Аналіз проблеми підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій до економічної освіти учнів

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

В умовах інтеграції вітчизняної системи освіти до Європейського освітнього простору проблема вдосконалення змісту підготовки майбутніх фахівців, у тому числі й учителів трудового навчання та технологій, є надзвичайно актуальною.

У сучасних умовах реформування освіти в Україні вчитель трудового навчання та технологій повинен володіти всіма ключовими компетентностями для того, щоб сформувати їх у здобувачів закладів загальної середньої освіти. Адже не можна передати учням того, чого ти сам не маєш і не вмієш робити. Відповідно до Концепції «Нова українська школа» однією з ключових компетентностей, яку необхідно сформувати в учнів, є ініціативність і підприємливість. Отже, важливим складником у професійній діяльності вчителів трудового навчання та технологій є передавання учням знань, формування вмінь та навичок з основ підприємництва як елемент навчання, а також виявлення творчих здібностей, ініціативності, підвищення мотивації до навчання, до професійного самовизначення учнів відповідно до їхніх здібностей і переконань [6].

Значний потенціал щодо здійснення економічної підготовки здобувачів освіти закладів загальної середньої освіти притаманний практично всім навчальним предметам. Однак особлива роль у цьому належить саме технологічній освітній галузі й пов'язаній з нею суспільно корисній, продуктивній праці, організації профорієнтаційної та позакласної виховної роботи економічного спрямування.

Сучасні соціально-економічні, політичні й ідеологічні реалії, у яких перебуває Україна, позначені ґрунтовною перебудовою всієї системи освіти, її методологічним переорієнтуванням. У зв'язку з докорінною зміною системи цінностей і ціннісних орієнтацій, усього ідеологічного й соціально - культурного контексту в Україні, починаючи з 90-х рр. минулого століття, критиці були піддані теоретико- методологічні засади, концепції розвитку радянської педагогічної науки. Радянське теоретико - методологічне обґрунтування базувалося на «марксистсько-ленінських» положеннях, мало передусім «ритуальний, зовнішній характер... З крахом цієї наукової традиції в суспільних та гуманітарних науках виник певний вакуум, який існує й нині. Це повною мірою стосується всієї педагогічної науки та економічної підготовки здобувачів освіти як узагальненого теоретичного історико-культурного осмислення педагогічних проблем», - зазначає академік О. Сухомлинська [9].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Різноманітні аспекти економічної освіти досліджували В. Андрущенко, І. Богданова, О. Борисова, В. Кремень, О. Падалка та ін.

Упровадження економічної підготовки через систему трудової підготовки розробляли такі науковці, як Г. Ковальчук, В. Курок, А. Кондратенко, Г. Левченко, М. Свіржевський та ін.

Очевидно, що вирішення завдань економічної підготовки учнів закладів загальної середньої освіти в контексті реформування української школи вимагає від учителів належного рівня підготовки, яка не обмежується їхньою обізнаністю з базових економічних понять загалом, а передбачає досягнення ними певного рівня економічної компетентності.

Таким чином, висока соціальна значущість результатів діяльності майбутніх учителів трудового навчання та технологій зумовила необхідність пошуку нових засобів удосконалення їхньої фахової підготовки, зокрема формування економічної компетентності.

Мета статті: проаналізувати проблему підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій до економічної освіти учнів.

Виклад основного матеріалу дослідження

Поставлені завдання актуалізують необхідність не тільки в економічно компетентних педагогах, здатних здійснювати економічну підготовку учнів, а й її вдосконалення в мінливих соціально-економічних та політичних умовах. Відповідно до цих вимог зростає роль учителя трудового навчання та технологій, фахова діяльність якого покликана забезпечити підготовку учнів до перетворювальної діяльності в суспільному виробництві. Це підтверджується ключовими положеннями, які були прийняті на Світовому економічному форумі в Давосі (2019).

Технологічна освітня галузь певною мірою інтегрує зміст технологічної та економічної освіти, тому майбутньому вчителю трудового навчання та технологій важливо компетентно реалізовувати у своїй професійно-педагогічній діяльності економічні знання, уміння, навички, цінності, досвід провадження економічної підготовки учнів. Дані вимоги визначають актуальність проблеми формування економічної компетентності фахівців саме цієї спеціальності, від рівня сформованості якої залежить успішність їхньої майбутньої професійної діяльності.

Беручи до уваги основні положення реформування середньої освіти на засадах концепції «Нова українська школа», зазначимо, що однією з ключових компетентностей молодого покоління є ініціативність і підприємливість, що становить «уміння споживача раціонально себе поводити, використовуючи індивідуальні заощадження, приймати рішення у сфері зайнятості, фінансів тощо» [7]. Підґрунтям формування підприємливості є набуті учнями економічні знання, навички, що забезпечуються викладанням у закладі загальної середньої освіти економічно орієнтованих дисциплін.

Виходячи із цього та відповідно до обґрунтованих освітніх стандартів у Концепції «Нова українськаї школа», постає питання організації трудової підготовки учнів на засадах поєднання технологічної освіти з їх корисною працею, що дозволить підвищити ефективність підготовки здобувачів освіти до самостійного життя і праці. У вирішенні цього питання провідною стає відповідна організація освітньої діяльності учнів на уроках технологій, спрямована на використання різних за змістом і формою способів з урахуванням сучасних економічних реалій [8].

Відповідно до оновленого Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти в технологічній освітній галузі економічна підготовка реалізується в освітньому процесі поетапно (проєктування, обрання технології й техніки, застосування технічної та художньої творчості, професійна орієнтація) з дотриманням єдиних державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів [3].

Я. Коменський одним з перших упровадив економіку в зміст освіти. У своїй книзі «Материнська школа» він використовує поняття «економічні знання», тобто доступне дітям розуміння управління домашнім господарством.

Цікавим для нас є дослідження В. Курок та Т. Кондратенко [ 5], у якому розроблено теоретичну модель системи економічної підготовки учнів базової середньої освіти та повної загальної середньої освіти в процесі трудового навчання, що передбачала введення до програм з трудового профільного, допрофесійного та професійного навчання старшокласників розділів з основ економіки та організації виробництва. Тим самим автори наголошують на важливості підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій з урахуванням економічного складника.

Такої самої думки дотримується В. Кулішов, який вважає, що «поєднання змісту трудової та економічної підготовки учнівської молоді спрямоване на формування її готовності до життя та праці з метою забезпечення добробуту суспільства і високих темпів соціального, науково -технічного розвитку»[4].

У результаті здійснення економічної підготовки здобувачів освіти відбувається формування таких особистісних якостей, як бережливість, заощадливість, господарність, потреба не лише у виробничо - економічній діяльності, а й у повсякденному житті.

Економічна освіта в закладі загальної середньої освіти сприяє соціалізації здобувача освіти, тобто полегшує його здатність входження у світ дорослих, гармонійного залучення до системи соціально - економічних відносин, що склалися в суспільстві.

Слід зазначити, що у вирішенні питань економічної підготовки учнів загалом оволодіння основами домашньої економіки як її складника набуває значної ролі за умов ринкових відносин. Однак цей аспект економічної освіти в основній школі не знайшов свого відображення ні в зазначених наукових працях, ні в масовій педагогічній практиці. Нині виникла потреба в переосмисленні накопиченого досвіду і на цій основі здійсненні подальшого пошуку шляхів вирішення проблеми економічної освіти учнів, у яких зацікавлені як педагоги-практики, а й самі учні та їхні батьки.

Водночас дослідники у своїх наукових доробках майже не відобразили питання, пов'язані з економічною підготовкою учнів базової школи, ґрунтовним вивченням економічних питань на уроках економіки та технологій. Зокрема, у сьогоденні загострились суперечності: між потребою суспільства в економічній підготовці молоді до самостійного життя в основній школі, яка в тому числі забезпечується вивченням економіки домашнього господарювання, та відсутністю в теорії педагогіки та практиці шкільного навчання наукових розробок та експериментально перевірених підходів до вивчення означеного питання; між необхідністю здійснення економічної підготовки учнів основної школи та відсутністю в базисному навчальному плані закладів загальної середньої освіти часу, виділеного на вивчення економічних питань, а також недостатньою розробленістю в сучасній науково-методичній літературі змісту економічної підготовки здобувачів освіти до ведення домашнього господарства.

У процесі становлення ринкових відносин важливою здатністю є вільна орієнтація і пристосування учнів до економічного механізму регулювання ринку. Сьогодні вже ніхто не сперечається, чи потрібні знання економіки біологу, фізику чи історику. Економічні знання за своєю сутністю універсальні та застосовувані в будь-якій галузі. Тим більше, що кожен з індивідуумів виступає і як виробник, і як споживач, і як громадянин. Економічна освіта в сучасній школі необхідна задля формування в учнів економічної культури, здатності правильно розуміти соціально-економічні процеси, що відбуваються в суспільстві, і активної участі в його діяльності. Крім цього, економічна освіта є невід'ємною частиною загальної підготовки здобувачів освіти.

Перехід до ринкової економіки, відродження природних ринкових відносин висувають завдання підготовки активної особистості, що володіє знаннями в економічній сфері, прагне до цілеспрямованої реалізації своїх можливостей. У зв'язку із цим зростає потреба держави у вирішенні проблеми економічної освіти молодого покоління.

Ураховуючи те, що організація проєктної діяльності передбачає використання вчителем трудового навчання та технологій на уроках сукупності методів, прийомів, засобів, то створюються умови, результатом яких стає набутий індивідуальний досвід проведення учнем проєктної діяльності. Водночас цей комплексний процес, що формує в учнів загальні навчальні вміння, основи технологічної освіченості, культуру праці, спрямований на пізнання ними способів перетворення матеріалів, енергії, інформації із застосуванням технологій обробки. Системне формування знань учнів у поєднанні із самостійним пошуком шляхів удосконалення виробів сприяє розумінню ними прикладного застосування набутих знань, розвитку морально-трудових якостей, працелюбності, свідомого вибору майбутньої професії.

Так, у дослідженні [11] з опертям на запропоновані науковцями України сім ключових (надпредметних) компетентностей визначено їх структуру та зміст у технологічній освіті, схарактеризовано місце економічного складника у формуванні підприємницької компетентності майбутніх учителів технологій. Це пояснюється важливістю для технологічної освіти формування в учнів основної школи економічної грамотності, яка має такі складники: знання основ економічного аналізу господарської діяльності та підприємництва, уміння визначати собівартість продукції і витрати на виробництво, здійснювати мінімаркетингові дослідження, розраховувати рентабельність виготовленої продукції; здатність співвідносити власні економічні інтереси й потреби з наявними матеріальними, трудовими й природними ресурсами, інтересами й потребами інших людей та суспільства; готовність організовувати власну підприємницьку діяльність, складати, здійснювати й оцінювати бізнес-проєкти, розробляти прості моделі дій та прийняття економічно обґрунтованих рішень у динамічному світі; аналізувати й оцінювати власні професійні можливості, здібності та співвідносити їх із потребами ринку праці.

Таким чином, майбутній учитель трудового навчання та технологій повинен бути підготовлений до реалізації цих завдань, зокрема шляхом проведення уроків з підприємницьким спрямуванням. Це можливо лише за умови формування економічних понять на уроках трудового навчання як основи економічної підготовки учнів та зорієнтованості занять на формування підприємницьких здібностей через зміст навчального предмета, форми, методи організації освітньої діяльності, педагогічні технології.

Недостатнє дослідження цього аспекту підготовки фахівців у педагогічній науці дозволяє констатувати, що сучасна система підготовки студентів за спеціальністю 014 Середня освіта (Трудове навчання та технології) не повною мірою задовольняє сучасні вимоги до освітньої діяльності здобувачів освіти в закладах загальної середньої освіти в аспекті підготовки їх до життя й діяльності в складних економічних реаліях сьогодення. Майбутній учитель трудового навчання та технологій нерідко змушений самотужки заповнювати прогалини у своїй економічній підготовці з метою реалізації завдання економічного навчання та виховання учнів у процесі освітньої діяльності.

Методика вивчення економічних питань може бути розглянута як один з важливих і відносно самостійних напрямів підготовки майбутнього вчителя трудового навчання та технологій у педагогічному виші, її зміст може бути визначено на основі аналізу сутності економіки, а також цілей і наслідків його реалізації в освітньому процесі.

Нові підходи до формування змісту навчання економічного складника, орієнтація здобувачів вищої освіти на їх реалізацію, широке впровадження та поглиблення економічної підготовки в закладах загальної середньої освіти дозволить, на наш погляд, задовольнити освітні потреби студентів і забезпечити ефективну реалізацію їх пізнавального потенціалу.

Тому не випадково Л. Бірюк з-поміж ключових завдань економічної підготовки майбутніх педагогічних фахівців слушно виділяє «формування нового економічного мислення в студентів в умовах ринкових відносин» та «вироблення ... чіткого уявлення про наукові закономірності розвитку економіки, особливості ринкових відносин, цілеспрямоване, систематичне формування у випускників економічних знань, високої організованості та творчої ініціативи, вмілого, бережливого ставлення до природи, удосконалення навичок практичного використання економічних знань у майбутній педагогічній діяльності» [1, с. 9].

Засвоюючи культурні здобутки суспільства, сучасний учитель трудового навчання та технологій має усвідомлювати невіддільність соціально-економічних процесів від власної професійної діяльності, що стимулює до набуття також економічної компетентності, яку зазвичай позиціонують як базовану на сукупності економічних знань та практичних умінь, досвіді, економічній культурі та мисленні, стійкій потребі та інтересі до професійної діяльності.

Ознайомлення з економічним досвідом та його переосмислення допоможе майбутньому фахівцю під час здійснення педагогічної діяльності взяти на озброєння кращі надбання економіки. Економічний складник є одним з елементів змісту сучасної підготовки фахівців. Водночас він сприяє єдності навчання і виховання, формуванню світогляду особистості та розвитку її інтересів, формуванню економічної компетентності здобувачів освіти.

Німецькі науковці Е. Вуттке і К. Зігфрід із Франкфуртського університету Гете в питаннях бізнес - освіти і застосування емпіричних науково-педагогічних досліджень, студіюючи проблему формування економічної компетентності у взаємозв'язку «учні - вчителі» та «студенти - викладачі», наголошують, що економічна компетентність є базовою та центральною компетентністю, необхідною для розвитку особистості й суспільства [12].

Безумовно, формування економічної компетентності майбутніх учителів трудового навчання та технологій пов'язане з об'єктивними труднощами, основними з яких є, на наш погляд, перевантаження студентів під час вивчення навчального матеріалу. Викладач повинен розкрити динаміку розвитку певного поняття, закону або теорії, обґрунтувати необхідність їх теоретичного і практичного дослідження, сформулювати зміст, навести історичні відомості та конкретні приклади. Тому інформація має бути ретельно відібрана на засадах науковості, а також адаптована до інтелектуальних можливостей студентів та рівня їх підготовленості. За таких умов вони будуть залучені до активної діяльності, що забезпечить досягнення головних цілей освітнього процесу: розвиток пізнавального інтересу до навчання, ефективне засвоєння необхідної інформації, формування ключових компетентностей, зокрема економічної.

Отже, підготовка майбутніх учителів трудового навчання та технологій повинна охоплювати як суто фахові технологічні знання, уміння та навички, що є підґрунтям формування технологічної компетентності, так і економічні, спрямовані на формування економічної компетентності здобувачів освіти в закладах загальної середньої освіти тощо.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

На основі аналізу проведених досліджень можна зробити висновок, що сьогодні гостро постала проблема в здійсненні належної економічної підготовки студентів неекономічних спеціальностей загалом та вчителів трудового навчання та технологій зокрема.

Учитель трудового навчання та технологій відіграє важливу роль у формуванні особистості учня, розвитку його здібностей і обдарувань, наукового світогляду. Він має забезпечувати ознайомлення учнів з основами сучасного виробництва, основними технологічними процесами, основами технічної творчості та дослідної діяльності, набуття навичок роботи зі знаряддями праці різних рівнів складності, формування техніко-технологічних, економічних знань і вмінь. Усе це має сприяти професійному самовизначенню учнів, формуванню в них якостей, необхідних для трудової діяльності в різних галузях виробництва, їх подальшого навчання та професійного вдосконалення. Соціально -педагогічна важливість зазначеної проблеми зумовлює необхідність удосконалення змісту та методики підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій, зокрема за рахунок уведення економічного складника.

Перспективу наукових розвідок з окресленої проблеми вбачаємо в розробленні напрямів та тенденцій формування економічної компетентності майбутніх учителів трудового навчання та технологій.

Список використаної літератури