Особливості викладання курсу "Гістологія, цитологія та ембріологія" у дистанційному навчанні

Размещено на http://allbest.ru

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Особливості викладання курсу «Гістологія, цитологія та ембріологія» у дистанційному навчанні

Гецко Олександр Іванович кандидат медичних наук, доцент,

доцент кафедри анатомії людини та гістології медичного факультету,

Добрянська (Опаленик) Еріка Степанівна

кандидат медичних наук, доцент,

доцент кафедри анатомії людини та гістології медичного факультету,

Росола Тетяна Федорівна кандидат біологічних наук, доцент,

доцент кафедри анатомії людини та гістології медичного факультету,

м. Ужгород

Анотація

Підготовка майбутніх лікарів на рівні міжнародних стандартів є одним з найважливіших стратегічних завдань вищої освіти України. Умови, які виникли у період пандемії COVID-19 змусили вищу освіту, зокрема і медичну, використовувати нові, не притаманні їй методи навчання. Йдеться про дистанційну форму навчання.

Підготовка студентів в умовах дистанційної форми навчання повинна відповідати високому рівню очікувань щодо випускників-медиків, зокрема у контексті володіння ними практичними навичками та теоретичними знаннями, а також професійними вміннями та досвідом творчої діяльності. Ці фактори актуалізують потребу в модернізації медичної освіти та використання новітніх методів навчання.

Мета статті - розкрити особливості викладання курсу «Гістологія, цитологія та ембріологія» у організації дистанційного навчання на кафедрі анатомії людини та гістології медичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет».

У роботі проаналізовано досвід використання дистанційного навчання у підготовці медиків з курсу «Гістологія, цитологія та ембріологія». Зазначається, що систематизована робота в контексті узагальнення всеукраїнського досвіду поки що не проводилась, але наразі варто аналізувати наявний досвід. Особливо з огляду на перспективне використання змішаного навчання.

Показано, що використання новітніх методів навчання у сучасній медичній освіті спрямоване на: розвиток інтелектуальної діяльності студентів, здатності самостійно опрацьовувати інформацію; формування вмінь та навичок критичного осмислення професійної проблеми, набуття якостей, що стануть у нагоді в майбутньому професійному житті. Необхідно враховувати, що за таких умов студент значну частину часу витрачає на самостійну підготовку. Для покращення якості знань студентів варто переглянути умови перепідготовки викладачів. Зокрема, забезпечити можливість підвищення їх кваліфікації з використання інструментів Googl у навчанні, проводити стажування, в тому числі - в закордонних вищих освітніх закладах, а також стимулювати впровадження новітніх розробок в умовах дистанційного/ змішаного навчання.

Ключові слова: дистанційне навчання, медична освіта, новітні методи навчання, курс «Гістологія, цитологія та ембріологія».

Abstract

Features of teaching the course "histology, cytology and embryology" in distance education

Hetsko Oleksandr Ivanovych candidate of medical sciences, associate professor, associate professor of the Department of Human Anatomy and Histology of the Medical Faculty, Uzhhorod National University, Uzhhorod

Dobryanska (Opalenyk) Erika Stepanivna candidate of medical sciences, associate professor, associate professor of the Department of Human Anatomy and Histology of the Medical Faculty , Uzhhorod National University, Uzhhorod

Rosola Tetyana Fedorivna Candidate of Biological Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Human Anatomy and Histology, Faculty of Medicine, Uzhhorod National University, Uzhhorod

The training of future doctors at the level of international standards is one of the most important strategic tasks of higher education in Ukraine. The conditions that arose during the COVID-19 pandemic forced higher education, in particular medical education, to use new teaching methods that are not inherent to it. It is about distance education.

The training of students in the distance form of education should meet the high level of expectations for medical graduates, in particular in the context of their possession of practical skills and theoretical knowledge, as well as professional skills and experience of creative activity. These factors actualize the need for modernization of medical education and the use of the latest teaching methods.

The purpose of the article is to reveal the peculiarities of the teaching of the course "Histology, Cytology and Embryology" in the organization of distance learning at the department of human anatomy and histology of the medical faculty of the Uzhhorod National University. The paper analyzes the experience of using distance learning in the training of doctors from the course "Histology, Cytology and Embryology". It is noted that systematic work in the context of the generalization of the all-Ukrainian experience has not yet been carried out, but for now it is worth analyzing the existing experience. Especially considering the promising use of blended learning. It is shown that the use of the latest teaching methods in modern medical education is aimed at: the development of intellectual activity of students, the ability to process information independently; formation of abilities and skills of critical understanding of a professional problem, acquisition of qualities that will be useful in the future professional life. It should be taken into account that under such conditions the student spends a significant part of his time on independent training.

In order to improve the quality of students' knowledge, it is worth revising the conditions for teacher retraining. In particular, to provide an opportunity to improve their qualifications in the use of Google tools in education, to conduct internships, including in foreign higher education institutions, as well as to stimulate the introduction of the latest developments in the conditions of distance/mixed education.

Keywords: distance learning, medical education, the latest teaching methods, the course "Histology, Cytology and Embryology".

Вступ

Постановка проблеми. Підвищення якості навчання та модернізація матеріально-технічного забезпечення вимагає реформування та модернізації вищої освіти через сучасні новітні технології керування навчальним процесом. Це пов'язане з поступовим входженням України до Європейського освітнього простору. Підготовка майбутніх лікарів на рівні міжнародних стандартів є одним з найважливіших стратегічних завдань вищої освіти України. Реформування системи охорони здоров'я України пов'язане з подальшим розвитком сімейної медицини, впровадженням страхової медицини, розвитком трансплантології, що є актуальним і важливим в період пандемії з приводу коронавірусної інфекції. Зміни покращення якості підготовки майбутніх лікарів у системі вищої медичної освіти відповідають вимогам медичної реформи, яка вступила в дію в Україні з 1 січня 2018 року.

Умови, які виникли у період пандемії COVID-19 змусили вищу освіту в Україні, зокрема і медичну, використовувати нові, не притаманні їй методи навчання. Йдеться про дистанційну форму навчання. Такий вимушений крок не повинен знизити рівень та якість знань студентів. Підготовка студентів в умовах дистанційної форми навчання повинна відповідати високому рівню очікувань щодо випускників-медиків, зокрема у контексті володіння ними практичними навичками та теоретичними знаннями, а також професійними вміннями та досвідом творчої діяльності. Ці фактори актуалізують потребу в модернізації медичної освіти та застосування новітніх методів навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі аспекти підготовки студентів медиків в умовах дистанційної освіти висвітлюються у роботах науковців з Харкова [1], Запоріжжя [2], Києва [3], Полтави [4]. Однак на окрему увагу заслуговують роботи, в яких розкривається досвід викладання курсу «Гістологія, цитологія та ембріологія» в умовах дистанційного навчання [6], а також роботи, в яких розкриваються особливості використання інноваційних підходів/технологій у медичній освіті, як от до прикладу використання технології співробітництва [5]. Варто зазначити, що систематизована робота в контексті його (досвіду) узагальнення поки що не проводилась, але наразі варто проговорювати про різний досвід. Особливо з огляду на перспективне використання змішаного навчання.

Мета статті - розкрити особливості викладання курсу «Гістологія, цитологія та ембріологія» у організації дистанційного навчання на кафедрі анатомії людини та гістології медичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет».

Виклад основного матеріалу

Основні принципи, на які спрямована наукова, педагогічна та професійна компетентність науково-педагогічного складу кафедри анатомії людини та гістології медичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет», включають поєднання трьох факторів: педагогічний процес, клінічна практика та наукові дослідження, як система інтеграції практичної та науково-дослідницької діяльності університету.

Специфікою нашого предмету є вивчення будови тіла людини на мікроскопічному рівні, чого не можна зробити, коли студенти займаються дистанційно онлайн. Тому, ця ситуація змусила працівників кафедри засвоювати та переходити на новітні методи навчання, які не зовсім притаманні такій дисципліні, як гістологія, цитологія та ембріологія.

Гістологія, як навчальна дисципліна, базується на вивченні студентами медичної біології, анатомії, біофізики, латинської мови, етики, філософії, екології та інтегрується з цими дисциплінами. Вона закладає основи для вивчення студентами нормальної та патологічної фізіології, патоморфології, оперативної хірургії та топографічної анатомії, деонтології, пропедевтики клінічних дисциплін та формування умінь застосовувати знання з анатомії людини в процесі подальшого вивчення усіх клінічних дисциплін і в майбутній професійній діяльності.

Програма навчальної дисципліни «Гістологія, цитологія та ембріологія» складається з 2 модулів, до складу яких входять блоки 10 змістових модулів. Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

У процесі вивчення дисципліни використовуємо наступні методи: читання лекцій і проведення лабораторних занять, під час яких використовуються всі засоби унаочнення: мультимедійна демонстрація, таблиці, кольорові слайди, схематичні рисунки, гістологічні препарати та електронні мікрофотографії. Особлива увага приділяється роботі студентів з мікроскопом з подальшим малюванням структур клітин та тканин в альбом. Це дає їм можливість самостійно і наглядно вивчити гістологічну будову органів та систем людського організму. На початковому етапі постало запитання - який вид сервісу для роботи зі студентами ми використаємо? Вибір проводився серед таких платформ, як Zoom, TeamLink, Skype, Google Meet тощо. На кафедрі анатомії людини та гістології, з переходом на дистанційне навчання у нашому вузі, ми перейшли на навчання на платформі Moodle, куди були зареєстровані всі науково-педагогічні працівники кафедри та студенти. медичний дистанційний навчання гістологія

Ця система не могла повністю визначити рівень знань студента, хоча забезпечила зв'язок між студентом і викладачем. Навчання на платформі Moodle базується, в основному, на самостійній роботі студента, тому, ми враховували цей факт при оцінюванні знань на лабораторних заняттях.

Для лабораторних занять ми запропонували студентам два види роботи - 1) письмово дати відповідь на контрольне запитання з переліку модульних запитань протягом певного відведеного для цього часу (в основному - 15 хвилин на кожне запитання);

2) тестовий контроль за системою Крок-1 відповідно до вимог (відповідь на кожне тестове запитання мала бути надіслана не пізніше, ніж за одну хвилину).

Позитивним моментом такого виду роботи було те, що студент відразу отримував результат тестового контролю і знав кількість набраних балів. Негативним моментом був перший вид контролю знань. Студент давав письмову відповідь, використовуючи джерела знань, а викладач на це ніяк вплинути не міг. Тому на початку дистанційної форми навчання студенти отримували дещо завищені бали, що не відповідало істинному рівню знань.

Для медичних вузів така система не зовсім підходить, адже майже немає зворотного зв'язку і нема онлайн спілкування між студентом та викладачем. Головна особливість предмету - робота з мікроскопом, унеможливлюється при роботі на платформі Moodle. Графічні зображення та фотографії з інтернету ніколи не зможуть замінити живого споглядання об'єкту та його варіантні зміни. Оскільки цей метод викладання не повністю виправдав сподівання, керівництво університету провело анкетування серед студентів і викладачів для вибору оптимального методу навчання в умовах пандемії. В результаті було вирішено використовувати Google Meet для проведення відео лабораторних занять, але для проведення тестового контролю ми залишили використання платформи Moodle. Такий змішаний вид роботи позитивно вплинув на якість знань студентів. Живе спілкування між викладачем та студентом є необхідною умовою можливості максимально розкрити тему заняття та дати відповідь на ті запитання, які студент не зміг розкрити самостійно. Найбільш негативним фактором будь-якого виду онлайн занять є використання студентами додаткових джерел інформації, які на оф-лайн заняттях відсутні.

В цьому ми пересвідчилися, коли пандемія трохи відступила і надала можливість студентам повернутися до аудиторних занять. Більшість студентів знизили свої бали під час усних відповідей. Опитування показало, що звичка користуватися інтернет джерелами під час онлайн спілкування виявляє негативні сторони під час усного спілкування. Студенти почали вчитися менш сумлінно, розраховуючи на можливість використати різного виду джерела допомоги. Пряме усне опитування повністю нівелювало це.

Оскільки аудиторні заняття тривали недовго, ми знову повернулися до дистанційного навчання. Оцінювання залишилося таким самим, як при очному навчанні, тобто студент кожного заняття отримував оцінку за п'яти бальною шкалою, які згодом переводилися у бали за кредитно-модульною системою ECTS. Проблеми виникали під час опитування на змістових і кінцевих модулях. Для повної оцінки знань потрібно детально опитати кожного студента, що не завжди вдавалося зробити протягом заняття. На це впливали технічні фактори, пов'язані з перевантаженням системи та часті зриви в роботі інтернет-зв'язку. Викладачі кафедри максимально покращували можливість для самостійної підготовки студентів, використовуючи досвід колег з інших вузів. Для цього викладачами кафедри підготовлено методичні довідники для кожного модуля з гістології, цитології та ембріології, а також збірники тестових завдань за системою «Крок-І», а банк тестових завдань кафедри з кожним роком поповнюється. Тестовий контроль засвоєного матеріалу проводиться після кожного модуля.

На рівень знань студентів також впливає їх ізоляція, пов'язана з дистанційним навчанням. Це унеможливлює відвідування аудиторних занять, брати участь у громадському і культурному житті, готувати всілякі зустрічі, конференції, вечори. Психологічний стан студентів порушується і призводить до розчарувань та втрати філософського підходу до навчання.

Постійні стресові ситуації, пов'язані з неможливістю самостійно охопити весь об'єм необхідних знань, призводить до психічного перенавантаження та психофізіологічного напруження. Без допомоги викладача студенти не в змозі раціонально розподілити свій час та правильно самостійно працювати з науковою літературою. Перед викладачами постало важливе завдання - обов'язково враховувати всі ці фактори при розробці програми даної дисципліни та плануванні розкладу занять саме при дистанційній формі навчання, аби якнайкраще заохотити та навчити студента вчитися, засвоювати матеріал та працювати самостійно у нелегкий період дистанційного навчання в умовах пандемії з приводу COVID-19.

Висновки

Таким чином, використання новітніх методів навчання у сучасній медичній освіті спрямоване на: розвиток інтелектуальної діяльності студентів, здатності самостійно опрацьовувати інформацію; формування вмінь та навичок критичного осмислення професійної проблеми, набуття якостей, що стануть у нагоді в майбутньому професійному житті. Необхідно враховувати, що за таких умов студент значну части часу витрачає на самостійну підготовку.

Для покращення якості знань студентів варто покращити умови перепідготовки викладачів. Зокрема, забезпечити можливість підвищення їх кваліфікації, проводити стажування, в тому числі - в закордонних вищих освітніх закладах, а також стимулювати викладачів до розробок новітніх видів роботи в умовах дистанційного навчання.

Перспективи подальших досліджень пов'язані із оновленням змісту і визначенням критеріїв оцінки самостійної роботи студентів-медиків з курсу «Гістологія, цитологія та ембріологія», що стає актуальним в умовах повномасштабної війни в Україні.

Література

1. Актуальні проблеми вищої медичної освіти і науки: матеріали Всеукраїнської науково - практичної конференції з міжнародною участю (м. Харків, 8 квітня 2021 р.) / ред. кол.: В.А. Капустник, В.Д. Марковський, В.В. М'ясоєдов та ін. Харків : ХНМУ, 2021. 205 с https://docplayer.net/214887773-Aktualni-problemi-vishchoyi-medichnoyi-osviti-i-nauki.html

2. Актуальні питання дистанційної освіти та телемедицини 2018: матеріали Всеукраїнської науково-методичної відеоконференції з міжнародною участю (25-26 квітня 2018 року, м. Запоріжжя). Запоріжжя, 2018. 171 с. http://ir.nuozu.edu.ua:8080/bitstream/lib/ 1978/1/Conf_%D0%95%D0%BC%D0%BE%D 1%86%D 1%96%D 1%97_%202018.pdf

3. Викладання гістології та ембріології - відпрацьовано освітні алгоритми дистанційного навчання. https://nmuofficial. com/news/vykladannya-gistologiyi-ta-embriologiyi- vidpratsovano-osvitni-algorytmy-dystantsijnogo-navchannya/

4. Старжинська О.Л. Дистанційне навчання у медичній освіті із використанням технології навчання у співробітництві. The IV th International scientific and practical conference «Integration of scientific bases into practice» (October 12-16, 2020). Stockholm, Sweden 2020. 523 p. С.237-240 file:///C:/Users/Slava/Downloads/IV-Conference-12-16-Stockholm-Sweden-book.pdf

5. Шепітько В.І., Борута Н.В., Стецук Є.В., Левченко О.А. Дистанційне навчання в системі медичної освіти http://repository.pdmu.edu.ua/bitstream/123456789/19008/1/ Dystantsiine_navchannia_%20v_%20systemi_%20medychnoi_%20osvity.pdf

References

1. Aktualni problemi vischoyi medichnoyi osviti i nauki [Actual problems of higher medical education and science]: materiali Vseukrayinskoyi naukovo - praktichnoyi konferentsiyi z mizhnarodnoyu uchastyu - materials of the All-Ukrainian scientific and practical conference with international participation (Kharkov, April 8, 2021) / ed. coll.: V.A. Kapustnyk, V.D. Markovskyi, V.V. Myasoyedov et al. Kharkiv: KhNMU, 2021. 205 s https://docplayer.net/214887773- Aktualni-problemi-vishchoyi-medichnoyi-osviti-i-nauki.html [in Ukrainian]

2. Aktualni pitannya distantsiynoyi osviti ta telemeditsini 2018 [Current issues of distance education and telemedicine 2018]: materiali Vseukrayinskoyi naukovo-metodichnoyi videokonferentsiyi z mizhnarodnoyu uchastyu - materials of the All-Ukrainian scientific and methodical video conference with international participation (April 25-26, 2018, Zaporizhzhia). Zaporizhzhia, 2018. 171p. http://ir.nuozu.edu.ua:8080/bitstream/lib/1978/1/Conf_%D0%95% D0%BC%D0%BE%D 1%86%D 1%96%D 1%97_%202018.pdf [in Ukrainian]

3. Vikladannya gistologiyi ta embriologiyi - vidpratsovano osvitni algoritmi distantsiynogo navchannya [Teaching histology and embryology - educational algorithms for distance learning have been worked out] https://nmuofficial.com/news/vykladannya-gistologiyi-ta-embriologiyi- vidpratsovano-osvitni-algorytmy-dystantsijnogo-navchannya/ [in Ukrainian]

4. Starzhinska O.L. (2020) Distantsiyne navchannya u medichniy osviti iz vikoristannyam tehnologiyi navchannya u spivrobitnitstvi. [Distance learning in medical education using collaborative learning technology] The IV th International scientific and practical conference «Integration of scientific bases into practice» (October 12-16, 2020). Stockholm, Sweden 523 p. С.237-240 file:///C:/Users/Slava/Downloads/IV-Conference-12-16-Stockholm-Sweden-book.pdf [in Ukrainian]

5. Shepitko V.I., Boruta N.V., Stetsuk E.V., Levchenko O.A. Distantsiyne navchannya v sistemi medichnoyi osviti [Distance learning in the medical education system] http://repository. pdmu.edu.ua/bitstream/123456789/19008/1/Dystantsiine_navchannia_%20v_%20systemi_%20 medychnoi_%20osvity.pdf [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru