Методичний потенціал віртуальних екскурсій як інноваційного засобу навчання слабозорих дітей

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Кафедра дошкільної та спеціальної освіти

Методичний потенціал віртуальних екскурсій як інноваційного засобу навчання слабозорих дітей

Ніколаєску І.О., д.п.н., професор

Михальчук О.О., к.п.н., доцент

Нікітська Ю.М., к.п.н., доцент

м. Черкаси



Анотація

У статті висвітлено актуальність проблеми створення належних умов навчання дітей з особливими освітніми потребами щодо отримання якісної освіти, включення здобувачів освіти в інтегрований освітній процес, забезпечення рівних можливостей дітей щодо формування загальних компетентностей, а також кваліфікованої підготовки педагогів до роботи з дітьми з порушеннями зору. Наголошено на важливості питання цифровізації освіти в цілому та використанні інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі закладів освіти зокрема.

Закцентовано увагу на необхідності впровадження віртуальних екскурсій в освітній процес сучасної початкової школи, зокрема під час навчання слабозорих дітей. Обґрунтовано теоретичне значення віртуальних екскурсій як інноваційного потенціалу для збагачення навчального досвіду слабозорих дітей. Автори розглядають віртуальні екскурсії як комп'ютеризовану форму освітнього процесу, яка дає можливість учасникам навчання взаємодіяти з віртуальною реальністю через використання комп'ютерних технологій, що передають візуальні, аудіальні та інші сенсорні відчуття. З'ясовано, що створення віртуальних екскурсій для дітей та методичний потенціал цих інноваційних ресурсів є складним, інколи довготривалим процесом та вимагає від педагога не лише творчого підходу, але уміння використовувати необхідні технічні засоби та інструменти.

Доведено, що формат віртуальних екскурсій може використовуватися для організації спільних навчальних заходів, де слабозорі діти можуть взаємодіяти один з одним та з педагогами в віртуальному середовищі. Представлено способи створення віртуальних екскурсій, які дозволяють розробити віртуальну екскурсію для слабозорих дітей відповідно до поставленої навчальної мети і завдань.

Ключові слова: інформаційно-комунікаційні технології, слабозорі діти, віртуальні екскурсії, інноваційні технології, освітній процес.

Abstract

Methodological potential of virtual excursions as an innovative tool for education of visually impaired children

Nikolaesku I.O., Dr Ped. Sci., professor; Mykhalchyk O.O., Nikitska Yu.M., C. Ped. Sci., Ass. professor; Department of Preschool and Special Education, Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy, Cherkasy

The article highlights the relevance of the problem of creating proper conditions for the education of children with special educational needs in order to obtain a quality education, the inclusion of students in the integrated educational process, ensuring equal opportunities for children in the formation of general competencies, as well as the qualified training of teachers to work with children with visual impairments. The importance of the digitalization of education in general and the use of information and communication technologies in the educational process of educational institutions in particular is emphasized.

Attention is focused on the need to introduce virtual excursions into the educational process of a modern elementary school, in particular during the education of visually impaired children. The theoretical value of virtual excursions as an innovative potential for enriching the educational experience of visually impaired children is substantiated. The authors consider virtual excursions as a computerized form of the educational process, which gives the participants the opportunity to interact with virtual reality through the use of computer technologies that convey visual, audio and other sensory sensations. It was found that the creation of virtual excursions for children and the methodological potential of these innovative resources is a complex, sometimes long-term process and requires not only a creative approach from the teacher, but also the ability to use the necessary technical means and tools.

It has been proven that the format of virtual excursions can be used to organize joint educational activities, where visually impaired children can interact with each other and with teachers in a virtual environment. Methods of creating virtual excursions are presented, which allow you to develop a virtual excursion for visually impaired children in accordance with the educational goals and tasks.

Keywords: information and communication technologies, visually impaired children, virtual excursions, innovative technologies, educational process.



Постановка проблеми

Розвиток інформаційних технологій та глобальна цифровізація світу є одними з найбільш суттєвих трансформаційних процесів, які відбуваються в сучасному суспільстві. Ці процеси впливають фактично на всі сфери життя людей, бізнесу, науки та культури. Масштабна цифровізація має безліч позитивних аспектів, таких як підвищення швидкості комунікації, покращення доступу до знань і можливостей, розвиток інновацій, зручність у взаємодії з іншими людьми та компаніями. Зростання швидкості Інтернет з'єднання та розвиток нових технологій, таких як мобільний доступ, 5G, доповнена та віртуальна реальність, штучний інтелект, медіаресурси підвищують популярність цифрового контенту у всіх сферах життєдіяльності людини.

Не виключенням є і освітня галузь, у якій широкого впровадження у всі ланки освітнього процесу займають інформаційно -комунікаційні технології та їхні види й засоби навчання. Аналіз наукових розвідок дозволив констатувати, що у працях провідних учених України та близького зарубіжжя розглядається сутність та особливості використання різних видів нових технологій, які характеризують процес цифровізації суспільного життя: інформаційних технологій - комплексу методів, способів і засобів, які забезпечують зберігання, обробку, передавання та відображення даних/інформації та які орієнтовані на підвищення ефективності та продуктивності діяльності [16, с. 49]; комп'ютерних технологій, які забезпечують зберігання, передачу, обробку, захист та відтворення інформації за допомогою комп'ютерів [23, с. 10]; телекомунікаційних технологій - сукупності засобів, що дозволяють транслювати інформацію на відстані з використанням електронних, електромагнітних, мережевих каналів зв'язку [51]; інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) як комплексу розподілених інформаційних ресурсів, комп'ютерних мереж, програмного забезпечення, засобів комунікацій (мережних, телекомунікацій, медіа-трансляцій тощо), який забезпечує процеси комунікації та обміну інформацією; як сукупності методів, засобів і прийомів, що використовуються для розробки інформатичних систем та побудови комунікаційних мереж, а також технології опрацювання даних, відомостей і повідомлень для формалізації та розв'язування задач у певних предметних галузях з використанням таких систем і мереж [6, с. 28]; мережних технологій - сукупності методів, програмно-технічних засобів та ІКТ, що застосовуються з метою опрацювання, зберігання, розповсюдження інформації для користувачів в мережах (локальних чи глобальних) [10]; ВЕБ-технологій, або Інтернет-технологій як комплексу технічних, комунікаційних, програмних методів вирішення завдань організації спільної діяльності користувачів із застосуванням мережі Інтернет [17]; цифрових технологій, які забезпечують створення, перегляд, розповсюдження, модифікацію, зберігання, пошук, передачу та отримання інформації в електронному вигляді у цифровій формі, наприклад, персональні комп'ютери та пристрої (настільний ПК, ноутбук, нетбук, планшетний комп'ютер, смартфони, ігрові консолі, медіаплеєри, зчитувачі електронних книг тощо), цифрове телебачення, роботи [57].

Підсумовуючи зазначене вище, зауважимо, що наведений перелік видів технологій не є вичерпним, оскільки цифровізація суспільного життя характеризується стрімким розвитком і, як наслідок, - появою нових цифрових технологій.

Однак наголосимо, що не всі інноваційні засоби ІКТ дієво та результативно можуть забезпечити якість освітнього процесу в початковій школі, зокрема у процесі навчання дітей з ООП. Однією із сучасних інтерактивних форм відеоконтету, яка здатна, на нашу думку, підвищити зацікавленість до навчання у дітей молодшого шкільного віку, вважаємо віртуальну екскурсію.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наукових дослідженнях останніх років зроблено перші спроби дослідити проблему використання потенційних можливостей інформаційно -комунікаційних технологій, зокрема віртуальних екскурсій. Зокрема розкрито такі аспекти як: сучасні реалії і тенденції розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в освіті (О. Готько, В. Осадчий, К. Осадча, О. Чайковська та інші); специфіка використання ІКТ під час вивчення учнями природничо-інформатичних дисциплін (О. Боцман, Л. Величко, С. Грищенко, М. Ковтанюк, Л. Колток та інші) та в позаурочній діяльності (М. Головата, М. Криштанович ); роль ІКТ у формуванні базових компетентностей у здобувачів освіти з особливими освітніми потребами (А. Гета, А. Демчук, М. Лещенко, Ю. Носенко, Л. Тимчук, Ю. Тулашвілі та інші); питання використання віртуальних екскурсій як сучасних форм організації освітнього процесу та підготовки педагогів до використання віртуальних екскурсій з метою формування пізнавального інтересу учнів (І. Друць, О. Коваленко, Т. Марусей, А. Плугіна, О. Подліняєва, Л. Романенко та інші); формування дослідницьких умінь молодших школярів засобами віртуального контенту (О. Ващенко, С. Паламар, Л. Романенко та інші); технічні можливості сервісів та методику створення віртуальних екскурсій (В. Олійник, О. Самойленко, О. Подліняєва та інші).

Водночас, незважаючи на інтенсивні різнопланові дослідження, жодний з теоретико-методологічних підходів не забезпечує повною мірою виконання завдання щодо формування загальних компетентностей у дітей з порушеннями зору на основі використання віртуальних екскурсій. Залишаються поки що поза увагою науковців питання щодо методичного потенціалу віртуальних екскурсій для навчання слабозорих дітей.

Метою статті є розгляд теоретичних і методичних аспектів віртуальних екскурсій як інноваційного інструменту навчання слабозорих дітей, а також засобів для їх створення.



Виклад основного матеріалу

Проблема інклюзивної освіти дітей з порушеннями зору є значущою, незважаючи на те, що обговорюють її не перший рік різні фахівці у галузі медицини, психології та педагогіки. Це пов'язано, насамперед, із тим, що у цій галузі освіти виникають нові й актуальні аспекти дослідження та вивчення особливостей психолого-педагогічного та соціального розвитку цієї категорії дітей.

Згідно з даними Всесвітньої організації здоров'я у світі понад 45 мільйонів людей, які позбавлені зору та 135 мільйонів страждають на різноманітні порушення зору. З кожним роком кількість таких людей помітно збільшується і за прогнозами аналітиків до 2026 року людей із порушеннями зору може збільшитися до 300 мільйонів осіб.

Діагностика та дослідження дітей з порушеннями зору передбачає комплексне їх вивчення різноманітними фахівцями: офтальмологами, психологами, педагогами. Діти з порушеннями зору поділяються на тих, що втратили зір, та слабозорих. Сліпота і зниження зору є категорією психофізичних порушень, що виявляються в обмеженні зорового сприйняття або його відсутності, що впливає на весь процес формування та розвитку особистості. У дітей з порушеннями зору виникають специфічні особливості в діяльності, спілкуванні та психофізичному розвитку.

Слабозорі - діти з порушеннями зору, у яких гострота зору із застосуванням звичайних засобів корекції (окулярів) від 0,05 до 0,2, а також діти, у яких гострота зору вища, але порушені інші зорові функції, наприклад, значне звуження меж поля зору. Крім зниження гостроти зору такі діти можуть мати відхилення щодо інших зорових функцій (кольоро- та світловідчуття, периферичний та бінокулярний зір).

Зважаючи на сучасні тенденції розвитку інклюзивної освіти України, зауважимо, що навчання дітей з порушеннями зору у початковій школі ставить за мету забезпечити всебічний гармонійний розвиток цієї категорії дітей поряд із нормотиповими учнями. Отже, навчання учнів із порушеннями зору потребує особливого підходу та використання спеціальних методів й матеріалів, які враховують їхні потреби.

Сучасним інноваційним засобом навчання слабозорих дітей в умовах Нової української школи є використання інформаційно -комунікаційних технологій в цілому та віртуальних екскурсій зокрема, що зробить цей процес більш ефективним і сучасним. Застосування технологій віртуальної реальності, до якої відносимо віртуальну екскурсію, або інших інтерактивних засобів створює ілюзію присутності, що дозволяє учням взаємодіяти з контентом і поглиблювати своє розуміння певних процесів чи-то явищ шляхом практичного досвіду, а також краще розуміти абстрактні поняття та складні елементи шляхом візуального представлення інформації. На думку групи авторів щодо використання цифрових інструментів для створення віртуальних екскурсій [26], саме віртуальні екскурсії, як різновид електронних матеріалів, на відміну від традиційних форм навчання дозволяє залучати до вивчення навчальних дисциплін необмежену кількість здобувачів. віртуальний екскурсія освітній слабозорий дитина

Запровадження карантинних обмежень у державі та воєнного стану через масштабне вторгнення Росії зумовило освітянську спільноту до пошуку нових дієвих форм, методів і засобів організації якісного освітнього процесу. Оскільки діти молодшого шкільного віку найкраще сприймають навчальний матеріал відповідно до принципу наочності, постала потреба перевести навчальні екскурсії у площину віртуальних.

Зважаючи на важливість проблеми використання віртуальних екскурсій в освітньому процесі початкової школи, розглянемо сутність цього феномену.

На основі аналізу наукових джерел можемо зазначити, що зміст віртуальних екскурсій, в основному, розглядається вченими як: організаційна форма навчання, що відрізняється від реальної екскурсії віртуальним відображенням реально існуючих об'єктів із метою створення умов для самостійного спостереження, збору необхідних фактів тощо [18]; спланована туром комбінація панорамних фотографій, перехід між якими здійснюється через розміщені безпосередньо на зображеннях активні зони (точки переходу) [34]; цілеспрямована, спеціально організована форма дистанційного навчання, яка відображає навколишню дійсність через віртуальні засоби та, на відміну від традиційної навчальної екскурсії, не потребує безпосереднього контакту з реальними об'єктами довкілля [37]; це змодельована за допомогою комп'ютерних технологій уявна модель, яка відповідає дійсному, реальному явищу [ 26].

Поряд із поняттям віртуальної екскурсії у наукових роботах зустрічаються терміни «віртуальна подорож», «віртуальна наочність», «віртуальний тур», «інтерактивна екскурсія», «онлайн екскурсія» та інші, які за своїм змістом є синонімічними та характеризуються: візуально насиченим контентом, що дозволяє учасникам бачити, спостерігати та досліджувати об'єкти з різних ракурсів; наявністю звукових ефектів та аудіальних описів, які додають реалізму та імерсивності, забезпечуючи тим самим більш повне сприйняття навколишнього середовища; інтерактивністю, що дозволяє учасникам взаємо - діяти з віртуальним середовищем, маніпулювати об'єктами та отримувати фідбек; гнучкістю та доступністю; використанням індивідуального підходу до учасників взаємодії.

Отже, за результатами опрацювання наукових праць, присвячених визначенню сутності та функцій віртуальної екскурсій, можемо сформулю - вати наше розуміння поняття досліджуваного явища: віртуальні екскурсії - це комп'ютеризована форма освітнього процесу, яка дає можливість учасникам взаємодіяти з віртуальною реальністю через використання комп'ютерних технологій, що передають візуальні, аудіальні та інші сенсорні відчуття. Вони побудовані на основі імітації реального оточення та подій, що сприяє створенню ілюзії присутності учасників у віртуальному середовищі.

Зауважимо, що навчання слабозорих дітей має свої особливості, які необхідно враховувати при організації освітнього процесу, щоб забезпечити повноцінне та успішне навчання таких дітей. Зокрема, варто враховувати наступні особливості навчання слабозорих дітей:

- ускладнене сприйняття та розуміння інформації. Слабозорі діти можуть мати проблеми зі сприйняттям зорової інформації, що ускладнює їм розуміння нового матеріалу, виконання завдань, читання та письмо;

- недостатній розвиток просторового сприйняття. Слабозорі діти можуть мати проблеми з орієнтуванням у просторі, що ускладнює їм пересування, виконання практичних завдань тощо;

- зменшена швидкість обробки інформації. Слабозорі діти можуть витрачати більше часу на сприйняття та розуміння інформації, що ускладнює їм виконання завдань вчасно;

- підвишена стомлюваність. Слабозорі діти можуть швидше втомлюватися, що ускладнює їм тривале виконання завдань.

Розробляючи завдання на заняття, підбираючи різноманітні вправи на уроки, варто враховувати певні чинники, які необхідні для забезпечення успішного навчання слабозорих дітей. Серед таких факторів виокремимо наступні:

- створити сприятливі умови для навчання. Слабозорі діти повинні мати можливість сидіти в першому ряду, щоб добре бачити дошку. У приміщенні, де навчаються слабозорі діти, необхідно забезпечити достатнє освітлення;

- використовувати спеціальні методи та засоби навчання. Для навчання слабозорих дітей можуть використовуватися спеціальні методи та засоби навчання, такі як: великі шрифти для читання та письма; збільшення зображення для сприйняття наочності; аудиозаписи для ознайомлення з матеріалом; спеціальні комп'ютерні програми для навчання;

- надавати додаткову допомогу та підтримку. Слабозорі діти можуть потребувати додаткової допомоги та підтримки від учителів, асистентів вчителів та батьків.

Отже, успішне навчання слабозорих дітей є можливим при врахуванні їхніх особливостей та створенні сприятливих умов для навчання.

Створення віртуальних екскурсій для дітей молодшого шкільного віку є складним, інколи довготривалим процесом та вимагає від педагога не лише творчого підходу, але уміння використовувати необхідні технічні засоби та інструменти.

Для створення віртуальних екскурсій з технічної точки зору використовуються різноманітні способи [26]:

Інтерактивні презентації, які в сучасній освітній практиці є найпоширенішим способом, оскільки він охоплює широкий спектр завдань, що вирішуються педагогом при підготовці навчального матеріалу. До нещодавно віртуальну наочність педагоги здебільшого реалізували через презентації у програмі Power Point. Сьогодні кількість програм і їх можливості, що раніше призначалися лише для презентацій розширилися. Створити віртуальну екскурсію дозволяють програми Prezi, Canva, Crello, Piktochart, Slides, Google презентації, які до того ж реалізовані як онлайн - сервіси. Всі програми, як правило, мають безплатну версію і платну версію Преміум, інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, бібліотеку зображень, діаграм, графіків і макетів. В усіх сервісах надано можливість інтеграції аудіо, відео, зображень і тексту, а також імпортування презентації в графічних форматах JPG, GIF, TIFF. Мова інтерфейсу якщо і англійська, то це не викликає труднощів, оскільки вбудоване розширення Google дозволяє перекладати інтерфейс автоматично на українську.

З позицій створення віртуальної екскурсії, окреслимо деякі особливості кожної із зазначених програм. Сервіс Prezi характеризується наявністю zoom - формату, який використовується з метою переміщення від центральної ідеї (навчальної мети) в інші площини освітнього матеріалу, допомагаючи розкрити мету. У програмі Canva представлено суттєву кількість дизайнерських шаблонів і шрифтів, а також форматів відображення віртуальної екскурсії. Сервіс Crello дозволяє розробити анімацію, а також редагувати відео. Схожий за функціоналом із сервісом Canva сервіс Piktochart дозволяє створювати креативну інфографіку, анімовані іконки, а також розміщувати презентацію на сайті за допомогою коду для вставки. Підтримують командну роботу програми Slides і Google презентації, в них створені чат та зворотній зв'язок.

Спеціалізовані сайти. За допомогою конструкторів сайтів можливо створити мультимедійний ґрунтовний програмно -інформаційний продукт - віртуальну екскурсію з використанням гіпертекстових посилань, ілюстрацій, звукових та відеофрагментів. Вдале рішення у вигляді гіпертекстових переходів дозволяє переміщуватись від фрагмента до фрагмента подібно до реальної екскурсії. Реалізувати такі завдання дозволяють такі конструктори сайтів, як Wix, Google Sites, WordPress. Функціонал отриманої віртуальної екскурсії можна налаштовувати за допомогою додаткових елементів, таких як: карти, кнопки, будовані відео з YouTube, віджети соцмереж, таблиці.

Геоінформаційні системи. Тематичну віртуальну екскурсію можна створити самостійно за допомогою спеціальних програм, серед яких Mapillary, Tour Builder, Historypin, Tour Creator, Nearpod.

SD-моделювання. Віртуальні екскурсії з SD-моделювання здатні забезпечити формування у дітей всебічної картини технологічного процесу або об'єкту. Побудовані на високому технічному рівні тривимірні моделі із застосуванням сучасних комп'ютерних програм автоматизованого проектування здатні забезпечити ознайомлення з об'єктами та явищами.

Панорамні композиції. Мета цих інструментів полягає в демонстрації місцевості з використанням подовженого поля зору. Панорамні сцени отримують шляхом склеювання логічно пов'язаних між собою фотознімків. Панорамна композиція застосовується при необхідності продемонструвати туристичні місця, готелі, навчальні заклади, кафе, місце певної події, виставки тощо. Найкращим способом продемонструвати об'єкт «зсередини» вважається створення фотопанорам. На допомогу педагогам у інтернет-просторі пропонуються такі безплатні сервіси: Image Composite Editor, Photo Gallery, Autostitch, Hugin Hugin, Dermandar Dermandar, Google Photos. Всі вони можуть створювати панорамні фото як з фото, так і з відео, склеювати зображення, експортувати їх і зберігати у різних форматах [ 26].

Представлені вище способи створення віртуальних екскурсій дозволяють розробити віртуальну екскурсію відповідно до поставленої навчальної мети і завдань. Вибір програми залежить від характеристики програм, таких як функціонал, простота і зручність використання, реалізація онлайн, інтерфейс, якість результату.

Підґрунтям для підготовки будь-якої віртуальної екскурсії для навчання слабозорих дітей є ключові принципи та вимоги педагогіки, серед яких: принципи взаємозв'язку навчання та виховання, врахування логіки навчального предмета, послідовність, систематичність і доступність навчального матеріалу, наочність, емоційність, врахування вікових особливостей та інтересів молодших школярів [33].

Вважаємо за доцільне наголосити на важливості використання під час вивчення навчальних предметів у початковій школі віртуальних екскурсій, які спрямовані на формування загальних компетентностей слабозорих молодших школярів. Віртуальні екскурсії у нашому науковому дослідженні є інтерактивною технологією, яка забезпечує слабозорих учнів можливістю віртуально перебувати у різних місцях, які знаходяться за межами шкільного приміщення. Це сприяє залученню учнів до активного вивчення навчальних предметів через практичну взаємодію з віртуальними реаліями відповідних середовищ. Під час екскурсій учні мають змогу досліджувати та спостерігати за різноманітними живими організмами, екосистемами та географічними об'єктами, досліджувати життєвий та творчий шлях видатних постатей через віртуальні музеї, що, у свою чергу, сприяє формуванню загальних компетентностей та підвищенню віртуальної свідомості.

Варто зауважити, що при розробці та використанні віртуальних екскурсій для слабозорих дітей необхідно враховувати їхні психолого - фізіологічні особливості. Зокрема, такі екскурсії мають бути:

1. Доступними для сприйняття. Віртуальні екскурсії мають містити інформацію, яка може бути сприйнята слабозорими дітьми. Це може бути аудіо- або відеоінформація, тактильна інформація, використання шрифту Брайля тощо.

2. Розробленими з урахуванням індивідуальних потреб дітей. Віртуальні екскурсії мають бути адаптовані до рівня розвитку та можливостей кожної дитини.

3. Підтримуючими розвиток дитячої творчості. Віртуальні екскурсії мають надавати дітям можливість для творчого самовираження.

Впроваджуючи віртуальні екскурсії під час освітнього процесу, педагоги мають пам'ятати, що використання віртуальних екскурсій для навчання слабозорих молодших школярів може включати такі етапи:

- організаційний етап. На цьому етапі визначаються цілі та завдання екскурсії, її зміст та структура. Також на цьому етапі формується команда, яка буде проводити екскурсію;

- підготовчий етап. На цьому етапі діти знайомляться з інформацією, необхідною для проведення екскурсії. Вони можуть використовувати різні джерела інформації, зокрема підручники, інтернет, відеоматеріали тощо;

- проведення екскурсії. На цьому етапі діти переглядають віртуальну екскурсію. Педагоги можуть надавати додаткову інформацію або задавати питання дітям;

- обговорення екскурсії. На цьому етапі діти обговорюють те, що вони побачили під час екскурсії. Педагоги можуть задавати дітям запитання, щоб перевірити їхні знання та розуміння певних явищ тощо;

- творчі проекти. На цьому етапі діти можуть створювати творчі проекти, пов'язані з темою екскурсії.

Зауважимо, що віртуальні екскурсії - це ефективний інструмент, який можна використовувати для підвищення якості навчання дітей. Віртуальні екскурсії можна використовувати як доповнення до традиційного навчання в класі, так і як самостійний метод навчання.



Висновки

Основними перевагами віртуальних екскурсій для слабозорих дітей є можливість візуального сприймання інформації з використанням звукових та тактильних ресурсів. Це дозволяє створити бар'єрно-незалежні умови для навчання та забезпечити доступність знань для слабозорих дітей. Віртуальні екскурсії допомагають розвивати тактильні та аудіальні навички, що підвищує рівень активності розуміння матеріалу та зміцнення пізнавальної діяльності. Крім того, віртуальні екскурсії забезпечують зручність, гнучкість та індивідуалізацію навчання, що сприяє оптимізації освітнього процесу для слабозорих дітей.



Література

1. Биков В., Спірін О., Пінчук О. Сучасні завдання цифрової трансформації освіти // Вісник кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття». Випуск 1. 2020, с. 27-36.

2. Вдовичин Т.Я. Використання мережних технологій відкритих систем у навчанні майбутніх бакалаврів інформатики: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.10. Київ, 2017. 290 с.

3. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті: словник. К.: ЦП Компринт, 2019. 134 с.

4. Кільченко А., Середа Х. Базові поняття і терміни веб-технологій. К.: ІІТЗН НАПН України, 2014. 10 с.

5. Коваленко О.В. Використання віртуальних екскурсій як сучасних форм організації навчального процесу // Теорія і методика професійної освіти. Випуск 9. Том 1, 2019, с. 94-97.

6. Комп'ютерні технології в освіті: навч. посібн. К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2012. 239 с.

7. Лобова В., Лобов С., Лобов Є. Аналіз цифрових інструментів для створення віртуальних екскурсій в освітньому процесі коледжів //Освіта. Інноватика. Практика. Том 11, №5 2023. с. 39-44.

8. Подліняєва О.О. Віртуальна екскурсія у роботі вчителя. Електронні інформаційні ресурси: створення, використання, доступ: зб. матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (м. Вінниця, 9-10 листопада 2016.). Вінниця: ВНТУ, 2016. с. 402-415.

9. Подліняєва О.О. Особливості використання сучасних медіа в освіті: віртуальна екскурсія // Фізико-математична освіта. Випуск 4(10) 2016, с. 100-104.

10. Починок Є. Особливості використання віртуальних екскурсій в умовах дистанційного викладання курсу «Я досліджую світ» // Актуальні питання гуманітарних наук. Вип 35. Т. 5 2021, с. 203-210.

11. Телекомунікаційні технології: технічні засоби, функції, використання і розвиток

12. Vuorikari R., Punie Y., Carretero Gomez S., Van den Brande G. DigComp 2.0: The Digital Competence Framework for Citizens. Update Phase 1: The Conceptual Reference Model. Luxembourg Publication Office of the European Union, 2016. EUR 27948 EN.



References

1. Bykov, V., Spirin, O., Pinchuk, O (2020). Suchasni zavdannia tsyfrovoi transformatsii osvity [Modern tasks of digital transformation of education]. Visnyk kafedry YuNESKO «Neperervna profesiina osvita ХХІ stolittia» - Bulletin of the UNESCO Department «Continuous professional education of the 21st century». Vypusk 1, 27-36 [in Ukrainian].

2. Vdovychyn, T.Ya (2017). Vykorystannia merezhnykh tekhnolohii vidkrytykh system u navchanni maibutnikh bakalavriv informatyky [The use of network technologies of open systems in the education of future bachelors of informatics]. dys. ... kand. ped. nauk: 13.00.10. Kyiv, 290 s. [in Ukrainian].

3. Informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii v osviti: slovnyk (2019). [Information and communication technologies in education: dictionary]. 134 s. [in Ukrainian].

4. Kilchenko, A., Sereda, Kh. (2014). Bazovi poniattia i terminy veb-tekhnolohii [Basic concepts and terms of web technologies]. K.: IITZN NAPN Ukrainy, 2014, 10 s. [in Ukrainian].

5. Kovalenko, O.V. (2019). Vykorystannia virtualnykh ekskursii yak suchasnykh form orhanizatsii navchalnoho protsesu [The use of virtual excursions as modern forms of organization of the educational process]. Teoriia i metodykaprofesiinoi osvity - Theory and methodology of professional education. Vypusk 9, Tom 1, 94-97 [in Ukrainian].

6. Kompiuterni tekhnolohii v osviti: navch. Posibn (2012). [Computer technologies in education]. K.: Vydavnycho-polihrafichnyi tsentr «Kyivskyi universytet», 239 s. [in Ukrainian].

7. Lobova, V., Lobov, S., Lobov, Ye. (2023). Analiz tsyfrovykh instrumentiv dlia stvorennia virtualnykh ekskursii v osvitnomu protsesi koledzhiv [Analysis of digital tools for creating virtual tours in the educational process of colleges] Osvita. Innovatyka. Praktyka - Education. Innovation. Practice. Tom 11, №5, 39-44 [in Ukrainian].

8. Podliniaieva, O.O. (2016). Virtualna ekskursiia u roboti vchytelia [A virtual tour of the teacher's work]. Elektronni informatsiini resursy: stvorennia, vykorystannia, dostup: zb. materialiv Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi internet-konferentsii (m. Vinnytsia, 9-10 lystopada 2016.). Vinnytsia: VNTU, 402-415 [in Ukrainian].

9. Podliniaieva, O.O. (2016). Osoblyvosti vykorystannia suchasnykh media v osviti: virtualna ekskursiia [Peculiarities of using modern media in education: a virtual tour]. Fizyko-matematychna osvita -Physical and mathematical education. Vypusk 4(10), 100-104 [in Ukrainian].

10. Pochynok, Ye. (2021). Ocoblyvosti vykorystannia virtualnykh ekskursii v umovakh dystantsiinoho vykladannia kursu «Ia doslidzhuiu svit» [Peculiarities of using virtual excursions in the conditions of remote teaching of the course “I explore the world”]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk - Current issues of humanitarian sciences. Vyp 35. T. 5, 203-210 [in Ukrainian].

11. Telekomunikatsiini tekhnolohii: tekhnichni zasoby, funktsii, vykorystannia i rozvytok [Telecommunication technologies: technical means, functions, use and development]

12. Vuorikari R., Punie Y., Carretero Gomez S., Van den Brande G. DigComp 2.0: The Digital Competence Framework for Citizens. Update Phase 1: The Conceptual Reference Model. Luxembourg Publication Office of the European Union, 2016. EUR 27948 EN.

Размещено на Allbest.Ru

...