Технологія формування іншомовної професійної компетентності майбутніх правознавців у закладах вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди

Технологія формування іншомовної професійної компетентності майбутніх правознавців у закладах вищої освіти

Фідяєва Тетяна

здобувачка третього (освітньо- наукового) рівня вищої освіти кафедри початкової та професійної освіти

Анотація

іншомовна компетентність правознавець

У статті іншомовну професійну компетентність правознавців визначено як здатність виконувати правничі функції іноземними мовами, як-от: встановлювати контакт й спілкуватися з іноземними правознавцями, клієнтами; вести документообіг та листування мовами інших країн; користуватися іншомовними джерелами без перекладачів; застосовувати професійну лексику, стилістичні засоби під час бесіди з колегами та клієнтами, в процесі публічних виступів з наведенням аргументації й доказів. Розширено уяву про іншомовну професійну компетентність фахівців правничої галузі вміннями креативно й критично мислити, ставити реальні цілі та їх досягати, бути мобільними й відкрити для обміну досвідом у багатокультурному середовищі, працювати в команді однодумців, попереджувати конфлікти, мудро і професійно їх вирішувати, фахово володіти законодавчо-правовими документами і кваліфіковано використовувати ці знання в соціокультурному різноманітті. Теоретично обґрунтовано технологію формування іншомовної професійної компетентності майбутніх правознавців у закладах вищої освіти як поетапна та цілеспрямована взаємодія викладача і здобувачів вищої освіти з метою мотивації інтересу до вивчення іноземних мов професійної спрямованості, організації засвоєння правничої термінології іноземними мовами, залучення до правничої практики з іноземними клієнтами, коригування й доповнення власних знань і вмінь спілкування професійними іноземними мовами. Етапами зазначеної технології є мотиваційний (застосування ситуації успіху, методів переконання, прикладу, заохочення), професійний (використання інтерактивних методів виховання й навчання майбутніх правознавців, вправ, тренінгів), коригувальний (розробляння й систематичне використання алгоритмів самоаналізу, корекції мовлення й спілкування).

Ключові слова: правнича галузь, компетентність, іноземні мови, правнича термінологія, заклад вищої освіти, здобувачі вищої освіти, технологія, мотивація, інтерактивність, навчальні алгоритми.

Tetiana Fidiaieva

student of the third (educational and scientific) level of higher education of the department of primary and professional education, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

TECHNOLOGY OF FORMING A FOREIGN LANGUAGE PROFESSIONAL COMPETENCY OF FUTURE LAWYERS IN HIGHER EDUCATIONAL ESTABLISHMENTS

Abstract. In the article lawyers' foreign language professional competency is defined as an ability to perform legal functions in foreign languages, in particular to come in contact and to communicate with foreign lawyers, clients; to deal with documents and correspondence in foreign languages; to use resources in foreign languages without translators; to use professional lexis and stylistic devices while communicating with colleagues and clients, while speaking in public to provide arguments and evidence. The perception of the foreign language professional competence of legal professionals has been expanded with the ability to think creatively and critically, set real goals and achieve them, be mobile and open to sharing experiences in a multicultural environment, work in a team of like-minded people, prevent conflicts, resolve them wisely and professionally, and have professional knowledge of legislative - legal documents and skillfully use this knowledge in sociocultural diversity. There has been provided a theoretical substantiation of the technology of forming a foreign language professional competency of future lawyers in higher educational establishments as a staged and target-oriented interaction of teachers and students with the purpose of motivating interest as for studying foreign languages for professional purposes, organizing the process of interiorizing legal terminology in foreign languages, taking part in legal practices with foreign clients, correcting and enriching one's own knowledge and skills of communicating in foreign languages. The stages of the above mentioned technology are the stage of motivation (using the situation of success, methods of persuasion, examples, encouragement), the professional stage (using interactive methods of educating future lawyers, exercises, trainings), the stage of correction (developing and systematically applying algorithms of self-analysis, speech correction and communication).

Key words: field of law, competency, foreign languages, legal terminology, higher educational establishment, students, technology, motivation, interactivity, educational algorithms.

Вступ

Невпинна світова глобалізація та процес європейської інтеграції України актуалізують проблему вільного володіння фахівцями правничої галузі іноземними мовами. Користування іноземними мовами знадобиться правнику при виконанні ним професійної діяльності, а саме: у взаємодії з клієнтами- іноземцями, при юридичній допомозі вітчизняним громадянами за кордоном, при обміні досвідом чи професійній взаємодії з правниками інших країн, під час пошуку новітньої професійної інформації. Також розвинуті іншомовні комунікативні навички зроблять фахівця більш конкурентоспроможним на вітчизняному та міжнародному ринку праці. Загалом це наближує українську правову систему до правової системи у відомих країнах зарубіжжя.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дотичними до теми дослідження є наукові підходи до визначення суттєвих ознак іншомовної комунікативної компетентності особистості (чи компетенції, деякі автори використовують терміни як синоніми), як-от: усне, письмове, невербальне

спілкування, навички слухання (О. Хоменко) [20]; лінгвістична, соціолінгвістична та предметна компетентності (Л. Дзевицька, О. Романенко) [5]; напрямки лінгвістичні, соціолінгвістичні, прагматичного і формально- логічного змісту, обумовленні формуванням психологічних і предметних компетентностей (Т. Малєєва, З. Корнєва, О. Тарнопольський) [11; 18];

мовленнєві навички іноземної мови, знання про іноземну мову, знання професійної сфери, вміння ефективно, доречно та творчо застосовувати їх у практичних ситуаціях (О. Чижикова) [22]; навички іншомовного говоріння, іншомовного слухання, іншомовного читання, іншомовного письма (В. Бондаренко) [1]. Погоджуємося з думкою В. Бондаренко [1], який об'єднує

іншомовне говоріння та іншомовне слухання як активне використання та

пасивне сприйняття усної мови. Цитований дослідник об'єднує іншомовне

письмо та іншомовне читання як активний та пасивний вид роботи з письмовою формою мови. Також у структурі іншомовної мовленнєвої компетентності особистості виділимо риторичну компетентність [10], аргументативну мовленнєву компетентність, а у структурі іншомовної письмової компетентності - аргументативну письмову компетентність [7; 8], перекладацьку компетентність [3;19], компетентність щодо роботи з фаховою літературою [10].

Мета статті - теоретично обґрунтувати технологію формування іншомовної професійної компетентності майбутніх правознавців у закладах вищої освіти; визначити поняття «іншомовна компетентність правознавців» і розкрити складові феномену іншомовної компетентності правознавців.

Виклад основного матеріалу

На прикладі викладання іноземної мови професійного спрямування наведено результати власного досвіду підготовки майбутніх правознавців у ЗВО. Використано методи аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, причинно-наслідкових зв'язків, проєктування. Застосовано інтегративний підхід у процесі обґрунтування технології формування іншомовної професійної компетентності майбутніх правознавців у закладах вищої освіти.

Формування іншомовної професійної компетентності майбутнього фахівця правничої галузі реалізується в освітньому процесі закладів, які забезпечують вищу профільну освіту і передбачають вивчення іноземних мов професійного спрямування. Це, на нашу думку, зумовлено: потребами майбутніх фахівців знати правничу термінологію іноземними мовами; розширенням простору професійної самореалізації засобами мовленнєвого матеріалу для іншомовного професійного спілкування; інтересом здобувачів вищої освіти до колективних форм роботи з метою вдосконалення навичок соціальної і професійної взаємодії. Тому пошук ефективної технології формування іншомовної професійної компетентності майбутніх правознавців у закладах вищої освіти є актуальною проблемою.

Хоча важливість іншомовної професійної підготовки важко переоцінити, дослідники [5] вказують на низький рівень мотивації майбутніх правників щодо вивчення іноземних мов. Це може бути зумовлено тим, що іноземні мови для них не є фаховими. Другорядне місце, яке відводять іноземним мовам, зменшує переконаність здобувачів вищої освіти в тому, що це корисно сьогодні, а завтра це необхідно для ефективної професійної діяльності. Як зазначає О. Хоменко [20], перед викладачами постає завдання донести до здобувачів вищої освіти корисність вільного володіння іноземною мовою в їх подальшій професійній діяльності. До того ж, С. Шестакова [21] зазначає, що необхідно формувати гнучкі навички (soft skills) майбутніх фахівців. У такому поєднанні, на нашу думку, зростає інтерес до іншомовної професійної підготовки загалом.

Звернемо увагу на те, що існує низка труднощів у формуванні іншомовної професійної компетентності особистості, як-от: існування іноземних слів, які при використанні в повсякденному та професійному спілкуванні мають різне значення [2]; наявність в певній мові юридичних термінів та понять, які відсутні в іншій мові [19]; заважає смисловому розумінню використання певних професійних синонімічних рядів для одного поняття [2]. Особливої уваги під час організації засвоєння майбутніми фахівцями професійної термінології слід приділятися запам'ятовуванню сталих професійних словосполучень та виразів [17]. Сталі професійні словосполучення відіграють важливу роль у вивченні тексту, полегшують сприйняття викладеного матеріалу, формалізують його.

Діючим Державним стандартом, передбаченим вищою освітою в межах спеціальності 081 «Право», в результаті навчання бакалаврів обумовлено вимогу «вільно спілкуватися державною та іноземною мовами як усно, так і письмово, правильно вживаючи правничу термінологію» [ 14, с.9]. Схожі умови висуваються для підготовки магістрів за спеціальністю 081 «Право», від яких

Державний стандарт вимагає «здатність спілкуватися іноземною мовою у професійній сфері як усно, так і письмово» [15, с.6]. Як бачимо, Державні

стандарти обох рівнів вищої освіти чітко окреслюють іншомовну професійну компетентність майбутнього правника.

На основі аналізу наукової літератури [1; 4; 6; 9; 11; 17; 22] визначаємо поняття «іншомовна професійна компетентність правознавців» як здатність виконувати правничі функції іноземними мовами. Це широке коло професійної діяльності, до якого входять: спілкування з іноземними колегами та клієнтами; здійснення листування та документообігу іноземними мовами; ознайомлення та використання іншомовної фахової та пов'язаної з фахом літератури; влучне використання правничої термінології; здатність до фахового публічного виступу; логічність, аргументованість та доказовість виступів та документів.

На наш погляд, необхідно розширити уяву про іншомовну професійну компетентність фахівців правничої галузі з позиції соціальної поведінки людини в суспільстві та додати такі вміння, як-от: креативно й критично мислити, ставити реальні цілі та їх досягати, бути мобільними й відкрити для обміну досвідом у багатокультурному середовищі, працювати в команді однодумців, попереджувати і вирішувати непорозуміння, пов'язані з конфліктами, не нехтувати доцільними і необхідними компромісами, упереджуючи деструкції у ділових взаємовідносинах, послуговуючись законодавчо-нормативними вимогами з урахуванням різноманіття соціокультурних особливостей людського буття, володіти інформаційно-комунікаційними технологіями.

Визначимо поняття «soft skills» як неспеціалізовані навички, гнучкі компетенції, що допомагають правознавцям успішно виконувати професійні обов'язки [13; 21]. Soft skills не пов'язані з конкретною професією або професійною сферою, та існують як би над ними. Однак, вони є універсальними для будь-яких професій. Особливої значимості вони набувають у людиноцентричних професіях [20; 21], до яких відноситься й право.

Не існує єдиного універсального переліку soft skills, до їх переліку включають такі характеристики, як-от: креативність, здатність критично мислити, цілеспрямованість, мобільність, навички роботи в команді, вміння вирішувати конфліктну ситуацію, правова та комп'ютерна грамотність [13; 20; 21]. На нашу думку, ці навички також можна включити до структури іншомовної професійної компетентності. Це зумовлено тим, що зазначені навички тісно пов'язані з міжособистісною комунікацією та її якістю. Звісно, володіння правничою термінологію та відповідними стилістичними засобами, вміння листуватися та будувати логічну, аргументовану відповідь іноземними мовами втрачають свою практичну значущість.

У дослідженні пропонуємо теоретичне обґрунтування авторської технології формування іншомовної професійної компетентності майбутніх правознавців у закладах вищої освіти як поетапна та цілеспрямована взаємодія викладача і здобувачів вищої освіти з метою мотивації інтересу до вивчення іноземних мов професійної спрямованості, організації засвоєння правничої термінології іноземними мовами, залучення до правничої практики з іноземними клієнтами, коригування й доповнення власних знань і вмінь спілкування професійними іноземними мовами.

Мотиваційний етап зазначеної технології передбачає активізацію потребнісно-ціннісної сфери майбутніх правознавців на розкриття іншомовного професійного потенціалу в процесі застосування ситуації успіху, методів переконання, прикладу, заохочення.

Професійний етап зазначеної технології передбачає організацію засвоєння майбутніми правознавцями фахової лексики та термінології, моделювання мовленнєвих ситуацій, їх розв'язання. З огляду на власний досвід педагогічної роботи, зазначимо, що ефективними педагогічними засобами є використання інтерактивних методів виховання й навчання майбутніх правознавців, вправ, тренінгів. Звертаючись до процесу формування іншомовної професійної писемної компетентності особистості влучною вважаємо думку дослідників Т. Головач та Л. Кузьо [3], які запропонували завдання: для репродуктивного рівня - комплексні вправи з граматики, лексики та стилістики, письмовий переказ, написання ключових слів, виклад змісту прочитаного чи прослуханого;

для продуктивного рівня - створення власних юридичних документів.

Неабияку роль у формуванні іншомовної професійної компетентності майбутніх правознавців мають інтерактивні методи виховання й навчання. Особливу увагу слід звернути на колективні інтерактивні форми навчання. Найбільш продуктивними, на нашу думку, є дискусійні та ігрові групи методів інтерактивного навчання. Дослідниця С. Шестакова [21] визначає серед дискусійних методів: діалог, групову дискусію, аналіз практичних ситуацій (через демонстрацію відеоматеріалів за темою навчання). Науковиця зазначає, що під час дискусії саме здобувачі вищої освіти, а не викладач, формулюють докази, обґрунтовують використані принципи та підходи, відстоюють власну точку зору. Корисно для майбутніх правників виступити в ролі модератора дискусії, слідкувати за дотриманням правил та логічністю викладення аргументів власноручно та іншими учасниками.

Роль занять у формі дискусії та диспутів для реалізації власного потенціалу правознавців, для відстоювання ними власної думки та позиції, побудови системи аргументації відзначає Ю. Короткова [9]. Нам імпонує наукова позиція дослідниці, яка відзначає значний потенціал рольової та ділової гри, в процесі якої здобувач вищої освіти не тільки реалізує отримані знання в практичній ситуації, а й занурюється у загальнокультурний та професійний контекст події. Серед специфічних інтерактивних методів надає перевагу бінарним заняттям. Це форма роботи, при якій окрім викладача заняття проводить фахівець -практик з обраної галузі. Для розвитку складників риторичної компетентності правознавців пропонує використання техніки драми. До них входять вправи на відпрацювання: техніки мовлення, дихання, постанови голосу, жестикуляції.

У науковій праці А. Медведчук [12] зазначає ефективність професійно- орієнтованого діалогу-розпитування для формування критичного мислення та навичок практичного вирішення професійних проблем майбутніх фахівців. Ефективними на думку автора ділові ігри, під час яких відбувається виконання здобувачами вищої освіти певних професійних ролей. Під час перевтілення здобувач вищої освіти бере на себе виконання функціональних обов'язків зазначеної ролі та на отримує практичний досвід їх виконання.

Серед ігрових методів С. Шестакова [21] визначає дидактичні, творчі, ділові, рольові ігри. На думку науковиці, цікавим досвідом є моделювання участі в науковій конференції. Ця ситуація наближена до здобувача вищої освіти (на відміну від ситуації судового засідання) та дає змогу розвинути риторичну компетентність (виступ перед аудиторією), дослідницьку компетентність (підготовка теми виступу). На нашу думку, під час моделювання ситуації наукової конференції також розвивається аргументативна компетентність (переконливо викласти власну точку зору). Учена широко використовує техніку «Перевернутий клас». Під час неї майбутні фахівці самостійно готуються до заявленої теми заняття, а потім роблять доповіді за опрацьованим матеріалом та пояснюють його іншим.

Для розвитку іншомовної професійної письмової компетентності під час інтерактивного навчання доречно звернутися до досвіду О. Заярної [7]. З метою розвитку аргументативного письма майбутніх юристів дослідниця пропонує написання наступних творів: лист-порада, меморандум, лист-попередження, позовна заява, лист-відповідь. Вважаємо, що завдання зі складання названих творів також може стати підґрунтям для моделювання фахової ситуації.

Основними перевагами дослідники [9; 12; 21] називають: колективний характер використаних методів (іншомовні мовленнєві комунікативні навички краще формуються у міжстудентській взаємодії, при розвитку іншомовної професійної письмової компетентності студенти зможуть допомагати один одному); активність та самостійність роботи студента; відпрацювання отриманих знань в змодельованих практичних ситуаціях.

Коригувальний етап зазначеної технології полягає в усуненні наслідків, обумовлених некоректністю мовлення через надмірне і системне вживання розроблених зразків, які слугують навчальними алгоритмами, пов'язаними з самоаналізом корекцією комунікування. Такими мовленнєвими помилками вважаються: неправильна вимова слова або виразу, порушення фонетичного змісту, недотримання правил наголосу у тому чи іншому слові, недоцільне вживання окремих фраз або ідіом, нехтування сталою професійною лексикою шляхом застосування подібних виразів, що не відповідають правильному тлумаченню викладеного змісту, похибки стилістичної унормованості та порушення логіки і повноти інформаційного повідомлення [6]. Помилками письмового характеру є недостатність професійних знань письмового юридичного нормативу, його лексичного складу, граматичної структури, мовленнєвих алгоритмів [8]. На нашу думку, корекція мовленнєвих та письмових помилок буде більш ефективною за умов налагодження зворотної діалогічної взаємодії професійного змісту між викладачем і здобувачем вищої освіти чи у процесі взаємокомунікувань один з одним тих, хто отримують знання. Це чудовий стимул збагачувати правову лексику, відповідні стандартизовані вирази іноземною мовою, щоб успішно у межах трудових відносин здійснювати правові дії якісно й компетентно.

Висновки

Іншомовну професійну компетентність правознавців визначено як здатність виконувати правничі функції іноземними мовами, як-от: встановлювати контакт й спілкуватися з іноземними правознавцями, клієнтами; вести документообіг та листування мовами інших країн; користуватися іншомовними джерелами без перекладачів; застосовувати професійну лексику, стилістичні засоби під час бесіди з колегами та клієнтами, в процесі публічних виступів з наведенням аргументації й доказів.

Розширено уяву про іншомовну професійну компетентність фахівців правничої галузі вміннями креативно й критично мислити, ставити реальні цілі та їх досягати, бути мобільними й відкрити для обміну досвідом у багатокультурному середовищі, працювати в команді однодумців,

попереджувати і конструктивно вирішувати конфлікти, володіти інструментарієм досягнення ефективних компромісних рішень, володіти досконало законодавчими нормативами, усвідомлювати значимість, оновлювати знання протягом життя, убезпечувати себе і клієнтів від недотримання прав і свобод людини і громадянина, в різноманітному соціумі, володіти інформаційно- комунікаційними технологіями.

Теоретично обґрунтовано технологію формування іншомовної

професійної компетентності майбутніх правознавців у закладах вищої освіти як поетапна та цілеспрямована взаємодія викладача і здобувачів вищої освіти з метою мотивації інтересу до вивчення іноземних мов професійної спрямованості, організації засвоєння правничої термінології іноземними мовами, залучення до правничої практики з іноземними клієнтами, коригування й доповнення власних знань і вмінь спілкування професійними іноземними мовами. Етапами зазначеної технології є мотиваційний (застосування ситуації успіху, методів переконання, прикладу, заохочення), професійний (використання інтерактивних методів виховання й навчання майбутніх правознавців, вправ, тренінгів), коригувальний (розробляння й систематичне використання алгоритмів самоаналізу, корекції мовлення й спілкування).

Результати дослідження свідчать про те, що інтеграція знань і вмінь з фахових дисциплін і дисциплін іноземних мов є ефективною, оскільки розширюється простір професійної самореалізації правознавців, збільшується кількість клієнтів та ділових домовленостей. Погоджуємося, що важливою умовою вдалого формування іншомовної професійної комунікативної

компетентності є комплектування груп для вивчення іноземної мови зі студентів з приблизно однаковим рівнем володіння нею [5; 16].

Перспективи подальших наукових пошуків у цьому напрямі є розробляння індивідуальної траєкторії здобувача вищої школи в напрямі підвищення рівня іншомовної професійної компетентності особистості, зокрема майбутніх правознавців.

Література

Бондаренко В. А. (2020). Педагогічні умови розвитку усного іншомовного мовлення в фахівців з права. Іншомовна підготовка працівників правоохоронних органів та фахівців із права : матеріали Х міжвуз наук.-практ. інт.-конф. (Київ, 30 квітн. 2020 р.). Київ. 11-14.

Галдецька І. Г. (2020). Труднощі перекладу юридичної термінології. Іншомовна підготовка працівників правоохоронних органів та фахівців із права : матеріали Х міжвуз наук.-практ. інт.-конф. (Київ, 30 квітн. 2020 р.). Київ. 28 - 31.

Головач Т. М., Кузьо Л. І. (2020). Навчання писемному мовленню у процесі викладання іноземної мови. Іншомовна підготовка працівників правоохоронних органів та фахівців із права : матеріали Х міжвуз наук.-практ. інт.-конф. (Київ, 30 квітн. 2020 р.). Київ. 36 -38.

Демченко Д. І. (2014). Формування професійної іншомовної компетентності майбутніх юристів засобами іноземної мови у фаховій підготовці : монографія. Харків : Видавець Іванченко І. С. 213 с.

Дзевицька Л. C., Романенко О. В. (2020).Особливості викладання

іноземної мови професійного спрямування студентам юридичних

спеціальностей. Правовий часопис Донбасу. №1 (70). 192-200.

Драмарецька Л. Б. (2020). Щодо питання розвитку навичок іншомовного усного мовлення. Труднощі перекладу юридичної термінології. Іншомовна підготовка працівників правоохоронних органів та фахівців із права : мат. Х міжвуз наук.-практ. інт.-конф. (Київ, 30 кв. 2020 р.). Київ. 41-45.

Заярна І. С. (2020). Деякі методичні аспекти формування умінь англійського аргументативного письма майбутніх правознавців в умовах e- навчання. Vector of modem pedagogical and psychological science in Ukraine and EU countries : Collective monograph. Riga : Izdevni eciba “Baltija Publishing”. P. 2. 270-286.

Заярна І. С. (2020). Методика дистанційного навчання англійського аргументативного письма майбутніх правознавців : монографія. Львів-Торунь : Ліго-Прес. 35-55.

Короткова Ю. (2020). Інтерактивні методи і форми вдосконалення культури мовлення майбутніх юристів. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти. Вип. 13. 47-56.

Краснопольська Н. Л., Ярошевич І. А., Козловець І. І. (2021). Формування лінгвориторичних компетентностей студентів -правників. Стратегії міжкультурної комунікації в мовній освіті сучасних університетів : зб. матеріалів VII Міжнар. наук. конф. ІУ Міжнар. наук. конгресу SOCIE TY OF AMBIENT INTELLIGENCE 2021 (Київ, 20 -21 квітн. 2021). Київ. 183 -189.

Малєєва Т. Є. (2019). Формування іншомовної професійної компетентності студентів в юридичних закладах вищої освіти. https://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/16229/1ZMaleyeva 762-770.pdf

Медведчук А. В. (2018). Інтерактивні методи навчання іноземної мови. Вісник університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». Педагогічні науки. №2 (16). 307-311.

Наход С. А. (2018). Значущість «Soft skills» для професійного становлення майбутніх фахівців соціономічних професій. Науковий часопис національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. Вип. 63. 131-135.

Про затвердження стандарту вищої освіти за спеціальністю 081

«Право» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти : наказ Міністерства освіти і науки України від 12.12.2018 №1379. (2018).

https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha- osvita/zatverdzeni%20standarty/12/21/081-pravo-bakalavr-1.pdf

Про затвердження стандарту вищої освіти за спеціальністю 081

«Право» для другого (магістерського) рівня вищої освіти : наказ Міністрества освіти і науки України від 17.08.2020 №1053. (2020).

https://mon.gov.ua/storage/app/media/vyshcha/standarty/2020/08/081-pravo-

magistr.pdf

Романов І. (2019). Аналіз впровадження експериментальної методики диференційованого формування англомовної лексичної компетентності в усному спілкуванні майбутніх правознавців. АRSLINGUODIDACTICAE. №1 (3). 45-50.

Сковронська І., Юськів Б. (2020). Складові фахової мовної комунікації правознавця. Актуальні проблеми навчання іноземних мов для спеціальних цілей : зб. наук. ст. Львів.114-121.

Тарнопольський О. Б. Корнєва З. М. (2011). Аспектний підхід до навчання англійської мови для спеціальних цілей у немовних ВНЗ. Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Вип.18. 231-239.

Хоменко О. Ю. (2019). Особливості перекладу юридичних текстів англійською мовою. Іншомовна підготовка працівників правоохоронних органів та фахівців із права : матеріали ІХ міжвуз наук.-практ. інт.-конф. (Київ, 25 квітн. 2019). Київ. 78 - 80.

Хоменко О. Ю. (2021). Роль soft skills у підготовці майбутніх правоохоронців. Молодий вчений. №6 (94). 22-25.

Шестакова С. (2020). Використання інтерактивних методів навчання для формування soft skills у студентів юридичного профілю. Педагогічні науки : теорія, історія, інноваційні технології. № 2 (96). 224-234.

Chyzhykova O. V. (2021). Development of professional communicative competence of future lawyers in the process of teaching English. Issues in theory and methods of teaching foreign languages. Vol.12 № 2. 121-125.

Referens

Bondarenko V. A. (2020). Pedahohichni umovy rozvytku usnoho inshomovnoho movlennia v fakhivtsiv z prava. Inshomovna pidhotovka pratsivnykiv pravookhoronnykh orhaniv ta fakhivtsiv iz prava : materialy Kh mizhvuz nauk. -prakt. int.-konf. (Kyiv, 30 kvitn. 2020 r.). Kyiv. 11-14. (in Ukrain).

Haldetska I. H. (2020). Trudnoshchi perekladu yurydychnoi terminolohii. Inshomovna pidhotovka pratsivnykiv pravookhoronnykh orhaniv ta fakhivtsiv iz prava : materialy Kh mizhvuz nauk.-prakt. int.-konf. (Kyiv, 30 kvitn. 2020 r.). Kyiv. 28 -31. (in Ukrain).

Holovach T. M., Kuzo L. I. (2020). Navchannia pysemnomu movlenniu u protsesi vykladannia inozemnoi movy. Inshomovna pidhotovka pratsivnykiv pravookhoronnykh orhaniv ta fakhivtsiv iz prava : materialy Kh mizhvuz nauk. -prakt. int.-konf. (Kyiv, 30 kvitn. 2020 r.). Kyiv. 36 -38. (in Ukrain).

Demchenko D. I. (2014). Formuvannia profesiinoi inshomovnoi kompetentnosti maibutnikh yurystiv zasobamy inozemnoi movy u fakhovii pidhotovtsi : monohrafiia. Kharkiv : Vydavets Ivanchenko I. S. 213 s. (in Ukrain).

Dzevytska L. C., Romanenko O. V. (2020).Osoblyvosti vykladannia inozemnoi movy profesiinoho spriamuvannia studentam yurydychnykh spetsialnostei. Pravovyi chasopys Donbasu. №1 (70). 192-200. (in Ukrain).

Dramaretska L. B. (2020). Shchodo pytannia rozvytku navychok inshomovnoho usnoho movlennia. Trudnoshchi perekladu yurydychnoi terminolohii. Inshomovna pidhotovka pratsivnykiv pravookhoronnykh orhaniv ta fakhivtsiv iz prava : mat. Kh mizhvuz nauk.-prakt. int.-konf. (Kyiv, 30 kv. 2020 r.). Kyiv. 41 -45. (in Ukrain).

Zaiarna I. S. (2020). Deiaki metodychni aspekty formuvannia umin anhliiskoho arhumentatyvnoho pysma maibutnikh pravoznavtsiv v umovakh e- navchannia. Vector of modern pedagogical and psychological science in Ukraine and EU countries : Collective monograph. Riga : Izdevnieciba “Baltija Publishing”. P. 2. 270-286. (in Ukrain).

Zaiarna I. S. (2020). Metodyka dystantsiinoho navchannia anhliiskoho arhumentatyvnoho pysma maibutnikh pravoznavtsiv : monohrafiia. Lviv-Torun : Liho- Pres. 35-55. (in Ukrain).

Korotkova Yu. (2020). Interaktyvni metody i formy vdoskonalennia kultury movlennia maibutnikh yurystiv. Profesionalizm pedahoha: teoretychni y metodychni aspekty. Vyp. 13. 47-56. (in Ukrain).

Krasnopolska N. L., Yaroshevych I. A., Kozlovets I. I. (2021). Formuvannia linhvorytorychnykh kompetentnostei studentiv-pravnykiv. Stratehii mizhkulturnoi komunikatsii v movnii osviti suchasnykh universytetiv : zb. materialiv VII Mizhnar. nauk. konf. IV Mizhnar. nauk. konhresu SOCIETY OF AMBIENT INTELLIGENCE 2021 (Kyiv, 20 -21 kvitn. 2021). Kyiv. 183 -189. (in Ukrain).

Malieieva T. Ye. (2019). Formuvannia inshomovnoi profesiinoi kompetentnosti studentiv v yurydychnykh zakladakh vyshchoi osvity. https://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/16229/1/Maleyeva_762-770.pdf (in Ukrain).

Medvedchuk A. V. (2018). Interaktyvni metody navchannia inozemnoi movy. Visnyk universytetu imeni Alfreda Nobelia. Seriia «Pedahohika i psykholohiia». Pedahohichni nauky. №2 (16). 307-311. (in Ukrain).

Nakhod S. A. (2018). Znachushchist «Soft skills» dlia profesiinoho stanovlennia maibutnikh fakhivtsiv sotsionomichnykh profesii. Naukovyi chasopys natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriia 5. Pedahohichni nauky: realii ta perspektyvy. Vyp. 63. 131-135. (in Ukrain).

Pro zatverdzhennia standartu vyshchoi osvity za spetsialnistiu 081 «Pravo»

dlia pershoho (bakalavrskoho) rivnia vyshchoi osvity : nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy vid 12.12.2018 №1379. (2018).

https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-

osvita/zatverdzeni%20standarty/12/21/081-pravo-bakalavr-1 .pdf (in Ukrain).

Pro zatverdzhennia standartu vyshchoi osvity za spetsialnistiu 081 «Pravo»

dlia druhoho (mahisterskoho) rivnia vyshchoi osvity : nakaz Ministrestva osvity i nauky Ukrainy vid 17.08.2020 №1053. (2020).

https://mon.gov.ua/storage/app/media/vyshcha/standarty/2020/08/081-pravo- magistr.pdf (in Ukrain).

Romanov I. (2019). Analiz vprovadzhennia eksperymentalnoi metodyky dyferentsiiovanoho formuvannia anhlomovnoi leksychnoi kompetentnosti v usnomu spilkuvanni maibutnikh pravoznavtsiv. ARS LINGUODIDACTICAE. №1 (3). 45-50. (in Ukrain).

Skovronska I., Yuskiv B. (2020). Skladovi fakhovoi movnoi komunikatsii pravoznavtsia. Aktualni problemy navchannia inozemnykh mov dlia spetsialnykh tsilei : zb. nauk. st. Lviv.114-121. (in Ukrain).

Tarnopolskyi O. B. Kornieva Z. M. (2011). Aspektnyi pidkhid do navchannia anhliiskoi movy dlia spetsialnykh tsilei u nemovnykh VNZ. Visnyk KhNU im. V.N. Karazina. Vyp.18. 231-239. (in Ukrain).

Khomenko O. Yu. (2019). Osoblyvosti perekladu yurydychnykh tekstiv anhliiskoiu movoiu. Inshomovna pidhotovka pratsivnykiv pravookhoronnykh orhaniv ta fakhivtsiv iz prava : materialy IKh mizhvuz nauk.-prakt. int.-konf. (Kyiv, 25 kvitn. 2019). Kyiv. 78 - 80. (in Ukrain).

Khomenko O. Yu. (2021). Rol soft skills u pidhotovtsi maibutnikh pravookhorontsiv. Molodyi vchenyi. №6 (94). 22-25. (in Ukrain).

Shestakova S. (2020). Vykorystannia interaktyvnykh metodiv navchannia dlia formuvannia soft skills u studentiv yurydychnoho profiliu. Pedahohichni nauky : teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii. № 2 (96). 224-234. (in Ukrain).

Chyzhykova O. V. (2021). Development of professional communicative competence of future lawyers in the process of teaching English. Issues in theory and methods of teaching foreign languages. Vol.12 № 2. 121-125. (in English).

Размещено на Allbest.Ru/