Культурна дипломатія - благодатний вогонь духу, прогресу, життя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Культурна дипломатія - благодатний вогонь духу, прогресу, життя

(відродженню Державного податкового університету м. Ірпеня та всім навчальним закладам України присвячується) (Барабаш С.М., Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Бурко О.В., Державний податковий університет)



Вступ

Нинішня ситуація в Україні, пов'язана із повномасштабними військовими діями росії на території нашої держави, створила ряд викликів, змін поглядів, глобальних переформатувань в освітній сфері. Відбувається глибинне переосмислення попереднього навчального процесу, який сприяв культурній дипломатії, особливостям сприйняття духовного і матеріального потенціалу нашого народу представниками іноземних держав. Новий час вимагає рішучих кроків, спрямованих на повноцінну реалізацію поставлених освітніх завдань, актуальним є виявлення настроїв студентів-інокомунікантів, які через безпекову ситуацію вимушені були залишити Україну, які на власні очі побачили, сприймали нашу державу до і під час війни, попри це продовжують і планують продовжити навчання тут. Багато хто з них скаржився на стрес, який пережив у країні, яку за роки навчання вважав «рідною домівкою».



Виклад основного матеріалу

Наукова спільнота України відзначила 100-річчя Державного податкового університету восени 2021 року. Але навесні нинішнього ми маємо випалений корпус А, де було підготовче відділення для іноземців та осіб без громадянства відділу міжнародного освітнього співробітництва та авдиторія 224, обладнана відповідно до вимог змішаної форми навчання: очної та дистанційної. Напрацьовані матеріали для освітнього процесу інокомунікантів вціліли на електронних носіях. Відтак оприлюднюємо їх у нашій праці.

Мета статті: оприявнити навчально-методичний комплекс, що має супровід у системі «MOODLE», для оволодіння українською мовою іноземними громадянами, українцями за кордоном, мігрантами, біженцями з теми «Числівники. Кількісні та порядкові. Давальний відмінок у значенні віку (кому? чому? скільки років?). Розмовна тема "Загадка Фенікса: Державний податковий університет"»; на основі опитування встановити особливості сприйняття України у світі крізь бачення студентів-іноземців, яке сформувалося засобами культурної дипломатії.

Онлайн-заняття у системі «MOODLE» розпочали аудіюванням монологічного мовлення. Використали адаптовані сюжетні тексти «Пам'ятний знак до 100-річчя Державного податкового університету», «Церемонія спецпогашення поштової марки до 100-річчя Податкового університету», сформували до них україно-англійський онлайн-словник, наприклад, марка - brand, конверт - anvelope та ін.; підготували презентацію подій, використавши новини сайту Університету; сформували низку питань на основі лексико-граматичного матеріалу про числівник, що відповідає початковому рівню (наприклад, поставте питання до виділених слів, знайдіть серед них числівник). «Загальноосвітнім стандартом з української мови як іноземної (початковий рівень А1)» передбачено формування вміння інокомунікантів розуміти на слух інформацію, яка міститься в монологічному висловлюванні, про що відомо з [1]. Рівень розуміння україномовних текстів визначали за допомогою тестів № 1 та № 2 й відповідно оцінювали. Подаємо їх взірці.

Тести № 1

Напишіть питання, на яке підходить відповідь:

а) можна побачити пам'ятний знак до 100-річчя Державного податкового університету;

б) можна побачити пам'ятник до 100-річчя Державного податкового університету;

в) можна побачити алею юристів Державного

податкового університету;

г) можна побачити музей Державного податкового університету.

2. Заповніть пропуски в реченнях після прослуханого тексту:

а) 25 листопада, у м. Ірпінь, на вулиці ... напроти корпусу А університету було відкрито пам'ятний знак з нагоди сторіччя навчального закладу;

б) пам'ятний знак встановлений у ... імені Петра Мельника;

в) пам'ятний знак з нагоди сотої річниці закладу виготовлено та встановлено завдяки фінансовій підтримці Максима Мельника, ... першого ректора університету;

г) почесне право відкрити ... було надано Максиму Мельнику та Валентині Унинець-Ходаківській.

3. Закінчіть речення на основі прослуханого тексту:

а) у зв'язку зі сторіччям університету виготовлено ... ;

б) у зв'язку з сотим днем народження університету встановлено . ;

в) у зв'язку з сотою річницею університету відкрито ... ;

г) у зв'язку з ювілеєм університету випущено ...

Тести № 2

1. Що було відкрито на території Державного податкового університету 25 листопада 2021 року?

а) сквер імені Петра Мельника;

б) пам'ятний знак з нагоди сторіччя навчального закладу;

в) вулицю Інститутську.

2. Коли відкрили пам'ятний знак до сторіччя Державного податкового університету?

а) 25 листопада 1921 року;

б) 25 листопада 2021 року;

в) 25 жовтня 2021 року.

3. Завдяки кому виготовлено та встановлено пам'ятний знак з нагоди 100-річчя закладу?

а) Олександрові Маркушину;

б) Максимові Мельнику;

в) Петрові Мельнику.

4. Біля якого знака студенти можуть зробити селфі?

а) біля пам'ятного знака до 100-річчя Державного податкового університету;

б) коло пам'ятного знака академіку Заріфі Алієвій;

в) поблизу пам'ятного знака з нагоди вступу в університет.

Аналіз відповідей іншомовних слухачів засвідчив: інформаційна наповненість, презентація подій, граматичний аналіз ужитих числівників не тільки зацікавив, але й спричинив глибше розуміння україномовних монологічних текстів.

Як підготовчий етап до аудіювання діалогічних текстів використали віртуальні діалоги, запропонувавши завдання: прослухати діалог, об'єднатися в пари зі своїми однокурсниками для його читання й прочитати репліки, поставити питання до виділених слів, визначити відмінок ужитих іменників. Наприклад:

1. Викладач:

Доброго ранку!

Слухач:

Доброго ранку!

Викладач:

Сьогодні свято в університеті.

Слухач:

Я не знаю про це.

Викладач:

Так, минула сотня років із того часу, коли заснували університет.

Слухач:

Коли саме?

Викладач:

У 1921 році.

Слухач:

Це дуже давно. Звідки Ви про це дізналися?

Викладач:

Я прочитала на сайті нашого університету.

Слухач:

- Дякую, я також прочитаю.

2. Викладач:

Добрий день! Вітаю зі сторіччям університету!

Слухач:

Вітаю! Що означає слово сторіччя?

Викладач:

- Сто років.

Слухач:

Хіба це одне й теж?

Викладач:

Сто років - числівник, а сторіччя - іменник.

Слухач:

Як упізнати числівник?

Викладач:

- Раджу прочитайте правила з посібника з української мови (параграф 37, правила № 3).

Слухач:

- Добре.

3. Студентка-українка:

- Привіт! Дівчино, вітаю Вас зі святом.

Слухачка:

- Яким святом?

Студентка-українка:

- Наш університет відзначає сто років.

Слухачка:

- Невже? Звідки тобі відомо про це?

Студентка-українка:

-Я читала книгу «Державний податковий університет. 100 років» у нашій бібліотеці.

Слухачка:

- О, це цікаво.

4. Слухач:

- Алло, це підготовче відділення для іноземців?

Методистка:

- Так, слухаю Вас.

Слухач:

- Мене звуть .... Скажіть, будь ласка, з якого року Університет готує іноземних громадян?

Методистка:

- Із 2018 (дві тисячі вісімнадцятого) року.

Слухач:

- Звідки Ви про це дізналися?

Методистка:

- Я тут працюю з 2018 року, року заснування нашого підготовчого відділення.

Слухачі блискуче виконали це завдання, використавши знання з тем «Іменник» та «Числівник». Так досягли реалізації мети навчання українській мові як засобу спілкування.

Інокомунікант повинен уміти: читати текст з настановою на загальне охоплення його змісту; визначати тему тексту; розуміти досить повно і чітко основну інформацію тексту, а також деякі деталі, що мають смислове навантаження, що розглянуто в [2]. Для навчального читання спеціально склали текст на основі ювілейного видання «Державний податковий університет - 100»: «Державний податковий університет уклав міжнародні договори й угоди з більше, ніж 30 іноземними закладами вищої освіти. Це університети Індонезії, Польщі, Словаччини, Литви, Республіки Корея, Китаю, Чехії, Молдови, Хорватії, Азербайджану, Білорусі, Болгарії, Італії, Іспанії тощо. Університет успішно відновлює та встановлює зв'язки з вишами не лише країн Європейського союзу, а й азіатськими. Укладено двосторонні договори з такими навчальними закладами: Вища школа бізнесу, Національний університет Луїса, Вища школа управління охороною праці в Катовіце, Університет Кастилія-ла-Манча, Варненський вільний університет імені Чорноризця Храбра, Академічне співтовариство М. Балуднянського в Кошице та ін. Університет співпрацює з міжнародними організаціями. Його представники беруть участь у міжнародних конгресах, семінарах, круглих столах і конференціях», про що відомо з [3].

Сформували кілька завдань з метою контролю розуміння прочитаного:

Завдання 1. Вибрати назву для тексту:

а) міжнародна співпраця університету;

б) Державний податковий університет;

в) сучасний університет;

г) міжнародний досвід.

Завдання 2. Скласти питання до тексту, дати відповіді на них одним словом. Наприклад:

Хто співпрацює з міжнародними організаціями?

Університет.

Завдання 3. Поставити питання до слів тридцять, сто, двосторонні; назвати частини мови, до яких вони належать.

Апробовані завдання дозволили зацікавити іншомовних слухачів мовними явищами, повторити вивчене про частини мови. Дехто з них обрав домашнє читання тексту «Ювілейні марки та конверти», консультувався з викладачем про вимову букв та значення слів у «Viber».

У перший день травня цьогорічний слухач-пакистанець звернувся в соціальну мережу «Viber» з електронним запитом про те, як він може продовжити навчання в університеті. Звісно, він не бачив руїн нашого корпусу, як ми; не чув пострілів контактних боїв за кожен будинок на вулицях Ірпеня, як залишенці окупованої території. Розповісти йому про це - несила. Наша стаття - запевнення іноземної авдиторії, що університет зі столітньою історією працює й надаватиме освітні послуги в сучасних реаліях.

І нині, на жаль, актуальними є слова О. Довженка «Україна в огні». Вогонь відрізняється від інших феноменів матеріального світу і має свою специфіку. Навіть у міфології він має класифікацію. Вогонь природній, тобто реальний, але він не є цілком матеріальний. «Він приходить з неба посланцем вищих сил, і тоді він неприборканий і руйнівний. І в той же час його можна добути, зберегти, управляти ним. Вогонь одночасно руйнує, обпалює - і зігріває, дає їжу і захист. А ще вогонь схожий на живу істоту: він може народжуватися, живитися, помирати», про що розглянуто у [4].

Синонімічний ряд до слова «вогонь» - полуміння; поет; полумінь; жевриво; жижа; (у вікні) світло; світіння; (очей) блиск; (душі) натхнення; запал; пристрасть; стрілянина; огонь, що зазначено у [5] - лиш підтверджує смислове, метафоричне сприйняття цього явища, поняття. Відомі образи Прометея, Фенікса, неопалимої купини, які у найтрагічніші моменти, здавалося, гинули назавжди, проте незборима сила правди, істини, світла відроджувала їх. Як це відбувається і нині з тим, що поки що є згарищем. Проте там є дух, міць, завзяття, а вони завжди відроджуються за найскладніших обставин.

Надзвичайно важливим складником нашого дослідження вважаємо виявлення настроїв, психологічного сприйняття студентами-іноземцями України загалом, ставлення до навчального процесу в обраному університеті, бачення себе як представника іншої культурної картини світу у цій державі, її нинішньої ситуації. Наукова якість здійсненого методу дослідження - анкетування - залежала, насамперед, від чітко сформульованих запитань, їх змістового наповнення, спрямованості на виявлення найтонших психологічних компонентів сприйняття України. Опитувальник у своїй структурі містив чотири частини. На вступному етапі респондентам пояснювалася мета дослідження, гарантувалася анонімність відповідей, давалася інструкція щодо заповнення. Наголошувалася увага на важливості кожної відвертої відповіді. У демографічній частині вказувалися соціально-статусні ознаки респондента, тобто курс, факультет і навчальний заклад, країна. Це важливо й для визначення рівня задоволеності здобувача вищої освіти рівнем оволодіння знань, умінь та навичок в обраному навчальному закладі. Основна частина анкети була більш складною, об'ємною, адже головною метою було зацікавити респондента у співпраці з опитувальником, включити його у відвертий діалог із незримим кореспондентом. Запитання формулювалися із урахуванням вікових, психологічних, культурних особливостей респондентів, що мало на меті виявити соціальні установки та орієнтації, оцінки і судження до основної мети дослідження. Дослідники мали на меті виявити, уточнити, поглибити отриману інформацію через питання більш інтимного характеру, тобто глибоко особистого, сердечно-щирого. На завершальному етапі було оголошено подяку всім респондентам за виділений час для такого виду роботи, висловлено побажання подальшої творчої співпраці. Слід зазначити, що після проведення опитування студенти дякували за можливість дати відповіді на питання саме у цей визначальний історичний період, де кожен міг чітко окреслити своє бачення реалій та висловити підтримку Україні (100 % респондентів висловили прихильне ставлення до держави, в якій здобувають нині вищу освіту).

Анкетування виявило ще й уміння студента- інокомуніканта сформулювати власну точку зору, бачення ситуації у культурному, етичному і політичному контексті.

За змістом питальник особистий, адже вказувалася стать та освіта; виявляв факти свідомості, тобто спонукав до висловлення власних міркувань, суджень, бачень. За формою нами було обрано відкриті відповіді, адже на меті мали отримати самостійні та розгорнуті повідомлення, що й становило найбільшу цінність нинішнього дослідження, чого й було досягнуто в процесі наукової роботи. За сформованістю запитання були прямі, адже були спрямовані на безпосереднє, відкрите, чітке, правдиве отримання інформації від кожного учасника, що взяли участь у цьому процесі. За функцією анкета містила інформаційний характер.

Ми зосередили дослідження на опитуванні студентів 3-4 курсів факультету підготовки іноземних громадян Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. Запитання стосувалися й психо-емоційного сприйняття України, до речі, відповіді були дещо несподіваними, як на наше сприйняття. Зокрема, на питання: «Чим пахне для вас Україна?» 98 % респондентів із африканського континенту відповіли, що «цигарками і кавою». Це спонукає до роздумів соціально-культурного характеру. Тобто країну сприймають як таку, що має культ кави і цигарок. Хоча не було жодної відповіді, де було б вказано на запах хліба. Пропонуємо для розгляду наш питальник та варіанти відповідей (подані так, як сформулювали їх респонденти).

Анкета

Прізвище, ім'я (за бажанням).

Мій курс.

Студенти 3 курсу медичного, 4 курсу фармацевтичного факультету підготовки іноземних громадян Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.

Моя країна.

Індія, Марокко, Гана, Південно-Африканська республіка (ПАР), Нігерія, Йорданія, Зімбабве.

Чому я навчаюся саме в Україні, саме в цьому університеті?

«Щоб отримати більше знань і покращити себе. Плата за навчання також була дешевою в порівнянні з іншими університетами» (Джойс, Гана, 3 курс).

«Тому що це прогресивна країна, висока репутація університету» (Віссам, Йорданія, 4 курс).

Типовими були відповіді щодо доступності навчання в Україні та високий рейтинг Національного медичного університету імені О. О. Богомольця серед інших навчальних закладів.

Що мені подобається в Україні?

«Мені подобаються їжа, культура, соняшники і люди» (Сісіпхо, ПАР, 3 курс).

«Стійкість людей» (Алісе, Нігерія, 3 курс).

«Мені в Україні подобається все: люди, атмосфера. Все» (Крупалі, Індія, 3 курс).

Культура, архітектура, зелений і гарний Київ, люди - типові відповіді.

Як я зараз сприймаю ситуацію в Україні?

«Моє серце до українського народу. це дуже сумна ситуація. Я молюся, щоб це все скоро закінчилося» (Клара, Гана, 3 курс).

«Це велике лихо і втрата для жителів України, і я сподіваюся, що скоро все налагодиться і повернеться на круги своя» (Джойс, Гана, 3 курс)

«Я хочу, щоб нинішня війна закінчилася якнайшвидше і Україна отримала перемогу» (Крупалі, Індія, 3 курс).

«Україна - це вільна країна. Агресораросію потрібно знищити» (Віссам, Йорданія, 4 курс).

Чи хочу я продовжувати навчання в університеті? Чому?

Більшість опитаних респондентів виявили бажання продовжити навчання в Україні, але все залежить від ситуації, що пов 'язана із безпекою. Наразі існує онлайн навчання, але все ж потрібні практичні навички, за обставин війни це неможливо.

Що найбільше мені запам'яталося під час перебування в Україні?

«Пам 'ятаю, як подорожувала Одесою, гуляла

узбережжям і бачила там красиві місця» (Джойс, Гана, 3 курс).

«Я пам 'ятаю своїх друзів і всі хороші часи, які ми там пережили» (Сісіпхо, ПАР, 3 курс).

«Культура, природа, сніг» (Клара, Гана, 3 курс).

«Їжа, життя в спортзалі, клуб і красиві жінки» (Оломіде, Нігерія, 3 курс).

«Я пам 'ятаю, як пішла до університету рано-вранці з сонними очима, а потім насолоджувалася цілий день з викладачами та друзями» (Крупалі, Індія, 3 курс).

«Найбільше запам 'яталися люди в Україні. Вони дуже добрі і веселі» (Віссам, Йорданія, 4 курс).

Який ваш улюблений предмет в університеті? Чому він вам подобається найбільше?

98 % студентів улюбленими назвали предмети, що пов 'язані із майбутньою професією. Ці дисципліни - внутрішні хвороби, анатомія, терапія, гістологія, педіатрія,

фармакологія, хімія - були цікавими, доступними для розуміння, містили чимало практичних занять. Одна респондентка зазначила, що немає улюбленого предмета. Була й така відповідь:

«Всі предмети гарні, але найбільше мені було цікаво вивчати українську мову та педіатрію, тому що вчителі цих предметів були дуже привітні та мої улюблені» (Крупалі, Індія, 3 курс).

Які емоції у вас викликає Україна? Чому?

«Смуток і розбитість серця, тому що всі надії були розбиті, а багато сімей і дітей були переміщені» (Бушра, Йорданія, 4 курс).

«Мені дуже сумно через війну в Україні, бо я вважаю її своєю другою країною» (Фатіма, Марокко, 4 курс).

«Україна викликала у мене позитивні емоції. Я хочу швидше повернутися в Київ і продовжити навчання» (Віссам, Йорданія, 4 курс).

«Багато разів плутанина, тому що життя в Україні дуже відрізняється від життя в Гані та Катарі, де я провела життя до приїзду сюди» (Клара, Гана, 3 курс).

«Емоції, кохання, спілкування» (Алісе, Нігерія, 3 курс).

«Я відчула багато емоцій в Україні. Я відчувала себе щасливою з друзями, у мене були сумні моменти. Зрештою відчувала великий страх під час війни» (Джаніале, Зімбабве, 3 курс).

«Україна принесла в мене відчуття прийняття і любові, тому що люди прийняли нас в своїй країні» (Крупалі, Індія, 3 курс).

Чи спілкуєтеся ви українською мовою поза аудиторією? Де і коли це відбувається?

Значний відсоток реципієнтів зазначив, що українською послуговуються у громадському транспорті, магазинах, під час спілкування із господарем помешкання, іноді з

українцями. Деякі студенти зазначили, що позааудиторно не використосують цю мову. Була й така відповідь: «Так, коли спілкуюся з іншими студентами з України у моїй країні» (Алісе, Нігерія, 3 курс).

Що в Україні було незвичним для вас?

Для студентів із Гани, Нігерії незвичним було те, що населення не розмовляє англійською мовою, що було для них певним шоком. Вказують на привітність і товариськість українців.

«Мені було незвично бачити стільки квіткових магазинів в Україні» (Джойс, Гана, 3 курс).

«Спочатку було незвичним все. Тому що інше життя і менталітет. Мені дуже подобається вільне життя в Україні» (Віссам, Йорданія, 4 курс).

«Люди курять і п 'ють багато кави. Вони також більш дружні, ніж я думала» (Сісіпхо, ПАР, 3 курс).

Який сувенір ви привезли з України додому?

70 % респондентів зазначили, що нічого не привезли. Маємо й такі відповіді: «кераміку для солі і цукру» (Клара, Гана, 3 курс); «багато спогадів» (Крупалі, Індія, 3 курс); «одяг і взуття» (Оламіде, Нігерія), «рушник» (Віссам, Йорданія, 4 курс).

Де в Україні ви любите відпочивати?

Популярними були відповіді: «в парку, у своїй квартирі, біля річки, на Хрещатику, в Одесі».

Чи маєте ви друзів серед українців?

Серед респондентів 60 % мали друзів-українців, 40 % - ні.

Напишіть коротке звернення до українців.

«Будьте сильними, ви переможете» (Алісе, Нігерія, 3 курс).

«Скоро все заспокоїться. Слава Україні!» (Джойс, Гана, 3 курс).

«Треба бути сильним, Україна витримає!» (Сісіпхо, ПАР, 3 курс).

«Мої молитви з тобою. Дай Бог Україні її непохитного миру» (Клара, Гана, 3 курс).

«Мир буде відновлений» (Фейт, Нігерія, 3 курс).

«Мої співчуття. Сподіваюся, ситуація покращиться» (Оламіде, Нігерія, 3 курс).

«Я молюся, щоб ця війна скоро закінчилася, і що люди зможуть поступово відновлювати своє життя» (Джаніале, Зімбабве, 3 курс).

«Я бажаю всім українцям терпіння, сил. Я хочу, щоб війна закінчилася, і ми повернулися до нормального життя і навчання» (Віссам, Йорданія, 4 курс).

За що ви любите (або не любите) Україну?

«Я люблю Україну, тому що остання 4 роки це місце, яке я називала домом, я зустрічала багато чудових людей і багато чому навчилася як особистість» (Джойс, Гана. 3 курс).

«Я люблю Україну, бо вона познайомила мене з друзями на все життя, яких я могла б ніколи не зустріти» (Сісіпхо, ПАР, 3 курс).

«Люблю весну в Україні. Дерева, квіти, вся природа дуже гарна» (Клара, Гана, 3 курс).

«Мені подобається їжа в Україні і я не люблю українців-расистів» (Фейт, Нігерія, 3 курс).

«Мені подобається настільки безпечна Україна. Ви можете безпечно ходити вночі» (Джаніале, Зімбабве, 3 курс).

«Люблю Україну за все, що вона має, в Україні немає нічого, що мені не подобається» (Крупалі, Індія, 3 курс).

«Люблю Україну за добрий народ» (Віссам, Йорданія, 4 курс).

Що Ви одразу уявляєте, коли чуєте слово «Україна»?

«Перемога скоро» (Алісе, Нігерія, 3 курс).

«Я уявляю дім для мільйонів людей» (Сісіпхо, ПАР, 3 курс).

«Хоробрість і патріотизм» (Клара, Гана, 3 курс).

«Складна мова» (Фейт, Нігерія, 3 курс).

«Я думаю про прекрасну архітектуру» (Джаніале, Зімбабве, 3 курс).

«Мій другий дім» (Крупалі, Індія, 3 курс).

«Я уявляю Хрещатик, Дніпро, гори Карпати» 8(Віссам, Йорданія, 4 курс).

Яка найсмачніша страва в Україні?

На першому місці - це борщ, хоча багато студентів називають його «борщовий суп». На другому за популярністю - вареники. Цікаво, що деякі страви, які скуштували респонденти вперше в Україні, вони й вважають українськими. Такими було названо кус-кус і фалафель.

Яке українське слово (чи фразу) ви використовуєте найчастіше?

«Як справи?», «не знаю», «зараз», «чому?», «я не хочу», «дякую», «будь ласка», «гроші», «ще», «Слава Україні!»

Яке українське ім'я вам подобається?

Аліса, Євгенія, Олена, Михаїл, Аліна, Володимир, Тетяна, Наталія, Валерія, Світлана.

Чим пахне для вас Україна?

Найпопулярніша відповідь серед респондентів із африканських країн: «Україна пахне сигаретами і кавою».

«Україна пахне квітами» (Фейт, Нігерія, 3 курс).

«Трояндами» (Крупалі, Індія, 3 курс).

«Україна пахне борщем і львівською кавою» (Віссам, Йорданія, 4 курс).

Питання культурної дипломатії - процес тривалий, різноплановий і не миттєвий. У результаті опитування ми побачили, що Україна відкрилася різноаспектно перед студентами різних країн, соціальних станів, культурних світоглядів. Кожен, хто взаємодіяв із респондентими протягом 3-4 років, виконував свою роль, культурницьку місію у формуванні бачення України, її народу, духовних

надбань, культурних традицій іноземними громадянами. Цей духовний обмін і сприяв позитивному баченню, нинішній підтримці нашої держави у різних державах і континентах. Важлива роль полягає у культурницькій місії викладача як наставника, друга, порадника; українських студентів, з якими безпосередньо спілкуються іноземці на заняттях, у процесі позааудиторної комунікації; кожного, з ким доводиться у разі життєвої необхідності спілкуватися інокомунікантам (це й лікарі, водії, продавці, фармацевти, господарі помешкань тощо).

Так, 22 квітня 2022 року Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь наголосив: «Власне, народна дипломатія і визначає ключові чинники утвердження української мови як державної. Від того, як сьогодні поширюється мережа безкоштовних курсів, як з'являються прекрасні ініціативи на підтримку української мови, на освітньому рівні, на дипломатичному, музичному, культурному фронтах. Коли пісню «Ой у лузі червона калина» співають на всіх сценах світу; коли українська лірика лунає на відзначенні переможців «Греммі»; коли є великий інтерес до українського письменництва - усе це і є дією народної дипломатії», про що довідуємося із [6].



Висновки

Культурну дипломатію визначають як своєрідний інструмент «м'якої сили», в результаті якого відбувається обмін думками, баченнями, світоглядними уявленнями, надбаннями культури. Спостерігається взаємодія, формування характеру сприйняття між різними державами. Культурна дипломатія відіграє надзвичайно важливу роль у досягненні цілей зовнішньої політики держави та, навіть, як показує досвід в умовах кривавої російсько-української війни, у дотриманні національної безпеки.

Позитивне сприйняття України нинішнім молодим поколінням інокомунікантів сприяє відновленню і підтримці духовного миру зі всім світом, фізичному відродженню всіх навчальних закладів нашої держави загалом та визначенню стратегічного напряму на мирні взаємини зі всіма прогресивно налаштованими державами, громадянами. Благодатний вогонь Духу, відродження, яким пройняті істинні цінності, уже живить і відновлює зболену Україну. Бо кожне щире слово, знання будують нове во ім'я Свободи, Правди, Добра і Любові.



Список використаних джерел:

1. Стандарт з української мови як іноземної. Базовий рівень (A 1) / Міністерство освіти і науки України. URL: https://mon.gov.ua > donbas-krym > standarta15 (дата звернення: 05.11. 2021).

2. Державний податковий університет - 100: ювіл. іст. вид. / Пашко П.В., та ін. ; за заг. ред. П.В. Пашка. Київ : ВЦ-Логос Україна. 2020. 220 с.

3. Каталог договорів (угод) УДФСУ з міжнародними партнерами. URL: https://www.nusta.edu.ua/partneri-universitetu/ (дата звернення : 19.11.2021).

4. https://uaeu.top/tsikave/vogon-shcho-vin-simvolizue- i-shcho-oznachae-dlya-lyudstva.html

5. https://synonimy.info/

6. https://mova-ombudsman.gov.ua/news/taras-kremin- narodna-diplomatiya-viznachaye-klyuchovi-chinniki-utverdzhennya- ukrayinskoyi-movi-yak-derzhavnoyi

Размещено на Allbest.ru

...