Особливості організації психологічного супроводу особистісно-професійного розвитку майбутніх педагогів у закладі вищої освіти

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Особливості організації психологічного супроводу особистісно-професійного розвитку майбутніх педагогів у закладі вищої освіти

Заболоцька С.І.,

Заміщак М.І.

Вступ

Перед сучасною освітою стоїть важливе завдання становлення самостійної та самодостатньої особистості, здатної до постійного професійного навчання, самонавчання, розвитку, саморозвитку, виховання, самовиховання, адже професія вчителя передбачає підвищені вимоги до особистісних, так і до професійних якостей. Проте в сучасному освітньому просторі відчувається дефіцит психологічного ресурсу особистості педагога. Тому навчання у закладі вищої освіти має сприяти становленню майбутнього педагога, формуванню його особистісних здатностей, якостей, педагогічних здібностей та професійних компетентностей. Професійне становлення особистості майбутнього педагога - складний, багатогранний та тривалий процес.

Виклад основного матеріалу

Проблема особистісного та професійного розвитку привертала увагу багатьох науковців і набуває широкого опрацювання в роботах О. Леонтьєва, С. Рубінштейна, А. Маслоу, К. Роджерса, Г. Цукерман, Т. Тихонової, Л. Зязюн, М. Савчина та ін. Особливого значення ця проблема набуває в контексті педагогічної діяльності та підготовки до неї. Аналіз досліджень К. Абульханової-Славської, М. Боритко, В. Маралова, Б. Фішман та ін. уможливлює виділити низку істотних характеристик саморозвитку педагога, зокрема, це внутрішній процес самозміни особистості під впливом внутрішніх суперечностей; реагування людини на вплив соціального середовища; свідома якісна зміна самого себе (ідентичності) і власної діяльності; особливий вид діяльності, цілеспрямованої на підвищення ефективності процесів «самості», необхідних для успішного виконання діяльності [7, С.9-18.].

Суперечність сучасної практики підготовки майбутніх педагогів лежать у площині між індивідуальним творчим процесом професійного становлення майбутнього педагога і масово-репродуктивним характером його підготовки. Цю суперечність можна зняти, якщо до процесу освіти ввести нетрадиційні форми професійно-практичної підготовки, що дають змогу студентам самостійно розробляти індивідуальну технологію своєї педагогічної діяльності, можливість моделювати її, тобто складати індивідуалізовано зорієнтовану програму особистісно-професійного розвитку та підготовки до професійної діяльності[4].

Сутність освітнього процесу, спрямованого на особистісно-професійний розвиток та саморозвиток майбутнього педагога, може бути розкрита з допомогою його моделювання і програмування. При цьому під моделлю ми розуміємо систему елементів, що відтворює окремі сфери, зв'язки, функції предмета дослідження. Розробка моделі особистісно-професійного розвитку майбутнього педагога передбачає з'ясування питання про його зміст, структуру як систему взаємопов'язаних складових. Сучасний етап розвитку суспільства висуває принципово нові вимоги до діяльності майбутніх педагогів, а відповідно, і до змісту роботи закладів вищої освіти, які здійснюють їх підготовку.

Психологічний супровід особистісно-професійного розвитку може бути реалізовано через такі види діяльності викладача психології при вивченні курсу «Психологія»:

- навчальну (навчання способів ефективного спілкування та поведінки в процесі особистісного розвитку);

- здоров'язбережувальну (комплекс заходів, які сприяють нормалізації самопочуття: зняття напруження, втоми; аналіз навантаження, можливостей людини при виконанні конкретної діяльності та ін.);

- формувальну (діяльність, спрямована на формування у суб'єкта професійних компетентностей та особистісних здатностей, педагогічних здібностей, якостей, необхідних для розв'язання конкретних завдань; допомогу в організації мислення особистості майбутнього педагога, заохочення експериментування, розширення можливостей);

- аналітичну (аналіз цілісного особистісно-професійного розвитку, існуючої системи взаємодії, результативності застосовуваних педагогічних технологій і ін.);

- організуючу (організовує спеціальні види діяльності, взаємодії, спрямовані на досягнення мети особистісно-професійного становлення);

- смисло-породжувальну (організовує спеціальні ситуації в міжособистісній взаємодії, в педагогічній взаємодії, у спілкуванні, що сприяють появі у її учасників нового сенсу, цінностей);

- стимулююче-мобілізуючу (використовує різні психологічні засоби, методи, що сприяють активізації майбутнього педагога в ході особистісно-професійного розвитку);

- спрямовуюче-підтримувальну (підтримка особистісних та професійних умінь, допомогу в «розкритті» особистісних здатностей, якостей, здібностей особистості, її ресурсів і вміння застосовувати їх у майбутній педагогічній діяльності);

- об'єднувальну діяльність, що забезпечує встановлення багатопланових зв'язків між суб'єктами освітнього процесу в організації навчальної, розвивальної, виховної та особистісної взаємодії у виконанні конкретних цілей.

Організація психологічного супроводу особистісно-професійного саморозвитку майбутнього педагога дасть можливість конкретизувати цілі, завдання і напрями особистісно-професійного розвитку майбутнього педагога, виявити умови і механізми педагогічного впливу на процес формування необхідних для успішної майбутньої педагогічної діяльності, особистісно-професійних умінь, навичок та якостей, зокрема:

1) розвивати здатність любити оточуючих людей, життя і світ;

2) розвивати здатності володіти внутрішньою і зовнішньою свободою та відповідальністю;

3) розвивати вміння робити вибори на користь добра;

4) розвивати життєстійкість в складних, кризових, екстремальних, конфліктних ситуаціях та в ситуаціях життєвих випробувань;

5) вдосконалювати мислення, педагогічне мислення, пам'ять, сприймання, увагу;

6) навчитися наполегливо, цілеспрямовано, послідовно втілювати задуми у життя керувати своїми емоційними станами, надавати їм конструктивного характеру;

7) розвиток професійної мотивації (потреби реалізувати свій внутрішній потенціал в оволодінні педагогічною діяльністю;

8) потреби реалізувати свої життєві цінності відповідно до цілей педагогічної діяльності;

9) мотивів професійного самоствердження і самореалізації;

10) розвивати здатності до конструктивного та нестандартного педагогічного мислення, діяльності та поведінки;

11) навчитися долати стереотипи у розв'язанні життєвих та психолого-педагогічних завдань;

12) розвиток педагогічної готовності працювати з дітьми різного віку, враховуючи детермінанти, закономірності та механізми вікового розвитку;

13) розвиток педагогічної ідентичності (усвідомлення себе як майбутнього педагога);

14) розвиток перцептивних умінь: вміння розуміти партнерів по взаємодії, вміти проникати у внутрішній світ вихованця;

15) розвиток педагогічної мотивації (потреби реалізувати свій внутрішній потенціал в оволодінні педагогічною діяльністю;

16) потреби реалізувати свої життєві цінності відповідно до цілей педагогічної діяльності;

17) мотивів педагогічного самоствердження і самореалізації;

18) навчитися аналізувати проблемні психолого-педагогічні ситуації;

19) навчитися організації педагогічного спілкування, встановленню психологічного контакту, корекції і управління освітнім процесом, налагодження зворотнього зв'язку;

20) навчитися попереджати, а у разі виникнення продуктивно розв'язувати конфлікти.

Людина, яка обирає цю професію, повинна насамперед усвідомити, що професія педагога потребує великої праці. Студент має позитивно ставитися до вибраного виду діяльності, збагачувати свої теоретичні знання та застосовувати їх на практиці. Вміти відбирати види діяльності, адекватні поставленим завданням і планувати систему спільних творчих справ. Студент, який прагне стати хорошим педагогом, має вміти проводити самоаналіз, а також пізнавати власні можливості, оскільки самоаналіз, своєю чергою, є прагненням до самовдосконалення та самоствердження. Така людина самокритично ставиться до себе та шукає способи для вдосконалення знань і шліфування своїх умінь і навичок, засоби для набуття професіоналізму. Також важливим критерієм становлення майбутнього педагога є психологічні знання, адже кожен учитель -- це, насамперед, психолог, він має вивчати та проникнути у внутрішній світ дітей, вміти визначити тип темпераменту та характер дитини, це дає можливість вчителеві прогнозувати індивідуальний розвиток особистості: її якостей, почуттів, волі та поведінки у школі, колективі та за їх межами, можливих труднощів у засвоєнні знань, встановленні стосунків із ровесниками, а також прогнозувати хід освітнього процесу.

Мета психологічного супроводу може бути досягнена на підставі виконання таких завдань: формування особистісних умінь, стійкої спрямованості на здоровий спосіб життя, повноцінно-здорової, цілісної, не розколотої особистості, моральної самосвідомості, індивідуального стилю діяльності, особистісних здатностей [5, С. 22-27].

У межах психологічного супроводу слід застосувати такі форми роботи: психологічна діагностика; психологічний тренінг; психологічна корекція; індивідуальне консультування.

Ю. Суховершина [9] стверджує, що особистість студента слід розглядати як суб'єкта особистісно-професійного розвитку. Відповідно до цього підходу, авторкою пропонується така послідовність етапів становлення і розвитку суб'єктності позиції студентів:

1 етап (об'єктна, «нульова» стадія суб'єктного розвитку студента) - формування навичок самопізнання, розвиток рефлексивних і емпатійних здібностей, навчання прийомів володіння собою, розвиток здібності до професійної інтерпретації життєвих обставин, позитивного ухвалення полісуб'єктних взаємодій в освітньому середовищі; стимулювання всіх форм самостійності і активності в навчальному процесі, альтернативних способів розв'язання життєвих і професійних проблем.

2 етап (об'єкт-суб'єктна стадія) - оволодіння основами суб'єктної життєтворчості. На цьому етапі створюється інформаційно-суб'єктний фон, актуалізується пізнавальна рефлексія, відбувається оволодіння цінностями і сенсами навчально-професійної діяльності, розвивається уміння створювати індивідуальні проекти життєвого шляху, фрагменти професійної діяльності, посилюється потреба в особистій і професійній самореалізації.

3 етап (суб'єкт-об'єктна стадія) - формування готовності студентів до самостійної постановки і професійного розв'язання теоретико-прикладних завдань, проектної культури, що трансформує ставлення до власної життєдіяльності взагалі і до навчальної праці зокрема.

Особливе значення надається розвитку регулятивних механізмів діяльності, поведінки і спілкування, розширенню індивідуальних способів творчого самовираження в освітньому процесі. Стимулюються пошук самобутнього почерку професійної діяльності, авторство в створенні власних моделей майбутньої діяльності.

4 етап (власне суб'єктна стадія) - практична реалізація індивідуальних програм особистісно-професійного саморозвитку; здійснення необхідної корекції, самоаналіз навчально-професійних і життєвих досягнень, «точок зростання»; актуалізація потреби самоудосконалення; посилення ролі професійно орієнтованих знань, підвищення їхнього статусного значення не тільки в особистісному, але і в суто професійному плані. На цьому етапі активно доформовується і розгортається суб'єктна позиція фахівця як система його поглядів і установок відносно власного життєвого і професійного шляху [9, С.29-31].

Предметом психологічного супроводу становлення майбутнього педагога виступає суб'єкт-суб'єктна взаємодія, спрямована на розв'язування суб'єктом розвитку актуальних проблем професійного, особистісного та соціального становлення. Основний зміст психологічного супроводу розглядає організацію педагогічної взаємодії, яка спрямована на засвоєння супроводжуваними нових моделей поведінки, спілкування, діяльності та становлення майбутнього педагога - фасилітатора.

Узагальнимо отримані результати у вигляді рисунка.

професійний психологічний особистісний професійний педагог

Рис. Організаційно-змістовні особливості психологічного супроводу особистісно-професійного розвитку майбутнього педагога

Основними принципами реалізації психологічного супроводу є:

1) психологічний супровід повинен орієнтуватися на духовно-моральні цінності суспільства та вимоги суспільства, що реформується, до сучасного майбутнього педагога;

2) психологічний супровід охоплює всіх суб'єктів освітнього процесу;

3) психологічний супровід охоплює весь період навчання у закладі вищої освіти;

4) безперервність психологічного супроводу (системність, послідовність, комплексність та гнучкість);

5) здійснювати індивідуальний підхід; відповідальність суб'єкта за прийняття рішення (супроводжуючий показує можливі варіанти вибору та обговорює можливі наслідки вибору);

6) принцип реалістичності сприяє осмисленню ситуації, в якій є людина, сприяє в подоланні моменту глухого кута, створює умови для смислової переробки проблеми і допомагає людині відкрити внутрішні ресурси для того, щоб стати автором свого життя;

7) принцип системності є визначальним на організаційному рівні, в якому задіяні всі форми, всі напрями практичної діяльності в чіткій, логічній та концептуально виправданій послідовності [3, С.72-73].

Психолого-педагогічне керівництво процесом формування педагогічної компетентності майбутніх педагогів відкриває нові можливості для оптимізації освітнього процесу, модернізації технології отримання нових знань і становлення педагогічної творчості майбутнього педагога у сфері навчання та самонавчання. Власне цього необхідно досягнути, створюючи і забезпечуючи умови для повноцінного інтелектуального, соціального та морального розвитку педагога, з високою професійною компетентністю, розвиненими творчими, дослідницькими здібностями, високим рівнем інтелігентності, духовно-морального потенціалу, конкурентоздатності, ерудованості, здібностей до безперервної освіти.

Психологічний супровід професійної діяльності майбутніх педагогів повинен охоплювати, з одного боку, запас професійних знань, умінь і навичок; з іншого - особистісні здатності, переконання, здібності, інтереси, професійну пам'ять, мислення, увагу, високу працездатність, емоційність, моральний та культурний потенціал особистості, що забезпечать успішне виконання професійних функцій, дій та обов'язків.

Пропонуємо використати методичні рекомендації у психологічному супроводі особистісно-професійного розвитку майбутніх педагогів, які підвищать результативність та ефективність освітнього процесу закладу вищої освіти педагогічного спрямування, зокрема

1) створення власної психолого-педагогічної бібліотеки і відеотеки з проблеми особистісного становлення педагогів;

2) ознайомлення з практичним досвідом особистісно- професійного становлення видатних педагогів, читання їхніх біографій, ґрунтовний аналіз їхньої практичної діяльності;

3) зустрічі з видатними педагогами міста, області, країни для ознайомлення з практичним досвідом їх особистісного становлення;

4) ведення майбутніми педагогами студентської газети, де розкриваються проблеми розвитку професійно значущих характеристик особистісної та професійної зрілості майбутніх педагогів;

5) відвідування тренінгів, майстер-класів особистісно-професійного зростання, комунікативності, спілкування, креативності, здорової взаємодії;

6) відвідування психологічних майстерень, гуртків особистісно-професійного становлення;

7) обговорення змісту власних щоденників і програм особистісно-професійного становлення на спеціально відведених практикумах, круглих столах, міні-диспутах;

8) створення плакату-образу «Моє особистісно-професійне становлення», постійне його доповнення;

9) підбір і узгодження з викладачем відповідних психологічних методик для діагностики особистісного розвитку;

10) створення майбутніми педагогами власної програми особистісно-професійного розвитку;

11) систематичне ведення щоденників особистісно-професійного розвитку;

12) систематичне ведення майбутніми педагогами програми власних особистісних змін.

Висновки

Отже, організація психологічного супроводу особистісно-професійного розвитку майбутнього педагога у закладі вищої освіти повинна бути заснована на взаємодії викладача та студента і бути динамічною, оскільки її треба розглядати не тільки як зразок, але і як дієвий механізм, що буде забезпечувати ефективне особистісне та професійне зростання майбутніх педагогів на всіх етапах навчання. Ефективність реалізації психологічного супроводу особистісно-професійного розвитку майбутніх педагогів визначається позитивною динамікою особистісного та професійного розвитку на окремих етапах.

Список використаних джерел

1. Бабак К.В. Суб'єктний вимір професійного розвитку особистості. Освіта регіону - політологія, психологія, комунікації: Український наук. ж-л. К.: Ун-т «Україна», 2010. - С. 102-106.

2. Боришевський М.Й. Психологічні механізми розвитку особистості вимірах. Педагогіка і психологія. - 1996. - №3. - С. 26-33.

3. Демидова Т.П. Психологическое сопровождение профессионально-личностного становления обучающихся в средник профессиональных учебных заведениях: дис. канд. психол. наук: 19.00.07. 2005. - 171 с.

4. Заболоцька С.І. Актуальність програми та методів психолого-педагогічного супроводу особистісного розвитку майбутнього педагога при вивченні курсу педагогічна психологія / Матеріали звітної наукової конференції викладачів кафедри психології та студентів Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / ред. колегія М. Савчин, С. Заболоцька. - Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2015. - Випуск IX. С. 41-45.

5. Заміщак М.І. Психологічні засади психологічного супроводу особистісного розвитку майбутнього педагога. Науковий вісник Херсонського державного університету: збірник наукових праць. Серія Психологічні науки. Випуск 5. - 2017. - Том 2. - С. 22-27.

6. Іванцев Л.І. Становлення майбутнього вчителя як суб'єкта життєтворчості: монографія. Івано-Франківськ : Тіповіт, 2007. - 208 с.

7. Савчин М.В. Теоретико-методологічні засади створення та реалізації програми особистісно-професійного розвитку майбутнього педагога. Особистісно-професійний розвиток майбутнього педагога: монографія / за ред. проф. М.В. Савчина. - Дрогобич: Видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка, 2014. - С. 9-18.

8. Савчин М.В. Здатності особистості: монографія. К.: ВЦ «Академія», 2016. - 288 с. - (Серія «Монограф»).

9. Суховершина Ю.В. Психологическое сопровождение личностно-профессионального развития студента службой практической психологии вуза: дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07. Курск, 2006. - 155 с. - С. 29-31.

Размещено на Allbest.Ru