Роль і місце інструментально-виконавської підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва в умовах стандартизації вищої музично-педагогічної освіти
Зміст професійної освіти майбутніх учителів музичного мистецтва як фахівців широкого профілю. Висвітлення ролі і місця інструментально-виконавської підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва в умовах стандартизації вищої педагогічної освіти.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.06.2024 |
| Размер файла | 32,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Ізмаїльський державний гуманітарний університет
Кафедра музичного та образотворчого мистецтва
Роль і місце інструментально-виконавської підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва в умовах стандартизації вищої музично-педагогічної освіти
Бойчев І.І., к.п.н., доцент
м. Ізмаїл
Анотація
Мета статті полягає у висвітленні ролі і місця інструментально-виконавської підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва в умовах стандартизації вищої музично-педагогічної освіти. З позицій сучасних концептуальних підходів (компетентнісного, контекстного, інтегрального) продемонстровано зміщення акцентів у розподілі обсягу складових фахової (інструментально-виконавської, вокально-диригентської, музично-теоретичної, музично-методичної) та загально-професійної (самоосвітньої, полікультурної, світоглядної, загально-педагогічної) підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва, що зумовлює сучасні суперечності його музично-педагогічної освіти на бакалаврському рівні.
Уточнено, що у змісті професійної освіти майбутніх учителів музичного мистецтва як фахівців широкого профілю, які поєднують діяльність педагога і музиканта, домінуючу роль має відігравати фахова підготовка. Остання забезпечується комплексом спеціальних дисциплін: інструментально-виконавських, вокальних, диригентсько-хорових, методичних, музично- теоретичних, музично-історичних. Зміст фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва визначається сукупністю:
- ґрунтовних знань з інструментознавства, сценічної майстерності та інструментального, вокально-хорового, шкільного репертуару; музикування та імпровізації; хорознавства, вокально-хорової та музичної педагогіки (методики); історії й теорії музики; народознавства і музичного фольклору;
- виконавських вмінь та навичок з техніки гри на музичному інструменті, диригування, сольного та хорового співу; вільного читання нотного тексту; виконавської майстерності; культура гри в ансамблі, оркестрі;
- художньо-творчих здатностей до створення власної художньо- виконавської інтерпретації та самостійної роботи над музичним твором; сценічно-виконавського втілення музичного образу під час інструментального виконання музичного твору перед аудиторією; акомпанування та підбору по слуху; керівництва музичним колективом.
Узагальнено, що одним із вагомих результатів фахової підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва є його готовність до виконавсько-просвітницької діяльності, що передбачає наявність стійкого позитивного емоційно-ціннісного ставлення до музично-педагогічної діяльності, володіння системою спеціальних знань в контексті світового музичного мистецтва, а також здатності виявляти музично-виконавську майстерність та артистизм.
Ключові слова: інструментально-виконавська підготовка, основний інструмент, вчитель музичного мистецтва, фахова підготовка майбутнього вчителя музичного мистецтва, стандартизація музично-педагогічної освіти, бакалавр середньої освіти з музичного мистецтва.
Abstract
The role and significance of the instrumental- performance training of future teachers of music in the context of standardization of the higher musical-pedagogical education
Boychev I.I., Candidate of Pedagogical Sciences, Assistant Professor, Assistant Professor at the Chair of Musical and Image-Creating Arts, Izmail State Humanitarian University, Izmail
The objective of this article has been in the elucidation of the role and significance of the instrumental-performance training of future teachers of music in the context of standardization of the higher musical-pedagogical education. In fact, from the viewpoint of the contemporary conceptual approaches (competence-based, contextual, integral, etc.) we have managed to demonstrate a shift of focus of distribution of the components of the professional (instrumental- performance, vocalist-conductorial, musical-theoretical, musical-methodical) as well as the general professional (self-educational, multi-cultural, mindset-based or general pedagogical) training of future teachers of music which impacts the current inconsistencies in their musical-pedagogical education at the Bachelor of Arts' level.
On top of that, we have specified that within the structure of the professional education of future teachers of music treated as wide-range professionals that combine the relevant activities of both a pedagogue and a musician, the dominant role must therefore be exercised by their professional training, as such. The latter is to be warranted by implementation of a series of special disciplines: the instrumental-performance, vocalist, choir-conductorial, methodical, musical-theoretical, musical-historic ones.
Thus, the contents of the professional training of future teachers of music are believed to be determined by the following factors:
- the fundamental knowledge of the musical instrument, the stage performance expertise as well as the instrumental, choir-vocalist, school musical curricula repertoire; the musical performance and improvisation; the choir techniques, the choir-vocalist and musical pedagogy (methodic); the history and theory of music; the national ethnical studies and the musical folklore;
- the relevant performance skills and mastery of the technique of playing a musical instrument, the conductorial skills, solo and choir singing; the free comprehension of the musical notes; the performance skills; the culture of performance in a musical band, orchestra, etc.;
- the artistic-creative aptitudes for the creation of the personal performance interpretation and independent work on a musical piece; the stage-performance of a musical image during the instrumental performance of a musical piece in front of the audience; the musical accompaniment and musical note-and-sound adjustment by hearing; managing a musical band.
In addition, we have presented a generalization which states that one of the significant outcomes of the professional training of future teachers of music is believed to be his/her preparedness for the performance-teaching activities, which encompasses the presence of a firm positive emotional attitude to the musical- pedagogical activity, mastery of the system of specialized knowledge in the context of the global musical art as well as the capability of displaying the relevant musical- performance proficiency and artistry.
Keywords: the instrumental-performance training, the major instrument, a teacher of music, a professional training of future teachers of music, the standardization of the musical-pedagogical education, Bachelor of Arts in music.
Постановка проблеми
Процеси європейської соціально-економічної, науково-технічної й соціокультурної інтеграції, зумовлюючи в національних системах вищої освіти заміну застарілих дидактичних підходів й технологій на нові, відповідно сучасних тенденцій розвитку багатокультурного суспільства, значно актуалізували проблему модернізації професійної підготовки педагогічних кадрів. Зокрема, в міжнародному документі «Педагогічна Конституція Європи» зазначено, що оскільки європейський об'єднавчий процес потребує формування нового покоління громадян, «здатних до співжиття у полікультурному суспільстві у мирі і злагоді» [7, с. 58], то «майбутнє кожного народу, країни і співдружність народів значною мірою залежать від якісної підготовки майбутніх педагогів» [7, с. 59].
Серед останніх чільне місце посідають вчителя музичного мистецтва нової генерації, які спроможні бути не тільки носіями й провідниками музично-естетичних цінностей, але й реалізаторами інноваційних підходів у громадянському, морально-етичному и полікультурному вихованні молодого покоління та ініціаторами культуротворних втілень у багатонаціональному суспільстві. Необхідність таких суттєвих перетворень передбачена основними положеннями, які містяться у Законах України «Про вищу освіту» (2014), «Про освіту» (2017), «Про повну загальну середню освіту» (2020), а також у «Концепції розвитку педагогічної освіти» (2018), Професійному стандарті за професією «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2020) тощо. Крім того, вихідні концептуальні положення щодо вдосконалення й модернізації професійної освіти майбутніх учителів музичного мистецтва висвітлено у «Концепції гуманітарного розвитку України на період до 2020 року» (2012), «Концепції художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах» та «Комплексній програмі художньо-естетичного виховання в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах» (2004), «Плану дій щодо поліпшення якості художньо-естетичної освіти на 2009-2012 роки» (2009), «Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 рр.» (2014).
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми, пов'язані з оновленням змісту, а також вдосконаленням форм і методів фахової підготовки вчителя музичного мистецтва, були і залишаються в центрі уваги сучасних зарубіжних та українських дослідників. Натомість, в останні роки ракурс педагогічних дисертаційних досліджень змістився в бік актуалізації питань, які стосуються:
- вияву етапів становлення та конкретизації специфіки організації музичної освіти в європейських країнах (Р. Баскаєва, В. Брайніна, Х. Гембріз, Н. Махиня, Р. Нойман, А. Норт, Е. Рольф, Д. Харгривз) та історії розвитку музично-педагогічної освіти (Г. Ніколаї, Т. Танько, В. Черкасов);
- теоретичних концепцій професійної підготовки вчителів музичного мистецтва (А. Козир, Л. Масол, О. Олексюк, Г. Падалка, О. Ростовський, О. Щолокова) та формування їхньої готовності до музично-педагогічної діяльності (А. Болгарський, Т. Рейзейкінд, Т. Стратан-Артишкова, О. Хижна);
- оновлення змісту й інноватизації способів організації різних аспектів професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва: вокальної (Н. Овчаренко), диригентсько-хорової (С. Світайло), психолого-педагогічної (Н. Мурована), інструментально-виконавської (Л. Шевченко);
- розкриття сутності, структури й особливостей формування провідних складових фахової компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва: поліхудожньої (М. Михаськова), комунікативної (Є. Проворова), організаційно-управлінської (І. Полубоярина), самоосвітньої (Цзян Хепін), ціннісної (К. Кабриль), просвітницької (Л. Пастушенко);
- розширення методології та збагачення засобів і технологій музичної педагогіки (В. Брайнін, Р. Нойман, О. Рудницька, Ю. Соколовський).
Суттєво, що дослідження проблем, які стосуються різних аспектів професійної освіти майбутніх учителів музичного мистецтва, ґрунтується на положеннях сучасної філософії освіти (В. Андрущенко, В. Кремень, В. Огнев'юк), методологічних засадах професійно-педагогічної підготовки (Н. Дем'яненко, В. Лозова, О. Цокур, Л. Штефан); якості вищої освіти (В. Вікторов, К. Корсак, В. Луговий).
Натомість, попри потужний внесок сучасних науковців, проблема інтеграції інструментально-виконавської та просвітницько-педагогічної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва з огляду на започаткування структурованих освітніх програм зі спеціальності 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) досліджена недостатньо.
Мета статті полягає у висвітленні ролі і місця інструментально- виконавської підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва в умовах стандартизації вищої музично-педагогічної освіти з позицій сучасних концептуальних підходів (компетентнісного, контекстного, інтегрального).
Виклад основного матеріалу
професійний інструментальний виконавський музичний вчитель
Ретроспективний аналіз вітчизняного досвіду засвідчує, що з метою занурення учнівської молоді у процес пізнання музичного мистецтва й вдосконалення їхнього художньо-естетичного виховання, у другій половині ХХ століття в контексті гасла «Мистецтво належить народу» було розпочато організацію музично-педагогічних відділень і факультетів у середніх спеціальних і вищих закладах освіти для забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів музики. При цьому, оскільки на започаткованих музично-педагогічних факультетах закладів вищої освіти до викладання фахових (мистецтвознавчих, інструментальних, диригентсько-хорових, вокальних) дисциплін залучалися переважно випускники консерваторій, то зміст, методи і форми підготовки вчителів музики досить довгий час фактично відтворювали систему консерваторського навчання. Останнє спрямовувалося на забезпечення ґрунтовної інструментальної, вокальної й диригентсько-хорової підготовки студентів, яка дозволяла найбільш обдарованим з них, крім викладання музики в школі, успішно здійснювати функції виконавської діяльності (концертмейстера чи соліста), а також організаторів оркестрів, керівників вокальних ансамблів чи хорових колективів [2, с. 89].
На відміну від попередніх етапів розвитку музично-педагогічної освіти, в наступний час, який охоплює євроінтеграційний період, Тимчасовим Стандартом спеціальності 014 Середня освіта спеціалізації 014.13 Музичне мистецтво на бакалаврському рівні вищої освіти, починаючи з 2016 р., передбачено здійснення «фундаментальної та спеціальної теоретичної й практичної підготовки висококваліфікованих фахівців у галузі мистецької (музичної) освіти, мотивованих на успішне працевлаштування, пропагування мистецьких цінностей і здорового способу життя, подальше професійне навчання та самоосвіту» [9]. При цьому, у вітчизняних закладах вищої освіти нині діючими освітньо-професійними програмами передбачено забезпечення умов, необхідних для формування професійних компетентностей бакалаврів середньої освіти з музичного мистецтва, розвитку їх здатності до вирішення педагогічних завдань, наукових та теоретико-практичних проблем у сфері художньо-естетичного виховання дітей, опанування знань, умінь і навичок, доцільних для здійснення музично-педагогічної діяльності у закладах дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти [1, с. 38].
З огляду на зазначене вище, ряд фахівців (О. Матвєєва, Н. Мозгальова, Л. Школяр), які досліджують різні аспекти розвитку музично-педагогічної освіти на сучасному етапі, дотримується позиції, що згідно уведеного державного освітнього стандарту мета навчання майбутніх учителів з музичного мистецтва полягає в їхній підготовці до здійснення музично-педагогічної діяльності у закладі загальної середньої освіти, для якої педагогічні здібності (гностичні, проектувальні, конструктивні, комунікативні, організаторські, дидактичні) є основними. В означеному контексті спеціальні здібності майбутніх учителів з музичного мистецтва, такі як музикальність, артистичність, креативність, володіння інструментом, вокальною та диригентською технікою, постають підпорядкованими основним - педагогічним здібностям. Як приклад, такої позиції дотримується М. Малахова, яка серед професійно-особистісних якостей учителя музичного мистецтва презентує передусім:
- професійну умотивованість як характеристику високого рівня особистісної мотивації до педагогічної діяльності, захоплення нею у вигляді задоволення потреб у творчих досягненнях, професійному зростанні та самовдосконаленні;
- освітньо-ціннісну зорієнтованість як здатність використовувати виховний потенціал музичного мистецтва для збагачення власного духовного світу та розвитку художньо-естетичного світогляду учнів;
- педагогічний такт як почуття міри і дотримання етичних принципів у проявах педагогічного впливу на учнів, вияву поваги до їх особистості шляхом доброзичливості і толерантності, розуміння цінності кожного вихованця;
- педагогічний стиль як наявність власного педагогічного «почерку» вчителя, що виражається у певній манері педагогічних дій, ознак професійної майстерності;
- педагогічний імідж як здатність вчителя створювати позитивний індивідуальний «образ», який задовольняє очікуваним зовнішнім (манера спілкування, хода, жести, міміка, одяг, зачіска) та внутрішнім (інтелект, ерудиція, духовність, естетичний смак) чинникам [2, с. 78-80].
На відміну від означеної вище позиції, немало фахівців (Н. Сегеда, Т. Стратан-Артишкова, М. Ткаченко, В. Тушева) звертають увагу на те, що специфічними відмінностями учителів музичного мистецтва постають особливі - музичні й творчі здібності, а також відповідні виконавські (інструментальні, вокальні, диригентські, концертмейстерські) вміння і навички. Означений підхід підтверджує значущість формування під час музично-педагогічної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва таких фахових компетентностей, як:
- здатність демонструвати виконавські (інструментальні, вокально- хорові, диригентські), інтерпретаційні, артистичні та організаційні уміння, спроможність керування художнім колективом та дитячою музично-творчою діяльністю;
- здатність відчувати і проявляти емоційну чутливість, рефлексію, ціннісне ставлення до музичних творів, мистецьких явищ і подій, здійснювати активне сприймання, запам'ятовування, збереження, відтворення і педагогічне тлумачення ідейного та художньо-образного змісту творів мистецтва;
- здатність до слухового аналізу і контролю у процесі сприймання творів музичного мистецтва, розучування музичних творів, оцінювання хорового звучання; володіння вокальними вправами та вокально-хоровим репертуаром, методикою роботи з дитячими хоровими колективами, ансамблями (роботи над інтонацією, співочим диханням, звукоутворенням, дикцією, строєм та ансамблем); ефективного застосування форм та методів художньо- естетичного виховання, музично-виховної роботи з учнями різних вікових категорій [10].
При цьому звертається увага на те, що у професійній підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва як фахівців широкого профілю, які поєднують діяльність педагога і музиканта, домінуючу роль відіграє фахова підготовка, яка забезпечується комплексом спеціальних, фахових дисциплін: музично-теоретичних, музично-історичних, інструментально-виконавських, вокальних, диригентсько-хорових, методичних. Мається на увазі, що зміст фахової підготовки визначається сукупністю:
- ґрунтовних знань з інструментознавства, сценічної майстерності та інструментального, вокально-хорового, шкільного репертуару; музикування та імпровізації; хорознавства, вокально-хорової та музичної педагогіки (методики); історії й теорії музики; народознавства і музичного фольклору;
- професійних виконавських вмінь та навичок з техніки гри на музичному інструменті, диригування, сольного та хорового співу; вільного читання нотного тексту; виконавської майстерності; культура гри в ансамблі, оркестрі;
- художньо-творчих вмінь та навичок зі створення власної художньо- виконавської інтерпретації та самостійної роботи над музичним твором; сценічно-виконавського втілення музичного образу під час інструментального виконання музичного твору перед аудиторією; акомпанування та підбору по слуху; керівництва музичним колективом [8, с. 56].
Через це, під час фахової підготовки у майбутніх учителів музичного мистецтва мають вдосконалюватися такі їхні спеціальні властивості, як:
- музикальність як здатність емоційно сприймати, розуміти, переживати і відтворювати (виконувати) музику та проявляти музичні здібності - природний музичний слух (мелодичний, гармонічний, архітектонічний, тембровий), відчуття метроритму, динаміки й агогіки, музично-слухової уяви, музичної пам'яті;
- музично-виконавська мобільність як здатність вільно застосовувати музичний інструмент (інструменти) у різних видах музично-педагогічної та концертно-виконавської діяльності з дотриманням принципів сольно- інструментального, ансамблевого та оркестрового виконавства; уміння оперативно й одночасно поєднувати різні види виконавства (вокальне, інструментальне, диригентське) відповідно до ситуації, умов та завдань професійної діяльності;
- сценічна адаптивність як здатність швидко зорієнтуватись у різних умовах публічної музичної діяльності, що потребує високої емоційної напруги, сформованості вольових якостей, уміння керувати своїм психофізичним станом, швидкої адаптації до акустичних умов концертної зали (навчальної аудиторії, відкритого майданчика); спроможність виявити у процесі концертного виступу належний музично-виконавський рівень (техніку гри, інтерпретаційні уміння, навички управління музичним колективом), сценічну культуру й артистизм;
- креативність як здатність до творчості як найвищого рівня професійної свободи, що виявляється у здатності до композиції, аранжування та обробки музичного матеріалу, створенні оригінальних варіантів інтерпретації музичних творів; варіативності вибору методів і засобів для забезпечення якості різноманітних музично-виховних і культурно-освітніх проектів;
- музично-методична спроможність як здатність реалізувати у практичній діяльності основні положення музичної педагогіки, методики загальної музичної освіти та музичного виконавства; володіння методами роботи з оркестрами та ансамблями, методикою навчання гри на музичних інструментах тощо [2, с. 124].
Слід зазначити, що наявність різних точок зору щодо пріоритетності спеціальних чи педагогічних здібностей до професійної діяльності майбутнього вчителя з музичного мистецтва суттєво вплинуло на обсяг освітніх компонент загальної (33%) і професійної (42%) підготовки, а також перелік дисциплін вільного вибору здобувача вищої освіти (не менш 25%). Через це, в нині діючих освітньо-професійних програмах спеціальності 014 Середня освіта спеціалізації 014.13 Музичне мистецтво на бакалаврському рівні вищої освіти цикл професійної підготовки найчастіше представлений переліком таких дисциплін, як: історія зарубіжної та української музики, народна музична творчість, сольфеджіо, гармонія, поліфонія, аналіз музичних форм, основний та додатковий музичний інструмент, концертмейстерський клас, хорознавство і хорове аранжування, хоровий клас і практична робота з хором, хорове диригування та читання хорових партитур, сольний спів [5].
Натомість співвідношення складових професійної підготовки, спрямованих на розвиток фахових знань, умінь і навичок майбутнього вчителя з музичного мистецтва має, як правило, такий вигляд: вокально-хорове виконавство (26,25%), хорознавство (1,6%), теорія музики та сольфеджіо (5%), інструментальне виконавство (6,25%), мистецтво в культурі сучасності (1,25%), основи навчання інтегрованого курсу «Мистецтво» в школі (1,25%), музична інформатика (2,5%), гармонія та основи поліфонії (4,16%), історія музики (6,25%), аналіз музичних творів (2,08%) [5].
При цьому, під час навчання музично-теоретичних та інструментально- виконавських дисциплін враховуються індивідуально-психологічні особливості студентів як суб'єктів музично-педагогічної діяльності в їхній ієрархічній будові:
- біологічна підструктура - вік, стать, темперамент;
- індивідуально-психологічна підструктура - індивідуальні прояви музичної пам'яті, мислення (образне, асоціативне), уваги, емоційного інтелекту, емпатії, рефлексії, волі;
- суб'єктний музично-творчий досвід (педагогічний, виконавський);
- спеціальна підструктура - здібності (педагогічні, музичні, виконавські);
- підструктура спрямованості - мотивація до навчання, цінності професійної діяльності, творча професійна позиція [6, с. 59].
Підкреслюючи необхідність вдосконалення інструментальної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва, О. Олексюк вважає музично- виконавську імпровізацію (підбирання на слух, розмова про музику, транспонування, власне імпровізування) особливою духовною активністю, що супроводжується спалахами творчої інтуїції та творчої уяви, станом інсайту, художнім осяянням. За внутрішнім характером одномоментного охоплення музичного твору (симультанного образу), відзначає авторка, стоїть чинник вільного конструювання, боротьби мотивів і прийняття рішень [4, с. 6], тому що вміння імпровізації формується на основі ґрунтовних фахових знань, умінні їх творчо застосовувати при вирішенні музично-педагогічних завдань, які потребують розвиненого педагогічного мислення та уяви, високої загальної та музично-педагогічної культур.
Оскільки оновлення національної системи музично-педагогічної освіти тісно пов'язується з розвитком сталого інтересу учнів до мистецької діяльності, то деякі дослідники розглядають просвітницьку роботу майбутнього вчителя музичного мистецтва з ними провідним напрямом в рамках сприяння успішності реформи «Нова українська школа» (2017 р.).
Остання, пропагуючи педагогіку співробітництва, взаємну творчу співпрацю, спрямовану на розвиток креативного, інноваційного, критичного мислення учнів, зобов'язує учителів музичного мистецтва:
- дотримуватися настанов творчого ставлення до своєї професії, ініціативності у роботі з вихованцями, піклування про їхній інтелектуально-творчий, морально-етичний, полікультурний й естетичний розвиток;
- здійснювати просвітницьку роботу не тільки для формування в учнів творчих здібностей, самостійності, ввічливості, винахідливості, багатої уяви, музичної пам'яті й здібностей, але й для неперервного саморозвитку майбутнього вчителя музичного мистецтва як особистості та професіонала в галузі музично-педагогічної діяльності [11].
Готовність майбутнього вчителя музичного мистецтва до виконавсько-просвітницької діяльності передбачає наявність стійкого позитивного емоційно-ціннісного ставлення до неї, володіння системою спеціальних знань в галузі історії та теорії музики у контексті світового мистецтва та арсеналом професійних умінь, пов'язаних з музично-виконавською майстерністю, артистизмом, риторичною компетентністю, емоційною переконливістю [8, с. 152].
Не випадково, тому, в освітньо-професійних програмах спеціальності 014.13 Середня освіта (Музичне мистецтво) певних закладів вищої освіти виокремлено певні програмні компетентності:
- інтегральна (здатність розв'язувати складні педагогічні проблеми, спеціалізовані та практичні задачі освітнього процесу, які характеризуються комплексністю і невизначеністю умов, умінням вирішувати стандартні і нестандартні проблеми у професійній діяльності);
- загальні (здатність до абстрактного мислення; аналізу та синтезу; міжособистісної взаємодії; навички використання інформаційних і комунікаційних технологій; здатність навчатися і здобувати сучасні знання; генерувати нові (креативні) ідеї; оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт; виявлення ініціативи та лідерських якостей; навички застосування знань на практиці; знання державної та іноземних мов на рівні професійного спілкування), які формуються впродовж викладання таких дисциплін, як філософія, педагогіка, психологія, історія української культури, українська і іноземна мова професійного спрямування, методика музичного виховання, методика роботи з учнівськими інструментальними, вокальними або хоровими колективами;
- спеціальні (здатність до створення та реалізації власних художніх концепцій, розуміння художньо-естетичної природи музичного мистецтва; здатність до художньо-музичної взаємодії з учнями, творчої співпраці з ними під час виконання креативних завдань та музичних проектів; здатність до застосування музичних комп'ютерних технологій), які вдосконалюються під час опанування фахових дисциплін (сольфеджіо, гармонії, хорового аранжування, постановки голосу, історії музики, хорового диригування, хорового класу, основного та додаткового музичного інструмента) [5; 9].
Натомість, в дисертаційних дослідженнях останніх років до провідних складових фахової компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва віднесено:
- блок загально-професійних компетенцій, які опікують готовність застосовувати знання основ педагогіки та психології, теорії освіти й виховання в професійній діяльності (психолого-педагогічна компетенція); здатність розуміти значення музичного мистецтва в системі культури й освіти, виховання й розвитку особистості (загальнокультурна компетенція); готовність особистості до художньо-творчої реалізації, самостійного пізнання мистецтва, естетичної оцінки творів мистецтва (поліхудожня компетенція); здатність застосовувати художньо-комунікативні знання, вміння й навички для організації професійної взаємодії з учасниками музично-просвітницької діяльності (комунікативна компетенція);
- блок спеціалізовано-професійних компетенцій, які опікують готовність до здійснення функцій і завдань музично-теоретичної, музично-виконавської (сольної - інтерпретаційної, аналітичної, технічної, сценічної; ансамблевої та колективної) й музично-методичної діяльностей [8, с. 167].
Висновки
Отже, проблема вдосконалення інструментально-виконавської підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва, що поєднує в собі компетентність, універсальність та ініціативність, в умовах стандартизації вищої музично-педагогічної освіти посідає центральне місце, потребуючи подальших досліджень [12]. Зумовлено це тим, що в сучасній практиці музично-педагогічної освіти мають місце суперечності між:
- об'єктивними процесами в суспільстві, що обумовлюють соціальний запит на сформованість у вчителя музичного мистецтва нових професійно-особистісних якостей, та відсутністю їх у значного контингенту випускників закладів вищої освіти;
- зростаючими вимогами до музично-творчої діяльності вчителя музичного мистецтва та зменшенням обсягу аудиторних занять з фахових дисциплін (основного інструменту, вокально-хорових та з оркестрово-ансамблевих дисциплін;
- необхідністю набуття майбутніми вчителями музичного мистецтва вищих рівнів інструментально-виконавської майстерності та недостатньою розробленістю методик реалізації цього процесу в освітній та концертно- виконавській діяльності.
Крім того, в наступний час нові виклики, які постали пере сучасним суспільством, потребують наявності в майбутнього вчителя музичного мистецтва не лише системних музично-педагогічних знань та майстерного володіння технологіями музичного виховання й просвітницької роботи, але й вияву відповідного рівня громадянської компетентності та активності.
Подальших досліджень потребують питання розвитку інструментально- виконавської та педагогічної майстерності вчителів музичного мистецтва в умовах інформатизації та цифровізації середовища музично-педагогічної освіти.
Література
1. Кузнецова О.А. Методична підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до просвітницької роботи з учнями: теорія і практика. Київ: «НТМТ», 2018. 250 с.
2. Малахова М.О. Формування професійно-особистісних якостей майбутнього вчителя музичного мистецтва у навчальному народно-інструментальному ансамблі: Дис. канд. пед. наук /13.00.04. Київ, 2021. 239 с.
3. Матвєєва О.О. Теоретичні і методичні засади педагогічної діагностики якості освіти майбутніх учителів музичного мистецтва в умовах університету: Дис. доктора пед. наук /13.00.04. Харків, 2016. 577 с.
4. Олексюк О.М. Мистецька освіта в контексті нової педагогічної парадигми. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі. Київ, 2017. С. 3-7.
5. ОПП Середня освіта (Музичне мистецтво).
6. Пастушенко Л.А. Педагогічна технологія розвитку професійної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва у вищих мистецьких навчальних закладах: Дис. ... канд. пед. наук /13.00.04. Рівне, 2017. 190 с.
7. Педагогічна Конституція Європи. Іноземні мови. 2016. №2. С. 54-60.
8. Ракітянська Л.М. Теорія і практика формування емоційного інтелекту майбутніх учителів музичного мистецтва в університеті: Дис. ... доктора пед. наук /13.00.04. Київ, 2021. 458 с.
9. Тимчасовий Стандарт вищої освіти спеціальності 014 Середня освіта (Музичне мистецтво).
10. Ткаченко М.О. Специфіка та зміст фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва.
11. Чень Кай. Наукові підходи та принципи формування досвіду просвітницької діяльності педагога-музиканта.
12. Кміть О.В. Основні сучасні тенденції розвитку англомовної освіти молодших школярів в Україні. Початкова школа. 2008. №5. С. 13-15.
References
1. Kuznetsova О.А. Metodytchna pidhotovka maibutnikh vtchiteliv muzytchnoho mystetstva do prosvitnyts'koii roboty z utchniamy: teoriia i praktyka [The Methodical Training of Future Teachers of Music for the Educative Activities with Students]. Kyiv: «ШМТ», 2018. 250 s. (in Ukraine)
2. Malakhova M.O. Formuvannia profesiyno-osobystisnykh iakostey maibutnyoho vtchytelia muzytchnoho mystetstva u navtchal'nomu narodno-instrumental'nomu ansambli [Development of the professional and personal qualities of the future music teacher in the educational folk instrumental ensemble]: Dys. ... kand. ped. nauk /13.00.04. Kyiv, 2021. 239 s. (in Ukraine)
3. Matveeva O.O. Teoretytchni i metodytchni zasady pedahohitchnoii diahnostyky iakosti osvity maibutnikh vtchiteliv muzytchnoho mystetstva v umovakh universytetu [Theoretical and Methodological Foundation of Pedagogical Diagnostics of Quality of Education of Future Teachers of Musical Art]: Dys. ... doktora ped. nauk /13.00.04. Kyiv, 2016. 577 s. (in Ukraine)
4. Oleksiuk О.М. Mystets'ka osvita v konteksti novoii pedahohitchnoii paradihmy [The Art Education in the Conext of the Newer Pedagogical Paradigm]. Muzitchne mystetstvo v osvitolohitchnomu dyskursi. Kyiv, 2017. S. 3-7. (in Ukraine)
5. OPP Serednia osvita (Muzitchne mystetstvo) [The Secondary Education (The Muzical Art)].
6. Pastuschenko L.A. Pedahohitchna tekhnolohiia rozvytku prifesiynoii kompetentosti maibutnikh utchiteliv myzytchnoho mystetstva u vyschykh mystets'kykh navtchal'nykh zakladakh [Pedagogical Technology of Professional Competence Development of Future Music Art Teachers at Art Institutions of Higher Education]: Dys. kand. ped. nauk /13.00.04. Rivne, 2017. 190 с. (in Ukraine)
7. Pedahohitchna Konstytutsiia Ievropy [The Pedagogical Constitution of Europe]. Inozemni movy. 2016. №2. С. 54-60.
8. Rakityanska L.M. Teoriia i praktyka formuvannia emotsiinoho intellektu maibutnikh utchiteliv muzytchnoho mystetstva v universyteti [Theory and practice of forming the emotional intelligence of future music teachers at university]: Dys. doktora ped. nauk /13.00.04. Kyiv, 2021. 458 s. (in Ukraine)
9. Tymtchasovyi standart vyshchoii osvity spetsial'nosti 014 Serednia osvita (Muzitchne mystetstvo) [The Contemporary Standard of the Higher Education in Speciality 014 Secondary Education (The Musical Art)].
10. Tkatchenko М.О. Spetsyfika ta zmist fakhovoii pidhotovky maibutnikh utchiteliv muzytchnoho mystetstva [The Peculiarities and Contents of the Professional Training of Future Teachers of Music].
11. Tchen' Kai. Naukovi pidhody ta pryntsypy formuvannia dosvidu prosvitnyts'koii diyal'nosti pedahoha-muzykanta [The Scientific Approaches and Principles of Formation of Expertise in the Educative Activities of a Pedagogue-Musician].
12. Kmit O.V. The main modern trends in the development of English-language education of younger schoolchildren in Ukraine. Elementary School. 2008. No. 5. P. 13-15.
Размещено на Allbest.Ru
...Подобные документы
Порівняльний аналіз змісту професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи у Великій Британії і Україні. Особливості та принципи побудови навчальних планів у британських та українських освітніх закладах, які готують фахівців початкової освіти.
статья [20,4 K], добавлен 22.02.2018Соціально-економічні, методологічні, змістовно-процесуальні протиріччя сучасної вищої освіти, її структура та характеристика основних принципів функціонування. Модель сучасної вищої освіти: визначення профілю фахівців, вимоги та рівні їх підготовки.
реферат [14,6 K], добавлен 03.06.2010Аналіз принципів, вимог та рівнів підготовки нових фахівців. Оцінка ролі ВУЗів у науково-освітньому і соціокультурному середовищі. Загальна характеристика сучасних концепцій професійно-орієнтованої освіти. Поняття, сутність та основні форми вищої освіти.
реферат [19,9 K], добавлен 13.11.2010Ретроспектива становлення професії керівника хору. Проблеми теорії та практики фахової підготовки майбутнього керівника хору. Усвідомлення студентами моделі професійної діяльності. Прийоми звуковедення під час співу та диригування. Стиль хорового викладу.
дипломная работа [749,8 K], добавлен 19.10.2013Розвиток біотехнологічної освіти та її актуальність для підготовки майбутніх фахівців. Організація професійної підготовки майбутніх біотехнологів. Особливості вищої біотехнологічної освіти. Опис навчальних закладів України, що готують біотехнологів.
курсовая работа [36,3 K], добавлен 26.08.2013Стан упровадження безперервності у практиці освіти учнів початкової школи (на прикладі рідної мови). Технологія підготовки майбутнього вчителя початкової школи до здійснення безперервної освіти. Аналіз і оцінка результатів педагогічного експерименту.
дипломная работа [492,2 K], добавлен 22.12.2012Моделювання педагогічної технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя музики, принципи та порядок її реалізації на практиці. Аналіз та оцінка результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва.
дипломная работа [377,1 K], добавлен 03.08.2012Опредметнення сутнісних сил у процесі професійно-педагогічної підготовки. Самореалізація та трансформація власного досвіду вчителя. Удосконалення вмінь соціалізації. Досягнення вищого ступеня розвитку - акме. Упровадженням ідей гуманітаризації освіти.
статья [22,6 K], добавлен 31.08.2017Сутність, структура і зміст патріотичного виховання. Сукупність засобів музичного мистецтва, що впливають на ефективність виховного процесу. Створення педагогічних умов військово-патріотичного виховання студентської молоді засобами музичного мистецтва.
статья [24,1 K], добавлен 27.08.2017Теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми оптимізації методичної підготовки майбутніх вчителів музики у вищому навчальному закладі. Особливості експериментальної методики впровадження нових методів процесу підготовки майбутнього вчителя музики.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 21.06.2011Сучасний стан та перспективи особистісно-орієнтованого підходу до психологічної підготовки майбутніх психологів в умовах "нової повсякденності". Особливості навчання майбутніх психологів у системі післядипломної педагогічної освіти: андрагогічний підхід.
дипломная работа [41,4 K], добавлен 24.04.2017Порівняльний аналіз систем розвитку педагогічної освіти на основі акмеологічного підходу. Використання методологічних засад акмеології для побудови системи професійної підготовки майбутніх педагогів. Теоретична, практична підготовка студентів - педагогів.
автореферат [333,5 K], добавлен 27.04.2009Рівні підготовки фахівців. Сутність ступеневості вищої освіти. Нормативний, вибірковий компоненти змісту освіти. Складові державного стандарту освіти. Форми навчання: денна, вечірня, заочна. Ознаки громадсько-державної моделі управління освітою в Україні.
реферат [16,9 K], добавлен 18.01.2011Реформування системи вищої освіти в Україні та розробка перспективних моделей підготовки фахівців з кібербезпеки для розвитку вітчизняної системи вищої освіти. Організаційно-педагогічні засади навчання бакалаврів з кібербезпеки в університетах США.
статья [26,4 K], добавлен 18.07.2017Підвищення вимог до рівня освітньої та фахової підготовки людини у зв'язку з науково-технічною та інформаційною революцією. Тенденції розвитку зарубіжної вищої освіти, історичні витоки ступеневої освіти. Особливості національних систем вищої освіти.
курсовая работа [35,5 K], добавлен 25.10.2011Дослідження сучасної професійної освіти, яка характеризується взаємодією і співіснуванням освітніх парадигм. Вивчення ролі креативності, як необхідного складника професійного становлення й однієї з умов самореалізації педагога будь-якого профілю.
статья [29,1 K], добавлен 27.08.2017Поняття вищої освіти, її структура та кваліфікаційні рівні: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр. Професіограма - система вимог до людини з кожної професії, її роль у системі освіти. Педагогічні умови професійної підготовки економістів.
контрольная работа [22,4 K], добавлен 25.01.2011Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами. Основні складові компетентнісного підходу до організації вищої освіти за спеціальністю "Банківька справа". Огляд сфери і предмету професійної діяльності, загального рівня підготовки фахівців.
научная работа [258,3 K], добавлен 20.09.2014Формування особистості вчителя в сучасних умовах. Роль самовиховання у системі підготовки майбутнього вчителя, умови і чинники реалізації даного процесу. Технологія професійного самовиховання, її етапи. Результати діяльності майбутнього педагога.
курсовая работа [68,6 K], добавлен 20.07.2011Педагогічна майстерність - вияв високого рівня педагогічної діяльності. Головні елементи майстерності сучасного вчителя та шляхи її формування. Особливості психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя, значення прикладних знань і навчань.
реферат [30,9 K], добавлен 12.02.2011
