Праксеологічні засади формування готовності бакалаврів з реклами та зв’язків з громадськістю до діяльності у соціокультурній сфері

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Київського університету імені Бориса Грінченка

Кафедра реклами та зв'язків з громадськістю

Праксеологічні засади формування готовності бакалаврів з реклами та зв'язків з громадськістю до діяльності у соціокультурній сфері

Бєлофастова Т.Ю., к.п.н., доцент

м. Київ

Розуміючи професію як «здатність працівника виконувати роботи, які потребують певної кваліфікації, що визначається рівнем освіти та спеціалізацією», актуалізується питання проксеологічних засад підготовки фахівців будь-якої сфери. [4, 352] У зв'язку з цим, нас цікавить питання практикоорієнтованості освітнього процесу при підготовці фахівців з реклами та зв'язків з громадськістю, зокрема, їхньої готовності здійснювати свою роботу в соціокультурній сфері.

У контексті обраної теми особливої уваги заслуговують нові концепції філософії діяльності, зокрема, праксеологія. Переосмислюючи її категоріально-понятійний апарат, вітчизняна науковиця Льовкіна О.Г. приходить до висновку, що «центральним поняттям праксеології стає поняття методу, увага до якого сприяла перетворенню цього вчення на загальну методологію». [3, 6-7] Застування методів праксеології в сучасних соціокультурних умовах в різних сферах суспільства дозволить вирішити сучасні проблеми. Це стосується і сфери освіти.

Складну систему організації підготовки медіафахівців за напрямом «Реклама і зв'язки з громадськістю» вже розглянуто на прикладі успішного кейсу Київського університету імені Бориса Грінченка. Акцент зроблено на впровадженні практикоорієнтованої основи навчальної діяльності студентів освітньої програми 061.00.02 «Реклама і зв'язки з громадськістю». Для розуміння студентами того, «як працюють реклама та PR у гуманітарній, громадсько-політичній, державній і комерційній сферах», закладено комплекс навчальних дисциплін циклу професійної та практичної підготовки [1, 147]. Серед них виокремимо такі, як «Реклама і PR в бізнесі» (360 годин), «Реклама і PR у гуманітарній сфері» (210 годин), «Реклама і PR у політичній сфері» (210 годин), «Реклама та PR у державній сфері» (120 годин). На нашу думку, вони у найбільшій мірі відповідають потребам праксеологічного підходу.

Зосередимо увагу на «Рекламі і PR у гуманітарній сфері», до складу якої входить три змістові модулі «PR у соціокультурній сфері», «Реклама і PR у шоу-бізнесі та кіноіндустрії», «Соціальна реклама». Розроблена і впроваджена робоча програма навчальної дисципліни за першим змістовим модулем спрямована на досягнення мети сформувати систему знань з Public Relations у соціокультурній сфері та фахові компетентності з розроблення та впровадження різних форм PR-супроводу соціокультурних практик. Інакше кажучи, сформувати готовність студентів-бакалаврів професійно здійснювати PR-супровід будь-якої форми активності, що відбувається в соціально-культурній системі. медіафахівець соціокультурний public relations

Для об'єктивного оцінювання програмних результатів навчання (ПРН) студентів з дисципліни важливо обрати ефективну форму контролю. У нашому випадку дисципліна завершується іспитом. Тривалий час це були теоретичні питання, які мали проблемний характер та потребували здійснення аналізу, контент-аналізу та узагальнень, а також практичні ситуативні завдання. З часом, викладачами, які ведуть змістові модулі навчальної дисципліни, було прийнято рішення про зміну формату іспиту введено підсумковий проект. Він базується на теоретичній і практичної основі навчальної дисципліни «Реклама і PR у гуманітарній сфері», однак окрім виконання функції контрольної перевірки, є завершальним етапом її вивчення.

Коротко охарактеризуємо сутність підсумкового проекту. Студент обирає індивідуальне ситуативне завдання і здійснює його виконання. Проект може бути створений за двома типами, в залежності від теми, тому Розділ ІІ методичних рекомендацій до виконання підсумкового проекту представлено двома типами «Розроблення функціональної моделі соціально-культурного закладу, рекламні та PR-продукти його просування» або «Розроблення промокампанії тематичного соціокультурного проекту». Розділ І в роботі «Обґрунтування прокату» є обов'язковим для двох типів робіт. Щороку тематика підсумкових проектів оновлюється і відповідає потребам часу. Наведемо деякі приклади: концептуальне розроблення ідеї нетрадиційного музею та його промоція засобами реклами і PR; концептуальне розроблення ідеї клубу сімейного дозвілля та його промоція засобами реклами і PR; комплекс промо-заходів для популяризації волонтерської організації; PRкампанія з відзначення 100-річчя створення театру «Березіль»; комплекс промо-заходів для підвищення туристичної привабливості міста (регіону) (можливо, рідного міста студента), створення візуального образу, розроблення слогану та інші.

Для публічного оприлюднення проекту студент готує презентацію та її захищає.

З погляду праксеології подібні підсумкові екзаменаційні проекти оптимізують розуміння студентами ролі реклами та зв'язків з громадськістю для соціокультурної сфери та посилюють готовність до застосування своїх фахових компетентностей в процесі практичної діяльності.

Досліджуючи праксеологічні критерії ефективності діяльності, висунуті засновником праксеології Тадеушем Котарбіньським, українська вчена О.Г. Льовкіна наголошує на таких, як «раціональність, доцільність, творчість, ініціативність, вправність, майстерність». [3, 6] Такі критерії цілком логічно застосовувати при практико-орієнтованому навчанні студентів у системі вищої освіти. Праксеологічні засади формування готовності бакалаврів з реклами та зв'язків з громадськістю до діяльності у соціокультурній сфері можна впроваджувати при опануванні навчальних дисциплін та в процесі проходження виробничої практики.

Література

1. Афанасьев І., Бєлофастова Т., Новохатько Л., Харамурза Д. Удосконалення підготовки медіа-фахівців як складної системи. Міждисциплінарні дослідження складних систем. 2021. №19. С. 141 155. ISSN 2307-4515, 2415-3761.

2. Бєлофастова Т.Ю. Реклама і PR у гуманітарній сфері: PR у соціокультурній сфері: навч.-методич. матеріали. Київський університет імені Бориса Грінченка, 2020. 22 с.

3. Льовкіна О.Г. Теорії ефективної діяльності О. Богданова і Т. Котарбінського. Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв: наук. журнал. Київ : Міленіум, 2012. №3. С. 3 7.

4. Орлик С.В., Стежко С.В. Зв'язки з громадськістю як сфера професійної діяльності в Україні. Соціум. Документ. Комунікація. Серія: Історичні науки. ПереяславХмельницький, 2021. Вип. 11. С. 348-367.

Размещено на Allbest.Ru