Agile-педагогіка: управління новими світоглядними викликами в освіті через динамічну адаптивність

Agile pedagogy offers flexible and dynamic teaching methods which emphasize adaptability, cooperation, iterative course design, student-centred or student-driven approaches, constant reflection andfeedback. Thus, adaptability implies the ability to quickly react, adapt to conditions and needs. Continuous cooperation between all stakeholders of the educational process, their feedback promotes the exchange of ideas and gives a better understanding of the best practices, techniques, methods, or tools. Reflection also contributes to deep self-analysis and promotes the development of internal motivation for learning. A student becomes the central figure of the educational process and takes responsibility for the process, chooses the most optimal way of obtaining the desired results with the help of teachers, classmates, or other involved people.

Постановка проблеми

Застосування принципів agile-педагогіки сприятиме формуванні у студентів компетенції, яких вимагає сучасний ринок праці. Так, у 2023 році на Всесвітньому Економічному Форумі у прогнозовану топ десятку до 2027 року увійшли: когнітивні уміння (критичне № 1 у рейтингу); креативне мислення (№ 2); технологічні уміння (штучний інтелект і аналітика даних (№ 3); уміння працювати з іншими (лідерство і соціальний вплив (№ 4); само- ефективність (резистентність, гнучкість і адаптивність (наш переклад англійського слова «agility») (№ 5); допитливість і безперервне навчання (№ 6); комп'ютерна грамотність (№ 7); дизайн і досвід користувача (№ 8); мотивація і самосвідомість (№ 9); емпатія і активне слухання (№ 10) (World Economic Forum, 2023). Знання про світові тенденції і запити щодо компетенції від роботодавців підтверджують значущість динамічної адаптивності у підготовці нових фахівців.

Тема agile-педагогіки, agile-методології чи agile- навчання залишається мало дослідженою у вітчизняній освіті. Світ швидко змінюється тому імплементація динамічної адаптивності потребує оновленого бачення як в бізнесі, так і в освіті. Спочатку гнучку agile-методологію було запропоновано як альтернативний підхід до розробки програмного забезпечення у сфері інформаційних технологій, де проєкти, які вимагали значних фінансових ресурсів, не приносили очікуваних результатів. Для подолання вище зазначених проблем, незалежні спеціалісти створили Маніфест Agile для розробки програмного забезпечення, який і досі є основою, так названого аgile-руху. Маніфест включає набір принципів і практик, спрямованих на покращення групової співпраці (Коул, Скотчер, 2022).

Такі ідеї розвинули інші автори і поширили висловлювання, що в гнучкому середовищі робочі команди приділяють велику увагу колективному формулюванню цілей, часто обдумуючи та коригуючи робочі плани. Це сприяє груповій взаємодії, покращує динаміку команди і заохочує до експериментів та інновації (Smith, Sidky, 2009).

Очевидним стає питання, чи можна agile- методологію використовувати в інших галузях, окрім програмного забезпечення. Роберт Коул та Едвард Скотчер, автори посібника для проєкт- менеджерів “Блискучий Agile”, вважають, що принципи Agile-маніфесту є універсальними і можуть використовуватися в різних сферах (Коул, Скотчер, 2022).

Універсальність agile-методології у поєднанні із її ефективністю, зацікавила науковців та реформаторів освіти. Такий підхід, на їх думку, краще відповідає на виклики нової реальності, необхідності реформувати освіту таким чином, щоб вона відповідала вимогам ринку праці, готувала конкурентоспроможних фахівців з набором умінь і навичок, які матимуть попит у потенційних роботодавців (Shore J. et al., 2022).

З іншого боку, сам процес навчання, тобто набуття таких умінь і навичок, має бути узгодженим зі світоглядом, ритмом життя та цінностями студентів, органічно та природно вплітатися в їх картину світу та об'єктивні реалії сьогодення. Використання принципів agile-методики в процесі розробки навчальних та робочих програм, наближає навчальний процес до потреб та очікувань студентів.

Про зацікавленість іноземними освітянами методами та принципами agile свідчить поява Agile-маніфесту для шкіл в 2011 році, де було наголошено на необхідності взаємодії та співпраці, а також гнучкості в дотриманні вимог навчальних планів та програм (Peha, 2011).

У 2012 році вийшов Agile-маніфест для вищих навчальних закладів, в якому особлива увага приділялась навикам конкурентоспроможності студентів та важливості розвитку умінь і навичок, які матимуть попит на ринку праці і зможуть підвищити шанси на успішне працевлаштування (Kamat, 2012). Маніфест agile-педагогіки у 2016 р. доповнив попередні дослідження ідеєю про навчання через співпрацю та важливість вибору студентами в процесі навчання (Royle, Nikolic, 2016).

На основі даних фундаментальних праць ведуться дослідження з імплементації інструментів підходу agile, таких як SCRUM, KANBAN у навчальний процес з метою покращення співпраці між студентами, їх адаптивності (D'Souza, Rodrigues, 2015), здатності до рефлексії, мотивації та залученості (Sharp J., Lang G. 2018). Важливими є напрацювання науковців, метою яких є прагнення вдосконалити систему освіти в цілому через реформування методології розробки навчальних програм (Fitsilis et al., 2023), підвищення ефективності системи забезпечення якості освіти (Shore J. et al., 2022).

Зазначимо, що не зважаючи на появу терміну agile-педагогіка, більшість науковців не дають короткого та чіткого визначення даного підходу, а визначають його посилаючись на принципи, які лежать в його основі. Це можна пояснити багатогранністю та комплексністю підходу, а також його адаптивністю. В нашому дослідженні ми будемо розглядати agile-педагогіку як гнучкий підхід, в основі якого є адаптація навчальної програми та очікувань до потреб студентів, а також можливість коригувати навчальний процес у динаміці, відповідно до короткострокових цілей. Цей підхід ретельніше розкривається через опис принципів та методів, які були використані під час експерименту у вищій школі.

Відзначимо, що англомовне слово «agile» походить від слова латинського прикметника часів середньовіччя «agilis», який означав «спритний», «жвавий», «кмітливий» (Cambridge Dictionary). В сучасній англійській мові слово набуло нових конотацій та означає «розумний, здатний думати швидко», «здатний планувати і виконувати роботу, яка передбачає внесення змін при потребі», «здатний рухатися швидко і легко», «здатний швидко і успішно діяти в нових ситуаціях і змінах» (переклад наш) (Cambridge Dictionary). Саме ці значення визначили вибір назви для узагальнення методики гнучкого управління проєктами на початку 2000-их, а згодом і в освіті.

Ми уникаємо перекладу слова «agile» на українську мову та використовуємо англійське, із наступних міркувань. По-перше, повний аналог даного слова відсутній і його значення може бути зрозумілим тільки після ознайомлення з методикою даного підходу. Воно є своєрідним узагальненням принципів, які викладені в основному розділі даної статті. По-друге, слово «agile» використовується в міжнародному бізнесі та науковому середовищі і сприяє спрощеному розумінні основних ідей методики. Близькі за значенням слова «гнучкий» або «адаптивний» також використовується у статті, проте їх значення оригінальний термін не відтворює у повній мірі.

Метою статті вбачається критично дослідити і описати принципи agile-педагогіки у складному і турбулентному світі сповненому невизначеності, тривоги, новизни та описати експеримент з впровадження принципів agile-педагогіки у навчальний процес. Оцінити трансформаційний вплив на процес викладання і навчання, мотивувати до впровадження кращих практик у навчальний процес з підготовки студентів до викликів і можливостей 21 століття.

Використовуючи досвід та напрацювання фахівців з проектного менеджменту, а також сприймаючи освіту як проєкт націлений на підготовку нового покоління фахівців, основні принципи agile-методології були впроваджені у навчальний процес студентів бакалаврських і магістерських програм економічного і правничого факультетів, факультету інформаційних технологій, факультету соціальних наук і соціальних технологій, факультету охорони здоров'я, соціальної роботи та психології НаУ- КМА, під час вивчення курсу «Англійська мова». Укладачі і викладачі курсу мали мету завдяки імплементації Agile-педагогіки сприяти формуванню у студентів умінь та навичок, які будуть актуальними на світовому ринку праці, відповідатимуть світогляду студентів.

Експеримент з імплементацією принципів agile-педагогіки проводився на магістерській програмі курсу «Англійська мова» і охоплював 100 студентів спеціальностей «Право», «Публічне управління та адміністрування», «Громадське здоров'я». А також на бакалаврській програмі курсу «Англійська мова за професійним спрямуванням» і включав 60 студентів факультету економічних наук, факультету соціальних наук та технологій і факультету інформатики.

Основними принципами agile-педагогіки ми називаємо: ітеративне та поетапне навчання, гнучкість у розробці навчальних програм, застосування гнучких, адаптивних методів навчання, студентоцентрований і студентокерований підходи, навчання через співпрацю з одногрупни- ками, постійна рефлексія і зворотний зв'язок, безперервний зв'язок між студентами і викладачем. Розглянемо кожен принцип окремо.

В контексті навчального процесу такий принцип передбачає розподіл навчального плану на невеликі, керовані блоки, а також регулярний перегляд та уточнення навчальних цілей на основі прогресу студента, відгуків і рефлексії. Це допомагає безперервно вдосконалювати програму. Під час експерименту ітеративність та поетапність були досягнуті завдяки регулярному зворотному зв'язку від студентів. Результати оцінювання допомогли визначити сфери, які слід вдосконалити. Аналіз зворотного зв'язку сприяв вносити корективи у методику навчання, матеріали та форми, способи оцінювання. Якщо результати показували, що певні методи неефективно передають інформацію, викладачі їх змінювали, щоб процес краще відповідав потребам студентів. Таким чином, упродовж експерименту відбувалось постійне вдосконалення робочих програм. Це передбачало постійний перегляд і оновлення змісту курсу чи/і включення нових методів навчання. Регулярне оцінювання результатів навчання студентів, давало дані для рефлексії, що дозволяло оцінювати ефективність методів навчання та приймати керовані рішення щодо вдосконалення.

Міждисциплінарні команди були створені із залученням студентів 3-х факультетів: факультету економічних наук, інформаційних технологій і соціальних наук та соціальних технологій. Метою проєкту було розробити ідею інноваційного продукту та презентувати бізнес-план перед потенційним інвестором, який включав певну кількість розділів. Студенти кожного факультету відповідали за свій розділ, вивчали інформацію згідно їх профілю та працювали над відповідним розділом бізнес-плану. Під час групової роботи вони мали передати набуті знання іншим учасникам команди та узгодити ідеї і прийняті рішення з представниками інших факультетів. Оцінювання відбувалось комплексно і включало оцінювання викладачем роботи команд в цілому та оцінювання внеску кожного учасника команди іншими її представниками згідно із пропонованими критеріями. В експерименті використовували системи управління навчанням distedu.ukma.edu.ua, яку було розроблено на основі Moodle, універсальною онлайн- дошкою з інтуїтивним інтерфейсом padlet.com та програмою для організації відео конференцій zoom.us. Застосування даних принципів допомогло розвинути у студентів цілу низку умінь і навичок: креативне мислення, лідерство та соціальний вплив, гнучкість та адаптивність, допитливість, технологічну грамотність, розуміння дизайну і досвіду користувача, мотивацію і самосвідомість, емпатію та активне слухання.

Рефлексія стала регулярною частиною навчального процесу, оскільки вона спонукала до цілеспрямованої критичної самооцінки, усвідомленої перевірки свого прогресу, визначення сфер для особистісного і професійного вдосконалення, уваги до емоцій і відчуттів, пошуку альтернативних підходів, аналізі помилок. В agile-педагогіці концепція постійної рефлексії виходить за межі традиційних методів оцінювання, вимагає глибшого розуміння навчального процесу, зміщення акцентів із зовнішнього оцінювання до внутрішнього. Важливо, що сам студент думає про свої досягнення, а не думка чи оцінка викладача.

У нашому експерименті обов'язковою умовою складання дисципліни з «Англійської мови» було ведення журналу прогресу за допомогою відповідного інструменту електронної освітньої платформи Distedu. На кожну тему студенти залишали свій допис, який міг включати відповіді на питання (Чи була тема цікава, корисна, пізнавальна? Які були особисті відкриття? Які емоції відчували? Чи виникало бажання заглибитися у тему?) або інші власні думки і спостереження, у тому числі, конструктивна критика. Незалежно від форми проведення заняття (синхронного чи асинхронного), мети (акценту на розвиток умінь з читання, письма, мовлення чи слухання), займаються студенти індивідуальними проєктами чи працюють у команді, стимули до рефлексивних роздумів були обов'язковими. Таким чином, окрім розвитку умінь писати у вільному стилі без страху помилок з вираженням власних думок, окрім розвитку мовленнєвих умінь (граматики, орфографії, пунктуації, стилістики тощо), студенти вчаться мислити.

Під постійною взаємодією між студентами та викладачами в контексті гнучкої методології розуміємо безперервну комунікацію, яка включає обмін думками, ідеями, рекомендаціями щодо покращення організації і результатів навчальної діяльності, дискусії, взаємопідтримку і взаємодопомогу. Цей принцип визнає динамічну природу навчального процесу, де взаємодія є важливим джерелом взаєморозуміння, розвитку та адаптації стратегій викладання і навчання задля досягнення найкращого результату. Спільні проєкти, групові дискусії, колективне розв'язування проблем, участь у форумах і чатах, поза аудиторні заходи, сприяють динамічному циклу, що дозволяє викладачам відстежувати та оцінювати прогрес студентів, надавати цільову підтримку, відповідно створювати інклюзивну навчальну спільноту.

Для перевірки ефективності застосування принципів Agile-педагогіки студентам пропонували дати відповіді на питання анкети на початку та в кінці експерименту. Відповіді показали позитивні зміни у розвитку усіх вмінь та навичок. Більші зміни між оцінкою «до» і «після» показали студенти бакалаврських програм. Разом з тим, досвідченіші та переважно працевлаштовані магістри, також відзначили покращення своїх знань та умінь (табл. 2).

Таблиця 2. Результати опитування студентів бакалаврських (БП) і магістерських програм (МП) НаУКМА щодо рівня сформованості умінь, які назвали найважливішими до 2027 р.

Висновки

В процесі експерименту намагались наблизити навчальне середовище до сучасного корпоративного середовища, відтворити основні принципи, за якими будується робота в компаніях, які застосовують принципи agile-філософії. Так, були впроваджені такі принципи agile-педагогіки, як гнучкість та адаптивність в процесі розробки навчальних програм, ітеративність та поетапність постановки навчальних цілей, співпраця з іншими студентами та викладачами, постійна рефлексія та зворотний зв'язок.

Отримані результати свідчать, що agile- педагогіка може бути ефективним інструментом особистих характеристик та гнучких навичок, які є пріоритетними в сучасному світі, сповненому турбулентності та невизначеності, а також підготовки конкурентоспроможних фахівців як на вітчизняному, так і на міжнародному ринках праці.

1. Cambridge Dictionary.

2. D'Souza M., Rodrigues P Extreme pedagogy: An agile teaching-learning methodology for engineering education. Indian journal of science and technology. 2015. № 8(9). С. 828-833.

3. Fitsilis P., Damasiotis V, Boti E. Agile Learning: An innovative curriculum for educators. Qeios. 2023.

4. Gannod G. C., Troy J. E., Rover D. T. Agile way of educating. 2015 IEEE Frontiers in Education Conference (FIE). El Paso, TX, USA, 2015, С. 1-3.

5. Kamat V. Agile manifesto in higher education. Proceedings 2012 IEEE Fourth International Conference on Technology for Education. 2012. С. 231-232.

6. Коул Р., Скотчер Е. Блискучий Agile. Практичний посібник для проєкт-менеджерів із використання Agile, Scrum, Kanban / Харків: Вид-во «Ранок». 2020. 192 с.

7. Peha S. Agile schools: How technology saves education (just not the way we thought it would). InfoQ. 2012.

8. Preventive anti-crisis management of road enterprises in conditions of sustainable development. Innovative development of the road and transport complex: problems and prospects: monograph. / Dohadailo Yana та ін. Kharkiv: РС ТЕСН- NOLOGY СЕЫГЕИ, 2023. С. 50-68.

9. Royle K., Nikolic J. Agile work practices for learning and teaching: What we can learn form agile work practices about learning and teaching in schools. 2016.

10. Sharp J., Lang G. Agile in Teaching and Learning: Conceptual Framework and Research Agenda. Journal of Information Systems Education. 2018. № 29(2). С. 45-52

11. Smith S., Sidky A. Becoming agile...in an imperfect world. Greenwich, CT:Manning Publications Co. 2009. 408 с.

12. The Art of Agile Development: monograph / Shore J. et al. USA: O'Reilly Media Inc, 2022. 517 с.

13. World Economic Forum.

1. Cambridge Dictionary.

2. D'Souza M., Rodrigues P Extreme pedagogy: An agile teaching-learning methodology for engineering education. Indian journal of science and technology. 2015. № 8(9). Р 828-833.

3. Festilis P., Damasiotis V., Boti E. Agile Learning: An innovative curriculum for educators. 2023. Qeios.

4. Gannod G.C., Troy D.A., Luczaj J.E., Rover D.T. Agile way of educating. IEEE Frontiers in Education Conference (FIE), El Paso, TX, USA. 2015. Р 1-3,

5. Kamat V. Agile manifesto in higher education. Proceedings 2012 IEEE Fourth International Conference on Technology for Education. 2012. Р 231-232

6. Koul R., Skotcher E. Blyskuchyi Agile. Praktychnyi posibnyk dlia proiekt-menedzheriv iz vykorystannia Agile, Scrum, Kanban. [Brilliant Agile Project Management: A Practical Guide to Using Agile, Scrum and Kanban]. //. Kharkiv: Vyd-vo «Ranok»: 192 p. [in Ukrainian].

7. Peha S. Agile schools: How technology saves education (just not the way we thought it would). 2011. InfoQ:

8. Preventive anti-crisis management of road enterprises in conditions of sustainable development / Innovative development of the road and transport complex: problems and prospects: monograph. Kharkiv: РС ТЕСHNOLOGY CENTER. Dohadailo Y. et al. 2023. Р 50-68.

9. Royle K., Nikolic J. Agile work practices for learning and teaching: What we can learn form agile work practices about learning and teaching in schools. 2016.

10. Sharp J.H., Lang G. Agile in Teaching and Learning: Conceptual Framework and Research Agenda. Journal of Information Systems Education. 2018. № 29(2). Р 45-52

11. Smith S., Sidky A. Becoming agile...in an imperfect world. Greenwich. CT: Manning Publications Co. 2009. 408 p.

12. The Art of Agile Development: monograph / Shore J. et al. USA: O'Reilly Media Inc. 2022. 517 p.

13. World Economic Forum.