Компетентнісний підхід як особливий спосіб ефективного залучення школярів-підлітків до музично-хореографічної позакласної діяльності із використанням синтезу музичного та хореографічного мистецтв

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра теорії і методики музичної освіти та хореографії

Мелітопольський державний педагогічний університет

імені Богдана Хмельницького

Компетентнісний підхід як особливий спосіб ефективного залучення школярів-підлітків до музично-хореографічної позакласної діяльності із використанням синтезу музичного та хореографічного мистецтв

Терещенко Світлана Веніамінівна,

кандидат педагогічних наук, старший викладач

Кузнецова Ярина Юріївна, асистент

Анотація

Компетентнісний підхід відіграє важливу роль у залученні школярів-підлітків до музично-хореографічної позакласної діяльності. Він є методичною основою побудови мистецької освіти та самим процесом навчання і виховання, який акцентує увагу на розвиток компетентностей підлітків, які ми розглядаємо як особистісний потенціал учня, що полягає у сукупність знань, вмінь, навичок, уявлень та ціннісних орієнтацій, необхідних йому для успішного функціонування у різних сферах життя.

Значущість компетентнісного підходу у досліджуваній проблематиці полягає в трансформуванні мистецьких знань, практичного творчого досвіду та ціннісних орієнтацій школярів-підлітків у художньо-естетичні компетентності, що є органічними складниками життєвих компетентностей.

За основу власних міркувань і суджень ми взяли прописані у концепції Нова українська школа рекомендовані МОН результати навчання (10 компетентностей), які роздивилися з ракурсу упровадження в позакласну діяльність ідеї синтезу музичного і хореографічного мистецтв.

Компетентністний підхід у музично-хореографічній позакласній роботі з підлітками передбачає використання нестандартних форм та інтерактивних методів навчання, моделювання реальних життєвих ситуацій, творчу проектну роботу, індивідуальну роботу, співпрацю з групою та колективом та інші форми, що сприяють активній участі підлітків у своєму навчанні і розвитку. Також він сприяє розвитку практичних умінь та навичок учнів у музично-хореографічній сфері. Шляхом систематичних тренувань та практичних занять учні отримують хореографічні навички, уміння гри на музичних інструментах, поліпшують свій фізичний стан, зовнішній вигляд та координацію рухів. Це дає їм можливість виявити свої таланти та розвивати власні творчі здібності.

Компетентнісний методичний підхід у позакласній роботі з школярами-підлітками по упровадженню ідеї синтезу музичного і хореографічного мистецтв, грунтується на відображенні в структурі особистості тих результатів навчально-виховної роботи, які будуть виявлятися у сформованих особистісних якостях підлітка, таких як: витривалість, комунікаційність, самостійність, ідейність, ерудованість, комунікаційність, сміливість до арт-самовираження, прагнення до навчання впродовж життя.

Ключові слова: підлітки, музично-хореографічна позакласна діяльність, компетентнісний підхід.

Tereshchenko Svitlana Veniaminivna Candidate of Pedagogic Sciences, Senior Lecturer Department of Theory and Methodology of Music Education and Choreography, Bogdan Khmelnytsky Melitopol State Pedagogical University, Zaporizhzhia

Kuznetsova Yaryna Yuryivna Assistant Department of Theory and Methodology of Music Education and Choreography, Bogdan Khmelnytsky Melitopol State Pedagogical University, Zaporizhzhia,

COMPETENCY-BASED APPROACH AS A SPECIAL WAY OF EFFECTIVELY INVOLVING SCHOOLCHILDREN- ADOLESCENTS IN MUSICAL AND CHOREOGRAPHIC EXTRACURRICULAR ACTIVITIES USING THE SYNTHESIS OF MUSICAL AND CHOREOGRAPHIC ARTS.

Abstract

The competency-based approach plays a crucial role in engaging schoolchildren-adolescents in musical and choreographic extracurricular activities. It serves as the methodological foundation for artistic education and the actual process of teaching and upbringing, emphasizing the development of competencies in adolescents, viewed as the personal potential of a student comprising a combination of knowledge, skills, abilities, ideas, and values necessary for successful functioning in various life spheres.

The significance of the competency-based approach in this research lies in transforming artistic knowledge, practical creative experience, and values of teenagers into artistic and aesthetic competencies, integral components of life competencies. The study is based on the New Ukrainian school concept, specifically the Ministry of Education and Science recommended learning outcomes (10 competencies), viewed from the perspective of integrating the idea of synthesizing musical and choreographic arts into extracurricular activities.

The competency-based approach in musical and choreographic extracurricular work with teenagers involves using non-standard forms and interactive teaching methods, simulating real-life situations, creative project work, individual tasks, collaboration with groups and collectives, fostering active participation in learning and development. It also contributes to the development of practical skills in the musical and choreographic sphere, enhancing students' choreographic skills, musical instrument playing, physical fitness, appearance, and coordination of movements. This enables them to showcase their talents and develop their creative abilities.

The competency-based methodological approach in extracurricular work with teenage students, implementing the synthesis of musical and choreographic arts, is grounded in reflecting in the structure of personality the educational and upbringing results that manifest in formed personal qualities of the teenager, such as endurance, communication skills, independence, ideality, erudition, boldness in art self-expression, and a lifelong learning mindset.

Keywords: teenagers, musical and choreographic extracurricular activities, competency-based approach.

Вступ

Постановка проблеми. Синтез мистецтв передбачає органічне з'єднання різних мистецтв або їх видів в художнє ціле, яке естетично організовує матеріальне і духовне середовище буття людини. Їх ідейно-світоглядна, образна і композиційна єдність, спільність участі в художній організації простору і часу узгодженість масштабів, пропорцій, ритму породжують в мистецтві якості, здатні активізувати його сприйняття, повідомляти йому багатоплановість, багатогранність розвитку ідеї, надавати на людину багатобічну емоційно насичену дію, звертаючись до всієї палітри його відчуттів. Особливого значення набуває виховання підростаючого покоління учнів засобами мистецтва та його синтезу.

Про важливість означених позицій свідчить низка державних освітніх документів (Закони України «Про освіту», «Про культуру», Державна національна програма «Освіта. Україна ХХІ століття», «Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті», Концепція «Нова українська школа» та інші) в яких наголошується на визначній ролі особистісного розвитку учня через залучення до творчості, подаються настанови до її формування різноманітними доступними засобами, серед яких особливе місце відводиться культурі і мистецтву.

Особливо проблематика нашого дослідження актуалізується державним запитом, прописаним у Концепції Нова українська школа, яка побудована на компетентнісному і особистісно-орієнтованому підходах, що стали основою реалізації сучасних реформ загальної середньої освіти і спрямуванням її в ракурс виконання Рекомендацій Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу «Про основні компетентності для навчання протягом усього життя» [3].

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Аналітика психолого-педагогічної, методичної та мистецтвознавчої літератури авторів В. Андрєєва, Т. Громова, В. Моляко, В. Николко та інших свідчить про зацікавленість науковців-практиків творчим процесом на уроках художньо-естетичного циклу. У науково-педагогічних дослідженнях В. Грінера, Ф. Рац та інших мистецтво танцювальних рухів постає як провідний засіб фізичного, естетичного, розумового та морального виховання особистості. Питаннями синтезу музичного і хореографічного мистецтв у всебічному вихованні школярів займалися В. Верховинець, Д. Локк, К. Орф, Р. Оуен, С. Русова та інші. Вони наголошували на необхідності залучення учнів до музично-танцювальної діяльності. У наукових розвідках хореографічної педагогіки П. Коваль, А.Фомін, Ю. Хижняк, К.Василенко, А. Шевчук та інші приділяють особливу увагу розвитку особистості засобами танцювального мистецтва. Усе це підтверджує багатофункціональний вплив музичного та хореографічного мистецтв на всебічний розвиток дорослішої особистості.

Метою статті є розкриття особливостей позакласної роботи з школярами-підлітками по упровадженню ідеї синтезу музичного і хореографічного мистецтв (на основі компетентнісного підходу).

Виклад основного матеріалу

Беручи за основу розуміння того, що музична культура особистості є органічною частиною культури народу, до якого вона належить, ми дотримуємося думки про те, що у наш час дуже важливо засобами музичного і хореографічного мистецтв виховати таку особистість учня, яка б була гордістю свого народу, справжнім патріотом, людиною із високими моральними якостями та творчими здібностями, що допомагатимуть їй у житті відбутися як особистість. У процесі позакласної роботи із школярами дуже важливого значення набуває виховання учнів мистецтвом [4].

До недавніх пір творчу позакласну роботу із школярами розподіляли згідно особистісних інтересів учнів до вузько-спрямованої мистецької діяльності (гра на музичному інструменті, спів, малювання, танці тощо). Найважливішою задачею такої позакласної роботи було поглиблення знань, їх збагачення і закріплення. Ці знання і уміння набувалися у процесі навчання і позакласної творчої діяльності і сприяли учневі відбутися як творча особистість. На сьогодні вектор очікувань від позакласної роботи з школярами-підлітками змінився у ракурс накопичення ними таких умінь, які вони зможуть застосувати на практиці та які сприятимуть їхньому самовираженню і успішності.

Ми звертаємося до ідеї синтезу музичного і хореографічного мистецтв у позакласній роботі і вважаємо, що її побудова повинна наближувати школярів-підлітків до сформованих протягом багатьох культурно-історичних століть уявлень про сутність людини, її місце у всесвіті, про красу і гармонію навколишнього світу, відображену у мистецькій діяльності через художні образи і мови двох обраних нами мистецтв. Саме розуміння педагогом-музикантом, вчителем музичного мистецтва важливості позакласної музично-хореографічної роботи із школярами-підлітками, відіграє важливу роль у формуванні необхідних їм життєвих якостей і комплексу компетентностей.

Говорячи про важливість компетентнісного методичного підходу, ми не можемо оминути таку важливу складову творчого процесу позакласної роботи, як виконавське мистецтво (у нашому контексті засобами музичної і хореографічної діяльності), завдяки якій формуються ключові компетентності сучасних учнів. Музична підготовка підлітка у позакласній роботі повинна здійснюватися на рівні з хореографічною, адже музично-хореографічний синтез передбачає розуміння мистецького твору і втілення його ідеї музичними звуками та танцювальними рухами.

Так музично-хореографічна компетентність в нашому дослідженні постає у якості особистісного новоутворення в структурі особистості підлітка, яка набувається ним при систематичному залученні до музичної та хореографічної діяльності у позакласній роботі та включає комплекс музичних (спів, гра на музичному інструменті, вокальна та інструментальна імпровізація, відтворення ритмічних рисунків на ударних інструментах) та хореографічних (фізична витримка, точність відтворення танцювальних рухів).

Значущість компетентнісного підходу у досліджуваній проблематиці полягає в трансформуванні мистецьких знань, практичного творчого досвіду та ціннісних орієнтацій тттколярів-підлітків у художньо-естетичні компетентності, що є органічними складниками життєвих компетентностей. За основу власних міркувань і суджень ми взяли прописані у концепції Нова українська школа рекомендовані МОН результати навчання (10 компетентностей), які роздивилися з ракурсу упровадження в позакласну діяльність ідеї синтезу музичного і хореографічного мистецтв.

На наш погляд дуже важливо, щоби підлітки, упродовж позакласної музично-хореографічної роботи, усвідомлювали потребу в ефективному спілкуванні між собою, з вчителем, з мистецтвом, з глядачами. Таку компетентність, як спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами в нашому дослідженні ми розглядаємо як уміння підлітка вільно виражати свої думки і почуття, свої особисті міркування і погляди щодо творчої музично-хореографічної діяльності у позакласній роботі.

Ми вважаємо, що вчитель-музикант і хореограф повинні вислухати думку підлітка, дати йому можливість запропонувати свою власну ідею відтворення музично-хореографічної вистави, або дати доручення дібрати музично-ритмічний матеріал, тематичні мелодії або пошукати вже існуючі відео-приклади інтерпретації твору для виконання і проаналізувати на предмет доречності використаних танцювальних рухів, або відповідності музичного супроводу художньому образу твору тощо. Ця компетентність дозволить підліткам у майбутньому вільно реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ - у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час.

Це саме стосується і іншомовної компетентності. Так, підлітки цікавляться іноземною музикою, а це може допомогти їм обрати із плейлиста свої улюблені мелодії для занять фітнесом, ритмікою, аеробікою. Можна запропонувати їм участь у музично-хореографічній виставі (мюзиклі) на сучасні мелодії, або дати завдання, щоби вони дібрали схожі ритми і мелодії українською і іноземною мовою. Можна залучити учнів-підлітків до творчого мистецького спілкування з іноземними школярами-підлітками, провести комунікативні творчі містки, відео-конференції, обмін враженнями тощо.

Така компетентність НУЛІ, як математична грамотність, на перший погляд може не відповідати специфіки нашої діяльності і ідеям синтезу музичного і хореографічного мистецтв. Однак при більш детальному вивченні значення математичної компетентності у житті людини, можна говорити про важливість даної компетентності і у музично-хореографічній роботі з підлітками. Зауважимо, що музика - це теж математика, композиційний розрахунок звуків різної тривалості сприяє появі нових мелодій. Розрахунок коливання тіла при виконанні танцювальних рухів - теж відповідного рівня математика. То можна сміливо говорити про сприяння музично-хореографічної позакласної роботи на формування означеної компетентності.

Компетентності в природничих науках і технологіях також можуть формуватися у позакласній музично-хореографічній роботі із підлітками при правильному спрямуванні ракурсу цієї компетентності в мистецький бік. Тут можна запропонувати підліткам взяти участь у музично-хореографічній постановці, або хореографічно-музичному спектаклі, яка буде підіймати наукову проблематику таких природничих наук, як хімія, біологія, екологія, географія, фізика, астрономія. Ми впевнені, що мистецькі інтегровані проекти не тільки розширить межі ерудованості підлітків, дадуть можливість прояву самостійності, генеруванню ідей, а й на все життя запам'ятаються. І, звичайно, сприятимуть підвищенню природничої компетентності.

Упродовж позакласної роботи по упровадженню ідеї синтезу музичного і хореографічного мистецтв у учнів підлітків може активно розвиватися інформаційно-цифрова компетентність, яка за існуючими освітніми стандартами, передбачає впевнене, та водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією в навчально-виховному процесі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Сучасні підлітки живуть в медіа-реальності, активно користуються інтернет-матеріалами, постійно перебувають у віртуальному просторі. В рамках нашого дослідження важливо спрямувати час, який школярі - підлітки проводять у гаджетах в корисне русло. Попросити їх пошукати певну мистецьку інформацію, залучити до створення музично-хореографічної аудіо-відео фонотеки, дати завдання по створенню презентацій до мистецьких проектів, медійного оформлення сцени до концертного виступу. Тут важливо навчити їх розуміти етичні правила роботи з інформацією, зауважити про важливість дотримання доброчесності, авторського права та інтелектуальної власності людей і митців, які викладають певну інформацію у інтернет та навчити їх добирати правильний і корисний контент.

Така компетентність, як підприємливість, на наше переконання є життєво-необхідною для сучасних школярів. Адже уміння генерувати нові ідеї, проявляти власні ініціативи та втілювати їх у мистецькі музично-хореографічні проекти у позакласній роботі може допомогти підліткам підвищити свою значущість та допомогти самоствердитися у дорослому житті. Тут важливе уміле керівництво з боку вчителя, керівника гуртка, педагога-організатора, адже підліткові амбіції можуть бути занадто емоційними та не відповідати рівню або змісту позакласної музично-хореографічної діяльності. Тому тут важливо підбадьорювати підлітків, заохочувати їх, спрямовувати увагу на важливе і корисне, навчити їх розставляти пріоритети, ставити досяжні цілі, йти до результату не незважаючи ні на що, а розмірковано, поступово, наполегливо.

У позакласній музично-хореографічній роботі з підлітками активного формування набувають соціальні і громадянські компетентності^:, що включають всі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, в класній та позаурочній діяльності, у творчому процесі. У процесі спільної музично- хореографічної діяльності, підлітки навчаються взаємодіяти з іншими учасниками творчого колективу, спілкуватися, домовлятися, вирішувати конфлікти та працювати в команді. Це розвиває їх соціальні навички та вміння.

Актуальною для нашого дослідження є така компетентність, як екологічна грамотність і здорове життя. В рамках цієї компетентності важливо формувати у підлітків здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя. Саме синтез музичного і хореографічного мистецтв активно сприяє формуванню цієї компетентності. Зараз дуже модно приділяти увагу здоровому способу життя і підлітки теж активно підтримують цей тренд. Тому у позакласній роботі з ними можна спланувати такі гуртки як фітнес, йога, пілатес, танцювальна аеробіка. Створювати марафони здорового способу життя, надавати музичні плейлисти, під які можна виконувати комплекси фізичних вправ, або пропонувати їм самостійно їх створювати. Давати підліткам свободу в рухах під музику, мотивувати до самовираження через танець, до виплеску негативної енергії (ритмічний біт) через виконання ритмів на ударних інструментах.

Загальнокультурна грамотність, як компетентність є основою позакласної роботи з підлітками, адже музично-хореографічна діяльність формує у них здатність розуміти твори мистецтва, порівнювати їх, аналізувати, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою музичного і хореографічного мистецтва. Загальнокультурна компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.

І остання, дуже важлива і далекоглядна компетентність - уміння навчатися впродовж життя. Формування у позакласній роботі з підлітками такої компетентності стимулює учнів до творчого мислення та самореалізації в музично-хореографічних проектах. Вони навчаються приймати рішення, розробляти ідеї і втілювати їх у практичні дії. Це розвиває їхню творчу активність та забезпечує високий рівень їх особистісного відношення до мистецтва. Все це дозволить підліткам у подальшому житті обирати правильні орієнтири, долати перешкоди, докладати зусилля у досягненні мети, постійно розвиватися, проявляти себе, свої здібності, обдарування, бути неповторною особистістю.

Висновки

компетентнісний музичний хореографічний

Отже, компетентнісний методичний підхід у позакласній роботі з школярами-підлітками по упровадженню ідеї синтезу музичного і хореографічного мистецтв, ґрунтується на відображенні в структурі особистості тих результатів навчально-виховної роботи, яка буде виявлятися у сформованих особистісних якостях підлітка.

Компетентністний підхід у музично-хореографічній позакласній роботі з підлітками передбачає використання нестандартних форм та інтерактивних методів навчання, моделювання реальних життєвих ситуацій, творчу проектну роботу, індивідуальну роботу, співпрацю з групою та колективом та інші форми, що сприяють активній участі підлітків у своєму навчанні і розвитку. Також він сприяє розвитку практичних умінь та навичок учнів у музично-хореографічній сфері.

Література

1. Лі Чжи. Танець і музика: синтез двох мистецтв [Електронний ресурс] / Лі Чжи // Слободжанські мистецькі студії. - 2023. Випуск 1. - С.28-30. - Режим доступу: https://repository.sspu.edu.Ua/bitstream/123456789/13519/1/tanets%20i%20muzyka.pdf

2. Лігус О.М. Музика в хореографії: навч.посіб. / О.М.Лігус. - К.: Ун-т ім.Б.Гринченка, 2021 - 155 с.

3. Нормативно-правові документи галузі освіти України. Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/ministerstvo/poslugi/viznannya-inozemnih-dokumentiv/normativno- pravova-baza

4. Терещенко С.В., Кузнецова Я.Ю. Вплив синтезу музичного та хореографічного мистецтв на формування особистості школярів-підлітків /С.В. Терещенко, Я.Ю. Кузнецова. // Актуальні питання гуманітарних наук: Вип.60. / за ред. М. Пантюк, А. Душний, В. Ільниць- кий, І. Зимомря. - Дрогобич: Видавничий дім «Гельветика», 2023. -Т. 4. - С.203-207

References

1. Chzhy L. (2023). Tanets i muzyka: syntez dvokh mystetstv [Dance and music: synthesis of two arts]. Slobodzhanski mystetski studii - Slobodzhan art studios, 1, 28-30. Retrieved from https://repository.sspu.edu.ua/bitstream/123456789/13519/1/tanets%20i% 20muzyka.pdf [in Ukrainian].

2. Lihus, O.M. (2021). Muzyka v khoreohrafii [Music in choreography]. Kyiv: Borys Hrynchenko University [in Ukrainian].

3. Normatyvno-pravovi dokumenty haluzi osvity Ukrainy [Normative and legal documents of the field of education of Ukraine]. Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/ ministerstvo/poslugi/viznannya-inozemnih-dokumentiv/normativno-pravova-baza [in Ukrainian].

4. Tereshchenko, S.V., & Kuznetsova, Ya.Iu. (2023). Vplyv syntezu muzychnoho ta khoreohrafichnoho mystetstv na formuvannia osobystosti shkoliariv-pidlitkiv ^he influence of the synthesis of musical and choreographic arts on the personality of adolescent]. M. Pantiuk, A. Dushnyi, V. Ilnyts- kyi, I. Zymomria (Eds.), Aktualni pytannia humanitarnykh nauk. Epical issues of humanitarian sciences. Vydavnychyi dim «Helvetyka», (V. 60). T. 4. (рр.203-207). Drohobych. Drohobytskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni Ivana Franka [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru