з галузі знань «Міжнародні відносини» на засадах нової освітньої парадигми в контексті євроінтеграції

Размещено на http://www.allbest.ru

Український державний університет імені Михайла Драгоманова

Професійна підготовка фахівців з галузі знань «Міжнародні відносини» на засадах нової освітньої парадигми в контексті євроінтеграції

Железко А.М.

Вступ

Сьогодні однією з найважливіших тенденцій розвитку українського суспільства є зміна парадигми вищої освіти з традиційної та інноваційну за європейськими стандартами, в основі якої закладено студентоцентроване навчання з компетентнісним підходом до побудови та реалізації освітніх програм [1, с. 3].

Європейська інтеграція -- це складний та суперечливий процес налагодження тісного співробітництва європейських держав. Об'єднана Європа є наслідком тривалого процесу формування європейської цивілізації, але сьогодні специфіка процесу зближення якісно нового рівня обумовлена «комплексом різноспрямованих впливів, викликів і загроз» [2, с. 4].

Створення спільної зони європейської вищої освіти, зміст, основні цілі та напрями визначила Болонська декларація, яку у 1999 р. підписали міністри освіти 29 держав Європи з метою консолідації європейського простору вищої освіти. Станом на 2022 р. Болонським процесом охоплено 48 держав [3], в яких впроваджується студентоцентрований підхід у навчанні, орієнтований на кінцевий результат. Вираз: «Shift from Teaching to Learning - перехід від викладання до навчання або перехід від викладання до вивчення» став ключовим у професійній підготовці фахівців. Мета Болонського процесу -- створити європейський науковий та освітній простір задля підвищення конкурентноспроможності випускників ВНЗ та активізувати мобільність фахівців на європейському ринку праці.

Україна приєдналася до Болонського процесу у 2005 році, взявши на себе зобов'язання реформувати систему вищої освіти відповідно до європейських стандартів та цінностей. Реформа вищої освіти в Україні передбачає підготовку фахівців за відповідними освітніми та науковими програмами на різних рівнях вищої освіти: перший (бакалаврський), другий (магістерський), третій (освітньо-науковий / освітньо-творчий) та науковий рівні [4].

Минуло 18 років як Україна реформує систему вищої освіти відповідно до стандартів європейської освітньої системи. За цей період в системі вищої освіти зі змінним успіхом провели низку реформ:

запровадження Європейської кредитної трансферно- накопичувальної системи (ЄКТС);

зміна переліку назв напрямів та спеціальностей;

створення та імплементація Національної рамки кваліфікацій;

розвиток академічної мобільності;

додаток до диплома європейського зразка;

забезпечення якості вищої освіти тощо [1, с. 5 - 11].

У 2020 р. у Києві відбулось засідання Групи супроводу Болонського процесу, де країни-учасниці визначились з пріоритетами на найближче десятиліття. Серед найважливіших завдань, визначених до 2030 р., варто виокремити ключові:

збалансована академічна мобільність;

посилена роль вищої освіти у досягненні цілей сталого розвитку;

впровадження сучасних цифрових рішень в

європейському просторі вищої освіти [5].

У 2022 р. у складних умовах широкомасштабної російської інтервенції, Україна отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу, який «матеріалізував перспективи приєднання до євроспільноти» та активізував процеси євроінтеграції на всіх рівнях [6, с. 2]. В умовах російсько-української війни та масового внутрішнього і зовнішнього переміщення українців з документами про освіту, як зазначено на сайті Міністерства освіти і науки України, надзвичайно важливо підвищити обізнаність вітчизняної та міжнародної спільноти щодо системи освіти в Україні. 15 лютого 2023 р. Європейська комісія оприлюднила звіт «Порівняння Європейської рамки кваліфікацій та Національної рамки кваліфікацій України». Як зауважив екс-міністр освіти і науки України С. Шкарлет: «Протягом тривалого часу Україна має сталу Національну рамку кваліфікацій, узгоджену як з Рамкою кваліфікацій європейського простору, так і з Європейською рамкою кваліфікацій, що є ключовим фактором для забезпечення справедливого і прозорого визнання кваліфікацій, присвоєних українськими закладами освіти» [7]. Зазначений звіт із поглибленим порівняльним аналізом буде «корисним інструментом» для закладів освіти, учасників освітнього процесу, стейкхолдерів, політиків, представників органів влади, громад, громадян як в Україні, так і за її межами.

Сьогодні система міжнародних відносин має величезне значення для світового співтовариства, основні орієнтири дипломатії вимагають від фахівців-міжнародників політичної прозорливості - вміти спостерігати за процесами, подіями в різних ситуаціях, володіти теорією збору, обробки та аналізом зовнішньополітичної інформації, вміти правильно інтерпретувати погляди, позиції суб'єктів міжнародних відносин, прогнозувати подальші дії, правильно представляти інтереси власної держави та створювати позитивно- ефективний імідж [21, с. 29]. Саме цими особливостями зумовлена актуальність зазначеної проблематики.

На думку дослідників Г О. Оборського, І. М. Чістякової, Г В. Воробйової, Г В. Озернюк, І. Б. Кривдіної, В. В. Гайтан, Т. О. Чернова, «міжнародні відносини» варто розуміти «як множину різновидових стосунків між представниками різних держав світу...», їх дослідження зосереджено у значній кількості наукових дисциплін, що вивчають «переважно специфіку того чи іншого виду міжнародних відносин, їх відображення у міжнародному праві та особливості історичного розвитку» [23, с. 9]. Тому майбутні фахівці- міжнародники повинні оволодіти певними компетентностями задля вільної орієнтації та професійної діяльності як у національному, так і в міжнародному правовому, політичному, економічному, соціальному, культурному, військовому, безпековому, інформаційному середовищах.

Дослідженням проблем формування нової освітньої парадигми вищої освіти України в умовах Болонського процесу присвячено низку наукових публікацій. Серед великої кількості науковців варто виокремити таких: Ю. М. Рашкевича, І. В. Козубовську, О. С. Повідайчик, І. Є. Попович, В. П. Андрущенка, Р М. Вернидуба, Т М. Димань, О. А. Баньковського, Л. Л. Білан, С. С. Єрмакову, О. С. Іванову, М. С. Буренко та багато інших. Враховуючи той факт, що в Україні діють єдині вимоги та стандарти відповідно галузі знань щодо побудови та реалізації освітніх / наукових програм різних рівнів, варто зауважити, що «галузь міжнародних відносин є однією із найскладніших об'єктів наукового пізнання, оскільки вимагає відповідних теоретико- методологічних засад та підходів до аналізу та розуміння закономірностей історичного розвитку системності міжнародних відносин на основі міждисциплінарного синтезу методології різних наук...» [24, с. 118], а також різноманітності процесів, явищ, подій у зазначеній сфері. Варто виокремити наукові праці, присвячені дослідженню закордонного досвіду підготовки фахівців в зазначеній галузі таких авторів: А. Савчука «Професіограма фахівця-міжнародника крізь призму підготовки дипломатичних працівників у державах Вишеградської четвірки» [25], О. Тарасову «Організаційно- педагогічні особливості професійної підготовки фахівців з міжнародних відносин у вищих навчальних закладах США» [26], К. Істоміну «Професійна підготовка фахівців з міжнародних відносин в університеті Торонто» [27]. Проблеми професійної підготовки вітчизняних фахівців в галузі міжнародних відносин відповідно нової освітньої парадигми висвітлені в одиничних наукових розробках або лише узагальнено чи дотично.

Мета роботи. Дослідити та висвітлити концептуальні підходи професійної підготовки фахівців в галузі знань «міжнародні відносини» на засадах нової освітньої парадигми в контексті євроінтеграції.

Виклад основного матеріалу

Нормативно-правова база підготовки фахівців з галузі знань «міжнародні відносини» в контексті розвитку європейської освіти.

Відповідно до нормативно-правової бази України та нових стандартів вищої освіти, що базуються на компетент- нісному підході та вимогах до фахівця, відбувається «переорієнтація навчального процесу з навчального на розвиваючий», де результатом виступає модель фахівця, який здатний застосовувати в нових умовах високий рівень інтелекту, творчі здібності, креативність, ініціативність, прагнення до самовдосконалення [8,c. 4].

У Законі України «Про вищу освіту» (редакція 2023 р.) визначено поняття: «галузь знань - гармонізована з Міжнародною стандартною класифікацією освіти широка предметна область освіти і науки, що включає групу споріднених спеціальностей» [9]. Галузь знань «Міжнародні відносини» за переліком галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, об'єднує споріднені спеціальності: «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», «Міжнародні економічні відносини», «Міжнародне право» [10].

Відповідно до нових стандартів вищої освіти України, що базуються на компетентнісному підході та вимогах до фахівця, закладених в основу Болонського процесу і в міжнародному проекті Європейської Комісії «Гармонізація освітніх структур в Європі» (Tuning Educational Structures in Europe), що реалізується з 2000 р. основоположними є контрольні опорні точки (точки прив'язки) на рівні предметної області, які формують основу освітньо-професійних програм з метою порівняння, сумісності та прозорості. Точки прив'язки формулюються в термінах кінцевих результатів навчання та компетентностях: що повинен знати, розуміти та здатний виконати здобувач вищої освіти після опанування конкретною навчальною дисципліною / модулем зокрема та після завершення навчання за освітньо-професійною програмою взагалі.

У межах ліцензованої спеціальності ЗВО розробляє освітньо-професійні програми і навчальні плани з постійним оновленням освітнього змістовного контенту та затверджує їх відповідно до Положення про організацію освітнього процесу у відповідному закладі [14, c. 5]. Основою для розроблення освітньо-професійних програм є стандарти вищої освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів за спеціальностями: 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» та 292 «Міжнародні економічні відносини», затвердженими МОН України у 2020 р. на виконання статей Закону України «Про вищу освіту» та Положення про Міністерство освіти і науки України від 16 жовтня 2014 р. № 630, з урахуванням Методичних рекомендацій щодо розроблення стандартів вищої освіти, затверджених наказом МОН України. А також стандарти вищої освіти України (проєкт) спеціальності 293 «Міжнародне право» першого (бакалаврського) 2017 року та стандарт вищої освіти України (проект) другого (магістерського) рівня 2021 року.

Сьогодні головною ознакою фаховості студента-міжна- родника, окрім знання природи міжнародного співробітництва, характеру взаємодії між міжнародними акторами, співвідношення державних, недержавних акторів у світовій політиці, механізмів міжнародних комунікацій та здатності спілкуватися як державною, так й іноземними мовами є здатність розв'язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері міжнародних відносин [15]. Тобто студент повинен оволодіти низкою компетентностей, затверджених стандартами вищої освіти споріднених спеціальностей і результатів навчання дескрипторам Національної рамки кваліфікацій зокрема та вимогам європейських освітніх стандартів взагалі. Але варто зазначити, що споріднені спеціальності у галузі знань «міжнародні відносини» тісно взаємопов'язані і мають основоположні точки прив'язки. Зокрема, фундаментом для міжнародної взаємодії є система юридичних норм та сукупність правових принципів, які регулюють взаємовідносини між суб'єктами міжнародного устрою [16]. Тому здобувачам вищої освіти зі спеціальностей «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» і «Міжнародні економічні відносини» крім загальних компетентностей, зокрема, здатності реалізовувати свої права і обов'язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина України [17], необхідно вміти аналізувати явища міжнародного життя на основі міжнародно- правових норм.

Дослідниця історії міжнародного права О. В. Буткевич зазначає , що міжнародне право стало суспільним регулятором в епоху глобалізації, адже «сутність процесу глобалізації як взаємозалежності держав світу та інших міжнародних акторів, посилення міжнародних проблем та спільних інтересів таких суб'єктів тощо показує, що в її ході особливе значення належить міжнародному праву...» [19, с. 369] .

У контексті вищезазначеного доцільно звернути увагу на оновлені освітні стандарти вищої освіти бакалаврського та магістерського рівнів зі спеціальності 081 «Право» 2022 р. на заміну попереднім стандартам 2018 та 2020 років. В оновлених стандартах, окрім додаткових вимог, змінилось формулювання і змістовне наповнення деяких спеціальних компетентностей (СК) та програмних результатів (РН).

У статті І. Шемелинця «Новітні освітні стандарти з права: що зміниться в підготовці юристів?» здійснено порівняльний аналіз стандартів 2018 та 2022 років [18]. На прикладі зміни формулювання та вимог до формування конкретних спеціальних (фахових) компетентностей автор роз'яснює, що змінилися вимоги до майбутніх фахівців: «відбувся зсув від «знати» до «вміти». Наприклад, у стандарті 2018 р. спеціальна компетентність виглядала так: «СК6. Знання і розуміння основ права Європейського Союзу». У стандарті 2022 р. вона звучить по-іншому -- «СК6. Здатність здійснювати порівняльний аналіз окремих правових інститутів права Європейського Союзу та Ради Європи і правової системи України» [18]. Такі ж зміни у формулюванні до формування спеціальних компетентностей здобувачів вищої освіти прослідковуються в СК2, СК4, СК8, СК10 тощо.

Отже, сучасному ринку праці потрібні фахівці з практичними навичками, тобто із «здатністю аналізувати» чи «здатністю застосовувати» отриманні знання та вміння як в професійній, так і в повсякденній діяльності. А для цього необхідно сформувати у здобувачів вищої освіти незалежно від галузей знань ключові компетентності, необхідні для працевлаштування та самореалізації у багатовимірному житті, яке відзначається складністю, динамізмом, викликами у різних сферах.

Теоретико-методологічна основа формування ключових компетентностей підготовки фахівців нової освітньої парадигми в контексті євроінтеграції. Компетентнісний підхід у професійній діяльності ґрунтується на категоріях «компетентність» та «компетенція». Ці поняття почали використовувати ще з середини 50-х -- 60-х років ХХ ст. Іноді їх ототожнювали, замінювали одне одним. Сьогодні зміст цих понять активно досліджується у сучасній науці. На думку дослідниць О. С. Трифонової, І. В. П'янковської, І. В. Хавіної та інших, поняття «компетентність» означає здатність професійно виконувати певну роботу, а «компетенція» -- це повноваження її виконувати.

У сучасному розумінні «компетентність» -- це поєднання здатності діяти і наміру здійснити дію. А професійно- компетентнісна діяльність охоплює, з одного боку, знання і уміння, тобто здатності і навички, а з іншого боку -- мотивацію і бажання.

Німецький дослідник, директор Департаменту якості та оцінювання освіти (BiQua) Інституту досліджень та інформації в освіті імені Лейбніца (DIPF), професор Екхарт Кліме багато років працював над вирішенням головного питання: «Що ми вимірюємо під час вимірювання навчання? - викладачів чи класи / групи, процес чи вплив, поведінку чи сприйняття, практику чи якість, розміри чи особливості?» [22]. Під його керівництвом було проведено експертизу (експертиза Кліме), яка описувала принципи розробки освітніх стандартів. У фокусі експертизи визначено ключове поняття -- «компетентність».

За останні роки поняття «компетентність» стало ключовим в освіті з точки зору загальнодидактичного, методологічного, наукового, професійного, міжкультурного, цифрового, громадянського, інтегрованого та інших підходів у навчанні.

У контексті європеїзації в Україні здійснено поступ у наданні освітніх послуг [31, с. 21]. На думку С. С. Єрмакової, О. С. Іванової, М. С. Буренко виклики останнього десятиліття спричинили серйозну модернізацію змісту та стратегічної цільової орієнтації вищої освіти [28, с. 2]. Сучасні зміни та формування нової концептуальної моделі вирішення завдань вищої освіти обґрунтовують та сприяють впровадженню у практику дієвих моделей вищої освіти. Такі зміни є об'єктивно незворотнім процесом, що призводить до формування закладів вищої освіти нового зразка [28, с. 4].

В Україні освіта визнана компетентнісно базованою відповідно до Закону України «Про освіту» [9]. У порівняльному дослідженні відповідності освіти в Україні та у Європі О. І. Локшина підкреслила синхронізацію компетент- нісної освіти Закону України з європейською -- «перелік ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, що визначено Законом, фактично ідентичний європейському» [31, с. 22].

В сучасних умовах розвитку європейської освіти та освіти в Україні, за дослідженнями О. І. Локшиної, варто наголосити на значущості Європейської довідкової рамки ключових компетентностей для навчання впродовж життя. У 2006 р. Європейський Парламент та Європейська Рада затвердили Європейську довідкову рамку, в якій визначено вісім ключових компетентностей для громадян Європейської Спільноти [31, с. 21, 23]. У 2016 р. результати PISA показали, що 44% населення ЄС володіє цифровою компетентністю на низькому рівні, а 19% -- абсолютно не володіє. Кожний п'ятий школяр демонстрував недостатній рівень володіння базовими навичками з читання, математики та природознавства. Виявилось, що населення держав ЄС суттєво відстає від нових економічних, технологічних, політичних, соціальних реалій життя. З метою адаптації населення ЄС до нових реалій Європейський парламент і Рада Європейського Союзу у 2018 р. ухвалили інноваційну Європейську довідкову рамку компетентностей для навчання протягом усього життя: грамотність; багатомовна компетентість; математична компетентність та компетентність у науці, технологіях та інженерії; цифрова компетентність; особистісна, соціальна компетентність та вміння вчитися; громадянська компетентність; підприємницька компетентність; культурна обізнаність та самовираження [32]. Інновацією стала ідея наскрізності ключових компетентностей шляхом поєднання формальної, неформальної та інформальної освіти [31, с.24]. Також визначено загальне поняття «ключові компетентності», які складають сукупність трьох складових: знання -- поняття, факти, цифри, ідеї, концепції, теорії тощо (теоретична складова); навички -- здатність людини виконувати процеси та використовувати наявні у неї знання для досягнення результатів (практична складова); психологічні установки -- налаштованість та схильність людини до певної активності (пасивності -- авт.) або реакції на ідеї, людей чи ситуації [32]. Проаналізувавши зазначену комбінацію, вважаємо, що домінантну роль відіграють психологічні установки, які впливають на засвоєння знань, і на перший погляд, дають розуміння про певну галузь або предмет, але, у постійно мінливому інформаційному світі знання піддаються коригуванню. Також від психологічних установок залежить здатність здобувача освіти виконувати необхідні процеси для досягнення результатів у навчальній, професійній та повсякденній діяльності, використовуючи наявні або нові знання. Такі навички формуються у процесі навчання. Можна стверджувати, що в даному контексті вісім ключових компетентностей для навчання впродовж життя, визначених Європейською Комісією, мають інтегрований характер, об'єднуючи знання, навички та психологічні установки, які необхідні кожній людині для особистої реалізації, здорового та екологічного способу життя, підвищення можливостей працевлаштування тощо [32, с. 3].

Важливим принципом державної політики України у сфері вищої освіти є принцип «сприяння сталому розвитку суспільства шляхом підготовки конкурентоспроможного людського капіталу та створення умов для освіти протягом життя» [9]. Навчання протягом життя визначено як повноправне освітнє поле із встановленими нормами контролю та перевірки якості і забезпечення різноманітних форм освіти відповідно до європейських стандартів [29]. Процес надання якісних освітніх послуг зазначеної галузі знань пов'язаний із формуванням професійних компетентностей у здобувачів вищої освіти, необхідних, в першу чергу, для працевлашту-вання, самореалізації та соціальної адаптації.

Формування спеціальних компетентностей у майбутніх фахівців з галузі знань «міжнародні відносини». Сьогодні в системі міжнародних ваідносин актуалізується людський чинник. В новітніх зовнішньополітичних реаліях постає потреба у професіоналах-міжнародниках, які спроможні швидко реагувати на сучасні виклики, здатні до постійного пошуку нових креативних підходів, шляхів захисту та відстоювання національних інтересів України на міжнародній арені.

Перелік спеціальних (фахових) компетентностей випуск- ника-міжнародника та компетентності співзвучні з ключовими компетентностями для навчання впродовж життя вписані в канву стандартів спеціальностей «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», «Міжнародні економічні відносини» та «Міжнародне право». Незважаючи на те, що зміст підготовки сучасних міжнародників спрямований на поглиблену фундаментальну спеціальну діяльність, активізацію співпраці здобувачів вищої освіти з міжнародними організаціями щодо стажування та проходження практики як в Україні, так і за кордоном, все ж таки варто взяти до уваги закордонний досвід підготовки фахівців з галузі знань «міжнародні відносини». Зокрема у Краківському педагогічному університеті навчання на спеціальності «міжнародні відносини» за спеціалізаціями «міжнародна безпека та зовнішня політика», «публічна дипломатія», «європейські студії» надає можливість студентам отримати знання, сформувати здатність розуміти, аналізувати та пояснювати механізми міжнародної політики, використовувати теорію, термінологію, характерну для міжнародних відносин, методологію дослідження, характерну для галузей суспільних наук, політології та адміністрування, а також розуміти місце міжнародних відносин в системі суспільних наук [33]. Особливістю освітньої програми «Міжнародні відносини», перша ступінь, денна форма навчання [34] є те, що ключовими акцентами у вивченні кожного освітнього компонента є дефініції понять: наука, аналіз, методологія (відповідно до конкретної дисципліни), які сприяють єдиному комплексному підходу у формуванні необхідних компетентностей різних ступенів (рівнів): теоретичного -- знання і розуміння (здатність знати і розуміти), практичного -- навички дій (практичне або операційне застосування знань в певних ситуаціях) та інтегрального -- знання та навички як жити (цінності як інтегральний елемент сприйняття і співіснування в соціальному контексті). Відповідно до такого підходу компетентності являються поєднанням властивостей (по відношенню до знань та здатності їх застосування, установок, навичок, умінь та обов'язків), що описують рівень або ступінь відповідно якого студент здатний виконувати їх.

Отже, орієнтуючись на досвід розробки та реалізацію польськими колегами освітніх програм спеціальності «Міжнародні відносини», варто звернути увагу на методологію побудови та цільове призначення як освітніх програм, так і навчальних по кожному освітньому компоненту.

Дослідник А. Савчук акцентує увагу на проблемі актуалізації вивчення ролі особистості в царині міжнародних відносин, зазначивши, що до недавнього часу «вплив чинника особистості на зовнішню політику держави не був предметом міжнародно-політичного аналізу» [25, с. 315]. Враховуючи зазначений аспект, викладач повинен надати здобувачам вищої освіти «унікальний навчальний досвід нестандартним способом»: варто продемонструвати студентам під час аналізу сфери зовнішньої політики конкретної держави такі наукові методи, які базуються винятково на компетентності, досвіді або особистих здібностях окремої особи, «ступінь об'єктивності яких вища за ступінь суб'єктивності». Подібні методи були розроблені фахівцями американських шкіл прикладної політології, теорії міжнародних відносин та інших суміжних дисциплін. Необхідно продемонструвати студентам на прикладах роль суб'єктивного чинника у формуванні національної політики та впливу на зовнішньополітичний курс держави [25, с. 316].

Однією із значущих спеціальних компетентностей, якою повинен оволодіти майбутній фахівець-міжнародник є інформаційно-аналітична компетентність.

Поняття «інформаційно-аналітична компетентність» як науково-педагогічна категорія набула особливої актуальності у ХХІ ст. У сучасному світі роль інформаційно-аналітичної діяльності швидко зростає. Діяльність будь-яких структур (міжнародних, державних, громадських, приватних тощо) потребує хоча б мінімального прогнозованого розвитку, захисту від ризиків, викликів та небезпек. На думку науковців В. М. Варенко та Ю. В. Курносова універсальним засобом в сучасному інформаційному суспільстві є аналітика: «Події, що відбуваються сьогодні в світі, свідчать про настання серйозної кризи, що охоплює практично всі сфери суспільного життя. Причини її кореняться в тому, що більшість соціально значущих рішень в сучасних умовах приймаються без глибокого і всебічного аналізу їх наслідків» [35, с. 11]. Тому володіння навичками аналітичного мислення - нагальна потреба майбутніх фахівців у багатьох сферах та основна задача навчання у вищих навчальних закладах.

Відповідно до стандартів вищої освіти України для кожного рівня вищої освіти в межах спеціальності відповідно Національної рамки кваліфікацій, об'єкти вивчення галузі «Міжнародні відносини» багатоаспектні і складні за своєю структурою. Це міжнародні відносини на регіональному, субрегіональному та локальному рівнях, транскордонні та транснаціональні взаємовідносини, зовнішня політика та інтереси держав, зокрема України, діяльність міжнародних організацій, міжнародні комунікації на різних рівнях, конфлікти та безпека на міжнародному та національному рівнях тощо [15, с. 5]. У зв'язку з таким різноманіттям міждисциплінарних галузей соціальних наук, важливим завданням є визначити методологічні підходи щодо реалізації мети освітньої програми. Серед низки методологічних підходів, варто виокремити: інтегрований, ресурсно-орієнтований, діяль- нісний, системний, компетентнісний та лідерський [36, с. 28]. Застосування цих підходів має суттєвий вплив на визначення змісту навчального процесу - формування комплексної цільової програми із навчальних контентів структурно-логічної послідовності з методологічно-аналітичним блоком, а також вибір форм, методів, засобів навчання та кінцевий результат.

Для того, щоб студент у кінцевому результаті оволодів інформаційно-аналітичною компетентністю, він повинен чітко розуміти та розподіляти два взаємопов'язані складники: інформаційний та аналітичний.

Інформаційний складник є результатом пошуку, відбору, перевірки, накопичення, збереження необхідної інформації - навички інформаційної компетентності.

Аналітичний складник - це сукупність загальнонаукових та спеціальних методів з різних наук обробки інформації із застосуванням методологічних принципів, за допомогою яких одержують необхідні знання про події, явища, об'єкти, що досліджуються [37, с. 53].

Оскільки аналітика - це розгалужена і складна система знань, що складається з таких компонентів: логіка, методологія, евристика, інформатика (за концепцією Сурміна Ю.П.), яка розглядається у трьох аспектах діяльності: науковій, науково- технічній і прикладній. Вона має свої цілі, завдання, логіку реалізації. У результаті такої діяльності створюються кінцеві інформаційні продукти, певні аналітичні документи [38, с. 172 ].

У міжнародних відносинах інформаційно-аналітична діяльність є однією із повсякденних функцій працівників даної галузі. Специфіка інформаційно-аналітичної діяльності у зазначеній сфері має аспекти, що породжуються характером подій, відображенням яких є інформація. Події, які визнаються подіями, а не незначними епізодами в міжнародному житті, набувають статусу пізніше, ніж вони відбулися. Це надає особливої значущості ретроспективному і перспективному підходам до їх аналізу. Також події, що мають значущість з точки зору міжнародних відносин, зачіпають інтереси не тільки суб'єктів тих держав, де вони відбулися, а й суб'єктів міжнародних відносин інших держав. Якщо здійснити аналіз такої події з прогнозуванням наслідків схематично, то вона буде мати форму розлогого дерева (мережа зв'язків), гілками якого є обставини, що існують в інших державах з прогнозованими наслідками (метод розумової картографії) [21, с. 133].

Висновки

Таким чином, заявлена у дослідженні проблематика актуалізується у зв'язку із поглибленням європеїзації України. У сучасних реаліях війни, євроінтеграція є важливим стратегічним пріоритетом державної політики України. Тому професійна підготовка фахівців-міжнародників сьогодні -- це один із пріоритетних напрямів вищих навчальних закладів України. Підготовка майбутніх фахівців з галузі знань «міжнародні відносини» здійснюється в Україні на концептуальному рівні, що проявляється у нормативноправовому, структурно-інституційному, міжнародно-інтеграційному та інших напрямах. Модернізація і стандартизація якості освіти відбувається на основі компетентнісного підходу до створення та реалізації освітніх програм, навчальних планів, навчально-методичного забезпечення по кожному освітньому компоненту. Через потребу постійного оновлення знань та змішаної форми навчання в сучасних реаліях, перед вищою освітою стоїть завдання -- навчити студентів самостійно опановувати необхідні знання та навички протягом усього життя.

Список використаних джерел

Рашкевич Ю.М. Болонський процес та нова парадигма вищої освіти: монографія. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. С. 3.

Україна на шляху до ЄС: реалії і перспективи. Аналітична доповідь. Національна безпека і оборона. № 1 -- 2 (187 -- 188) 2022. Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, 2022, с. 4.

Калашнікова С.А. Болонська декларація // Велика українська енциклопедія. / Болонська декларація (дата звернення 14.10.2023). URL: https:// vue.gov.ua

Рівні вищої освіти. Нормативна база щодо документів про освіту. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/rivni- vishoyi-osviti-ta-naukovi-stupeni.

Стадний Є. Пріоритетами Болонського процесу до 2030 року мають стати збалансована академічна мобільність та посилена роль вищої освіти у досягненні цілей сталого розвитку. Офіційний сайт Міністерства освіти і науки України. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/prioritetami-bolonskogo-procesu-do- 2030-roku-mayut-stati-zbalansovana-akademichna-mobilnist-ta- posilena-rol-vishoyi-osviti-u-dosyagnenni-cilej-stalogo-rozvitku- yegor-stadnij.

Україна на шляху до ЄС: реалії і перспективи. Аналітична доповідь. Національна безпека і оборона. № 1 -- 2 (187 -- 188) 2022. Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, 2022, с. 2.

Опубліковано порівняльний звіт європейської та національної рамки кваліфікацій. Офіційний сайт міністерства освіти і науки України. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/opublikovano- porivnyalnij-zvit-yevropejskoyi-ta-nacionalnoyi-ramki-kvalifikacij.

Козубовська І.В.,Повідайчик О.С., Попович І.Є. Формування нової освітньої парадигми підготовки педагогічних кадрів у Великій Британії: [монографія]. Ужгород: Видавництво ПП «АУТДОР -- ШАРК», 2017. С. 4.

Закон України «Про вищу освіту». Законодавство України (українською). Верховна Рада України. Редакція від 28.05.2023. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18.

Галузі знань та спеціальності вищої освіти. Вища освіта в Україні. URL: https://osvita.ua/vnz/76723/.

Про утворення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Постанова кабінету міністрів України від 15 квітня 2015 р. № 244. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/244-2015.

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти має розпочати роботу восени. Опубліковано 16 червня 2016 р. Міністерство освіти і науки України. URL: https:// mon.gov.ua/ua/news/usi-novivni-novini-2016-06-09-naczionalne- agentstvo-iz-zabezpechennya-yakosti-vis.

Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. URL: https://naqa.gov.ua.

Методичні рекомендації. Розроблення освітньо-професійної програми та навчального плану підготовки здобувачів фахової передвищої освіти / Укладачі: Н. Вітранюк, О. Соколова, Т Іщенко, Т. Дудник. Державна установа науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти. Державна служба якості освіти України. Київ, 2022, с. 5.

Стандарт вищої освіти України. Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, ступінь бакалавр, галузь знань: 29 «Міжнародні відносини», спеціальність: 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії». Затверджено і введено в дію наказом МОН України від 04.08.2020 р. № 1002. [Електронний ресурс]. URL: https://mon.gov.ua/ ua/npa/pro-zatverdzhennya-standartu-vishoyi-osviti-za-specialnistyu- 291-mizhnarodni-vidnosini-suspilni-komunikaciyi-ta-regionalni- studiyi-dlya-pershogo-bakalavrskogo-rivnya-vishoyi-osviti.

Міжнародне право / А.О. Ганкевич // Енциклопедія сучасної України. [Електронний ресурс] / Редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк [та ін.]; НАН України, НТШ. К.: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. URL: https://esu.com.ua/article-65137.

Стандарт вищої освіти України. Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, ступінь бакалавр, галузь знань: 29 «Міжнародні відносини», спеціальність: 292 «Міжнародні економічні відносини». Затверджено і введено в дію наказом МОН України від 04.03.2020 р. № 357. URL: https://mon.gov.ua/ storage/app/media/vishcha-osvita/zatverdzeni%20standarty/2020/ 03/292-mizhna-econom-vidnosyny-M.pdf

Шемелинець І. Нові освітні стандарти з права: що зміниться в підготовці юристів? Правнича освіта. URL:

https://dejure.foundation/tpost/pclbjdzcb1-nov-osvtn- standarti-z-prava-scho-zmnitsy.

Буткевич О.В. Історія міжнародного права: підручник -- видання 2-ге, стереотипне. К.: Вид. Ліра-К, 2018. с. 369.

Компетентності для культури демократії. Живемо разом як рівноправні громадяни в культурно багатоманітному демократичному суспільстві. Рада Європи, травень 2016. С. 3.

Міжнародна інформація: навч. посіб./ М.П. Требін, І. О. Поліщук, Н.П. Осипова та ін.; за ред. М.П. Требіна. Х.: Право, 2014. 336 с.

Eckhard Klieme. QUINT - Quality in Nordic Teaching. UNIVERSITY OF OSLO. Faculty of Educational Sciences. URL: https://www.uv.uio.no/quint/english/news-and-events/events/conferences- and-seminars/2019/quint-conference-2019/speakers/klieme-eckhard/.

Міжнародні відносини: Навчальний посібник для студентів гуманітарних спеціальностей закладів вищої освіти / Оборський Г.О., Чістякова І.М., Воробйова Г.В., Озернюк Г.В., Кривдіна І.Б., Гайтан В.В., Чернов Т.О. К.: Каравела, 2019. 178 с.

Желєзко А.М. Комплементарний підхід у дослідженнях теорії та історії міжнародних відносин на метапарадиг- мальному рівні. Journal № 8 (44) vol.1/2021/KELM. Pp. 117 - 123. DOI https://doi.org/10.51647/kelm.2021.8.1.17

Савчук А. Професіограма фахівця-міжнародника крізь призму підготовки дипломатичних працівників у державах Вишеградської четвірки. Вісник Прикарпатського університету. Політологія. Том 1. № 12, 2018. С. 314 -- 321.

Тарасова О. Організаційно-педагогічні особливості професійної підготовки фахівців з міжнародних відносин у вищих навчальних закладах США. Науковий вісник Уж городського національного університ ет у Серія «Педагогіка, соціальна робота». Випуск 22, 2011. С. 162 -- 165.

К.Ю. Істоміна. Професійна підготовка фазівців з міжнародних відносин в університеті Торонто. «Молодий вчений». № 3 (18), 2015. С. 94 -- 97.

Ермакова С.С., Іванова О.С., Буренко М.С. Парадигма вищої освіти в умовах війни та глобальних викликів ХХІ ст. Академічні візії. Випуск 16, 2023. 8 с.

DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7664976.

Карпенко М. М. «Освіта протягом життя: світовий досвід і українська практика». Аналітична записка. 21.04.2010. Національний інститут стратегічних досліджень. URL: https://niss.gov.ua/doslidzhennya/gumanitarniy-rozvitok/osvita- protyagom-zhittya-svitoviy-dosvid-i-ukrainska-praktika

Карпенко М.М. «Освіта протягом життя як чинник людського розвитку». Аналітична записка. 14.07.2015. Національний інститут стратегічних досліджень. URL: https://niss.gov.ua/ doslidzhennya/gumanitarniy-rozvitok/osvita-protyagom-zhittya- yak-chinnik-lyudskogo-rozvitku

Балануца О.О. Професійна підготовка майбутніх дипломатів в Україні у рецепції сучасних учених. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. Випуск 196, 2021 С. 88 -- 92. DOI:10.36550/2415-7988-2021-1-196-88-92. URL: https://pednauk. cuspu.edu.ua/index.php/pednauk/article/view/884/815

Локшина О.І. Європейська довідкова рамка ключових компетентностей для навчання впродовж життя: оновлене бачення 2018 р. Український педагогічний журнал. Випуск № 3, 2019. С. 21 -- 30. DOI: https://doi.org/10.32405/2411-1317- 2019-3-21-30. URL: https://uej .undip.org.ua/index.php/journal/article/ view/404

Ключові компетентності для навчання протягом життя. Київ. Представництво ЄС в Україні, 2021. 20 с. URL: JA0321508UKN_Key_Competences_2021_UKR_FINAL_web.pdf.

Міжнародні відносини. Офіційний сайт Краківського педагогічного університету. URL: https://studyforyou.info/uk/ specialities/mizhnarodni-vidnosyny-up-ba-ua

Освітня програма «Міжнародні відносини», перша ступінь, денна форма навчання. Краківський педагогічний університет. URL: https://bip.up.krakow.pl/programy-studiow- pierwszego-drugiego-stopnia-oraz-jednolitych-magisterskich-4/

Варенко В.М. Інформаційно-аналітична діяльність: Навч. посіб. К.: Університет «Україна», 2014. 417 с.

Нестуля С., Кононец Н. Сучасні методологічні підходи до розробки освітньої програми підготовки магістрів «Педагогіка вищої школи». Вища школа, 2020. № 9. С. 25 - 38.

Бакуменко Р.О. Складники інформаційно-аналітичної компетентності офіцерів оперативно-тактичної ланки управління. Педагогіка формування творчої особистості у вищій та загальноосвітній школах. Т.1. № 69, 2020. С. 51 - 55. фахівець євроінтеграція болонський

Мандзюк О. Поняття та зміст аналітичної діяльності. Підприємництво, господарство і право. № 10, 2017. С. 171 - 176.

Размещено на Allbest.ru