Ідеологічні орієнтири сучасних концепцій формування громадянських цінностей у здобувачів загальної середньої та вищої освіти ЗДОБУВАЧІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ТА ВИЩОЇ ОСВІТИ

Размещено на http://allbest.ru

Міжнародний гуманітарний університет

Ідеологічні орієнтири сучасних концепцій формування громадянських цінностей у здобувачів загальної середньої та вищої освіти

The ideological trajectories of contemporary concepts of formation of civil values of students enrolled in secondary or higher education

Tsokur Olga Stepanovna

Doctor of Pedagogical Science, Professor, Professor of the Chair of Romanic-Germanic Philology and Methodic of Teaching Foreign Languages, International Humanitarian University, Odesa

The global events and changes which are taking place nowadays have put under jeopardy the existence of the traditional model of civil functioning and thus has induced a need for the formation of a new type of a citizen, not only the educated one, but also capable of critical thinking and a responsible one, who would be focused on the activities directed at the enhancement of the democratic society we are living in today.

That said, we acknowledge the social need both for finding the most efficient ways and means of civil education and also for the enhancement of formative processes of civil values with each and every individual belinging to the contemporary transformational society.

The goal of this article is elucidation of the ideological trajectories of the most renowned concepts of formation of civil values elaborated by foreign and Ukrainian scholars. Thus, throughout our research, we have attempted to display the fact that the issues related to concretization of the essence of the global citizenship, civil functioning as well as the system of civil values have helped to outline the 3 leading types of citizen.

Among them we single out the following ones: a neo-liberal citizen, whose main goal is the upgrade of the trans-national mobility of the knowledge and skills being acquired; a radical citizen, who aims at destroying the dominating social structures; a transformative citizen, who craves social justice and equality, steps forward for the elimination of poverty, persecution or discrimination. Therefore, the distinguishing traits of the latter as pertinent to the civil type of an individual are: the capability of co-existence in the multi-cultural democratic society; understanding and protecting one's own rights and liberties; displaying empathy and morality, zero- tolerance to the social injustice, the motivation to sacrifice for the sake of the collective well-being and act to make life better, taking an active part in making socially-important decisions.

The analyses of the relevant research carried out by Ukrainian scholars has thus proven the topicality of the issues of civil education aimed at safeguarding and upgrading the Ukrainian civil functioning, especially in the aspect of formation of the civil values and the civil identity of the contempirary generation of Ukrainians that are living under the current state of warfare. It has thus been stressed that civil values, from one of the perspectives, are the integral outcome of the civil formation of an individual through his/her acquisition of the system of civil knowledge, expression of relevant civil feelings, development of the essential civil traits and learning the ways of expressing the socially active behavior.

From the other perspective, they reflect an individual's attitude to the democratic values of the civil society which manifests itself in his/her conscious acceptance, positive emotional aspirations, the necessity in acting for the sake of the collective well-being, the striving for exercising the socially-important activities. In our summary we have generalized that the national Ukrainian scholars, all as one, support the concept which reads that the development and strengthening of the civil society calls for intensification of the civil education and upbringing of the younger generation of Ukrainians in the direction of formation of both the essential civil competencies on the basis of the already acquired social-humanitarian knowledge and also the clear-cut system of civil values and ideals (social justice and equality, giving care and compassion, exercising humanism and tolerance, patriotism and loyalty to the Homeland, respect for human rights, non-discrimination), which are essential for the constructive reaction to the increasing count of social, political, economic or ecological challenges that arise both nationwide and globally. It is all about upbringing of the younger generation of Ukrainians in the sense of their readiness to become both the socially responsible citizens and the drivers of positive changes rather than just remaining passive spectators over the social or global changes or events; it is also about each and everyone's civil awareness and readiness to accept personal civil responsibility for the chosen ways of realization of one's life mission.

Keywords: civil society, civil education, civil upbringing, civil functioning, civil competencies, civil identity, civil values, civil ideals, civil feelings, civil activeness, civil traits, non-discrimination.

Вступ

Постановка проблеми. Глобалізаційні процеси, розпочавшись наприкінці ХХ століття, суттєво вплинули на розвиток соціально-економічного, політичного та культурного життя людства, зумовивши кардинальні зміни у порядку функціонування всіх сфер сучасного - трансформаційного суспільства. При цьому, глобалізація як «контраст темряви і світла» [9], посилила як негативні тенденції суспільного буття - спалахи націоналізму й загострення глобальних проблем (бідність, військові конфлікти, забруднення навколишнього середовища, зміна клімату, пандемії), так і призвела до певних позитивних змін, відкривши нові можливості. Серед останніх - збільшення обсягів вільної торгівлі й капіталу, зміцнення міжкультурних зв'язків та співпраці, пропаганда принципів демократизації, гуманістичних ідеалів й цілей, поширення інформації про права людини, пріоритети громадянського суспільства «як системи відносин, свідомості й діяльності, що створюють передумови для самореалізації індивідів, соціальних груп, окремих націй та держав, людства в цілому» [12, c. 252], а також «як соціокультурного середовища, в якому формується громадська думка та система громадянських цінностей» [10, c. 62].

В результаті, глобальні події та зміни, що мають місце в Європі й світі (міжнародна міграція населення, національна та регіональна безпека, недовіра до традиційних політичних інститутів) поставили під загрозу існування традиційної моделі громадянства, оскільки визначили необхідність формування нового типу громадянина - не лише освіченого, але й критично мислячого й відповідального, здатного до активних дій у місцевій громаді й країні. Серед визначальних ознак його громадянськості - спроможність бути і жити разом, поважаючи одне одного у багатоманітному й полікультурному демократичному суспільстві; розуміти й відстоювати свої права та свободи; виявляти лідерство і брати активну участь у прийнятті соціально важливих рішень на благо членів громадянського суспільства [11, c. 40].

При цьому, в сучасних умовах трансформаційних змін, які посилюються глобалізацією, як прихильники глобального громадянства, так і їх опоненти розглядають соціокультурний інститут освіти в якості найбільш доцільного й ефективного механізму соціалізації підростаючого покоління в напряму формування в його представників певної системи громадянських цінностей та ідеалів, відповідних європейській цивілізації. Через це, освітні заклади європейських країн, включаючи й Україну, зобов'язані створювати сприятливі умови не тільки для успішного оволодіння здобувачами предметними знаннями, уміннями й навичками та ключовими й спеціальними компетентностями, а також для формування в них провідних якостей громадянина шляхом привласнення системи громадянських цінностей у процесі спеціально організованої громадянської освіти та виховання. Правові підвалини останніх закладені у фундаментальних міжнародних документах - Загальній декларації прав людини, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідних протоколах до неї, Міжнародному пакті про громадянські та політичні права, Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права та інш.

Отже, з огляду на ідеї, відображені у Загальній декларації прав людини, в якій наголошено, що «люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах; кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища; кожна людина має право на свободу думки, совісті і релігії; кожна людина має право на свободу переконань і на вільне їх виявлення тощо» [4, с. 79], науковий інтерес викликають методологічні орієнтири сучасних зарубіжних та вітчизняних концепцій формування громадянських цінностей особистості в умовах трансформаційних змін.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивчення філософських та історико-педагогічних джерел доводить, що проблема формування громадянських цінностей особистості в різні історичні епохи, починаючи із стародавньої Греції, була предметом пізнання видатних мислителів (Сократ, Платон, І. Кант, Г. Сковорода), громадських діячів (Б. Грінченко, М. Драгоманов, М. Грушевський) і педагогів-класиків (К. Ушинський, А. Макаренко, В. Сухомлинський). Натомість, усвідомлення її соціальної значущості у педагогічній думці відбулося лише на початку XX століття на теренах Європи, в контексті започаткування теорії громадянського виховання, засновником якого визнають Г. Кершенштайнера. Останнім було вперше введено у педагогічний дискурс поняття громадянсько-державного виховання, а також обґрунтовано його зміст і сутність через послідовне привчання дітей і молоді до необхідності відповідальної роботи на користь власної держави в статусі її громадян. Сенс громадянсько-державного виховання видатний німецький педагог вбачав у привчанні дитини до узгодження своїх вчинків із загальними інтересами шляхом формування певних громадянських якостей (відповідальність, дисциплінованість, повага до інших, ввічливість, толерантність) відповідно ідеалу ефективно діючого громадянина - носія громадянських знань і цінностей [6, с. 54].

Суттєво, що проблеми, пов'язані з конкретизацією сутності глобального громадянства, громадянськості та системи громадянських цінностей, здебільшого привертали увагу зарубіжних вчених (Б. Боуден, Д. Ікеда, М. Едвардс, К. Лім, М. МакКензі, Л. Шульц та ін.). Їхні зусилля, зокрема, призвели до висвітлення сучасних характеристик трьох провідних носіїв громадянськості, серед яких:

- неоліберальний громадянин, основною метою якого є підвищення транснаціональної мобільності знань й навичок;

- радикальний громадянин, мета якого - руйнування домінуючих суспільних структур;

- трансформаційний громадянин, який виступає за соціальну справедливість і рівність, проти бідності, гноблення і маргіналізації [1, с. 33].

Вбачається, що участь кожного з трьох означених носіїв громадянськості у глобальному суспільстві завчасно запрограмована у відповідних моделях або концепціях глобального громадянства, настанови яких все частіше використовуються як в сучасному суспільному житті, так і в сфері освіти сучасних країн світу (від початкової ланки до університетського рівня).

Натомість, попри наявність науково-теоретичних напрацювань зарубіжних учених, в сучасному вітчизняному філософсько-культурологічному, соціально-політичному та психолого-педагогічному дискурсі проблеми формування громадянськості (М. Алексєєва, О. Власенко, В. Корнієнко, Т. Дем'янюк, І. Манюк, І. Сахневич, К. Чорна), громадянської компетентності, активності і відповідальності (Л. Ілійчук, О. Кучер, О. Пуш, Н. Рудницька, О. Салтикова), громадянських цінностей, ідеалів та орієнтацій (П. Кензьор, Л. Кульбач, Г. Назаренко, О. Сухомлинська) залишаються недостатньо осмисленими і дослідженими, не зважаючи на вагомий внесок українських науковців. Крім того, в сучасній теорії громадянської освіти й виховання бракує чітких визначень провідних категорій і понять, залишаються остаточно не узгодженими як методологічні орієнтири, так і психолого-педагогічні механізми формування громадянських цінностей учнівської та студентської молоді з урахуванням її вікових, соціально-психологічних й індивідуальних особливостей та сучасних викликів українського суспільства, що перебуває в умовах воєнного стану.

Мета статті - висвітлити методологічні орієнтири найбільш відомих концепцій формування громадянських цінностей особистості, запропонованих зарубіжними та українськими вченими.

Виклад основного матеріалу

Вивчення праць сучасних зарубіжних і вітчизняних учених, які досліджували різноманітні аспекти становлення особистості громадянина та формуванню його громадянських якостей і рис в умовах глобалізації, вказує на те, що їх об'єднують, а також розділяють певні методологічні орієнтири та ідеологічні настанови, закладені в основу державної соціальної та освітньої політики. І якщо європейські дослідники передусім керуються настановами документів ЮНЕСКО, то британські й північноамериканські науковці більш керуються державними документами своїх країн.

Зокрема, британські педагоги розглядають громадянськість як ядро патріотизму і засіб виховання законослухняного громадянина, через що громадянознавчу освіту учнів, засновану на загальнолюдських цінностях, орієнтують переважно на формування їхньої активної громадянської позиції через повагу до закону, вияв прагнення до соціальної гармонії та толерантності [5, с. 164). В основі громадянськості лежить почуття власної гідності, правосвідомість, законослухняність, громадянська культура, що об'єднує у собі: знання про форми і функціонування громадянина у політичній, правовій, економічній, соціальній та культурній сферах демократичної держави; уміння та досвід участі у політичному житті суспільства; норми, цінності та якості громадян демократичного суспільства. Правомірність такого тлумачення сутності громадянськості підтверджує концепція Оксфама, заснована на ідеях сталого розвитку суспільства та збереження навколишнього середовища. В означеній концепції складовими громадянськості вбачаються:

- теоретичні знання, що стосуються глобалізації, сталого розвитку, соціального правосуддя, рівності, миру, конфліктів;

- когнітивні уміння (критично мислити, ефективно дискутувати, протистояти несправедливості й нерівності) й навички співпраці, захисту навколишнього середовища;

- ціннісні ставлення, що виявляються через почуття власної гідності та національної ідентичності, справедливості та рівності, поваги до людей і речей, емпатії [12, с. 27].

Канадськими фахівцями громадянськість розглядається як активність громадян, спрямована на удосконалення суспільства шляхом економічної діяльності, соціального обслуговування та волонтерської роботи. При цьому, відданість й лояльність до демократичного суспільства та держави вважається ядром громадянськості, важливою ознакою якої визнається конструктивна критика умов політичного і громадського життя з метою його поліпшення. Як цілісне особистісне новоутворення особистості, громадянськість, будучи прикінцевим результатом впровадження засобів громадянської освіти та виховання, розглядається в єдності наступних аспектів:

- політичного, який забезпечує здатність до співробітництва, пильність, дорадчу досконалість та повагу до закону;

- морально-етичного, що відповідає за толерантність, усвідомлення пріоритетності права, відданість демократичному суспільству;

- самоврядувального, який зумовлює набуття громадської активності, автономності, відповідальності, стриманості тощо [13, с. 254].

В означеному контексті увагу привертає концепція формування громадянських цінностей, започаткована Б. Бетсом. В означеній концепції структурними складовими громадянськості як «готовності діяти морально, щоб поліпшити світ», визначено:

- знання про економічні, політичні, соціальні, духовні особливості суспільства, проблеми навколишнього середовища, етики;

- уміння консультувати, вирішувати проблеми в команді, служити іншим, протистояти несправедливості й нерівності, бути посередником при вирішенні проблем, мати здатність до інновацій, мислити й планувати складні системи, бачити проблему з кількох точок зору;

- цінності (емпатія, моральність, обурення соціальною несправедливістю, бажання жертвувати заради загального блага, бажання діяти для поліпшення світу) [8].

Суттєво й те, що якщо зарубіжні концепції в минулих роках орієнтувалися на освіту про громадянство з метою підготовки політично поінформованих та освічених громадян, то в наступний час підкреслюється необхідність виховання активних громадян зі сформованою системою громадянських цінностей, які були б спроможні брати участь в політичних, економічних, соціальних та екологічних проблемах суспільства і світу. При цьому вважається, що освітні заклади повинні створити для сучасного покоління здобувачів такі можливості вчитися, щоб в майбутньому вони були здатними не тільки ефективно виконувати свої обов'язки перед громадою і державою, але й перед людством і світом. Останнє вимагає підготувати молоде покоління до знаходження більш конструктивних способів вирішення глобальних проблем трансформаційного суспільства, якими є бідність, соціальна нерівність у доступі до охорони здоров'я, освіти й технологій, нераціональний видобуток копалин, [8].

Отже, за настановами американських вчених з Інституту Хадсона, сучасна система громадянської освіти і виховання, спрямована на формування громадянських цінностей учнів, має включати:

- наявність повного навчально-методичного забезпечення дисциплін за різноманітними напрямами функціонування демократичного суспільства;

- реалізацію різноманітних проєктів, покликаних сприяти усвідомленню здобувачами освіти всіх рівнів демократичних ідей і громадянських цінностей, що були реалізовані у певних соціально-політичних інститутах на практиці;

- приділення особливої уваги тих, хто навчається, вивченню історії розвитку демократії у власній державі;

- створення необхідних психолого-педагогічних та технологічних умов для забезпечення розуміння здобувачами освіти сучасного стану розвитку демократії у світі та бачення її альтернатив [9].

Зазначимо, що передовий зарубіжний досвід з громадянської освіти і виховання здобувачів творчо використовується українськими науковцями і педагогами, які пропонують авторські моделі формування громадянських цінностей особистості з врахуванням як національних традицій та ідеалів, так і творчої спадщини українських педагогів-класиків. У таблиці 1 наведено визначення українськими вченими поняття громадянськості як основи для розуміння сутності громадянських цінностей особистості. Як засвідчує таблиця 1, вітчизняні вчені найчастіше виокремлюють три складові громадянськості, до структури якої входять:

- знання, які розкривають зміст понять «держава», «громадянське суспільство», «етнос», «нація»;

- переживання особистості щодо приналежності до своєї держави і народу, засвідчуючи її повагу до історії, культури і менталітету, що викликають патріотичні, гуманні, естетичні, моральні почуття;

- вчинки, які відображують активність та ініціативність особистості як громадянина [5].

Відповідно означеної структури в якості критеріїв і показників громадянськості особистості, які дозволяють виявити рівні її сформованості по закінченні терміну впровадження системи громадянського освіти та виховання, найчастіше виділяються такі:

- когнітивний (повнота і глибина знань про громадянське суспільство і державу, громадянські права та обов'язки, суспільні норми);

- мотиваційно-особистісний (наявність соціально значимих мотивів до громадянської діяльності; сформованість громадянських якостей (національна гідність, громадянський обов'язок, толерантність, патріотизм, гуманізм та ін.);

- діяльнісно-поведінковий (наявність досвіду громадянської діяльності, ступінь розвитку соціальної активності, ініціативність) [7, с. 153].

Таблиця 1

Визначення поняття громадянськості в працях українських вчених

Отже, переважний склад українських дослідників вважає, що заклади освіти виконують роль фундаменту, на якому будується вся система громадянських цінностей особистості, формування у неї любові до рідного краю, України, історичної пам'яті, духовності, національного характеру. При цьому, громадянські цінності, з одного боку, тлумачаться як інтегральний результат громадянського становлення учня в освітньому процесі через набуття ним громадянських знань, вираження громадянських почуттів, розвиток громадянських якостей й засвоєння способів активної громадянської поведінки. З іншого, - віддзеркалюють ставлення особистості до демократичних ідеалів громадянського суспільства, яке знаходить свій вияв у його свідомому сприйнятті, позитивних емоційних переживаннях, потребі реалізації своїх учинків за різних умов, бажанні здійснення власної соціально важливої діяльності. Серед основних громадянських цінностей виділяються:

- солідарність, через яку люди встановлюють і зміцнюють соціальні й дружні стосунки, надають підтримку та допомогу у важкий час;

- відповідальність, яка стосується вчасного виконання громадянських обов'язків та соціально важливих зобов'язань;

- повага, будучи первинною громадянською цінністю, орієнтує на прийняття схожості та відмінності з іншими, будь то в думках, переконаннях, способах поведінки, надаючи можливість встановити шанобливі відносини та сердечні стосунки;

- покірність як прихильна громадянська цінність, забезпечує здатність приймати себе та інших такими, якими вони є, і без різниці, надаючи можливість вчитися на помилках і успіхах, шукати спільної вигоди;

- справедливість, яка виявляється в ситуаціях розбіжностей, сприяє бути об'єктивним під час приймання найкращих рішень щодо загальних наслідків;

- рівність, яка декларує, що всі громадяни рівні перед законом, мають однакові обов'язки та права незалежно від статі, етнічної приналежності, походження чи віри, однаковою мірою зобов'язані пошані;

- співпраця, яка передбачає бажання взаємодіяти та надавати допомогу чи підтримку під час розвитку діяльності [2].

Висновки

З огляду на кардинальні соціально-економічні й політичні перетворення, що відбуваються в Україні на шляху побудови громадянського суспільства, відповідного параметрам європейського виміру, особливої актуальності набуває проблема інтенсифікації громадянського виховання й освіти молодого покоління держави у напряму набуття ним рис громадянськості. Це передусім передбачає формування в його представників не тільки громадянської компетентності на основі засвоєних соціально- гуманітарних знань, умінь та навичок, але й певної системи громадянських цінностей (соціальної справедливості та рівності, турботи і співчуття, гуманізму і толерантності, патріотизму і відданості Батьківщині, поваги до прав людини, недискримінаційності), необхідних для конструктивного реагування на зростаючу кількість соціальних, політичних, економічних та екологічних проблем як в межах країни, так і світу. Йдеться про виховання у підростаючого покоління українців прагнення бути відповідальними громадянами своєї держави й ефективними двигунами позитивних змін, а не пасивними спостерігачами суспільних перетворень та світових подій, а також про готовність кожного достойно нести громадянську відповідальність за способи реалізації своєї смисложиттєвої місії.

Перспективи подальших досліджень складають шляхи і засоби формування у здобувачів вищої освіти громадянської ідентичності.

Література

1. Власенко О.М. Проблема громадянських цінностей особистості в контексті зарубіжних концепцій громадянського суспільства. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Серія: Педагогічні науки, 2018. Вип. 3 (94). С. 32-36.

2. Значення громадянських цінностей. URL: https://uk.encyclopedia-titanica.com/ significado-de-valores-c-vicos.

3. Концепція громадянської освіти та виховання в Україні. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/710-2018-%D 1%80#Text.

4. Корнієнко В.О. Політичний ідеал: проблеми еволюції та втілення в умовах сучасного суспільного розвитку: дис. ... докт. політ. наук /23.00.03. Київ, 2002. 336 с.

5. Кравченко Т. В. Громадянське виховання у працях українських та британських учених. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. 2018. VI (68), Issue:164.

6. Момотюк Л.Б. Громадянське виховання молодших школярів: дис. ... канд. пед. наук /13.00.07. Рівно, 2007. 223 с.

7. Павленко І.Г. Громадянське виховання учнів початкової школи. Освіта України в умовах військового конфлікту на Донбасі: матер. Всеукр. наук.-практ. конф. Лисичанськ: ФОП Пронькіна К. В, 2017. С. 150-154.

8. Betts B. The Challenge of Global Citizenship in Our Schools, 2003. URL: http:// www.theptc.org/resources/archives.html.

9. Ikeda D. Thoughts on Education for Global Citizenship. Speech presented at Teachers College. New York: Columbia University, 1996. URL: http://www.daisakuikeda.org/sub/resources/ works/l ect/l ect-08.html.

10. McKenzie M. The Global Schoolhouse. Independent School, 2004. №63(3). P. 10-85.

11. Munck R. Civic Engagement and Global Citizenship in a University Context: Core Business or Desirable add-on? Arts and Humanities in Higher Education. International Journal of Theory, Research and Practice, 2010. №9 (1). P. 31-41.

12. Oxfam. Education for Global Citizenship: A Guide for Schools. Oxford: Oxfam Development Education, 2006.

13. Shultz L. Educating for Global Citizenship: Conflicting Agendas and Understandings. Alberta Journal of Educational Research, 2007. №53(3). P. 248-258.

References

1. Vlasenko O.M. Problema hromadians'kih tsinnostey osobystosti v konteksti zarubizhnykh kontseptsiy hromadyans'koho suspil'stva [The Issue of Civil Values of an Individual in the Context of International Concepts of the Civil Society]. Visnyk Zhytomyrs'koho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka. Seriia: Pedahohitchni nauky, 2018. Vyp. 3 (94). Р. 32-36. (in Ukraine)

2. Znatchennia Hromads'kykh Tsinnostey [The Significance of Civil Values]. URL: https://uk.encyclopedia-titanica.com/significado-de-valores-c-vicos. (in Ukraine)

3. Kontseptsiia rozvytku hromadianskoi osvity v Ukraini [Concept of development of civic education in Ukraine]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/710-2018-р#Text. (in Ukraine)

4. Korniienko МО. Politychnyi ideal: problemy evoliutsii tа vtilennia v umovakh suchasnogo suspil'nogo rozvytku [Political Ideal: Evolution Problems and Its Introduction in Terms of Modern Social Development]: dys. ... dokt. polit. nauk /23.00.03. ^iv, 2002. 336 p. (in Ukraine)

5. Kravchenko T.V. Hromadianske vykhovannia u pratsiakh ukrainskykh ta brytanskykh uchenykh [Civic education in the works of Ukrainian and British scientists]. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, 2018. VI (68), Issue: 164. (in Ukraine)

6. Momotiuk L. B. Hromadianske vykhovannia molodshykh shkoliariv : dys. ... kand. ped. nauk /13.00.07. ЯАпо, 2007. 223 s. (in Ukraine)

7. Pavlenko I.H. Hromadianske vykhovannia uchniv pochatkovoi shkoly [Civic education of primary school students]. Osvita Ukrainy v umovakh viiskovoho konfliktu na Donbasi: mater. Vseukr. nauk.-prakt. konf. Lysychansk: FOP Pronkina K.V. 2017. S. 150-154. (in Ukraine)

8. Betts B. The Challenge of Global Citizenship in Our Schools, 2003. URL: http:// www.theptc.org/resources/archives.html.

9. Ikeda D. Thoughts on Education for Global Citizenship. Speech presented at Teachers College. New York: Columbia University, 1996. URL: http://www.daisakuikeda.org/sub/resources/ works/l ect/l ect-08.html.

10. McKenzie M. The Global Schoolhouse. Independent School, 2004. №63(3). P. 10-85.

11. Munck R. Civic Engagement and Global Citizenship in a University Context: Core Business or Desirable add-on? Arts and Humanities in Higher Education. International Journal of Theory, Research and Practice, 2010. №9 (1). P. 31-41.

12. Shultz L. Educating for Global Citizenship: Conflicting Agendas and Understandings. Alberta Journal of Educational Research, 2007. №53(3). P. 248-258.

Размещено на Allbest.ru