Модель патріотичного виховання у вищих військових навчальних закладів

Размещено на http://allbest.ru

Національний університет оборони України

Модель патріотичного виховання у вищих військових навчальних закладів

Думанський Сергій Анатолійович слухач

навчально-наукового інституту воєнної історії

Анотація

У статті проаналізовано модель патріотичного виховання у вищих військових навчальних закладів, адаптованої до потреб та викликів сучасності, з метою формування професійно підготовлених та морально стійких військових фахівців.

Доведено, що модель є ефективною візуальною та абстрактною конструкцією для представлення педагогічних процесів. У роботі обгрунтовано важливість системного, діяльнісного, аксіологічного, культурологічного та історичного підходів у патріотичному вихованні. Наведено детальний аналіз кожного блоку моделі, включаючи цільовий, оціночно-діагностичний, концептуально-проєктувальний, організаційний та результативний аспекти. Значний акцент зроблено на практичне застосування розробленої моделі, що включає навчальні та виховні заходи, спрямовані на формування патріотизму та відповідального ставлення до оборони країни серед курсантів військових навчальних закладів.

Сформовані висновки, які полягають в тому, що у контексті розробки системи патріотичного виховання в умовах збройної агресії РФ, створено комплексну модель, призначену для курсантів вищих військових навчальних закладів. патріотизм україна курсант військовий навчальний

Основою цієї моделі є розроблені критерії та показники, які відповідають загальноприйнятим методам оцінки рівня патріотизму.

Ця модель включає в себе декілька ключових елементів, кожен з яких відіграє важливу роль у формуванні патріотичних цінностей серед курсантів. Вона передбачає не лише теоретичне навчання, але й практичні заходи, які дозволяють курсантам краще зрозуміти і відчути сутність патріотизму.

Особливістю розробленої моделі є її цілісний підхід до виховання, що враховує різні аспекти особистості та потреби курсантів. Інтеграція цієї моделі у навчальний процес дозволяє не лише навчити, але й сформувати глибоке розуміння патріотичних цінностей.

Перспективи подальших розвідок полягає у дослідженні виховання з культурно-історичними та соціальними аспектами у формуванні особистості курсантів. Такий багатогранний підхід сприятиме розвитку ефективної та адаптованої моделі патріотичного виховання, яка відповідатиме сучасним викликам та потребам вищих військових навчальних закладів.

Ключові слова: патріотичне виховання, модель, моделювання, інтеракція, психолого-педагогічні умови.

Abstract

Model of patriotic education in higher military educational institutions

Dumanskyi Serhii Anatoliyovych Student of the educational and scientific institute of military history, National University of Defense of Ukraine,

The article analyzes the model of patriotic education in higher military educational institutions, adapted to the needs and challenges of modern times, with the aim of forming professionally trained and morally stable military specialists.

It has been proven that the model is an effective visual and abstract construction for representing pedagogical processes. The work substantiates the importance of systemic, activity, axiological, cultural and historical approaches in patriotic education.

A detailed analysis of each block of the model is presented, including target, evaluation and diagnostic, conceptual and design, organizational and performance aspects. A significant emphasis is placed on the practical application of the developed model, which includes educational and educational measures aimed at the formation of patriotism and a responsible attitude to the defense of the country among cadets of military educational institutions.

The conclusions were formed, which are that in the context of developing a system of patriotic education in the conditions of armed aggression of the Russian Federation, a complex model designed for cadets of higher military educational institutions was created. The basis of this model is developed criteria and indicators that correspond to generally accepted methods of assessing the level of patriotism.

This model includes several key elements, each of which plays an important role in the formation of patriotic values among cadets. It involves not only theoretical training, but also practical activities that allow cadets to better understand and feel the essence of patriotism.

The peculiarity of the developed model is its holistic approach to education, which takes into account various aspects of the personality and needs of cadets. The integration of this model into the educational process allows not only to teach, but also to form a deep understanding of patriotic values.

Prospects for further research are the study of education with cultural- historical and social aspects in the formation of the personality of cadets. Such a multifaceted approach will contribute to the development of an effective and adapted model of patriotic education that will meet the modern challenges and needs of higher military educational institutions.

Keywords: patriotic education, model, modeling, interaction,

psychological and pedagogical conditions.

Вступ

Постановка проблеми. В контексті зростаючої геополітичної нестабільності та військових конфліктів, питання формування високоморальних військових фахівців через систему патріотичного виховання набуває особливої вагомості. Патріотичне виховання виступає як фундаментальний фактор у зміцненні обороноздатності національної безпеки та підготовки військового кадру.

В контексті цього дослідження виникає необхідність удосконалення методологічних та практичних підходів до патріотичного виховання в вищих військових навчальних закладах. Основним завданням є визначення ефективних стратегій та методик, які сприяли б формуванню глибокої усвідомленої патріотичної свідомості та відданості серед курсантів. Важливо враховувати сучасні освітні інновації та технології, які могли б посилити вплив патріотичного виховання на розвиток професійних і моральних якостей майбутніх офіцерів.

Таким чином, наукова проблематика полягає у розробці комплексної, адаптованої до сучасних реалій моделі патріотичного виховання, яка б враховувала особливості психологічного, морального та професійного розвитку військових кадрів у контексті національної безпеки та оборони.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Обґрунтування методу моделювання надано в роботах В. Нікандрова, С. Максименка, Н. Мілорадової, О. Осадчука. Зазначається, що моделювання є засобом вивчення явищ, процесів чи систем шляхом побудови та дослідження їх моделей.

З огляду на виклики сучасності, у контексті патріотичного виховання студентів вищих військових навчальних закладів, останнім часом пропонується ряд цікавих та перспективних моделей, що включає модель програмно-діагностичного супроводу військово-патріотичного виховання молоді на бойових традиціях від С. Томіліної [16], а також модель патріотичного виховання майбутніх офіцерів на основі системно- діяльнісного підходу від С. Фоменка [13] та інших. Ця позитивна тенденція виявляється у безперервному пошуку, розробці та впровадженні моделей різних форм патріотичного виховання для різних категорій громадян, зокрема, наголошуючи на культурно-історичному компоненті як ключовому елементі формування патріотів.

Для активного впровадження патріотичного виховання студентів у вищих військових навчальних закладах, на тлі збройної агресії РФ проти України, виникає необхідність розгляду та удосконалення існуючих моделей.

Мета статті - проаналізувати модель патріотичного виховання, адаптованої до потреб та викликів сучасності, для вищих військових навчальних закладів, з метою формування професійно підготовлених та морально стійких військових фахівців.

Виклад основного матеріалу

У контексті наукового пізнання, модель можна розуміти як візуальне представлення певного процесу, об'єкта або феномену, що є предметом наукових досліджень; як абстрактну (наприклад, математичну) конструкцію; або як наукову парадигму в філософії, яка означає систему концептуальних уявлень, що панують у певний період розвитку науки [1]. Модель може бути також уявною або матеріально реалізованою системою, яка відображає або відтворює об'єкт дослідження, дозволяючи отримувати нові знання про цей об'єкт [11].

Важливо розрізняти різні аспекти моделювання, оскільки воно є ключовим елементом у наукових дослідженнях, використовуючись як для представлення об'єктів та процесів, так і для перевірки теоретичних положень [9]. Це часто єдиний метод для вирішення складних науково- технічних та соціальних проблем.

Модель, як правило, служить зразком для організації дослідницької роботи, маючи на меті досягнення поставлених цілей. В науці існує безліч класифікацій моделей. Наприклад, О. Галян [4, с. 44] пропонує послідовний підхід до моделювання, що включає визначення основи діяльності, опис об'єкта дослідження, формулювання завдань, конструкцію моделі, аналіз її валідності, застосування у експерименті та інтерпретацію результатів.

Окремо слід виділити етапи моделювання, кожен з яких відіграє свою роль у процесі дослідження. Ці етапи включають розробку та проєктування моделі, її дослідження та аналіз, екстраполяцію отриманої інформації та практичну перевірку моделі. В цілому, моделювання має структуру, що відповідає загальній структурі цілісного процесу, включаючи мету, завдання, зміст, форми, методи, засоби та аналіз результатів.

У контексті процесного підходу та особливостей виховної роботи в умовах вищого військового навчального закладу, було враховано ключові аспекти системного, діяльнісного, аксіологічного, культурологічного та історичного підходів для оптимального розвитку патріотизму серед курсантів. У структуру нашої моделі патріотичного виховання входять наступні блоки: цільовий, оціночно-діагностичний, концептуально-проєктувальний, організаційний, результативий (рис. 1.).

Рис. 1 Модель патріотичного виховання у вищих військових навчальних закладів.

Сформована на основі джерел [4; 5; 8; 10].

Отже, розглянемо кожен блок цієї моделі патріотичного виховання курсантів більш детально [3; 5, с. 431]. Цільовий блок відіграє ключову системоутворюючу роль, встановлюючи керівні принципи для функціонування всієї системи патріотичного виховання. Основним елементом цього блоку є визначення мети патріотичного виховання курсантів.

Цей блок присвячено аналізу та обґрунтуванню використання різних підходів у психології, зокрема системного, діяльнісного, аксіологічного, культурологічного та історичного. Особлива увага приділяється системному підходу у дослідженні патріотизму, який вже застосовували видатні вчені як В. Семиченко [12]. Цей підхід акцентує на значенні взаємодії особистості з її оточенням.

Згідно з системним підходом, ключовою є інтеракція, яка є основою будь-якої психологічної системи. Важливим є також аналіз на декількох рівнях, систематизація даних, встановлення зв'язків та розробка концептуальних засад, що об'єднують різні психологічні дисципліни. Основні принципи системного підходу охоплюють цілісність, яка відображає залежності в системі; структурність, що дозволяє аналізувати систему через її внутрішні зв'язки; взаємозалежність внутрішніх і зовнішніх факторів; ієрархічність, яка включає різні рівні системи; та множинність уявлень системи, включаючи її історизм [5, с. 431].

У контексті патріотичного виховання курсантів застосування системного підходу включає розробку цілей, підготовку фахівців, визначення змісту патріотичної діяльності, використання методів і засобів навчання, а також встановлення відносин між учасниками освітнього процесу та створення відповідного інформаційного середовища. Також важливою є роль управлінської діяльності керівного складу освітніх закладів для забезпечення ефективності виховного процесу.

Паралельно з цим, діяльнісний підхід в патріотичному вихованні акцентує на важливості діяльності як ключової умови розвитку особистості. Вивченням цього підходу займалися такі українські науковці, як Г. Атанов, І. Бех, Н. Гузій, Б. Сусь.

Сучасне визначення діяльності, яке можна знайти у «Психологічній енциклопедії» описує її як активність, спрямовану на взаємодію з навколишнім середовищем для задоволення власних потреб. У цій структурі розрізняють мотиваційний компонент, що включає потреби, цілі, мотиви та засоби, та операційний компонент, що складається з дій та операцій. Також виділяють три основні види людської діяльності: гру, навчання та працю [11].

У контексті діяльнісного підходу, ключовим аспектом визнається створення умов, що сприяють розкриттю позитивного потенціалу тих, хто займається навчанням. Це означає підтримку постійного самовдосконалення, відкритості до нових знань і досвіду, а також забезпечення задоволення від процесу саморозвитку, включаючи розвиток професійних навичок та особистісних якостей.

Застосування цього підходу у контексті патріотичного виховання курсантів включає організацію їх діяльності з акцентом на патріотичні мотиви, інтереси та життєві плани, а також розуміння значення патріотичного виховання у їх особистісному розвитку.

Аксіологічний підхід, який розвивали вчені, такі як С. Рубінштейн [15], Б. З. Карпенко [6], А. Фурман [14] та інші, концентрується на ролі цінностей у житті людини. Цей підхід вважає цінності фундаментальними для розуміння особистості та її поведінки.

Специфіка аксіологічного підходу полягає у спрямуванні діяльності на гуманістичний розвиток особистості, виходячи з того, що кожний учасник процесу є активним та ціннісно-мотивованим суб'єктом. Головною метою вважається розкриття цінностей як ключових характеристик особистості [2, с. 122].

Виховання патріотизму передбачає зосередження на ціннісних орієнтаціях, які визначають формування особистості та її вибір. Ціннісні орієнтації виникають у контексті широкого спектра соціальних умов і визначають значущість різних аспектів реальності та культури для індивіда [14]. Ці орієнтації слід розглядати як стабільну систему, що відображається в здатності особи до глибокого переживання та усвідомлення значущих явищ. Важливим є визнання курсанта як найвищої цінності в освітньому процесі, при цьому ціннісне ставлення до курсанта є ключовим для його розвитку та формування готовності до патріотичної діяльності. Як зазначає А. Мойсіяха «ефективне використання стратегічних комунікацій має потенціал впливу на багатоаспектну безпеку країни, включаючи протидію гібридній війні та дезінформації, підвищення свідомості громадськості про безпекові виклики, зміцнення міжнародного сприйняття та сприяння зовнішньополітичним зусиллям» [9, с.34]. Успішне використання стратегічних комунікацій вимагає системного підходу, включаючи аналіз аудиторії, розробку цільових повідомлень, використання різноманітних каналів комунікації та постійний моніторинг ефективності. Такий підхід може сприяти як зміцненню національної безпеки, так і підтримці патріотичних цінностей у суспільстві.

Ключові аспекти культурологічного та історичного підходів, розвинуті В. Роменцем, Ю. Бойчуком, та іншими, відображають глибоке розуміння виховного процесу. Культурологічний підхід зосереджується на аналізі патріотичної діяльності у вищому військовому навчальному закладі, визначенні її значущості та прогнозуванні динаміки розвитку патріотичного виховання.

Історичний підхід акцентує на аналізі історичних фактів та явищ, об'єктивному оцінюванні психологічних явищ з урахуванням соціальних, культурологічних, евристичних та прогностичних функцій. Він передбачає аналітичність, історизм, наукову об'єктивність у оцінюванні, а також поєднання загальнолюдських та національних цінностей. Цей підхід дозволяє досліджувати емпіричний матеріал, виявляти механізми соціалізації та впливати на процес патріотичного виховання через використання історичного контексту, в тому числі героїчного минулого та традицій Збройних Сил України [5, с. 432].

Сучасна система патріотичного виховання у вищих військових навчальних закладах України, зміцнена відповіддю на виклики російської агресії з 2014 року, зосереджується на цілях, що включають формування патріотичної свідомості і готовності до захисту країни. Згідно з дослідженнями А. Реана і О. Колодія, цілі патріотичного виховання охоплюють зміни в особистості, зокрема розвиток знань про історію, культуру, традиції України, формування почуттів любові та гордості за Батьківщину, а також виховання ціннісного ставлення до неї. Це включає соціалізацію та саморозвиток курсантів, а також підготовку їх до професійної діяльності та оборони країни. Основна мета полягає у формуванні патріотичної свідомості через глибоке розуміння героїчної історії та сучасності України, підготовку до захисту Батьківщини у мирний та воєнний часи [7].

Основними завданнями патріотичного виховання у вищих військових навчальних закладів України включають реалізацію цілеспрямованої державної політики у сфері військово-патріотичного виховання. Це передбачає вдосконалення існуючої системи виховання, її інтеграцію з діяльністю державних і громадських організацій, та активне залучення ресурсів місцевих військових частин.

Основна увага приділяється розвитку курсантів як сучасних громадян-патріотів, здатних до самореалізації та врахування інтересів держави. Важливим аспектом є застосування знань про закони України, історію та традиції країни у повсякденному житті та службі. Також наголошується на важливості виховання національної самосвідомості, толерантності, любові до Батьківщини, моральної та психологічної готовності до захисту країни, а також на формуванні позитивного ставлення до військової служби.

Аналізуючи оціночно-діагностичний блок в контексті розробки системи патріотичного виховання у вищих військових навчальних закладах, наша модель передбачає діагностування початкового рівня патріотизму курсантів, оцінювання їхніх знань історії і традицій держави, та аналіз зібраних даних. Важливим елементом цього процесу є психологічне діагностування, яке включає оцінку здібностей, особливостей та якостей особистості. Визначені методи та методики психодіагностики використовуються для точного та об'єктивного вимірювання і оцінювання індивідуально-психологічних характеристик. Практична сторона психодіагностики полягає у використанні діагностичних методів психологами для вирішення конкретних задач, пов'язаних з особливостями індивідуумів або груп. Діагностування рівня патріотизму є ключовим для оцінки ефективності формувального експерименту і визначення кінцевого результату виховного процесу.

Концептуально-проєктувальний блок створеної моделі патріотичного виховання в вищих військових навчальних закладах спрямований на створення оптимальних психолого-педагогічних умов для розвитку патріотизму серед курсантів. Основним результатом цього блоку є розробка нової програми «Український патріотизм», яка охоплює комплекс заходів для досягнення ключових завдань у сфері виховання патріотизму серед військовослужбовців.

Ця програма має на меті формування та розвиток важливих соціальних цінностей, правових та психологічних знань, військової етики та інших ключових аспектів світогляду військовослужбовців. Вона включає розвиток моральних, психологічних, духовних, фізичних та етичних якостей не тільки в освітньому процесі, але й у позанавчальний час. У зв'язку з цим, заходи структурованої програми інтегровано за наступними компонентами: пізнавальним, ціннісно-мотиваційним і практично-діяльнісним.

Для досягнення мети визначено наступні завдання:

- Зміцнювати любов до Батьківщини, духовні та моральні цінності серед військовослужбовців, а також їхнє шанобливе ставлення до культурної спадщини України, наслідуючи приклади героїзму історичних та сучасних захисників свободи.

- Розповсюджувати знання про бойовий досвід, звитягу, героїзм та традиції братерства.

- Популяризувати історію героїчної боротьби України за незалежність та соборність.

- Пропагувати здоровий спосіб життя серед військовослужбовців та їхніх родин.

- Задовольняти культурні потреби військовослужбовців, організовувати їх дозвілля.

- Виховувати патріотичну свідомість на прикладі життя та подвигів українських захисників.

- Розробляти і впроваджувати інноваційні методи патріотичного виховання, використовуючи сучасні технології.

- Залучати до співпраці представників місцевої влади, ЗМІ, громадських, волонтерських та релігійних організацій.

Ефективне досягнення цієї мети можливе через активне використання культурно-історичних ресурсів регіонів, де дислокуються військові частини. Важливо залучити до цього процесу урядові структури, місцеву владу, ЗМІ, громадські організації, освітні та культурні установи. Це сприятиме активізації патріотичного виховання та виробленню військовослужбовцями необхідних особистісних якостей.

Ця програма являє собою комплекс заходів, спрямованих на вирішення основних завдань патріотичного виховання, і спрямована на формування відповідних світоглядних орієнтацій, ідеалів, принципів та особистісних якостей, які важливі для життя у сучасному демократичному суспільстві та здатності захищати Батьківщину. Система також передбачає розвиток активної громадянської позиції, громадянського самовизначення, морально-психологічних якостей, важливих для відповідального ставлення до долі країни, здатності відстоювати свою точку зору, при цьому поважаючи інші думки.

Ключовими методами у сфері військово-патріотичної роботи є різноманітні підходи до виховання та навчання, що включають: переконання, що полягає в формуванні та зміцненні позитивних переконань та ставлень щодо патріотизму, відповідальності, та відданості через діалог та обмін думками; показ (демонстрування, ілюстрування) та включає використання візуальних та практичних засобів для ілюстрації патріотичних цінностей, історичних подій, героїчних вчинків, забезпечуючи більш глибоке розуміння та емоційне сприйняття; особистий приклад (підкреслення значення особистого прикладу командирів та інших військовослужбовців у формуванні патріотичної поведінки та ставлення).

Щодо форм військово-патріотичної роботи, вони охоплюють різноманітні заходи та активності: бесіда (організація дискусій та обговорень на тему патріотизму, історії, військової етики); вшанування героїв (проведення заходів, присвячених вшануванню героїв-захисників, учасників бойових дій); конференція (організація наукових та практичних конференцій, де обговорюються питання патріотизму, військової історії та культури); дні відкритих дверей військової частини (знайомство з життям та діяльністю військових частин, їх роллю та завданнями); «урок мужності» (освітні заходи, спрямовані на розвиток характеру та відваги); конкурс військово-професійної майстерності (змагання та конкурси для демонстрації та розвитку професійних навичок військовослужбовців); військово-патріотичний фестиваль (культурні та освітні заходи, що поєднують елементи історії, музики, мистецтва та військової традиції); військово-патріотичний збір (організація польових шпиталів, де військовослужбовці можуть практично застосовувати та розвивати свої навички, а також вчитися командній роботі та військовій дисципліні).

Для ефективного впровадження програми патріотичного виховання встановлено, що загальний обсяг навчального процесу включатиме не менше 200 годин, що розділяються на аудиторні (в класі) та позааудиторні (позакласні) заняття. Такий підхід забезпечує гнучкість та різноманітність у процесі навчання.

Додатково, 6 залікових годин виділено для спеціальних оціночних заходів, які дозволять виміряти ефективність програми та досягнення поставлених цілей. Це може включати тести, письмові роботи, практичні завдання чи інші форми оцінювання.

Конкретний розподіл часу між аудиторною та самостійною роботою визначається викладачем на основі емпіричних даних. Це означає, що викладач може адаптувати програму з урахуванням конкретних потреб та відгуків від студентів, що сприяє більш ефективному засвоєнню матеріалу.

Такий підхід дозволяє гнучко використовувати навчальний час та ресурси, забезпечуючи максимальну ефективність виховного процесу, а також допомагає враховувати індивідуальні особливості та потреби кожного військовослужбовця.

Організаційний блок моделі патріотичного виховання в вищих військових навчальних закладах відіграє ключову роль у реалізації нової програми «Український патріотизм». Цей блок є інтегрованою частиною освітнього процесу, охоплюючи комплекс заходів, спрямованих на формування та розвиток патріотичних цінностей серед курсантів.

Модель побудована на трьохкомпонентній структурі, яка включає індивідуальний рівень, рівень підрозділу, та рівень військової частини, забезпечуючи всебічний підхід до виховання. Вона також враховує психологічні особливості різних категорій курсантів, що дозволяє точніше відповідати на їхні індивідуальні потреби.

Програма інтегрує заходи у загальний план освітньої діяльності та план морально-психологічного забезпечення навчального закладу. Вона включає різноманітні заходи, такі як екскурсії, вікторини, круглі столи, лекції, тренінги, коучінги, які можуть бути проведені у вихідні дні згідно з планом.

Важливим аспектом є гнучкість програми, яка дозволяє коригувати заходи відповідно до територіального розміщення військової частини, специфіки діяльності та категорій курсантів. Такий підхід гарантує, що програма буде ефективною та відповідною до конкретного контексту.

Результативний блок моделі патріотичного виховання у вищих військових навчальних закладах є критично важливим для забезпечення ефективності та відповідності програми «Український патріотизм».

У контексті розробки системи патріотичного виховання в умовах збройної агресії РФ, створено комплексну модель, призначену для курсантів вищих військових навчальних закладів.

Основою цієї моделі є розроблені критерії та показники, які відповідають загальноприйнятим методам оцінки рівня патріотизму.

Ця модель включає в себе декілька ключових елементів, кожен з яких відіграє важливу роль у формуванні патріотичних цінностей серед курсантів. Вона передбачає не лише теоретичне навчання, але й практичні заходи, які дозволяють курсантам краще зрозуміти і відчути сутність патріотизму.

Особливістю розробленої моделі є її цілісний підхід до виховання, що враховує різні аспекти особистості та потреби курсантів. Інтеграція цієї моделі у навчальний процес дозволяє не лише навчити, але й сформувати глибоке розуміння патріотичних цінностей.

Висновки

Розроблена модель, що охоплює цільовий, оціночно- діагностичний, концептуально-проєктувальний, організаційний та результативний блоки, демонструє необхідність комплексного погляду на процес патріотичного виховання. Це не лише сприяє формуванню глибокої патріотичної свідомості серед курсантів, але й забезпечує моральну стійкість майбутніх офіцерів. Застосування різноманітних підходів, таких як системний, діяльнісний, аксіологічний, культурологічний та історичний, підкреслює значення інтердисциплінарного зв'язку у патріотичному вихованні.

Перспективи подальших розвідок полягає у дослідженні виховання з культурно-історичними та соціальними аспектами у формуванні особистості курсантів. Такий багатогранний підхід сприятиме розвитку ефективної та адаптованої моделі патріотичного виховання, яка відповідатиме сучасним викликам та потребам вищих військових навчальних закладів.

Література

1. Бибик С. П. Сюта Г. М. Словник іншомовних слів: тлумачення, словотвір та слововживання. Харків: Фоліо, 2006. 623 с.

2. Бойчук Ю. Д. Культурологічний і аксіологічний підходи до формування еколого-валеологічної культури студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Вісник НТУУ, КПІ. Серія «Філософія. Психологія. Педагогіка». 2009. №З.С. 121-124.

3. Вітченко А. О., Антоненко Т. С., Горовийт О. В. Духовне пробудження юнацтва у системі національно-патріотичного виховання. Духовність особистості: методологія, теорія і практика: збірник наукових праць. Том 1 № 2 (106) (2023). С.45-58

4. Галян О. І. Експериментальна психологія: навч. посіб. Київ: Академвидав, 2012. 400 с.

5. Каменюк Ю. В. Соціально-психологічні аспекти військово- патріотичного виховання майбутніх офіцерів. Збірник наукових праць. НА ДПСУ. 2015. Вип. 1. С.429-439.

6. Карпенко 3. С. Аксіологічна психологія особистості. Івано- Франківськ.: Лілея НВ, 2009. 512 с.

7. Колодій О. С. Формування патріотизму студентів аграрних вищих навчальних закладів у позааудиторній діяльності : автореф. дис. ...канд. пед. наук: 13.00.07; Уман. держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини. Умань, 2016. 20 с.

8. Кримець Л. В. Психолого-педагогічні аспекти формування патріотизму в контексті розвитку української нації. Вісник Национального університету оборони України. 2013. Вип. 4. С. 227-232.

9. Мойсіяха А.В. Роль стратегічних комунікацій у зміцненні національної безпеки України: виклики та можливості. Публічне управління і адміністрування в Україні. Випуск 37. 2023. С.З0-35

10. Осьодло, В. І. Діагностика, формування і розвиток психологічної готовності до професійної діяльності: методичні аспекти. Вісник Київського naif і опального університету імені Тараса Шевченка. Впіськово-спеціалми науки. (1), 2015. С. 30-32.

11. Психологічна енциклопедія / Автор-упор. О. М. Степанов. Київ: Академвидав, 2006. 424 с.

12. Семиченко В. А. Психологія діяльності: модульний курс (лекції, практичні заняття, завдання для самостійної роботи) для викладачів та студентів. Київ: Видавець Ешке А. Н., 2002. 247 с.

13. Фоменко О. Є. Революція гідності - новий вимір національно-патріотичного виховання. Формування патріота в вимірі революції гідності та пріоритетів «Нової школи»: зб. ст. учасників 1-го Всеукр. Круглого столу з он-лайн трансляцією, 16-17 лют. 2017 р. / Сум. обл. ін-т післядиплом. пед. освіти. Суми, 2017. С. 323-331.

14. Фурман А. Гуменюк О. Психологія Я - концепції: Навч. посіб Тернопіль : Новий Світ-2000, 2006. 360 с

15. Rubinshtein, S. L. Problemy psikhologii v trudakh Karla Marksa [The problems of psychology in the oeuvres of Karl Marx]. Sovetskaia Psikhotekhnika, 1934. 7 (1), 3-20.

16. Tomilina S.N. Pedagogical technique of an assessment of the level of military patriotic education of youth on fighting traditions. Педагогіка. Вип. 1. 2013. 32-40.

Reference

1. Bybyk S. P. Siuta H. M. (2006) Slovnyk inshomovnykh sliv: tlumachennia, slovotvir ta slovovzhyvannia [Dictionary of foreign words: interpretation, word formation and word usage]. Kharkiv: Folio

2. Boichuk Yu. D. (2009) Kulturolohichnyi i aksiolohichnyi pidkhody do formuvannia ekoloho-valeolohichnoi kultury studentiv vyshchykh pedahohichnykh navchalnykh zakladiv [Cultural and axiological approaches to the formation of ecological and valeological culture of students of higher pedagogical educational institutions]. Visnyk NTUU, KPI. Seriia «Filosofiia. Psykholohiia. Pedahohika», 3, 121-124.

3. Vitchenko A. O., Antonenko T. S., Horovyit O. V. (2023) Dukhovne probudzhennia yunatstva u systemi natsionalno-patriotychnoho vykhovannia [Spiritual awakening of youth in the system of national-patriotic education]. Dukhovnist osobystosti: metodolohiia, teoriia ipraktyka: zbirnyk naukovykhprats, 1, 2 (106), 45-58

4. Halian O. I. (2012) Eksperymentalna psykholohiia [Experimental psychology: teaching. manual]: navch. posib. Kyiv: Akademvydav.

5. Kameniuk Yu. V. (2015) Sotsialno-psykholohichni aspekty viiskovo- patriotychnoho vykhovannia maibutnikh ofitseriv [Socio-psychological aspects of military-patriotic education of future officers]. Zbirnyk naukovykh prats. NA DPSU, 1, 429 - 439.

6. Karpenko Z. S. (2009) Aksiolohichna psykholohiia osobystosti [Axiological psychology of personality]. Ivano- Frankivsk.: Lileia NV.

7. Kolodii O. S. (2016) Formuvannia patriotyzmu studentiv ahrarnykh vyshchykh navchalnykh zakladiv u pozaaudytornii diialnosti [Formation of patriotism of students of agricultural higher educational institutions in extracurricular activities: author's review] : avtoref. dys. ...kand. ped. nauk: 13.00.07; Uman. derzh. ped. un-t im. Pavla Tychyny. Uman.

8. Krymets L. V. (2013) Psykholoho-pedahohichni aspekty formuvannia patriotyzmu v konteksti rozvytku ukrainskoi natsii [Psychological and pedagogical aspects of the formation of patriotism in the context of the development of the Ukrainian nation]. Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy, 4, 227-232.

9. Moisiiakha A.V. (2023). Rol stratehichnykh komunikatsii u zmitsnenni natsionalnoi bezpeky Ukrainy: vyklyky ta mozhlyvosti [The role of strategic communications in strengthening the national security of Ukraine: challenges and opportunities]. Publichne upravlinnia i administruvannia v Ukraini. Vypusk 37. S.30-35

10. Osodlo, V. I. (2015) Diahnostyka, formuvannia i rozvytok psykholohichnoi hotovnosti do profesiinoi diialnosti: metodychni aspekty [Diagnosis, formation and development of psychological readiness for professional activity: methodological aspects]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Viiskovo-spetsialni nauky. (1), 30-32.

11. Stepanov O. M. (2006) Psykholohichna entsyklopediia [Psychological encyclopedia]. Kyiv: Akademvydav.

12. Semychenko V. A. (2002) Psykholohiia diialnosti: modulnyi kurs (lektsii, praktychni zaniattia, zavdannia dlia samostiinoi roboty) dlia vykladachiv ta studentiv [Psychology of activity: a modular course (lectures, practical classes, tasks for independent work) for teachers and students]. Kyiv: Vydavets Eshke A. N.

13. Fomenko O. Ye. (2017) Revoliutsiia hidnosti - novyi vymir natsionalno- patriotychnoho vykhovannia [Revolution of dignity - a new dimension of national and patriotic education]. Formuvannia patriota v vymiri revoliutsii hidnosti ta priorytetiv «Novoi shkoly»: zb. st. uchasnykiv 1-ho Vseukr. Kruhloho stolu z on-lain transliatsiieiu, 16-17 liut. 2017 r. / Sum. obl. in-t pisliadyplom. ped. osvity. Sumy, 323-331.

14. Furman A. Humeniuk O. (2006) Psykholohiia Ya - kontseptsii [Psychology of the self - concepts]: Navch. posib Ternopil : Novyi Svit-2000.

15. Rubinshtein, S. L. (1934) Problemy psikhologii v trudakh Karla Marksa [The problems of psychology in the oeuvres of Karl Marx]. Sovetskaia Psikhotekhnika, 7 (1), 3-20.

16. Tomilina S.N. (2013) Pedagogical technique of an assessment of the level of military patriotic education of youth on fighting traditions. Педагогіка, 1, 32-40.

Размещено на Allbest.ru