Центри академічного успіху в університетах США в історичній перспективі та умовах сьогодення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний технічний університет України

"Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"

Центри академічного успіху в університетах США в історичній перспективі та умовах сьогодення

Ірина Литовченко, Юліана Лавриш, Оксана Чугай, Олена Зеліковська



Анотація

У статті досліджується еволюція та вплив центрів академічного успіху в університетах США, особливо на тлі змін у демографічній ситуації серед студентів та зосередження уваги на інклюзивності. Центри академічного успіху, централізуючи освітні послуги, вийшли за рамки свого походження, щоб обслуговувати різноманітне коло учнів, включаючи перше покоління та маргіналізовані групи студентів. Пропонуючи тьюторство, додаткове групове навчання, підтримку студентів з обмеженими можливостями та розвиток необхідних навчальних навичок, центри академічного успіху мають на меті зменшити відтік студентів і сприяти завершенню навчання. У дослідженні використано комплексний набір дослідницьких методів, включаючи огляд літератури, для аналізу трансформації центрів академічного успіху протягом чотирьох історичних періодів, що відображають зміни в освітніх потребах і суспільних цінностях. Результати ілюструють, як центри академічного успіху стали невід'ємною частиною академічного успіху, розширюючи послуги для вирішення проблем підготовки та акліматизації у вищій освіті. З впровадженням інформаційно-комунікаційних технологій та розумінням різноманітних стилів навчання центри академічного успіху впровадили інновації для надання централізованих послуг підтримки. У статті зроблено висновок, що історичний розвиток центрів академічного успіху відображає їхню здатність реагувати на мінливі потреби студентів та еволюцію університетського середовища. Від самого початку свого існування, спершу як неформальних утворень, і до перетворення на інституціоналізовані центри, вони відіграють важливу роль у формуванні академічного успіху студентів, адаптуючись до суспільних змін, законодавчих впливів та досягнень у галузі технологій та досліджень в освіті. Різноманітні послуги, які пропонують центри академічного успіху, задовольняють потреби студентів з різним освітнім рівнем, стилями навчання та соціально-економічним статусом. Автори наголошують на необхідності подальших досліджень ефективності центрів академічного успіху в університетах США та можливостей впровадження найкращих практик в університетах України.

Ключові слова: вища освіта США; центри академічного успіху; університети США; тьюторство; навички навчання; інформаційно-комунікаційні технології; академічна успішність; служби підтримки студентів.



Iryna Lytovchenko, Yuliana Lavrysh, Oksana Chugai, Olena Zelikovska

ACADEMIC SUCCESS CENTERS IN U.S. UNIVERSITIES IN HISTORICAL PERSPECTIVE AND CONTEMPORARY CONDITIONS

Abstract

This paper examines the evolution and impact of academic success centers within U.S. universities, particularly amidst changing student demographics, focusing on inclusivity. Academic success centers, centralizing educational services, have expanded beyond their origins to cater to diverse learners, including first-generation and marginalized student populations. By offering tutoring, study groups, support for students with disabilities, and learning skill development, academic success centers aim to reduce student attrition and promote degree completion. The study utilizes a comprehensive set of research methods, including a literature review, to analyze the transformation of academic success centers through four historical periods, reflecting shifts in educational needs and societal values. The results illustrate how academic success centers have become integral to academic success, expanding services to address higher education's preparedness and acclimatization challenges. With the introduction of Information and Communication Technologies and an understanding of diverse learning styles, academic success centers have innovated to provide centralized support services. The article concludes that the historical development of academic success centers reflects their ability to respond to students' changing needs and the university environment's evolution. From their beginnings as informal entities to their evolution into institutionalized centers, they have played an essential role in shaping students' academic success by adapting to societal changes, legislative influences, and advances in technology and research in education. The diverse services offered by academic success centers meet the needs of students with different educational backgrounds, learning styles, and socioeconomic status. The authors emphasize the need for further research on the effectiveness of academic success centers in U.S. universities and the possibilities of implementing best practices in Ukrainian universities.

Keywords: higher education of the USA; academic success centers; universities in the USA; tutoring; learning skills; Information and Communication Technologies; academic success; student support services.



Вступ

Постановка проблеми. За останні десятиліття вища освіта в Сполучених Штатах Америки зазнала суттєвих трансформацій, пов'язаних із розширенням демографії студентського контингенту та зусиллями, покликаними створити інклюзивне освітнє середовище. Сучасні університети впроваджують різні заходи, спрямовані на підвищення рівня академічної успішності та скорочення відсіву студентів. Ціла низка університетів по всій країні створили центри академічного успіху (academic success centers), використовуючи їх як централізований механізм комплексного покращення надання освітніх послуг [7; 14; 24]. Розвиток цих центрів зумовлений необхідністю створення більш доступного формату навчання, розширення асортименту освітніх послуг, що сприяє зростанню академічної успішності за запобігає відсіву студентів освітніх закладів [14; 34].

Центри академічного успіху відомі під різними назвами, такими, як центри допомоги в навчанні (learning assistance centers), навчальні лабораторії (learning labs), навчальні центри (learning centers), центри допомоги студентам (student assistance centers), центри студентського успіху (student success centers), центри розвитку навичок навчання (learning skills centers) (33) тощо. Незважаючи на існування різних визначень поняття «центр академічного успіху», з нашого погляду, найбільш точним є розуміння його як «спеціального фізичного місця в кампусі, яке забезпечує організований, різнобічний підхід до здійснення комплексних заходів з покращення успішності поза традиційними заняттями в аудиторіях для всієї спільноти коледжу» [5, с. 22]. Такі центри надають широкий спектр послуг, спрямованих на втілення місії університету, таких як тьюторство, навчальні групи, підтримка студентів з особливими потребами, формування навичок навчання, допомога з письма, допомога з математики та допомога з комп'ютерних технологій (36). Ці центри надають допомогу як недостатньо підготовленим студентам, так і широкому колу здобувачів освіти в цілому і навіть викладачам деяких закладів [6; 16; 17].

Через постійні зміни в галузі вищої освіти, особливо у світлі нестабільності економічної ситуації в останні роки, проблема втримання контингенту студентів та мотивація їх до закінчення навчання виходять на перший план для адміністрацій університетів по всій країні [26; 27; 34]. Ця проблема також має важливе значення для студентів, які ухвалюють рішення отримати чи не отримати диплом університету. Так, за словами Tinto [35], «для окремих людей професійні, грошові та інші суспільні винагороди значною мірою залежать від отримання вищої освіти» [c. 1].

Ціла низка досліджень вивчає вплив центрів академічного успіху на успішність студентів. Науковці досліджують різні аспекти діяльності цих центрів, їхню ефективність у покращенні академічної успішності, допомозі студентам, що є представниками національних меншин та інших недостатньо представлених груп населення [28]. Крім того, демографічні зміни у вищій освіті, такі як збільшення кількості студентів першого покоління (чиї батьки не мають вищої освіти) та студентів з маргіналізованих громад, посилюють роль центрів академічного успіху у створенні рівних умов для успішного опанування університетської програми [10; 28].

У цьому контексті актуальність дослідження центрів академічного успіху в США обґрунтовується необхідністю для України вивчати прогресивний досвід зарубіжних країн для задоволення різноманітних потреб студентів, які відрізняються за рівнем знань, стилями навчання та соціально-економічним статусом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні аспекти проблеми центрів академічного успіху висвітлено в низці сучасних досліджень. Науковці вивчали історичний розвиток та структуру таких центрів [12; 33; 36], функції, які вони виконують, і проблеми, з якими вони стикаються [27; 36]. Деякі автори пропонують рекомендації щодо участі центрів академічного успіху в оцінюванні навчальних програм [25; 23], здійснюють оцінку, в тому числі й критичну, освітніх послуг, які надають центри академічного успіху [18; 30]. Зауважимо, що критичний аналіз має певні обмеження і в основному стосується роботи лише окремо взятих центрів академічного успіху, де працюють автори зазначених досліджень [9; 29], або зосереджується лише на недоліках чи перевагах певної методики [20], не охоплюючи при цьому увесь широкий спектр послуг, які зазвичай, надають такі центри.

Предметом сучасних наукових розвідок також є термінологічний апарат дослідження, особливості діяльності центрів академічного успіху в університетах США [3; 4], технологіям підтримки здобувачів освіти в центрах академічного успіху в університетах США [1; 2]. В останні роки з'явилися публікації, присвячені проблемам функціонування центрів академічного успіху в умовах пандемії COVID-19, яка змусила ці підрозділи шукати нові шляхи підтримки студентів в режимі он-лайн комунікації [8; 21].

Мета статті: заглиблюючись в історичний розвиток центрів академічного успіху та досліджуючи їхні ключові функції, стаття має на меті проаналізувати еволюцію центрів академічного успіху, тим самим збагативши наявний масив знань із зазначеної проблеми.

Методи дослідження. Для досягнення мети нашої наукової розвідки ми використовували комплекс загальнонаукових методів: аналіз, синтез, зіставлення, узагальнення, порівняння, систематизація, які застосовувалися для опрацювання наукової літератури з проблеми дослідження.



Виклад основного матеріалу дослідження

Центри академічного успіху стали важливим компонентом коледжів та університетів, які прагнуть вдосконалити процес навчання та викладання. Ці центри пропонують різноманітні послуги, зокрема тьюторство, семінари з академічних навичок, консультування, роботу з викладачами та додаткове навчання [27]. Enright [15] виокремлює чотири періоди розвитку центрів академічного успіху, починаючи від початку ХХ ст. У перший період, 19161940 рр., в таких центрах працювали курси з розвитку навичок навчання. У наступний період, протягом 1940-1950 рр., центри академічного успіху розроблювали програми корекційного читання для допомоги своїм студентам [34].

Третій період, 1950-1960 рр., знаменувався розвитком більш комплексних підходів, орієнтованих на особистість учня в цілому [34]. Своєю появою в цей час центри академічного успіху завдячують зростаючій різнорідності студентського контингенту та зниженню рівня академічної підготовки абітурієнтів, що вступали на навчання [7]. Збільшення набору до вищих навчальних закладів відбувалося завдяки законопроекту G.I. Bill і подальшому розширенню доступу до навчання. Відбувся сплеск зарахування нетрадиційних категорій абітурієнтів, зокрема ветеранів, які повернулися з Другої світової війни. Приплив студентів з різноманітним життєвим досвідом та освітою загострив потребу в академічних структурах студентської підтримки, які виходили б за рамки традиційних аудиторних занять. У відповідь на ці демографічні зміни з'явилися перші версії служб підтримки, часто неофіційно організованих, які мали на меті допомогти студентам у навчанні.

Нарешті останній, четвертий період, з 1960-х років до наших днів, характеризувався створенням повністю інтегрованих центрів академічного успіху [34]. Особливої активності цей процес набрав на початку цього періоду, в 1960-1970-х рр. Перший такий центр був створений у Каліфорнійському державному університеті в Лонг-Біч [6]. Цей час знаменується рухом за громадянські права, загостренням усвідомлення нерівності освітніх можливостей та прагненням до інклюзивності у вищій освіті. Центри, створені в цей час, зосереджувались насамперед на вирішенні проблем, пов'язаних з готовністю студентів до навчання, наданням корекційної освіти та допомогою їм в адаптації до вимог вищої освіти.

На відміну від попередніх форм академічної підтримки студентів, центри академічного успіху були комплексними і доступними для всіх студентів незалежно від рівня їхньої підготовки. Сьогодні існує чітке усвідомлення того, що студенти, які користуються послугами центрів академічного успіху, дуже різноманітні і більшість із них потребують академічної підтримки в тій чи іншій формі [13]. Щоб забезпечити максимальний доступ для якомога більшої кількості студентів, центри академічного успіху пропонують свої послуги підтримки у зручному для пошуку централізованому форматі [32; 34].

У наступні десятиліття спостерігалося суттєве збільшення кількості центрів академічного успіху, зумовлене зростанням уваги з боку університетів до проблем успішності студентів та запобігання їх відсіву. З появою інформаційно-комунікаційних технологій та поглибленням знань про різноманітні стилі навчання центри академічного успіху зазнали певної еволюції та почали впроваджувати інноваційні підходи до надання підтримки студентам. 1980-ті та 1990-ті роки ознаменували перехід до більш цілісного сприйняття успішності студентів. У цей час центри академічного успіху розширюють коло своїх послуг, виходячи за межі корекції навичок та вмінь, необхідних для навчання в університеті, і включають проактивні стратегії розвитку різних навичок та вмінь, тайм-менеджменту та академічного коучингу [31].

Розвиток центрів академічного успіху зумовлений цілою низкою різноманітних чинників. Законодавчі ініціативи, починаючи із Закону про вищу освіту 1965 р. та подальші правові документи забезпечили федеральне фінансування та політичну підтримку служб академічної підтримки, посилюючи значення центрів академічного успіху в середовищі вищої освіти. Крім того, подальше визнання цінності інклюзії в освіті сприяло розвитку та розповсюдженню таких центрів, оскільки навчальні заклади прагнули створити рівні можливості для всіх студентів.

У ХХІ ст. центри академічного успіху адаптуються до викликів, які постають перед ними у цифровому та взаємопов'язаному світі. Платформи онлайн-тьюторства, віртуальні семінари та технологічно опосередковані ресурси стали невід'ємними компонентами діяльності центрів академічного успіху та розширили їхню доступність для широкого та різноманітного контингенту студентів.

Gribbons & Dixon [19] наголошують на позитивному впливі центрів академічного успіху на студентів, яких вони обслуговують. Perm [27] підкреслює, що центри академічного успіху відіграють важливу роль в забезпеченні успішності студентів, розвивають їхню готовність до навчання після закінчення середньої школи. Вона також звертає увагу на важливу корекційну роль таких центрів, оскільки вони пропонують допомогу студентам з математики, читання та письма. Це підтверджують дані, зібрані в центрі академічного успіху в Університеті Північної Кароліни - Ґрінсборо (the University of North Carolina - Greensboro), які вказуючи на те, що студенти, які проходили 3 або більше годин тьюторства щорічно з 2008 по 2010 рік, мали середній академічний бал приблизно 2,88 проти 2,70 у студентів з менш ніж 3 годинами [37]. Ці результати показують, що студенти, які пройшли принаймні 3 години тьюторства щорічно протягом цих років, були загалом більш успішнішими в навчанні, ніж ті, хто пройшов менше 3 годин тьюторства або взагалі не мав такого навчання протягом того самого періоду [34].

Як зазначено в інтерв'ю Barbara Calderwood [11] з Френком Крістом, колишнім директором системи підтримки навчання в Університеті штату Каліфорнія - Лонг-Біч, центри академічного успіху повинні відповідати потребам всього університетського містечка та допомагати реалізовувати мету та місію університету як невід'ємної складової системи вищої освіти.

На важливості інтегрованого функціонування центрів академічного успіху також наголошує Maxwell [22], який стверджує, що для того, щоб бути ефективними, центри академічного успіху в університетах повинні відображати місію та цілі навчального закладу та координуватися з існуючими програмами та службами. Науковець виокремлює такі чотирнадцять основних функцій, які виконують центри академічного успіху: (1) академічне оцінювання та діагностичне тестування; (2) розвиток навичок навчання і стратегій навчання; (3) тьюторство колег та/або професійне тьюторство; (4) додаткове навчання або пов'язаний з курсом, систематичне та добре структуроване групове тьюторство; (5) комп'ютерне навчання та доступ до інших освітніх технологій; (6) надання кредитних і некредитних курсів професійного розвитку; (7) надання послуг викладачам: допомога їм у розробці програм додаткового навчання, проведенні досліджень; демонстрація кооперативного навчання та допоміжні матеріали для роботи в класі; (8) оприлюднення програм центрів академічного успіху через інформаційні бюлетені та відвідування аудиторних занять викладачів; (9) інформування адміністраторів університету про програми та послуги центрів академічного успіху; (10) забезпечення діяльності з навчання та розвитку персоналу; (11) зв'язок з іншими програмами і послугами в кампусі; (12) підтримання тісних зв'язків з офісами, які надають персональні, фінансові, освітні та кар'єрні консультації, а також проводять навчання для консультантів; (13) інтеграція з консультаційними відділами та радниками науково-педагогічних кадрів; (14) забезпечення оцінювання програм, включаючи планування, залучення студентів і персоналу, розробка бази даних і планування подальших заходів [22].



Висновки і перспективи подальших досліджень

академічний успіх університет інклюзивність

Підсумовуючи, можна сказати, що історичний розвиток центрів академічного успіху відображає їхню здатність реагувати на мінливі потреби студентів та еволюцію університетського середовища. Від самого початку свого існування, спершу як неформальних утворень, і до перетворення на інституціоналізовані центри, вони відіграють важливу роль у формуванні академічного успіху студентів, адаптуючись до суспільних змін, законодавчих впливів та досягнень у галузі технологій та досліджень в освіті.

Дослідження демонструють позитивний вплив центрів академічного успіху на результати навчання студентів, в тому числі зменшення відсіву та покращення показників успішності. Різноманітні послуги, які пропонують центри академічного успіху, починаючи з тьюторства та навчальних груп і закінчуючи ресурсами, що використовують інформаційно-комунікаційні технології, задовольняють потреби студентів з різним освітнім рівнем, стилями навчання та соціально-економічним статусом. Крім того, постійна адаптація центрів академічного успіху до викликів, що виникають у цифровому, взаємопов'язаному світі, що перебуває в постійному розвитку, підкреслює їхню стійкість і відданість задоволенню потреб різноманітної студентської аудиторії.

Перспективи подальших досліджень у цій галузі можуть бути пов'язані з вивченням ефективності інноваційних технологій в університетах США та їхньої ролі в підтримці студентів у постпандемічний період. Крім того, порівняльний аналіз центрів академічного успіху в різних університетах США та інших країн може виявити передові практики, які допоможуть покращити структури академічної підтримки в усьому світі.



Список використаних джерел

1. Братко М. Технології підтримки здобувачів освіти в центрах академічного успіху в університетах США.

Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка. 2022. № 38 (2). P. 6-13.

https://doi.org/10.28925/2311-2409.2022.38

2. Братко М. Академічний коучинг: зміст поняття та сутність діяльності. Педагогічна освіта: Теорія і практика. Психологія. 2022. № 37. P. 6-13. tps://doi.org/10.28925/2311-2409.2022.371

3. Цимбалюк С. Особливості діяльності центрів академічного успіху в університетах США. Освітологічний дискурс. 2023a. № 2(41). P. 307-324. https://doi.org/10.28925/2312-5829.2023.215

4. Цимбалюк С. Дослідження діяльності центрів академічного успіху (academic success centers) в університетах

США: базові поняття. Актуальш питання гумаштарних наук. 2023b. № 67 (2). P. 372-379.

https://doi.org/10.24919/2308-4863/67-2-56

5. Arendale D. R. A glossary of developmental education and learning assistance terms. Journal of College Reading and Learning. 2007. No 38. P. 10-34. https://doi.org/10.1080/10790195.2007.10850202

6. Arendale D. R. Access at the Crossroads: Learning Assistance in Higher Education: ASHE Higher Education Report. Vol.35, no. 6. John Wiley & Sons, San Francisco. Calif., 2010. xvi, 152 p. https://doi.org/10.1002/aehe.3506

7. Arendale D. R. Mainstreamed academic assistance and enrichment for all students: The historical origins of learning assistance centers. Journal for Educational Reform. 2004. Vol. 9, no. 4. P. 3-21. https://hdl.handle.net/11299/200364

8. Bailey G. Comprehensive Learning Assistance Center Strategies for Dealing with Unprecedented Change during COVID-

19. The Learning Assistance Review. 2020. Vol. 25, special issue. P. 3-19.

9. Boughan K. The academic impact of student support services program participation in fiscal year 1996. Program evaluation (Report No. PE97-2). Largo, MD: Prince George's Community College, Office of Institutional Research and Analysis. 1996. Retrieved from ERIC database. (ED423917)

10. Bui Khanh Van T. First-generation college students at a four-year university: background characteristics, reasons for pursuing higher education, and first-year experiences. College Student Journal. 2002. Vol. 36, no. 1. P. 3+. https://link.gale.com/apps/doc/A85007762/AONE?u=anon~ca1d21b4&sid=googleScholar&xid=2eff6f25.

11. Calderwood B. J. Learning center issues, then and now: An interview with Frank Christ. Journal of Developmental Education. 2009. Vol. 32, no. 3. P. 24-27. https://eric.ed.gov/?id=EJ868670

12. Consolvo C. Building student success through enhanced, coordinated student services. Journal of College Student Development. 2002. No.43. P. 284-287. https://psycnet.apa.org/record/2002-02165-008

13. Dvorak J. Managing tutoring aspects of the learning assistance center. Research for Educational Reform. 2004. Vol. 9, no. 4. P. 39-51. http://connection.ebscohost.com/c/artides/15455953/managing-tutoring-aspects-leaming- assistance-center

14. Dykshoorn S. Learning achievement center: Budget crunches and resource sharing. Community and Junior College Libraries. 2001. Vol.10, no. 3. P. 55-60. https://doi.org/10.1300/J107v10n03_08

15. Enright G. College learning skills: Frontierland origins of the learning assistance center. College Learning Skills Today

and Tomorrowland: Proceedings of the Annual Conference of the Western College Reading Association, Anaheim, Calif., March 20-22, 1975 / ed. by Roy Sugimoto. Taylor & Francis. 1975. Vol. 8. P. 81-92.

https://doi.org/10.1080/24699365.1975.11669555

16. Franklin D. An Analysis of Program Evaluation in Community College Learning Assistance Centers: Dissertation... Doctor of Education. Normal, US, 2014. 131 p.

17. Franklin D., Blankenberger B. Program Evaluation of Community College Learning Assistance Centers: What Do LAC Directors Think? Community College Review. 2016. Vol. 44, no. 1. P. 3-25. https://doi.org/10.1177/0091552115609998

18. Fullmer P. Assessment of tutoring laboratories in a learning assistance center. Journal of College Reading and Learning. 2012. No. 42. P. 67-89. https://doi.org/10.1080/10790195.2012.10850355

19. Gribbons B. C., Dixon, P. S. Tutoring/learning/computer center retention & success spring 2001. Report by Institutional Development and Technology, College of the Canyons, Santa Clarita, CA. 2001. 15 p.

20. Hadwin A. F., & Winne, P. H. Study strategies have meager support: A review with recommendations for implementation. The Journal of Higher Education. 1996. No. 67. P. 692-715. https://doi.org/10.1080/00221546.1996.11774821

21. Laughlin T., Randolph L. Stories from the Texas A&M University Academic Success Center: Levity during COVID-19. The

Learning Assistance Review. 2020. Vol. 25, special issue. P. 129-132.

https://nclca.wildapricot.org/resources/Documents/Publications/TLAR/Issues/25_Special.PDF

22. Maxwell M. Improving student learning skills: A comprehensive guide to successful practices and programs for increasing the performance of underprepared students. San Francisco, CA: Jossey Bass. 1979. XX, 518 p.

23. Maxwell M. What Are the Functions of a College Learning Assistance Center? Information Analyses. 1997. P. 1-16. https://eric.ed.gov/?id=ED413031

24. McDaniel N., James J. B., Davis G. The student success center at Auburn University. About Campus. 2000. Vol. 5, no. 1. P. 25-28. https://doi.org/10.1177/108648220000500106

25. NADE Self-Evaluation Guides: Models for Assessing Learning Assistance/Developmental Education Programs: Tutoring Services, Adjunct Instructional Programs, Developmental Coursework Programs, Program Factors Influencing the Teaching/Learning Process / ed. by S. Clark-Thayer. Clearwater, FL: H&H Publishing Co. 1995. 179 p.

26. Pascarella E. T., Terenzini P. T. How college affects students: A third decade of research. Vol. 2. San Francisco: Jossey- Bass. 2005. XVIII, 827 p.

27. Perin D. Remediation beyond developmental education: The use of learning assistance centers to increase academic preparedness in community colleges. Community College Journal of Research and Practice. 2004. Vol. 28, no. 7. P. 559582. https://doi.org/10.1080/10668920490467224

28. Robbins S. B., Oh I.-S., Le H., Button, C. Intervention effects on college performance and retention as mediated by motivational, emotional, and social control factors: Integrated meta-analytic path analyses. Journal of Applied Psychology. 2009. Vol. 94, no. 5. P. 1163-1184. https://doi.org/10.1037/a0015738.

29. Robert E. R., Thomson G. Learning assistance and the success of underrepresented students at Berkeley. Journal of

Developmental Education. 1994. Vol. 17, no. 3. P. 4-15.

https://www.proquest.com/openview/e4125c1230bf9427c776703dceca505d/1?pq- origsite=gscholar&cbl=2030483

30. Simpson M. L., Hynd C. R., Nist S. L., Burrell K. I. College academic assistance programs and practices. Educational Psychology Review. 1997. No. 9. P. 39-87. https://link.springer.com/article/10.1023/A:1024733706115

31. Stassen M. L. Student outcomes: The impact of varying living-learning community models. Research in Higher Education. 2003. Vol. 44, no. 5. P. 581-613. https://link.springer.com/article/10.1023/A:1025495309569

32. Steingass S. J., Sykes S. Centralizing advising to improve student outcomes. Peer Review. 2008. Vol. 10, no. 1. P. 18-20. https://link.gale.com/apps/doc/A179404433/AONE?u=anon~228f4d8e&sid=googleScholar&xid=210c8061.

33. Stern S. LACS: Helping students through. Los Angeles: University of California at Los Angeles. 2001. https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED455901.pdf

34. Sullivan Т.А. The Role of Tutoring at a Campus Student Success Center and Student Perceptions of Academic Success. Dissertation... Doctor of Education. Valdosta, US, 2015. 136 p.

35. Tinto V. Leaving College: Rethinking the Causes and Cures of Student Attrition. Chicago, IL: University of Chicago Press. 1993. 312 p.

36. Truschel J., Reedy D. L. National survey - What is a Learning Center in the 21st Century? Learning Assistance Review. 2009. Vol. 14. P. 9-22. https://eric.ed.gov/?id=EJ839147

37. University of North Carolina-Greensboro. Learning Assistance Center data. 2010. http://success.uncg.edu/lac/outcomes.



References

1. Bratko M. Tekhnolohii pidtrymky zdobuvachiv osvity v tsentrakh akademichnoho uspikhu v universytetakh SShA.

Pedahohichna osvita: teoriia i praktyka. Psykholohiia. Pedahohika. 2022. № 38 (2). P. 6-13.

https://doi.org/10.28925/2311-2409.2022.38

2. Bratko M. Akademichnyi kouchynh: zmist poniattia ta sutnist diialnosti. Pedahohichna osvita: Teoriia i praktyka. Psykholohiia. 2022. № 37. P. 6-13. tps://doi.org/10.28925/2311-2409.2022.371

3. Tsymbaliuk S. Osoblyvosti diialnosti tsentriv akademichnoho uspikhu v universytetakh SShA. Osvitolohichnyi dyskurs. 2023a. № 2(41). P. 307-324. https://doi.org/10.28925/2312-5829.2023.215

4. Tsymbaliuk S. Doslidzhennia diialnosti tsentriv akademichnoho uspikhu (academic success centers) v universytetakh

SShA: bazovi poniattia. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk. 2023b. № 67 (2). P. 372-379.

https://doi.org/10.24919/2308-4863/67-2-56

5. Arendale D. R. A glossary of developmental education and learning assistance terms. Journal of College Reading and Learning. 2007. No 38. P. 10-34. https://doi.org/10.1080/10790195.2007.10850202

6. Arendale D. R. Access at the Crossroads: Learning Assistance in Higher Education: ASHE Higher Education Report. Vol.35, no. 6. John Wiley & Sons, San Francisco. Calif., 2010. xvi, 152 p. https://doi.org/10.1002/aehe.3506

7. Arendale D. R. Mainstreamed academic assistance and enrichment for all students: The historical origins of learning assistance centers. Journal for Educational Reform. 2004. Vol. 9, no. 4. P. 3-21. https://hdl.handle.net/11299/200364

8. Bailey G. Comprehensive Learning Assistance Center Strategies for Dealing with Unprecedented Change during COVID- 19. The Learning Assistance Review. 2020. Vol. 25, special issue. P. 3-19.

9. Boughan K. The academic impact of student support services program participation in fiscal year 1996. Program evaluation (Report No. PE97-2). Largo, MD: Prince Georges Community College, Office of Institutional Research and Analysis. 1996. Retrieved from ERIC database. (ED423917)

10. Bui Khanh Van T. First-generation college students at a four-year university: background characteristics, reasons for pursuing higher education, and first-year experiences. College Student Journal. 2002. Vol. 36, no. 1. P. 3+. https://link.gale.com/apps/doc/A85007762/AONE?u=anon~ca1d21b4&sid=googleScholar&xid=2eff6f25.

11. Calderwood B. J. Learning center issues, then and now: An interview with Frank Christ. Journal of Developmental Education. 2009. Vol. 32, no. 3. P. 24-27. https://eric.ed.gov/?id=EJ868670

12. Consolvo C. Building student success through enhanced, coordinated student services. Journal of College Student Development. 2002. No.43. P. 284-287. https://psycnet.apa.org/record/2002-02165-008

13. Dvorak J. Managing tutoring aspects of the learning assistance center. Research for Educational Reform. 2004. Vol. 9, no. 4. P. 39-51. http://connection.ebscohost.com/c/artides/15455953/managing-tutoring-aspects-learning- assistance-center

14. Dykshoorn S. Learning achievement center: Budget crunches and resource sharing. Community and Junior College Libraries. 2001. Vol.10, no. 3. P. 55-60. https://doi.org/10.1300/J107v10n03_08

15. Enright G. College learning skills: Frontierland origins of the learning assistance center. College Learning Skills Today

and Tomorrowland: Proceedings of the Annual Conference of the Western College Reading Association, Anaheim, Calif., March 20-22, 1975 / ed. by Roy Sugimoto. Taylor & Francis. 1975. Vol. 8. P. 81-92.

https://doi.org/10.1080/24699365.1975.11669555

16. Franklin D. An Analysis of Program Evaluation in Community College Learning Assistance Centers: Dissertation... Doctor of Education. Normal, US, 2014. 131 p.

17. Franklin D., Blankenberger B. Program Evaluation of Community College Learning Assistance Centers: What Do LAC

Directors Think? Community College Review. 2016. Vol. 44, no. 1. P. 3-25.

https://doi.org/10.1177/0091552115609998

18. Fullmer P. Assessment of tutoring laboratories in a learning assistance center. Journal of College Reading and Learning. 2012. No. 42. P. 67-89. https://doi.org/10.1080/10790195.2012.10850355

19. Gribbons B. C., Dixon, P. S. Tutoring/learning/computer center retention & success spring 2001. Report by Institutional Development and Technology, College of the Canyons, Santa Clarita, CA. 2001. 15 p.

20. Hadwin A. F., & Winne, P. H. Study strategies have meager support: A review with recommendations for implementation. The Journal of Higher Education. 1996. No. 67. P. 692-715. https://doi.org/10.1080/00221546.1996.11774821

21. Laughlin T., Randolph L. Stories from the Texas A&M University Academic Success Center: Levity during COVID-19. The

Learning Assistance Review. 2020. Vol. 25, special issue. P. 129-132.

https://nclca.wildapricot.org/resources/Documents/Publications/TLAR/Issues/25_Special.PDF

22. Maxwell M. Improving student learning skills: A comprehensive guide to successful practices and programs for increasing the performance of underprepared students. San Francisco, CA: Jossey Bass. 1979. XX, 518 p.

23. Maxwell M. What Are the Functions of a College Learning Assistance Center? Information Analyses. 1997. P. 1-16. https://eric.ed.gov/?id=ED413031

24. McDaniel N., James J. B., Davis G. The student success center at Auburn University. About Campus. 2000. Vol. 5, no. 1. P. 25-28. https://doi.org/10.1177/108648220000500106

25. NADE Self-Evaluation Guides: Models for Assessing Learning Assistance/Developmental Education Programs: Tutoring Services, Adjunct Instructional Programs, Developmental Coursework Programs, Program Factors Influencing the Teaching/Learning Process / ed. by S. Clark-Thayer. Clearwater, FL: H&H Publishing Co. 1995. 179 p.

26. Pascarella E. T., Terenzini P. T. How college affects students: A third decade of research. Vol. 2. San Francisco: Jossey- Bass. 2005. XVIII, 827 p.

27. Perin D. Remediation beyond developmental education: The use of learning assistance centers to increase academic preparedness in community colleges. Community College Journal of Research and Practice. 2004. Vol. 28, no. 7. P. 559582. https://doi.org/10.1080/10668920490467224

28. Robbins S. B., Oh I.-S., Le H., Button, C. Intervention effects on college performance and retention as mediated by motivational, emotional, and social control factors: Integrated meta-analytic path analyses. Journal of Applied Psychology. 2009. Vol. 94, no. 5. P. 1163-1184. https://doi.org/10.1037/a0015738.

29. Robert E. R., Thomson G. Learning assistance and the success of underrepresented students at Berkeley. Journal of

Developmental Education. 1994. Vol. 17, no. 3. P. 4-15.

https://www.proquest.com/openview/e4125c1230bf9427c776703dceca505d/1?pq- origsite=gscholar&cbl=2030483

30. Simpson M. L., Hynd C. R., Nist S. L., Burrell K. I. College academic assistance programs and practices. Educational Psychology Review. 1997. No. 9. P. 39-87. https://link.springer.com/article/10.1023/A:1024733706115

31. Stassen M. L. Student outcomes: The impact of varying living-learning community models. Research in Higher Education. 2003. Vol. 44, no. 5. P. 581-613. https://link.springer.com/article/10.1023/A:1025495309569

32. Steingass S. J., Sykes S. Centralizing advising to improve student outcomes. Peer Review. 2008. Vol. 10, no. 1. P. 18-20. https://link.gale.com/apps/doc/A179404433/AONE?u=anon~228f4d8e&sid=googleScholar&xid=210c8061.

33. Stern S. LACS: Helping students through. Los Angeles: University of California at Los Angeles. 2001. https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED455901.pdf

34. Sullivan T.A. The Role of Tutoring at a Campus Student Success Center and Student Perceptions of Academic Success. Dissertation... Doctor of Education. Valdosta, US, 2015. 136 p.

35. Tinto V. Leaving College: Rethinking the Causes and Cures of Student Attrition. Chicago, IL: University of Chicago Press. 1993. 312 p.

36. Truschel J., Reedy D. L. National survey - What is a Learning Center in the 21st Century? Learning Assistance Review. 2009. Vol. 14. P. 9-22. https://eric.ed.gov/?id=EJ839147

37. University of North Carolina-Greensboro. Learning Assistance Center data. 2010. http://success.uncg.edu/lac/outcomes.

Размещено на Allbest.ru

...