Сутність поняття "технологія навчання": сучасні методологічні підходи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Сутність поняття «технологія навчання»: сучасні методологічні підходи

Словік Оксана Миколаївна аспірантка кафедри педагогіки та освітнього менеджменту

м. Умань

Анотація

У статті схарактеризовано сутність поняття «технологія навчання» з точки зору ключових методологічних підходів на основі аналізу сучасних наукових джерел. Технологія навчання розглядається як процесуально-операційний елемент дидактичної системи, завдяки якому досягається гарантований рівень очікуваного результату навчання майбутніх учителів початкових класів шляхом поетапної повторюваності навчальних дій, передбаченої компетентністю викладача; детальної розробки та функціонування елементів процесу навчання. Технологію навчання як дидактичну категорію проаналізовано з точки зору трьох методологічних підходів: системного, дидактичного та технологічного. Обґрунтовано, що з точки зору системного підходу, саме технологія навчання, дозволяє інтегрувати сучасні досягнення педагогічних наук у їх специфічне спрямування, оскільки від обраної технології навчання залежить активізація та інтенсифікація діяльності суб'єктів навчання - майбутніх учителів початкових класів. Саме системний підхід визначає внутрішню організацію, структуру та елементи технології навчання як певної технології, наприклад креативного навчання як специфічного освітнього явища, його взаємозалежність, взаємозумовленість, цілісність з іншими дидактичними категоріями Дидактичний підхід характеризує єдність навчання і виховання, власне навчального процесу і змісту навчання у сутності технології навчання. Технологічний підхід визначає відтворюваність, ефективність, якість і мотивацію, новизну, алгоритміч- ність, можливість тиражування, перенесення в нові умови тощо технологій навчання. Визначено чотири рівні застосування технології навчання: технологія конкретного навчального заняття; технологія конкретного навчального предмета; ситуаційне застосування певної технології навчання; загалом технологія навчального процесу.

Ключові слова: технологія навчання, методологічні підходи, дидактичний підхід, системний підхід, технологічний підхід.

Abstract

Slovik Oksana Mykolaivna Graduate student of the Department of Pedagogy and Educational Management, Uman State Pedagogical University named after Pavlo Tychyna, Uman

THE ESSENCE OF THE CONCEPT «EDUCATION TECHNOLOGY»: MODERN METHODOLOGICAL APPROACHES

The article characterizes the essence of the concept of "learning technology" from the point of view of key methodological approaches based on the analysis of modern scientific sources. Learning technology is considered as a procedural and operational element of the didactic system, thanks to which a guaranteed level of the expected learning result of future primary school teachers is achieved through the step-by-step repetition of learning actions, provided for by the teacher's competence; detailed development and functioning of elements of the learning process. Learning technology as a didactic category was analyzed from the point of view of three methodological approaches: systemic, didactic and technological. It is substantiated that, from the point of view of a systemic approach, it is the teaching technology that allows the integration of modern achievements of pedagogical sciences in their specific direction, since the activation and intensification of the activities of the subjects of education - future primary school teachers - depends on the chosen teaching technology. It is the systemic approach that determines the internal organization, structure and elements of learning technology as a specific technology, for example, creative learning as a specific educational phenomenon, its interdependence, interdependence, integrity with other didactic categories. learning technologies. The technological approach determines the reproducibility, efficiency, quality and motivation, novelty, algorithmicity, the possibility of replication, transfer to new conditions, etc. of learning technologies. Four levels of application of learning technology are defined: the technology of a specific educational session; technology of a specific educational subject; situational application of a certain learning technology; in general, the technology of the educational process.

Keywords: learning technology, methodological approaches, didactic approach, system approach, technological approach.

Постановка проблеми

Тлумачення освітніх категорій «педагогічна технологія» та «технологія навчання», їх різниця - досі актуальна тема дослідження. Однак, як констатували результати нашого пілотного дослідження, незважаючи на популярність терміну «технологія», переважно учителі початкових класів використовують його «для звітності», а не через реальність застосування певної технології навчання. Так, результати нашого опитування свідчать: 38 % респондентів не змогли тлумачити термін «технологія навчання», а 29 % - нечітко тлумачили. Водночас загальний аналіз наукових джерел показує, що серед усіх категорій освіти сучасні вчені найчастіше звертаються саме до поняття «технологія навчання».

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У наукових працях не безпідставно вживається також термін «педагогічна технологія» в значенні освітня чи виховна технологія, оскільки в жодному словнику немає чіткого розмежування цих понять і жодної розгорнутої наукової праці не присвячено цій проблемі дослідження. Тому відкритим залишається питання розмежування понять «освітня технологія», «педагогічна технологія», «технологія навчання» тощо. У нашому дослідженні будемо використовувати термін «технологія навчання». Надалі розглянемо обґрунтовану (О. Комар [10], І. Осадченко [11], О. Пометун [14] та ін.) послідовність понять: освітня технологія - педагогічна технологія - технологія навчання.

Теоретичні основи поняття «технологія навчання» розглядаються у працях А. Алексюка [1], О. Антонової [2], О. Коберника [9], І. Осадченко [11], Р. Павлюка [12], О. Пометун [14], А. Рибака [15] та ін. Особливості застосування технологій навчання у процесі підготовки майбутніх учителів початкових класів схарактеризовано у наукових працях О. Бабакіної [3], О. Бартків [4], Н. Басюк [5], З. Беркиди [6], О. Гардієнко [5], І. Толмачової [3] та ін. Незважаючи на достатню кількість наукових праць, присвячених цій темі, питання сутнісних ознак поняття «технологія навчання» залишається відкритим: суперечливість наукових поглядів зумовлює тлумачення цього терміну з точки зору різних методологічних підходів.

Метою даної статті є характеристика сутності поняття «технологія навчання» з точки зору ключових методологічних підходів на основі аналізу сучасних наукових джерел.

Виклад основного матеріалу

А. Алексюк вважає, що терміни «педагогічна технологія» і «технологія навчання» є різними визначеннями одного поняття, з тією різницею, що педагогічна технологія - це теорія та методика навчання взагалі, а технологія навчання - це окрема наука, заснована на певній методології, спеціально організована для досягнення конкретної навчальної мети. В умовах технології навчання ставиться не тільки загальна мета (наприклад, формування особистості майбутнього фахівця), але й поетапно розробляється конкретна навчальна мета з урахуванням змісту, методів і засобів для її оптимального. досягнення [1].

Низка вчених [9-11; 14] повністю ототожнюють поняття «педагогічна технологія» та «технологія навчання», що особливо нам відповідає з точки зору предмета нашого дослідження. Так, О. Коберник, О. Пометун та ін. вважають, що оскільки будь-яка технологія є проміжною ланкою між конкретною наукою і відповідним виробництвом, то в педагогіці такою ланкою є технологія навчання, що представляє собою певну проекцію теорії навчання у закладах вищої освіти на діяльність викладачів та студентів [9; 14].

Поняття «технологія навчання» І. Осадченко вважає універсальною, легко відтворюваною, оптимальною послідовністю навчальних ситуацій, необхідних для гарантованого, природного досягнення тієї чи іншої мети навчання [11, с. 178]. Характеризуємо це як технологічний, тобто повторюваність і послідовність навчальних операцій, і дидактичний, тобто гарантована реалізація поставлених навчальних цілей, підходи

Згідно з рекомендаціями ЮНЕСКО технологія навчання - це системний підхід до організації та реалізації освітнього процесу загалом з урахуванням технічних і кадрових ресурсів та їх взаємодії [19, с. 123].

З точки зору дидактичного підходу науковці [18] виокремлюють такі переваги використання технологій навчання у закладах вищої освіти:

контроль ефективності навчання здобувачів вищої освіти, дозволяє здійснювати навчання відповідно до індивідуальних можливостей і характеру кожного здобувача;

створюються передумови для вирішення проблеми наступності програм шкільної та професійної освіти у закладах вищої освіти;

підвищується продуктивність праці викладача;

застосування об'єктивних методів контролю дозволяє зменшити роль суб'єктивного чинника у процесі контролю, оскільки освітня мета визначається діагностично;

викладач більше часу приділяє питанням індивідуального та особистісного розвитку здобувачів вищої освіти, завдяки переадресації основної функції навчання на засоби навчання;

зменшується залежність результату навчання від рівня кваліфікації науково-педагогічного працівника.

Також дослідники визначають основні функції технології навчання, на противагу методиці: цілепокладання та ефективність, діагностичну, алгоритмічність і проектність, цілісність і керованість, адаптивність, тобто управління дидактичним процесом проектування та відтворення освітнього процесу [14]. Таким чином, науковці розглядають цілісність технології навчання, з точки зору системного підходу, та алгоритмізацію, проектування, адаптованість, з точки зору технологічного підходу.

Водночас не погоджуємося з твердженням, що в умовах застосування технології навчання зменшується залежність освітнього ефекту від кваліфікаційного рівня викладача, оскільки саме викладач, який навчає майбутнього вчителя, зокрема вчителя початкових класів, має на меті сформувати висококваліфіковану особистість, дбає про технологізацію освіти, тобто переводить методику навчання на технологічний, а, значить, вищий рівень освіти.

Проте аналіз наукових джерел (Р. Павлюк [12], О. Пометун [14], А. Рибак [15], Н. Федорчук [16], В. Цісарук [і7], І. Цісарук [і7], О. Шквир [18] та ін.) дає підстави вважати, що переважно вчені розглядають технології навчання з точки зору єдності трьох основних методологічних підходів:

технологічного, в якому увага приділяється напряму досягнення гарантованого результату, високоефективному навчанню; прогнозуванню передачі знань і формування способів діяльності за моделлю; вираженню соціотехнічного мислення в педагогіці, проекції технократичної наукової свідомості в сферу освіти; системності, науковості, відтворюваності, ефективності, якості і вмотивованості, новизні, алгоритмічності, можливіості тиражування, перенесення в нові умови тощо; використанню викладачами у закладах вищої освіти відповідних засобів навчання тощо;

системного, у якому технологія навчання аналізується і як окрема система, так і як складова макроявища; визначено внутрішню організацію, структуру та елементи системи навчання як загальну категорію та окрему технологію навчання, як специфічне педагогічне явище; пояснено ієрархію дидактичних категорій та місце серед них технології навчання; встановлено взаємозалежність, взаємозумовленість технологій навчання з іншими дидактичними категоріями; виділено педагогічні умови ефективності використання конкретної технології навчання в практиці закладів вищої освіти;

дидактичного, у якому здійснюється ретельний аналіз елементів освітнього процесу, зокрема форм, методів, засобів, принципів навчання тощо. дидактичний навчання процесуальний операційний

У контексті цих методологічних підходів поняття «технологія навчання» трактується як:

Система алгоритмізованих дій і операцій, умов, що забезпечують досягнення запланованих освітніх результатів; поелементне виконання навчальних процедур; у широкому розумінні - метод чи спосіб навчання» (О. Коберник) [9, с. 23]. Звертаємо увагу, що автор ототожнює поняття «технологія навчання» з поняттям «методика навчання».

Організація процесу навчання, що включає певну систему дій і взаємодій усіх, але, насамперед, активних елементів процесу навчання (у формі його учасників - здобувачів закладу вищої освіти та викладачів; сукупність способів навчальної взаємодії, послідовна реалізація якої створює умови для розвитку учасників освітнього процесу та прогнозує його конкретний результат, де важливими є два аспекти: технологія навчання детально описує систему діяльності не тільки викладача, але передусім, здобувачів вищої освіти; вона забезпечує при правильному застосуванні досягнення конкретних результатів освіти (Н. Волкова) [8, с. 117].

Авторизована педагогічна діяльність, що реалізує науково- педагогічне проектування освітнього процесу та характеризується вищим ступенем ефективності, авторитетності, автономності та гарантованого результату; упорядкований набір дій, операцій і освітніх процедур, що інструментально забезпечують досягнення очікуваного навчального ефекту в мінливих умовах освітнього процесу; низка процедур, заходів і освітніх прийомів, що в сукупності створюють цілісну дидактичну систему, реалізація якої в педагогічній практиці закладів вищої освіти веде до досягнення гарантованих цілей навчання та сприяє загальному розвитку особистості здобувача вищої освіти, зокрема майбутнього учителя початкових класів (О. Біда, Т. Кучай, І. Радик, Д. Шімон, К. Шовш [7] та ін.).

Не обов'язково суворо впорядкована система освітніх процедур і методів, які загалом створюють цілісну дидактичну систему, реалізація якої в педагогічній практиці веде до досягнення гарантованих цілей навчання та сприяє цілісному розвитку майбутніх учителів початкових класів (О. Антонова) [2, с. 57]. Фактично дослідниця ототожнює технологію навчання із системою навчання.

Науково обґрунтована система побудови, організації та практичної реалізації процесу навчання в структурі конкретної освітньої системи закладу вищої освіти. Вона забезпечує спосіб реалізації змісту освіти, який визначається освітніми програмами, системою методів, форм і засобів навчання, ефективною реалізацією діагностичних цілей підготовки майбутніх учителів початкових класів. Технологія навчання загалом - це те, що характеризує освітній процес і є орієнтиром у досягненні поставлених цілей. Технологія навчання, за О. Комар, охоплює аспекти від постановки освітньої мети, через конструювання, до перевірки ефективності цього процесу. Це організація освітнього процесу відповідно до діагностично визначених ієрархічних цілей навчання є цілісною побудовою його структурних елементів, об'єктивною оцінкою результатів навчальної діяльності, корекцією засвоєних майбутніми учителями початкових класів компетенцій [10, с. 29].

На нашу думку, саме єдність трьох зазначених вище методологічних підходів (системного, технологічного та дидактичного) повною мірою відображає сутність технології навчання як освітнього явища, оскільки враховує:

єдність навчання і виховання, власне навчального процесу і змісту навчання (дидактичний підхід);

відтворюваність, ефективність, якість і мотивацію, новизну, алгоритмічність, можливість тиражування, перенесення в нові умови тощо технологій навчання (технологічний підхід);

внутрішню організацію, структуру та елементи технології навчання та певної технології, наприклад креативного навчання як специфічного освітнього явища, його взаємозалежність, взаємозумовленість, цілісність з іншими дидактичними категоріями (системний підхід).

Якщо конкретизувати сутність поняття «технологія навчання» як освітньої категорії, то розгляд І. Осадченко технології навчання, з точки зору пізнавальних процесів - динамічного, цілеспрямованого процесу передачі, закріплення та відтворення навчальної інформації, на нашу думку, є характеристикою спеціального процесу - дослідження, розробки та системного застосування принципів ефективної організації навчального процесу у закладах вищої освіти, оскільки технологія передбачає управління навчальним процесом, що водночас охоплює два взаємопов'язані аспекти: організацію діяльності студентів і контроль за цією діяльністю [11]. Ці точки зору, на наш погляд, можна порівняти із зазначеними раніше ключовими підходами до тлумачення поняття «технологія навчання»: системним (управління) та дидактико-технологічним (пізнавальні процеси), що повною мірою відображає їх функціональні можливості.

Звісно, існують й інші підходи до пояснення сутності поняття «технологія навчання», оскільки складність визначення змісту цього терміну також пов'язана з розвитком уявлень про процес навчання, намаганням систематизувати процес навчання. Зазначене спричинене і посиленням розуміння ролі різних наук у розвитку педагогічної науки: наприклад, відхід від концепції педагогічної технології як засобу передачі інформації до певних конкретних технологій. Вплив таких підходів виявляється у спробах відобразити у визначенні технологій навчання наукові основи методів навчання та їх розвитку, обґрунтувати методи їх вибору. Насамперед, це поведінковий підхід, при якому процес навчання - це формування конкретних форм поведінки в конкретних обставинах, інтелектуальний розвиток особистості - ототожнення з реальними діями, які здобувач вищої освіти може продемонструвати; когнітивний підхід, який припускає, що повна теорія пізнання повинна використовуватися для аналізу планів і розробки стратегії мислення, запам'ятовування та розуміння [14, с. 37].

Зарубіжне розуміння технології навчання - Educational technology - має модернізований стиль:

Освітня технологія - використання технічних та інформаційних засобів для організації та управління освітою.

Технологія в освіті - використання сучасних технічних та інформаційних засобів інформаційних засобів у процесі викладання та навчання.

Розділ дидактики, що вивчає раціональну організацію навчально- виховного процесу шляхом оптимізації роботи викладача та студентів та широкого використання наявних засобів навчання [11, с. 99].

Як бачимо, найсучаснішими трактуваннями є перше та друге. Третє тлумачення ще раз підкреслює взаємозв'язок технології навчання і дидактики. Подібне пояснення надає і Н. Волкова, наголошуючи, що найсуттєвіші трансформації процесу навчання відбулися з появою нових джерел інформації, з появою нових технологій, тобто навчальних систем реалізації освіти [8, с. 23].

Отже, згідно з класифікацією засобів навчання визначаємо такі рівні застосування технології навчання:

технологія конкретного навчального заняття;

технологія конкретного навчального предмета;

ситуаційне застосування певної технології навчання;

загалом технологія навчального процесу.

Коли йдеться про загалом технологію навчального процесу, тобто про повний перехід освіти на рівень технології, переконання вчених часом досить категоричні та скептичні: загалом технологія навчального процесу ще не розроблена і, мабуть, не буде розроблена [14, с. 78]; хоча за окремими темами, розділами та підрозділами певних навчальних предметів розроблено досить технологічні програми, сумнівно мати такий розвиток у найближче десятиліття через складність технологізації предметів гуманітарного циклу [11, с. 267]. Тому питання про необхідність загалом технології навчального процесу залишається відкритим.

Іноді зустрічаються досить конкретні ідентифікації педагогічних категорій, наприклад, ототожнюють поняття «технологія навчання» та «активні методи навчання»: нині існує досить багато різновидів загальних технологій навчання, які в традиційній педагогіці називають активними методами навчання: проблемні, програмовані, адаптивні ігри, модульні, контекстні, ділові тощо [13; 17].

У окремих дослідженнях як загалом технологія навчального процесу, так і конкретні технології навчального предмета та технології конкретного заняття, подібні до визначення рівнів використання поняття «педагогічна технологія» [18, с. 89].

Висновки та перспективи подальших досліджень

Таким чином, технологія навчання розглядається нами як процесуально-операційний елемент дидактичної системи, завдяки якому досягається гарантований рівень очікуваного результату навчання майбутніх учителів початкових класів шляхом поетапної повторюваності навчальних дій, передбаченої компетентністю викладача; детальної розробки та функціонування елементів процесу навчання. Технологія навчання як дидактична категорія аналізується з точки зору трьох методологічних підходів: системного, дидактичного та технологічного. З точки зору системного підходу, саме технологія навчання, на нашу думку, дозволяє інтегрувати сучасні досягнення педагогічних наук у їх специфічне спрямування, оскільки від обраної технології навчання залежить активізація та інтенсифікація діяльності суб'єктів навчання - майбутніх учителів початкових класів.

Вважаємо, що питання розмежування термінів «технологія навчання» та «методика навчання» також потребує подальшого дослідження.

Література

1. Алексюк А. М. Проблема модульних технологій навчання у вищій школі. Наукові засади реформування вищої освіти в Україні. Київ: Освіта, 1994. С. 176-179.

2. Антонова О. Технологія розвитку педагогічної креативності майбутніх учителів Paradigmaty oswiatowe I edukacja nauczycieli // Pod redakcja W. Kremienia, T. Lewowickiego, S. Sysojewej. Warszawa - Krakow : Wyzsza Szkola Pedagogiczna ZNP, Uniwersytet Pedagogiczny im. KEN, 2010. C. 196-203.

3. Бабакіна О. О., Толмачова І. М. Удосконалення підготовки майбутніх учителів початкової школи до інноваційної професійної діяльності в умовах реформування загальної середньої освіти. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, V (52), Issue: 113, 2017.

4. Бартків О. Готовність педагога до інноваційної професійної діяльності. Проблеми підготовки сучасного вчителя 2010. № 1. С. 52-58.

5. Басюк Н., ГардієнкоО. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до оцінювання навчальних досягнень молодших школярів. Нові технології навчання. №96. 2022.

6. Беркита 3. Поетапність підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації роботи з підручником. Наукові записки Тернопільського naif і опального педагогічного університету. Серія: педагогіка. 2019. № 4. С. 55-59

7. Біда О. А., Шовш К. С., Радик І. Л., Шімон Д. І., Кучай Т. П. Підготовка майбутнього вчителя початкової школи під час реформування педагогічної освіти. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовгц (фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. №. 67. 2023. С. 289-293.

8. Волкова Н. П. Педагогіка: посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ : Видавничий центр «Академія», 2003. 576 с.

9. Коберник О. Креативні технології навчання: навчальний посібник. Умань: Візаві, 2016. 272 с.

10. Комар О. А. Підготовка майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивних технологій. Теоретико-методичні аспекти. Монографія. Умань: РВЦ «Софія», 2008. 332 с.

11. Осадченко 1.1. Теорія і практика ситуаційного навчання у підготовці майбутніх учителів початкової школи : монографія. Умань : 1111 Жовтий, 2011. 414 с.

12. ПавлюкР. О. Інтерактивні технології навчання як засіб формування креативності майбутнього вчителя початкових класів. 36. наук. пр. / матеріали УІІІМіжнар. наук.-практ. конфер. «Наукова думка інформаційного століття - 2013», Польша, 07-15 березня 2013 р. С. 128-130.

13. Пометун О. І. Інтерактивні методики та система навчання. Київ: Шкільний світ, 2007. 112 с.

14. Пометун О. І. Підготовка вчителів початкових класів: інтерактивні технології у ВНЗ. Умань: РВЦ «Софія», 2007. 65 с.

15. Рибак А. І. Креативні технології - інструмент до успіху розвитку економіки держави. Управління проектами та розвиток виробнгщтва: 36. наук, npaifb. Луганськ. 2005. №2(14). С. 34-39.

16. Федорчук Н. Підготовка майбутніх вчителів початкових класів до реалізації концепції Нової української школи. Нові технології навчання. № 96. 2022. С. 178-183.

17. ЦісарукВ. Ю., ЦісарукІ. В. Проблема формування професійної компетентності майбутнього вчителя в педагогічній теорії та практиці. Науковий часопис НПУіменіМ. П. Драгоманова. 2021. Вип. 83. С. 188-191.

18. Шквир О. Л. Теоретичні і методичні засади ступеневої підготовки майбутніх учителів початкової школи до проведення педагогічних досліджень: дис. ... док. пед. наук : 13.00.04; 015. Житомир, 2018. 572 с.

19. Recommendations Addressed to the United Nations Educational Scientific and Cultural Organization in Education for the Media and the Digital Age. Vienna: UNESCO, 1999. C. 273-274.

References

1. Aleksyuk A. M. (1994) Problema modul?nykh tekhnolohiy navchannya u vyshchiy shkoli [The problem of modular learning technologies in higher education], Naukovi zasady reformuvannya vyshchoyi osvity v Ukrayini - Scientific foundations of higher education reform in Ukraine. Kyyiv: Osvita, 176-179. [in Ukrainian],

2. Antonova О. (2010) Tekhnolohiya rozvytku pedahohichnoyi kreatyvnosti maybutnikh uchyteliv [Technology for the development of pedagogical creativity of future] Paradigmaty oswiatowe I edukacja nauczycieli - Educational paradigms and teacher education // Pod redakcja W. Kremienia, T. Lewowickiego, S. Sysojewej. Warszawa - Krakow : Wyzsza Szkola Pedagogiczna ZNP, Uniwersytet Pedagogiczny im. KEN, 196-203. [in Ukrainian],

3. Babakina O. O., Tolmachova I. M. (2017) Udoskonalennya pidhotovky maybutnikh uchyteliv pochatkovoyi shkoly do innovatsiynoyi profesiynoyi diyalnosti v umovakh reformuvannya zahalnoyi serednoyi osvity [Improving the training of future primary school teachers for innovative professional activity in the conditions of general secondary education reform], Novyy vymir nauky ta osvity. Pedahohika і psykholohiya - Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, V (52), Vypusk: 113. [in Ukrainian],

4. Bartkiv O. (2010) Hotovnist pedahoha do innovatsiynoyi profesiynoyi diyalnosti [Teacher readiness for innovative professional activity], Problemy pidhotovky suchasnoho vchytelya - Problems of modern teacher training, 1, 52-58. [in Ukrainian],

5. Basyuk N., HardiyenkoO. (2022) Pidhotovka maybutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv do otsinyuvannya navchalnykh dosyahnen molodshykh shkolyariv [Preparation of future primary school teachers for the assessment of educational achievements of younger schoolchildren], Novi tekhnolohiyi navchannya - New learning technologies, 96. [in Ukrainian].

6. BerkytaZ. (2019) Poetapnist pidhotovky maybutnikh uchyteliv pochatkovoyi shkoly do orhanizatsiyi roboty z pidruchnykom [Step-by-step training of future primary school teachers to organize work with a textbook], Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu - Scientific notes of the Ternopil National Pedagogical University. 4, 55-59 [in Ukrainian],

7. BidaO. A., ShovshK.S., RadykI. L., ShymonD. I., Kuchay T. P. (2023) Pidhotovka maybutnoho vchytelya pochatkovoyi shkoly pid chas reformuvannya pedahohichnoyi osvity [Preparation of the future primary school teacher during the reform of pedagogical education], Suchasni informatsiyni tekhnolohiyi ta innovatsiyni metodyky navchannya u pidhotovtsiv fakhivtsiv: metodolohiya, teoriya, dosvid, problemy - Modem information technologies and innovative teaching methods in the training of specialists: methodology, theory, experience, problems, 67. 289-293. [in Ukrainian],

8. Volkova N. P. (2003) Pedahohika: posibnyk dlya studentiv vyshchykh navchal?nykh zakladiv [Pedagogy: a guide for students of higher educational institutions]. Kyyiv : Vydavnychyy tsentr «Akademiya».

9. Kobernyk O. (2016) Kreatyvni tekhnolohiyi navchannya: navchalnyy posibnyk [Creative learning technologies: textbook]. Uman [in Ukrainian].

10. Komar O. A. (2008) Pidhotovka maybutnikh uchyteliv pochatkovoyi shkoly do zastosuvannya interaktyvnykh tekhnolohiy. Teoretyko-metodychni aspekty [Preparation of future primary school teachers for the use of interactive technologies. Theoretical and methodological aspects]. Monohrafiya. Uman: RVTS «Sofiya» [in Ukrainian].

11. Osadchenko I. I. (2011) Teoriya i praktyka sytuatsiynoho navchannya u pidhotovtsi maybutnikh uchyteliv pochatkovoyi shkoly [Theory and practice of situational learning in the training of future primary school teachers: monograph]: monohrafiya. Uman: PP Zhovtyy [in Ukrainian].

12. Pavlyuk R. O. (2013) Interaktyvni tekhnolohiyi navchannya yak zasib formuvannya kreatyvnosti maybutnoho vchytelya pochatkovykh klasiv [Interactive learning technologies as a means of forming the creativity of the future primary school teacher. Coll. of science pr]. Zb. nauk. pr. / materialy VIII Mizhnar. nauk.-prakt. konferents. «Naukova dumka informatsiynoho stolittya - 2013» - VIII International science and practice conference "Scientific opinion of the information age - 2013, Polshcha, (pp. 128-130) [in Ukrainian].

13. Pometun O. I. (2007) Interaktyvni metodyky ta systema navchannya [Interactive methods and system of training]. Kyyiv: Shkilnyy svit. [in Ukrainian].

14. Pometun O. I. (2007) Pidhotovka vchyteliv pochatkovykh klasiv: interaktyvni tekhnolohiyi u VNZ [Training of primary school teachers: interactive technologies in universities]. Uman: RVTS «Sofiya» [in Ukrainian].

15. Rybak A. I. (2005) Kreatyvni tekhnolohiyi - instrument do uspikhu rozvytku ekonomiky derzhavy [Creative technologies - a tool for the success of the development of the state's economy]. Upravlinnya proektamy ta rozvytok vyrobnytstva: Zb. nauk. prats. Luhansk - Project management and production development: Coll. of science works Luhansk, 2(14), 34-39. [in Ukrainian].

16. Fedorchuk N. (2022) Pidhotovka maybutnikh vchyteliv pochatkovykh klasiv do realizatsiyi kontseptsiyi Novoyi ukrayinskoyi shkoly [Preparation of future primary school teachers for the implementation of the concept of the New Ukrainian School]. Novi tekhnolohiyi navchannya - New learning technologies, 96, 178-183 [in Ukrainian].

17. Tsisaruk V. YU., Tsisaruk I. V. (2021) Problema formuvannya profesiynoyi kompetentnosti maybutnoho vchytelya v pedahohichniy teoriyi ta praktytsi. Naukovyy chasopys NPU imeni M. p. Drahomanova - Scientific journal of the M.P. Drahomanov NPU, 83, 188-191. [in Ukrainian].

18. Shkvyr O. L. (2018) Teoretychni i metodychni zasady stupenevoyi pidhotovky maybutnikh uchyteliv pochatkovoyi shkoly do provedennya pedahohichnykh doslidzhen [Theoretical and methodological principles of graduate training of future primary school teachers for conducting pedagogical research]: Candidate's thesis: Zhytomyr [in Ukrainian].

19. Rekomendatsiyi, adresovani Orhanizatsiyi Obyednanykh Natsiy z pytan osvity, nauky ta kultury v haluzi osvity dlya media ta tsyfrovoyi ery (1999) [Recommendations Addressed to the United Nations Educational Scientific and Cultural Organization in Education for the Media and the Digital Age]. Viden : YUNESKO.

Размещено на Allbest.ru