Цифрові технології як засіб підвищення інформаційної грамотності користувачів бібліотек

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет культури і мистецтв (КНУКіМ)

ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ГРАМОТНОСТІ КОРИСТУВАЧІВ БІБЛІОТЕК

Маранчак Микола Миколайович

кандидат наук із соціальних комунікацій,

старший викладач

м. Київ

Анотація

бібліотека інформаційний грамотність цифровий

Нині в бібліотечних установах відбуваються значні трансформації, пов'язані з новими умовами та викликами, а також активним впровадженням інноваційних технологій у всі сфери діяльності. Умови воєнного стану вимагали від бібліотек України переходу до нового формату функціонування та обслуговування користувачів. Активно почали використовуватися дистанційні та віртуальні бібліотечні послуги, електронні ресурси й сервіси. Метою статті було проаналізувати роль цифрових технологій у підвищенні інформаційної грамотності користувачів бібліотек у сучасному світі. Визначено, що інформаційна культура та інформаційна грамотність є одними з найважливіших показників рівня освіченості людини, а підвищення цих критеріїв -- першочерговим завданням бібліотек. З'ясовано, що важливим аспектом в умовах інформаційної війни в Україні є також рівень медіаграмотності населення. Шляхом здійснення медіаосвітньої діяльності, бібліотеки сприяють формуванню користувачів, які володіють навичками критичного мислення та свідомого споживання інформації. Наведено найпопулярніші форми заходів, що спрямовані на формування медіаграмотності користувачів бібліотек: тренінги, заняття, вебінари, онлайн-ігри, інтерактивні воркшопи, проведення яких можливе за використання цифрових технологій. У сучасних умовах активно зростає роль цифрових презентацій бібліотечних фондів, нових видань, конференцій, самих бібліотек. Інструменти соціальних мереж допомагають бібліотекам доносити інформацію до громадян у зручний спосіб, збагачувати їхній літературний досвід та підвищувати інформаційну грамотність за допомогою різних проєктів. Використання соціальних мереж бібліотеками дозволяє створити повноцінний образ сучасної соціокультурної установи, яка активно працює в цифровому середовищі, взаємодіє з сучасними читачами та сприяє розвитку й підтримці тенденції до читання. Загалом бібліотеки відіграють важливу роль у підвищенні рівня інформаційної грамотності населення країни, а цифрові технології сприяють збільшенню ефективності цього процесу та розширенню доступу до різних сервісів і джерел.

Ключові слова: цифрова грамотність, інформаційна компетенція, електронні освітні ресурси, віртуальні бібліотечні послуги, медіаосвіта, програми медіаграмотності, дистанційні бібліотечні сервіси.

Annotation

Maranchak Mykola Mykolayovych Candidate of Sciences in Social Communications, Senior Lecturer, Kyiv National University of Culture and Arts, Kyiv

DIGITAL TECHNOLOGIES AS MEANS OF IMPROVING INFORMATION LITERACY OF LIBRARY USERS

To date, significant transformations are taking place in library institutions associated with new conditions and challenges, as well as the active implementation of innovative technologies in all spheres of activity. The conditions of the martial law demanded from the libraries of Ukraine a transition to a new format of operation and user service. Remote and virtual library services, electronic resources and services began to be actively used. The purpose of the article was to analyze the role of digital technologies in increasing the information literacy of library users in the modern world. It was determined that information culture and information literacy are one of the most important indicators of a person's level of education, and raising these criteria is the primary task of libraries. It was found that the level of media literacy of the population is also an important aspect in the conditions of the information war in Ukraine. By carrying out media educational activities, libraries contribute to the formation of users who possess the skills of critical thinking and conscious consumption of information. The most popular forms of activities aimed at the formation of media literacy of library users are given: trainings, classes, webinars, online games, interactive workshops, which can be conducted using digital technologies. In modern conditions, the role of digital presentations of library funds, new editions, conferences, and libraries themselves is actively growing. Social media tools help libraries deliver information to citizens in a convenient way, enrich their literary experience and increase information literacy with the help of various projects. The use of social networks by libraries makes it possible to create a complete image of a modern socio-cultural institution that actively works in the digital environment, interacts with modern readers and contributes to the development and support of the tendency to read. In general, libraries play an important role in increasing the level of information literacy of the country's population, and digital technologies contribute to increasing the efficiency of this process and expanding access to various services and sources.

Keywords: digital literacy, information competence, electronic educational resources, virtual library services, media education, media literacy programs, remote library services.

Постановка проблеми

Розвиток інформаційного суспільства в Україні та впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в усі сфери суспільного життя є одним із пріоритетних напрямів державної політики й розвитку країни загалом. Якість життя у сучасному світі значною мірою залежить від доступу до інформації, її швидкого отримання та ефективного використання. У зв'язку з цим роль сучасних бібліотек стає надзвичайно важливою, оскільки саме їхня діяльність спрямована на підвищення інформаційної культури користувачів та забезпечення суспільства необхідною інформацією. Важливим компонентом інформаційної культури є інформаційна грамотність, що означає можливість оцінювати, фільтрувати й використовувати інформацію з різних джерел. Для підготовки користувачів до життя в суспільстві, де обсяги інформації нагромаджуються з великою швидкістю, важливим є активне використання сучасних цифрових технологій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Бібліотеки як елемент інфраструктури глобального інформаційного простору в період сучасних суспільних змін трансформуються на основі соціокультурного, комунікаційного та діяльнісного підходів, зазначила Т. Яворська [10]. О. Сокур у своїй праці наголосила, що головним завданням бібліотечної спільноти у сучасному світі є максимальне збереження основних принципів обслуговування та орієнтація на цифровізацію і впровадження дистанційних форм обслуговування [7].

В. Добровольська та Л. Чередник з'ясували, що важливим кроком у забезпеченні бібліотеками інформаційних потреб користувачів є обов'язкове створення інформаційно-бібліотечних мереж, пошук і застосування нових форм роботи [1]. І. Машталяр розглянув сучасні інформаційні потреби користувачів, їх класифікації та можливості бібліотек у їх задоволенні. Зазначив, що одними з основних пріоритетів у дистанційному обслуговуванні користувачів є розвиток нових сервісів, спрямованих на задоволення потреб клієнтів, розширення доступу до електронних ресурсів у відкритому доступі на вебсайті. Гармонійне оформлення та ефективне функціонування вебсайту є вкрай важливими аспектами для забезпечення якісного дистанційного обслуговування користувачів [4].

М. Омельчук дослідила питання формування інформаційної культури й компетенції користувачів бібліотек та розглянула основні заходи, що сприяють підвищенню рівня цифрової грамотності, медіаграмотності [5]. Б. Ломачинський, розглядаючи інформаційну культуру в просторі бібліотек, зазначив, що вона є динамічним явищем, спрямованим на постійне вдосконалення та підвищення рівня цифрових компетентностей (технологічних, логіко-інтелектуальних, освітніх) [3].

Мета статті -- висвітлити особливості впровадження різних цифрових технологій у діяльність бібліотек та проаналізувати вплив цих інструментів на підвищення інформаційної грамотності користувачів.

Виклад основного матеріалу

Сучасні бібліотеки активно адаптуються до викликів сьогодення, враховуючи глобальні тенденції збільшення аудиторії віддалених користувачів. Вони спрямовують свої зусилля на розвиток дистанційних форм бібліотечно-інформаційного обслуговування та постійно оновлюють свої цифрові сервіси. Сучасні інформаційні технології дають змогу перенести різноманітні аспекти роботи бібліотеки в онлайн-середовище, що дозволяє значно підвищити оперативність, розширити масштаб охоплення аудиторії та забезпечити доступ до повнотекстової інформації. Це також дозволяє зробити інформацію доступною для тих користувачів, які в традиційному бібліотечному середовищі не скористалися бібліографічними послугами або інформаційними ресурсами загалом [7].

В умовах воєнного стану в Україні організація обслуговування у бібліотеках стала новим викликом і новим досвідом для усіх бібліотекарів та користувачів. Найоптимальнішою і найбезпечнішою формою організації цього процесу стала дистанційна, що передбачає активне впровадження різних інформаційно-комунікаційних технологій та цифрових інструментів у діяльність бібліотек.

Цифровізація суспільства зумовила потребу у переосмисленні цілей та завдань сучасної бібліотеки (рис. 1):

Рис. 1 Нові цілі та завдання сучасних бібліотек Джерела: розроблено автором на основ і аналізу джерела [8]

Бібліотеки виконують основну роль у зберіганні інформаційних ресурсів та забезпеченні доступу до них, сприяють формуванню навичок роботи з різними джерелами інформації. Вони відіграють ключову роль у розвитку інформаційної культури, є центрами для виховання інформаційної грамотності особистості. Формування інформаційної культури містить багато складових, таких як знання про бібліотечно-бібліографічні ресурси, розвиток читацьких навичок та володіння комп'ютерною грамотністю [5, с. 304].

В контексті бібліотек, інформаційна культура означає створення безпечного та захищеного середовища, спрямованого на усунення загроз кібербезпеці, що можуть вплинути як на знаннєві ресурси, так і на особисті дані користувачів. Керування інформаційною безпекою в контексті управління бібліотекою передбачає впровадження засобів контролю для захисту інформаційних активів від потенційних загроз. Ці засоби спрямовані на забезпечення конфіденційності, цілісності й доступності інформаційних ресурсів бібліотеки, а також на виявлення та зменшення ризиків і типів мережевих атак, що допомагає забезпечити адекватне управління інформаційною безпекою в цифровому середовищі бібліотеки. Гарантування безпечного та захищеного середовища в бібліотеці є важливою складовою інформаційної культури.

Важливим є підвищення інформаційної культури як для тих, хто навчається, так і для тих, хто навчає. Бібліотекарі активно працюють над розвитком інформаційної культури, постійно підвищуючи свій рівень кваліфікації за допомогою онлайн-курсів на різних українських платформах та самостійно ознайомлюючись із професійною літературою.

Інформаційна грамотність включає в себе навички перегляду, пошуку і фільтрації даних, інформації та цифрового контенту, а також вміння працювати з цими даними, їх оцінку та управління ними. Використання електронних бібліотечних ресурсів значною мірою залежить від рівня компетентності у користуванні цифровими освітніми інструментами, оскільки наявність різноманітних освітніх послуг в електронному форматі вимагає від користувачів відповідних навичок та здатності до ефективного управління інформацією. Оскільки суспільство стає все більш знанням-орієнтованим і зростає попит на ресурси знань, інформаційна грамотність стає ключовим фактором у соціально-економічному розвитку. У цьому контексті публічні бібліотеки постають як гарний приклад організацій знань [3].

Інформаційна грамотність тісно пов'язана з концепцією освіти протягом життя. Між ними існує взаємодоповнюючий зв'язок, який є критично важливим для успішного функціонування як окремої особистості, так і організацій, підприємств та держави в умовах глобального інформаційного суспільства. Ці дві сучасні парадигми в ідеалі мають бути об'єднані для синергетичної роботи [12].

Одними з ключових завдань, які стоять перед бібліотеками у сфері цифрової освіти населення, є:

* сприяння поширенню та підтримці навчання протягом усього життя з метою підвищення рівня інформаційної грамотності;

• підвищення рівня медійної грамотності та критичного мислення;

• формування довіри до цифрових технологій шляхом розвитку навичок кібербезпеки та онлайн-безпеки.

У 2021 році бібліотеки України активно приєдналися до проєкту «Дія. Цифрова освіта», що надало можливість бібліотекарям отримати сертифікати, які підтверджують їхній певний рівень цифрової грамотності. Надалі були організовані різноманітні курси для користувачів, де вони мали змогу безкоштовно навчатися на національній онлайн-платформі з цифрової грамотності, спільно з працівниками бібліотек. Наприклад, користувачі бібліотек мають можливість підвищувати рівень цифрової грамотності та проходити тестування з таких компетентностей, як «Основи комп'ютерної грамотності», «Інформаційна грамотність, уміння працювати з даними», «Безпека у цифровому середовищі» та інших.

На сьогодні багато бібліотек проводять заняття з бібліотечно-бібліографічного навчання, спрямовані на навчання самостійного пошуку інформації за допомогою каталогів, картотек та бібліографічних довідників. З активною цифровізацією вони використовують не лише традиційні, але й електронні джерела інформації на своїх заняттях.

В реаліях інформаційної війни в Україні важливим та актуальним є рівень медіаграмотності населення, провідна роль у формуванні якого належить саме бібліотекам. Так, з метою підвищення рівня медіаграмотності в умовах війни деякі бібліотеки проводять відповідні уроки, які є доступними для всіх категорій населення завдяки трансляції на центральних телеканалах України [10]. Можна зазначити, що бібліотеки поступово трансформуються у центри безперервної освіти, що відкриває їм можливості активного залучення до організації медіаосвіти впродовж життя та реалізації власних проєктів у цій сфері. Шляхом здійснення медіаосвітньої діяльності, бібліотеки сприяють формуванню користувачів, які володіють навичками критичного мислення та свідомого споживання інформації. У майбутньому бібліотеки можуть встановлювати й розвивати партнерські зв'язки з організаціями, що займаються медіаосвітою, що дозволить розширити аудиторію програм тренінгів і залучити більше людей до розвитку медіаграмотності.

До популярних форм заходів, спрямованих на формування медіаграмотності населення, останніми роками належать також:

• проведення тренінгів з медіаграмотності;

• медіаосвітні заняття;

• вебінари;

• онлайн-ігри;

• майстер-класи;

• інтерактивні воркшопи;

• виставки [9, с. 119].

В Інтернет-мережі можна знайти велику кількість дистанційних навчальних курсів медіаграмотності. Так, онлайн -курс і з медіаграмотності, створений IREX у співпраці з Академією української преси та StopFake, призначений для дорослої аудиторії та ознайомлює з найпоширенішими видами маніпуляцій і пропаганди, а також надає базові інструменти для перевірки інформації та розвитку критичного мислення (irex.mocotms.com). Щодо онлайн-курсу «Новинна грамотність» від «Детектора медіа», то він складається з десяти модулів, де експерти розглядають широкий спектр питань: створення новин, професійні стандарти, етичні аспекти, можливість маніпуляції масовою думкою через медіа, основні медіавласники в Україні та вплив соціальних мереж на сприйняття новин (detector.media). Загалом існує чимало шляхів та можливостей підвищення інформаційної грамотності, і бібліотеки відіграють важливу роль у цьому процесі.

Однією з головних дистанційних послуг у сучасних бібліотеках України є віртуальна довідка -- безкоштовна онлайн-послуга, що направлена на швидке виконання разових запитів віддалених користувачів. Відповіді у таких довідках формуються за допомогою інформаційних ресурсів бібліотеки та широкого доступу до мережі Інтернет [4, с. 155].

Розвиток віддалених сервісів вимагає від бібліотек більше ініціатив у наданні послуг. Цифровізація надає нові інструменти і стимулює рекламу не лише бібліотечних ресурсів та заходів, але й розглядає роль самого бібліотекаря як посередника знань і грамотності. Зростає роль цифрових презентацій бібліотечних фондів, нових видань, конференцій, самих бібліотек. Авторитет бібліотек значною мірою залежить від їх присутності в соціальних мережах. Оволодіння соціальними мережами дає змогу бібліотекам вийти на широке інформаційне поле [6, с. 7]. Однією з найпопулярніших та доступних соціальних мереж у сфері бібліотечних послуг є Facebook. Офіційна сторінка бібліотеки у Facebook призначена для просування та реклами діяльності, представлення власних сервісів і ресурсів, а також для спілкування з користувачами. Відкрита або закрита бібліотечна група є майданчиком для неформального професійного обміну думками й досвідом, висловлення пропозицій та ініціатив, спрямованих на розвиток бібліотечної справи, корпоративних зв'язків, обговорення актуальних питань, навчання і виконання спільних завдань.

У такі соціальній мережі, як Instagram, бібліотеки можуть розміщувати креативні фото, меми, короткі відеоролики про установу та книги, поради з читання, проводити опитування та онлайн-ігри. Останніми роками активно розвивається український BookTube. Дедалі більше бібліотек обирають YouTube як платформу для промоції читання, висловлення думок та підвищення рівня інформаційної грамотності. Наприклад, деякі бібліотеки на своїх YouTube-каналах можуть публікувати проєкти щодо промоції книги та читання («Екочитання», «Книжкові скарби» тощо), що дозволяє користувачам отримати інформацію про нові книги й авторів та збагатити свій літературний досвід. Через рекламу найкращих творів української та іноземної літератури й заохочення користувачів до їх прочитання, бібліотеки сприяють розвитку культури читання серед своєї аудиторії, що є ключовим аспектом інформаційної грамотності.

Використання цифрових технологій допомагає бібліотекам у визначенні інформаційних потреб користувачів і стейкхолдерів через аналіз їхньої онлайн-поведінки та взаємодії з цифровими ресурсами бібліотеки [11]. Інтенсивність зворотного зв'язку, зокрема коментарі, є важливим показником активності бібліотечної установи в соціальних медіа. Також важливим параметром є швидкість реагування адміністратора бібліотечного профілю на коментарі, що свідчить про високий рівень взаємодії з користувачами.

Серед нових методів обслуговування користувачів бібліотек, які набирають популярності, варто виділити онлайн-екскурсії, презентації, відеолекції, доступ до цифрових колекцій та віртуальні виставки.

Віртуальні книжкові виставки, як одна із ключових віртуальних бібліотечних послуг, виконують декілька функції, що є дієвими засобами розповсюдження інформації та реклами. Вони також сприяють розв'язанню різних комерційних та некомерційних питань (рис. 2):

Рис. 2 Ключові аспекти проведення віртуальних книжкових виставок Джерела: розроблено автором на основі аналізу джерела [2]

Віртуальна книжкова виставка -- це засіб представлення інформаційних ресурсів бібліотеки, її візитівка, відображення стилю та творчих можливостей персоналу. У сучасних умовах ця форма виставки активно допомагає як читачам, так і бібліотекарям в організації читання. Вона вирізняється актуальністю, динамікою та оперативністю [2, с. 84].

Останнім часом в Україні та всьому світі дедалі популярнішими стають електронні бібліотеки. Створення електронних бібліотек вважається одним із основних напрямків в інформаційній сфері й важливим показником розвитку інформаційного суспільства. Порівняно з традиційними, вони:

• забезпечують більше можливостей для пошуку та обробки інформації;

• створюють умови для широкого доступу користувачів до фондів бібліотек та архівів через комп'ютерні мережі;

• надають доступ до інформації цілодобово та всюди;

• можуть представляти інформаційні матеріали у різних форматах, таких як текст, діаграми, аудіо та відео [1, с. 8].

Однак найвагомішою перевагою електронних бібліотек є їхня здатність накопичувати й надавати доступ до документів у різних форматах. Користувачі можуть використовувати онлайн-ресурси, на які підписані бібліотеки (електронні книги, онлайн-газети та статті з колекції електронних ресурсів), за допомогою власних пристроїв. Електронні навчальні центри у публічних бібліотеках можуть встановлювати мобільні бібліотеки електронних ресурсів, що сприяє освіті, дозволяючи друк робіт і копіювання в електронних навчальних центрах. Основна мета цієї послуги -- забезпечити користувачам електронних навчальних центрів публічних бібліотек доступ до послуг, які пропонують ці центри (зокрема онлайн-курси та інші електронні навчальні модулі) [8].

В епоху прогресивних технологічних змін та наявних викликів для бібліотек України важливо акцентувати увагу на оновленні стратегій, що передбачає забезпечення надійного електропостачання, здійснення достатнього фінансування для покриття витрат на електронні ресурси, підготовку та перепідготовку бібліотечних працівників з метою ефективного управління електронними ресурсами, програмним забезпеченням та соціальними медіа, а також впровадження ефективних заходів захисту від вірусних атак.

Висновки

Інформаційна грамотність входить до складу загальної інформаційної культури, що формується в процесі життєдіяльності людини під впливом різноманітних засобів масової комунікації. Оскільки суспільство стає все більш знанням-орієнтованим і зростає попит на ресурси знань, інформаційна грамотність стає ключовим фактором у соціально-економічному розвитку, а бібліотеки стають важливою складовою у підвищенні її рівня. В умовах активної цифровізації та потреби суспільства в отриманні актуальної інформації та її фільтрування, бібліотеки, крім своїх звичайних функцій, активно розробляють і розширюють електронні інформаційні бази даних, забезпечують віддалений доступ до освітніх ресурсів та розвивають електронні сервіси. Багато з них надають доступ до спеціальних програм із підвищення інформаційної грамотності користувачів на основі традиційної бібліотечно-бібліографічної культури та цифрових технологій. Серед інноваційних методів обслуговування користувачів бібліотек, які набирають популярності, було виділено онлайн-екскурсії, презентації, відеолекції, доступ до цифрових колекцій та віртуальні виставки. Всі ці методи спрямовані на підвищення здатності громадян критично оцінювати та обробляти отриману інформацію, стимулювання постійного самовдосконалення й підвищення рівня інформаційної грамотності.

Перспективами подальших досліджень може бути аналіз впливу таких інноваційних технологій, як штучний інтелект, на діяльність публічних бібліотек України та підвищення інформаційної культури їхніх користувачів.

Література

1. Добровольська В. В., Чередник Л. А. Інноваційні діяльність бібліотек в умовах цифрового суспільства. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2023. № 1. С. 5-11. URL: https://www.ceeol.com/search/viewpdf?id=1164701 (дата звернення: 22.03.2024).

2. Лоліт І. Сутність та значення віртуальних книжкових виставок як нової форми бібліотечно-інформаційного простору. Нова модель інформаційного образу бібліотеки: зміна традиційного сприйняття її призначення та функцій: матеріали III науковопрактичної інтернет-конференції (м. Ужгород, 21 жовтня 2021 р.). Ужгород: Вид-во Олександри Гаркуші, 2021. С. 80-87. URL: http://surl.li/rxrtw (дата звернення: 22.03.2024).

3. Ломачинський Б. Г. Інформаційна культура в просторі бібліотеки: виклики цифровізації. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2023. № 4. С. 75-83. URL: https://www.ceeol.com/search/viewpdf?id=1259645 (дата звернення: 22.03.2024).

4. Машталяр І. О. Цифрові сервіси як основа дистанційного бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів. Вісник студентського наукового товариства ДонНУ імені Василя Стуса. 2023. № 1(15). С. 153-156. URL: https://jvestnik-sss.donnu.edu.ua/article/view/ 13744 (дата звернення: 22.03.2024).

5. Омельчук М. Л. Формування інформаційної культури та компетенції користувачів. Хмельницька ОУНБ в інформаційному просторі України: історія і сьогодення: збірник доповідей і повідомлень науково-практ. конф., (м. Хмельницький, 29 вересня 2021 р.). Житомир: ТОВ «Видавничий дім «Бук-Друк»», 2021. С. 303-311. URL: http://www.ounb.km.ua/ vidanya/2021/2022_04_14_2_2.pdf#page=303 (дата звернення: 22.03.2024).

6. Онищенко О. Цифровізація-стратегічний шлях розвитку бібліотечної сфери. Бібліотечний вісник. 2021. № 4. С. 3-9. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/ cgiirbis_64.exe?C21 COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD= 1&Image_file_name=PDF/bv_2021_4_3.pdf (дата звернення: 22.03.2024).

7. Сокур О. Дистанційні бібліотечні послуги в умовах воєнного стану-важливий складник сучасного бібліотечно-інформаційного обслуговування. Бібліотечний вісник. 2022. № 3. С. 92-96. URL: http://surl.li/rxrua (дата звернення: 22.03.2024).

8. Терентьєв С. О. Основні напрями розвитку електронних ресурсів публічних бібліотек. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2023. № 1. С. 30-34. URL: https://www.ceeol.com/search/article-detail?id=1119109 (дата звернення: 22.03.2024).

9. Тишкевич К. І. Медіасередовище бібліотек України для юнацтва, молоді: принципи мережевої спільноти. Культурні та мистецькі студії ХХІ століття: науково-практичне партнерство: матеріали IV Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 09 листопада 2023 р.). Київ: НАКККіМ, 2023. С. 119-120. URL: https://elib.nakkkim.edu.ua/bitstream/handle/123456789/ 5 3 82/Tezy_09_ 11_2023 -2.pdf? s equence=1 #page= 1 19 (дата звернення: 22.03.2024).

10. Яворська Т. Трансформації в діяльності бібліотек: нові виклики, нові реалії. Інформація, комунікація, суспільство 2022: матеріали 11-ї Міжнародної наукової конференції (19-21 травня 2022 р.). Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2022. С. 87-88. URL: http://surl.li/rxrup (дата звернення: 22.03.2024).

11. Bannikov V. Uniqueness as a basic definition in the project communication management system. Економіка та суспільство. 2022. № 43. DOI: https://doi.org/10.32782/ 2524-0072/2022-43-82 (дата звернення: 22.03.2024).

12. The role of digital reality technologies in libraries: a systemic review / S. Malgard, and etc. Journal of Health Administration. 2022. № 25(2). P. 62-77. URL: http://surl.li/rviqy (дата звернення: 22.03.2024).

References

1. Dobrovolska, V. V., & Cherednyk, L. A. (2023). Innovatsiini diialnist bibliotek v umovakh tsyfrovoho suspilstva [Innovative activities of libraries in the conditions of a digital society]. Bibliotekoznavstvo. Dokumentoznavstvo. Informolohiia - Library science. Documentary science. Informatology, 1, 5-11. https://www.ceeol.com/search/viewpdf7idM164701 [in Ukrainian].

2. Lolit, I. (2021). Sutnist ta znachennia virtualnykh knyzhkovykh vystavok yak novoi formy bibliotechno-informatsiinoho prostoru [The essence and significance of virtual book exhibitions as a new form of library and information space]. Proceeding of Materialy IIInaukovopraktychnoi internet-konferentsii “Nova model informatsiinoho obrazu biblioteky: zmina tradytsiinoho spryiniattia yii pryznachennia ta funktsii ” - The materials of the III scientific and practical internet conference “A new model of the library's information image: changing the traditional perception of its purpose and functions”, (pp. 80-87). Uzhhorod: Vyd-vo Oleksandry Harkushi. http://surl.li/rxrtw [in Ukrainian].

3. Lomachynskyi, B. H. (2023). Informatsiina kultura v prostori biblioteky: vyklyky tsyfrovizatsii [Information culture in the space of the library: challenges of digitization]. Bibliotekoznavstvo. Dokumentoznavstvo. Informolohiia -- Library science. Documentary science. Informatology, 4, 75-83. https://www.ceeol.com/search/viewpdf7idM259645 [in Ukrainian].

4. Mashtaliar, I. O. (2023). Tsyfrovi servisy yak osnova dystantsiinoho bibliotechnoinformatsiinoho obsluhovuvannia korystuvachiv [Digital services as the basis of remote library and information service for user]. Visnyk studentskoho naukovoho tovarystva DonNU imeni Vasylia Stusa - Bulletin of the student scientific society of DonNU named after Vasyl Stus, 1(15), 153-156. https://jvestnik-sss.donnu.edu.ua/article/view/13744 [in Ukrainian].

5. Omelchuk, M. L. (2021). Formuvannia informatsiinoi kultury ta kompetentsii korystuvachiv [Formation of information culture and competence of users]. Proceeding of Zbirnyk dopovidei i povidomlen naukovo-praktychnoi konferentsii “Khmelnytska OUNB v informatsiinomu prostori Ukrainy: istoriia i sohodennia ” -- The collection of reports and messages of the scientific and practical conference “Khmelnytskyi OUNB in the information space of Ukraine: history and present”, (pp. 303-311). Zhytomyr: TOV «Vydavnychyi dim «Buk-Druk»». http://www.ounb.km.ua/ vidanya/2021/2022_04_14_2_2.pdf#page=303 [in Ukrainian].

6. Onyshchenko, O. (2021). Tsyfrovizatsiia-stratehichnyi shliakh rozvytku bibliotechnoi sfery [Digitization is a strategic way of development of the library sphere]. Bibliotechnyi visnyk -- Library Bulletin, 4, 3-9. http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM= 2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/ bv_2021_4_3.pdf [in Ukrainian].

7. Sokur, O. (2022). Dystantsiini bibliotechni posluhy v umovakh voiennoho stanuvazhlyvyi skladnyk suchasnoho bibliotechno-informatsiinoho obsluhovuvannia [Remote library services in the conditions of martial law--an important component of modern library and information services]. Bibliotechnyi visnyk -- Library Bulletin, 3, 92-96. http://surl.li/rxrua [in Ukrainian].

8. Terentiev, S. O. (2023). Osnovni napriamy rozvytku elektronnykh resursiv publichnykh bibliotek [Main directions of development of electronic resources of public libraries]. Bibliotekoznavstvo. Dokumentoznavstvo. Informolohiia -- Library science. Documentary science. Informatology, 1, 30-34. https://www.ceeol.com/search/article-detail?id=1119109 [in Ukrainian].

9. Tyshkevych, K. I. (2023). Mediaseredovyshche bibliotek Ukrainy dlia yunatstva, molodi: pryntsypy merezhevoi spilnoty [Media environment of Ukrainian libraries for youth: principles of network community]. Proceeding of Materialy IV Vseukrainskoi naukovopraktychnokh konferentsii “Kulturni ta mystetski studii KhKhI stolittia: naukovo-praktychne partnerstvo” -- The materials of the IV All-Ukrainian scientific and practical conference “Cultural and artistic studies of the 21st century: scientific andpractical partnership ”, (pp. 119-120). Kyiv: NAKKKiM. https://elib.nakkkim.edu.ua/bitstream/handle/123456789/5382/Tezy_09_11_ 2023-2.pdf?sequence=1#page=119 [in Ukrainian].

10. Yavorska, T. (2022). Transformatsii v diialnosti bibliotek: novi vyklyky, novi realii [Transformations in library activity: new challenges, new realities]. Proceeding of Materialy 11-yi Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii “Informatsiia, komunikatsiia, suspilstvo 2022” - The materials of the 11th International Scientific Conference “Information, communication, society 2022”, (pp. 87-88). Lviv: Vydavnytstvo Lvivskoi politekhniky. http://surl.li/rxrup [in Ukrainian].

11. Bannikov, V. (2022). Uniqueness as a basic definition in the project communication management system. Ekonomika ta suspilstvo, 43. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-43-82 [in English].

12. Malgard, S., Asadzandi, S., Aalaa, M., & Aghashahi, M. (2022). The role of digital reality technologies in libraries: a systemic review. Journal of Health Administration, 25(2), 62-77. http://surl.li/rviqy [in English].

Размещено на Allbest.ru