Модель оптимізації експертизи в конкурсному відборі проєктів досліджень і розробок

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державне підприємство «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій» (УкрНЦ РІТ)

Модель оптимізації експертизи в конкурсному відборі проєктів досліджень і розробок

Дьогтєва Ірина Оксентіївна

старший науковий співробітник

Нікіфорова Лілія Олександрівна

кандидат економічних наук, доцент,

провідний науковий співробітник

Шиян Анатолій Антонович

кандидат фізико-математичних наук, доцент,

провідний науковий співробітник

Жарінов Сергій Сергійович

виконуючий обов'язки директора

Анотація

В роботі виділено ряд проблем, які стосуються фінансування досліджень і розробок, використання їх результатів, якості наукових пропозицій, поданих на фінансування. Описано дискусійний характер питання цінності системи рецензування та способу врахування експертних оцінок. Окремо визначено проблему конфлікту інтересів, як при відборі наукових проєктів, так і в процесі проведення досліджень, а також впливу прав інтелектуальної власності на певну частину знань на результативність проведених досліджень.

Описано варіанти фінансування в Україні наукової і науково-технічної діяльності, зокрема, виконання окремих наукових і науково-технічних програм, проєктів, надання грантів, яке передбачає конкурсний відбір за результатами наукової і науково-технічної експертизи.

В роботі проведено аналіз існуючої процедури конкурсного відбору проєктів досліджень і розробок в частині створення передумов та здійснення експертизи на базі конкурсного відбору проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень, науково-технічних розробок, виконавцями яких є заклади вищої освіти та наукові установи, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

В результаті сформовано пропозиції щодо вдосконалення такої процедури через розширення переліку ролей для забезпечення проведення експертизи, їх функцій та повноважень, формування повного переліку вхідних даних, як результат повного циклу проведення конкурсного відбору з метою формування бази для статистичного аналізу повної картини проведення конкурсу, ідентифікацію та мінімізацію ймовірних конфліктів інтересів між суб'єктами конкурсу з метою забезпечення справедливого та довіреного процесу проведення експертизи, розробку методик, які забезпечать автоматизацію ряду функцій визначених ролей. Розроблено модель оптимізованої процедури такого відбору.

Ключові слова: модель, конкурс, проєкти, дослідження і розробки, експертиза, фінансування.

Dohtieva Iryna Oksentiivna Senior research, Ukrainian Scientific Center for the Development of Information Technologies (UkrSC DIT), Kyiv

Nikiforova Liliia Oleksandrivna Candidate of economic sciences, associate professor, leading researcher, Ukrainian Scientific Center for the Development of Information Technologies (UkrSC DIT), Kyiv,

Shyrnn Anatoln Antonovych Candidate of physical and mathematical sciences, associate professor, leading researcher, Ukrainian Scientific Center for the Development of Information Technologies (UkrSC DIT), Kyiv

Zharinov Serhii Serhiiovych acting director, Ukrainian Scientific Center for the Development of Information Technologies (UkrSC DIT), Kyiv

MODEL OF OPTIMIZATION OF EXPERTISE IN THE COMPETITIVE SELECTION OF RESEARCH AND DEVELOPMENT PROJECTS

Abstract

The work describes a number of problems related to the funding of research and development, the use of their results, and the quality of scientific proposals submitted for funding. The debatable nature of the issue of the value of the review system and the method of taking expert evaluations into account is described. The problem of conflict of interests, both in the selection of scientific projects and in the process of conducting research, as well as the impact of intellectual property rights on a certain part of knowledge on the effectiveness of conducted research, is separately defined.

Variants of financing scientific and scientific and technical activities in Ukraine are described, in particular, implementation of separate scientific and scientific and technical programs, projects, granting of grants, which involves competitive selection based on the results of scientific and scientific and technical expertise.

The work analyzes the existing procedure for the competitive selection of research and development projects in terms of creating prerequisites and carrying out expertise on the basis of the competitive selection of projects of fundamental scientific research, applied scientific research, scientific and technical development, the executors of which are institutions of higher education and scientific institutions belonging to spheres of administration of the Ministry of Education and Science of Ukraine.

As a result, proposals were made to improve this procedure by expanding the list of roles to ensure the examination, their functions and powers, the formation of a complete list of input data, as a result of the full cycle of competitive selection in order to form a basis for statistical analysis of the complete picture of the competition, identification and minimization possible conflicts of interest between the subjects of the competition in order to ensure a fair and trusted process of conducting the examination, development of methods that will ensure the automation of functions of the defined roles. A model of an optimized procedure for such selection has been developed.

Keywords: model, competition, projects, research and development, expertise, financing.

Вступ

Постановка проблеми. Глобальні виклики підкреслюють, наскільки суспільство залежить від темпів наукових досліджень і наскільки ефективною може бути наука. Водночас роль науки в суспільстві визначається рівнем її використання в сферах його життєдіяльності.

В таких умовах актуальним залишається підвищення рівня підтримки системою державного фінансування досліджень, які відповідають глобальним викликам та необхідні для ключових проривів. Особливо критичним виявляється питання, чи система фінансування заохочує достатньо інноваційні та ризикові проєкти. Акцентується увага на застосуванні фінансування для підтримки науково - дослідної діяльності на ранніх стадіях.

При цьому, враховуючи, що наука деякою мірою підтримується за рахунок державного фінансування, наукові дослідження залишаються ізольованою діяльністю зі слабким зв'язком з реальним застосуванням.

Паралельно залишається відкритою проблема якості як наукових пропозицій, поданих на фінансування, так і досліджень, які фінансуються.

Сьогодні наукове співтовариство веде активну дискусію щодо цінності системи рецензування. Зокрема, чи реалізується основна роль експертної оцінки щодо реальної допомоги державним установам передбачити, які ідеї мають найкращі перспективи зробити внесок у науковий прогрес. Ведеться обговорення способу врахування експертних оцінок наукових пропозицій.

Також увага прикута і до питання конфлікту інтересів, як при відборі наукових проєктів так і в процесі проведення досліджень. Загалом наявність такого явища у дослідницькому середовищі може поставити під загрозу цілісність результатів дослідження. Важливим залишається розуміти, як ідентифікувати потенційні конфлікти інтересів, а також як їх мінімізувати.

Опосередкованим, але помітним є питання, як права інтелектуальної власності на певну частину знань впливають на результативність проведених досліджень та схильність майбутніх дослідників спиратися на ці знання у своїй власній науково-дослідній діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В [1] описана система вимірювання для вивчення характеристик науки, яка приносить суспільне благо, представлені показники, які дозволяють аналізувати суспільне використання науки, державне фінансування науки, а також їх взаємозв'язок. В результаті досліджень на базі визначених наборів даних, які пов'язують наукові публікації з наукових галузей з їх вихідною фінансовою підтримкою зазначається, що незважаючи на безліч чинників, що лежать в основі державного фінансування науки, результат розподілу між галузями демонструє узгодження з колективним суспільним використанням галузі. Однак в [2] зазначається, що фінансування відносно упереджене до ризикованих досліджень. В роботі також наголошується на втручанні, яке державні установи та університети можуть застосувати для зменшення ризикованості досліджень.

При порівнянні грантів з іншими договірними механізмами, такими як патенти, премії чи контракти з закупівель в [3] резюмується, що гранти виступають найефективнішим способом підтримки ранньої стадії науково - дослідної діяльності. Також акцентується увага на суворішій оцінці грантових програм, що ймовірно, підвищить якість заявок, які фінансуються.

В [4] зіставляється, чи успіх у майбутній незалежній науково-дослідницькій кар'єрі точніше прогнозується рекомендаціями експертної оцінки чи розсудом персоналу програми, керівників фінансуючих організацій. У висновку зазначається, що експертна система точніше передбачає високоякісну науку та незалежність майбутніх досліджень. Щодо врахування експертних оцінок визначеної наукової пропозиції, то зазвичай використовується рішення на базі простого середнього балу експертної оцінки [5]. При цьому спостерігається тенденція за якою нові ідеї з меншою ймовірністю отримають стабільно високі оцінки серед оцінювачів та фінансування.

Мінімізація ймовірного конфлікту інтересів є необхідною умовою для забезпечення справедливого, ефективного та довіреного процесу прийняття рішень, що впливають на розподіл фінансових ресурсів [6]. В [7] серед типів конфліктів інтересів, наприклад політичного характеру, виділяють горизонтальний та вертикальний. В роботі аналізуються причини виникнення конфлікту інтересів та зазначається, що в рамках експертизи проєктів конфлікт інтересів може бути пов'язаний з впливом особистих вигод, зокрема фінансових, на професійні дії або рішення експерта. Також згадується про вплив конфлікту інтересів на результати дослідження.

В [8] відмічається, що в центрі деяких сучасних політичних дебатів знаходиться можливість того, що права інтелектуальної власності можуть бути на заваді поширенню наукових знань, наприклад, патенти видаються із значним запізненням, часто через багато років після початкового оприлюднення знань у паперовій публікації.

Мета статті - аналіз існуючої процедури конкурсного відбору проєктів досліджень і розробок, зокрема створення передумов та здійснення експертизи, та розробка моделі оптимізованої процедури такого відбору.

Виклад основного матеріалу

Бюджетне фінансування виступає основним джерелом реалізації державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності [9, ч. 1, ст. 48]. Обсяг таких коштів становить не менше 1,7 відсотка валового внутрішнього продукту України [9, ч. 2, ст. 48]. Також бюджетне фінансування використовується в рамках [9, ч. 3, ст. 48] основної діяльності державних наукових установ, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, наукових дослідженнях університетів, академій, інститутів виконання окремих наукових і науково-технічних програм, проєктів, надання грантів.

Забезпечення фундаментальних наукових досліджень та прикладних наукових досліджень і науково-технічних розробок з найважливіших для держави напрямів включається в базове фінансування основної діяльності [9, ч. 4, ст. 48], причому визначення наукових (науково-технічних) робіт може здійснюватися без конкурсного відбору [10, п. 10]. В свою чергу виконання окремих програм, проєктів та надання грантів передбачає конкурсний відбір за результатами наукової і науково-технічної експертизи, або процедури закупівлі відповідно до законодавства [9, ч. 3, ст. 48].

Конкурсне фінансування [9, ч. 8, ст. 48] наукових, науково-технічних робіт (цільових проєктів) реалізується конкурсним відбором без застосування процедур закупівлі, але також після проведення наукової та науково-технічної експертизи заявок (запитів).

Опис другого етапу проведення Конкурсу носить розгорнутий характер в порівнянні з першим та містить основні функціональні складові [11, п. 8-14, розділу ІІ]: подання на розгляд до МОН проєктів, які рекомендовано для подальшого проходження наукової і науково-технічної експертизи; проведення попередньої експертизи проєктів; реєстрація проєктів, що беруть участь у другому етапі Конкурсу; розподіл проєктів між експертами за тематичними напрямами; здійснення наукової та науково-технічної експертизи; розрахунок середнього експертного балу проєкта; розгляд проєктів з урахуванням результатів їх наукової та науково-технічної експертизи на засіданнях за кожним тематичним напрямом; затвердження результатів Конкурсу.

В роботі для забезпечення реалізації відповідних складових розроблено модель оптимізації процедури конкурсного відбору проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень, науково- технічних (експериментальних) розробок (дослідження і розробки) для їх подальшого фінансування за рахунок коштів державного бюджету, зокрема в рамках створення передумов та здійснення наукової та науково-технічної експертизи.

В рамках побудованого бізнес-процесу (нотація BPMN 2.0) визначено чотири пула, три з яких згорнуті. До ролей згорнутих пулів входять: учасники першого етапу, система Конкурсу (Система) та МОН, як організатор Конкурсу [11, п. 1, розділу ІІ]. До основного переліку учасників першого етапу належать [11, п. 7, розділу ІІ]: керівник ЗВО/НУ; кафедра, лабораторія, інший науковий структурний підрозділ ЗВО/НУ; вчена (наукова, науково-технічна) рада ЗВО/НУ. Додатково включені: науковий підрозділ (серед типів для ЗВО: науково-дослідна частина (НДЧ)), який фактично відповідальний за формування пакетів документів по проєктам, та керівник проєктів, який явно не вказаний в процедурі Конкурсу [11, п. 7, розділу ІІ], але згадується по тексту як “науковий керівник”. Розгорнутий пул містить доріжки для керівника проєкту, причому така роль відрізняється кількісно, оскільки включає лише частину повного списку керівників проєктів, проєкти яких рекомендовано для подальшого проходження наукової і науково-технічної експертизи впродовж другого етапу Конкурсу, експерта та ролей, які забезпечують проведення Конкурсу [11, п. 2, розділу ІІ]: Комісія з етики експертів (Комісія), секції Ради за тематичними напрямами (Секція/Секції), Наукова рада МОН (Рада) за виключенням самостійного структурного підрозділу МОН, на який покладено функції формування та реалізації політик у сфері науки та інновацій (Підрозділ), який частково реалізує свої функції в межах Системи.

Вхідні дані для розробленої моделі формуються на рівні ЗВО/НУ. В Положенні [11, п. 8, розділу ІІ] такими даними визначені лише “проєкти, які рекомендовано для подальшого проходження наукової і науково-технічної експертизи впродовж другого етапу Конкурсу”. В рамках побудованого бізнес-процесу об'єм вхідних даних розширений та включає пакет документів по проєктам: картка проєкту з підписами керівника проєкту та керівника закладу/установи; опис проєкту з підписом керівника проєкту, що не було передбачено в додатку до вимог до проєктів досліджень та/або розробок, які подаються на Конкурс [12]; витяг з протоколу рішення Вченої (наукової, науково-технічної) ради та перелік проєктів, рекомендованих для подальшого проходження наукової і науково-технічної експертизи впродовж другого етапу Конкурсу; витяг з протоколу засідання кафедр, лабораторій, інших наукових структурних підрозділів ЗВО/НУ.

Забезпечення подання на розгляд, попередньої експертизи, реєстрації проєктів [11, п. 8, 9 розділу ІІ] винесено на перший етап, що дозволяє отримати інформацію щодо повного переліку проєктів, які подаються на Конкурс, а не лише тих, які рекомендовано для подальшого проходження наукової і науково-технічної експертизи. Таким чином формується база для проведення повного статистичного аналізу з виділенням причин відсутності рекомендацій на двох рівнях, зокрема кафедр, лабораторій, інших наукових структурних підрозділів ЗВО/НУ та вченої (наукової, науково-технічної) ради ЗВО/НУ, що потенційно мінімізує можливе блокування проєктів, наукових колективів на рівні ЗВО/НУ. Також в перспективі такий підхід сприятиме виявленню плагіату, за умови використання в подальших Конкурсах матеріалів з проєктів, які були подані раніше та не пройшли перший етап, іншими колективами.

Початкова задача для всіх ролей розгорнутого пула полягає в отриманні інформації про другий етап Конкурсу через взаємодію з Системою, зокрема, відображення інформації в кабінетах (див. рис. 1). До основної інформації належать строки проведення другого етапу Конкурсу, зазначені в наказі про проведення Конкурсу [12], дедлайни, наприклад, встановлення оціночної шкали до форми науково-експертного висновку, забезпечення проведення експертизи, розгляду та затвердження результатів експертизи проєктів, здійснення рейтингування проєктів, встановлення прохідного балу, доведення результатів Конкурсу [12]. До додаткової відносяться інформація щодо утворення та затвердження персонального складу Комісії [13], Ради та Секція/Секції [14], затвердження списків експертів з експертизи [15].

Для мінімізації можливого виникнення конфлікту інтересів між суб'єктами другого етапу Конкурсу реалізується двосторонній характер надання такої інформації (див. рис. 1): від керівника проєкту, яка реалізується паралельно з підтвердженням участі експерта в поточному Конкурсі, та експерта після розподілу проєктів з урахуванням даних щодо конфлікту інтересів від керівника проєкту. При цьому інформація про конфлікт інтересів акумулюється в Комісії, що може вплинути на прийняття її рішень.

Як згадано вище, в бізнес-процесі реалізується підтвердження участі експерта в Конкурсі через логічний оператор, який активує один із вихідних потоків: підтверджено, не підтверджено та не надано відповідь (див. рис. 1), що дозволяє сформувати перелік активних експертів та експертів, які потенційно можуть бути залучені. Дані переліки можуть бути корисними для вирішення проблеми недостатньої кількості експертів Комісією.

Забезпечення розподілу проєктів між експертами за тематичними напрямами для здійснення наукової та науково-технічної експертизи [11, п. 9 розділу ІІ] включає розподіл та перерозподіл. Перший базується на інформації щодо конфлікту інтересів, отриманої від керівника проєкту та підтвердження участі в Конкурсі від експертів. Перерозподіл відбувається в результаті врахування інформації щодо конфлікту інтересів від експертів, вирішенні проблеми їх недостатньої кількості (див. рис. 1), а також при відхиленні науково-експертного висновку після проведення експертизи (див. рис. 2).

Рис. 2 Експертиза, заповнення, перевірка на відповідність формальним вимогам та відхилення науково-експертного висновку, подання, розгляд інформації щодо порушення експертами Кодексу експерта (авторська розробка)

оптимізація експертиза конкурсний проєкт

Після розподілу/перерозподілу проєктів між експертами за тематичними напрямами, за умови, що “інформація щодо розподілу проєктів між експертами є конфіденційною” [11, п. 9 розділу ІІ], забезпечується проведення наукової та науково-технічної експертизи, яка здійснюється анонімно, п'ятьма експертами для кожного проєкту [11, п. 9, 11 розділу ІІ]. В результаті експертизи експерт заповнює науково-експертний висновок, форма якого пропонується Системою. В процесі заповнення форми Система перевіряє її на відповідність формальним вимогам, в разі наявності невідповідності формує повідомлення про помилку.

З метою забезпечення об'єктивного проведення експертизи перед її проведенням експерт ознайомлюється [11, п. 10 розділу ІІ] з Кодексом експерта Конкурсу [11, додаток] та у разі виявлення його порушення відхиляється науково-експертний висновок експерта, як результат автоматизовано призначається інший [11, п. 11 розділу ІІ]. В розробленій моделі (див. рис. 2) такій процедурі паралельно з задачею щодо перерозподілу передує надання можливості подання інформації щодо порушення експертами

Кодексу експерта. Розширений список ролей, які можуть формувати подання, до наявних Секції/Cекція, Ради долучені ролі розгорнутого пула, тобто керівник проєкту, експерт, Комісія, а також згорнутого - Учасники першого етапу. Після надання такої інформації з Системи вона надходить Комісії, яка розглядає питання порушення, встановлює його факт або відсутність. В бізнес-процесі для Комісії реалізовано прийняття обгрунтованого рішення про відхилення науково-експертного висновку (див. рис. 2), при цьому в Положенні [11] Комісія лише “вносить відповідні пропозиції на засідання Ради” [11, п. 5 розділу І].

Перша задача Ради (див. рис. 3) полягає у визначенні обсягу видатків для фінансування проєктів для кожної секції за тематичними напрямами [11, п. 5 розділу І]. Згодом на базі отриманих переліків проєктів досліджень і розробок, рекомендованих Секціями для виконання, Рада проводить голосування за кожним тематичним напрямом окремо. Останньою визначена задача щодо затвердження рішенням Ради результатів Конкурсу, яке “приймається простою більшістю голосів від загального складу її членів” [11, п. 13 розділу ІІ].

Рис. 3 Визначення середнього експертного, прохідного балу, рейтингове голосування, визначення обсягу видатків для фінансування проєктів, затвердження результатів Конкурсу (авторська розробка)

Робота Секція/Секції, у свою чергу, забезпечується при взаємодії з Системою. Початково Система надсилає переліки проєктів для розгляду по кожній Секції, також від Ради, паралельно і в Систему, надходить інформація щодо видатків для кожної Секції (див. рис. 3).

До ряду задач, які виконуються безпосередньо Системою, належать: розрахунок середнього експертного балу проєкта, який “вираховується як середнє арифметичне значення оцінок, виставлених трьома експертами, у діапазоні між найнижчою та найвищою. Межові оцінки не враховуються” [11, п. 11 розділу ІІ]; встановлення прохідного балу по кожній Секції за визначеною методикою (серед розроблених: на основі статистики експертів, розміру фінансування секції [16] та квантиля, довірчого інтервалу з регулюванням навантаження на члена секції); формування переліку проєктів, середній експертний бал яких перевищує відповідно встановлений прохідний бал. Також Система забезпечує середовище для проведення подальшого рейтингового голосування з обґрунтуванням за відповідною методикою (розроблено методики в межах повного списку до встановленого прохідного балу, як і визначається в Положенні [11, п. 12 розділу ІІ] та в межах лише частини списку (наприклад, в довірчому інтервалі, або інтервалі сформованого на базі квантиля) до встановленого прохідного балу).

Протокол з пропозиціями щодо переліку проєктів, рекомендованих Секцією для виконання визначається результатом роботи кожної Секції, тому останньою задачею (див. рис. 3) зазначається формування переліку проєктів, рекомендованих Секцією для виконання з урахуванням визначених обсягів видатків за відповідною методикою (методика розподілу бюджету секції серед оцінюваних проектів, після проведення ранжування проектів).

Заключною задачею бізнес-процесу другого етапу Конкурсу зазначається затвердження переліку проєктів, що пройшли Конкурс (див. рис. 3), як результат видається наказ МОН відповідно до Положення [11, п. 13 розділу ІІ].

Висновки

На основі проведеного дослідження існуючої процедури конкурсного відбору проєктів досліджень і розробок для їх подальшого фінансування можна зробити висновки, що наявна процедура потенційно може бути удосконалена з метою підвищення ефективності прийняття рішень на різних етапах такого відбору, що впливають на розподіл фінансових ресурсів.

В роботі продемонстровані основні складові розробленої моделі оптимізації такої процедури, зокрема в рамках створення передумов та здійснення експертизи.

В рамках оптимізації запропоновано: розширити перелік ролей, які визначені при формуванні передумов та для проведення експертизи, зокрема залучення ролей з попередніх етапів, та визначення нових з наділенням їх функціями; розширити функції та повноваження визначених ролей з метою якісного забезпечення проведення Конкурсу; сформувати повний перелік вхідних даних, як результат повного циклу проведення конкурсного відбору з метою формування бази для статистичного аналізу повної картини проведення Конкурсу; створити інформаційного хаб, модуль документів, які стосуються проведення та забезпечення проведення Конкурсу з метою використання такої інформації як бази для забазпечення виконання визначених задач для відведених ролей; ідентифікувати та мінімізувати ймовірний конфлікт інтересів між суб'єктами Конкурсу з метою забезпечення справедливого та довіреного процесу проведення експертизи; розробити для Системи методики, які забезпечать автоматичну реалізацію ряду функцій визначених ролей.

Дослідження виконане в рамках проєкту «Дослідження підходів до фінансування наукових досліджень та створення системи конкурсного відбору наукових проектів (далі - Система)».

Література

1. Yin, Y., Dong, Y., Wang, K., Wang, D., & Jones, B. (2021). Science as a Public Good: Public Use and Funding of Science. https://doi.org/10.3386/w28748

2. Franzoni, C., Stephan, P., & Veugelers, R. (2021). Funding risky research. https://doi.org/10.3386/w28905

3. Azoulay, P., & Li, D. (2020). Scientific Grant Funding. Innovation and Public Policy, (pp. 117-150). University of Chicago Press.

4. Ginther, D. K., & Heggeness, M. L. (2020). Administrative Discretion in Scientific Funding: Evidence from a Prestigious Postdoctoral Training Program. (Vol. 49(4)). Research Policy. https://doi.org/10.3386/w26841

5. Carson, R. T., Zivin, J. G., & Shrader, J. (2023). Choose your moments: peer review and scientific risk taking. https://doi.org/10.3386/w31409

6. Шиян, А. А., Нікіфорова, Л. О., Красовський, О. C, & Дьогтєва, І. O. (2023). Визначення ролей та конфліктів інтересів при фінансуванні наукових та науково-технічних досліджень і розробок. Наукові інновації та передові технології, 4(18), С. 193-204. https://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-4(18)-193-204

7. Galiani S., Long, C., Navajas, C., & Torrens, G. (2019). Horizontal and Vertical Conflict: Experimental Evidence. Kyklos, (Vol. 72(2)), (pp. 239-269).

8. Murray, F., & Stern, S. (2007). Do formal intellectual property rights hinder the free flow of scientific knowledge? An empirical test of the Anti-Commons hypothesis. Journal of Economic Behavior & Organization, (Vol. 63(4)), (pp. 648-687).

9. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/go/848-19

10. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування тематики наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/go/13-2018-%D0%BF

11. Наказ МОН «Про затвердження Положення про проведення конкурсного відбору проєктів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, виконавцями яких є заклади вищої освіти та наукові установи, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/go/z1238-22

12. Наказ МОН «Про проведення у 2023 році конкурсного відбору фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/ media/nauka/Konkurs.vidbory.naukovykh.nauk-tekhn.robit.ta.proyektiv/2023/12.09.2023/Nakaz- MON-vid-11.09.2023-1113-1.pdf

13. Наказ МОН «Про утворення комісії з етики експертів та затвердження її персонального складу» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro- utvorennya-komisiyi-z-etiki-ekspertiv-ta-zatverdzhennya-yiyi-personalnogo-skladu

14. Наказ МОН «Про затвердження персонального складу Наукової ради Міністерства освіти і науки України та її секцій за тематичними напрямами» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-personalnogo-skladu-naukovoyi- radi-ministerstva-osviti-i-nauki-ukrayini-ta-yiyi-sekcij-za-tematichnimi-napryamami

15. Наказ МОН «Про затвердження списків експертів з експертизи проєктів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, що подаються для участі у конкурсах, які проводитиме Міністерство освіти і науки України, та звітів про їх виконання за тематичними напрямами, за якими буде здійснюватися експертиза» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-spiskiv-ekspertiv-z- ekspertizi-proyektiv-naukovih-doslidzhen-i-naukovo-tehnichnih-eksperimentalnih-rozrobok-sho- podayutsya-dlya-uchasti-u-konkursah-yaki-provoditime-ministerstvo-osviti-i-nauki-ukrayini-ta-zvit

16. Шиян, А. А., & Нікіфорова, Л. О. (2023). Моделі та методи відбору заявок на конкурсне фінансування на етапі закінчення їх експертної оцінки. Наукові інновації та передові технології, 12(26), С.169-180. https://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-12(26)-169-180

References

1. Yin, Y., Dong, Y., Wang, K., Wang, D., & Jones, B. (2021). Science as a Public Good: Public Use and Funding of Science. https://doi.org/10.3386/w28748

2. Franzoni, C., Stephan, P., & Veugelers, R. (2021). Funding risky research. https://doi.org/ 10.3386/w28905

3. Azoulay, P., & Li, D. (2020). Scientific Grant Funding. Innovation and Public Policy, (pp. 117-150). University of Chicago Press.

4. Ginther, D. K., & Heggeness, M. L. (2020). Administrative Discretion in Scientific Funding: Evidence from a Prestigious Postdoctoral Training Program. (Vol. 49(4)). Research Policy. https://doi.org/10.3386/w26841

5. Carson, R. T., Zivin, J. G., & Shrader, J. (2023). Choose your moments: peer review and scientific risk taking. https://doi.org/10.3386/w31409

6. Shyian, A. A., Nikiforova, L. O., Krasovskyi, O. C, & Dohtieva, I. O. (2023). Vyznachennia rolei ta konfliktiv interesiv pry finansuvanni naukovykh ta naukovo-tekhnichnykh doslidzhen i rozrobok [Defining roles and conflicts of interest in the financing of scientific and scientific and technical research and development]. Naukovi innovatsii ta peredovi tekhnolohii - Scientific innovations and advanced technologies, 4(18), pp. 193-204. https://doi.org/10.52058/ 2786-5274-2023-4(18)-193-204 [in Ukrainian].

7. Galiani S., Long, C., Navajas, C., & Torrens, G. (2019). Horizontal and Vertical Conflict: Experimental Evidence. Kyklos, (Vol. 72(2)), (pp. 239-269).

8. Murray, F., & Stern, S. (2007). Do formal intellectual property rights hinder the free flow of scientific knowledge? An empirical test of the Anti-Commons hypothesis. Journal of Economic Behavior & Organization, (Vol. 63(4)), (pp. 648-687).

9. Zakon Ukrainy «Pro naukovu i naukovo-tekhnichnu diialnist» [Law of Ukraine «On scientific and scientific and technical activity»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/go/848-19 [in Ukrainian].

10 Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy «Pro zatverdzhennia Poriadku formuvannia tematyky naukovykh doslidzhen i naukovo-tekhnichnykh (eksperymentalnykh) rozrobok, shcho finansuiutsia za rakhunok koshtiv derzhavnoho biudzhetu, ta vyznannia takymy, shcho vtratyly chynnist, deiakykh postanov Kabinetu Ministriv Ukrainy» [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine «On approval of the Procedure for the formation of topics of scientific research and scientific and technical (experimental) developments financed from the state budget, and recognition of certain resolutions of the Cabinet of Ministers of Ukraine as having lost their validity»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/go/13-2018-%D0%BF [in Ukrainian].

11. Nakaz MON «Pro zatverdzhennia Polozhennia pro provedennia konkursnoho vidboru proiektiv naukovykh doslidzhen i naukovo-tekhnichnykh (eksperymentalnykh) rozrobok, vykonavtsiamy yakykh ye zaklady vyshchoi osvity ta naukovi ustanovy, shcho nalezhat do sfery upravlinnia Ministerstva osvity i nauky Ukrainy» [Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine «On approval of the Regulation on the competitive selection of scientific research projects and scientific and technical (experimental) developments, the executors of which are institutions of higher education and scientific institutions belonging to the sphere of management of the Ministry of Education and Science of Ukraine»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/go/z1238-22 [in Ukrainian].

12. Nakaz MON «Pro provedennia u 2023 rotsi konkursnoho vidboru fundamentalnykh naukovykh doslidzhen, prykladnykh naukovykh doslidzhen, naukovo-tekhnichnykh (eksperymentalnykh) rozrobok» [Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine «On holding in 2023 the competitive selection of fundamental scientific researches, applied scientific researches, scientific and technical (experimental) developments»]. (n.d.). https://mon.gov.ua. Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/nauka/Konkurs.vidbory.naukovykh.nauk-tekhn.robit.ta.proyektiv/ 2023/12.09.2023/Nakaz-MON-vid-11.09.2023-1113-1.pdf [in Ukrainian].

13. Nakaz MON «Pro utvorennia komisii z etyky ekspertiv ta zatverdzhennia yii personalnoho skladu» [Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine «On the formation of the committee on ethics of experts and approval of its personnel»]. (n.d.). https://mon.gov.ua. Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-utvorennya-komisiyi-z-etiki-ekspertiv-ta-zatverdzhennya-yiyi- personalnogo-skladu [in Ukrainian].

14. Nakaz MON «Pro zatverdzhennia personalnoho skladu Naukovoi rady Ministerstva osvity i nauky Ukrainy ta yii sektsii za tematychnymy napriamamy» [Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine «On approval of the staff of the Scientific Council of the Ministry of Education and Science of Ukraine and its sections by thematic areas»]. (n.d.). https://mon.gov.ua. Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-personalnogo- skladu-naukovoyi-radi-ministerstva-osviti-i-nauki-ukrayini-ta-yiyi-sekcij-za-tematichnimi- napryamami [in Ukrainian].

15. Nakaz MON «Pro zatverdzhennia spyskiv ekspertiv z ekspertyzy proiektiv naukovykh doslidzhen i naukovo-tekhnichnykh (eksperymentalnykh) rozrobok, shcho podaiutsia dlia uchasti u konkursakh, yaki provodytyme Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy, ta zvitiv pro yikh vykonannia za tematychnymy napriamamy, za yakymy bude zdiisniuvatysia ekspertyza» [Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine «On approval of lists of experts for the examination of projects of scientific research and scientific and technical (experimental) developments submitted for participation in competitions to be held by the Ministry of Education and Science of Ukraine, and reports on their implementation by thematic areas, which will be examination to be carried out»]. (n.d.). https://mon.gov.ua. Retrieved from https://mon.gov.ua/ ua/npa/pro-zatverdzhennya-spiskiv-ekspertiv-z-ekspertizi-proyektiv-naukovih-doslidzhen-i-naukovo- tehnichnih-eksperimentalnih-rozrobok-sho-podayutsya-dlya-uchasti-u-konkursah-yaki-provoditime- ministerstvo-osviti-i-nauki-ukrayini-ta-zvit [in Ukrainian].

16. Shyian, A. A., & Nikiforova, L. O. (2023). Modeli ta metody vidboru zaiavok na konkursne finansuvannia na etapi zakinchennia yikh ekspertnoi otsinky [Models and methods of selecting applications for competitive financing at the stage of completion of their expert evaluation]. Naukovi innovatsii ta peredovi tekhnolohii - Scientific innovations and advanced technologies, 12(26), P.169-180. https://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-12(26)-169-180 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru