Професійна мотивація та ціннісне ставлення майбутніх педагогів до професії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Професійна мотивація та ціннісне ставлення майбутніх педагогів до професії

Житнухіна Катерина Павлівна, кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри, Юрченко Оксана Володимирівна кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри педагогіки та освітнього менеджменту, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Досліджено професійну мотивацію та ціннісне ставлення майбутніх педагогів до професії в закладі вищої освіти. Означено актуальність цієї проблеми на сучасному етапі розвитку вищої освіти, що характеризується посиленням уваги до особистості педагога, орієнтованого на базові цінності своєї професійної діяльності та готового до професійної діяльності, що передбачає можливість саморозвитку як для учнів, так і для самого вчителя. Встановлено, що проблема вивчення професійної мотивації та ціннісного ставлення особистості має комплексний характер, є предметом вивчення різних наук і важливою галуззю досліджень.

Визначено педагогічну мотивацію та ціннісну складову частину процесу становлення майбутнього педагога в умовах закладу вищої освіти, що пов'язана з розвитком світоглядної позиції людини, її особистісними пріоритетами, що відображає визнання майбутнім фахівцем вибору своєї професії як цінності, життєвої потреби, прийняття образів творчих спеціалістів як орієнтирів у житті та професії. З'ясовано, що професійна мотивація та ціннісне ставлення до професійної діяльності розглядається як стійке внутрішнє переконання особистості, яке спирається на професійну і моральну самосвідомість, значимість яких спонукає проявляти активність в оволодінні професійними знаннями, вміннями і навичками.

Проаналізовані сучасні дослідження із вивчення професійної мотивації та структурних компонентів ціннісного ставлення до професійної діяльності. Виокремлено структурні компоненти ціннісного ставлення до професійної діяльності майбутніх педагогів, таких як: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, рефлексивно -регулятивний, тв орчий.

З'ясовано, що мотивація є внутрішньою рушійною силою професійного самовизначення студента, його саморозвитку і самореалізації в професійно- педагогічній сфері. Випускник педагогічного закладу вищої освіти повинен мати стійку професійну мотивацію, яка забезпечує здатність до професійно орієнтованого саморозвитку і спрямованість на педагогічну діяльність. Охарактеризовані сучасні наукові погляди на проблему мотивації студентів щодо успішного здобуття майбутньої професії педагогічного спрямування. Визначені мотиваційні впливи, від яких залежать рівні сформованості в майбутніх фахівців готовності до практичної діяльності.

Ключові слова: мотивація, професійна мотивація, ціннісне ставлення, майбутні педагоги.

Abstract

The pedagogical motivation and the value component of the process of formation of a young specialist in a higher education institution, which is associated with the development of a person's worldview, his or her personal priorities, reflects the recognition by the future specialist of the choice of his or her profession as a value, a vital need, and the acceptance of images of creative specialists as guidelines in life and profession. It is found that professional motivation and value attitude to professional activity are considered as a stable internal conviction of the individual, based on professional and moral self-awareness, the importance of which encourages to be active in mastering professional knowledge, skills and abilities.

Keywords: motivation, professional motivation, value attitude, future teachers.

Постановка проблеми формування професійної мотивації та ціннісного ставлення майбутніх педагогів до професії є актуальною в сучасній психолого-педагогічній науці, адже вона відображає спрямованість професійних інтересів майбутнього фахівця, наявність життєвих цілей, усвідомленість вибору й оцінок, задоволеність життям і здатність брати за нього відповідальність, впливаючи на його хід. У зв'язку з цим робота сучасного ЗВО з підготовки майбутнього фахівця повинна бути спрямована не тільки на засвоєння знань, умінь, навичок, а і на формування певного ставлення до майбутньої професійної педагогічної діяльності. Особливо цінним це є для ЗВО педагогічного профілів, де основною метою професійної підготовки студента є формування його професійної мотивації та ціннісного ставлення майбутніх педагогів до професії.

У педагогічній професійній діяльності мотивація є стрижневим, системоутворювальним компонентом, визначальним конструктом у виборі професії, ступені реалізації в ній, можливості прояву й вдосконалення педагогічної майстерності. Професійна мотивація є важливою складовою фахової підготовки майбутнього фахівця в галузі освіти. Інтерес до професії педагога та її опанування є одними з найважливіших чинників успішного навчання студентів педагогічних закладів вищої освіти, їхнього професійного самовдосконалення та саморозвитку. Формування професійної позиції майбутнього педагога передбачає побудову фахової підготовки у закладі вищої освіти за специфічними параметрами: професійна мотивація та ціннісне ставлення до майбутньої професії.

Актуальність проблеми формування професійної мотивації та ціннісного ставлення майбутніх педагогів до професії підтверджена чинними державними документами, а саме: Національною стратегією розвитку освіти в Україні на період до 2021 року (2013 р.), Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (2017 р.), Законом України «Про освіту» (2017 р.). Концепція «Нова українська школа», метою є «забезпечення проведення докорінної та системної реформи загальної середньої освіти» у декількох напрямах, серед яких «підвищення мотивації вчителя, надання академічної свободи та стимулювання до професійного зростання», засвідчує важливість означеної проблеми. За вказаними чинними документами, результатом педагогічної діяльності має бути чітке усвідомлення майбутнього педагога сутності своєї професії як діяльності, спрямованої на цілісний розвиток особистості кожної дитини.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Філософські засади процесу формування професійної мотивації та ціннісного ставлення майбутніх педагогів до професії розробляли В.В. Партола, Н.М. Смолянюк, Т.М. Собченко та ін. Проблема сутності професійної мотивації та ціннісного ставлення відображена у вітчизняній (Т.М. Пилипишко, М. Ярославцева, І.С. Войтович) науково-педагогічній літературі.

Теоретичний аспект формування професійної мотивації та ціннісного ставлення майбутніх педагогів до професії відомі українські педагоги: Н.М. Бібік, М. Нечипоренко, В.О. Климчук, В.В. Горбунова, Л.А. Мартинець які значну увагу приділяли мотивації та ціннісного ставлення майбутнього педагога до своєї професії.

Нині проблема формування професійної мотивації та ціннісного ставлення майбутніх педагогів до професії стала предметом цілої низки психолого-педагогічних досліджень і наукових праць українських учених (В.В. Партола, Н.М. Смолянюк, І.В. Заєць, О.Л. Музика, О.М. Коберник та ін.).

Мета статті. Обгрунтувати процес удосконалення формування професійної мотивації та ціннісного ставлення майбутніх педагогів до професії.

Виклад основного матеріалу

Підвищена увага дослідників до проблеми формування професійної мотивації майбутніх фахівців педагогічного профілю цілком зрозуміла, адже саме мотиваційний компонент навчання сприяє ефективній підготовці фахівця, здатного глибоко і критично мислити, моделювати навчально-виховний процес, самостійно генерувати і втілювати в практику школи нові ідеї та технології навчання і виховання. Учені (Н. М. Бібік, М. Нечипоренко та ін.) підкреслюють, що на успіх у навчанні впливають такі чинники: 1) мотиви (причини, що спонукають до навчання), 2) установка (психологічне налаштування, готовність до діяльності), 3) пізнавальні потреби й інтереси, 4) цілеспрямованість та інші вольові якості студента.

Безперечно, великий вплив на якість професійної підготовки майбутнього педагога здійснює мотивація. На думку Н. М. Бібік, мотивація студентів є сукупністю їхніх стійких мотивів і спонукань, що визначають зміст і спрямованість динамічного, неперервного й гуманістично спрямованого процесу зростання внутрішньої потреби в особистісному перетворенні, здатність до актуалізації внутрішнього потенціалу й усвідомленого вибору індивідуальної професійно особистісної стратегії й освітнього шляху впродовж життя, результатом чого є високий рівень сформованості професійної компетентності майбутнього фахівця [9, с. 72].

Важливою складовою навчально-виховного процесу у закладі вищої освіти є перехід студента від навчальної діяльності до засвоєної ним професійно-педагогічної діяльності, що пов'язано з трансформацією навчальної мотивації у професійну. Цей процес, як зауважують В.О. Климчук, В.В. Горбунова, тісно пов'язаний із мотивацією студентів. Завдяки мотивації студент може краще організувати навчальну діяльність і спланувати свою роботу з оволодіння майбутньою професією, розкрити зміст спільної діяльності з викладачем та основні вимоги до виконання навчальних завдань [4, с. 80-81].

Механізм мотивації представляє систему взаємопов'язаних та взаємодіючих факторів, засобів, відносин та зв'язків. Для забезпечення ефективності навчання необхідно, щоб особливості організації та постановки навчального процесу на різних етапах освіти відповідали мотиваціям студентів. Крім того, необхідним є постійне підвищення мотиваційної діяльності студентів, тому що саме з нею пов'язана якість освіти у закладі вищої освіти.

Уперше термін «мотивація» вжив А. Шопенгауер у статті «Чотири принципи достатньої причини». Під мотивацією він пояснював процес, який стимулює і підтримує поведінкову активність на певному рівні. Представники різних галузей науки (психологи, педагоги, соціологи, біологи й ін.) протягом досить тривалого періоду займаються проблемою мотивації, однак дотепер вона залишається однією з найскладніших. Інтерес до вивчення мотивації обумовлений тим, що вона, будучи одним з основних компонентів будь-якої діяльності, багато в чому визначає її ефективність [1, с. 211].

Специфічна особливість мотивації професійної діяльності студента - майбутнього педагога пов'язана з самостійністю і усвідомленістю вибору професії, зокрема, і з усвідомленням цієї професійної мотивації. Основними показниками позитивної професійної мотивації майбутніх є наступні: виражений інтерес до професії педагога, переважання внутрішніх мотивів у структурі мотивів педагогічної діяльності, прагнення стати висококваліфікованим фахівцем в галузі освіти, відповідально виконувати свої професійні обов'язки та функції, високий рівень мотивації досягнення успіху, спрямованість на професійний саморозвиток і самовдосконалення [6, с. 42].

Термін «мотивація» використовується в сучасній науці у двоякому розумінні: як визначення системи факторів, що детермінують поведінку (сюди увійшли потреби, мотиви, цілі, наміри, прагнення і багато іншого), і як характеристика процесу чи функції, що стимулює й підтримує поведінкову активність на певному рівні.

У структурі підготовки майбутнього педагога мотиваційний компонент є дуже важливим, адже він передбачає глибокий стабільний інтерес до педагогічної діяльності, любов до дітей, прагнення до впровадження цінностей в середовище підростаючого покоління, адже мотивація - це спонукання, що викликає активність організму й визначає її спрямованість. Виокремлюючи важливість даного компонента, І. Войтович зазначає, що мотиваційний компонент у структурі підготовки студентів до продуктивної роботи представлений стійкою зацікавленістю майбутньою професією та розвитком мотиваційної сфери, що формує установку на фахову діяльність. Він виражає усвідомленість майбутнім фахівцем значущості формування професійної майстерності для подальшої фахової діяльності та виявляється в осмисленні результатів емпіричного досвіду, що передбачає спроможність до поглиблення фахових знань, виокремлення необхідних аспектів професійного становлення [2, с. 48].

Варто зауважити, що недостатня мотивація є перешкодою, яка заважає педагогу реалізувати свій потенціал на практиці. Відповідне мотивування напряму впливає на ефективність діяльності педагога. Відсутність мотивації виражається у відсутності самовпевненості, бажання працювати через втрату престижу педагогічної діяльності. Безумовно, досягнення освітньої мети напряму пов'язане з особистісним потенціалом педагога, його загальною та професійною культурою, без якої неможливе розв'язання конкретних завдань навчання та виховання, відповідно до нових освітніх вимог.

Узагальнюючи зазначене вище, наголосимо, що мотиваційний компонент творчої спрямованості майбутніх педагогів допомагає виробленню установки на особистісно-ціннісне значення їх у професійній діяльності; сприяє усвідомленню студентом і фахівцем суспільної значущості та потреби в оволодінні професією педагога й вимагає наявності професійно-ціннісних інтересів і настанов на подальшу педагогічну діяльність. Цей компонент сприяє спрямуванню студентів на потребу в самовдосконаленні й високій кваліфікації; спонукає студента на формування професійної позиції та стилю педагогічної діяльності; допомагає усвідомленню педагогічних цінностей, забезпечує прийняття й осмислення педагогічних технологій та інноваційних компонентів у професійної діяльності.

З цієї позиції доречно виокремити ціннісне ставлення майбутніх педагогів до професії. У наукових дослідженнях ціннісне ставлення трактується як психічне утворення, що формується у процесі навчально- пізнавальної, практико-орієнтованої діяльності та інтегрує результати пізнання, прийняття людиною специфіки обраної професійної діяльності як засобу самоактуалізації та саморозвитку, емоційно-особистісну оцінку її соціальної значущості, а також форми поведінкових реакцій у ситуації вирішення професійно-значущих завдань [12, с. 229].

Під ціннісним ставленням розуміють важливий елемент внутрішньої структури особистості фахівця, який завдяки рефлексії переходить в актуальний стан відтворення набутих знань, умінь і навичок у професійній діяльності. На думку О. Музика, ціннісне ставлення - внутрішня позиція особистості, що відображає взаємозв'язок особистісних і суспільних значень [7, с. 11].

У контексті нашого дослідження особливе зацікавлення викликає сутність ціннісного ставлення до професійної діяльності майбутніх педагогів. Як зауважує Т. Пилипишко, категорію «ціннісне ставлення» до професійної діяльності можна розглядати як внутрішню позицію людини, яка є основою регуляції її загальної спрямованості. Так, у процесі своєї життєдіяльності особистість може відчувати різні ставлення, в яких відображається широка палітра її відчуттів. Проте провідне місце серед них посідають ті ставлення, які мають сталий характер і виконують роль орієнтаційних функцій управління поведінкою особи, значною мірою зумовлюючи розвиток її потреб, інтересів та ідеалів. Такі сталі ціннісні ставлення відбиваються в характер них якостях і властивостях людини, виявляючись у її емоційному стані, словах, учинках і стосунках з іншими людьми [11, с. 78].

В. Партола визначає поняття «ціннісне ставлення до педагогічної професії» як інтегральну якість педагога, що відображає його внутрішню позицію, яка служить орієнтиром його соціальної та професійної активності та доповнює поняття «формування ціннісного ставлення до педагогічної професії» як процес прилучення майбутнього педагога до сукупності особливо цінних, соціально значущих, змістотворних зв'язків педагогічної дійсності, які визначають професійні погляди, позиції, переконання, ціннісні орієнтації відповідно до замовлення суспільства [10, с. 165].

Як вказує В. Партола, емоційний компонент пов'язаний з емоційним переживанням образу майбутньої професійної діяльності, внаслідок чого виникають відповідні внутрішні вимоги до себе; забезпечується самоконтроль, самокорекція відповідно до загальноприйнятих морально-етичних норм, професійної етики, ідеалів професійної діяльності, тобто реалізовується з активізацією виховної та регулювальної функції. Цей компонент визначає динамічність ціннісного ставлення майбутніх педагогів до професійної діяльності крізь призму задоволення - незадоволення, напруга - розслаблення, значущість - несуттєвість підтримує установку на його певний рівень [10, с. 167].

Важливо зауважити, що специфіка ціннісного ставлення до педагогічної діяльності визначається не суб'єкт-об'єктними, а міжсуб'єктними зв'язками, в яких воно реалізується. Необхідність гуманних відносин між вчителем і учнями, в основі яких лежить повага до особистості школяра, виступають одним із найважливіших показників ціннісного ставлення вчителя до професійної діяльності.

О. Коберник вважає, що процес формування у майбутніх педагогів ціннісного ставлення до професійної діяльності є цілеспрямованим, систематичним, послідовним, діалектичним рухом здобувача вищої освіти до добровільно прийнятої ним мети, а результатом цього руху є набуття майбутнім фахівцем системи професійних цінностей та ідеалів, розширення його духовних потреб та інтересів, соціально-цінних мотивів, збагачення емоційної сфери, моральних та естетичних почуттів, опанування прикладних професійних умінь, навичок, звичок, досвіду, саморефлексії. Провідними шляхами удосконалення процесу формування ціннісного ставлення студентів закладів вищої педагогічної освіти до майбутньої професійної діяльності: мотивація в студентів ціннісного ставлення до майбутньої професійно-педагогічної діяльності; долучення студентів до професійно-ціннісної діяльності у системі аудиторної та позааудиторної роботи; розвиток діалогічно-комунікативної взаємодії у професійно-ціннісному середовищі [10, с. 167].

У науково-педагогічній літературі представлено класифікації професійних цінностей з урахуванням їхньої діалектичної природи та особливостей педагогічної діяльності. Для нашого дослідження найбільш значущими є ті групи професійних цінностей, які виділила М. Ярославцева, а саме: цінності - мета, цінності-засоби, цінності-стосунки, цінності-знання й цінності-якості [12, с. 230].

Спираючись на них, ми виділяємо цінності-мету, які детермінують характер педагогічної діяльності, її засоби й ставлення загалом. Гуманітарно- культурні цінності конкретизуються в ідеалах і меті педагогічної діяльності, життєвих і професійних настановах педагога, утворюють мотиваційно- ціннісну, орієнтовану основу його професійної культури. Ми поділяємо думку О. Коберник, В. Партола, Т. Пилипишко та інших [5; 10; 11], які вважають, що найвищу ступінь у ієрархії педагогічних цінностей займають цінності-якості, що разом з цінностями-ставленнями й цінностями-знаннями утворюють групу цінностей-засобів.

Ціннісне ставлення майбутнього педагога до професійної діяльності постає в якості його орієнтиру у всіх сферах діяльності, а професійна діяльність є особливою формою активності, в якій педагог реалізовує свій творчий потенціал і проявляє активність. В свою чергу, ціннісне ставлення майбутнього педагога до професійної діяльності є значущим компонентом індивідуальної системи ціннісних орієнтацій професійно значущої особистості. Формування ціннісного ставлення особистості майбутніх педагогів ґрунтується на таких мотивах:

- ставлення до педагогічної діяльності загалом зокрема як до цінностей;

- прагнення зайняти в професійній діяльності та інших сферах життєдіяльності позицію компетентного фахівця;

- інтерес і бажання застосовувати свої знання, досвід у професійно-педагогічній діяльності творчого характеру;