Проблемні питання наставництва науковими дослідженнями здобувачів вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблемні питання наставництва науковими дослідженнями здобувачів вищої освіти

Лобань Г.А.,Фаустова М.О., Чумак Ю.В., Полтавський державний медичний університет

В Україні залучення здобувачів вищої освіти до наукових досліджень здійснюється переважно через роботу студентських наукових груп. Проте, у частини викладачів виникають проблеми з наставництвом студентських наукових проектів. Метою роботи було висвітлення деяких проблемних аспектів наставництва науковими дослідженнями здобувачів вищої освіти на основі досвіду іноземних і вітчизняних університетських викладачів-науковців. Для пошуку інформації використані літературні джерела бази даних PubMed і Google Scholar . Пошук проводився за ключовими словами, аналізувались статті із світової та вітчизняної медичної освітньої літератури за досліджуваною темою. Науковці рекомендують раннє залучення студентів до наукових досліджень у лабораторіях та їх участь у програмах, що базуються на дослідженнях, а саме «на основі відкриттів», «на основі проектів» і «на основі запитів», створених за моделлю реальної світової наукової практики. Такі варіанти надають уявлення про науку, забезпечують структуровану підтримку та лабораторний досвід для всіх студентів.

Матеріально-технічні проблеми, недостатня мотивація викладачів приділяти багато часу здобувачам освіти, залишаються перешкодами для широкого впровадження науково-дослідницьких програм в університетах. Для успішного виконання студентського наукового дослідження необхідна мотивація студентів брати на себе відповідальність за свою роботу. Матеріально-технічне забезпечення лабораторій кафедр для забезпечення роботи студентських наукових груп також залишаються проблемою. Наукові наставники повинні мати достатню педагогічну підготовку щодо того, як бути посередником у дослідницьких групах. Зусилля наставників повинні бути спрямовані на заохочення здобувачів освіти брати участь у дослідницькій діяльності шляхом покращення їх обізнаності і створенні таких можливостей.

Ключові слова: здобувачі вищої освіти, наставник наукового дослідження, дослідницький проект, студентська наукова група Публікацію виконано в рамках ініціативної науково-дослідної роботи кафедри мікробіології, вірусології та імунології «Вивчення ролі умовно-патогенних та патогенних інфекційних агентів з різною чутливістю до антимікробних препаратів у патологіїлюдини» (Державний реєстраційний номер 0123U102413).

Summary

Addressing challenges in supervising student research

Loban G.A., Faustova M.O., Chumak Yu.V., Keywords: students of higher education, mentor of scientific research, research project, student research group

In Ukraine, student involvement in scientific research primarily occurs through participation in student scientific groups or societies. However, many teachers face challenges when supervising student research projects. This study aims at identifying challenges in supervising student scientific research in higher education, drawing on experiences of both foreign and domestic university faculties. Literature from PubMed and Google Scholar databases was reviewed, focusing on articles related to the topic. Researchers suggest early engagement of students in scientific research within laboratories and participation in inquiry-based programs such as "discovery-based," "project-based," and "inquiry-based," mirroring real-world scientific practices. These approaches offer valuable insights into science, providing structured support and laboratory experience for students.

However, challenges such as material and technical limitations and teachers' lack of motivation to dedicate sufficient time to students hinder the widespread implementation of research programs in universities. To foster successful student scientific research, students must be motivated to take ownership of their work, and department laboratories require adequate material and technical support to facilitate student research groups. Additionally, scientific mentors should receive adequate pedagogical training to effectively guide research groups. Mentor efforts should focus on encouraging student participation in research activities by enhancing their awareness and creating opportunities for engagement.

Вступ

В Україні залучення здобувачів вищої освіти до наукових досліджень здійснюється переважно через роботу студентських наукових груп. Такі об'єднання студентів формуються на основі інтересу і потреби до наукового розвитку, що сприяє підвищенню рівня їх наукової підготовки, збільшує організованість способу життя і дає можливість поглибити й закріпити отримані у процесі навчання знання, в тому числі і отриманих на суміжних кафедрах [1,2]. Проте, у частини викладачів виникають проблеми з наставництвом у наукових групах студентів. Безперечно, навчання студентів є важливою частиною академічних зобов'язань викладачів університетів. Однак, деякі університетські викладачі вважають це серйозним відволіканням їх від власних наукових досліджень. Проте, вони повинні розуміти, що навчання студентів має високу цінність як для підготовки самих молодих учених, так і для інформування стосовно власних наукових досліджень. [3]. Тому навчальний процес і наукова робота є основною частиною робочого для викладача і доповнюють одне одного. Завданнями наставників-науковців закладів вищої медичної освіти є заохочення студентів бути інноваційними та вдумливими, виховання їх допитливості та креативності, розвиток дослідницьких навичок при виконанні наукових проектів.

Мета - висвітлити деякі проблемні аспекти наставництва науковими дослідженнями здобувачів вищої освіти на основі досвіду іноземних і вітчизняних університетських викладачів-науковців.

Методи і матеріали дослідження. Для пошуку інформації використані літературні джерела бази даних PubMed і Google Scholar . Пошук проводився за ключовими словами, аналізувались статті із світової та вітчизняної медичної освітньої літератури за досліджуваною темою.

Основна частина

Американська асоціація сприяння розвитку науки вважає, що вищу освіту можна покращити за рахунок більш високого рівня участі студентів у автентичних дослідженнях [4]. Науковці асоціації рекомендують раннє залучення студентів до наукових досліджень у лабораторіях та їх участь у програмах, що базуються на дослідженнях, а саме «на основі відкриттів», «на основі проектів» і «на основі запитів», створених за моделлю реальної світової наукової практики. Такі варіанти надають уявлення про науку, забезпечують структуровану підтримку та лабораторний досвід для всіх студентів [5]. І хоча за останні два десятиліття кількість дослідницьких лабораторних програм зростає, проте, традиційні лабораторні роботи, де студентам необхідно дотримуватися певного ходу виконання, все ще переважають у навчальних програмах багатьох університетів. Матеріально-технічні проблеми, недостатня мотивація викладачів приділяти багато часу здобувачам освіти, залишаються перешкодами для широкого впровадження науково-дослідницьких програм в університетах.

Kloser M.J. і співавтори представили рекомендації, які можна використовувати для створення програм, що можуть надати студентам дослідницький досвід та дозволяють внести отриманий науковий матеріал у дослідницьку платформу викладача. Ці пропозиції включають:

1) Отримання наукових даних повинно бути можливим за умов мінімальних попередніх знань та технічних навичок. Складні лабораторні процедури, якими студенти не можуть швидко оволодіти, повинні бути виконані викладачем і продемонстровані студентам, щоб вони їх зрозуміли.

2) Встановлення системи гарантування достовірності отриманих результатів. Необхідна впевненість, що помилки студентів не будуть компрометувати якість усього дослідження (наприклад, дані повинні повторюватися другою лабораторною групою для перевірки точності результатів).

3) Різноманітний, але обмежений набір показників для розробки гіпотез. Це дозволить не перевантажувати викладачів і збільшить наукові дискусії серед учасників проекту.

4) Центральна база даних повинна бути доступна всім студентам, в неї студенти можуть завантажувати дані. Така центральна база даних надасть можливість доступу студентам до даних попередніх років та інших лабораторних груп.

5) Наприкінці курсу студенти повинні представити свої результати і висновки у вигляді презентації на конференції. Студенти мають отримати питання та відгуки від однокурсників та викладачів. Остаточна стаття, де представлені результати наукового дослідження студентів, має відповідати формату впливового журналу в даній галузі, що репрезентує науку реального світу.

6) Викладачі повинні використовувати як свій педагогічний досвід так і досвід з конкретної науково-дослідницької проблеми, щоб мати можливість обговорення результатів на високому рівні та надавати студентам ефективні консультації [5].

Важливим компонентом роботи викладачів є наставництво студентів у плануванні та виконанні дослідницьких проектів, пошуку та оцінці інформації [6]. Частина викладачів описують проблеми наставництва науковими дослідженнями студентів, що включають відсутність досвіду у такому керівництві, недостатність часу у викладача та низьку мотивацію студентів в отриманні дослідницького досвіду [7]. Як зазначають автори, студенти перших курсів ще адаптуються до навчання в університеті і вони не завжди готові до участі у дослідницькому проекті, це дещо приголомшливо для них. Тому потрібно адаптувати такі дослідницькі проекти для ефективного впровадження студентами початкових курсів. Для успішного виконання студентського наукового дослідження необхідна мотивація студентів брати на себе відповідальність за свою роботу. Матеріально-технічне забезпечення лабораторій кафедр для забезпечення роботи студентських наукових груп також залишаються проблемою. Наукові наставники повинні мати достатню педагогічну підготовку щодо того, як бути посередником у дослідницьких групах. Наукові керівники студентських наукових груп зазначають, що це значно збільшує їх робоче навантаження. Усе це потребує багато підготовчої енергії, щоб керувати на достатньому рівні компетентності. Наставник повинен провести підготовчу роботу у вигляді розробки експериментального дизайну дослідження, лабораторних протоколів, надавати підтримку при виконанні дослідження. В якості переваги для викладача-початківця слід зазначити, що він набуває досвід роботи в якості наукового наставника, отримує цінні дослідницькі та педагогічні навички. Наукове наставництво підвищує динамічне мислення, гнучкість викладача, посилює здатність до багатозадачності, збільшує його адаптивність до постійно мінливого навчального середовища [7].

Аналогічні рекомендації для викладачів стосовно організації наукового дослідження студентів дають і Matthews C.N. із співавторами [8]. Вони вважають, дослідження передбачає постановку відповідного наукового запитання з подальшим аналізом результатів з метою корисного застосування в суспільстві. Сам процес дослідження надає активний досвід навчання, що потребує критичного мислення для формування нових знань.

Перед початком участі у науковому дослідженні здобувачі освіти повинні бути ознайомлені з принципами і практиками наукової діяльності. А саме, з матеріалами, що висвітлюють дослідницьку етику та її порушення, інформовану згоду. Студенти знайомляться з науковими статтями з теми, звертають увагу на дизайн і методологію дослідження, компоненти наукової статті. Очікуємо, що здобувачі освіти оцінять, чи використані інструменти вимірювання належним чином узгоджені з планом дослідження, чи відповідають зроблені висновки результатам дослідження. Надалі, студентська наукова група подає дослідницьку пропозицію усною презентацією. З участю наставника проводиться обговорення пропозиції і створюють завершальний проект за яким і проводиться дослідження.

Наставництво займає одне з центральних місць у процесі підготовки здобувачів освіти як дослідників і лікарів. Наявність кваліфікованих наставників з досвідом викладання і наукової діяльності є дуже важливим для кожної кафедри і часто є обмежувальним фактором для неї. Залучення таких викладачів надає студентам додаткові моделі для наслідування та збагачує їхній досвід навчання [8].

На рівні кафедри заохочення викладачів до науково-дослідницького наставництва збільшує ймовірність того, що студенти та їхні наставники опублікують результати своїх нових проектів [9]. Участь у наукових проектах впливає на кар'єрні наміри студентів, засновані на дослідженнях, у вибраній професії [10].

наставництво дослідницький здобувач освіта

Висновки

Зусилля наставників повинні бути спрямовані на заохочення здобувачів освіти брати участь у дослідницькій діяльності шляхом покращення їх обізнаності і створенні таких можливостей. Дослідницькі досягнення студентів підвищують їх конкурентоспроможність у навчанні і роблять внесок у розвиток особи впродовж професійного життя. Співпраця здобувачів освіти з викладачами-дослідниками надає їм цінний дослідницький досвід, розширює межі наукових горизонтів, сприяє почуттю причетності до власної освіти, що має важливе значення для безперервного навчання впродовж життя. Крім того, продуктивні дослідження під час навчання на кафедрах університету підвищують ймовірність викладення їх результатів у публікаціях під час подальшого навчання та інтернатури. Завданнями наставників-науковців закладів вищої медичної освіти є заохочення студентів бути інноваційними та вдумливими, виховання їх допитливості та креативності, розвиток дослідницьких навичок при виконанні наукових досліджень.

References

1. Loban G.A., Zachepylo S.V., Kovalenko N.P., Hancho O.V., Komyshan I.V. Formuvannia zdorovoho sposobu zhyttia studentiv yak zaporuka suspilnoho ta ekonomichnoho rozvytku derzhavy [Formation of a healthy lifestyle of students as a guarantee of social and economic development of the state]. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny: Visnyk ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii. 2015; 2 (50): 30-32. (Ukrainian).

2. Bobrova N.O., Fedorchenko V.I., Hancho O.V., Zachepylo S.V., Kovalenko N.P., Loban G.A. Aktualni problemy suchasnoi vyshchoi medychnoi osvity v Ukraini [Actual problems of modern higher medical education in Ukraine]. Mizhdystsyplinarna intehratsiia mikrobiolohii, virusolohii ta imunolohii z poperednimy i nastupnymy navchalnymy dystsyplinamy [Interdisciplinary integration of microbiology, virology and immunology with previous and subsequent academic disciplines]: materialy navch.-nauk. konf. z mizhnar. uchastiu, m. Poltava, 21 bereznia 2019 r.; Poltava: PDMU; 2019 r. 20-21. (Ukrainian).

3. Feller M.B. The Value of Undergraduate Teaching for Research Scientists. Neuron. 2018 Sep 19;99(6):1113-1115.

4. Brewer C., Smith D. Vision and Change in Undergraduate Biology Education: A Call to Action [Internet].

5. Kloser M.J., Brownell S.E., Chiariello N.R., Fukami T. Integrating teaching and research in undergraduate biology laboratory education. PLoS Biol. 2011

6. George-Weinstein M. The Inseparable Bond Between Research and Medical Education. J Am Osteopath Assoc. 2019 Sep 1 ;119(9):548-550.

7. Heim A.B., Holt EA. Benefits and Challenges of Instructing Introductory Biology Course-Based Undergraduate Research Experiences (CUREs) as Perceived by Graduate Teaching Assistants. CBE Life Sci Educ. 2019

8. Matthews C.N., Estrada D.C., George-Weinstein M., Claeson K. Integrating the principles and practice of research into undergraduate medical education: a narrative review and proposed model for implementation. J Am Osteopath Assoc. 2019;119(9):598-611.

9. Corwin L.A., Graham M.J., Dolan E.L. Modeling course-based undergraduate research experiences: an agenda for future research and evaluation. CBE Life Sci Educ. 2015 Mar 2;14(1):es1.

10. Corwin L.A., Runyon C.R., Ghanem E., Sandy M., Clark G., Palmer G.C., Reichler S., Rodenbusch S.E., Dolan E.L. Effects of Discovery, Iteration, and Collaboration in Laboratory Courses on Undergraduates' Research Career Intentions Fully Mediated by Student Ownership. CBE Life Sci Educ. 2018 Jun;17(2):ar20.

Размещено на Allbest.ru