Размещено на http://allbest.ru

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів природничих спеціальностей до формування в учнів цілісних уявлень про сучасну природничо-наукову картини світу

Мартинюк Михайло Тадейович доктор педагогічних наук, професор,

дійсний член НАПН України,

завідувач кафедри фізики та інтегративних технологій

навчання природничих наук,

Підгорний Олександр Васильович аспірант

кафедри педагогіки та освітнього менеджменту

м. Умань



Анотація

Стаття присвячена актуальній проблемі підготовки майбутніх учителів природничих спеціальностей до формування в учнів цілісних уявлень про сучасну природничо-наукову картину світу та обґрунтуванню педагогічних умов, як визначальних чинників організації відповідного процесу. Підготовку майбутніх учителів природничих спеціальностей до формування в учнів цілісних уявлень про природничо-наукову картину світу ми розглядаємо як цілеспрямований педагогічний процес. У свою чергу, готовність майбутнього вчителя природничих спеціальностей до формування в учнів цілісних уявлень про наукову картину світу потрактовуємо як його особистісне професійно-орієнтоване утворення, тобто як певний інтегрований формат особистісно-професійних якостей фахівця.

В пропонованій статті визначено й обґрунтовано педагогічні умови ефективної підготовки майбутнього вчителя природничих спеціальностей до формування в учнів цілісних уявлень про сучасну природничо-наукову картину світу.

Перша педагогічна умова - актуалізація й подальший розвиток пізнавального досвіду здобувача освіти щодо засвоєння ним загально-наукових і спеціально-предметних знань на основі відповідних їм змістово-теоретичних узагальнень та узагальнених способів навчальної діяльності. Ця умова реалізовувалася на засадах принципу наступності і перспективності (у побудові методичних систем навчання у ЗЗСО і ЗВПО, при провідній ролі першої з них) та компетентнісного підходу упродовж усього періоду навчання.

Друга педагогічна умова - активізація процесу формування у майбутнього фахівця знань та уявлень про ПНКС, як систему у розвитку, шляхом поєднання дедуктивного і індуктивного підходів при провідній ролі першого з них;. Вона реалізована шляхом наскрізного (упродовж усього періоду навчання у ЗВПО) педагогічно-організованого процесу формування у здобувача вищої педагогічної освіти знань та уявлень про ПНКС як систему у розвитку, починаючи з впровадження інтегрованого курсу «Сучасна природничо-наукова картина світу» в якості вступу до спеціальності. В процесі вивчення цієї дисципліни студент засвоює систему смислових установок (парадигм) та загальнонаукових понять як знаннєву основу цілісних уявлень про природничо-наукову картину світу у її становленні та розвитку.

Реалізація третьої педагогічної умови, - добір і структурування навчальних матеріалів про природничо-наукову картину світу, як систему у розвитку, в процесі вивчення спеціально предметних навчальних дисциплін та дисциплін циклу професійно-практичної підготовки, - забезпечує системність у формуванні цілісних уявлень про ПНКС у здобувача освіти при вивченні будь якої спеціально-предметної дисципліни та дисциплін професійно-практичної підготовки.

За результатами експериментальної роботи встановлено, що реалізація виокремлених педагогічних умов передбачає необхідність відповідного науково-методичного супроводу та дидактичного забезпечення освітнього процесу. Відповідний досвід авторів висвітлено в ряді наукових праць, апробовано на міжнародних науково-практичних конференціях та впроваджено в ряді закладів вищої педагогічної освіти, зокрема в Уманському державному педагогічному університету імені Павла Тичини.

Ключові слова: підготовка вчителя, природничо-наукова картина світу, педагогічні умови організації освітнього процесу, формування наукової картини світу особистості вчителя.



Abstract

Pedagogical conditions for effective preparation of future teachers of natural sciences for the formation of students' holistic understanding of the modern natural science picture of the world

Martyniuk Mykhailo Tadeiovych Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Academician of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Head of the Department of Physics and Natural Sciences Integrative Learning Technologies, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman

Pidhornyi Oleksandr Vasylovych PhD student of the Department of Pedagogy and Educational Management, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman

The article is devoted to the topical issue of training future science teachers to form students' holistic understanding of the modern natural science worldview and substantiation of pedagogical conditions as determining factors in the organisation of the relevant process.

We consider the preparation of future science teachers to form students' holistic understanding of the natural science worldview as a purposeful pedagogical process.

In turn, we interpret the readiness of future science teachers to form students' holistic understanding of the scientific worldview as their personal professional-oriented education, i.e. as a certain integrated format of personal and professional qualities of a specialist.

The proposed article identifies and substantiates the pedagogical conditions for effective preparation of future science teachers to form students' holistic understanding of the modern natural science world .

The first pedagogical condition is the actualisation and further development of the cognitive experience of the student in the acquisition of general scientific and specialised subject knowledge on the basis of the corresponding content and theoretical generalisations and generalised methods of learning activities.

This condition was implemented on the basis of the principle of continuity and perspective (in the construction of methodological teaching systems in general and higher education, with the former playing a leading role) and a competence-based approach throughout the entire period of study.

The second pedagogical condition is the activation of the process of forming the future specialist's knowledge and ideas about the natural science picture of the world as a system in development by combining deductive and inductive approaches with the leading role of the first one;.

It is implemented through a cross-cutting (throughout the entire period of study in higher education) pedagogically organised process of forming knowledge and ideas about the PNCS as a system in development in the applicant for higher pedagogical education, starting with the introduction of the integrated course "Modern Natural Science Picture of the World" as an introduction to the speciality. In the course of studying this discipline, the student learns a system of semantic attitudes (paradigms) and general scientific concepts as the knowledge base of holistic ideas about the natural scientific worldview in its formation and development.

Implementation of the third pedagogical condition - selection and structuring of educational materials about the natural science picture of the world as a system in development in the process of studying special subject disciplines and disciplines of the cycle of professional and practical training provides systematic formation of holistic ideas about the natural science picture of the world in the student's education in the study of any special subject discipline and disciplines of professional and practical training.

According to the results of the experimental work, it was found that the implementation of the identified pedagogical conditions requires appropriate scientific and methodological support and didactic support of the educational process.

The relevant experience of the authors is highlighted in a number of scientific papers, tested at international scientific and practical conferences and implemented in a number of higher pedagogical education institutions, in particular at Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University.

Keywords: teacher training, natural science worldview, pedagogical conditions of the educational process, formation of a scientific worldview of the teacher's personality.



Вступ

Постановка проблеми. В умовах реформування національної освіти України велика увага приділяється формуванню в учнівської молоді та дорослих сучасної наукової картини світу, як основи їх особистісного і професійного становлення. Нині уявлення про наукову картину світу, як систему знань і як основу наукового світогляду людини, мають еволюційний характер й розвиваються у напрямку створення цілісної, системно-синергетичної картини світу. Відповідно й модернізуються підходи щодо відображення цієї наукової тенденції в освітньому середовищі. Як наслідок, завдання формування уявлень учнів про сучасну наукову картину світу закріплено на законодавчому рівні та відповідних нормативних документах, які визначають функціонування шкільної, зокрема, природничої освіти [22; 21; 19 та ін.]. Безперечно, у формуванні в учнів закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО) уявлень про сучасну природничо-наукову картину світу (ПНКС), як інтегроване цілісне природничо-наукове знання, належить учителю, а досягнення такого завдання - сповна визначається його рівнем фахової і методичної підготовки. Проте в спеціально-педагогічній та науково-методичній літературі відсутнє теоретичне обґрунтування шляхів розв'язання проблеми підготовки майбутніх учителів природничих спеціальностей до формування в учнів цілісних уявлень про природничо-наукову картину світу. Звісно ж, є й запит педагогічної практики щодо розроблення відповідного цьому дидактичного забезпечення освітнього процесу.

У вітчизняній науково-педагогічній практиці є позитивний досвід організації продуктивного педагогічного процесу щодо вирішення тих чи тих завдань професійної підготовки майбутніх учителів засобами виокремлення, обґрунтування та подальшої реалізації відповідних, функціонально-орієнтованих «педагогічних умов» [11]. У словнику-довіднику з професійної педагогіки, педагогічні умови - це обставини, від яких залежить весь продуктивний педагогічний процес професійної підготовки фахівців, а також опосередкований активністю особистості/групою людей [24]. Зважаючи на актуальність означеної вище проблеми, її розв'язання ми виокремлюємо в якості цілісного педагогічного процесу, а систему чинників, які визначають зміст, прийоми, засоби, методи та організацію відповідного освітнього процесу ми означаємо терміном «педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів природничих спеціальностей до формування в учнів цілісних уявлень про сучасну природничо-наукову картини світу».

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Педагогічні умови, які забезпечують той чи той контент процесу професійної підготовки майбутніх учителів природничих спеціальностей, досліджували: С. У. Гончаренко [1], Т. М. Засєкіна [6], В. Р. Ільченко [7], М. О. Колесник [9], О. І. Ляшенко [12], М. Т. Мартинюк [13], А. В. Степанюк [25] та ін. Зокрема.

О. С. Євдоченко у межах дисертаційного дослідження на тему «Педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх хіміків у процесі фахової підготовки в закладах вищої освіти» розглядає педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх хіміків як систему факторів, які визначають зміст, прийоми, засоби, методи, методологію організації освітнього процесу, що реалізуються з метою успішного досягнення мети - набуття майбутніми хіміками необхідного рівня сформованості професійної компетентності та первинного професійного досвіду [3].

У своєму дисертаційному дослідженні В. О. Савош виокремив та успішно реалізував наступні педагогічні умови готовності вчителів до організації самостійної пізнавальної діяльності старшокласників засобами моделювання: розробка спецкурсу «Теорія і практика розвитку готовності вчителів фізики до організації самостійної пізнавальної діяльності старшокласників засобами моделювання» як основи складання вчителями фізики програми індивідуальної освітньої траєкторії власного розвитку; мотивація вчителів фізики до оволодіння знаннями та вміннями організовувати самостійну пізнавальну діяльність старшокласників із застосуванням моделювання; цілеспрямоване вправляння вчителів фізики у виконанні дій-складників організації самостійної пізнавальної діяльності старшокласників засобами моделювання [23].

С. В. Совгіра і О. М. Задорожна в рамках окремого дослідження розробили наступні педагогічні умови формування світоглядних переконань у студентів педагогічних університетів засобами природоохоронної діяльності: удосконалення змісту фахових дисциплін природоохоронною тематикою для засвоєння студентами екологічних і природоохоронних знань; забезпечення позитивної мотивації студентів до здійснення природоохоронної діяльності шляхом упровадження активних методів і форм її організації; залучення студентів до активної природоохоронної діяльності [5]. Це дослідження та дослідження інших авторів, які виокремлюють та конкретизують ті чи ті педагогічні умови, переконують, що такі умови є завжди функціонально-орієнтованими та мають системний характер.

Мета статті обґрунтувати педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів природничих спеціальностей до формування в учнів цілісних уявлень про сучасну природничо-наукову картини світу.



Виклад основного матеріалу

На основі аналізу науково-педагогічної літератури та результатів констатувального експерименту, а також особистого науково-педагогічного досвіду здобувача освіти, нами було окреслено три педагогічні умови ефективної Підготовки, які ми розглядаємо цілісно, оскільки вони охоплюють і спеціальнопредметну (фахову), і методичну (професійно-практичну) складову цієї підготовки. Більш того, зазначені умови стосуються всіх трьох визначальних складових освітнього процесу (змістової, діяльнісної і мотиваційної), які функціонують цілісно (див. рис. 1).

Рис. 1. До питання про цілісність і окремішність педагогічних умов ефективної підготовки майбутніх учителів природничих спеціальностей до формування в учнів цілісних уявлень про природничонаукову картину світу.

З малюнка видно, що кожна із умов передбачає наявність і змістового, і процесуального, і мотиваційного складників. Звісно, смислова наповнюваність кожного із тут виокремлених складників є різною. Тому з метою конкретизації змісту педагогічних умов та вибору шляхів і засобів їх реалізації в освітньому процесі закладів вищої педагогічної освіти (ЗВПО), вони потребують розділеного потрактування.

А. Перша педагогічна умова

Перша педагогічна умова ефективної підготовки майбутніх учителів природничих спеціальностей до формування в учнів цілісних уявлень про сучасну природничо-наукову картину світу передбачає: актуалізацію й подальший розвиток пізнавального досвіду здобувача освіти щодо засвоєння ним загально-наукових і спеціально-предметних знань на основі відповідних їм змістово-теоретичних узагальнень та узагальнених способів навчальної діяльності.

На нашу думку, системна реалізація даної умови є основою становлення і розвитку готовності майбутнього вчителя до формування в учнів цілісних уявлень про ПНКС. Таку реалізацію ми здійснювали на засадах принципу наступності і перспективності у побудові методичних систем навчання у ЗЗСО і ЗВПО, при провідної ролі першої з них та компетентнісного підходу щодо формування готовності майбутніх учителів природничих спеціальностей до формування в учнів цілісних уявлень про сучасну природничо-наукову картину світу упродовж усього періоду навчання. компетентнісний природничий освіта україна

Раніше нами з'ясовано, що студент-першокурсник, як випускник ЗЗСО, уже має певний пізнавальний досвід і, відповідно, рівень власних уявлень про ПНКС та окремі методичні прийоми їх формування (останнє - в результаті емпіричних спостережень за роботою свого вчителя).

В числі таких, провідних видів навчальної діяльності учнів у процесі виконання яких функціонують механізми і процедури теоретичних узагальнень в контексті творення ПНКС необхідно виокремити:

- теоретичні узагальнення на рівнях: наукових фактів (зокрема основоположних дослідів в галузі природничого знання), окремих понять (величин), законів, теорій, наукових картин світу;

- змістово-процесуальні узагальнення виконання провідних видів навчальної діяльності: при роботі з джерелами наукової інформації у процесі вивчення названих вище понять, фізичних законів і фізичних теорій; виконання навчальних проєктів; моделювання. Конкретизуємо суть цих узагальнень на основі їх потрактувань в навчальних програмах і в спеціальній науково-методичній літературі.

1. Знання про науковий факт (фундаментальний дослід) передбачають пошук інформації на:

? у чому полягає суть факту (описання досліду);

? автор встановлення факту (хто вперше виконав відповідний дослід;

? хід міркувань при встановленні даного факту (схематичне описання дослідної установки);

? роль відкриття факту (проведення досліду) в становленні і розвитку фізичної теорії.

(Всього чотири пункти узагальненого плану пошуку інформації на питання про науковий факт/дослід)

2. Пошук знань про фізичне явище передбачає:

? встановлення зовнішніх ознак/умов перебігу цього явища;

? зв'язок явища з іншими природними явищами;

? встановлення фізичних величин, які характеризують це явище;

? приклади практичного використання явища;

? способи попередження шкідливих наслідків його прояву.

(Всього п'ять пунктів узагальненого плану пошуку інформації щодо фізичного/природного явища)

3. Пошук знань про фізичну величину передбачає:

? встановлення властивості (якості), яку характеризують даною величиною;

? означення величини та встановлення формули, покладеної в основу цього означення;

? зв'язок даної фізичної величини з іншими фізичними величинами;

? одиниця вимірювання фізичної величини (означення, основна чи похідна, найменування);

? способи вимірювання фізичної величини.

(Всього п'ять пунктів узагальненого плану пошуку інформації щодо фізичної величини)

4. Пошук інформації про фізичний закон передбачає:

? формулювання закону та, відповідно, зв'язок між якими фізичними величинами він встановлює;

? математична модель (формула) закону;

? дослідні факти, щодо встановлення закону та підтвердження його справедливості;

? межі застосування закону.

(Всього чотири пункти узагальненого плану пошуку інформації щодо фізичного закону)

5. Знання про фізичну теорію передбачають:

? встановлення наукових фактів/гіпотез та дослідів, які є базисом теорії;

? понятійне ядро та основні уявлення теорії;

? основні положення, ідеї і принципи, які покладені в основу теорії;

? математичний модель (рівняння й закони) теорії;

? наслідки (вивідні знання) теорії, тобто коло явищ і властивостей тіл, які дана теорія може пояснити/спрогнозувати;

? межі застосування теорії.

(Всього шість пунктів узагальненого плану пошуку інформації щодо фізичної теорії)

6. Знання про фізичну модель передбачають:

? описання/дефініція моделі;

? реальний об'єкт (тіло/явище), який вона заміщує;

? теорії, покладені в основу моделі;

? визнання ознак реального об'єкту, якими нехтують, вводячи цю ідеалізацію;

? наслідки та межі застосування моделі.

(Всього п'ять пунктів узагальненого плану пошуку інформації щодо фізичної моделі)

7. Про виконання навчальних проєктів.

Під час виконання навчальних проєктів розв'язуються різнорівневі завдання в галузі дидактики, виховання та розвитку. Учні розвивають пізнавальні навички, навчаються самостійно орієнтуватися в інформаційному просторі, висловлювати власні судження та виявляти компетентність. У процесі проєктної діяльності акцент робиться на зацікавленості учнів у здобутті знань та навичок, корисних у житті. Важливо враховувати реальні проблеми, розв'язання яких вимагає застосування отриманих знань.

Навчальні проєкти розробляють окремі учні або групи протягом певного періоду (наприклад, місяця або семестру) під час вивчення конкретного розділу фізики. Учні самостійно чи спільно з учителем обирають теми, види та форми представлення проєктів.

Виконання навчальних проєктів передбачає інтегровану дослідницьку, творчу діяльність учнів, спрямовану на отримання самостійних результатів за консультативною допомогою вчителя. Учитель керує та підтримує пошукову активність учнів, допомагає визначити мету та завдання навчального проєкту, а також використовує прийоми дослідницької діяльності й пошуку інформації для розв'язання конкретних навчально-пізнавальних задач.

Захист, обговорення, узагальнення та оцінювання результатів навчальних проєктів відбуваються на спеціальних заняттях. Оцінки виконання проєктів мають стимулюючу функцію, можуть включатися до портфоліо та враховуватися при формуванні тематичних оцінок. Кількість проєктів може бути різною, але не менше одного за навчальний рік.

Оскільки виконання деяких проєктів передбачає інтеграцію знань та є міжпредметним, в оцінках за виконання таких робіт може брати участь кілька вчителів різних предметів, враховуючи зміст та розподіл завдань учасників проєкту.

Крім оцінки продукту, важливо слідкувати за психолого-педагогічним ефектом, таким як формування особистісних якостей, самооцінки та уміння робити обдумані вибори з усвідомленням наслідків [19, с. 17-20].

Незважаючи на «унормування» виконання зазначених вище провідних видів навчальної діяльності (у формі так званих узагальнених планів), стан їх реалізації на рівні реальної діяльності навчання є вкрай незадовільним. Цей категоричний висновок обумовлений результатами наших тривалих (упродовж 5-ти років) спостережень та діагностики рівня навчальних досягнень з фізики у студентів-першокурсників природничих спеціальностей. Саме на основі таких лонгітюдних спостережень і сформульовано першу педагогічну умову.

З метою реалізації даної педагогічної умови нами внесено відповідні зміни у Навчальні та Робочі навчальні програми інтегрованих курсів «Теоретичні і практичні основи шкільного курсу фізики» та «Теоретичні і практичні основи загальної середньої природничої освіти». Зокрема, до першого з них введено додатковий модуль «Системотвірні елементи навчального матеріалу з фізики» на вивчення якого виділено 2 лекційних години та 10 годин практичних занять означених Модулем 2 під загальною назвою «Структурна декомпозиція знань про: фізичні величини, фізичні явища, фізичні закони і теорії», а також щодо узагальнених планів виконання навчальних проєктів і навчального моделювання.

Реалізація першої педагогічної умови передбачає зміщення акцентів при вивчені спеціально-предметних дисциплін і дисциплін циклу професійно-практичної підготовки у напрямку виконання окремих видів навальної діяльності відповідно до теоретичних (змістових) та змістовоопераційних узагальнень (коротко: «узагальнених планів вивчення …»).

З метою впровадження пропонованої методики вивчення спеціально-предметних дисциплін і дисциплін професійно-практичної підготовки (в контексті формування та розвитку знань на основі теоретичних (змістових) і змістово-процесуальних узагальнень при виконанні провідних видів навчальної діяльності нами проводилися упродовж останніх 3-х навчальних років: на засіданнях кафедри фізики та інтегративних технологій навчання природничих наук, науководослідного центру подвійного підпорядкування НАПН України і МОН України «Інформаційно-комунікаційні технології навчання фізики й астрономії», науково-дослідної лабораторії «Проблеми дидактики фізики в основній школі», науковій школі «Актуальні проблеми дидактики фізики і астрономії в загальноосвітній школі та фахової підготовки майбутніх учителів у вищих навчальних закладах»; на семінарах кафедри: «Формування дослідницької компетентності учнів на уроках фізики в умовах діджиталізації освіти» (17.04.2023 р.), «Цікава наука» (02.06.2022 р.), «Використання сервісів Google в освітньому процесі» (05.04.2022 р.); на Всеукраїнських науково-методичних семінарах: «Використання АДК в закладах освіти при вивченні природничо-математичних дисциплін» (16.11.2022 р.), «Безбар'єрність в освіті: практичні аспекти та перспективи» (19.01.2022 р.), «Безбар'єрність в освіті: сучасні вимоги та перспективи» (30.11.2021 р.); на вебінарі «Нова українська школа - проблеми впровадження» (30.03.2023 р.); та на зустрічі зі стейкхолдерами кафедри фізики та інтегративних технологій навчання природничих наук (22.12.2022 р., 23.02.2023 р.); на Всеукраїнській науково-практична конференції «Сучасні фізичні знання як основа інтеграції змісту шкільної природничої освіти» (24-25.11.2021 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми реалізації дидактичних функцій навчального фізичного експерименту в умовах інтеграції шкільної природничої освіти» (26-27.04.2023 р.).

У результаті впровадження зазначеної вище педагогічної умови повнота та обсяг знань учнів (у нашому дослідженні - це відповідність засвоєння учнями знань до повного переліку складників того чи іншого узагальненого плану) зростають з 15% - 20% до 65% - 70%.

Отже, ефективність реалізації педагогічної умови щодо актуалізації і подальшого розвитку пізнавального досвіду здобувача освіти в частині засвоєння ним загально-наукових і спеціально предметних знань та узагальнених способів навчально-пізнавальної діяльності (з метою підготовки майбутнього вчителя до впровадження провідних видів навчальної діяльності у процесі засвоєння знань про ПНКС як найвищу форму змістового узагальнення) є більш ніж переконливою.

Б. Друга педагогічна умова

Даною умовою передбачено активізацію процесу формування у майбутнього фахівця знань та уявлень про ПНКС як систему у розвитку, на основі поєднання дедуктивного і індуктивного підходів при провідній ролі першого з них. Вона означає наскрізне (упродовж усього періоду навчання у ЗВПО) педагогічно-організоване формування у здобувача вищої педагогічної освіти знань та уявлень про ПНКС як систему у розвитку, починаючи з впровадження інтегрованого курсу

«Сучасна природничо-наукова картина світу» в якості вступу до спеціальності. В процесі вивчення даної навчальної студент засвоює систему смислових установок (парадигм) та загальнонаукових понять як знаннєву основу цілісних уявлень про природничо-наукову картину світу у її становленні та розвитку. У даному разі йдеться про розвиток ПНКС як у філо-, так і онтогенезі (відповідно до того, хто є творцем і носієм ПНКС на певному рівні її функціонування), тобто в контексті розмежування та взаємозв'язку понять: сучасна природничо-наукова картина світу (загально-науковий контент); природничо-наукова картина світу професійної групи учителів природничих спеціальностей (у теоретичному представлені на рівні нормативних документів); індивідуальна природничо-наукова картина світу майбутнього фахівця як система у розвитку (творець і носій: здобувач вищої природничопедагогічної освіти).

Концептуально, виокремлення даної умови відповідає пріоритетним нині особистісному підходу (оскільки йдеться про індивідуальну, тобто особистісну ПНКС здобувача освіти) та компетентнісному підходу у підготовці майбутнього вчителя [21]. Окреслення та успішна реалізація даної умови усуває причину одного із найсуттєвіших протиріч нинішнього стану проблеми, що нами досліджується, щодо загальноприйнятого індивідуального підходу до формування у здобувачів освіти (базової, повної середньої, вищої педагогічної) уявлень про ПНКС. Дійсно, про уявлення предметних картин світу у процесі вивчення окремих природничих дисциплін йдеться лише наприкінці їх вивчення, а про інтеграцію окремих ФПКС у цілісну ПНКС, а останньої, - у сучасну еволюційно-синергетичну картину світу як інноваційне поєднання ПНКС і науково-гуманітарної картини світу, - згадується лише мимохідь.

Методологія реалізації другої педагогічної умови може бути представлена схематично (рис. 2).

Реалізація цієї умови здійснена нами шляхом розроблення Наскрізної програми розвитку готовності майбутнього вчителя до формування в учнів цілісних уявлень про природничо-наукову картину світу в процесі вивчення інтегрованих та спеціально-переметних дисциплін і дисциплін циклу професійно-практичної підготовки.

Рис. 2. Схематичне представлення методології реалізації другої педагогічної умови



В. Третя педагогічна умова

Вона означає: добір і структурування навчальних матеріалів про природничо-наукову картину світу, як систему у розвитку, в процесі вивчення спеціально предметних навчальних дисциплін та дисциплін циклу професійно-практичної підготовки.

Дві попередні педагогічні умови, на наш погляд, не вказують на необхідність залучення до обігу в процесі підготовки майбутніх учителів природничих спеціальностей до формування в учнів цілісних уявлень про сучасну природничо-наукову картину світу досвіду творчої діяльності та загальнолюдські цінності, як складові освітнього процесу (відповідно до уявлень про зміст навчання в контексті культурологічного підходу). Проте нехтувати цією складовою у випадку, коли мова йде про формування особистісної (індивідуальної) наукової картини світу не можна, оскільки йдеться про ментальний (розумовий досвід) [2; 4 та ін.]. Такий досвід обумовлює особливості пізнавального відношення суб'єкта до світу і характер відтворення дійсності в індивідуальній свідомості. Рівень організації ментального досвіду визначається ступенем сформованості і мірою інтеграції когнітивних, метакогнітивних та інтенціональних психічних структур [4, с. 59].

Вкажемо й на важливість реалізації третьої педагогічної умови для набування здобувачем освіти тих чи інших компетентностей можна ефективно здійснювати через призму функціонально-орієнтованого добору і конструювання змісту навчальних матеріалів, який би спонукав до оволодіння процедурами і механізмами критичного мислення і яке є необхідним на вищих рівнях змістових (теоретичних узагальнень).

Є й ще наступний чинник виокремлення та подальшої реалізації цієї педагогічної умови - це забезпечення засвоєння емоційноціннісного досвіду та стимулювання позитивної мотивації учіння (зокрема, інтересу здобувача освіти). Реалізація даної умови забезпечує системність у формуванні цілісних уявлень про ПНКС у здобувача освіти при вивченні будь якої спеціально-предметної навчальної дисципліни чи дисципліни циклу професійно-практичної підготовки. Досвід реалізації педагогічної умови щодо методики добору і структурування навчальних матеріалів з теми «Основи спеціальної теорії відносності» в закладах загальної середньої освіти представлено нами в окремій публікації [15].

Ефективність реалізації розглянутих вище педагогічних умов в умовах реальної освітньої практики підтверджена в процесі окремого педагогічного дослідження, основні результати якого висвітлено в окремих наукових працях [14; 15; 26 і ін.] та апробовано на міжнародних науково-практичних конференціях [16; 17; 18 і ін.]. За результатами експериментальної роботи встановлено, що реалізація виокремлених педагогічних умов передбачає необхідність відповідного науково-методичного супроводу та дидактичного забезпечення освітнього процесу. Результати, отримані в процесі авторського дослідження проблеми підготовки майбутніх учителів природничих спеціальностей до формування в учнів цілісних уявлень про сучасну природничо-наукову картину світу, підтверджують ефективність реалізації пропонованих педагогічних умов. Розроблені авторами наскрізна програма підготовки майбутніх учителів природничих спеціальностей до формування в учнів цілісних уявлень про сучасну природничо-наукову картину світу та дидактичне забезпечення процесу її реалізації повністю або частково впроваджено в ряді закладів вищої педагогічної освіти, зокрема, в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини [14; 15; 20; 26 та ін.].



Висновки

Аналіз наукової літератури та педагогічний досвід вказують на доцільність виокремлення трьох, вище потрактованих педагогічних умов як системних чинників освітнього процесу, що забезпечують цілісність підготовки майбутніх учителів природничих спеціальностей до формування в учнів уявлень про сучасну природничо-наукову картину світу. Структурно-функціональний аналіз педагогічних умов ефективної підготовки майбутніх учителів природничих спеціальностей до формування в учнів цілісних уявлень про сучасну природничо-наукову картину світу показує складність освітнього процесу на різних рівнях його представлення: від рівня їх теоретичного подання - і далі у напрямку реальної освітньої практики. Визначені мета і завдання підготовки майбутніх учителів природничих спеціальностей до формування в учнів цілісних уявлень про сучасну природничо-наукову картину світу та відповідні цьому організаційно-педагогічні умови впроваджено в умовах реальної освітньої практики.

Перспективними напрямками подальших досліджень проблеми підготовки майбутніх учителів природничих спеціальностей до формування в учнів цілісних уявлень про сучасну природничо-наукову картину світу є: розроблення відповідної програми функціональноорієнтованої фахової підготовки майбутнього вчителя природничих спеціальностей на основі поєднання інтегративного і предметного підходів у структуруванні змістового контенту такої програми при провідній ролі першого із них; вважаємо доцільним наукове обґрунтування та подальше впровадження в освітній процес закладів загальної середньої освіти узагальненого навчального курсу «Основи сучасної природничо-наукової картини світу» (орієнтовно на основі модельних навчальних програм залежно від профілю навчання учнів в старшій школі).



Література

1. Гончаренко С. У. Формування у дорослих сучасної наукової картини світу: монографія. Київ: ІПООД НАПН України, 2013. 220 с.

2. Дейнека В. В., Боснюк В. Ф. Метакогнітивний контроль особистості як показник інтелектуального розвитку. Digital economy and digital society. Series of monographs Faculty of Architecture, Civil Engineering and Applied Arts, Katowice School of Technology: monograph. 2019. P. 119-124

3. Євдоченко О. С. Педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх хіміків у процесі фахової підготовки в закладах вищої освіти: дис. на здобуття ступеня доктора філософії: 015 Професійна освіта. Житомир, 2023. 335 с.

4. Журавльова М. О. Емоційний інтелект як проблема психологічних досліджень. Наука і освіта. 2009. № 1/2. С. 57-61.

5. Задорожна О. М. Формування світоглядних переконань у студентів педагогічних університетів засобами природоохоронної діяльності: дис канд. пед. наук: 13.00.04. Умань, 2016. 243 с.

6. Засєкіна Т. М. Інтеграція в шкільній природничій освіті: теорія і практика : монографія. Київ : Педагогічна думка, 2020. 400 с.

7. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж. Освітня програма «Довкілля». Концептуальні основи інтеграції змісту природничо-наукової освіти: монографія. Київ-Полтава: ПОІППО, 1999. - 123 с.

8. Кириченко В. В. Наукова концептуалізація моделі становлення картини світу особистості у сучасному інформаційному суспільстві. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Київ : Видавництво «Фенікс», 2018. Т. ХІІ. Випуск 24. С.75-94.

9. Колесник М. О. Формування цілісного світоглядного сприйняття природи у студентів педагогічних ЗВО. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: педагогіка. 2020. № 1. С.122-129.

10. Концепція Нової української школи. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/ media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf (дата звернення: 11.10.2023).

11. Литвин А., Мацейко О. Методологічні засади поняття «педагогічні умови». Педагогіка і психологія професійної освіти. 2013. № 4. С. 43-63.

12. Ляшенко О. І. Пріоритети розвитку української школи в умовах реформування освіти. Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія : Педагогічна. 2016. № 22. С. 39-42.

13. Мартинюк М. Т. Вивчення фізики і астрономії в основній школі: теоретичні і методичні засади. Київ : ТОВ «Міжнародна фінансова агенція», 1998. 274 с.

14. Мартинюк М. Т., Підгорний О. В. Міждисциплінарний дидактичний комплекс «Сучасна природничо-наукова картина світу» в системі особистісного та професійного становлення майбутнього вчителя природничих наук. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Теорія та методика навчання природничих наук. 2023. № 4. С. 175-190.

15. Мартинюк М. Т, Миколайко В. В., Підгорний О. В., Хитрук В. І. Добір і конструювання змісту навчальних матеріалів зі шкільної природничої освіти в контексті сучасних провідних освітніх парадигм (на прикладі вивчення основ спеціальної теорії відносності в ЗЗСО). Збірник наукових праць Психологопедагогічні проблеми сучасної школи. 2021. Вип. 2(6). С. 224-239

16. Мартинюк М.Т., Миколайко В.В., Підгорний О.В. Проблема реалізації експериментальної частини змісту загальної природничої освіти засобами інтегративного підходу. Technologies, ideas and ways of learning development in modern conditions : materials of the XXXI International Scientific and Practical Conference, August 07-09, 2023. Munich, 2023. P. 135-138.

17. Мартинюк М.Т., Підгорний О.В. Оптимізація підготовки майбутніх учителів природничих спеціальностей до формування в учнів цілісних уявлень про природничо-наукову картину світу засобами моделювання. Технологічне забезпечення STEM-освіти в умовах підготовки фахівця природничо-математичного напряму : збірник тез доповідей за матеріалами міжнародної науково-методичної конференції, Кам'янець-Подільський, 2023. С. 102-105.

18. Мартинюк М.Т., Підгорний О.В. Про модель педагогічної системи формування у здобувачів вищої педагогічної освіти сучасної природничо-наукової картини світу (та відповідного їй образу світу) як основи його особистісного та професійного становлення. Young scientists and methods of improving modern theories : materials of the 2nd International scientific and practical conference, September 26-29, 2023. Milan: International Science Group, 2023. P. 143 - 146.

19. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізика. 7-9 класи», затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804. Міністерство освіти і науки України. URL: https://cutt.ly/F83UMh2 (дата звернення: 10.02.2024).

20. Підгорний О. В. Сучасне природознавство: у пошуках цілісного образу світу : навч.-метод. посіб. Умань : Видавець «Сочінський М. М.», 2023. 198 с.

21. Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти : Постанова Каб. Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898 : станом на 2 верес. 2022 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-2020-%D0%BF#n16 (дата звернення: 10.02.2024).

22. Про освіту : Закон України від 05.09.2017 р. № 2145-VIII : станом на 4 січ. 2024 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text (дата звернення: 10.02.2024).

23. Савош В. О. Розвиток готовності вчителів фізики до організації самостійної пізнавальної діяльності старшокласників засобами моделювання: дис. … канд. пед. наук: 13.00.04. Луцьк, 2017. 319 с.

24. Словник-довідник з професійної педагогіки / авт.-упоряд. А. В. Семенова. Одеса: Пальміра, 2006. 272 с.

25. Степанюк А. В. Формування цілісних знань школярів про живу природу : монографія / А. Степанюк. - 2-ге вид., перероб. й доповн. - Тернопіль : Вид-во “Вектор”, 2012. - 228 с.

26. Теоретичні і практичні основи загальної середньої природничої освіти: навч.-метод. посіб. / М. Т. Мартинюк та ін.; за ред. М. Т. Мартинюка. Бровари: АНФ ГРУП, 2020. 165 с.



References

1. Honcharenko, S.U. (2013). Formuvannia u doroslykh suchasnoi naukovoi kartyny svitu [Formation of a modern scientific picture of the world in adults]. Kyiv: IPOOD NAPN Ukrainy [in Ukrainian].

2. Deineka, V.V., & Bosniuk, V.F. (2019). Metakohnityvnyi kontrol osobystosti yak pokaznyk intelektualnoho rozvytku [Metacognitive control of personality as an indicator of intellectual development]. Digital economy and digital society, (pp. 119-124) [in Ukrainian].

3. Ievdochenko, O.S. (2023). Pedahohichni umovy formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh khimikiv u protsesi fakhovoi pidhotovky v zakladakh vyshchoi osvity [Pedagogical conditions for the formation of professional competence of future chemists in the process of professional training in institutions of higher education]. PhD thesis. Zhytomyr [in Ukrainian].

4. Zhuravlova, M.O. (2009). Emotsiinyi intelekt yak problema psykholohichnykh doslidzhen [Emotional intelligence as a problem of psychological research]. Nauka i osvita - Science and education, 1/2, 57-61 [in Ukrainian].

5. Zadorozhna, O.M. (2016). Formuvannia svitohliadnykh perekonan u studentiv pedahohichnykh universytetiv zasobamy pryrodookhoronnoi diialnosti [Formation of worldview beliefs among students of pedagogical universities by means of environmental protection activities]. Candidate's thesis. Uman [in Ukrainian].

6. Zasiekina T.M. (2020). Intehratsiia v shkilnii pryrodnychii osviti: teoriia i praktyka [Integration in school science education: theory and practice]. Kyiv : Pedahohichna dumka [in Ukrainian].

7. Ilchenko, V.R., & Huz, K.Zh. (1999). Osvitnia prohrama «Dovkillia». Kontseptualni osnovy intehratsii zmistu pryrodnycho-naukovoi osvity [Educational program «Environment». Conceptual foundations of the integration of the content of natural science education]. Kyiv-Poltava: POIPPO [in Ukrainian].

8. Kyrychenko, V.V. (2018). Naukova kontseptualizatsiia modeli stanovlennia kartyny svitu osobystosti u suchasnomu informatsiinomu suspilstvi [Scientific conceptualization of the model of formation of the picture of the world of the individual in the modern information society]. Aktualni problemy psykholohii: Zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii imeni H.S. Kostiuka NAPN Ukrainy - Actual problems of psychology: Collection of scientific works of the Institute of Psychology named after H.S. Kostyuk of the National Academy of Sciences of Ukraine. Kyiv : Vydavnytstvo «Feniks», issue 24, 75-94 [in Ukrainian].

9. Kolesnyk, M.O. (2020). Formuvannia tsilisnoho svitohliadnoho spryiniattia pryrody u studentiv pedahohichnykh ZVO [Formation of a holistic worldview perception of nature among students of pedagogical higher education institutions]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia: pedahohika - Scientific notes of Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatyuk. Series: pedagogy. issue № 1, 122-129 [in Ukrainian].

10. Kontseptsiia Novoi ukrainskoi shkoly [Concept of the New Ukrainian School]. (n.d.). mon.gov.ua. Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna% 20serednya/ nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf [in Ukrainian].

11. Lytvyn, A., & Matseiko, O. (2013). Metodolohichni zasady poniattia «pedahohichni umovy» [Methodological foundations of the concept of «pedagogical conditions»]. Pedahohika i psykholohiia profesiinoi osvity - Pedagogy and psychology of professional education, issue № 4, 43-63 [in Ukrainian].

12. Liashenko, O.I. (2016). Priorytety rozvytku ukrainskoi shkoly v umovakh reformuvannia osvity [Priorities of Ukrainian school development in the context of education reform]. Zbirnyk naukovykh prats Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka. Seriia : Pedahohichna - Collection of scientific works of Kamianets-Podilskyi National University named after Ivan Ohienko. Series: Pedagogical, issue № 22, 39-42 [in Ukrainian].

13. Martyniuk, M.T. (1998). Vyvchennia fizyky i astronomii v osnovnii shkoli: teoretychni i metodychni zasady [Studying physics and astronomy in elementary school: theoretical and methodical principles]. Kyiv: TOV «Mizhnarodna finansova ahentsiia» [in Ukrainian].

14. Martyniuk, M.T., & Pidhornyi, O.V. (2023). Mizhdystsyplinarnyi dydaktychnyi kompleks «Suchasna pryrodnycho-naukova kartyna svitu» v systemi osobystisnoho ta profesiinoho stanovlennia maibutnoho vchytelia pryrodnychykh nauk [Interdisciplinary didactic complex «Modern natural and scientific picture of the world» in the system of personal and professional development of the future teacher of natural sciences]. Naukovi zapysky Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Mykhaila Kotsiubynskoho. Seriia: Teoriia ta metodyka navchannia pryrodnychykh nauk - Scientific notes of Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsyubynskyi. Series: Theory and teaching methods of natural sciences, issue № 4, 175-190 [in Ukrainian].

15. Martyniuk, M. T., Mykolaiko, V. V., Pidhornyi, O. V., & Khytruk, V. I. (2021). Dobir i konstruiuvannia zmistu navchalnykh materialiv zi shkilnoi pryrodnychoi osvity v konteksti suchasnykh providnykh osvitnikh paradyhm (na prykladi vyvchennia osnov spetsialnoi teorii vidnosnosti v ZZSO) [Selection and construction of the content of educational materials for school science education in the context of modern leading educational paradigms (on the example of studying the basics of the special theory of relativity in ZZSO)]. Zbirnyk naukovykh prats Psykholoho-pedahohichni problemy suchasnoi shkol - Collection of scientific works Psychological and pedagogical problems of modern school, issue 2(6), 224-239 [in Ukrainian].

16. Martyniuk, M.T., Mykolaiko, V.V., & Pidhornyi O.V. (2023). Problema realizatsii eksperymentalnoi chastyny zmistu zahalnoi pryrodnychoi osvity zasobamy intehratyvnoho pidkhodu [The problem of implementation of the experimental part of the content of general science education by means of an integrative approach]. Technologies, ideas and ways of learning development in modern conditions: : Proceedings of the XXXI International Scientific and Practical Conference, (pp.135-138) [in Ukrainian].

17. Martyniuk, M.T., & Pidhornyi, O.V. (2023). Optymizatsiia pidhotovky maibutnikh uchyteliv pryrodnychykh spetsialnostei do formuvannia v uchniv tsilisnykh uiavlen pro pryrodnycho-naukovu kartynu svitu zasobamy modeliuvannia [Optimizing the training of future teachers of natural sciences for the formation of holistic ideas about the natural and scientific picture of the world in students by means of modeling]. Tekhnolohichne zabezpechennia STEM-osvity v umovakh pidhotovky fakhivtsia pryrodnycho-matematychnoho napriamu - Technological support of STEM education in the conditions of training a specialist in the natural and mathematical direction: a collection of theses of reports based on the materials of the international scientific and methodological conference, (pp. 102-105) [in Ukrainian].

18. Martyniuk, M.T., & Pidhornyi, O.V. (2023). Pro model pedahohichnoi systemy formuvannia u zdobuvachiv vyshchoi pedahohichnoi osvity suchasnoi pryrodnychonaukovoi kartyny svitu (ta vidpovidnoho yii obrazu svitu) yak osnovy yoho osobystisnoho ta profesiinoho stanovlennia [About the model of the pedagogical system of formation of students of higher pedagogical education of the modern natural and scientific picture of the world (and the image of the world corresponding to it) as the basis of their personal and professional development]. Young scientists and methods of improving modern theories : Proceedings of the 2nd International scientific and practical conference, (pp. 143-146), Milan: International Science Group [in Ukrainian].

19. Navchalna prohrama dlia zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv «Fizyka. 7-9 klasy» [Curriculum for general educational institutions «Physics. 7-9 grades»]. (n.d.). mon.gov.ua. Retrieved from https://cutt.ly/F83UMh2 [in Ukrainian].

20. Pidhornyi, O.V. (2023). Suchasne pryrodoznavstvo: u poshukakh tsilisnoho obrazu svitu [Modern natural science: in search of a holistic image of the world]. Uman: Vydavets «Sochinskyi M. M.» [in Ukrainian].

21. Pro deiaki pytannia derzhavnykh standartiv povnoi zahalnoi serednoi osvity [On some issues of state standards of comprehensive general secondary education]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-2020-%D0% BF#n16 [in Ukrainian].

22. Pro osvitu : Zakon Ukrainy vid 05.09.2017 r. № 2145-VIII [On education: Law of Ukraine dated September 5, 2017 No. 2145-VIII]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text [in Ukrainian].

23. Savosh, V.O. (2017). Rozvytok hotovnosti vchyteliv fizyky do orhanizatsii samostiinoi piznavalnoi diialnosti starshoklasnykiv zasobamy modeliuvannia [Development of the readiness of physics teachers to organize independent cognitive activities of high school students by means of modeling]. Candidate's thesis. Lutsk [in Ukrainian].

24. Semenova, A.V. (Eds.). (2006). Slovnyk-dovidnyk z profesiinoi pedahohiky [Dictionary-handbook on professional pedagogy]. Odesa: Palmira [in Ukrainian].

25. Stepaniuk, A.V. (2012). Formuvannia tsilisnykh znan shkoliariv pro zhyvu pryrodu [Formation of holistic knowledge of schoolchildren about living nature]. 2-he vyd., pererob. y dopovn. Ternopil: Vyd-vo «Vektor» [in Ukrainian].

26. Martyniuk, M.T. et al. (2020). Teoretychni i praktychni osnovy zahalnoi serednoi pryrodnychoi osvity [Theoretical and practical foundations of general secondary science education]. Brovary: ANF HRUP [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...