Аналіз ролі вищої освіти України у формуванні поствоєнної національної ідентичності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз ролі вищої освіти України у формуванні поствоєнної національної ідентичності

Марущак Олександр Вадимович, кандидат філософських наук, старший викладач, кафедра педагогіки та психології, педагогічний факультет, Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського, Сонечко Ольга Сергіївна викладач кафедри психології, філософії та соціально-гуманітарних дисциплін, Навчально-науковий гуманітарний інститут, Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, Тургенєва Анастасія Олександрівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної роботи та інклюзивної освіти, факультет дошкільної, спеціальної та соціальної освіти, Бердянський державний педагогічний університет

Анотація

В умовах повномасштабного вторгнення Російської Федерації вища освіта України потребує формування національної ідентичності серед української молоді. Оскільки війна впливає на свідомість молодого покоління, визначення чинників, що сприяють зміцненню національної свідомості здобувачів освіти, зумовлює актуальність теми дослідження. Тому метою статті є аналіз основних аспектів у вищій освіти в Україні, які сприяють збереженню та розвитку української ідентичності у здобувачів освіти. У дослідженні проаналізовано основні виклики, з котрими зіткнулася українська освіта внаслідок широкомасштабного вторгнення, серед яких: руйнування інфраструктури закладів вищої освіти, втрати людських ресурсів, скорочення фінансування освітнього процесу, еміграція українських здобувачів освіти та викладачів тощо. Визначено сутність поняття «національна ідентичність», установлено її важливість для молоді.

Зазначено, що у процесі формування національної ідентичності вона має вбирати у себе соціальні, економічні, політичні й культурні ознаки української єдності та репрезентувати національний простір, не заперечуючи права на відтворення інших ідентичностей. Особливу увагу слід приділити створенню спільного соціокультурного простору як горизонтальної солідарності суспільства, заснованої на домінуючій цінності національної ідентичності. Проаналізовано чинники, що впливають на створення цього простору та запропоновано засоби для його ефективного формування у вищій школі, зокрема: поглиблення вивчення української історії та культури в освітньому процесі, створення національно-патріотичного освітнього середовища, залучення здобувачів освіти до відповідних заходів та волонтерської діяльності тощо. У висновках окреслено перспективи розвитку вищої освіти України у складних для держави умовах щодо формування національної ідентичності серед молоді.

Ключові слова: здобувачі освіти, заклади вищої освіти, перспективи вищої освіти, національно-патріотичне виховання, розвиток системи вищої освіти.

Abstract

Analysis of the role of higher education of ukraine in the formation of permanent national identity

Marushchak Oleksandr Vadymovych PhD in Philosophy, Senior Lecturer, Department of Pedagogy and Psychology, Faculty of Pedagogy, V.O. Sukhomlynskyi Mykolaiv National University, Sonechko Olha Serhiivna, Lecturer, Department of Psychology, Philosophy, and Social-Humanitarian Disciplines, Institute of Humanities and Social Sciences, Admiral Makarov National University of Shipbuilding, Turgenieva Anastasiia Oleksandrivna PhD in Pedagogy, Associate Professor, Department of Social Work and Inclusive Education, Faculty of Preschool, Special, and Social Education, Berdyansk State Pedagogical University

In the conditions of a full-scale invasion, higher education in Ukraine needs the formation of a national identity among Ukrainian youth. The relevance of the research topic is due to the fact that the identification process allows a better understanding of how this war affects their consciousness, as well as to identify factors that contribute to the strengthening of national consciousness. The purpose of the article is to analyze the importance of creating favorable conditions for the formation of the national identity of students of higher education. The main results analyze the main challenges faced by Ukrainian education as a result of the large-scale invasion. Among the main challenges, the destruction of the infrastructure of higher education institutions, the loss of human resources, the reduction of funding for the educational process, the emigration of Ukrainian students and teachers, etc., were identified. The essence of the concept of "national identity" is defined, its importance for young people is established. It is noted that the formation of national identity consists in the fact that it should absorb social, economic, political and cultural signs of Ukrainian unity and represent the national space, without denying the right to reproduce other identities. Special attention should be paid to the creation of a common socio-cultural space as a horizontal solidarity of society, based on the dominant value of national identity.

Factors affecting the creation were analyzed and means for effective formation in higher education were proposed. For example, deepening the study of Ukrainian history and culture in the educational process, creating a national-patriotic educational environment, involving students in relevant activities and volunteer activities, etc. The conclusions outline the prospects for the development of higher education in Ukraine, which contributes to the formation of national identity among young people, despite the difficult conditions for the state.

Keywords: education seekers, prospects of the higher education, national- patriotic education, development of the higher education system.

Постановка проблеми

В умовах повномасштабної війни російської федерації проти України дослідження процесів формування ідентичності та національної самосвідомості набуває особливої актуальності. Переконання у неминучості перемоги України у війні, осмислення та переоцінка історичних фактів і здобутків українського народу у сферах освіти, науки та культури є одними з чинників збереження та зміцнення цілісності держави. Саме заклади вищої освіти мають створювати всі можливості для розвитку національної ідентичності в освітньому середовищі та в країні загалом, готувати соціально активних випускників із високим рівнем обізнаності щодо історії Батьківщини та культури власного народу.

Відповідно, дослідження розвитку національної ідентичності у здобувачів вищої освіти України набуває особливого значення та спонукає створити сприятливе середовище для закріплення у них національних цінностей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Розвиток вищої освіти в умовах сьогодення є складним та багатогранним процесом, тож усе більше вчених різнобічно досліджують стан вищої освіти в Україні та її значення у формуванні національної ідентичності.

І. Лопушинський, О. Дурман та А. Чушак переконані в тому, що труднощі у сфері вищої освіти, спричинені війною, потребують першочергової уваги, і найбільшим викликом для системи освіти є створення безпечних умов для всіх учасників освітнього процесу [1].

Цю ж проблему досліджували В. Кремень, В. Луговий, П. Саух [2], М. Чернов, Л. Конопляник, Ю. Пришупа [3] та дійшли висновку, що перед вищою освітою в умовах воєнного стану та післявоєнної відбудови України постали такі виклики, як: загроза життю та здоров'ю здобувачів освіти та викладачів освітніх закладів, масові руйнування та пошкодження інфраструктури, вплив війни на контингент здобувачів освіти і склад науково-педагогічних працівників, загострення існуючих проблем, труднощі у проведенні досліджень та інновацій, обмеженість міжнародної співпраці тощо.

Ю. Вітренко, В. Ворона, М. Дебич здійснили аналіз показників сектору вищої освіти в Україні у 2005-2020 роках, що дало достатні підстави прогнозувати, що динаміка чисельності здобувачів освіти у 2022-2032 роках продовжить знижуватися (з 1,5 до 2,0 разів до 2032 року) [4].

С. Бойко виявила, що стрімкі зміни в сучасному глобалізованому світі та російсько-українська війна актуалізували та загострили проблеми формування національної ідентичності української молоді в усіх типових соціокультурних вимірах (мова, ментальність, світогляд, поведінкові норми та соціокультурні цінності) [5].

Становлення системи цінностей і переконань, які визначають ставлення здобувачів освіти до світу і суспільства, сприяє розвитку гордості за свій народ і країну, що є важливим для їх мотивації до навчання і професійного розвитку, як зазначають І. Горячок, І. Баранцова та Ю. Тараненко [6].

Т. Житомирська, В. Костинюк, О. Хміль, П. Андрусик аргументували твердження, що суспільство України зі складною структурою ідентичності є полікультурним [7]. Національна свідомість та ідентичність включають потреби, ціннісні орієнтації, інтереси, стереотипи, установки, почуття, настрої, традиції та звичаї членів спільноти, які проявляються в їх повсякденному житті та діяльності.

З огляду на нові виклики та загрози сьогодення пошук ефективних шляхів подолання кризових явищ в освітній галузі стає все більш актуальним на всіх рівнях управління та адміністрування системи освіти, як переконливо доводять Л. Оршанський, І. Нищак, М. Ярослав та М. Юрків [8].

Здебільшого науковці рідко наголошували на ролі вищої освіти у відбудові України, особливо у формуванні національної ідентичності як орієнтирів суспільного розвитку. Тому на меті маємо інтегрувати існуючі дослідження та визначити більш комплексну систему формування національної ідентичності серед здобувачів вищої освіти.

Мета статті - дослідження основних аспектів у вищій освіти в Україні, що сприяють збереженню та розвитку української ідентичності у здобувачів освіти після періоду політичних та соціальних трансформацій.

Виклад основного матеріалу

Формування національної ідентичності здобувачів вищої освіти в сучасних умовах глобалізації, мультикультурних впливів та особливо російсько-української війни набуває особливого значення. У процесі аналізу сучасного стану вищої освіти виділено такі найважливіші трансформації, що відбулися під час пандемії та повномасштабної російсько- української війни війни:

- діджиталізація освітнього сектору;

- фізичне переміщення деяких університетів із зон конфлікту;

- диверсифікація закладів;

- збільшення участі приватного сектору;

- зміни в режимах навчання (онлайн, офлайн);

- зменшення інтернаціоналізації [9].

Сектор вищої освіти є унікальним з точки зору необхідності та складності визначення критеріїв і стандартів якості. Складність визначення індикаторів якості для системи вищої освіти пов'язана зі складністю численних аспектів, що беруть участь у цьому процесі. Відповідно, фундаментальна місія вищої освіти полягає в тому, щоб сприяти просвіті, науковим дослідженням і розвитку активних громадян та професійної робочої сили в суспільстві.

Як зазначає С. Бойко, відбувається розмивання усталених культурних кордонів, що полегшує молодим людям комунікацію, визначення свого місця в соціокультурному просторі та життєвий вибір. Водночас крос-культурні взаємодії та зміна ціннісних орієнтацій створюють зони напруженості та конфліктів. Тому не дивно, що сучасні дослідники вказують на кризу національної та національно-культурної ідентичності як на рівні окремої людини, так і на рівні соціальної групи чи суспільства загалом [5].

В українському медіапросторі з'явилась інформація про новий російський підручник з історії для здобувачів освіти на тимчасово окупованій території України. Загальновідомо, що окупанти використовують систему освіти в пропагандистських цілях, а також прагнуть позбавити дітей на тимчасово окупованих територіях української ідентичності та мілітаризувати їх. Українські здобувачі освіти з території тимчасово окупованого Криму, Донбасу(частини) перебувають під цим згубним впливом уже десятий навчальний рік, а здобувачі освіти із тимчасово окупованих територій Запорізької та Херсонської областей - два роки [10].

Тому роль національної ідентичності надзвичайно зросла на сучасному етапі розвитку української держави, коли Україна бореться за своє існування проти російської воєнної агресії. При цьому формування національної ідентичності має певні особливості у різних країнах. На відміну від етнічної, національна ідентичність ґрунтується на свідомому виборі та залежності від раціональних чинників - сприйнятті історичної, громадянської чи політичної цінності суб'єкта ідентифікації (індивіда, етнічної групи чи нації) [1].

Відповідно до вищезазначеного, формування національної ідентичності серед здобувачів вищої освіти є одним із першочергових. Т. Житомирська, В. Костинюк, О. Хміль та П. Андрусик визначили, що національна ідентичність - це почуття приналежності до певної нації. Вона включає історичні, культурні, мовні та інші спільні риси, які об'єднують народ. У сучасному світі, де кордони розмиваються через глобалізацію та інші фактори, зміцнення національної ідентичності є особливо важливим [7, с. 160].

Національна ідентичність, за визначенням С. Бойко, вважається загальною, природною і найбільш стабільною підставою соціальності [5, с. 18].

Як зазначають І. Горячок І. Баранцова, Ю. Тараненко, це одна з форм соціальної ідентичності, в її вивченні особливу увагу дослідники приділяють проблемам культурної, соціальної та колективної пам'яті, дослідженню рольових конфліктів, міжгрупових відносин, базових цінностей, адаптаційних стратегій, а також процесів, пов'язаних із соціальними змінами [6, с. 31]. Усе це є необхідністю для збереження національної культурної самобутності та незалежності.

Суспільство змушене конструювати та реконструювати свою особисту, професійну та сімейну ідентичність відповідно до мінливого внутрішнього та зовнішнього світогляду. Втрата ідентичності не є виключно віковою характеристикою, вона може статися у будь-який момент життя через різні обставини. Це поняття дещо відрізняється від кризи ідентичності, яка визначається як неминучий переломний момент, характерний для підліткового віку.

Ідентичність визначається як переживання та усвідомлення індивідом певного аспекту свого «Я», самототожності, цілісності й неподільності в просторі та сталості у часі. Зазвичай розглядають ідентичність як структуру, що виникає в дитинстві у результаті інтеграції власного образу «Я».

Досягнення ідентичності тягне за собою відчуття сенсу і мети власного життя та впевненість у зовнішньому визнанні. Аналіз наукового матеріалу з філософії, соціології та психології свідчить, що проблема формування національно-культурної ідентичності вивчається науковцями (філософами, соціологами та психологами) з точки зору національної ідентичності, українського соціокультурного розвитку, міжкультурної взаємодії в суспільстві, культурної ідентичності та національної самосвідомості. Можна помітити, що найчастіше її вивчають з точки зору різних явищ.

Важливими чинниками, що впливають на процес формування національної ідентичності юної особистості, є, з одного боку, процес глобалізації, з іншого - прагнення зберегти свою автентичність, відчуття відірваності значної частини населення від національної землі та орієнтація на радянські чи західні цінності та моделі поведінки, кризовий стан українського суспільства, невизначеність щодо національної ідеології, відсутність реформ і позитивних змін.

Важливо розглянути основні елементи існування національної ідентичності, які взаємопов'язані із системою освіти (рис. 1):

Рис. 1 Основні елементи національної ідентичності

Сила етнічної свідомості, яка свідчить про ступінь самоповаги та самооцінки, завжди була перешкодою на шляху до єдності української нації. Ці почуття тісно пов'язані з національною гідністю. Національна гідність - це внутрішнє переживання цінності, важливості та самобутності власної країни в спільноті різних народів.

Наукові дослідження показують, що молодь сучасної України вважає, що для відродження та процвітання України необхідно будувати державу, засновану на таких принципах, як рівні можливості, соціальна справедливість, верховенство права, національні ідеали та збереження українських культурних традицій. Іншими словами, молоде покоління визнає важливість національного культурного феномену, що ґрунтується на сучасному розумінні культурної спадщини.

Національно-культурні цінності є вічними і постійно збагачуються та доповнюються новими аспектами художнього змісту. Часо-історична дистанція дає можливість зрозуміти та інтерпретувати культурні цінності минулого, а також глибше зазирнути та зрозуміти складні питання національної культури сьогодні. Це допомагає поповнювати знання про власну культуру, прищеплювати вміння правильно розпізнавати культурні цінності, розвивати почуття національної гідності та патріотизму, ставати активними суб'єктами культурного середовища, здійснювати особистісну інтерпретацію, збереження та поширення народних традицій і національних культурних цінностей.

Формування національно-культурної ідентичності у вищій освіті має ґрунтуватися на історичній правді, національній пам'яті, ідеалах, гідності, самосвідомості, патріотизмі та інших чинниках. Відповідно, основними аспектами національної ідентичності здобувачів освіти є мова та література, релігія, знання історії та культури своєї держави, соціальні цінності, самоідентифікація, громадські та політичні права, територіальна приналежність (табл. 1).

Таблиця 1. Характеристика аспектів національної ідентичності здобувачів освіти

На думку авторів, вищезазначені аспекти обов'язково повинні бути включені в освітній процес.

Згідно з опитуванням експертів І. Горячок І. Баранцова, Ю. Тараненко, 49% здобувачів закладів вищої освіти вважають національну ідентичність дуже важливою, а 18% - важливою. Отже, молодь в Україні визнає ключову роль національної ідентичності для свого особистого та професійного розвитку [6, с. 33]. Безсумнівно, що молодь повинна розуміти історію, культуру і традиції України та усвідомлювати свою участь у захисті національних інтересів України.

Усі освітні заклади відіграють важливу роль у передачі знань про культуру, історію, мову та соціальні цінності своєї держави, а також у формуванні почуття національної приналежності [11]. Щоби вища освіта насправді могла впливати на успішне формування ідентичності серед молоді, важливо зробити такі кроки:

- Навчальна програма має обов'язково включати вивчення історії, літератури, мови, традицій і культури власної країни, що допомагає здобувачам вищої освіти зрозуміти свою національну спадщину та розвинути гордість за свою державу;

- Патріотичне виховання у закладах вищої освіти повинно включати організацію урочистостей та заходів із використанням національних символів (прапор, герб, гімн) і розповідями про національних героїв та інших видатних людей країни;

- Міжкультурна освіта: освітні програми повинні бути насичені технологіями, що в цікавій формі вчать розумінню та повазі до інших культур і, відповідно, сприяють розвитку толерантності та взаєморозуміння між народами;

- Вивчення мови є не менш важливим завданням, що формує національну ідентичність серед інших. Захист мови як елементу національної спадщини та її викладання в закладі вищої освіти може зміцнити зв'язок між народом і власною культурою;

- Міжнародні освітні обміни, участь у міжнародних програмах та стажуваннях можуть допомогти розширити світогляд здобувачів освіти і дати їм краще розуміння своєї національної ідентичності;

- Інтеграція з іншими дисциплінами, як-от історія, політологія, мистецтво, література та соціологія, комплексно формує цілісну картину про державу, етапи виборювання та здобуття незалежності та її розвитку.

Основними напрямами діяльності закладів вищої освіти у період післявоєнної відбудови мають стати генерування інновацій та технологій, створення нових знань та розвиток людського капіталу. Весь потенціал вищої освіти має бути використаний як рушійна сила для створення робочих місць, економічного зростання та соціальної згуртованості, а також для інтеграції в європейський освітній, дослідницький сектор та для розвитку міжнародного партнерства, формуючи національну ідентичність молоді.

Поствоєнна національна ідентичність - це складний процес формування нового сприйняття себе та власної культурно-історичної спадщини після закінчення війни або конфлікту [2]. До її ключових аспектів насамперед належить відновлення культурної спадщини (збереження культурних та історичних пам'яток, мистецьких традицій і національних символів, пошкоджених під час війни).

Наступним ключовим аспектом є підтримка ідеї національної єдності та формування гордості за національну культуру й ідентичність з боку уряду, організацій громадянського суспільства та освітніх установ.

Важливу роль у формуванні громадянськості в період післявоєнної відбудови має відігравати система вищої освіти. Громадянськість означає володіння молодими людьми низкою певних якостей, властивостей і рис, як-от:

- патріотизм;

- орієнтація на гуманістичну ідеологію;

- політична, правова і моральна культура;

- порядність, соціальна справедливість і відповідальність;

- готовність до праці;

- соціальне і професійне самовизначення;

- культура міжнаціонального спілкування [12].

На думку авторів, для подолання труднощів необхідно проводити системну роботу з формування національної ідентичності здобувачів вищої освіти, яка може здійснюватися в освітніх закладах і повинна включати такі заходи, як:

- надання здобувачам освіти постійного доступу до отримання знань про українську мову, її історію та культуру;

- участь молоді у громадській діяльності, що сприяє зміцненню національної єдності та формує свідомість;

- просування позитивного іміджу України як демократичної, толерантної країни.

Ці аспекти допоможуть відновити і зміцнити національну ідентичність після складних періодів воєнного конфлікту і криз та сприятимуть формуванню стійкого й згуртованого українського суспільства.

Зміни змісту освіти у вищій освіті України характеризуються низкою позитивних, а іноді й суперечливих процесів - демократизацією, глобалізацією, регіоналізацією, поляризацією, маргіналізацією та фрагментацією, які впливають на розвиток вищої освіти і потребують швидкого та адекватного реагування.

Реалізація державної політики у сфері стратегій національної ідентичності та пов'язаного з ними національного планування має забезпечуватися державницькою освітою, зокрема у поствоєнний час. Українська мова має бути основною мовою освіти, українська історія має повноцінно викладатися в закладах освіті, й, що найважливіше, має існувати чітке поняття національної ідентичності як нації загалом. Для того щоб усе це розвивати, державні витрати у гуманітарній сфері не повинні скорочуватися, а мають бути сконцентровані на ключових національних проєктах у короткостроковій перспективі. Звичайно, загальнодержавна концепція національної ідентичності не може бути нав'язана громадянському суспільству, але вона має бути основою для реалізації державної політики загалом та діяльності окремих органів державної влади і окремих державних організацій зокрема. Така концепція має застосовуватися завжди і за будь-яких обставин усіма представниками держави у публічному просторі.

освіта національний ідентичність

Висновки

Збереження та зміцнення цілісності держави, розвиток громадянських зв'язків та розбудова громадянського суспільства є одними з фундаментальних інтересів України. Пошук і збереження власного коріння зараз є актуальним для усіх націй і народів, зокрема й українців. У цьому відіграють важливу роль заклади вищої освіти. Заклади вагомо впливають на національну ідентичність здобувачів освіти та повинні це здійснювати й надалі. Національна ідентичність сприяє вихованню гордості за свою націю та свою державу і є важливим мотиватором для навчання та професійного розвитку молодого покоління. Водночас національна ідентичність допомагає здобувачам вищої освіти зрозуміти свою роль у розвитку суспільства та брати активну участь у громадському житті.

Подальші перспективи дослідження можуть бути пов'язані з аналізом формування національної ідентичності в зарубіжних країнах, з визначенням їх особливостей та недоліків.

Література

1. Лопушинський І., Дурман О., Чушак А. Особливості функціонування системи вищої освіти України в умовах воєнного стану. Вісник Херсонського національного технічного університету. 2022. № 3 (82). С. 145-152.

2. Кремень В.Г., Луговий В.І., Саух П.Ю. Вища освіта України в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення: виклики і відповіді. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2023. № 5(2). С. 1-5.

3. Чернов М.М., Конопляник Л.М., Пришупа Ю.Ю. Педагогічна вища освіта України 2022-2026 рр.: вектори розвитку. Академічні візії. 2023. Вип. 15.

4. Вітренко Ю.М., Ворона В.О., Дебич М.А. Сфера вищої освіти як складова плану відновлення України. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2022. № 4 (2). С. 1-7.

5. Бойко С. Формування національної ідентичності української молоді в умовах російсько-української війни. Українознавчий альманах. 2022. Вип. 30. С. 17-22.

6. Горячок І., Баранцова І., Тараненко Ю. Формування національної ідентичності здобувачів вищої освіти в умовах сьогодення. Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія: Педагогіка. Психологія. 2023. № 4. С. 29-35.

7. Житомирська Т.М., Костинюк В.С., Хміль О.О., Андрусик П.П. Формування національної свідомості здобувачів вищої світи. Інноваційна педагогіка. 2023. Вип. 65 (1). С. 159-163.

8. Оршанський Л., Нищак І., Ярослав М., Юрків М. Вища освіта України в умовах воєнного стану: виклики та шляхи подолання. Молодь і ринок. 2024. № 1 (221). С. 29-35.

9. Дудинська А. Т., Дудинський Т. Т., Вакерич М. М., Сойма А. Д. Еволюція змісту освіти у вищій школі України в умовах глобальних викликів сьогодення. Академічні візії. 2023. Вип. 19.

10. Шулікін Д. Освіта в окупації. Злочин проти української ідентичності. Світ. 2023.

11. Кремень В. Г. Університетська мережа в Україні: необхідність модернізації: За результатами наукової доповіді на засіданні Стратегічної сесії керівників закладів вищої освіти, 2 березня 2023 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2023. Т. 5, № 1. С. 1-4.

12. Калічева Г., Бульвінська О. Роль вищої освіти в розвитку цінностей об'єднаної Європи під час повоєнного відновлення України. Проблеми освіти. 2023. Вип. 2 (99). С. 24-43.

References

1. Lopushynskyi I., Durman O., Chushak A. (2022). Osoblyvosti funktsionuvannya systemy vyshchoyi osvity Ukrayiny v umovakh voyennoho stanu [Peculiarities of functioning of the system of higher education of Ukraine in the conditions of martial law]. VisnykKhersonskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu - Bulletin of the Kherson National Technical University, 3 (82), 145-152 [in Ukrainian].

2. Kremen V.G. (2023). Universytetska merezha v Ukrayini: neobkhidnist modernizatsiyi: Za rezultatamy naukovoyi dopovidi na zasidanni Stratehichnoyi sesiyi kerivnykiv zakladiv vyshchoyi osvity [University network in Ukraine: the need for modernization: According to the results of the scientific report at the meeting of the Strategic Session of the Heads of Higher Education Institutions]. Visnyk Natsional'noyi akademiyi pedahohichnykh nauk Ukrayiny - Bulletin of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, 5 (1), 1-4 [in Ukrainian].

3. Chernov M.M., Konoplianyk L.M., Pryshupa Yu.Yu. (2023). Pedahohichna vyshcha osvita Ukrayiny 2022-2026 rr.: vektory rozvytku [Pedagogical higher education of Ukraine 20222026: vectors of development]. Akademichni viziyi - Academic visions, 15 [in Ukrainian].

4. Vitrenko Yu.M., Vorona V.O., Debych M.A. (2022). Sfera vyshchoyi osvity yak skladova planu vidnovlennya Ukrayiny [The sphere of higher education as a component of the recovery plan of Ukraine]. Visnyk Natsional'noyi akademiyi pedahohichnykh nauk Ukrayiny - Bulletin of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, 4 (2), 1-7 [in Ukrainian].

5. Boyko S. (2022). Formuvannya natsionalnoyi identychnosti ukrayinskoyi molodi v umovakh rosiysko-ukrayinskoyi viyny [The formation of the national identity of Ukrainian youth in the conditions of the Russian-Ukrainian war]. Ukrayinoznavchyy almanakh - Ukrainian Studies Almanac, 30, 17-22 [in Ukrainian].

6. Goryachok I., Barantsova I., Taranenko Yu. (2023). Formuvannya natsionalnoyi identychnosti zdobuvachiv vyshchoyi osvity v umovakh sohodennya [Formation of the national identity of higher education students in today's conditions]. Naukovyy visnyk Vinnytskoyi akademiyi bezperervnoyi osvity - Scientific Bulletin of the Vinnytsia Academy of Continuing Education, 4, 29-35 [in Ukrainian].

7. Zhytomyrska T.M., Kostynyuk V.S., Khmil O.O., Andrusyk P.P. (2023). Formuvannya natsionalnoyi svidomosti zdobuvachiv vyshchoyi svity [The formation of the national consciousness of the achievers of the higher world]. Innovatsiyna pedahohika - Innovative pedagogy, 65 (1), 159-163 [in Ukrainian].

8. Orshansky L., Nyshchak I., Yaroslav M., Yurkiv M. (2024). Vyshcha osvita Ukrayiny v umovakh voyennoho stanu: vyklyky ta shlyakhy podolannya [Higher education of Ukraine under martial law: challenges and ways to overcome them]. Molod i rynok - Youth and the market, 1 (221), 29-35 [in Ukrainian].

9. Dudynska A.T., Dudynskyi T.T., Vakerych M.M., Soyma A.D. (2023). Evolyutsiya zmistu osvity u vyshchiy shkoli Ukrayiny v umovakh hlobalnykh vyklykiv sohodennya [The evolution of the content of education in higher education in Ukraine under the conditions of today's global challenges]. Akademichni viziyi - Academic visions, 19 [in Ukrainian].

10. Shulikin D. (2023). Osvita v okupatsiyi. Zlochyn proty ukrayinskoyi identychnosti [Education in occupation. Crime against Ukrainian identity]. Svit - World [in Ukrainian].

11. Kremen V.G., Lugovoi V.I., Saukh P.Yu. (2023). Vyshcha osvita Ukrayiny v umovakh voyennoho stanu ta pislyavoyennoho vidnovlennya: vyklyky i vidpovidi [Higher education of Ukraine in the conditions of martial law and post-war recovery: challenges and answers]. Visnyk Natsionalnoyi akademiyi pedahohichnykh nauk Ukrayiny - Bulletin of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, 5(2), 1-5 [in Ukrainian].

12. Kalicheva G., Bulvinska O. (2023). Rol vyshchoyi osvity v rozvytku tsinnostey obyednanoyi Yevropy pid chas povoyennoho vidnovlennya Ukrayiny [The role of higher education in the development of the values of a united Europe during the post-war reconstruction of Ukraine]. Problemy osvity - Problems of education, 2 (99), 24-43[in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru