Дослідження способів впровадження інноваційних методик у навчальний процес історичної освіти в школах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ужгородський національний університет

Дослідження способів впровадження інноваційних методик у навчальний процес історичної освіти в школах

Капітан Лариса Іванівна д.і.н., професор кафедри Античності, Середньовіччя та історії України домодерної доби

Товтин Яна Іванівна к.і.н., доцент кафедри Античності, Середньовіччя та історії України домодерної доби

Анотація

Сучасна освіта зазнає значних змін, а інновації відіграють ключову роль у її трансформації. У статті аналізуються зміни в освітній політиці та їх вплив на навчальний процес, зокрема, на викладання історії. Подано огляд сучасних педагогічних підходів та методик, що активізують творчі здібності учнів, розвивають критичне мислення та сприяють самостійності в освітньому процесі. Акцентовано увагу на ролі інноваційних технологій, включаючи дистанційне навчання та мультимедійні презентації, у забезпеченні ефективності навчання. Значна увага приділяється розвитку практичних навичок учнів, зокрема, через реалізацію проєктних завдань та використання інтерактивних методів навчання. Розглядаються специфічні методики викладання історії, які дозволяють учням краще осмислити та аналізувати історичний матеріал, розвивати аналітичні здібності та вміння порівнювати історичні факти. історії

Стаття висвітлює ідею використання інноваційних підходів як засобу адаптації освітньої системи до сучасних викликів, забезпечення її відповідності до європейських стандартів та потреб сучасного суспільства. Автор підкреслює необхідність створення освітнього середовища, що сприяє формуванню всебічно розвиненої особистості, здатної критично оцінювати минуле та його вплив на сучасність та майбутнє. В цілому, стаття є важливим внеском у дискусію про методи та підходи до викладання історії в школах, висвітлюючи значення інноваційних методик та інновацій у навчанні історії. Обговорюється, як інноваційні методи можуть стимулювати активне залучення учнів до процесу навчання, розвивати їх креативність та особливі колаборативні навички. Особлива увага приділяється ролі педагога у цьому процесі, переосмисленню звичних форм навчання та впровадженню дистанційного навчання. Автор розглядає важливість інтеграції інновацій у навчальний процес, наголошуючи на необхідності адаптації до сучасних освітніх стандартів та викликів. Стаття сприяє розумінню значення інноваційних методик у формуванні комплексного та ефективного навчального процесу з історії. освітній інноваційний історія

Ключові слова: історія, шкільна освіта, історична освіта, освітні потреби, інноваційні підходи, інноваційні педагогічні технології, учні, вчителі.

Kapitan Larisa Ivanivna PhD hab. (History), Full Professor Department of Ancient, Middle Ages and premodern History of Ukraine, Uzhhorod National University, Uzhhorod

Tovtyn Yana Ivanivna PhD, docent Department of Ancient, Middle Ages and premodern History of Ukraine, Uzhhorod National University, Uzhhorod,

STUDY OF METHODS OF IMPLEMENTATION OF

INNOVATIVE METHODS IN THE EDUCATIONAL PROCESS OF HISTORICAL EDUCATION IN SCHOOLS

Abstract

Contemporary education is undergoing significant changes, and innovations play a key role in its transformation. It analyzes changes in educational policy and their impact on the teaching process, particularly in history education. The article presents an overview of modern pedagogical approaches and techniques that enhance students' creative abilities, develop critical thinking, and promote independence in the educational process.

The author emphasizes the role of innovative technologies, including distance learning and multimedia presentations, in ensuring the effectiveness of education. Considerable attention is paid to developing students' practical skills, particularly through project tasks and the use of interactive teaching methods. Specific methodologies for teaching history are discussed, which enable students to better comprehend and analyze historical material, develop analytical skills, and compare historical facts.

The article highlights the idea of using innovative approaches as a means to adapt the educational system to modern challenges, ensuring its alignment with European standards and the needs of contemporary society. The author underscores the necessity of creating an educational environment that fosters the development of a well-rounded personality, capable of critically evaluating the past and its influence on the present and future.

Overall, the article is an important contribution to the discussion on methods and approaches to teaching history in schools, illuminating the significance of innovative techniques and innovations in history education. It discusses how innovative methods can stimulate active student engagement in the learning process, develop their creativity, and collaborative skills. Special attention is given to the role of educators in this process, rethinking traditional forms of teaching, and the implementation of distance learning. The author considers the importance of integrating innovations into the teaching process, emphasizing the need to adapt to contemporary educational standards and challenges. The article aids in understanding the value of innovative methodologies in forming a comprehensive and effective historical education process.

Keywords: history, school education, historical education, educational needs, innovative approaches, innovative pedagogical technologies, students, teachers.

Постановка проблеми. В рамках адаптації до змінюваних загальнонаціональних інтересів, політика України у сфері освіти пройшла значну еволюцію, що відображається в модернізації навчальних програм та педагогічних підходів. Основний акцент в цьому процесі робиться на розвиток громадянської свідомості та підтримку неперервної інтелектуальної активності учнів. У цьому контексті здійснюється переосмислення та оновлення змісту освітньої програми, що включає радикальні зміни в умовах та методиках навчання, а також в технологіях передачі знань.

Сучасні освітні моделі зорієнтовані на системно-діяльнісний підхід, що стимулює активне залучення учнів до процесу пізнання та сприяє розвитку їх креативності та колаборативних навичок. У такому контексті виокремлюються проблемно-орієнтовані, багатокомпонентні заняття, спрямовані на активізацію творчих здібностей учасників освітнього процесу. Застосування цих методик спрямоване на формування комплексу ключових умінь, серед яких пізнавальні, регулятивні, комунікативні вміння.

Зазначається також перегляд традиційних форм навчання, зокрема, зміцнення мотиваційної та дослідницької компонент у лекційному та семінарському форматах. Особливу увагу приділяється самостійному навчанню студентів та застосуванню отриманих знань в реальному житті, трансформуючи учнів з пасивних спостерігачів в активних учасників та ініціаторів освітнього процесу.

Впровадження дистанційного навчання істотно трансформувало освітній ландшафт України, як це відображено у вітчизняному законодавстві, зокрема у Законі «Про освіту» та в наказі Міністерства освіти і науки «Положення про дистанційне навчання». Згідно з цими документами, інтеграція змішаного навчання, що включає як традиційні, так і дистанційні методи, стає пріоритетною. Такий підхід корелює зі стратегічною ціллю України щодо інтеграції в освітній простір Європейського Союзу та приведення вітчизняної освітньої системи у відповідність до європейських стандартів.

Освітня політика країни акцентує увагу на необхідності розвитку критичного мислення та аналітичних здібностей учнів, а також на практичному застосуванні здобутих знань, особливо в контексті суспільствознавчих дисциплін, таких як історія. Педагогічний процес зміщується від односторонньої передачі інформації до її застосування у повсякденному житті учнів, реалізуючи ідею «знань для життя».

У сфері викладання суспільствознавчих предметів спостерігається впровадження інноваційних підходів, які спрямовані на активізацію співпраці між учнями, стимулювання їхньої творчості та ініціативності. Інноваційне навчання розглядається як нова фаза в освітньому процесі, яка передбачає переосмислення відносин між учителем та учнем та фокусується на особистісно-діяльнісному підході у навчанні. Такий підхід робить творчість та зацікавленість учнів центральними елементами освітнього процесу, особливо в контексті викладання історії та інших предметів, пов'язаних зі суспільствознавством.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасні наукові публікації охоплюють різні аспекти навчання історії, включаючи новітні методики [10], методи [7; 11 та ін.] та технології [2; 6 та ін.] вивчення історії в школах [1; 3; 4 та ін.], використання мультимедійних технологій [9] та інші сучасні педагогічні підходи [8].

Мета статті - проаналізувати способи впровадження інноваційних методик у навчальний процес історичної освіти в школах.

Виклад основного матеріалу. Новаторські методики викладання історії привертають увагу освітян, оскільки вони відкривають шляхи до ефективного осягнення великих обсягів історичних матеріалів та підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання. Інтерактивні методи навчання, що залучають учнів до активної участі в навчальному процесі, є ключовими в цьому контексті. Головною метою цих підходів є розвиток в учнів здатності аналітично мислити та критично оцінювати інформацію, а також застосовувати отримані знання у нових ситуаціях.

Важливим аспектом інноваційного викладання є використання групових та індивідуальних форм роботи. Взаємна довіра, повага, вміння спілкуватися, а також стимуляція почуття гідності й самостійності студентів є критично важливими елементами в цьому процесі. Через спільне вирішення творчих завдань учень розвиває свою індивідуальність, залучаючи свій життєвий досвід та набуті знання.

Процес навчання трансформується в діалог між особистостями, де вчитель не лише передає нові знання, але й виступає в ролі посередника між учнем і навчальним матеріалом. Важливо, що вчитель не вважається єдиним джерелом знань, а скоріше керівником і наставником, що сприяє самостійному пошуку знань учнями. Такий підхід значно відрізняється від традиційної моделі навчання, де вчитель виступав як основний провідник знань.

У сучасному освітньому процесі, особливо в контексті викладання історії, роль вчителя зазнає значних змін. Учитель повинен:

Застосовувати різноманітні методи презентації нового матеріалу: це охоплює використання інтерактивних засобів, мультимедійних презентацій, а також традиційних наочних посібників для підвищення зрозумілості та доступності історичного матеріалу.

Використовувати завдання, що відповідають індивідуальному досвіду та рівню пізнавальної активності учнів: це передбачає адаптацію навчальних завдань до потреб і можливостей кожного учня, що сприяє глибшому засвоєнню матеріалу.

Надавати учням можливість демонструвати свої досягнення у навчанні: учні повинні мати можливість виявити свої знання та навички через проєкти, презентації, реферати чи інші форми самостійних робіт.

Активні форми й методи навчання, які використовуються у викладанні, мають велике значення для зацікавленості та мотивації учнів. Групова робота, зокрема, є ефективним способом організації навчання, оскільки вона стимулює співпрацю, розвиток комунікативних навичок та взаємодопомогу серед учнів. Важливу роль відіграє розвиток аналітичних здібностей, зокрема уміння порівнювати історичні факти, процеси та постаті.

Порівняльний аналіз допомагає учням краще розуміти історичні події, оскільки вони вчаться ідентифікувати спільні та відмінні риси різних історичних явищ, формулювати власні судження та робити висновки. Працюючи над складними пізнавально-проблемними завданнями, учні вчаться самостійно аналізувати факти, що сприяє їх глибшому розумінню та усвідомленню історичних процесів.

Специфіка курсу історії середніх віків полягає у необхідності охоплення значної кількості фактів, що відбувалися одночасно у різних країнах та серед різних народів. У цьому контексті ключовим є вміння учнів синхронізувати та аналізувати історичні факти. Для розвитку навичок роботи з історичним часом використовуються наступні методи:

Визначення тривалості подій та встановлення хронологічної послідовності: це охоплює вправи на визначення тривалості конкретних подій, послідовності історичних подій та аналізу часових інтервалів, необхідних для реалізації певних історичних процесів.

Встановлення синхронності явищ, процесів у різних державах і регіонах: цей підхід включає аналіз та порівняння процесів, що відбувалися одночасно в різних частинах світу, та роботу над завданнями, які спонукають учнів встановлювати паралелі між історичними подіями в різних культурах та цивілізаціях.

Складання хронологічних таблиць ключових подій та

історичних періодів: це дозволяє учням систематизувати знання,

визначити ключові моменти в історії та візуально представити історичний процес.

Так, у 7 класі продовжується робота над удосконаленням практичних умінь, особливо у вмінні складати плани. Плани допомагають учням організувати інформацію, виділити головне та другорядне, а також сприяють розвитку аналітичних навичок.

Сучасний етап розвитку шкільної освіти характеризується інтеграцією інтерактивних методів навчання та технічних засобів. Однак, шкільний підручник залишається фундаментальним навчальним ресурсом, який потребує ефективного використання на уроках. Викладачі повинні поєднувати традиційні методи з сучасними підходами, щоб забезпечити учням глибоке розуміння матеріалу та розвиток необхідних навичок.

Використання підручника в освітньому процесі є багатоаспектним та відіграє важливу роль на різних етапах навчання:

Вивчення нового матеріалу в класі: підручник слугує як основне джерело інформації та надає структурований підхід до нового матеріалу, що вивчається.

Контроль знань, умінь та навичок учнів: підручник може використовуватися для оцінювання розуміння учнями навчального матеріалу через різні види завдань та питань.

При комбінованому навчанні: підручник є ключовим елементом, який забезпечує однорідність навчального процесу як у класі, так і в дистанційному форматі.

Підготовка домашнього завдання: підручник слугує як основне джерело для підготовки та виконання домашніх завдань.

Коментоване читання тексту підручника є ефективним способом роботи з навчальним матеріалом, особливо у 5-7 класах. Це допомагає учням не лише засвоїти інформацію, але й розвинути аналітичні та практичні навички.

Розвивальне навчання, яке є ключовим напрямком сучасної педагогіки, зосереджується на:

Перетворення учня в суб'єкт пізнавальної діяльності: це досягається через акцент на розвиток мислення, а не просто запам'ятовування фактів.

Дедуктивному підходу до пізнання: учні заохочуються до самостійного виведення висновків та ідей.

Самостійності учнів у навчанні: це стимулює ініціативність та критичне мислення.

Індивідуальні, парні та групові форми роботи стають дедалі більш популярними, дозволяючи учням активно співпрацювати, планувати діяльність, шукати інформацію та обговорювати ідеї.

Метод проєктів в освіті включає планування та виконання завдань, що ускладнюються, сприяючи набуттю практичних знань та умінь. Цей метод сприяє інтеграції індивідуальної та групової роботи, розвиває культуру спілкування та взаємодії у колективі.

Метод навчальних проєктів виступає як ефективний інструмент у розвитку творчих здібностей учнів, сприяючи формуванню активної пізнавальної діяльності. Цей метод дозволяє учням зануритись у глибоке вивчення тем, які є актуальними та значущими для них, що стимулює їхній інтерес та залученість у навчальний процес.

Починаючи з 6 класу, учні можуть поступово ознайомлюватися з технологією проєктів через виконання простих проблемних завдань, що вимагають самостійного пошуку відповідей. В 7 класі завдання стають складнішими, вимагаючи більш глибокого аналізу та рефлексії.

Наприклад, під час вивчення історії України учні можуть виконувати групові проєкти, присвячені князівствам Київської Русі (Переяславське, Київське, Новгород-Сіверське, Чернігівське). Завдання кожної групи - представити життя вибраного князівства у ХІІ - ХІІІ століттях та проаналізувати причини, чому жодне з цих князівств не стало об'єднавчим центром Київської держави.

Такі проєкти дозволяють учням не просто вивчити історичні факти, а й розвивати навички аналітичного мислення, вміння працювати в команді, проводити дослідження та формулювати висновки.

Щодо теми «Культура і мистецтво Середньовічної Європи», дослідження цієї теми вимагає опрацювання великого обсягу інформації, який може бути складним для учнів 7 класу за короткий час. У таких випадках проєктний метод може сприяти діленню матеріалу на менші частини, які розподіляються між учасниками групи, дозволяючи кожному учню зосередитись на конкретному аспекті теми. Це допомагає учням краще зрозуміти та осмислити великий обсяг інформації, сприяє розвитку навичок дослідницької роботи та колективної взаємодії.

У процесі навчання клас організовується у декілька дрібних груп, кожна з яких проводить дослідження на задану тематику. Після завершення роботи, вони представляють свої знахідки класу, акцентуючи увагу на ключових аспектах дослідження. Детально розглядаються наступні питання:

Перша група фокусується на причинах виникнення героїчного епосу в період Великого переселення народів.

Друга група досліджує, серед яких соціальних верств була популярною рицарська культура.

Третя група аналізує причини поширення міської культури серед вагантів.

Колективна робота в групах сприяє розвитку командного духу, виховує толерантність, повагу до думок інших та формує відчуття єдності серед учнів.

Реалізація проєктних завдань виконує кілька ключових функцій:

Формування та розвиток основного набору знань і навичок.

Стимуляція стійкої мотивації та розуміння необхідності набуття нових знань для успішного виконання проєкту.

Підвищення активності пізнавальних процесів студентів, особливо під час роботи над проєктами та комп'ютерними дослідженнями.

Сприяння розвитку творчих здібностей, які дозволяють учням реалізувати проєкт згідно з власним баченням.

Виховання у студентів почуття власної участі та значущості у створенні знань.

У старших класах (9-11) викладання історії характеризується особливими методичними підходами. Основна увага приділяється стимулюванню самостійної пізнавальної активності учнів. Використання документальних джерел, таблиць, схем, карт є ключовим у процесі засвоєння програмового матеріалу. Вони не лише включаються в текст підручника, але й, при відсутності необхідних матеріалів, я активно підготовлюю додаткові навчальні ресурси.

У сучасному інформаційному суспільстві застосування інформаційних технологій та комп'ютерної техніки значно збільшує ефективність навчального процесу, роблячи його більш інтенсивним, індивідуалізованим і наочним. Особливо ефективним є використання мультимедійних технологій у формі презентацій на уроках історії. Комп'ютер у такому випадку виступає у ролі універсального навчального засобу, замінюючи дошку для записів, наочні посібники, таблиці, схеми та навіть підручник.

Загалом, інтеграція різних видів навчальних презентацій та інформаційних технологій, які охоплюють спеціалізовані технічні засоби (комп'ютер, аудіо-, відео-, кінотехніку, телебачення, комп'ютерний підручник, диск-енциклопедію), є ключовим фактором у створенні ефективного та сучасного освітнього середовища. Це сприяє формуванню активної, творчої особистості, готової до постійного розвитку та самопізнання.

Висновки

Історична освіта в українських школах на сучасному етапі проходить значний процес трансформації, відіграючи ключову роль у формуванні світоглядного потенціалу молодого покоління. Історія як дисципліна сприяє розвитку громадянськості, яка є інтегральною частиною особистісного розвитку. Концепція шкільної історичної освіти тісно пов'язана з ідеями прогресу та еволюції, розуміння яких може варіюватися від простої часової модифікації до більш позитивних аспектів, які включають постійне удосконалення та вдосконалення історичного процесу.

У контексті сучасних теоретичних та практичних підходів до викладання історії, методи навчання можна класифікувати на три основні групи: пасивні, активні та інтерактивні. Пасивні методи характеризуються авторитарним стилем взаємодії, що охоплює всю навчальну діяльність. Натомість активні методи забезпечують вчителям можливість вибору найбільш ефективних сучасних технік та методів навчання, адаптуючи їх до відповідного технологічного контексту.

В умовах сучасної освітньої реальності виникає потреба у неперервному пошуку та застосуванні різноманітних методів навчання. Це означає не тільки використання підходів зі специфічних навчальних дисциплін, але й інтеграцію та застосування методів з різних освітніх систем. Така інтеграція вимагає гнучкості та відкритості до нових підходів, спрямованих на забезпечення більш глибокого та всебічного розуміння історичних процесів. Результатом такого підходу є формування всебічно розвиненої особистості з міцним історичним світоглядом, здатної критично аналізувати минуле та його вплив на сучасність та майбутнє.

Література

Актуальні проблеми теорії та методики навчання історії: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Запоріжжя, 10 травня 2023 р.) / Запорізький національний університет. - Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2023. 305 с.

Касьяненко В. О. Розвиток критичного мислення учнів на уроках історії як засіб формування основних груп компетентностей. URL: http://rmkvohayvoron. blogspot.com/2016/05/blog-post_13.html (дата звернення: 18.01.2024 р.)

Галлагер К. Викладання історії в контексті сприйняття демократичних цінностей і терпимості. (Т. Іваненко, пер. з англ). Посібник для вчителя. Київ: Право, 2001. 48 с.

Казакевич Генадій. Як навчати історії в школі? URL: https://localhistory.org.ua/ texts/kolonki/iak-navchati-istoriyi-u-shkoli-gennadii-kazakevich/ (дата звернення: 15.01.2024)

5.Освіта UA. Державний стандарт базової середньої освіти. (2023). Додаток 17 до Державного стандарту базової середньої освіти. URL: http://ru.osvita.ua/legislation/ Ser_osv/76886/ (дата звернення: 15.01.2024)

Передові освіт ні практ ики: Україна, Європа, Світ : збірник т ез між народної науково-практичної конференції «Передові освітні практики: Україна, Європа, Світ», 16-17 листопада 2019 р. 2019 р., К.: Педагогічна думка, 2019. 436 с.

Пашетнєва О. Л. Розвиток критичного мислення на уроках історії в умовах нової української школи. Традиційні та інноваційні підходи у сфері сучасних педагогічних досліджень: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, 16 березня 2020 р. м. Khib.URL: https://genezum.org/library/rozvytok-krytychnogo- myslennya-na-urokah-istorii-v-umovah-novoi-ukrainskoi-shkoly (дата звернення: 25.01.2024 р.)

Терно С. О. Методика розвитку критичного мислення школярів у процесі навчання історії:. Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2012. 70 с.

Ткаченко Тетяна, Соловйова Тетяна, Ткаченко Олеся. Мультимедійні презентації та їх використання при вивченні шкільних курсів історії. Соціум. Документ. Комунікація. 2022. №14. С.139-157.

Фуріна О. А. Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань. URL: https://urok.osvita.ua/materials/edu_technology/37985/ (дата звернення: 25.01.2024 р.)

Яковенко Г. Г. Методика навчання історії: навчально-методичний посібник. Харків: Видавництво ХНАДУ, 2017. 324 с.

References

Aktualni problemy teorii ta metodyky navchannia istorii: materialy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii (m. Zaporizhzhia, 10 travnia 2023 r.) [Actual problems of the theory and methods of teaching history: materials of the All-Ukrainian scientific and practical conference (Zaporizhia, May 10, 2023)] / Zaporizkyi natsionalnyi universytet. - Zaporizhzhia : Zaporizkyi natsionalnyi universytet, 305. [in Ukrainian].

Kasianenko, V. O. (2016). Rozvytok krytychnoho myslennia uchniv na urokakh istorii yak zasib formuvannia osnovnykh hrup kompetentnostei [Development of students' critical thinking in history lessons as a means of forming basic groups of competences]. URL: http://rmkvohayvoron.blogspot.com/2016/05/blog-post_13.html (data zvernennia: 18.01.2024 r.) [in Ukrainian].

Hallaher, K. (2001). Vykladannia istorii v konteksti spryiniattia demokratychnykh tsinnostei i terpymosti [Teaching history in the context of the perception of democratic values and tolerance]. (T. Ivanenko, per. z anhl). Posibnyk dlia vchytelia. Kyiv : Pravo, 2001. 48 s. [in Ukrainian].

Kazakevych, Henadii, (2022). Yak navchaty istorii v shkoli? [How to teach history at school?] URL: https://localhistory.org.ua/texts/kolonki/iak-navchati-istoriyi-u- shkoli-gennadii-kazakevich/ (data zvernennia: 15.01.2024) [in Ukrainian].

Osvita UA. Derzhavnyi standart bazovoi serednoi osvity [Education of the UA. State standard of basic secondary education]. (2023). Dodatok 17 do Derzhavnoho standartu bazovoi serednoi osvity. URL: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/76886/ (data zvernennia: 15.01.2024) [in Ukrainian].

Peredovi osvitni praktyky: Ukraina, Yevropa, Svit: zbirnyk tez mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii «Peredovi osvitni praktyky: Ukraina, Yevropa, Svit», (16-17 lystopada 2019 r.) [Advanced educational practices: Ukraine, Europe, the World: collection of theses of the international scientific and practical conference "Advanced educational practices: Ukraine, Europe, the World"], (2019). K.: Pedahohichna dumka, 436. [in Ukrainian].

Pashetnieva, O. L. (2020). Rozvytok krytychnoho myslennia na urokakh istorii

v umovakh novoi ukrainskoi shkoly [Development of critical thinking in history lessons in the conditions of the new Ukrainian school]. Tradytsiini ta innovatsiinipidkhody u sferi suchasnykh pedahohichnykh doslidzhen:materialy vseukrainskoi naukovo-

praktychnoi konferentsii, 16 bereznia2020 r. - Traditional and innovative approaches in the field of modern pedagogical research: materials of the All-Ukrainian scientific and practical conference, March 16, 2020, Kyiv. URL: https://genezum.org/library/rozvytok- krytychnogo-myslennya-na-urokah-istorii-v-umovah-novoi-ukrainskoi-shkoly (data zvernennia: 25.01.2024 r.) [in Ukrainian].

Terno, S. O. (2012). Metodyka rozvytku krytychnoho myslennia shkoliariv u protsesi navchannia istorii [Methodology for the development of critical thinking of schoolchildren in the process of learning history]:. Zaporizhzhia: Zaporizkyi natsionalnyi universytet, 70. [in Ukrainian].

Tkachenko, Tetiana, Soloviova, Tetiana, Tkachenko, Olesia. (2022). Multymediini prezentatsii ta yikh vykorystannia pry vyvchenni shkilnykh kursiv istorii [Multimedia presentations and their use in studying school history courses]. Sotsium. Dokument. Komunikatsiia- Society. Document. Communication, 14,139-157. [in Ukrainian].

Furina, O. A. (2020). Orhanizatsiia diialnosti uchniv iz riznymy dzherelamy i story chnykhznan [Organization of students' activities with different sources of historical knowledge]. URL: https://urok.osvita.ua/materials/edu_technology/37985/ (data zvernennia: 25.01.2024 r.) [in Ukrainian].

Iakovenko, H. H. (2017). Metodyka navchannia istorii: navchalno-metodychnyi posibnyk[Methodology of teaching history: educational and methodological manual]. Kharkiv: Vydavnytstvo KhNADU, 324. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru/