Ставлення педагогів до фасилітації гри та реалізації ігрових методів навчання в системі дошкільної і початкової освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ставлення педагогів до фасилітації гри та реалізації ігрових методів навчання в системі дошкільної і початкової освіти

Байєр Ольга Миколаївна кандидат психологічних наук, доцент, завідувач кафедри дошкільної освіти, Комунальний заклад «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради, м.Запоріжжя

Гура Тетяна Євгеніївна доктор психологічних наук, професор, проректор з наукової роботи та міжнародної діяльності, Комунальний заклад «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя

Чемодурова Юлія Миколаївна кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту освіти та психології, Комунальний заклад «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя

Шульга Людмила Миколаївна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри дошкільної освіти, Комунальний заклад «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя

Анотація

У статті розглянуто питання фасилітації гри та ігрових методів навчання. Розкрито сутність поняття «фасилітація», принципи педагога-фасилітатора, зазначено основні вміння, які сприяють розвитку професійної компетентності педагогів щодо фасилітації гри та реалізації ігрових методів в освітньому процесі, згідно з основними завданнями Базового компонента дошкільної освіти, чинними нормами професійних стандартів педагога закладу дошкільної освіти і вчителя початкових класів (за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)», переліком загальних та професійних компетентностей. Висвітлено результати дослідження з вивчення особливостей ставлення педагогів закладів дошкільної та початкової освіти Запорізької області до фасилітації гри та реалізації ігрових методів навчання, що проведене на базі комунального закладу «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради в рамках діяльності науково-дослідної лабораторії «Науково-методичний супровід розвитку професійної компетентності педагогів щодо фасилітації гри та реалізації ігрових методів навчання в освітньому просторі Запорізького регіону». В результаті дослідження з'ясовано, що переважна кількість респондентів вважає, що спеціальна підготовка педагогів до фасилітації гри та реалізації ігрових методів навчання потребує спеціальних знань та вмінь. Всі респонденти відзначають високу вагомість наявності у педагога фасилітативних умінь, що говорить про свідоме прийняття такої ролі педагогами закладів освіти. Також зазначено виявлені проблеми та особливості ставлення педагогів до фасилітації гри та реалізації ігрових методів навчання, які потребують подальшої взаємодії з педагогами закладів освіти в Запорізькій області і розробки спеціалістами науково-дослідної лабораторії рекомендацій, освітніх програм тренінгів, спецкурсів та проведення заходів з обговорення і опановування педагогами навичками з фасилітації гри.

Ключові слова: фасилітація, фасилітація гри, ігрові методи навчання, ставлення педагогів.

Abstract

Bayer Olha Mykolaivna Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor, Head of the Preschool Education Department, Municipal Institution «Zaporizhzhia Regional In-Service Teacher Training Institute» of Zaporizhzhia Regional Council, Zaporizhzhia

Gura Tetiana Dr. in Psychology, Professor, Vice-rector for research and international work, Municipal Institution «Zaporizhzhia Regional In-Service Teacher Training Institute» of Zaporizhzhia Regional Council, Zaporizhzhia

Chemodurova Yulia Mykolaivna Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Educational Management and Psychology, Municipal Institution «Zaporizhzhia Regional InService Teacher Training Institute» of Zaporizhzhia Regional Council, Zaporizhzhia

Shulha Lyudmila Mykolaivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Preschool Education Department, Municipal Institution «Zaporizhzhia Regional In-Service Teacher Training Institute» of Zaporizhzhia Regional Council, Zaporizhzhia

DEVELOPMENT OF PROFESSIONAL COMPETENCE REGARDING PLAY FACILITATION AND READINESS TO IMPLEMENT PLAY-BASED LEARNING METHODS

The article discusses the issue of play facilitation and play-based learning methods. The essence of the concept of "facilitation", the principles of a teacher-facilitator, are revealed, the main skills that contribute to the development of the professional competence of teachers in terms of play facilitation and the implementation of play methods in the educational process are revealed, in accordance with the main tasks of the Basic component of preschool education, the current norms of the professional standards of teachers of preschool education institutions and primary school teacher (by profession "Teacher of primary classes of a general secondary education institution", "Teacher of primary education", a list of general and professional competencies. The results of the study on the study of the characteristics of the attitude of teachers of preschool and primary education institutions of Zaporizhia region to the facilitation of play and the implementation of play -based learning methods, which was conducted on the basis of the communal institution "Zaporizhzhia Regional In-Service Teacher Training Institute" of the Zaporizhzhia Regional Council as part of the activities of the scientific research laboratory "Scientific and methodical support for the development of the professional competence of teachers regarding play facilitation and the implementation of play-based learning methods in the educational space of the Zaporizhzhia region." As a result of the research, it was found that the majority of respondents believe that the special training of teachers to facilitate the play and implement play -based learning methods requires special knowledge and skills. All respondents note the high importance of the teacher's facilitating skills, which indicates the conscious acceptance of such a role by the teachers of educational institutions. The identified problems and peculiarities of teachers' attitudes towards play facilitation and the implementation of play-based learning methods are also indicated, which require further interaction with teachers of educational institutions in the Zaporizhzhia region and the development by specialists of the scientific research laboratory of recommendations, educational training programs, special courses and holding events for discussion and mastering by teachers play facilitation skills.

Keywords: facilitation, play facilitation, play-based learning methods, teachers' attitude.

Постановка проблеми

педагог фасилітація ігровий метод навчання

Реформування системи освіти в Україні, прийняття нових Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції Нової Української школи, державних стандартів дошкільної й початкової освіти, передбачає переорієнтації освітнього процесу на розвиток ключових компетентностей та наскрізних умінь дітей, пріоритет індивідуальних потреб дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, формування партнерських стосунків між педагогом і дитиною, створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти.

Новий вектор освіти вимагає пошуку ефективних методів навчання, які б забезпечували успішне досягнення дітьми обов'язкових освітніх результатів завдяки розвитку їхніх ключових компетентностей та наскрізних умінь; відповідали б закономірностям вікового (фізіологічного, психічного, соціального та особистісного) розвитку дитини, були б здоров'язбережувальними, психогігієнічними, спрямованими на активізацію механізмів самоосвіти та саморозвитку.

Незважаючи на те, що з упровадженням Концепції Нової української школи у початковій освіті діяльнісний підхід став наскрізною освітянською практикою, запровадження ігрових методів вимагає постійного науково- методичного супроводу та підтримки, в тому числі фасилітації гри педагогами в освітньому процесі.

У 2013 році до статті 31 Декларації про права дитини прийнятий Загальний Коментар, що проголошує право дитини на гру [1]. Що стало важливим кроком для збереження вільної гри дітей у світі дорослих. Адже за результатами досліджень Міжнародної асоціації гри, сучасне суспільство у повній мірі не усвідомлює важливість гри, не розуміє природу гри та не враховує її значення для здоров'я і благополуччя дитини. Крім того, як свідчать наукові дані, гра все більше витісняється з життя дошкільних закладів освіти та шкіл під тиском пріоритету освітніх досягнень і навчальних занять, а також теоретичних наукових знань; на дитячих заходах, змаганнях переважає дух нездорової змагальності, успіху та перемоги будь-якою ціною. Відбувається редукція культурних традицій, маркетизація та комерціалізація дитинства [1].

У той же час у багатьох країнах світу відсутні освітні програми, спрямовані на розвиток батьківської та педагогічної компетентності щодо супроводу дитячої гри [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Загальновідомо, що термін «фасилітація» в психолого-педагогічну теорію і практику був введений західними гуманістичними психологами (К. Роджерс, А. Маслоу, Р. Мей, Д. Б'юджентал, Ф. Робак, Д. Эспи та ін.), які у свій час дослідили і описали особистісні риси, особливості діяльності, процес комунікації і творчості педагога-фасилітатора, а також методи його професійної підготовки [2].

Так, К. Роджерс, відомий американський психолог, психотерапевт, один із засновників гуманістичної психології, розумів фасилітацію дитини як процес, за допомогою якого педагоги можуть самі навчитися жити і сприяти розвитку учня [2]. При цьому, основним ознаками професійної поведінки фасилітатора за К. Роджерсом є: справжність, відкритість, щирість учителя, конгруентність стосовно власних думок, поглядів, переживань та прагнення адекватно транслювати їх учням; сприйняття та прийняття кожного учня як унікальну особистість, віра, упевненість у наявності в нього високих індивідуальних можливостей, прояв довіри до дитини; активне емпатійне розуміння, коли педагог розуміє внутрішній світ своїх вихованців, усвідомлює глибинні мотиви їх поведінки [3].

Результати аналізу сучасних наукових джерел дозволяють стверджувати, що упродовж останніх десятирічь феномен «фасилітація» набув поширення у вітчизняних наукових дослідженнях, водночас він досі не має остаточних термінологічних меж: дослідники часто послуговуються термінами «соціальна фасилітація» та «педагогічна фасилітація», розмежо-вуючи як функціональне призначення, так і спектр специфічних ознак кожного з явищ.

Провідними лініями розвитку наукового інтересу до проблематики фасилітації в Україні є психологічні та педагогічні розвідки, зокрема: вивчення «фасилятивного» потенціалу особистості (М. Казанжи [4]); екофасилітативний підхід (П. Лушин [5]), здатності до фасилітативних впливів (О. Кондрашихіна [6]), принципів педагогічної фасилітації та засобів її формування (І. Авдєєва [7]), методів підготовки майбутніх вчителів до фасилітативної взаємодії (І. Прокопенко [8]), формування фасилітативної компетентності педагога фахівця (О. Фокша [9], К. Шевченко [10]) та позиції фасилітатора (О. Фісун [11]).

В свою чергу, питання фасилітативної діяльності педагога, в тому числі реалізації ігрових методів навчання, досліджується в роботах таких вітчизняних науковців як О. Галіцан [12], Т. Гура, О. Левченко [14], О. Рома [15] та інших. Так, наприклад, відмічається, що поява у навчальному просторі Нової української школи ігрових наборів LEGO як засобів нової дидактичної методики, призвело до виникнення потреби у переосмисленні та перебудові педагогічної діяльності, професійного мислення та поведінки вчителів початкової школи [13].

Загальне сучасне бачення міжнародною освітянською спільнотою процесу фасилітації можна прослідити в оприлюдненому в 2019 році The LEGO Foundation метааналізі масштабних спостережень та експериментальних досліджень у різних країнах світу, результати яких виходять за межі західних культурних контекстів. Такий метааналіз показує, що фасилітація має величезний потенціал для залучення та ефективного навчання дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, а сам процес фасилітації вимагає від педагога певних знань та вмінь, дотримання принципів діяльності педагога- фасилітатора [16].

Спираючись на результатів вітчизняних і зарубіжних наукових розвиток, ми розуміємо фасилітацію гри (від англ. to facilitate - полегшувати, сприяти) як процес підтримки, організований дорослим (педагогом-фасилітатором), що спрямований на полегшення, оптимізацію та підвищення продуктивності ігрової діяльності окремої дитини або групи дітей в освітньому процесі.

Проте досі залишається актуальним і потребує більш ґрунтовного дослідження питання розвитку професійної компетентності педагогів щодо фасилітації гри та ігрової діяльності дітей, що зумовлює, перш за все, потребу у вивченні загального ставлення педагогів дошкільної і початкової освіти до фасилітації гри та реалізації ігрових методів навчання.

Отже, метою статті є висвітлення результатів дослідження з вивчення особливостей ставлення педагогів закладів дошкільної та початкової освіти Запорізької області до фасилітації гри та реалізації ігрових методів навчання.

Виклад основного матеріалу

З підписанням Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством освіти та науки України і The LEGO Foundation (2018), а також окремого Меморандуму про співпрацю між The LEGO Foundation та Запорізьким обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти (2017, 2019 рр.) у дошкільну та початкову освіти Запорізької області увійшло нове осмислення гри як інструменту навчання. Проблема підготовки педагогів закладів дошкільної та початкової освіти Запорізької області до фасилітації гри та реалізації ігрових методів навчання набула актуальності і вимагала проведення дослідження, ініціатором якого стала науково-дослідна лабораторія «Науково-методичний супровід розвитку професійної компетентності педагогів щодо фасилітації гри та реалізації ігрових методів навчання в освітньому просторі Запорізького регіону».

Протягом травня-червня 2023 року на базі комунального закладу «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради у межах діяльності науково-дослідної лабораторії «Науково-методичний супровід розвитку професійної компетентності педагогів щодо фасилітації гри та реалізації ігрових методів навчання в освітньому просторі Запорізького регіону» було проведене емпіричне дослідження. Обґрунтуванням для проведення дослідження є Указ Президента України «Про Національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі» від 25 травня 2020 №195/2020, Методичні рекомендації МОН України «Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні» (Додаток 1 до Листа МОН №1/3845-22 від 02.04.2022).

Зазначене дослідження було спрямовано, в тому числі, на вивчення особливостей ставлення педагогів закладів дошкільної і початкової освіти Запорізької області до фасилітації гри та реалізації ігрових методів навчання. Відповідно до мети, основними завданнями на цьому етапі дослідження стали:

- виявлення особливостей розуміння педагогами поняття «фасилі- тація», їх ставлення до фасилітації гри та реалізації ігрових методів навчання;

- визначення основних труднощів педагога, які виникають під час фасилітації гри та застосування ігрових методів в освітньому процесі.

Це надало можливість оцінити загальне розуміння педагогами необхідності й можливості реалізації педагогічної фасилітативної взаємодії, що створює і реалізує установки на практичне втілення діяльніших методів в освітній процес.

У дослідженні взяли участь педагоги закладів дошкільної освіти та вчителі початкової школи Запорізької області у курсовий період підвищення кваліфікації. Всього у досліджені взяли участь 447 педагогічних працівників дошкільної і початкової ланки закладів освіти Запорізької області, серед яких:- 325 вихователів закладів дошкільної освіти та 122 вчителя початкових класів закладів загальної середньої освіти. Репрезентативність «гніздової» вибірки гарантована максимальною схожістю вибіркової сукупності (складу опитаних груп педагогів) з генеральною сукупністю.

У зв'язку з дистанційним форматом навчання на курсах підвищення кваліфікації, дослідження здійснювалось методом онлайн-опитування педагогів закладів дошкільної освіти (далі - ЗДО) та вчителів початкової школи зі застосуванням спеціально розробленої анкети. Результати анкетування, отриманні у вигляді статистичних даних, були узагальненні, систематизовані та проаналізовані для надання рекомендацій щодо подальшого науково- методичного супроводу розвитку професійної компетентності педагогічних працівників щодо фасилітації гри та реалізації ігрових методів навчання в закладі освіти.

Рис.1. Результати опитування «Наскільки часто у своїй педагогічній діяльності Ви використовуєте ігрові методи навчання ?»

Відтак, результати опитування зазначеної групи респондентів показали, що переважна більшість всіх опитаних педагогів (84%) відмічає, що вони використовують ігрові методи навчання кожного дня під час різних видів діяльності. Ще 15% зазначили, що вони використовують ігрові методи іноді на окремих заняттях або уроках (див. рис. 1). При цьому рідше звертаються до ігрових методів навчання саме вчителі початкових класів: «кожного дня» використовують гру в навчальній діяльності 60% вчителів; «іноді, на окремих заняттях / уроках» - 38,5% педагогів і «дуже рідко» ще близько 2% вчителів початкової школи (у вихователів ЗДО такі відповіді відсутні).

Серед діяльніших методів, які педагоги активно використовують у власній педагогічній практиці, ігрові методи знову ж мають найбільшу кількість виборів як у вихователів ЗДО (73%), так і вчителів початкової школи (71%). Наряду з грою в освітньому процесі обидві категорії педагогічних працівників активно застосовують ранкові зустрічі та інші варіанти взаємодії з дітьми в колі (рефлексія, коло ідей тощо) - 53% виборів у вихователів ЗДО та 45% - у вчителів початкової школи. Обговорення, дискусії та мозковий штурм активно використовують під час навчання 43% вчителів початкової школи, в той час, як вихователі дошкільних закладів надають перевагу художньо-творчій (45%) та дослідницькій діяльності дітей, а також експериментуванню (41%) (див. рис. 2).

Рис.2. Використання педагогами ігрових методів у власній педагогічній