Аналіз сучасного зарубіжного досвіду підготовки майбутніх учителів до науково-дослідницької діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра теорії і методики технологічної освіти

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Аналіз сучасного зарубіжного досвіду підготовки майбутніх учителів до науково-дослідницької діяльності

Титаренко Ольга Олександрівна

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Анотація

У статті представлено глибокий аналіз сучасних зарубіжних підходів і методик у сфері підготовки майбутніх учителів до активної науково-дослідницької діяльності. Вивчення передового досвіду ведучих освітніх систем світу дозволило виявити ряд ефективних стратегій, які сприяють успішній інтеграції наукових досліджень у навчальний процес. Зокрема, акцентується увагу на значенні інтерактивних методів навчання, які залучають студентів до активної участі у наукових проектах і дослідженнях, реалізації проектної роботи, що дозволяє майбутнім педагогам розвивати власні наукові ініціативи, а також використанні сучасних цифрових технологій для розширення науково-дослідницьких можливостей. Особлива увага в статті приділяється ролі менторства у процесі підготовки майбутніх учителів, виокремлюючи його як критичний елемент у розвитку науково-дослідницьких компетенцій. Менторська підтримка з боку досвідчених науковців і педагогів сприяє формуванню професійної впевненості студентів, забезпечує наставництво та керівництво у виборі наукових напрямків і методик дослідження, а також сприяє розвитку критичного мислення і самостійності у науковій роботі. Також розглядається можливість адаптації зарубіжного досвіду до умов національної освітньої системи, аналізуючи як універсальні, так і специфічні аспекти підготовки, які можуть бути впроваджені для оптимізації та оновлення навчальних програм. Підкреслено важливість гнучкого підходу до інтеграції зарубіжних практик, з огляду на культурні, соціальні та освітні особливості кожної країни, а також звертається увага на необхідність створення сприятливого середовища для розвитку науково-дослідницьких навичок майбутніх учителів.

На основі проведеного аналізу сформульований ряд конкретних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення освітнього процесу в частині підготовки майбутніх учителів до науково-дослідницької діяльності. Зокрема, рекомендується активізація наукової роботи студентів через залучення до реальних дослідницьких проектів, створення мотиваційних механізмів для участі у наукових дослідженнях, розширення використання цифрових інструментів та ресурсів у науковій роботі, а також розбудова ефективної менторської системи. Подальші дослідження в цій області мають велике значення для розвитку освітніх стратегій, що спрямовані на формування висококваліфікованих педагогічних кадрів, здатних до інноваційної діяльності та ефективного впровадження наукових знань у практику шкільної освіти.

Ключові слова: сучасний зарубіжний досвід, підготовка майбутніх учителів, науково-дослідницька діяльність, міжнародне наукове співробітництво, адаптація зарубіжного досвіду.

Tytarenko Olha Oleksandrivna Candidate of Agricultural Sciences, Associate Professor of the Department of Theory and Methodology of Technological Education, Poltava National Pedagogical University named after V.G. Korolenko

ANALYSIS OF CURRENT FOREIGN EXPERIENCE OF PREPARING FUTURE TEACHERS FOR SCIENTIFIC AND RESEARCH ACTIVITIES

Abstract

The article presents an in-depth analysis of modern foreign approaches and methods in the field of training future teachers for active research activities. The study of the best practices of the world's leading educational systems made it possible to identify a number of effective strategies that contribute to the successful integration of scientific research into the educational process. In particular, attention is focused on the importance of interactive teaching methods that involve students in active participation in scientific projects and research, the implementation of project work, which allows future teachers to develop their own scientific initiatives, as well as the use of modern digital technologies to expand scientific and research opportunities. The article pays special attention to the role of mentoring in the process of training future teachers, singling it out as a critical element in the development of scientific and research competencies. Mentoring support from experienced scientists and teachers contributes to the formation of students' professional confidence, provides mentoring and guidance in the choice of scientific directions and research methods, and also promotes the development of critical thinking and independence in scientific work. The possibility of adapting foreign experience to the conditions of the national education system is also considered, analyzing both universal and specific aspects of training that can be implemented to optimize and update educational programs. The importance of a flexible approach to the integration of foreign practices is emphasized, taking into account the cultural, social and educational characteristics of each country, and attention is also drawn to the need to create a favorable environment for the development of scientific and research skills of future teachers.

On the basis of the conducted analysis, a number of specific recommendations aimed at improving the educational process in terms of training future teachers for scientific and research activities were formulated. In particular, it is recommended to activate the scientific work of students through involvement in real research projects, the creation of motivational mechanisms for participation in scientific research, the expansion of the use of digital tools and resources in scientific work, as well as the development of an effective mentoring system. Further research in this area is of great importance for the development of educational strategies aimed at the formation of highly qualified pedagogical staff capable of innovative activities and effective implementation of scientific knowledge in the practice of school education.

Keywords: modern foreign experience, training of future teachers, research activities, international scientific cooperation, adaptation of foreign experience.

Вступ

Постановка проблеми. Розвиток сучасного суспільства ставить перед освітньою системою завдання підготовки конкурентоспроможних молодих фахівців, здатних до самостійної науково-дослідницької діяльності, самоконтролю та самооцінки. Особливо це стосується підготовки майбутніх учителів, для яких науково-дослідницька робота є не тільки інструментом професійного розвитку, але й засобом підвищення творчого потенціалу. Згідно з законодавством України, зокрема Законом України "Про вищу освіту", наукова діяльність є пріоритетним напрямком розвитку освітнього процесу, що передбачає активне залучення студентів до наукових досліджень та творчої діяльності [2]. Проте, на практиці спостерігається недостатня інтеграція науково-дослідницької та навчальної роботи, що обмежує можливості студентів для повноцінної участі у науковому житті освітніх установ.

Актуальність теми полягає у необхідності всебічного аналізу зарубіжного досвіду підготовки майбутніх учителів до науково-дослідницької діяльності, оскільки в умовах ринкової економіки зарубіжні країни досягли значних успіхів у формуванні наукового потенціалу студентів. Відповідно до міжнародного досвіду, науково-дослідницька діяльність визнана ключовим фактором інноваційного розвитку освітньої сфери, який сприяє не тільки здобуттю нових знань, але й розвитку особистісних якостей студентів, таких як самостійність, соціальна відповідальність, здатність до співпраці та самоосвіти.

У зарубіжних університетах науково-дослідницька діяльність студентів є інтелектуально-контрольованою, спрямованою на вирішення конкретних дослідницьких завдань, що веде до отримання нових знань та розвитку аналітичних та критичних навичок. Такий підхід вимагає від студентів володіння комплексом компетенцій, які дозволяють ефективно займатися дослідницькою роботою, а саме: здатності до самостійного навчання, критичного мислення, аналітичних здібностей, а також соціальної відповідальності.

Проблема залучення студентів до науково-дослідницької роботи в українських вищих навчальних закладах зумовлена рядом факторів, серед яких відсутність ефективної взаємодії між навчальним та науковим процесами, обмежені можливості для участі студентів у реальних наукових проектах, недостатня матеріально-технічна та інформаційна підтримка дослідницької діяльності. Таким чином, аналіз зарубіжного досвіду підготовки майбутніх учителів до науково-дослідницької роботи набуває особливої актуальності, оскільки дозволяє виявити ефективні механізми інтеграції наукової та навчальної діяльності, розвитку інноваційних підходів до освіти, а також формування науково-дослідницьких компетенцій студентів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз сучасного зарубіжного досвіду підготовки майбутніх учителів до науково-дослідницької діяльності вимагає глибокого розуміння методів і підходів, що застосовуються в освітніх системах різних країн. Українські вчені, такі як О. Глузман, Т. Кошманова, В. Кремінь, М. Лещенко, Н. Обухова, Л. Пуховська, Л. Смалько, а також зарубіжні дослідники, зокрема Г. Бартона, К. Ведерилла, Д. Галхауна, Х. Гарднера, П. Джарвіса, Дж. Крейса, Ф. Кроса, К. Мінні, Х. Томаса, П. Хадсона, зробили значний внесок у вивчення цієї проблематики. Їхні роботи охоплюють широкий спектр питань, від методів інтеграції наукової діяльності у процес підготовки до розвитку компетенцій, необхідних для ефективної науково-дослідницької роботи.

Метою статті є комплексний аналіз сучасного зарубіжного досвіду підготовки майбутніх учителів до науково-дослідницької діяльності

Виклад основного матеріалу

Науково-дослідницька діяльність у сфері вищої освіти є вирішальним чинником у формуванні професійної компетентності майбутніх учителів, оскільки вона сприяє не лише поглибленому засвоєнню предметних знань, але й розвитку навичок критичного мислення, самостійності, ініціативності та інноваційного підходу до навчального процесу. Центральне місце в науково-дослідницькій роботі студентів займає вміння формулювати та розв'язувати наукові проблеми, аналізувати отримані дані та робити обґрунтовані висновки, що є основою для наукового підходу до будь-якої професійної діяльності.

Залучення майбутніх учителів до науково-дослідницької роботи не тільки збагачує їхній професійний досвід, але й сприяє формуванню глибокого розуміння педагогічних процесів, освітніх технологій та методик викладання. Через дослідження майбутні педагоги вчаться критично аналізувати існуючі освітні практики, виявляти та впроваджувати інновації в навчальний процес, що є ключем до підвищення якості освіти. Розвиток наукової інтуїції, глибини мислення та творчого підходу до сприйняття та застосування знань має вирішальне значення у підготовці ініціативних, креативних фахівців, здатних ефективно реагувати на сучасні виклики та зміни в освітньому середовищі. Науково-дослідницька робота дозволяє студентам не тільки набувати нові знання, але й формувати власну позицію, розвивати навички аргументації та захисту власних ідей, що є необхідним для будь-якого вчителя [6].

Вивчення та адаптація зарубіжного досвіду науково-дослідницької діяльності в освіті відкриває нові перспективи для удосконалення підготовки майбутніх учителів в Україні. Інтеграція кращих практик та інноваційних підходів у науково-дослідницьку роботу може значно підвищити якість освітнього процесу, забезпечити випускників необхідними компетенціями для ефективної професійної діяльності. Тому основним завданням сучасної вищої школи є створення умов для активного залучення студентів до наукової роботи, розвиток їх науково-дослідницьких компетенцій та підтримка ініціатив, спрямованих на інновації в освіті. Аналіз зарубіжного досвіду підготовки майбутніх учителів до науково-дослідницької діяльності виявляє різноманіття підходів та методик, що застосовуються у різних країнах світу, які об'єднані спільною метою - інтеграцією особистісного та діяльнісного підходів у процес професійної підготовки. Спостерігається тенденція об'єднання коледжів з великими університетами, що сприяє створенню комплексних освітніх та наукових центрів, здатних забезпечити високий рівень науково-дослідницької підготовки студентів.

У Сполучених Штатах Америки, Великобританії, Німеччині, Фінляндії та Австралії науково-дослідницька робота є невід'ємною частиною освітнього процесу в університетах. Ці країни розвивають програми, які сприяють глибокому засвоєнню знань, розвитку критичного мислення та навичок наукової роботи серед майбутніх учителів. Важливими компонентами такої підготовки є інтеграція теорії та практики, менторство, використання інноваційних технологій у науковій роботі, а також міждисциплінарний підхід [4].

Особливу увагу в зарубіжних університетах приділяється менторству, яке забезпечує студентам необхідну підтримку та наставництво з боку досвідчених науковців. Це сприяє не тільки розвитку наукових компетенцій, але й формуванню професійної ідентичності майбутніх учителів. Інноваційні технології та міждисциплінарний підхід відіграють ключову роль у сучасній науково-дослідницькій діяльності, дозволяючи студентам залучатися до реальних наукових проектів, що відображають комплексність сучасних освітніх і наукових викликів. Такий підхід сприяє не лише поглибленню знань у конкретній галузі, але й розвитку універсальних навичок, таких як здатність до міждисциплінарного аналізу, робота в команді, критичне мислення та вміння представляти результати своєї роботи.

Аналіз успішних ініціатив та програм в різних країнах підтверджує великий потенціал інтеграції науково-дослідницької діяльності у процес професійної підготовки майбутніх учителів. Ці програми не лише сприяють підвищенню рівня освіти, але й відіграють ключову роль у розвитку інноваційного потенціалу освітньої галузі. Висновки, отримані з дослідження зарубіжного досвіду, вказують на нагальну потребу застосування комплексного підходу в підготовці майбутніх учителів. Такий підхід передбачає не тільки глибоку інтеграцію теоретичних знань і практичної наукової роботи, але й активне використання новітніх технологій і міждисциплінарних дослідницьких методів, а також надання ефективної менторської підтримки. Це дозволяє підготувати висококваліфікованих спеціалістів, здатних ефективно впливати на прогрес у сфері освіти та науки.

Огляд зарубіжного досвіду підготовки майбутніх учителів до науково- дослідницької діяльності виявляє унікальні підходи та методи, які застосовуються у різних країнах, з акцентом на інтеграцію теоретичної підготовки та практичного застосування знань у професійній діяльності. Великобританія, зокрема, представляє собою важливий приклад зі своєю новою моделлю освітньої системи, де університети відповідають за теоретичну підготовку, тоді як практична професійна підготовка відбувається безпосередньо у виробничій сфері. Цей підхід сприяє глибшому засвоєнню матеріалу та кращій підготовці студентів до майбутньої професійної діяльності.

Університети Великобританії, особливо Інститут педагогіки при Лондонському університеті та Кембриджський університет, виділяються своїми інноваційними методами навчання та наукових досліджень. Студенти цих університетів залучаються до роботи в дослідницьких групах за різними науковими напрямками, що дозволяє їм глибше зануритися в спеціалізовані дослідницькі області та розвинути власні науково-дослідницькі компетенції. Порівняльний аналіз підготовки студентів до науково-дослідницької роботи у Великобританії та Україні вказує на наявність спільних підходів, таких як орієнтація на підготовку до науково-дослідної роботи, використання гнучких і варіативних методів навчання, активне впровадження інформаційно- комунікаційних технологій, а також високий рівень інтеграції освітніх установ з виробничими об'єднаннями. Ці аспекти є ключовими для формування ефективної системи науково-дослідницької підготовки майбутніх фахівців [5].

На відміну від Великобританії, Німеччина вирізняється своєю системою підтримки наукових досліджень на рівні університетів, науково-дослідних організацій та великих корпорацій. Наукова діяльність у Німеччині є пріоритетом вищої освіти, що підтримується державою на різних рівнях, включаючи федеральний, земельний та корпоративний. Такі організації, як Товариство ім. Макса Планка, Об'єднання ім. Гельмгольца, Товариство ім. Фраунгофера та Об'єднання ім. Лейбніца, відіграють ключову роль у розвитку наукових досліджень та інноваційної діяльності у країні.

Дослідження міжнародного досвіду у сфері підготовки майбутніх учителів до заняття науково-дослідницькою діяльністю висвітлює нагальну потребу гармонійного поєднання теоретичного навчання з практичним досвідом. Активна участь студентів у реальних наукових проектах та створення умов для розвитку наукових компетенцій і критичного мислення виступають як основоположні елементи, які забезпечують підготовку кваліфікованих фахівців, спроможних зробити значний внесок у прогрес освіти та наукової сфери. Дослідження також підкреслює важливість тісної взаємодії між науковими дослідженнями та освітнім процесом, що знаходить відображення через структуру та організацію науково-дослідницьких одиниць університетів. Розподіл на внутрішні одиниці, які функціонують виключно в межах академічних установ, та зовнішні, що створені у співпраці з іншими організаціями, вказує на можливість наукових груп ефективно створювати нові знання та інтегрувати їх у освітні програми, фоментуючи інноваційне впровадження у різних сегментах суспільного життя.

Німеччина, зокрема, демонструє високий рівень розвитку університетських науково-дослідницьких підрозділів, які співпрацюють з численними приватними і державними установами. Це сприяє створенню міцного зв'язку між університетами, науковими організаціями та промисловістю, що є ключовим для реалізації інноваційних проектів та впровадження новітніх технологій. В результаті, університети виступають не лише як осередки академічного потенціалу, але й як активні учасники наукових розробок, що впливають на розвиток суспільства в цілому.

Співпраця з промисловістю та іншими зовнішніми організаціями відкриває нові можливості для студентів, надаючи їм шанс брати участь у сучасних дослідницьких проектах, знайомитися з передовими практиками та отримувати рекомендації щодо складання навчальних планів та програм. Це сприяє формуванню творчих, мобільних особистостей, здатних до саморозвитку та самоосвіти, що є основою для інноваційної, проектної та дослідницької діяльності майбутніх учителів. Німецькі університети, зокрема, підкреслюють значення наукової діяльності як для академічного розвитку, так і для практичного застосування знань. Вони готують наукових працівників, здатних вирішувати складні наукові завдання та проводити інноваційну діяльність, що підкріплюється активним залученням студентів до різноманітних форм науково-дослідницької роботи. Це дозволяє студентам безпосередньо взаємодіяти з інноваційним та дослідницьким середовищем, сприяючи підвищенню якості їх професійної підготовки [3].

Організація науково-дослідницької роботи в університетах США також заслуговує на увагу, адже вона пропонує широкі можливості для проведення досліджень, що стало можливим завдяки створенню спеціалізованих підрозділів, призначених для підтримки наукової діяльності серед професорсько-викладацького складу та студентства. Це стимулює розвиток наукового потенціалу та інноваційної діяльності, забезпечуючи високий рівень наукових досліджень та їх інтеграцію у навчальний процес.

Таким чином, зарубіжний досвід підготовки майбутніх учителів до науково-дослідницької діяльності демонструє важливість інтеграції наукових досліджень у освітній процес, співпраці з промисловістю та іншими зовнішніми організаціями, а також активного залучення студентів до наукової роботи. Це сприяє формуванню висококваліфікованих фахівців, здатних до інноваційної діяльності та розв'язання складних наукових завдань.

Дослідження міжнародних практик у підготовці майбутніх учителів вказує на критичну роль, яку відіграють передові освітні стратегії, методики викладання та процедури оцінки у розвитку їхніх науково-дослідницьких умінь. Основоположними факторами, що сприяють успішності освітнього процесу, є застосування інтерактивних методів навчання, впровадження проектної діяльності, використання кейс-методів, а також тісна взаємодія між науковими дослідженнями та навчальною програмою. Такі методи не тільки забезпечують поглиблене освоєння теоретичного матеріалу, але й сприяють формуванню навичок практичного застосування знань, аналітичного мислення та незалежного проведення наукових розробок [7].

Важливу роль у формуванні науково-дослідницьких компетенцій відіграє застосування цифрових технологій, які не тільки розширюють можливості для здійснення наукових досліджень, але й сприяють впровадженню інноваційних методик викладання та оцінювання. Цифровізація освітнього процесу дозволяє майбутнім учителям отримати доступ до великих обсягів наукових даних, використовувати віртуальні лабораторії, електронні бібліотеки та інші ресурси, що значно розширює можливості для самостійної наукової роботи. Крім того, цифрові технології сприяють ефективнішій взаємодії між студентами та викладачами, надаючи змогу здійснювати менторську підтримку в онлайн-режимі, що є особливо актуальним у контексті глобалізації та інтернаціоналізації освітнього простору [1].

Особливості менторської підтримки у процесі підготовки майбутніх учителів також заслуговують на детальний аналіз. Менторство, як форма професійної підтримки, спрямоване на розвиток індивідуальних наукових інтересів студентів, допомогу у виборі теми дослідження, формулюванні гіпотез та методології дослідження. Ефективна менторська взаємодія передбачає не лише передачу знань та досвіду від викладача до студента, але й сприяє розвитку самостійності, ініціативності та відповідальності за власний професійний розвиток. В контексті науково-дослідницької діяльності менторська підтримка набуває особливої важливості, оскільки дозволяє студентам ефективніше здійснювати науковий пошук, забезпечує їхню участь у наукових проектах та конференціях, а також сприяє публікації наукових робіт.

Таким чином, аналіз зарубіжної практики підготовки майбутніх учителів до науково-дослідницької діяльності виявляє комплексний підхід, що включає інтеграцію навчальних стратегій, методів викладання та оцінювання, активне використання цифрових технологій та забезпечення ефективної менторської підтримки. Ці аспекти відіграють ключову роль у формуванні висококваліфікованих фахівців, здатних до самостійної наукової роботи, інноваційної діяльності та ефективної педагогічної практики.

Висновки

учитель науковий дослідницький

Проведений аналіз зарубіжного досвіду підготовки майбутніх учителів до науково-дослідницької діяльності дозволяє визначити низку ефективних практик та підходів, що мають значний потенціал для інтеграції в національну систему освіти. Серед ключових елементів ефективної підготовки виокремлені інтерактивні методи навчання, проектна діяльність, використання цифрових технологій, менторство та тісна інтеграція наукової роботи з навчальним процесом. Ці компоненти сприяють не тільки засвоєнню теоретичних знань, але й розвитку практичних навичок, критичного мислення та здатності до самостійного наукового пошуку.

Адаптація зарубіжного досвіду до умов національної освітньої системи вимагає комплексного підходу, що включає аналіз існуючих освітніх стандартів, навчальних програм та методик викладання. Важливо враховувати специфіку національної освітньої системи, культурні та соціально-економічні умови, а також потреби сучасного ринку праці. Адаптація має бути спрямована на створення умов для ефективної науково-дослідницької діяльності студентів, забезпечення доступу до сучасних наукових ресурсів та розвитку міжнародного наукового співробітництва.

На підставі аналізу зарубіжного досвіду у підготовці майбутніх учителів до науково-дослідницької діяльності, рекомендується інтеграція наукових проектів у навчальний процес, забезпечення доступу до цифрових ресурсів для розвитку дослідницьких компетенцій, розвиток менторської системи для підтримки студентських ініціатив, активізація міжнародного співробітництва через участь у наукових проектах та обмінних програмах, а також організація наукових заходів для обміну досвідом та зворотного зв'язку. Ці заходи сприятимуть формуванню в майбутніх учителів необхідних наукових навичок, критичного мислення та здатності до інноваційної діяльності.

Перспективи подальших досліджень у цій області включають глибше дослідження впливу цифровізації на науково-дослідницьку діяльність, аналіз ефективності різних форм менторства та вивчення міжкультурних аспектів міжнародного наукового співробітництва. Важливим напрямком є також розробка інноваційних педагогічних стратегій, що базуються на інтеграції наукових досліджень у навчальний процес, та оцінка їх впливу на професійний розвиток майбутніх учителів. Крім того, актуальним залишається дослідження механізмів адаптації зарубіжного досвіду до умов національної освітньої системи з метою оптимізації програм підготовки майбутніх педагогічних кадрів.

Література

1. Голуб Т. П. Науково-дослідницька робота студентів у реаліях інноваційної інженерної освіти в університетах Німеччини та України. Наука і освіта. 2012. № 8. С. 46-49.

2. Закон України «Про вищу освіту» від 1.07.2014 року № 1556-VII. Відомості Верховної Ради (ВВР). 2014. № 37-38. ст. 2004.

4. Мороз Л.І., Мороз І.В., Литвиненко І.С., Прасол Д.В., Чугуєва І.Є. Науково-дослідна робота студентів у вищих навчальних закладах: навчально-методичний посібник. Миколаїв: Вид-во «Арнекс», 2017. 164 с.

5. Погребняк Н. М. Педагогічний досвід в організації науково-дослідної роботи студентів у контексті Західноєвропейських освітніх систем. Проблеми сучасної педагогічної освіти. Педагогіка і психологія. 2013. Вип. 38(2). С. 63-67.

6. Попович І. Є. Формування дослідницьких умінь майбутнього вчителя в університетах Великої Британії: 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти, автореф...канд. пед. наук. Тернопіль, 2018. 25 с.

7. Сидорчук Н. Г. Науково-дослідна робота як складова професійної підготовки в зарубіжних країнах. Соціально-педагогічні проблеми сучасної середньої та вищої освіти в Україні / за заг. ред. Сейко Н. А. Житомир: Житомир. держ. пед. ун-тет, 2002. С. 87-90.

8. Studies on higher education institutional approaches to teacher education within higher education in Europe: Current models and new developments. Bucharest, 2003.

References

1. Holub T. P. (2012). Naukovo-doslidnytska robota studentiv u realiiakh innovatsiinoi inzhenernoi osvity v universytetakh Nimechchyny ta Ukrainy [Scientific research work of students in the realities of innovative engineering education at universities in Germany and Ukraine]. Nauka i osvita. № 8. S. 46-49. [in Ukrainian].

2. Zakon Ukrainy «Pro vyshchu osvitu» [Law of Ukraine "On Higher Education"] vid 1.07.2014 roku № 1556-VII. Vidomosti Verkhovnoi Rady (VVR). 2014. № 37-38. st. 2004. [in Ukrainian].

3. Moroz L.I., Moroz I.V., Lytvynenko I.S., Prasol D.V., Chuhuieva I.Ie. (2017). Naukovo- doslidna robota studentiv u vyshchykh navchalnykh zakladakh: navchalno-metodychnyi posibnyk [Research work of students in higher educational institutions: educational and methodological manual]. Mykolaiv: Vyd-vo «Arneks». 164 s. [in Ukrainian].

4. Pohrebniak N. M. (2013). Pedahohichnyi dosvid v orhanizatsii naukovo-doslidnoi roboty studentiv u konteksti Zakhidnoievropeiskykh osvitnikh system. Problemy suchasnoi pedahohichnoi osvity [Pedagogical experience in the organization of scientific research work of students in the context of Western European educational systems. Problems of modern pedagogical education]. Pedahohika ipsykholohiia. Vyp. 38(2). S. 63-67. [in Ukrainian].

5. Popovych I. Ye. (2018). Formuvannia doslidnytskykh umin maibutnoho vchytelia v universytetakh Velykoi Brytanii [Formation of research skills of the future teacher in the universities of Great Britain]: 13.00.04 - teoriia i metodyka profesiinoi osvity, avtoref...kand. ped. nauk. Ternopil. 25 s. [in Ukrainian].

6. Sydorchuk N. H. (2002). Naukovo-doslidna robota yak skladova profesiinoi pidhotovky v zarubizhnykh krainakh [Research work as a component of professional training in foreign countries]. Sotsialno-pedahohichniproblemy suchasnoi serednoi ta vyshchoi osvity v Ukraini / za zah. red. Seiko N. A. Zhytomyr: Zhytomyr. derzh. ped. un-tet. S. 87-90. [in Ukrainian].

7. Studies on higher education institutional approaches to teacher education within higher education in Europe: Current models and new developments

Размещено на Allbest.ru