Вдосконалення підходів до організації навчально-виховного процесу в закладах загальної середньої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, м. Харків

Вдосконалення підходів до організації навчально-виховного процесу в закладах загальної середньої освіти

Чернова Ганна Вікторівна

кандидат педагогічних наук, доцент

доцент закладу вищої освіти

кафедри вищої математики та інформатики

Анотація

педагог навчальний середній освіта

Реформування української загальної середньої освіти, яке розпочалось в кінці 2010-х років, відповідало новітній розробленій концепції "Нова українська школа". Цей процес значно уповільнився внаслідок розповсюдження пандемії COVID-19, який в свою чергу викликав перехід на дистанційну систему навчання загальноосвітніх навчальних закладів, а також відповідні зміни в системі викладання матеріалу, оцінювання навчальних досягнень учнів. Проблематичним стала необхідність покращення навичок роботи педагогів та дітей з використанням інформаційних технологій. Повномасштабне вторгнення агресора на територію України, активні бойові дії спричинили різкі зміни всієї системи загальної середньої освіти. У статті висвітлено основні проблеми, з якими зіштовхнулися учасники навчального процесу (руйнування освітньої інфраструктури, окупація територій та нав'язування програм країни-агресора, недостатнє фінансування, психологічна втома дітей від війни, недостатнє технічне забезпечення, нерівність доступу до освітніх послуг в різних частинах країни тощо). Окреслено перспективні завдання, що потребують вирішення для повноцінної роботи системи загальної середньої освіти (організація роботи за навчальними програмами; вдосконалення системи в сфері безпеки життя та здоров'я учасників навчально-виховного процесу; вдосконалення інформаційної сфери навчально-виховного процесу; зміни у деяких формах організаційного процесу в сфері загальної середньої освіти; покращення психологічної роботи з дітьми в умовах широкомасштабної війни; вдосконалення фінансового та матеріального забезпечення сфери загальної середньої освіти). Представлено рекомендації щодо оптимізації освітнього процесу в закладах середньої освіти (удосконалення організації дистанційної освіти та електронного документообігу, цифровізація освіти, активізація роботи шкільних психологів тощо).

Ключові слова: система середньої освіти, освіта в умовах воєнного стану, проблеми освіти, цифровізація.

Chernova Ganna Viktorivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of a higher education institution at the Department of Higher Mathematics and Informatics, V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv

Improving approaches to the organization of the educational process in secondary education institutions

Abstract

The reform of Ukrainian general secondary education, which began in the late 2010s, corresponded to the newly developed concept of the "New Ukrainian School". This process slowed down significantly due to the spread of the COVID-19 pandemic, which in its turn caused a transition to the distance learning system of general education institutions, as well as corresponding changes in the system of teaching material and evaluating the educational achievements of students. The need to improve the skills of robot teachers and children using information technologies has become problematic. The full-scale invasion of the aggressor on the territory of Ukraine and active hostilities led to drastic changes in the entire system of general secondary education. The article highlights the main problems faced by the participants of the educational process (destruction of educational infrastructure, occupation of territories and imposition of programs of the aggressor country, insufficient funding, psychological fatigue of children from the war, insufficient technical support, unequal access to educational services in different parts of the country etc). Prospective tasks that need to be solved for the full-fledged operation of the system of general secondary education are outlined (organization of work according to educational programs; improvement of the system in the sphere of life and health safety of participants in the educational process; improvement of the information sphere of the educational process; changes in some forms of organizational process in the field of general secondary education; improvement of psychological work with children in conditions of large-scale war; improvement of financial and material support of the field of general secondary education). Recommendations for optimizing the educational process in secondary education institutions are presented (improvement of the organization of distance education and electronic document management, digitization of education, activation of the work of school psychologists, etc.).

Keywords: secondary education system, education under martial law, education problems, digitalization.

Постановка проблеми

Головною метою реформування української системи загальної середньої освіти, розпочатої наприкінці 2010-х років ХХІ століття, мало бути її вдосконалення з метою подолання ряду проблем та недоліків. Перелік першочергових заходів було викладено в Концепції "Нова українська школа", введеної в дію в системі загальної середньої освіти в 2018/2019 навчальному році, а також затверджено Кабінетом Міністрів України в «Плані заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” [1].

У 2019 році поширення пандемії COVID-19 частково призупинило та загальмувало реформування. Навчання здобувачів загальної середньої освіти за умов пандемії відбувалося дистанційно з використанням Інтернету, а також з урахуванням змін у подачі навчального матеріалу, системи контролю та оцінювання учнів.

У зв'язку з повномасштабною військовою агресією Росії ситуація погіршилася ще більше. Результатом війни стала низка критичних, навіть трагічних процесів у системі загальної середньої освіти в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблеми, які постали перед українськими закладами загальної середньої освіти з початком бойових дій, як правило висвітлені на електронних ресурсах Міністерства освіти і науки України. Також науковцями було висвітлено проблеми дистанційної освіти під час війни (Р. Шерман, Є. Пуховський, Ю. Камбалова, І. Кдирова, С. Шкарлет та інші).

Мета статті

Розглянути й з'ясувати проблеми, які постали перед системою загальної середньої освіти в зв'язку з військовою агресією на території України та намітити шляхи подолання зазначених проблем.

Виклад основного матеріалу

Активні бойові дії, ракетні та бомбові удари змусили десятки тисяч учасників освітнього процесу залишити свої місця проживання й навчання, відбулось нечуване за масштабом переміщення учасників освітнього процесу як у межах України, так і за кордон. У результаті повномасштабної війни проти України близько 800 тисяч здобувачів загальної середньої освіти змінили форму здобуття освіти з денної на дистанційну, а саме за даними Міністерства освіти і науки України з 17669 учнів у 2021/2022 навчальному році до 772909 у 2022/2023 році, тобто кількість дітей, що навчаються за дистанційною формою, збільшилась майже в 44 рази.

Так само в рази збільшилась і кількість здобувачів загальної середньої освіти, які перейшли на сімейну або домашню систему навчання. Якщо визначити кількість таких учнів, то згідно з офіційними даними кількість дітей, що навчається за домашньою формою збільшилась з 4695 осіб у 2021/2022 навчальному році до 64409 осіб у 2022/2023 навчальному році, тобто майже в 14 разів. Найбільше ці зміни стосуються сходу та півдня України, звідки близько 40 % та 30 % здобувачів загальної середньої освіти відповідно були вимушені виїхати за кордон чи в інші регіони України.

Зазначена тенденція відбувається в першу чергу з огляду на постійну загрозу безпеці учасників освітнього процесу, оскільки окупаційні війська часто завдають ракетно-бомбові удари саме по закладах освіти. Відповідно до ситуації, що склалася, в першому півріччі 2022/23 н. р. фактично не вдалося відновити очне навчання у повному обсязі.

Лише 15 % закладів освіти працювали очно, в першу чергу, у сільській місцевості західних областей України, які не зазнали впливу бойових дій, але в ряді великих міст того ж регіону, по яким зафіксовано кілька ракетних ударів протягом війни, частина шкіл працювала за змішаною формою навчання [2].

Приблизно 51 % загальноосвітніх середніх закладів працюють за змішаною системою, поєднуючи очне та дистанційне навчання, така форма навчання характерна передусім для загальноосвітніх середніх навчальних закладів, що розташовані в центрі та півночі України, де так само за два роки війни виявилось дуже низькою ймовірність ракетних ударів по закладах освіти, а отже учасники навчально-виховного процесу перебувають у відносній безпеці.

Майже 34 % загальноосвітніх навчальних закладів в Україні працюють дистанційно, в першу чергу це стосується шкіл на сході та півдні України, де ведуться активні бойові дії та існує постійний високий рівень загрози життю та здоров'ю учасників навчально-виховного процесу. Так, наприклад, лише в Харкові з 183 загальноосвітніх середніх шкіл, які діяли на початку агресії повністю або частково зруйновані 119 закладів освіти, тобто 65 %, причому третина закладів освіти була пошкоджена неодноразово. В разі денної форми навчання кількість загиблих дітей могла б рахуватися на десятки тисяч тільки серед маленьких харків'ян [3].

Таким чином, можна стверджувати, що якщо на сході країни переважає дистанційне навчання, у центрі та на півночі - змішане, на заході України збереглося змішане навчання у містах та очне у селах. Якщо взяти до уваги вимоги чинного законодавства України про необхідність забезпечення рівного доступу до навчання всіх учасників навчально-виховного процесу, така ситуація стала додатковим й суворим викликом для системи загальної середньої освіти в Україні.

Відповідно до цього природним результатом такої ситуації стало ускладнення забезпечення доступу до освіти учасникам освітнього процесу, що в свою чергу призвело до втрати безперервності навчання на всіх його рівнях. Після онлайн-анкетування, яке було проведено вчителями, з'ясовано, що близько 30 % здобувачів загальної середньої освіти не мають постійного доступу до освітнього процесу в умовах війни. Якщо визначати в розрізі регіонів, то найбільше учнів займається дистанційно на півдні та сході країни, в середньому в межах 40 %. Особливо ці відмінності проявляються серед учнів з-поміж соціально вразливих категорій, тобто суттєво менший відсоток доступу до навчання мають учні з малозабезпечених, багатодітних сімей та з-поміж ВПО.

Значну роль у наявності доступу до освіти в сьогоднішніх умовах має забезпечення учасників навчально-виховного процесу комп'ютерною технікою або іншими електронними гаджетами та можливість користуватися мережею Інтернет. Також за результатами онлайн-опитування вчителів у різних регіонах виявлена дещо дивна тенденція. Оскільки більшість учителів шкіл, розташованих на сході та півдні України, тобто найбільш постраждалих внаслідок бойових дій регіонах, мають повну технічну забезпеченість для ведення онлайн-навчання, то вчителі західних регіонів вказали на забезпеченість комп'ютерною технікою та доступом до Інтернету лише у 65 % від всієї кількості вчителів регіону.

Тенденція, що характеризує невміння системи освіти в Західній Україні пристосуватися до нової критичної ситуації. Так, за результатами опитування батьків, на те, що їхні діти постійно вчилися, вказує 32 % батьків учнів початкової школи на заході країни, тоді як на сході, де безпосередньо ведуться бойові дії, - 50 %. З опитування батьків очевидно, що незважаючи на відсутність ракетно-бомбових масованих ударів по закладах освіти заходу країни, безперервність навчання там впала приблизно на третину фактично без безпосереднього впливу бойових дій. Основними причинами, що перешкоджають безперервному навчально-виховному процесу в більшості шкіл поза межами зони бойових дій є повітряні тривоги, відключення електроенергії, відсутність або слабкий рівень сталого зв'язку інтернет-мережі [4, с. 101].

Таким чином, можна констатувати, що перервність в навчанні, тобто пропуски занять з об'єктивних причин, мають значне місце в навчально-виховному процесі українських шкіл протягом війни. Втрати компенсуються наданням здобувачам загальної середньої освіти навчальних матеріалів онлайн та завдань для самостійного опрацювання, також в деяких випадках проводяться інші форми навчання, а саме групові та індивідуальні консультації, додаткові навчальні заняття та ін. Не зважаючи на це, очевидним є зменшення кількості учнів, які володіють уміннями, необхідними для самостійного навчання. Серед них можна назвати, перш за все, вміння планувати час, організовувати свою роботу, самостійно виконувати завдання, здійснювати самооцінювання, але необхідно зазначити, що вказані навички були складними для опанування навіть за очною формою навчання без впливу бойових дій. Результат відсутності необхідних навичок самостійного навчання безперечно полягає в тому, що надолуження навчальних втрат шляхом самостійного опрацювання навчального матеріалу самими учнями в більшості випадків може бути малоефективним. Практичне вирішення цієї проблеми полягає в докорінній зміні системи оцінювання та контролю відповідно до умов онлайн-навчання.

Поряд з педагогічними проблемами системи загальної середньої освіти станом на сьогодні проблемою стали труднощі матеріального характеру, які значно ускладнились в умовах ведення активних бойових дій та ракетно- бомбових ударів агресора по мирному населенню.

Поряд з цим, не зважаючи на обстріли на територіях, прилеглих до районів активних бойових дій, на сході та півдні країни постійно триває робота з відбудови та ремонту пошкоджених навчальних закладів. Так, наприклад, в місті Харкові з 119 зруйнованих та пошкоджених закладів загальної середньої освіти відбудовано від наслідків обстрілів 73 заклади, в тому числі 33 заклади протягом 2022 року та 40 закладів у 2023 році [5].

Ще однією проблемою стала відсутність роботи системи освіти на територіях, що потрапили під окупацію або перебувають у зоні активних військових дій. На цих територіях відбувається насильницька заміна освітніх процесів на пропагандистські по наповненню та по своїй суті, а саме введення вороже орієнтованих до України російських навчальних програм, переведення дітей на російську мову навчання. Ця проблема станом на сьогодні, на жаль, шляхів вирішення майже не має.

Також дуже важливою проблемою стало значне зменшення реального обсягу фінансування (з урахуванням інфляції) системи освіти на рівнях державного та місцевих бюджетів, що викликане критичним навантаженням на економіку України у зв'язку з веденням бойових дій [4, с. 154].

Попри об'єктивні важкі обставини, не зважаючи на проблеми, викликані повномасштабною війною, в українських закладах загальної середньої освіти освітній процес здійснюється за Державними стандартами, затвердженими Урядом. З метою покращення рівня освіти до навчальних програм для учнів п'ятих-дев'ятих класів було внесено зміни відповідно до концептуальних засад Нової української школи. Оновлені навчальні програми затверджено наказом МОН від 07 червня 2017 року № 2804. Навчальні програми для старшої школи (10-11 класи) розроблялись відповідно до Концепції НУШ і були затверджені наказом МОН від 23.10.2017 № 1407 [6].

Згідно з чинним законодавством до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженому у 2020 році, авторські колективи розробляють модельні навчальні програми, в яких визначено очікувані результати, що відповідають вимогам, визначеним Державним стандартом. Разом з цим рекомендовано ряд заходів з удосконалення й пристосування змісту та видів навчальної діяльності. На основі обраної модельної навчальної програми, рекомендованої Міністерством, безпосередньо закладом освіти розробляється навчальна програма предмета або інтегрованого курсу [3].

Відповідно до методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України вчителі, розробляючи навчальну програму, можуть вносити зміни у пропонований модельною навчальною програмою зміст навчального предмета або інтегрованого курсу. Ці зміни вносяться відповідно до рівня підготовленості класу, реального робочого навчального плану освітнього закладу, деяких регіональних особливостей, а також необхідності своєчасного реагування на конкретні умови, в яких відбувається навчально-виховний процес.

Згідно з чинною нормативною базою вчителі мають право в межах навчальної програми виконувати наступні організаційні та навчальні зміни (в межах не більше 20 % загального обсягу):

* доповнювати навчальний та освітній зміст програми, включаючи компонент місцевого, регіонального характеру;

* поглиблювати або ущільнювати зміст таких окремих елементів навчальної програми, як розділи, теми, модулі тощо, враховуючи безпосередньо потреби учнів, запити батьків, а також матеріально-технічне забезпечення закладу освіти та громади;

* вилучати окремі питання з навчальної програми для покращення рівня опанування інших навчальних тем.

Поряд з цим, для досягнення кращих результатів навчання вчитель може змінювати послідовність вивчення навчальних тем, не втрачаючи при цьому причино-наслідковий зв'язок та не порушуючи логічної послідовності у викладенні матеріалу, що вивчається. Поряд з цим під час розроблення навчальної програми педагоги мають право визначати види навчальної діяльності, які будуть використовуватися в освітньому процесі для досягнення результатів навчання, визначених Державним стандартом.

Отже, можна стверджувати, що не зважаючи на наслідки воєнного часу система загальної середньої освіти продовжує перехід до нормативів концепції Нової української школи.

Цей процес ведеться паралельно з подоланням складностей та проблем, викликаних бойовими діями. Так, одночасно ведеться активна робота з забезпечення права на освіту дітей, які були вимушені змінити місце проживання та навчаються за кордоном за дистанційною формою, продовжуючи здобувати саме українську загальну середню освіту.

Відпрацьовано та введено в дію відповідний структурно-нормативний механізм для здобувачів загальної середньої освіти, що після виїзду з країни навчаються в закордонних освітніх закладах. Відповідно до визначених норм учні, які вимушено змінили місце проживання, в теперішній час перебувають за межами України та навчаються у закладах освіти країн Європи, після повернення в Україну будуть зараховані до закладів загальної середньої освіти в України та переведені на наступний рік навчання.

Зарахування до закладу освіти буде здійснюватися на підставі заяви одного з батьків дитини, а переведення на наступний рік навчання - на підставі результатів річного оцінювання здобувачів освіти згідно з рішенням педагогічної ради закладу освіти, в якому навчалася дитина за кордоном.

Також розроблено та введено в дію механізм отримання українського документа про освіту (свідоцтва про здобуття певного рівня загальної середньої освіти) дитині, що навчалася за кордоном. Процедура визнання іноземних документів про освіту має на меті передусім забезпечення права громадян, які здобули освіту в інших державах, на продовження освіти в Україні. Зазначений механізм щодо визнання іноземних документів про освіту приводить в дію державне підприємство «Інформаційно-іміджевий центр» Міністерства освіти і науки України [7].

Необхідно зазначити, що поряд з певними успіхами залишається багато складних та не розв'язаних питань, що виникли в системі загальної середньої освіти в умовах воєнного часу та активних бойових дій.

В цілому система освіти, яка працює в умовах ведення широкомасштабних бойових дій, для свого повноцінного існування потребує чітких, доцільних, швидких та, головне, вчасних рішень, а також розробки необхідних роз'яснень, нових нормативно-правових і законодавчих актів у сфері освіти та внесення змін в чинні правові норми. Не менш важливою є також вчасна, відкрита та предметна комунікація між учасниками навчально-виховного процесу, виділення в ході цієї комунікації нагальних проблем та надання пропозицій для їх розв'язання. Всі визначені проблеми сфери освіти в умовах воєнного стану потребують скорішого пошуку шляхів вирішення та розробку необхідних для цього алгоритмів.

Найбільш чітко виділені в умовах сьогодення конкретні перспективні завдання, що потребують вирішення для повноцінної роботи системи загальної середньої освіти, можна структурувати за наступними напрямами:

* організація роботи за навчальними програмами;

* вдосконалення системи в сфері безпеки життя та здоров'я учасників навчально-виховного процесу;

* вдосконалення інформаційної сфери навчально-виховного процесу;

* зміни в деяких формах організаційного процесу в сфері загальної середньої освіти;

* покращення психологічної роботи з дітьми в умовах широкомасштабної війни;

* вдосконалення фінансового та матеріального забезпечення сфери загальної середньої освіти.

У сфері вдосконалення навчальних програм необхідно продовжувати реформування системи освіти відповідно до вимог концепції Нової української школи. В свою чергу це потребує розробки, опрацювання та введення в дію низки нормативно-правових, організаційно-розпорядчих та навчально-методичних документів та рекомендацій. Невід'ємним елементом подальшого реформування системи загальної середньої освіти за напрямом Нової української школи є відкриття курсів для педагогів середніх та старших класів. Цей процес вже фактично триває, оскільки Освіторією в освітню систему впроваджено курс “Нова українська школа: базова середня освіта”, але він потребує подальшого розвитку та вдосконалення [8].

Ще одним завданням для вдосконалення навчальних програм є необхідність розробки механізмів одночасного функціонування різних форм здобуття освіти в одному класі: дистанційної та очної. Також ця проблема є актуальною для однієї паралелі класів, закладів освіти, громад. В цілому зараз невизначеною, та відповідно, незрозумілою є сама процедура організації освітнього процесу, оплати праці та інших питань щодо організації навчання в таких різних формах, як офлайн та онлайн навчання.

Потребує розробки також стратегія компенсації освітніх втрат здобувачів освіти на рівні держави, окремої громади, закладу освіти та класу, які спричинені зокрема перервністю у навчанні під час воєнних дій, неможливістю здійснювати навчання під час повітряних тривог та перебування в укритті, зміни місця перебування, та неможливості під'єднатися до онлайн уроків чи платформ через слабкий інтернет або відсутність гаджетів.

У сфері безпеки життя та здоров'я учасників навчально-виховного процесу під час активних бойових дій та військового стану необхідно вирішити та втілити в життя також певну низку заходів. Зокрема, на рівні нормативно-правових документів необхідно розробити та ввести в дію алгоритм евакуації закладу освіти. Про таку потребу насамперед повідомляли директори загальноосвітніх середніх закладів, що опинилися на окупованій території, оскільки визначений та затверджений вище перелік дій, алгоритм діяльності керівництва установ та їх робітників у випадку загрози окупації як не існував раніше, так і не існує до теперішнього часу.

Також потребує розробки та введення в дію механізм та послідовність дій керівників загальноосвітніх навчальних закладів освіти та педагогічних працівників у разі руйнування та пошкодження самого закладу освіти. Проблема є дуже поширеною насамперед для загальноосвітніх навчальних закладів, розташованих на сході та півдні країни, які щоденно потрапляють під ракетно-бомбові удари армії агресора.

Поряд з цим необхідно розробити рекомендації щодо доступу та захисту інформації у закладах загальної середньої освіти, а також організаційні заходи із недопущення небажаного доступу до освітніх реєстрів і баз даних зазначених закладів.

Наразі для кожної дитини та їх батьків, а також для педагогів та керівників загальноосвітніх навчальних закладів необхідно систематично проводити заняття з засвоєння алгоритму дій у разі виявлення невідомих предметів, підозрілих об'єктів або вибухонебезпечних предметів, як на території самого закладу, так і поза його межами.

Нині, на жаль, відсутня грамотність всіх учасників навчально-виховного процесу щодо впізнання та подальших дій із різними видами вибухових пристроїв та боєприпасів, більша частина не тільки дітей, але й педагогів не в змозі навіть візуально ідентифікувати той чи інший вибуховий пристрій. Ця проблема загострюється тим, що останнім часом системний характер набувають випадки дистанційного мінування противником мирних територій вибуховими пристроями, які замасковані під побутові предмети, наприклад, ліхтарики. Напрацювання в зазначеному питанні грамотності потребує не факультативного, а програмного підходу в статусі окремого обов'язкового модуля для навчання.

Для забезпечення безпеки учасників навчально-виховного процесу працівникам закладів освіти доцільно встановити на свої смартфони український застосунок “Повітряна тривога”, який попереджає про повітряну тривогу, хімічну, техногенну катастрофу стосовно визначеної користувачем місцевості.

Для загальноосвітніх навчальних закладів, що використовують шкільний автотранспорт, відповідного визначення та введення в дію потребує механізм дій під час підвезення дітей до закладів освіти в шкільних автобусах в умовах загрози обстрілу, а також відповідної інструкції для особи, що супроводжує дітей.

Найбільш важливою в сьогоднішніх умовах розповсюдження інформаційно-комунікаційних технологій та навчання за дистанційною та змішаною формами є вдосконаленням системи загальної середньої освіти насамперед в інформаційній сфері. Необхідно зазначити, що якісне використання цифрових методів навчання потребує не тільки організаційних змін. Певної реконструкції потребує зміна самої парадигми навчання, а також оновлення підходів до формування навчально-виховних методів, активного використання інструментів платформ Google Meet, Zoom та Microsoft Teams. Не зважаючи на те, що зазначені платформи мають певні недоліки, їх ефективне використання сприяє цифровізації навчально-виховного процесу в системі загальної середньої освіти [9].

Іншою важливою проблемою є надання дозволу закладам освіти на використання електронного журналу у середніх та старших класах. Для цього насамперед необхідно внести відповідні зміни до чинного законодавства, оскільки розроблена для молодших класів форма електронного журналу вже опрацьована та ефективно використовується.

Зазначене питання тісно пов'язане з безпекою життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу. Так, у першій половині 2022 року зафіксовані непоодинокі випадки, коли педагогів змушували повертатися в зони бойових дій або на окуповані території для заповнення класних журналів.

Поряд з цим електронна форма класних журналів дозволить зберегти в критичній ситуації інформацію про стан успіхів учнів, оскільки на початку бойових дій також непоодинокими були випадки, коли у частині закладів освіти адміністрація або самі педагоги знищували класні журнали та іншу документацію з персональними даними учнів та батьків, аби ця інформація не дісталася до ворожих рук.

Велике значення в сучасних умовах набуває проблема впровадження в закладах освіти та органах управління освітою електронного діловодства та звітності. Слід зазначити, що покращення рівня цифрової трансформації мережі загальноосвітніх навчальних закладів залежить від рівня забезпечення освітян комп'ютерною технікою. Все це сприятиме розвитку та підключенню закладів освіти до вже розробленого та введеного в дію автоматизованого інформаційного комплексу освітнього менеджменту. Однак фактично цей процес уповільнюється, оскільки вимагає розробки рекомендацій та визначення нормативних вимог щодо переведення документів в електронний вигляд та формування електронного архіву закладів загальної середньої освіти.

Одним з важливих питань у сфері цифровізації освіти є також розробка та впровадження єдиного національного реєстру здобувачів освіти, що в свою чергу дозволить використовувати в роботі процедуру контролю за здобуттям освіти серед дітей, які знаходяться в складних життєвих обставинах на території України та за її межами внаслідок бойових дій або інших обставин, та при цьому у ряді випадків не мають змоги навчатися.

Велике значення цифровізація системи освіти має для забезпечення освітньо-виховного процесу навчально-методичним матеріалом, насамперед за дистанційною формою навчання. Для цього доцільним є створення та введення в широке використання інтерактивних електронних підручників, створення єдиної загальнодоступної всеукраїнської бібліотеки електронних матеріалів як для вчителя, так і для учня, продовження розробки відео-уроків "Всеукраїнської школи онлайн". Реалізація зазначених питань не тільки полегшить здобуття дистанційної освіти, але й певною мірою вдовольнить компенсацію освітніх втрат.

На шляху цифровізації системи освіти також доцільним є розробка та втілення в навчальний процес єдиної системи оцінювання навчальних досягнень учнів в режимі онлайн-опитувань. Для цього можливим є опрацювання та введення в навчально-виховний процес системи проміжних тестувань і онлайн-іспитів. З точки зору децентралізації освіти в умовах війни, введення в навчально-виховний процес онлайн-тестів доцільно впроваджувати не за директивними вказівками фахівців Міністерства, а шляхом вибору запропонованих варіантів голосуванням самих вчителів-предметників на відповідних Інтернет-ресурсах.

Невід'ємною умовою цифровізації системи загальної середньої освіти є навички використання сучасних освітніх інструментів та онлайн-технологій, які набули особливого значення в навчально-виховному процесі в ситуації вимушеного переходу на дистанційне навчання. Для цього здебільшого використовуються програмні комплекси Word, Excel, Power Point, а також різноманітні системи онлайн-тестування.

Для вдосконалення та розвитку цієї системи необхідним є впровадження інтернет-курсів для розвитку навичок роботи учителів та учнів з цифровими інструментами, а також створення онлайн-форумів для вчителів-предметників для розвитку сучасних інструментів навчання та пошуку актуальних систем оцінки результатів.

Крім того, в умовах сьогодення важливим завданням стало виховання медіаграмотності учасників навчально-виховного процесу. Станом на сьогодні особливо гостро постала необхідність розвивати критичне мислення як учнів, так і вчителів, а також підвищувати їх медіаграмотність. Це, в свою чергу, надає змогу тренувати навички протистояння ворожій пропаганді та дезінформації, а також на практиці застосовувати засоби протидії фейкам. Саме в сучасних умовах інформаційної боротьби вкрай важливо вміти аналізувати, оцінювати зміст медіатекстів, а також створювати власні медіапродукти в Інтернет-просторі, і питання цифровізації системи освіти не може залишитись осторонь від такої нагальної повсякденної проблеми. Для її вирішення можливою є розробка та впровадження відповідного навчального модуля для використання в системі загальної середньої освіти.

В сфері вдосконалення організаційних алгоритмів навчально-виховного процесу необхідно продовжити дебюрократизацію системи загальної середньої освіти. Однак при цьому доводиться брати до уваги, що педагоги та адміністрація закладів освіти не проявляють на достатньому рівні вміння пристосуватись до проблемних моментів роботи при плануванні освітнього процесу за китичних умов.

Так, третина директорів закладів загальної середньої освіти у містах та половина в сільській місцевості не змінювали розкладу занять в умовах військових дій, коли в країні постійно відбуваються відключення електроенергії, повітряні тривоги, а також відчувається брак доступу до швидкісного інтернету. Відповідно шкільна документація у зазначеній кількості освітніх закладів не відповідає реальному стану викладення навчального матеріалу. Так же само значна кількість вчителів не вносили змін до календарно- тематичного планування через зміни в роботі закладу, в тому числі й з урахуванням синхронного чи асинхронного режиму навчання [10].

Доцільним є також розробка спрощеної процедури зарахування на дистанційну форму навчання, зокрема актуальним це є для здобувачів освіти, які знаходяться за кордоном або на тимчасово окупованих територіях, без обов'язкової на даний час довідки про стан здоров'я та наявності щеплень.

Необхідним в сучасних умовах є збереження системи позашкільної освіти, яка в режимі дистанційного навчання фактично не використовується, безпосередньо в межах системи закладів загальної середньої освіти. За результатами онлайн-опитування Міністерства освіти і науки України половина дітей не відвідували жоден гурток чи секцію до війни. З тих дітей, які гуртки відвідували, також половина повідомила, що перестали займатися у гуртках та секціях після початку бойових дій.

Важливою проблемою сьогодення є також сфера психологічної допомоги дітям. Багаточисельні опитування та тестування дітей свідчать про зростання втоми у дітей, підвищення рівня тривожності, зменшення рівня відчуття безпеки. Покращення психологічної допомоги дітям в системі загальної середньої освіти є наразі можливим лише за умови зняття обмежень в роботі психолога. Зокрема, необхідно надати дозвіл шкільному психологу на роботу з дітьми без письмової згоди батьків, а також збільшити кількість ставок психологів безпосередньо в самій школі відповідно до кількості учнів. Наразі відповідно до наказу МОН № 1205 від 06.12.2010 р. щодо кількості ставок психолога у закладі освіти одна ставка психолога виділяється на освітній заклад, де навчається понад 300 здобувачів загальної середньої освіти. Відповідно в закладах, де перебуває понад тисячу дітей, працює лише один психолог, а тому про будь-який достатній рівень психологічної роботи з дітьми в сучасних умовах не можна навіть говорити [10].

В цілому можна зазначити наявність цілого комплексу проблемних питань, які стоять перед системою загальної середньої освіти та потребують термінового та якісного розв'язання.

Шляхом вирішення низки вищезазначених проблем є певна децентралізація системи освіти та надання більшої автономії як місцевим закладам загальної середньої освіти, так і безпосередньо самим вчителям. Це може привести до розвитку ініціативи в покращенні системи навчально-виховного процесу, а також надасть змогу вчителям експериментувати з новими методами навчання та краще відповідати сучасним умовам роботи.

Важливим завданням є також проблема забезпечення системи загальної середньої освіти відповідними ресурсами та покращення фінансування шкіл. Це дозволить школам інвестувати час та сили вчителів в самостійний розвиток технологій та інших ресурсів для підтримки інтерактивної освіти. Для цього можливим є законодавчо визначене заохочування державно-приватного партнерства для подолання розриву в ресурсах і фінансуванні між приватним, промисловим сектором та системою освіти.

Висновки

В цілому необхідно зазначити, що, попри суттєві зусилля, що спрямовані на оптимізацію вітчизняного освітнього процесу, ситуація в системі загальної середньої освіти в Україні ускладнена війною. Система освіти отримала повсякденні виклики критичної ситуації сьогодення, які потребують вирішення для подальшого повноцінного та дієвого функціонування освітнього простору. З іншого боку, можна говорити про те, що саме на сучасному етапі відбувається формування нової освітньої культури, пов'язаної з величезними зрушеннями в самій Україні. В свою чергу це визначає необхідність розробки, опрацювання та внесення як системних, так і методологічних змін до практичної діяльності всієї системи загальної середньої освіти та її подальшого розвитку та вдосконалення.

Література

1. Плани заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/903-2017-%D1%80#Text.

2. Освітній процес в умовах війни: тенденції та висновки. Середня освіта. https://osvita.ua/school/88943/.

3. Освіта в умовах воєнного стану. Для вчителів та батьків. Освіта в Україні. https://op.ua/news/osvita-v-ukraini/osvita-v-umovah-vo-nnogo-stanu-golovni-problemi-dlya-vchiteliv-i-batkiv-rozglyanuli-aktualni-pitannya-rozvitku-zagalnoyi-serednoyi-osviti.

4. Освіта України в умовах воєнного стану. Інформаційно-аналітичний збірник // Шкарлет С. (загальна редакція). Київ, 2022. 358 с.

5. Радіонова К. У Харкові з початку війни було зруйновано більше половини учбових закладів. Слобідський край. https://www.slk.kh.ua/oblast-online/harkiv/u-harkovi-z-pocatku-vijni-bulo-zrujnovano-bilse-polovini-ucbovih-zakladiv.html.

6. Про оновлені навчальні програми. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0804729-17#Text.

7. Інформаційно-іміджевий центр. Державне підприємство Міністерства освіти і науки України. https://apostille.in.ua/ua/.

8. Освіторія. Нова українська школа. https://osvitoria.medm/tag/nova-ukrayinska-shkola/.

9. Sherman M., Puhovskiy E., Kambalova Y. & Kdyrova I. The future of distance education in war or the education of the future (the Ukrainian case study). 2022. Futurity Education, 2(3), р. 13-22.

10. Наказ МОН №1205 від 06.12.2010 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1308-10#Text.

References

1. Plany zakhodiv na 2017-2029 roky iz zaprovadzhennya Kontseptsiyi realizatsiyi derzhavnoyi polityky u sferi reformuvannya zahal'noyi seredn'oyi osvity “Nova ukrayins'ka shkola” [Plans of events for 2017-2029 for the implementation of the Concept of State Policy Implementation in the Reform of General Secondary Education "New Ukrainian School"] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/903-2017-%D1%80#Text 2.

2. Osvitniy protses v umovakh viyny: tendentsiyi ta vysnovky [Educational process in the conditions of war: trends and conclusions]. Serednya osvita -Secondary Education. Retrieved from https://osvita.ua/school/88943/.

3. Osvita v umovakh voyennoho stanu. Dlya vchyteliv ta bat'kiv [Education under martial law. For teachers and parents]. Osvita v Ukrayini - Education in Ukraine. Retrieved from https://op.ua/news/osvita-v-ukraini/osvita-v-umovah-vo-nnogo-stanu-golovni-problemi-dlya-vchiteliv-i-batkiv-rozglyanuli-aktualni-pitannya-rozvitku-zagalnoyi-serednoyi-osviti.

4. Osvita Ukrayiny v umovakh voyennoho stanu. Informatsiyno-analitychnyy zbirnyk [Education of Ukraine under martial law. Information-analytical collection] //Shkarlet S. (zahal'na redaktsiya). Kyyiv, 2022. 358 s. 5. Radionova K. U Kharkovi z pochatku viyny bulo zruynovano bil'she polovyny uchbovykh zakladiv. Slobids'kyy kray. https://www.slk.kh.ua/oblast-online/harkiv/u-harkovi-z-pocatku-vijni-bulo-zrujnovano-bilse-polovini-ucbovih-zakladiv.html.

5. Radionova K. U Kharkovi z pochatku viyny bulo zruynovano bil'she polovyny uchbovykh zakladiv [More than half of the educational institutions in Kharkiv were destroyed since the beginning of the war.]. Slobids'kyy kray - Slobids'kyy Region. https://www.slk.kh.ua/oblast-online/harkiv/u-harkovi-z-pocatku-vijni-bulo-zrujnovano-bilse-polovini-ucbovih-zakladiv.html.

6. Pro onovleni navchal'ni prohramy [On the updated educational programs]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0804729-17#Text.

7. Informatsiyno-imidzhevyy tsentr. Derzhavne pidpryyemstvo Ministerstva osvity i nauky Ukrayiny [Information and image center. State enterprise of the Ministry of Education and Science of Ukraine]. Information and image center. State enterprise of the Ministry of Education and Science of Ukraine https://apostille.in.ua/ua/.

8. Osvitoriya. Nova ukrayins'ka shkola [Osvitoriya. New Ukrainian School].Retrieved from https://osvitoria.media/tag/nova-ukrayinska-shkola/).

9. Sherman M., Puhovskiy E., Kambalova Y. Kdyrova I. (2022) The future of distance education in war or the education of the future (the Ukrainian case study). Futurity Education., 2(3), r. 13-22 10.

10. Nakaz MON № 1205 vid 06.12.2010 [Order of the Ministry of Education and Culture No. 1205 dated 06.12.2010] (n.d.) zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1308-10#Text.

Размещено на Allbest.ru