Результати дослідження компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури та спорту у професійному спілкуванні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського

Результати дослідження компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури та спорту у професійному спілкуванні

Карпілянський Дмитро Анатолійович кандидат психологічних наук, доцент, кафедра фізичного виховання, спорту та здоров'я людини навчально- наукового гуманітарного інституту, завідувач кафедрою,

Петров Едуард Валерійович заслужений тренер УРСР, кафедра фізичного виховання, спорту та здоров'я людини навчально-наукового гуманітарного інституту, викладач

Шевченко Олена Леонідівна кафедра фізичного виховання, спорту та здоров'я людини навчально-наукового гуманітарного інституту, викладач

Анотація

У статті показані результати емпіричного дослідження рівня компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту у професійному спілкуванні. Встановлено, що у процесі навчання, виробничої практики та повсякденної діяльності у багатьох випадках від студентів вимагається виявлення високорозвиненої компетентності у професійному спілкуванні як складової професійної приналежності, способу ефективної взаємодії з колегами та знайомими. Виявлено, що студенти виділяють значну кількість ситуацій в яких вони відчувають брак комунікативних знань, умінь та навичок професійного спілкування. Визначено обставини за яких у студентів різних форм навчання найбільше актуалізується потреба у компетентному професійному спілкуванні.

Визначено ставлення студентів до різних форм цілеспрямованого розвитку компетентності у професійному спілкуванні. Виявлено особистісні якості студентів нерозвиненість яких заважає ефективному професійному спілкуванню. Встановлено найбільш актуальні, на думку студентів, знання та уміння необхідні їм для компетентного професійного спілкування.

Виявлено, що серед найбільш прийнятних форм розвитку компетентності у професійному спілкуванні студенти надають перевагу спеціальним тренінгам. Найнижче вони оцінюють свою готовність самостійно працювати над підвищенням рівня своєї компетентності у професійному спілкуванні. Виділено три потенціали розвиненої компетентності студентів у професійному спілкуванні: особистісний, теоретико-методичний, практичний.

За результатами дослідження зроблено висновки про те, що виходячи із реального стану розвитку компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури та спорту у професійному спілкуванні для них необхідно створювати додаткові можливості для її подальшого розвитку в умовах навчання у закладі вищої освіти.

Ключові слова: професійне спілкування, компетентність у професійному спілкуванні, особисті якості, ситуації спілкування, знання, уміння, навички. компетентність професійний спілкування

Karpilyanskyi Dmytro Anatoliyovych Ph.D. in Psychology, Associate Professor, Department of Physical Education, Sports, and Human Health of the Educational and Scientific Institute of Humanities, Head of the Department, Taurida National University named after V. I. Vernadsky, Kyiv

Petrov Eduard Valeriyovych Honored Coach of the Ukrainian SSR, Department of Physical Education, Sports, and Human Health of the Educational and Scientific Institute of Humanities, Lecturer, Taurida National University named after V. I. Vernadsky, Kyiv,

Shevchenko Olena Leonidivna Department of Physical Education, Sports, and Human Health of the Educational and Scientific Institute of Humanities, Lecturer, Taurida National University named after V. I. Vernadsky, Kyiv

RESULTS OF THE COMPETENCE STUDY FUTURE SPECIALISTS IN PHYSICAL CULTURE AND SPORTS IN PROFESSIONAL COMMUNICATION

Abstract

The article presents the results of an empirical study on the level of competence in professional communication among future specialists in physical education and sports. It has been established that during the education process, production practice, and everyday activities, students are often required to demonstrate a highly developed competence in professional communication as part of their professional identity and as a way of effectively interacting with colleagues

and acquaintances. It was discovered that students identify a significant number of situations in which they feel a lack of communicative knowledge, skills, and abilities for professional communication. The circumstances under which students from different forms of education most acutely feel the need for competent professional communication have been determined.

The attitudes of students towards different forms of targeted development of competence in professional communication have been identified. Personal qualities of students whose underdevelopment hinders effective professional communication have been revealed. The most relevant knowledge and skills that students believe they need for competent professional communication have been established.

It was found that among the most acceptable forms of developing competence in professional communication, students prefer specialized training. They rate their readiness to independently work on increasing their level of competence in professional communication the lowest. Three potentials of developed competence in students' professional communication have been highlighted: personal, theoretical-methodological, and practical.

Based on the research results, it was concluded that given the current state of competence development in future specialists in physical education and sports in professional communication, it is necessary to create additional opportunities for its further development in the context of higher education.

Keywords: professional communication, competence in professional communication, personal qualities, communication situations, knowledge, skills, abilities.

Постановка проблеми. Інтеграція нашої країни до європейського освітнього та культурного простору висуває на передній план проблему адаптації молодого фахівця до умов професійної діяльності та професійного середовища і в Україні, і за кордоном. Для того щоб заявити про себе як фахівця, переконливо продемонструвати свої переваги над конкурентами, спеціалісти у сфері фізичної культури і спорту повинні вміти презентувати свій професіоналізм. Для виконання цього завдання молоді фахівці повинні оволодіти головним інструментом - професійним спілкуванням. Стрімкий розвиток інформаційних та комунікативних технологій не зменшує значення безпосереднього міжособистісного спілкування у професійній взаємодії. Основи компетентності фахівця у галузі фізичного виховання та спорту у професійному спілкуванні закладаються під час навчання у закладі вищої освіти. Проте, як свідчить практика у багатьох студентів наявні певні труднощі у професійному спілкуванні. Водночас, проблема компетентності майбутніх фахівців у сфері фізичного виховання та спорту залишається дослідженою недостатньо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У науковій літературі відсутнє однозначне розуміння співвідношення понять «спілкування» і

«комунікація», їх зміст трактується по-різному. Аналіз літератури дозволив визначити три підходи до питання про співвідношення і взаємозв'язок цих понять: поняття «комунікація» більш широке, ніж поняття «спілкування», ці поняття тотожні, поняття «комунікація» складова поняття «спілкування». Наявність проблем з визначенням співвідношення поняття «спілкування» з поняттями «комунікація» та «діяльність» спричиняє труднощі у визначенні його дефініції. Наслідком відсутності загальноприйнятого визначення поняття «спілкування» є відсутність загальноприйнятого визначення поняття «професійне спілкування». За результатами аналізу наукової літератури Г. Є. Улунова робить висновок про відсутність єдиного підходу до визначення поняття «професійне спілкування», невизначеність щодо співвідношення понять «професійне спілкування» та «ділове спілкування», типологічну, структурну та функціональну невизначеність професійного спілкування [1].

Виходячи із зазначеного в основу дослідження компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури та спорту у професійному спілкуванні було покладено такі методологічні положення: спілкування - це, сторона спільної діяльності двох та більше індивідів, яка характеризується комунікацією, інтеракцією та перцепцією; професійне спілкування, як складова ділового спілкування - це, процес встановлення і підтримання професіоналом взаємодії спрямованої на досягнення професійно значимих для нього цілей, створення умов для виконання поставлених перед ним завдань.

Мета статті полягає в ознайомленні з результатами емпіричного дослідження рівня компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури та спорту у професійному спілкуванні проведеного на базі кафедри фізичного виховання, спорту та здоров'я людини навчально-наукового гуманітарного інституту Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського.

Виклад основного матеріалу. Емпіричне дослідження стану і динаміки розвитку компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури та спорту у професійному спілкуванні проводилося шляхом групового інтерв'ю та анкетного опитування. За результатами інтерв'ю було розроблено анкету з вивчення стану і динаміки розвитку компетентності студентів у професійному спілкуванні.

Групове інтерв'ю здійснювалося за спеціально підготовленими питаннями щодо проблем студентів у професійному спілкуванні. У груповому інтерв'ю, яке проводилося після закінчення виробничої практики взяли участь 12 студентів, які навчаються за спеціальністю 017 «Фізична культура і спорт» на денній формі навчання за освітнім рівнем бакалавр. Аналіз результатів групового інтерв'ю виявив гостру потребу у підвищенні компетентності студентів у професійному спілкуванні. Зокрема, результати групового інтерв'ю свідчать, що:

Студенти відчувають труднощі у професійному спілкуванні:

під час проходження практики - 44% учасників групового інтерв'ю;

під час навчальних занять - 38%;

під час спілкування з іншими студентами - 17%;

під час спілкування зі студентами інших профільних ЗВО - 65%;

при розв'язанні конфліктів - 57%;

у інших ситуаціях - 15%.

У процесі професійного спілкування студенти найчастіше відчувають труднощі:

а) через брак спеціальних знань - 55% учасників групового інтерв'ю (з інтерпретації ситуації; визначення стратегії ведення діалогу, визначення тактики спілкування, визначення психологічного портрета партнера по спілкуванню, вибору оптимальних способів впливу на нього та ін.);

б) через відсутність спеціальних умінь - 65% (у встановленні психологічного контакту, створенні атмосфери довіри, використанні контраргументів, емпатичного слухання та ін.).

Студент вважає, що йому необхідні якості успішного комунікатора - 60% учасників групового інтерв'ю (гнучкий стиль спілкування, гнучкість розуму - інтелектуальна лабільність, емоційна стійкість, витривалість та ін.);

Студент відчуває потребу в цілеспрямованому розвитку компетентності у професійному спілкуванні - 70% учасників групового інтерв'ю.

Компетентність у професійному спілкуванні слід розвивати: під час занять у ЗВО - 45% учасників групового інтерв'ю; на спеціальних тренінгах - 65%;

під час виробничої практики - 60%; шляхом самоосвіти - 40%; інше - 20%.

За результатами узагальнення отриманих даних для вивчення компетентності студентів у професійному спілкуванні (КПС) було розроблено анкету. У пілотажному дослідженні взяло участь 33 студенти, які навчаються на денній та заочній формі навчання за спеціальністю 017 «Фізична культура і спорт» бакалаврського рівня освіти. Вік респондентів становив від 17 до 26 років.

Аналіз результатів пілотажного анкетування дозволив виявити особистісні якості, які набувають базового значення для розвитку КПС. На думку студентів, крім здатності обирати прийнятний стиль спілкування залежно від типу тієї або іншої ситуації, істотну роль в ефективності комунікації відіграють також інтелектуальна лабільність, емоційна стійкість та фізична витривалість.

Більшість респондентів відзначили дефіцит вказаних якостей особистості, що заважає розвивати КПС у процесі навчання і особистісного самовдосконалення (табл. 1).

Таблиця 1

Особистісні якості, необхідні для ефективної комунікації

Зокрема, було виявлено, що, на думку студентів, для того щоб вважатися компетентним у професійному спілкуванні серед інших характеристик необхідно оволодіти специфічними знаннями та уміннями: з організації ефективної комунікації і ведення переговорів; з використання у професійній взаємодії оптимальних стратегій, психотехнік і прийомів впливу на партнера зі спілкування, а також зі складання його психологічного портрету. У таблиці 2 ці знання і уміння розташовані за рівнем їх важливості, на думку студентів.

Таблиця 2

Знання і уміння, необхідні для ефективної комунікації

Як видно з табл. 2 на першому місці студенти розташували знання і уміння складати психологічний портрет партнера зі спілкування; на другому та третьому місцях - знання і уміння обирати оптимальну стратегію і тактику спілкування в ситуаціях професійної взаємодії, що найбільш часто зустрічаються, і на четвертому - уміння безпосередньо організувати спілкування.

При аналізі потреб в розвитку навичок ефективної комунікації у студентів в різних ситуаціях професійного спілкування було виявлено їх істотний брак. Найбільш затребуваними і в той же час найменш розвиненими у студентів навичками професійного спілкування виявилися навички встановлення емпатичних відносин з партнерами, встановлення з ними психологічного контакту, підвищення рівня довіри у відносинах, переконанні опонентів, пошуку та використанні контраргументів (табл. 3).

Таблиця 3

Навички, необхідні для ефективної комунікації

Аналіз відповідей студентів на запитання анкети щодо найбільш ефективних, на їх думку, форм і методів розвитку КПС, дозволив встановити, що найбільш пріоритетними з них вважаються: практичні заняття з аналізу реальних ситуацій; ділові ігри і тренінги; відеотренінг спілкування; навчальні семінари; консультування у фахівців. Для розвитку КПС у розпорядженні будь якого закладу вищої освіти (ЗВО) є достатня кількість форм і методів навчання, найбільш ефективними з них, на думку студентів, є практичні заняття з аналізу реальних ситуацій, ділові ігри і тренінги. Усі ці форми навчання можуть бути використані в освітньому процесі.

На основі аналізу результатів пілотажного анкетування студентів також встановлено, що потреба в розвиненій КПС актуалізується у них, в першу чергу, в ситуаціях спілкування з фахівцями під час виробничої практики та при необхідності розв'язувати конфліктні ситуації під час навчання та у повсякденному житті. Пілотажне дослідження дозволило апробувати і допрацювати анкету для поглибленого вивчення стану і динаміки розвитку КПС у студентів. Студенти були розділені на групи відповідно до форми навчання: денної та заочної. Такий розподіл обґрунтовується тим, що через більшу залученість до професійної діяльності, у студентів заочної форми навчання виникає значно більше ситуацій, які потребують прояву КПС. Всього у дослідженні взяло участь 79 студентів.

В результаті анкетування було виявлено, що респонденти виділяють значну кількість ситуацій в яких вони відчувають брак комунікативних знань, умінь та навичок професійного спілкування. В цілому їх можна об'єднати у три основні групи (за частотою прояву): до першої з них слід віднести усі випадки розв'язання конфліктних ситуацій, до другої - випадки ведення переговорів, до третьої - організаторську діяльність.

Самооцінка респондентами рівня КПС за 10-бальною шкалою показала, що студенти денної форми навчання оцінюють свою підготовленість на 4,6 балу, а студенти заочної форми навчання - на 6,4 балу. Було з'ясовано реальний досвід ефективної комунікації студентів в основних видах ситуацій професійного спілкування.

Таблиця 4.

Наявний досвід ефективного професійного спілкування

Виявлено, що у студентів денної форми навчання потреба у прояві КПС найбільше актуалізується при необхідності ведення переговорів з адміністрацією ЗВО, викладачами та у повсякденній діяльності та менше актуалізується в ситуаціях організаторської діяльності. Для студентів заочної форми навчання найбільша потреба у КПС виникає при необхідності розв'язувати конфліктні ситуації на роботі, а також при веденні переговорів у повсякденній діяльності.

Результати анкетування засвідчили, що цілеспрямовано КПС розвивала незначна кількість респондентів (табл. 5). З наведених даних стає очевидним, що більшість студентів саморозвитком КПС не займалися, хоча й відчували у цьому гостру необхідність, яка періодично актуалізувалася в тих або інших ситуаціях навчання, виробничої практики та повсякденного життя. За результатами анкетного опитування виявлено, що за 4-бальною шкалою потреба у підвищенні рівня КПС оцінена: студентами денної форми навчання на 3,1 балу, а студентами заочної форми навчання на 3,4 балу, тобто має незначні відмінності.

Таблиця 5

Форми цілеспрямованого розвитку КПС

У відповідях на запитання «Нерозвиненість яких особистісних якостей заважає ефективній комунікативній взаємодії?», респондентами обох вибірок у більшості своїй було відзначено, що істотні утруднення при спілкуванні в різних ситуаціях вони відчувають через нерозвиненість комунікабельності, лабільності мислення, емоційної стійкості та витривалості (табл. 6).

Таблиця 6

Якості особистості, які потребують розвитку

За результатами аналізу даних обох вибірок можна зробити висновок про нагальну необхідність цілеспрямованого розвитку у студентів, особистісних якостей, зазначених у таблиці 6 оскільки особистісний потенціал конкретного студента значно впливає на розвиток його КПС, успішність оволодіння професією та подальше професійне становлення.

Анкетне опитування дало можливість визначити найбільш затребувані і необхідні для успішного професійного спілкування студентів знання та уміння. (табл. 7). У таблиці ці знання і уміння розташовані у порядку їх важливості на думку респондентів. Слід відзначити, що, незважаючи на різні кількісні показники, цей порядок для обох категорій студентів однаковий. Враховуючи це, можна зробити однозначний висновок про необхідність розвитку вказаних знань і умінь у студентів всіх форм навчання.

Таблиця 7

Знання та уміння, необхідні для компетентного професійного спілкування

Також було досліджено думку студентів щодо навичок, які дозволяють ефективно використовувати техніку та прийоми ефективного професійного спілкування (табл. 8). Респонденти відзначили, що в реальних ситуаціях професійного спілкування на ефективність їхньої комунікації, в першу чергу, впливає нерозвиненість умінь та навичок встановлення психологічного контакту з партнером зі спілкування.

Таблиця 8

Уміння та навички, необхідні для ефективної комунікації

На друге місце респонденти ставлять навички встановлення довірчих взаємин з партнером зі спілкування, на третє - уміння використовувати у спілкуванні контраргументи, на четверте та п'яте місця - техніку переконання партнера зі спілкування, встановлення емпатичних взаємин. Усі опитані називають також і інші комунікації, необхідні для компетентного професійного спілкування, але кількість зроблених виборів значно менша, ніж кількість зазначених умінь та навичок. Для цих умінь та навичок було визначено рангову значущість (згідно з правилами ранжування ознак з однаковими кількісними оцінками). Результати ранжування наведено у таблиці 9

Таблиця 9

Рангова значущість інших умінь та навичок, необхідних для КПС

Результати аналізу анкет також представляють науковий та практичний інтерес для фахівців-психологів і можуть бути використані для розробки розвиваючих навчальних програм з розвитку КПС та психологічної підготовки студентів до професійної діяльності.

За результатами аналізу відповідей на запитання анкети щодо найбільш прийнятних умов для розвитку КПС встановлено, що найбільшу перевагу обидві групи респондентів віддають спеціальним тренінгам (табл. 10).

Таблиця 10

Ставлення до способів розвитку комунікативної компетентності

Через тривалий час дистанційного навчання пов'язаного з пандемією, а потім змішаного навчання пов'язаного з повномасштабною військовою агресією студенти досить критично оцінюють потенціал занять для розвитку КПС. Ще нижче вони оцінюють свою готовність самостійно працювати над підвищенням рівня своєї компетентності у професійному спілкуванні.

Висновки

Таким чином, за даними емпіричного дослідження ситуацій професійного спілкування студентів, які навчаються за спеціальністю 017 «Фізична культура і спорт» встановлено, що у процесі навчання, виробничої практики та повсякденної діяльності у багатьох випадках від них вимагається

виявлення високорозвиненої КПС як складової професійної приналежності, способу ефективної взаємодії з колегами та знайомими.

Високі вимоги до рівня КПС студентів найчастіше пов'язані з необхідністю розв'язання конфліктних ситуацій, ведення переговорів, організаторською діяльністю. Все зазначене дає можливість зробити обґрунтований висновок про те, що рівень розвитку КПС студентів можна вважати показником їх психологічної готовності до майбутньої професійної діяльності та особистісної зрілості.

Проведене анкетне опитування дозволило виявити базовий зміст трьох груп потенціалів розвиненої КПС:

особистісного, який включає такі особистісні характеристики, як професійна спрямованість особистості, інтелектуальна лабільність, комунікабельність, емоційно-вольова стійкість та ін.;

теоретико-методичного, який базується на знаннях та уміннях використовувати стратегію і тактику ефективної комунікації, складати психологічний портрет співрозмовника, знанні психології людини та особливостей її поведінки у стресових ситуаціях та ін.;

практичного, який базується на практичних навичках використання мовних технологій, технік та прийомів встановлення психологічного контакту, невербального та вербального підстроювання, що забезпечують ефективне переконання, контраргументацію, психологічний вплив на співрозмовника, захист від його маніпуляцій та ін.

Виходячи із реального стану розвитку КПС у студентів можна зробити висновок про необхідність створення додаткових можливостей для її подальшого розвитку в умовах навчання у закладі вищої освіти.

Література

1. Улунова Г. Є. Підходи до визначення поняття "професійне спілкування" [Електронний ресурс] / Г. Є. Улунова // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Психологія. - 2011. - № 937, вип. 45. - С. 275-279. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhIPC_2011_937_45_63

References

1. Ulunova, G. Є. (2011). Pldhodi do viznachennja ponjattja «profesijne spdkuvannja» [Approaches to the definition of the concept of "professional communication"]. Vlmik Harkіvs'kogo nactonal'nogo umversitetu ітепі V. N. Karazma. Serija : Psihologj - Bulletin of Kharkiv National University named after V. N. Karazin. Series: Psychology, 937, 45, 275-279. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru/