Синхронна комунікація як інструмент збагачення навчального процесу в галузі харчових технологій через платформу Moodle

Організація дистанційного навчання пов'язана з певними труднощами й психолого-педагогічними проблемами, а саме:

Отже, у процесі асинхронної взаємодії існує ризик низької мотивації здобувачів до навчальної діяльності. У цьому контексті питання забезпечення синхронної комунікації є досить важливим і актуальним.

Синхронне дистанційне навчання на сучасному етапі стало можливим через використання програм Zoom Video Communications, Google Meet, WhatsApp, Instagram Direct Messenger, DingTalk, Canvas Instructure. Ці віртуальні ресурси допомагають подолати географічні обмеження між учасниками освітнього процесу, забезпечуючи можливість викладачу спілкуватися як з окремим здобувачем освіти, так і з великими групами, завдяки проведенню відеоконференцій, надсиланню повідомлень, аудіозв'язку тощо.

Основними засобами для забезпечення синхронної комунікації в навчальному процесі здобувачів вищої освіти спеціальності «Харчові технології» є (рис. 2):

Рис. 2. Основні засоби для забезпечення синхронної комунікації

Найголовнішим критерієм при виборі інструментів для організації дистанційного навчання є відповідність поставленим методичним цілям. Обрані інструменти й засоби повинні бути зручними для всіх учасників освітнього процесу, сприяти взаємодії, активному залученню до навчання, ефективному контролю за навчальним процесом та оцінюванню успішності. До того ж інструменти повинні бути технічно надійними, забезпечувати конфіденційність і безпеку даних, а також бути легко доступними й зрозумілими для користувачів.

Сучасні технології, безперечно, сприяють підвищенню ефективності та якості навчання майбутніх спеціалістів галузі харчових технологій. Крім того, вони:

* забезпечують здобувачам вищої освіти доступ до візуальної демонстрації процесів приготування різної продукції та страв,

* дозволяють взаємодіяти із віртуальною кухнею або виробництвом,

* надають можливість використовувати мобільні додатки для доступу до корисної інформації;

* дозволяють взаємодіяти з іншими здобувачами освіти за допомогою соціальних мереж.

За способом отримання навчальної інформації розрізняють синхронні навчальні системи, асинхронні й змішані. Щодо синхронних курсів, то цей формат є найбільш близьким до традиційного формату аудиторних занять у закладах вищої освіти, оскільки надає можливість учасникам освітнього процесу спілкуватися в реальному часі. Даний формат забезпечує викладачам і здобувачам освіти отримання миттєвого зворотного зв'язку, оскільки здобувач вищої освіти може ставити питання під час заняття, а викладач - одразу відповідати на них. У такому форматі відповідальність за успішність занять лежить на викладачах, оскільки їхня здатність ефективно взаємодіяти з аудиторією визначає успішність курсу [2, с. 16].

Веборієнтовані комп'ютерні системи управління навчальним змістом надають закладам вищої освіти можливість організовувати й публікувати навчальні матеріали віддалено та ефективно, не прив'язуючись до конкретного робочого місця. Для цього потрібний лише пристрій із доступом до Інтернету. Ці системи забезпечують швидку комунікацію між викладачем і здобувачами освіти, зручний доступ до навчальних ресурсів у будь-який час і з будь-якого місця, а також можливість спільно працювати й виконувати завдання [3].

Для організації дистанційного навчального процесу заклади вищої освіти широко використовують модульне об'єктно-орієнтоване середовище Moodle. Ця платформа надає можливість учасникам освітнього процесу в будь-який зручний для них час зайти на сторінку системи електронного забезпечення навчання та обрати потрібний курс. Окрім цього, здобувач вищої освіти може:

• завантажити собі відповідні посібники, методичні рекомендації, презентації з навчальним матеріалом,

• пройти тестування за результатами вивчення матеріалу;

• надіслати викладачеві на перевірку практичні й лабораторні роботи;

• переглянути електронний журнал оцінювання знань [10, с. 377].

До основних засобів комунікації учасників освітнього процесу в системі Moodle належать (табл. 2):

Таблиця 2 Основні засоби комунікації у системі Moodle

Джерело: розроблено автором на основі [1].

Указані компоненти платформи забезпечують зручність та швидкість коригування викладачем навчального процесу та систематичне вдосконалення дистанційного курсу дисципліни [1].

Платформа Moodle може бути легко налаштована відповідно до навчальних потреб здобувачів вищої освіти спеціальності «Харчові технології». Вона може використовуватися для проведення розширених онлайн-курсів та змішаного навчання. За допомогою Moodle викладачі мають можливість створювати як складні навчальні курси, так і прості резервні копії. Ця платформа гарантує користувачам безпеку й конфіденційність. Її функціонал є зручним для навігації початківців та досвідчених користувачів.

В умовах дистанційного чи змішаного навчання викладач має можливість обирати різні форми синхронної взаємодії між учасниками освітнього процесу. Наприклад, він може організувати вебінари для двосторонньої взаємодії учасників у режимі реального часу або вести трансляції для відповідей на питання. Викладач може організовувати відеоподії на платформі Moodle, під час яких буде взаємодіяти з великою аудиторією здобувачів вищої освіти та транслювати навчальний контент, наприклад, проводячи потокові лекції або організовуючи лекції на факультетському (університетському) рівні для здобувачів освіти різних спеціальностей із запрошеними спікерами провідних українських чи міжнародних компаній.

Відеоконференції є найбільш ефективним засобом організації дистанційного навчання для напряму харчових технологій. Для організації відеоконференції на платформі Moodle викладач може скористатися кількома способами:

• створення посилання,

• використання зовнішнього інструменту,

• комбінація різних ресурсів та функцій платформи.

Кожен із цих методів має свої особливості й можливості для досягнення навчальних цілей. Досить часто викладачі планують відеоконференції та створюють посилання в додатках Zoom, Google Meet, які є одними з найпопулярніших платформ для дистанційного навчання. Ці додатки забезпечують безпечні онлайн-зустрічі з потребою отримання дозволу від організатора на демонстрацію екрана, ведення запису зустрічі тощо [8].

За допомогою системи Moodle викладач також має можливість проводити консультації з певних дисциплін у форматі відеоконференції. Під час такої консультації здобувач вищої освіти отримує відповіді від викладача на конкретні питання чи пояснення щодо певних теоретичних аспектів або їх практичного застосування [5].

Базою для одержання професійних навичок здобувачами освіти є спеціальні дисципліни, зокрема такі, як «Моделювання технологічних ліній підприємств галузі», «Експлуатація та обслуговування технологічного обладнання харчових виробництв», які викладаються бакалаврам спеціальності «Харчові технології». Метою викладання цих дисциплін є отримання здобувачами вищої освіти практичних навичок створення графічних моделей обладнання, технологічних ліній і підприємств певної галузі харчової промисловості (наприклад, м'ясопереробної) за допомогою сучасних програмних засобів на персональних комп'ютерах та знань щодо механічної обробки деталей, складання машин, розрахунку технологічного обладнання харчового та переробного виробництва. Використання в навчальному процесі під час вивчення цих дисциплін різних мультимедійних ресурсів, програмних засобів в інформаційному середовищі й сучасних методик сприятиме підвищенню інтенсивності навчально-пізнавальної діяльності здобувачів вищої освіти, забезпеченню інтерактивної взаємодії між викладачем і здобувачами та дозволить підготувати майбутніх фахівців, які здатні розв'язувати професійні завдання із використанням професійних умінь, знань, навичок у різних ситуаціях.

Використання платформи Moodle для викладання спеціальних дисциплін, зокрема «Моделювання технологічних ліній підприємств галузі», «Експлуатація та обслуговування технологічного обладнання харчових виробництв» зумовлює посилення синхронної комунікації між викладачами й здобувачами вищої освіти спеціальності «Харчові технології». Завдяки цьому здобувачі можуть активно спілкуватися, обмінюватися досвідом та отримувати відповіді на свої питання в режимі реального часу.

синхронний комунікація навчання moodle

Висновки

Взаємодія учасників освітнього процесу має важливе значення для ефективної організації навчального процесу в дистанційному режимі. Однією з характерних особливостей цифрового освітнього середовища є здатність здобувачів освіти й викладачів комунікувати та співпрацювати незалежно від форми організації навчання: очної, змішаної чи дистанційної. Синхронний режим взаємодії забезпечує швидкий і безпосередній зворотний зв'язок, тайм-менеджмент виконання завдань, можливість організувати взаємодію здобувачів вищої освіти в малих групах, не викликає відчуття ізольованості під час навчання. Варто зазначити, що синхронна комунікація сьогодні є одним з основних інструментів, який забезпечує взаємодію викладача зі здобувачами, а також стимулює пізнавальний інтерес та активність здобувачів вищої освіти спеціальності «Харчові технології». Широкі можливості для взаємодії й комунікації всіх учасників освітнього процесу надає платформа Moodle. Синхронна комунікація на цій платформі забезпечується використанням таких сервісів, як чат та відеоконференція.

Перспективи подальших досліджень вбачаються в розробці та аналізі нових педагогічних методів, що сприятимуть підвищенню мотивації до навчання в здобувачів вищої освіти та покращенню якості вищої освіти в цілому і в галузі харчових технологій зокрема.

Література

1. Авджу Т.Г. Засоби комунікації електронної платформи Moodle. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2023. № 61. С. 4-7.

2. Бандура Ю.Б. Переваги та недоліки синхронного та асинхронного дистанційного навчання. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». 2022. № 10(129). С. 14-18.

3. Галицький О.В., Микитенко П.В., Малежик П.М., Майданюк І.В. Використання LCMS Moodle для організації дистанційного та змішаного навчання. Наукові записки. 2023. № 210. С. 89-95.

4. Генсерук Г., Бойко М., Мартинюк С. Цифрові інструменти комунікації в освітньому процесі закладу вищої освіти. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. 2022. № 1(1). С. 31-39.

5. Даценко В.В., Хоботова Е.Б. Використання системи дистанційного навчання Moodle для викладання дисципліни «Хімія» у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті. Вісник ХНАДУ. 2022. № 98. С. 153-160.

6. Красюк Ю.М., Сільченко М.В. Адаптація дистанційних курсів до онлайнового навчання в кризових умовах. Перспективи та інновації науки. 2022. № 9(14). С. 197-210.

7. Мельник А. Дистанційне навчання в умовах воєнного стану. Actual Problems in the System of Education: General Secondary Education Institution - Pre-University Training - Higher Education Institution. 2023. № 1(3). С. 444-457.

8. Ненько Ю. Сучасні інструменти для підтримки сталого освітнього процесу в дистанційному або змішаному режимах. Теоретична і дидактична філологія. 2023. № 35. С. 40-50.

9. Новікова В.Є. Формування професійної компетентності майбутніх фахівців харчових та переробних виробництв в умовах дистанційного навчання. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського. 2021. № 4(137). С. 38-44.

10. Севаст'янова О.А. Можливості використання різних засобів комунікацій під час організації дистанційної освіти. Роль соціального та емоційного інтелекту як найважливіших soft-skills ХХІ століття в освітньому процесі: матер. Всеукр. наук.-пед. підвищ. кваліф. (6 березня - 16 квітня 2023 р., м. Одеса). Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2023. С. 375-379.

References:

1. Avdzhu T.H. (2023). Zasoby komunikatsii elektronnoi platformy Moodle [Means of communication of the Moodle electronic platform]. Naukovyi visnykMizhnarodnoho humanitarnoho universytetu - Scientific Bulletin of the International Humanitarian University, 61, 4-7. [in Ukrainian].

2. Bandura Yu.B. (2022). Perevahy ta nedoliky synkhronnoho ta asynkhronnoho dystantsiinoho navchannia [Advantages and disadvantages of synchronous and asynchronous distance learning]. Mizhnarodnyi naukovykh zhurnal «Internauka» - International scientific journal «Internauka», 10(129), 14-18. [in Ukrainian].

3. Halytskyi O.V., Mykytenko P.V., Malezhik P.M., Maidanyuk I.V. (2023). Vykorystannia LCMS Moodle dlia orhanizatsii dystantsiinoho ta zmishanoho navchannia [Use of LCMS Moodle for the organization of distance and mixed learning]. Naukovi zapysky - Proceedings, 210, 89-95. [in Ukrainian].

4. Henseruk H., Boiko M., Martyniuk S. (2022). Tsyfrovi instrumenty komunikatsii v osvitnomu protsesi zakladu vyshchoi osvity [Digital tools of communication in the educational process of a higher education institution]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka - Scientific notes of Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatyuk, 1(1), 31-39. [in Ukrainian].

5. Datsenko V.V., Khobotova E.B. (2022). Vykorystannia systemy dystantsiinoho navchannia Moodle dlia vykladannia dystsypliny «Khimiia» u Kharkivskomu natsionalnomu avtomobilno-dorozhnomu universyteti [Using the Moodle distance learning system for teaching the discipline «Chemistry» at the Kharkiv National Automobile and Road University]. Visnyk KhNADU - Bulletin of Kharkov National Automobile and Highway University, 98, 153-160. [in Ukrainian].

6. Krasiuk Yu.M., Silchenko M.V. (2022). Adaptatsiia dystantsiinykh kursiv do onlainovoho navchannia v kryzovykh umovakh [Adaptation of distance courses to online learning in crisis conditions]. Perspektyvy ta innovatsii nauky - Perspectives and innovations of science, 9(14), 197-210. [in Ukrainian].

7. Melnyk A. (2023). Dystantsiine navchannia v umovakh voiennoho stanu [Distance learning under martial law]. Actual Problems in the System of Education: General Secondary Education Institution - Pre-University Training - Higher Education Institution, 1(3), 444-457. [in Ukrainian].

8. Nenko Yu. (2023). Suchasni instrumenty dlia pidtrymky staloho osvitnoho protsesu v dystantsiinomu abo zmishanomu rezhymakh [Modern tools for supporting a sustainable educational process in distance or mixed modes]. Teoretychna i dydaktychna filolohiia - Theoretical and didactic philology, 35, 40-50. [in Ukrainian].

9. Novikova V.Ye. (2021). Formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv kharchovykh ta pererobnykh vyrobnytstv v umovakh dystantsiinoho navchannia [Formation of professional competence of future specialists of food and processing industries in the conditions of distance learning]. Naukovyi visnyk Pivdennoukrainskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni K.D. Ushynskoho - Scientific Bulletin of the South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushinskyi, 4(137), 38-44. [in Ukrainian].

10. Sevastianova O.A. (2023). Mozhlyvosti vykorystannia riznykh zasobiv komunikatsii pid chas orhanizatsii dystantsiinoi osvity [Possibilities of using various means of communication during the organization of distance education]. Proceeding of Materialy vseukrainskoho naukovo- pedahohichnoho pidvyshchennia kvalifikatsii «Rol sotsialnoho ta emotsiinoho intelektu yak naivazhlyvishykh soft-skills XXI stolittia v osvitnomu protsesi» - The materials of the All-Ukrainian Scientific and Pedagogical Advanced Training «The role of social and emotional intelligence as the most important soft-skills of the 21st century in the educational process», (pp. 375-379). Odesa: Vydavnychyi dim «Helvetyka». [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru