Педагогічні умови формування професійної мобільності майбутніх учителів

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Педагогічні умови формування професійної мобільності майбутніх учителів

Фрицюк А.В., аспірант

м. Вінниця

Анотація

У статті здійснено аналіз думок різних дослідників щодо визначення педагогічних умов формування професійної мобільності вчителя. Наголошено, що педагогічні умови можна трактувати як необхідні й достатні обставини, від яких залежить ефективність освітнього процесу, зокрема, в аспекті формування професійної мобільність майбутніх учителів. Згідно з припущенням, сприятливі умови для розвитку професійної мобільність майбутніх учителів можна забезпечити в процесі вивчення студентами педагогічних дисциплін. Однак, у статті зазначено, що самі по собі педагогічні дисципліни не гарантують формування бажаного якості. Педагогічні дисципліни можуть бути ефективними у формуванні професійної мобільності студентів лише в тому випадку, коли під час їх вивчення створюються умови для цього. Для того, щоб під час вивчення педагогічних дисциплін можна було більш ефективно розвивати у здобувачів професійну мобільність - необхідно провести спеціальну роботу, забезпечити виконання цілої низки педагогічних умов. Аналіз наукової літератури з проблеми дослідження дає змогу стверджувати, що науковці вважають, що для формування професійної мобільності особистості важливо дотримуватися таких педагогічних умов, як: впровадження сучасних інформаційних технологій; використання сучасних освітніх технологій у процесі формування професійної мобільності; підвищення доступу студентів до найрізноманітніших джерел навчальної інформації (інформаційних ресурсів); удосконалення змісту професійно-педагогічної підготовки засобами авторського спецкурсу; здійснення професійно-педагогічної спрямованості змісту й методики викладання дисциплін; використання інформаційно-освітніх ресурсів; оновлення змістового наповнення освітніх компонентів; розвиток позитивної мотивації здобувачів вищої освіти до оволодіння ними професійною мобільністю тощо. Ключові слова: майбутні вчителі, професійна підготовка, структура професійної мобільності

Abstract

Structure of professional mobility of future teachers

Frytsiuk A.V., graduate student, Vinnytsia Mykhailo Kotsyubynskyi State Pedagogical University, Vinnytsia

The article analyzes the opinions of different people about the definition of pedagogical conditions for the formation of professional teacher mobility. Pedagogical conditions are necessary and sufficient circumstances on which the effectiveness of the educational process depends. These circumstances affect the formation of professional mobility of future teachers. The article states that favorable conditions for the development of professional mobility of future teachers can be provided in the process of studying pedagogical disciplines by students.

However, the article states that pedagogical disciplines alone do not guarantee the formation of the desired quality. Pedagogical disciplines can be effective in shaping the professional mobility of students only if the conditions for this are created during their study. In order to be able to more effectively develop the professional mobility of applicants during the study of pedagogical disciplines, it is necessary to carry out special work, to ensure the fulfillment of a number of pedagogical conditions.

The analysis of scientific literature on the research problem makes it possible to assert that the following pedagogical conditions must be observed for the formation of professional mobility of an individual: introduction of modern information technologies; use of modern educational technologies in the process of formation of professional mobility; increasing students' access to the most diverse sources of educational information (information resources); improvement of the content of professional and pedagogical training by means of the author's special course; implementation of the professional and pedagogical orientation of the content and methods of teaching disciplines; use of informational and educational resources; updating the content of educational components; development of positive motivation of higher education seekers to master their professional mobility.

Keywords: future teachers, professional training, professional mobility, structure of professional mobility, components.

Постановка проблеми

Науковці наголошують на тому, що для успішної реалізації професійних функцій в умовах динамічного фахового середовища, педагог обов'язково має володіти професійною мобільністю, що зумовлює здатність швидко змінювати свій статус чи становище в соціальному, культурному чи професійному просторі, гнучко адаптуватися до нових умов діяльності [21], адже саме ця здатність зможе допомогти майбутнім учителям бути конкурентоспроможними на сучасному ринку праці.

Динамічність різномасштабних змін у всіх сферах життя сучасного людства актуалізує проблему формування мобільності як виняткової особистісної якості майбутніх педагогів. Суспільство зацікавлене у таких фахівцях, які вміють думати креативно [19], самостійно і вирішувати різноманітні проблеми, самостійно застосовувати знання, одержані в процесі навчання; володіють критичним і творчим мисленням; уміють здобувати нові знання, здатні до самонавчання, самоосвіти [15]. Особливо важливо, щоб майбутні вчителі були готові до безперервного професійного саморозвитку [17; 18] й професійної мобільності.

Варто враховувати той факт, що нині молодь після закінчення педагогічного закладу вищої освіти має широкі можливості вибору професії, водночас рівень отриманих випускником знань з того чи іншого предмета не завжди відповідає вимогам ринку праці, в якому йому доведеться здійснювати професійну діяльність. Потреби регіонального ринку праці можуть бути для випускника невідомими й тому оптимальним способом подолання означених проблем є саме формування професійної мобільності майбутніх учителів [22]. Повністю погоджуємося з цим міркуванням І. Хорєва. Тому актуальною проблемою нині є визначення педагогічних умов формування професійної мобільності майбутніх учителів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема професійної мобільності фахівця майбутніх учителів досліджувалася в різних аспектах (Н. Білик, Н. Брижак, Н. Головня, І. Горбачова, Н. Грицькова, Н. Денисенко, О. Єгорова, Ю. Єрмак, О. Кіліченко, Ю. Клименко, О. Козлова, О. Корнієнко, Р. Кравець, І. Крашеніннік, О. Лівшун, Ю. Музиченко, Є. Приступа, С. Криштанович, Р. Пріма, Л. Прядко, О. Тимченко, Л. Фамілярська, І. Червінська, М. Шмир та ін.). Однак, варто зазначати, що недостатньо дослідженими досі є чинники й умови формування професійної мобільності майбутніх учителів.

Метою статті є аналіз і узагальнення різних підходів до визначення педагогічних умов формування професійної мобільності майбутніх учителів.

Виклад основного матеріалу

інформаційний освітній педагогічний професійний мобільність вчитель

Варто зазначити, що різні науковці по різному підходять до визначення педагогічних умов формування професійної мобільності. Можна цілком погодитися з Л. Сушенцевою в тому, що людина не народжується зі сформованою мобільною і сама по собі професійна мобільність не розвивається (в більшості випадків). І якщо в суспільстві мобільність не вважається цінною професійною якістю для більшості людей, тоді держава (влада), що відповідальна за вирішення загальних проблем, має мотивувати їх до мобільності, заохочувати її прояв, активізувати рушійні до неї сили. Адже в суспільстві зміни відбуваються практично щодня. У результаті, навіть протягом життя одного покоління, можуть відбуватися конструктивні перебудови економіки. Тому потрібно бути готовим до того, що одержаної первинної освіти майбутнім учителям буде не достатньо і доведеться протягом життя постійно здобувати нові знання [16].

Вивчення сутності та структури професійної мобільності педагога дало змогу Т. Бочарниковій дійти висновку про те, що вона: є однією з тенденцій світового розвитку, що зумовлюють істотні зміни в системі освіти; є якістю, необхідною особистості для успішності адаптації в сучасній професійній діяльності; властива освітнім стандартам, що своєю чергою створює сприятливі можливості для її формування у вищій професійній школі; спрямована на розвиток і вдосконалення професійної компетентності та особистісних якостей фахівця з метою самовизначення в сучасній професійній структурі суспільства [2, с. 200]. А отже, необхідно проаналізувати й визначити педагогічні умови формування професійної мобільності майбутніх учителів.

Діяльність учителя, яка є специфічною через її функціональні особливості, передбачає грамотну й ефективну реалізацію численних професійних функцій, реалізація яких можлива лише тоді, коли будуть створені умови і розроблені механізми розвитку професійно-педагогічної мобільності, що сприяє реалізації освітніх цілей з орієнтацією на перспективу. Виникає необхідність організації безперервної професійно-педагогічної підготовки вчителів, які спроможні успішно адаптуватися в умовах глобальних соціальних змін [12, с. 66].

Варто зазначити, що з-поміж науковців існують різні думки щодо чинників формування професійної мобільності.

Процес формування професійної мобільності залежить від низки чинників, серед яких найбільше значення мають такі: вплив на становлення майбутнього вчителя соціально-економічних криз; модернізація системи вищої освіти; впровадження сучасних інформаційних технологій, наявність запасу знань; чітке усвідомлення своїх професійних обов'язків тощо [3].

Н. Білик [1], посилаючись на дослідження Ю. Клименко [11], наголошує на глобальних чинниках, що спонукають учителя бути мобільним, з-поміж яких: прискорення темпів розвитку суспільства і, як наслідок, необхідність підготовки людей до життя в умовах, що швидко змінюються; перехід до інформаційного суспільства; виникнення глобальних проблем, які можуть бути вирішені лише зусиллями міжнародного співтовариства; демократизація суспільства, розширення можливостей політичного і соціального вибору, що спричинює необхідність підвищення рівня готовності громадян до його здійснення; динамічний розвиток економіки, зростання конкуренції, скорочення некваліфікованої і малокваліфікованої праці; підвищення значення людського капіталу, який у розвинених країнах складає близько 80% національного багатства; формування єдиної світової інформаційної системи з використанням новітніх інформаційних технологій; створення організаціями правових актів міжнародного характеру, що стають провідними орієнтирами для світового співтовариства [11].

О. Ієвлєв визначає такі педагогічні умови формування професійної мобільності: формування свідомого ставлення у майбутніх викладачів до педагогічної діяльності засобами міжособистісної взаємодії; удосконалення змісту професійно-педагогічної підготовки засобами авторського спецкурсу «Професійно-педагогічна мобільність викладача»; використання інформаційно-освітніх ресурсів для професійного саморозвитку майбутніх викладачів; стимулювання професійно-творчого потенціалу майбутніх викладачів шляхом залучення до рефлексивних проектів [8].

Серед феноменів мотиваційної сфери, які впливають на ефективність формування професійної мобільності, винятково важливу роль відіграє мотивація досягнення успіху, яка виявляється у визначенні нових цілей, прагненні до успіху і супроводжується переживанням почуття радості від досягнутого, яке стимулює ініціативу, творчу активність студентів. Мотивація досягнення успіху сприяє активному пошуку нової інформації, нових способів вирішення завдань, готовності до відповідальності. Наслідком створення ситуації успіху є формування у студентів позитивної професійної Я-концепції, яка виступає умовою реалізації їхніх творчих можливостей [22]. Тому вважаємо, що розвиток мотивації студентів може бути однією з важливих умов формування їхньої професійної мобільності.

Науковці О. Козлова, Т. Малецька та Д. Козлов відзначають, що професійна мобільність набуває важливого значення в освітньому, педагогічному аспекті, тобто з точки зору цілеспрямованого розвитку професійної мобільності фахівців освітніми засобами. Отже, важливим є визначення педагогічних умов формування професійної мобільності майбутніх педагогів, що передбачає формування в здобувачів універсальних навичок діяльності, що забезпечують мобільність як якість особистості; орієнтацію на інноваційну педагогічну діяльність; забезпечення широкої професійної педагогічної підготовки як бази для можливого освоєння інших професій педагогічного профілю; посилення менеджерської підготовки майбутніх педагогічних кадрів [12, с. 68]. Вважаємо, що підвищення якості професійної педагогічної підготовки та її орієнтація на цілеспрямоване формування професійної мобільності майбутніх учителів є достатньо ефективним чинником.

Одним із можливих способів розвитку професійної мобільності майбутнього педагога є його адаптація до професійного середовища, яке постійно змінюється. Зауважимо, що положення про необхідність формування професійної мобільності вчителя не може бути доповнено лише тезою про врахування специфіки діяльності педагога при зміні освітньої парадигми. Потрібен принципово новий погляд на професійно-педагогічну підготовку та її результат, що являє собою професійно-педагогічну мобільність, під якою слід розуміти інтегративну властивість особистості, що представляє динамічний стан індивіда, здатного гнучко адаптуватися до зміни змісту й умов професійно-педагогічної діяльності, усвідомлює необхідність безперервної самоосвіти і вміє з її допомогою підтримувати власний професійно-творчий і соціальний потенціал [12, с. 68].

Такі організаційно-педагогічні умови формування професійної мобільності майбутніх учителів визначає Н. Денисенко: оновлення змістового наповнення освітніх компонентів, визначених освітньо-професійною програмою першого (бакалаврського) рівня вищої освіти з урахуванням специфіки майбутньої педагогічної діяльності; створення STEAM-освітнього професійно-орієнтованого середовища у закладі вищої освіти, наближеного до реального освітнього процесу в Новій українській школі; розвиток гнучких навичок (Soft Skills) майбутніх учителів в процесі проведення педагогічної практики; реалізація творчих здібностей майбутніх учителів шляхом участі у науково-дослідній роботі [5].

Ефективність формування професійної мобільності майбутніх тренерів- викладачів з виду спорту у закладах вищої освіти залежить, на думу І. Квасниці, від сукупності педагогічних умов, зокрема, таких: розвиток позитивної мотивації здобувачів вищої освіти до оволодіння ними професійною мобільністю забезпечується шляхом їх участі у різних видах практики і в позааудиторній роботі; доповнення змісту професійно-орієнтованих дисциплін у контексті професійної підготовки майбутніх тренерів-викладачів з виду спорту; використання сучасних освітніх технологій у процесі формування професійної мобільності майбутніх тренерів-викладачів з виду спорту у закладах вищої освіти [9, с. 220-221].

Однією з умов формування професійної мобільності є активність, яка виникає як результат вияву потреб, інтересів, переконань і виражає значення для особистості тих чи інших об'єктів, явищ [14].

І. Хом'юк [20] пропонує формувати професійну мобільність майбутніх фахівців поетапно, спочатку забезпечивши адаптацію здобувачів до характеру, змісту, умов і організації освітнього процесу; потім - за рахунок усвідомлено сприйняття більш складних навчальних дисциплін, усвідомлення покликання до обраної професії; і нарешті - сприяння самореалізації студентів шляхом стимулювання їхньої самоосвіти і самовиховання професійно значущих якостей з метою формування професійної мобільності.

Н. Латуша, спираючись на дослідження інших науковців, називає такі чинники формування професійної мобільності у студентів:

- цілеспрямовану модернізацію навчальних програм з обов'язковим включенням туди інтегрованих курсів із різних фундаментальних та прикладних дисциплін, а також (незалежно від профілю навчального закладу) курсів з основ економіки, соціальної психології та трудового законодавства;

- впровадження елементів випереджаючої освіти;

- підвищення доступу студентів до найрізноманітніших джерел навчальної інформації (інформаційних ресурсів), у тому числі з предметів, що не входять у навчальні плани ВНЗ;

- розширення обсягу науково-дослідних робіт у вищих навчальних закладах із перспективами і реальним впровадженням результатів цих досліджень у виробничу і невиробничу (залежно від профілю навчальної установи) діяльність різних підприємств і організацій [13].

С. Хоминець пропонує з метою формування мотивації педагога та цінностей професійної мобільності використовувати тренінги, дискусії, ділові ігри. Задля розвитку креативності, рефлексії, а також теоретичної і практичної підготовки майбутніх учителів доцільним, поряд із зазначеними методами, є застосування мозкового штурму, методу аналізу конкретних ситуацій.

Ефективним методом формування в майбутніх учителів навичок самокорекції, прийомів психологічного розвантаження і саморегуляції, конструктивного спілкування є тренінг. Тренінг - це метод активного навчання, спрямований на розвиток знань, умінь і навичок та соціальних установок; у процесі моделювання спеціально створених ситуацій студенти мають можливість змінити своє ставлення до особистісного життєвого досвіду в процесі групової взаємодії. Навчальний ефект тренінгу досягається через дотримання принципу довіри в процесі спілкування, що сприяє доброзичливій атмосфері в групі, щирості у висловлюваннях учасників, становленню індивідуального стилю взаємодії учасників у ході виконання вправ, які моделюють певні аспекти професійної діяльності. Використання тренінгу як методу формування професійної мобільності педагога сприяє зростанню їхніх професійних і особистісних можливостей через відмову від неефективних форм поведінки; засвоєнню алгоритмів вирішення професійно-педагогічних завдань; апробації та закріпленню освоюваних на тренінгу нових способів поведінки у своїй професійній діяльності [21].

Доцільним є застосування методу аналізу конкретних ситуацій, який дозволяє познайомитися майбутнім педагогам з особливостями професійно-педагогічної діяльності, логікою освітнього процесу, системою взаємовідносин викладача зі студентами. Мета цього методу - навчити аналізувати інформацію, виявляти ключові проблеми, вибирати альтернативні шляхи вирішення, оцінювати їх, знаходити оптимальний варіант і формулювати програму дій [23].

На важливості створення індивідуальної траєкторії саморозвитку в контексті формування професійної мобільності майбутніх фахівців наголошує Н. Заєць. Кожна людина, крокуючи своїм професійним шляхом, щоб бути конкурентоздатною й успішною, повинна постійно вдосконалювати знання й навички, що необхідні для самореалізації в сучасному суспільстві, бути готовою до будь-яких змін, уміти швидко й ефективно адаптуватися до нових умов, тобто бути мобільною. Відтак, реалії сьогодення свідчать про те, що фахівець повинен бути готовим до самостійної активної мобілізації зусиль і можливостей у здійсненні професійної діяльності - до професійної мобільності. Готовність до професійної мобільності реалізовується фахівцем шляхом створення індивідуальної траєкторії саморозвитку, можливості самостійного структурування змісту і форм самовдосконалення з урахуванням кращих освітніх тенденцій і передового досвіду. Тому актуальною нині стає цілеспрямована підготовка фахівця шляхом формування готовності до професійної мобільності як ключової якості особистості [6].

Науковці наголошують на можливостях практики у формуванні професійної мобільності майбутнього фахівця [10].

О. Квасниця, І. Квасниця, В. Флерчук визначають у процесі формування професійної мобільності майбутнього фахівця ряд чинників, що сприяють формуванню у здобувачів вищої освіти позитивної мотивації до оволодіння майбутньою професією, а саме: усвідомлення кінцевих цілей навчання, теоретичної й практичної значущості засвоюваних знань; демонстрація під час практик майбутніх професійних перспектив; професійна спрямованість навчальної діяльності; розв'язання проблемних ситуацій, що виникають у процесі професійної діяльності [10, с. 60].

Цілком погоджуємося з науковцями (О. Квасниця, І. Квасниця, В. Флерчук), які обґрунтовуючи доцільність формування професійної мобільності майбутнього фахівця в процесі проходження практик наголошують на тому, що: у процесі практики можливо сформувати таку інтегративну якість особистості, як професійна мобільність, що дозволяє майбутньому фахівцю швидко та якісно опановувати суміжні види професійної діяльності та передбачає готовність до швидкої адаптації на сучасному ринку праці та зайнятості, що забезпечують конкурентоспроможність майбутнього фахівця; формування професійної мобільності майбутнього фахівця забезпечується за рахунок розширення діапазону компетенцій, що набуваються здобувачами вищої освіти на основі оволодіння всіма видами діяльності, наведеними у відповідних стандартах вищої освіти та співвіднесених з узагальненими трудовими функціями та трудовими діями фахівця; від рівня сформованості професійної мобільності залежить успішність адаптації випускника до сучасних мінливих умов професійного середовища [10, с. 60].

Для ефективного формування професійної мобільності майбутніх фахівців права галузі в системі вищої освіти Т. Заміховська виділяє такі педагогічні умови: реалізація когнітивних компонентів професійної мобільності майбутніх фахівців; відображення структури компетентностей професійної мобільності майбутніх фахівців у системі вищої освіти; здійснення професійно-педагогічної спрямованості змісту й методики викладання дисциплін здобувачам вищої освіти в системі вищої освіти [7, с. 252].

І. Горбачовою визначено педагогічні умови формування професійної мобільності вчителів на засадах акмеологічного підходу в системі методичної роботи ЗНЗ, як-от: стимулювання вчителів до розвитку професійної мобільності як складової професійного акме; організація взаємодії суб'єктів освітнього процесу, спрямованої на формування компетенцій професійної мобільності вчителів на засадах акмеологічного підходу; забезпечення професійного мобільного зв'язку між суб'єктами освітнього процесу під час застосування ІКТ у системі методичної роботи ЗНЗ [4, с. 165].

Цілком погоджуємося з Н. Денисенко в тому, що нині побудова освітнього процесу має ґрунтуватися на використанні дієвих педагогічних методів і засобів навчання, створенні інформаційного простору для самостійної когнітивної діяльності студентів із використанням хмарних онлайн-сервісів PREZI, Microsoft Visio, Power, Edraw.Мax.exe, Google, VideoScribe, систем електронного і дистанційного навчання (Google Classroom, конференції Zoom та ін.) [5, с. 4].

Отже, підсумовуючи вищевикладене, можна сказати, що науковців вважають, що для формування професійної мобільності особистості важливо дотримуватися таких педагогічних умов, як: впровадження сучасних інформаційних технологій (Н. Брижак); використання сучасних освітніх технологій у процесі формування професійної мобільності (І. Квасниця); підвищення доступу студентів до найрізноманітніших джерел навчальної інформації (інформаційних ресурсів) (Н. Латуша); удосконалення змісту професійно-педагогічної підготовки засобами авторського спецкурсу (О. Ієвлєв); здійснення професійно-педагогічної спрямованості змісту й методики викладання дисциплін (Т. Заміховська); використання інформаційно-освітніх ресурсів (О. Ієвлєв); оновлення змістового наповнення освітніх компонентів (Н. Денисенко); розвиток позитивної мотивації здобувачів вищої освіти до оволодіння ними професійною мобільністю (І. Квасниця) тощо.

Висновок

Таким чином, у дослідженні педагогічні умови розуміємо як необхідні й достатні обставини, від яких залежить ефективність освітнього процесу, зокрема, в аспекті формування професійної мобільність майбутніх учителів. Згідно з нашим припущенням, сприятливі умови для розвитку професійної мобільність майбутніх учителів можна забезпечити в процесі вивчення студентами педагогічних дисциплін. Однак, варто зазначити, що самі по собі педагогічні дисципліни не гарантують формування бажаного якості. Педагогічні дисципліни можуть бути ефективними у формуванні професійної мобільності студентів лише в тому випадку, коли під час їх вивчення створюються умови для цього. Для того, щоб під час вивчення педагогічних дисциплін можна було більш ефективно розвивати у здобувачів професійну мобільність - необхідно провести спеціальну роботу, забезпечити виконання цілої низки педагогічних умов.

Перспективним для подальших досліджень є напрям, що стосується визначення педагогічних умов формування професійної мобільності майбутніх учителів та їх експериментальної перевірки.

Література

1. Білик Н. Підвищення кваліфікації як механізм неперервного розвитку професійної мобільності вчителя. Вісник кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття». Випуск 2 (2020). С. 18-23.

2. Бочарникова Т. Зміст і структура професійної мобільності викладача. Актуальні питання гуманітарних наук. Вип. 37, том 1, 2021. С. 197-201.

3. Брижак Н.Ю. Професійна мобільність як фахова якість майбутнього вчителя. Науковий вісник Ужгородського національного університету: Серія: Педагогіка. Соціальна робота. Гол. ред. І.В. Козубовська. Ужгород: Вид-во УжНУ «Говерла», 2016. Вип. 1 (38). С. 67-70.

4. Горбачова І.І. Формування професійної мобільності вчителів на засадах акмеологічного підходу в системі методичної роботи загальноосвітніх навчальних закладів: дис. ... канд. пед. наук; спец.: 015 - професійна освіта (за спеціалізаціями), Харків. 2018. 250 с.

5. Денисенко Н. Теоретичні і методичні засади формування професійної мобільності майбутніх учителів фізичної культури: дис. ... д-ра пед. наук. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ. 2021.

6. Заєць Н.Ю. Готовність до професійної мобільності фахівців - відповідь на виклики часу. Вісник Черкаського університету, 2017. Вип. 17-18, С. 61-68.

7. Заміховська Т. Педагогічні умови формування професійної мобільності майбутніх фахівців права. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2021, №2 (106). С. 245-257.

8. Ієвлєв О.М. Професійно-педагогічна мобільність викладача як чинник якості освітнього процесу: теоретичне та експериментальне дослідження. 2020.

9. Квасниця І. Формування професійної мобільності майбутніх тренерів-викладачів з виду спорту у закладах вищої освіти: дис. ... д-ра філосф. Хмельницький. 2021.

10. Квасниця О.М., Квасниця І.М., Флерчук В.В. Формування професійної мобільності майбутнього фахівця сфери фізичної культури і спорту під час проходження практики. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), 2022. Вип. 3(148), С. 56-61.

11. Клименко Ю.А. Професійна мобільність майбутніх учителів у країнах Євросоюзу: автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Уман. держ. пед. ун-т ім. П. Тичини. Умань, 2011. 20 с.

12. Козлова О.Г., Малецька Т.В., Козлов Д.О. Професійна мобільність майбутнього вчителя як педагогічна проблема. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2015, №7 (51). С. 63-72.

13. Латуша Н.В. Професійна мобільність як чинник професійної успішності молодого фахівця.

14. Пілецька Л.С. Соціально-психологічні складові професійної мобільності особистості. Науковий вісник Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського: зб. наук. праць. Сер. Психологічні науки / [за ред.: С.Д. Максименка, Н.О. Євдокимової]. Миколаїв, 2015. С. 385-395.

15. Пріма Р.М. Формування професійної мобільності вчителя - стратегічний напрям у сучасній освіті. Педагогічний пошук. 2017. №3. С. 18-20.

16. Сушенцева Л.Л. Формування професійної мобільності майбутніх кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах: теорія і практика. Монографія. Кривий Ріг: «Видавничий дім», 2011. 438 с.

17. Фрицюк В.А. Готовність до професійного саморозвитку майбутнього вчителя як важливий чинник підвищення якості підготовки фахівців у педагогічних ВНЗ. Інженерні та освітні технології. Щоквартальний науково-практичний журнал. Тематичний випуск: «Сучасна вища освіта: реалії, проблеми, перспективи». Кременчук: КрНУ, 2015. Вип. 3 (11). С. 92-95.

18. Фрицюк В.А. Професійний саморозвиток майбутнього вчителя. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія: Зб. наук. праць. Випуск 39 / Редкол.: В.І. Шахов (голова) та ін. Вінниця: ТОВ «Нілан ЛТД», 2013. С. 247-250.

19. Фрицюк В.А., Фрицюк В.М. Особливості розвитку креативності майбутніх учителів музичного мистецтва. Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. 2018. Випуск 1 (36). С. 87-96.

20. Хом'юк І.В. Система формування професійної мобільності майбутніх інженерів машинобудівної галузі: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04. К., 2013. 495 с.

21. Хоминець С.І. Методи формування професійної мобільності майбутнього педагога у вищій школі. Науковий вісник Ужгородського національного університету: серія: Педагогіка. Соціальна робота / гол. ред. І. Кузьма. Ужгород: Говерла, 2020. Вип. 2 (47). С. 204-208.

22. Хорєв І. Теоретичні проблеми дослідження наукових засад професійної мобільності викладача вищої школи. Вісник Львів. ун-ту. Серія педаг. 2009. Вип. 25. Ч. 3. С. 242-249.

23. Шевчук С. Кейс-метод як засіб зростання майстерності педагога професійної школи. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2014. №3. С.64-72.

References

1. Bilyk N. (2020). Pidvyshchennia kvalifikatsii yak mekhanizm neperervnoho rozvytku profesiinoi mobilnosti vchytelia [Advanced training as a mechanism for the continuous development of the teacher's professional mobility]. Visnyk kafedry YuNESKO «Neperervna profesiina osvita KhKhI stolittia». Vypusk 2. S. 18-23. [in Ukrainian]

2. Bocharnykova T. Zmist i struktura profesiinoi mobilnosti vykladacha [Content and structure of teacher's professional mobility]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk. Vyp 37, tom 1, 2021. S. 197-201.

3. Bryzhak N.Yu. (2016). Profesiina mobilnist yak fakhova yakist maibutnoho vchytelia. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu [Professional mobility as a professional quality of the future teacher]: Seriia: Pedahohika. Sotsialna robota. Hol. red. I.V. Kozubovska. Uzhhorod: Vydavnytstvo UzhNU «Hoverla», Vyp. 1 (38). S. 67-70. [in Ukrainian]

4. Horbachova I.I. (2018). Formuvannia profesiinoi mobilnosti vchyteliv na zasadakh akmeolohichnoho pidkhodu v systemi metodychnoi roboty zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv [Formation of professional mobility of teachers based on the acmeological approach in the system of methodical work of general educational institutions]: dys. ... kand. ped. nauk; spets.: 015 - profesiina osvita (za spetsializatsiiamy), Kharkiv. 250 s. [in Ukrainian]

5. Denysenko N. (2021). Teoretychni i metodychni zasady formuvannia profesiinoi mobilnosti maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury [Theoretical and methodical principles of formation of professional mobility of future physical education teachers]: dys. ... d-ra ped. nauk. Natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni M. P. Drahomanova, Kyiv. [in Ukrainian]

6. Zaiets N.Yu. Hotovnist do profesiinoi mobilnosti fakhivtsiv - vidpovid na vyklyky chasu [Readiness for professional mobility of specialists is a response to the challenges of the times]. Visnyk Cherkaskoho universytetu, 2017. Vyp. 17-18, S. 61-68. [in Ukrainian]

7. Zamikhovska T. Pedahohichni umovy formuvannia profesiinoi mobilnosti maibutnikh fakhivtsiv prava [Pedagogical conditions for the formation of professional mobility of future law specialists]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii, 2021, №2 (106). S. 245-257.

8. Iievliev O.M. Profesiino-pedahohichna mobilnist vykladacha yak chynnyk yakosti osvitnoho protsesu: teoretychne ta eksperymentalne doslidzhennia [Professional and pedagogical mobility of the teacher as a factor of the quality of the educational process: theoretical and experimental research]. 2020.

9. Kvasnytsia I. (2021). Formuvannia profesiinoi mobilnosti maibutnikh treneriv- vykladachiv z vydu sportu u zakladakh vyshchoi osvity [Formation of professional mobility of future trainers-teachers in the field of sports in institutions of higher education]: dys. ... d-ra filosf. Khmelnytskyi. [in Ukrainian]

10. Kozlova O.H., Maletska T.V., Kozlov D.O. (2015). Profesiina mobilnist maibutnoho vchytelia yak pedahohichna problema [Professional mobility of the future teacher as a pedagogical problem]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii. №7 (51). S. 63-72. [in Ukrainian]

11. Kvasnytsia O.M., Kvasnytsia I.M., Flerchuk V.V. Formuvannia profesiinoi mobilnosti maibutnoho fakhivtsia sfery fizychnoi kultury i sportu pid chas prokhodzhennia praktyky [Professional mobility of future teachers in the countries of the European Union]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.P. Drahomanova. Seriia 15. Naukovo-pedahohichni problemy fizychnoi kultury (fizychna kultura i sport), 2022. (3(148), S, 56-61.

12. Klymenko Yu.A. Profesiina mobilnist maibutnikh uchyteliv u krainakh Yevrosoiuzu [Professional mobility of the future teacher as a pedagogical problem]: avtoref. dys. ... kand. ped. nauk : 13.00.04. Uman. derzh. ped. un-t im. P. Tychyny. Uman, 2011. 20 s. [in Ukrainian]

13. Latusha N.V. Profesiina mobilnist yak chynnyk profesiinoi uspishnosti molodoho fakhivtsia [Professional mobility as a factor in the professional success of a young specialist].

14. Piletska L.S. Sotsialno-psykholohichni skladovi profesiinoi mobilnosti osobystosti [Socio-psychological components of professional mobility of the individual]. Naukovyi visnyk Mykolaivskoho derzhavnoho universytetu im. V.O. Sukhomlynskoho: zb. nauk. prats. Ser. Psykholohichni nauky / [za red.: S.D. Maksymenka, N.O. Yevdokymovoi]. Mykolaiv, 2015. S. 385-395.

15. Prima R.M. Formuvannia profesiinoi mobilnosti vchytelia - stratehichnyi napriam u suchasnii osviti [Formation of professional teacher mobility is a strategic direction in modern education]. Pedahohichnyi poshuk. 2017. №3. S. 18-20. [in Ukrainian]

16. Sushentseva L.L. Formuvannia profesiinoi mobilnosti maibutnikh kvalifikovanykh robitnykiv u profesiino-tekhnichnykh navchalnykh zakladakh: teoriia i praktyka [Formation of professional mobility of future skilled workers in vocational and technical educational institutions: theory and practice]. Monohrafiia. Kryvyi Rih : «Vydavnychyi dim», 2011. 438 s. [in Ukrainian]

17. Frytsiuk V.A. (2015). Hotovnist do profesiinoho samorozvytku maibutnoho vchytelia yak vazhlyvyi chynnyk pidvyshchennia yakosti pidhotovky fakhivtsiv u pedahohichnykh VNZ [Readiness for professional self-development of the future teacher as an important factor in improving the quality of training of specialists in pedagogical universities]. Inzhenerni ta osvitni tekhnolohii. Shchokvartalnyi naukovo-praktychnyi zhurnal. Tematychnyi vypusk: «Suchasna vyshcha osvita: realii, problemy, perspektyvy». Kremenchuk: KrNU, Vyp. 3 (11). S. 92-95. [in Ukrainian]

18. Frytsiuk V.A. Profesiinyi samorozvytok maibutnoho vchytelia Professional self-development of the future teacher]. Naukovi zapysky Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Mykhaila Kotsiubynskoho. Seriia: Pedahohika i psykholohiia: Zb. nauk. prats. Vypusk 39 / Redkol.: V.I. Shakhov (holova) ta in. Vinnytsia: TOV «Nilan LTD», 2013. S. 247-250. [in Ukrainian]

19. Frytsiuk V.A., Frytsiuk V.M. Osoblyvosti rozvytku kreatyvnosti maibutnikh uchyteliv muzychnoho mystetstva [Features of the development of creativity of future music teachers]. Visnyk Hlukhivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Oleksandra Dovzhenka. 2018. Vypusk 1 (36). S. 87-96. [in Ukrainian]

20. Khomiuk I.V. Systema formuvannia profesiinoi mobilnosti maibutnikh inzheneriv mashynobudivnoi haluzi [System of formation of professional mobility of future engineers of the machine-building industry]: dys. ... d-ra ped. nauk: 13.00.04. K., 2013. 495 s. [in Ukrainian]

21. Khomynets S.I. (2020). Metody formuvannia profesiinoi mobilnosti maibutnoho pedahoha u vyshchii shkoli [Methods of formation of professional mobility of the future teacher in higher education]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu: seriia: Pedahohika. Sotsialna robota / hol. red. I.Kuzma. Uzhhorod: Hoverla, Vyp. 2 (47). S. 204-208. [in Ukrainian]

22. Khoriev I. Teoretychni problemy doslidzhennia naukovykh zasad profesiinoi mobilnosti vykladacha vyshchoi shkoly [Theoretical problems of the research of the scientific foundations of the professional mobility of the teacher of the higher school]. Visnyk Lviv. un-tu. Seriia pedah. 2009. Vyp. 25. Ch. 3. S. 242-249. [in Ukrainian]

23. Shevchuk S. Keis-metod yak zasib zrostannia maisternosti pedahoha profesiinoi shkoly [The case method as a means of increasing the skill of a vocational school teacher]. Pedahohika i psykholohiia profesiinoi osvity. 2014. №3. S.64-72. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.Ru