Формування інноваційної компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки

Оновлення змісту освіти та реформування педагогічних і дидактичних технологій. Модель формування інноваційної компетентності майбутніх учителів початкових класів. Впровадження нових цілей, змісту, форм і методів навчання і виховання в освітній процес.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 29.06.2024
Размер файла 218,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Кафедра початкової освіти та культури фахової мови

Формування інноваційної компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки

Коновальчук І.М., к.п.н., доцент

Шанскова Т.І., д.п.н., доцент

Рудницька Н.Ю., к.п.н., доцент

м. Житомир

Анотація

У статті досліджується формування інноваційної компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки. Визначено, що інновація - це впровадження нових цілей, змісту, форм і методів навчання і виховання в організацію спільної діяльності вчителя і учня. Надано авторське визначення поняттю «інноваційна компетентність»: інноваційна компетентність майбутнього вчителя початкової школи є найважливішою складовою професійної компетентності, яка характеризується здатністю проектувати, створювати та впроваджувати щось нове в освітній процес, і яка гарантує трансформацію інтелектуального, мотиваційного та творчого потенціалу особистості вчителя.

Розроблено структуру інноваційної компетентності майбутніх учителів початкових класів. До її складу входять наступні компоненти: когнітивний компонент містить і забезпечує пізнавальні елементи інноваційної діяльності вчителя, включає сукупність наукових і практичних знань про сутність, специфіку та особливості педагогічної інноватики; проективний компонент відображається у здатності вчителя прогнозувати процеси, результати, умови та перспективи розвитку особистості учня на інноваційному рівні; діяльнісно-творчий компонент проявляється у здатності вчителя сприймати та організовувати освітній процес нестандартно, оригінально та по-новому, включає параметри нестереотипного сприйняття та творчого перетворення; мотиваційний компонент вказує на інтерес учителя до інноваційної педагогічної діяльності; бажання реалізувати свої творчі здібності, здатність до інновацій; особистісні якості вчителя, що проявляються в інноваційній педагогічній діяльності; високу активність і самостійність інтелектуальної діяльності; рефлексивно-особистісний компонент включає елементи контролю, планування, корекції інноваційного процесу, управління емоціями та почуттями. Запропоновано модель та педагогічні умови з допомогою яких відбувається формування інноваційної компетентності.

Модель містить три блоки: цільовий, змістовий та результативний. До педагогічних умов віднесено: побудову освітнього процесу на засадах інновації; створення інноваційного освітнього середовища; спрямованість майбутніх учителів на інноваційно-педагогічну діяльність; оновлення змісту професійної підготовки; застосування оптимальних форм та методів професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи.

Ключові слова: компетентність, інноваційна компетентність, майбутні учителі початкових класів, нова українська школа, професійна підготовка.

Abstract

Formation of innovative competence of future primary school teachers in the process of professional training

Konovalchuk I.M., C. Ped. Sci., Ass. Professor, Senior Lecturer; Shanskova T.I., Dr Ped. Sci., Ass. Professor; Rudnytska N.Yu., C. Ped. Sci., Ass. Professor at the Department of Primary Education and Culture of the Professional Language, Zhytomyr Ivan Franko State University, Zhytomyr

The article examines the formation of innovative competence of future primary school teachers in the process of professional training. It is determined that innovation is the introduction of new goals, content, forms and methods of teaching and upbringing in the organization of joint activities of teacher and student. The author's definition of the concept of "innovative competence" is given: the innovative competence of the future primary school teacher is the most important component of professional competence, which is characterized by the ability to design, create and implement something new in the educational process, and which guarantees the transformation of the intellectual, motivational and creative potential of the teacher's personality. The structure of the innovative competence of future primary school teachers has been developed. It consists of the following components: the cognitive component contains and provides cognitive elements of the teacher's innovative activity, includes a set of scientific and practical knowledge about the essence, specificity and features of pedagogical innovation; the projective component is reflected in the teacher's ability to predict the processes, results, conditions and prospects for the development of the student's personality at an innovative level; the activity-creative component is manifested in the teacher's ability to perceive and organize the educational process in a non-standard, original and The model and pedagogical conditions for the formation of innovation competence are proposed. The model contains three blocks: target, content and result. The pedagogical conditions include: building the educational process on the basis of innovation; creating an innovative educational environment; focusing future teachers on innovative pedagogical activities; updating the content of professional training; applying optimal forms and methods of professional training of future primary school teachers.

Keywords: competence, innovative competence, future primary school teachers, new Ukrainian school, professional training.

Постановка проблеми

Соціально-економічні зміни в Україні та світі, інтеграція нашої держави в європейський освітній простір, модернізація вищої педагогічної освіти, проведення реформ - все це висуває нові вимоги до особистості учителя початкових класів, його професійної компетентності, щоб відповідати вимогам сучасності. В Концепції «Нової української школи» зазначається, що сучасний учитель повинен бути здатним працювати в умовах інноваційних змін, які відбуваються в освітній сфері, адекватно реагувати на виклики часу, реалізовувати нові освітні стандарти на засадах педагогіки співробітництва, інноваційності, якому під силу формувати цілісну особистість в умовах цифрової трансформації в освіті [1].

Вважаємо, що в сучасних умовах професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи дослідження проблеми формування у них інноваційних умінь набуває актуальності, що можна пояснити такими чинниками:

- оновленням змісту освіти та реформуванням педагогічних і дидактичних технологій;

- розширенням професійних функцій учителя в новій українській школі як суб'єкта інноваційної діяльності, що має змінити підхід до навчання та забезпечити модель, яка сприяє формуванню вмінь, необхідних сучасним реаліям;

- інноваційна діяльність учителя початкової школи - це постійне вдосконалення роботи, пошук нових форм та інноваційних методів навчання і виховання, орієнтація на основні напрями модернізації освіти; уміння створювати концептуальні засади педагогічних інновацій, що включають діагностику, прогнозування, корекцію та рефлексію інноваційних ідей;

- на зміну пояснювально-демонстративному навчанню має прийти дослідницьке, оскільки вчитель має залучати дітей до дослідницької діяльності, вчити їх спостерігати, експериментувати та робити обґрунтовані висновки.

Сучасний ринок праці шукає відповідальних, компетентних та конкурентоспроможних фахівців, які є креативними, вміють критично мислити, проявляти ініціативу, володіють інноваційними методами та активно використовують інформаційно-комунікаційні технології у своїй роботі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій дозволив визначити, що історію розвитку та сучасні тенденції розвитку вищої педагогічної освіти досліджували: В. Луговий, В. Майборода та О. Лавриненко. О. Дубасенюк, А. Кузьмінський, Л. Лук'янова, Л. Хомич розглядали теоретико-методологічні засади професійного розвитку фахівця.

Активними пошуками вдосконалення професійної освіти та моделі впровадження нових інноваційних та інформаційних технологій займалися: В. Биков, С. Гончаренко, А. Коломієць, В. Кремень, Н. Кузьміна, Н. Ничкало, О. Пометун, Л. Хомич, В. Шахов.

Метою статті є визначення змісту та структури інноваційної компетентності майбутніх учителів початкових класів; обґрунтування моделі формування інноваційної компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки.

Виклад основного матеріалу

На сьогоднішній день вимоги до підготовки майбутніх педагогів прописані в нормативно-правових документах, а саме: Законах «Про освіту» (2017), «Про вищу освіту» (2014); указах Президента України «Про заходи щодо вдосконалення системи вищої освіти України», «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні», Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2032 року»; Концепції розвитку цифрових компетентностей до 2025 року; положенні про електронні освітні ресурси, Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті (2002); Концепції розвитку педагогічної освіти (2018), Концепції «Нова українська школа» (2016), Державному стандарті початкової освіти (2018), Наказі «Про внесення змін до Положення про порядок здійснення інноваційної діяльності в системі освіти України» (2017). В усіх цих документах йдеться про те, що сучасний учитель, а особливо учитель початкових класів, який є провідником до середньої школи повинен бути інноваційно компетентним, тобто вміти впроваджувати інноваційні теоретичні і практичні нововведення.

Термін «інновація» означає новизну, зміну, запровадження чогось нового. У застосуванні до освітнього процесу інновація означає впровадження нових цілей, змісту, форм і методів навчання і виховання в організацію спільної діяльності вчителя і учня. Інновації не виникають природним шляхом, а є результатом наукових досліджень і передового педагогічного досвіду окремих педагогів і цілих колективів.

Визначення «компетентності» тлумачиться по різному, так наприклад, в Законі України «Про вищу освіту» компетентність позначається як здатність особи успішно соціалізуватися, навчатися, провадити професійну діяльність, яка виникає на основі динамічної комбінації знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей.

У Державному стандарті початкової загальної освіти компетентність визначається як набута в процесі навчання інтегрована здатність особистості, яка складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці [3].

Науковиця В. Шевченко вважає, що компетентність - це набір професійних знань, умінь і навичок, які фахівець отримує під час навчання; обізнаність фахівця, знання й уміння та їх нормативні ознаки, що необхідні для виконання його професійної діяльності; володіння психологічними якостями, бажаними для її здійснення, реальна професійна діяльність відповідно до еталонів і норм [4, с. 155; 5, с. 233].

І. Дичківська пише, що інноваційна компетентність - це нововведення в педагогічну діяльність, зміни у змісті та технології навчання, що мають на меті підвищення ефективності навчально-виховного процесу [6, с. 18].

М. Карапузова та Н. Манжелей зазначають, що успішне використання викладачем педагогічних інновацій вимагає моделювання й оптимізації процесів створення, засвоєння і застосування нових ідей та технологій. Дослідниці вважають, що етап створення педагогічних інновацій включає: визначення нового в системі педагогічних інновацій; опис, пояснення сутності педагогічного нововведення; визначення сукупності об'єктивних і суб'єктивних умов для оптимальної реалізації нових ідей та технологій; зіставлення запропонованого нового з прийнятими критеріями педагогічних інновацій; локальне використання педагогічної інновації та її експертна оцінка [7, с. 46].

Враховуючи вищезазначені погляди, можна стверджувати, що інноваційна компетентність майбутнього вчителя початкової школи є найважливішою складовою професійної компетентності, яка характеризується здатністю проектувати, створювати та впроваджувати щось нове в освітній процес, і яка гарантує трансформацію інтелектуального, мотиваційного та творчого потенціалу особистості вчителя.

На нашу думку, дуже цікавим є дослідження Л. Пензай щодо показників готовності майбутнього вчителя початкової школи до впровадження інновацій в закладах загальної середньої освіти, а саме:

- вияв інтересу до впровадження інноваційних технологій в освіті;

- бажання досліджувати та вивчати інноваційні технології;

- усвідомлення необхідності інноваційної діяльності;

- готовність до творчої діяльності щодо нововведень у школі;

- впевненість у тому, що зусилля, спрямовані на нововведення, принесуть результат;

- узгодженість особистих цілей з інноваційною діяльністю;

- готовність до подолання творчих невдач;

- висока культура використання інновацій у навчально-виховній роботі;

- особиста переконаність у необхідності застосування інноваційних педагогічних технологій;

- бажання створювати власні творчі завдання, методики, проводити експериментальну роботу [8].

В свою чергу Л. Лісіна здійснювала апробацію рівнів інноваційної діяльності вчителя початкової школи та розробила наступну їх класифікацію:

1) нульовий - недостатнє розуміння та усвідомлення сутності інноваційної діяльності;

2) адаптивний - відсутня система знань про інновації та готовність до їх використання; технологічна готовність ґрунтується тільки на використанні власного досвіду; творча активність практично не проявляється; нововведення освоюється тільки під тиском соціального середовища;

3) репродуктивний - прагнення до встановлення контактів з педагогами-новаторами; копіювання готових методичних розробок з невеликими змінами у використанні прийомів роботи; усвідомлення необхідності самовдосконалення;

4) евристичний - цілеспрямованість, стійкість, усвідомленість шляхів і способів впровадження нововведень; пошук нових способів педагогічних дій; поява рефлексії, емпатії, що забезпечують успішність впровадження інновацій, зменшення ризику й відторгнення нововведення; уміння отримувати нову інформацію при спілкуванні з колегами;

5) креативний - високий рівень результативності інноваційної діяльності вчителя; перехід до перетворюючої, активно-творчої роботи; цілісний; імпровізація, педагогічна інтуїція, творча уява, що забезпечують створення оригінальних авторських підходів до педагогічної діяльності; гармонічне сполучення наукових і педагогічних інтересів і потреб; високий рівень педагогічної рефлексії й творчої самостійності; ініціативність при створенні авторської системи діяльності, проведенні семінарів, конференцій з інноваційної педагогіки [9, с. 48-52].

Інноваційна компетентність майбутнього учителя початкових класів тісно пов'язана з професійною компетентністю, адже є логічним сегментом цієї галузі. Основними завданнями розвитку професійних компетентностей майбутнього фахівця початкової освіти є:

- створити умови для становлення професійної культури майбутнього спеціаліста;

- активізувати формування ключових компетентностей майбутнього вчителя початкової школи;

- забезпечити оволодіння технологіями самоорганізації та конкурентоспроможності;

- формувати професійну мобільність студентів;

- організовувати методичну, дидактичну підтримку студентів;

- формувати соціальну активність на основі особистісних якостей та соціальних умінь особистості [10; 11].

Інноваційна діяльність майбутнього учителя початкових класів повинна базуватися на певних принципах, до таких принципів доречно віднести:

- принцип системності та послідовності - пов'язаний з доцільною реалізацією різних інноваційних технологій на різних етапах навчання майбутнього вчителя початкової школи у ЗВО;

- принцип діяльнісної орієнтації - полягає в залученні студента до активного втілення в роль учителя початкової школи, шляхом виконання різноманітних професійних функцій, які необхідні в процесі формування ІК;

- принцип компетентнісної орієнтації - віддзеркалює провідну результативно-цільову мету впровадження в професійну підготовку майбутнього вчителя початкової школи ІК, що полягає у формуванні його професійної компетентності;

- принцип суб'єктної орієнтації - пов'язаний з активною суб'єктною участю студента в процесі оволодіння ІК, що сприяє формуванню його професійної суб'єктності як такої, що притаманна вчителю початкової школи;

- принцип рефлексивної орієнтації - полягає в реалізації рефлексії як ґрунтовного механізму формування ІК [12, с. 125];

- принцип інтеграції освіти, який передбачає посилену увагу до особистості кожної дитини як вищої соціальної цінності суспільства, орієнтацію на формування громадянина з високими інтелектуальними, моральними, фізичними якостями;

- принцип диференціації й індивідуалізації освіти, який налаштовує на забезпечення умов для повноцінного розвитку здібностей кожного вихованця;

- принцип демократизації освіти - дотримання його зобов'язує до створення передумов для розвитку активності, ініціативи, творчості учнів і вчителів, зацікавленої їхньої взаємодії, участі громадськості в управлінні освітою [13, с. 110].

Акцентуючи свою увагу на принципах інноваційної діяльності майбутніх учителів початкових класів нами розроблено структуру інноваційної компетентності (рис. 1).

Когнітивний компонент містить і забезпечує пізнавальні елементи інноваційної діяльності вчителя, включає сукупність наукових і практичних знань про сутність, специфіку та особливості педагогічної інноватики. Показниками підготовки за когнітивним компонентом є: знання методологічних і теоретичних основ теорії педагогічної інноватики та система оригінальних інтелектуальних операцій.

Рис. 1. Структура інноваційної компетентності майбутніх учителів початкових класів

інноваційний компетентність педагогічний початковий освіта

Проективний компонент відображається у здатності вчителя прогнозувати процеси, результати, умови та перспективи розвитку особистості учня на інноваційному рівні. Параметрами цього компоненту є: актуалізація навчання; добір оригінального поєднання, в тому числі нетрадиційних засобів навчання; прогнозування продуктивних і небажаних аспектів освітнього процесу. Основними показниками є: вміння планувати нові програми для актуалізації та розвитку вмінь і навичок учнів; вміння передбачати нові параметри впливу та взаємодії з дітьми.

Діяльнісно-творчий компонент проявляється у здатності вчителя сприймати та організовувати освітній процес нестандартно, оригінально та по-новому, включає параметри нестереотипного сприйняття та творчого перетворення. Показниками цього компонента є: здатність до пошуку дивергентних рішень, чутливість до проблем педагогічної діяльності.

Мотиваційний компонент вказує на інтерес учителя до інноваційної педагогічної діяльності; бажання реалізувати свої творчі здібності, здатність до інновацій; особистісні якості вчителя, що проявляються в інноваційній педагогічній діяльності; високу активність і самостійність інтелектуальної діяльності. Цей компонент, у свою чергу, визначає вимоги до вчителя початкової школи з точки зору професійної підготовки до інноваційної педагогічної діяльності, а саме: орієнтація змісту професійної підготовки вчителя початкової школи на інтеграцію різних видів діяльності у вищому навчальному закладі; розробка нових, нестандартних рішень і нових методів навчання.

Рефлексивно-особистісний компонент включає елементи контролю, планування, корекції інноваційного процесу, управління емоціями та почуттями. Цей компонент також призначений для контролю результативності та ефективності освітнього процесу. Показниками є здатність до управління інноваційними процесами та здатність до самоорганізації. Він представляє здатність до самопізнання, педагогічної рефлексії та прагнення до вдосконалення і розвитку. Він визначає рівень самооцінки, самоповаги та саморозвитку. Сьогодні рефлексія використовується як показник, що гарантує суб'єктність освітнього процесу через самопізнання, активність і вплив на інших, дозволяючи педагогам регулювати власну діяльність, впливати на встановлену систему норм і стандартів, управляти навчальною та практичною діяльністю учнів використовуючи інноваційні технології.

Тобто ми бачимо, що усі компоненти в структурі інноваційної компетентності є взаємопов'язаними між собою та зумовлюють формування інноваційної компетентності майбутнього учителя початкових класів у процесі професійної підготовки.

Для того, щоб сформувати інноваційну компетентність у майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки пропонуємо використовувати наступну модель, яка складається із трьох блоків: цільового, змістового та результативного.

Головною метою цільового блоку є формування інноваційної компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки. Тоді основними завданнями в цьому блоці виступають: вдосконалення когнітивного компонента інноваційної компетентності майбутніх учителів початкових класів; розвиток проективного компоненту; розширення діяльнісно-творчого компонента; формування мотиваційного компонента та удосконалення рефлексивно- особистісного компонента.

Змістовий блок містить підходи, принципи та педагогічні умови з допомогою яких ми будемо формувати інноваційну компетентність.

Підходи, які використовуються під час професійного навчання майбутніх учителів початкових класів: системний, діяльнісний, компетентнісний, інноваційний, акмеологічний, особистісно-орієнтований.

Принципи: науковості, системності, цілісності, наступності, неперервності, доступності, наочності, індивідуалізації, активності, самостійності, креативності, свідомості й інтерактивності, ціннісного ставлення до знань.

Педагогічні умови: побудова освітнього процесу на засадах інновації; створення інноваційного освітнього середовища у ЗВО; спрямованість майбутніх учителів на інноваційно педагогічну діяльність; оновлення змісту професійної підготовки; застосування оптимальних форм і методів професійної підготовки до інноваційно педагогічної діяльності.

І третій останній блок - це результативний блок. Цей блок має на меті отримати такий результат як готовність майбутніх учителів початкових класів до інноваційної діяльності. Сформовані компоненти: когнітивний, проективний, діяльнісно-творчий, мотиваційний, рефлексивно-особистісний. Та рівні сформованості цих компонентів: низький, середній та високий.

Для впровадження цієї моделі потрібно створити певні педагогічні умови. На нашу думку, дієвими будуть наступні педагогічні умови:

- побудова освітнього процесу на засадах інновації;

- створення інноваційного освітнього середовища;

- спрямованість майбутніх учителів на інноваційно-педагогічну діяльність;

- оновлення змісту професійної підготовки;

- застосування оптимальних форм та методів професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи.

Висновки

Таким чином, можемо зазначити, що «інноваційна компетентність» це провідний складник професійної компетентності, який характеризується вміннями проектування, створення та запровадження нового в освітній процес, забезпечує перетворення інтелектуального, мотиваційного, творчого потенціалів особистості педагога. Для формування цієї компетентності розроблено її структуру, модель та окреслено основні принципи.

Література

1. Концепція Нової української школи.

2. Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 р. №1556-VH.

3. Про затвердження Державного стандарту початкової освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого. 2018 р. №87.

4. Шевченко В.В. Поняттєво-термінологічний аспект формування професійно-психологічної компетентності майбутнього офіцера НГУ. Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. 2018. Випуск 37. Том 2. С. 152-157.

5. Мілорадова Н.Е., Шевченко В.В. Компетентнісний підхід як методологічна основа дослідження професійної компетентності особистості. Габітус. 2020. Випуск 16. С. 233-237.

6. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: підручник. 2-ге вид., допов. Київ, Академвидав. 2012. 352 с.

7. Карапузова Н., Манжелій Н. Інноваційне середовище як фактор формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів. Наукові записки. Серія: Педагогіка. 2009. №5. С. 44-49.

8. Пензай Л.І. Готовність до інноваційної діяльності як особливий вид творчого розвитку педагога. 2013.

9. Лісіна Л.О. Структура інноваційної діяльності вчителя. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університет у імені Володимира Винниченш. Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. 2013. Випуск 4 (2). С. 48-52.

10. Ovcharuk, V., Maksymchuk, B., Ovcharuk, V., Khomenko, O., Khomenko, S., Yevtushenko, Y., Rybalko, P., Pustovit, H., Myronenko, N., Syvokhop, Y., Sheian, M., Matviichuk, T., Solovyov, V., & Maksymchuk, I. (2021). Forming Competency in Health Promotion in Technical Specialists Using Physical Education. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensional, 13(3).

11. Komogorova, M., Maksymchuk, B., Bernatska, O., Lukianchuk, S., Gerasymova, I., Popova, O., Matviichuk, T., Solovyov, V., Kalashnik, N., Davydenko, H., Stoliarenko, O., Stoliarenko, O., & Maksymchuk, I. (2021). Pedagogical Consolidation of Pupil-Athletes Knowledge of Humanities. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 13(1).

12. Дудник О.М. Система педагогічних задач контекстної спрямованості у професійній підготовці майбутнього вчителя початкових класів: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Старобільськ, 2018. 308 с.

13. Дупак Н.В. Особливості реалізації системного підходу до стандартизації професійної освіти. Професійна педагогічна освіта: системні дослідження: монографія. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2015. С. 109-124.

References

1. Kontseptsiia Novoi ukrainskoi shkoly [The concept of the New Ukrainian School].

2. Pro vyshchu osvitu [About higher education]: Zakon Ukrainy vid 01.07.2014 r. №1556-VII.

3. Pro zatverdzhennia Derzhavnoho standartu pochatkovoi osvity [On approval of the State Standard of Primary Education]: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 21 liutoho. 2018 r. №87.

4. Shevchenko V.V. (2018). Poniattievo-terminolohichnyi aspekt formuvannia profesiino-psykholohichnoi kompetentnosti maibutnoho ofitsera NHU [Conceptual and Terminological Aspect of Formation of Professional and Psychological Competence of the Future Officer of the National Guard of Ukraine]. Visnyk Hlukhivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Oleksandra Dovzhenka - Bulletin of Hlukhiv National Pedagogical University named after Oleksandr Dovzhenko, Vypusk 37, Tom 2, 152-157.

5. Miloradova N.E., Shevchenko V.V. (2020). Kompetentnisnyi pidkhid yak metodolohichna osnova doslidzhennia profesiinoi kompetentnosti osobystosti [Competence- based approach as a methodological basis for the study of professional competence of an individual]. Habitus - Habitus, Vypusk 16, 233-237.

6. Dychkivska I.M. (2012). Innovatsiini pedahohichni tekhnolohii [Innovative pedagogical technologies]: pidruchnyk. 2-he vyd.,dopov. Kyiv, Akademvydav.

7. Karapuzova N., Manzhelii N. (2009). Innovatsiine seredovyshche yak faktor formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnoho vchytelia pochatkovykh klasiv [Innovative environment as a factor in the formation of professional competence of future primary school teachers]. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohika - Scientific notes. Series: Pedagogy, 5, 44-49.

8. Penzai L.I. (2013). Hotovnist do innovatsiinoi diialnosti yak osoblyvyi vyd tvorchoho rozvytku pedahoha [Readiness for innovative activity as a special type of creative development of a teacher].

9. Lisina L.O. (2013). Structure of teacher's innovative activity [The structure of teacher's innovative activity]. Scientific Notes of Kirovohrad Volodymyr Vynnychenko State Pedagogical University. Series: Problems of methods of physical, mathematical and technological education - Scientific Notes of Kirovohrad Volodymyr Vynnychenko State Pedagogical University. Series: Problems of methods of physical, mathematical and technological education, Issue 4 (2). С. 48-52.

10. Ovcharuk, V., Maksymchuk, B., Ovcharuk, V., Khomenko, O., Khomenko, S., Yevtushenko, Y., Rybalko, P., Pustovit, H., Myronenko, N., Syvokhop, Y., Sheian, M., Matviichuk, T., Solovyov, V., & Maksymchuk, I. (2021). Forming Competency in Health Promotion in Technical Specialists Using Physical Education. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 13(3).

11. Komogorova, M., Maksymchuk, B., Bernatska, O., Lukianchuk, S., Gerasymova, I., Popova, O., Matviichuk, T., Solovyov, V., Kalashnik, N., Davydenko, H., Stoliarenko, O., Stoliarenko, O., & Maksymchuk, I. (2021). Pedagogical Consolidation of Pupil-Athletes Knowledge of Humanities. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 13(1).

12. Dudnyk O.M. (2018). Systema pedahohichnykh zadach kontekstnoi spriamovanosti u profesiinii pidhotovtsi maibutnoho vchytelia pochatkovykh klasiv [The System of Pedagogical Tasks of Contextual Orientation in the Professional Training of Future Primary School Teachers]. Candidate's thesis. Starobilsk.

13. Dupak N.V. (2015). Osoblyvosti realizatsii systemnoho pidkhodu do standartyzatsii profesiinoi osvity. Profesiina pedahohichna osvita: systemni doslidzhennia [Features of the implementation of a systematic approach to the standardization of vocational education. Professional pedagogical education: systemic research]: monohrafiia. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka.

Размещено на Allbest.Ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.