Аналіз впливу цифрових технологій на навчання студентів ЗВО та їх роль у підвищенні якості освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Запорізька політехніка», м. Запоріжжя

Кафедра технології авіаційних двигунів

Аналіз впливу цифрових технологій на навчання студентів ЗВО та їх роль у підвищенні якості освіти

Лазарєва Ольга Олександрівна

старший викладач

Сахнюк Наталія Василівна

кандидат технічних наук, доцент

Гембель Вікторія Йосипівна

завідувачка навчальної лабораторії

Анотація

цифровий технологія навчання студент

Сьогодні освітні цифрові технології стали невід'ємною частиною процесу викладання та навчання та продемонстрували швидке інноваційне поширення у сфері вищої освіти. Метою статті є дослідження особливостей впливу цифрових технологій на навчання студентів ЗВО та розгляд їхньої ролі у підвищенні якості освіти. Для досягнення мети виокремлено такі завдання: визначити сутність та характерні ознаки цифрових технологій; проаналізувати вплив цифрових технологій на навчання студентів ЗВО. Методологія. При проведенні дослідження були використані загальнонаукові й спеціальні методи дослідження, зокрема аналіз і синтез, порівняння, узагальнення, системно-структурний аналіз. Результати дослідження. Встановлено, що цифрові технології позитивно впливають на вищу освіту, забезпечуючи більший доступ до різноманітних навчальних ресурсів, сприяючи глобальній взаємодії між студентами та викладачами, а також розширюючи можливості для дистанційного навчання, пропонуючи рівні можливості навчання для всіх та стимулюють до навчанню впродовж життя. З'ясовано, що основним завданням сучасності є створення інтегрованої комп'ютерної мережі для забезпечення якісної освіти та впровадження дистанційного навчання. Визначено, що у загально-педагогічному дискурсі цифрові технології розглядаються як системний підхід до формування, застосування та оптимізації всього навчального процесу, враховуючи технічні та людські ресурси та їх взаємодію. Встановлено, що мобільні пристрої є ключовим інструментом, який забезпечує більший доступ до інформації та міжособистісних зв'язків, порівняно з іншими засобами, такими як комп'ютери. Доведено, що цифрові технології досить інтенсивно трансформують навчальний процес у ЗВО - від віртуальних бібліотек до участі в онлайн-платформах, де ці технології не лише полегшують доступ до знань, але й сприяють інклюзивності та індивідуалізації навчання. В процесі дослідження було визначено, що успішне впровадження цифрових засобів підтримки навчання представляє собою важливий аспект, що може визначити якість освітнього процесу та підготовку студентів до сучасних викликів. В результаті проведеного дослідження, з'ясовано, що цифрові технології відіграють ключову роль у підвищенні якості освіти, забезпечуючи доступ до різноманітних ресурсів, гнучкість у навчанні, розвитку навичок критичного мислення та сприяючи інноваційному підходу до навчання і викладання. Встановлено, що впровадження цифрових технологій суттєво впливає на навчання студентів у ЗВО, забезпечуючи їм доступ до новаторських методів навчання. А також сприяє підвищенню якості комунікації між учасниками освітнього процесу - студентами та викладачами, забезпечуючи гнучкість в навчальному процесі та покращення загальної якості освіти. Практичне значення проведеного дослідження полягає в тому, що висновки та рекомендації, розроблені автором та запропоновані в статті, можуть бути використані для: впровадження інновацій та сучасних підходів у навчанні; поліпшення систем дистанційного навчання, забезпечуючи зручний доступ до освітніх ресурсів та покращену комунікацію між студентами та викладачами; уникнення перешкод під час використання цифрових технологій в організації освітнього процесу в ЗВО.

Ключові слова: якість освіти, ЗВО, цифрові технології, студенти.

Lazarieva Olha Oleksandrivna Senior Lecturer of the Department of Aircraft Engine Technologies, National University «Zaporizhzhia Polytechnic», Zaporizhzhia

Sakhniuk Nataliia Vasylivna Candidate of Technical Sciences, Assistant Professor, Assistant Professor of the Department of Aircraft Engine Technology, National University «Zaporizhzhia Polytechnic», Zaporizhzhia

Gembel Viktoriia Yosypivna The Head of the Educational Laboratory of the Department of Aircraft Engine Technologies, National University «Zaporizhzhia Polytechnic», Zaporizhzhia

Analysis of the impact of digital technologies on the education of students of higher educational institutions and their role in improving the quality of education

Abstract

Today, educational digital technologies have become an integral part of the teaching and learning process, demonstrating rapid innovative expansion in higher education. The aim of the article is to explore the specifics of the impact of digital technologies on the education of higher education students and examine their role in enhancing the quality of education. To achieve this goal, the following tasks were identified: to determine the essence and characteristic features of digital technologies; to analyze the impact of digital technologies on the education of higher education students. Methodology. The study employed general scientific and special research methods, including analysis and synthesis, comparison, generalization, and systemic-structural analysis. Research results. It has been established that digital technologies positively influence higher education, providing greater access to diverse educational resources, promoting global interaction between students and teachers, and expanding opportunities for distance learning, offering equal learning opportunities for all and encouraging lifelong learning. It has been clarified that the main task of the present is to create an integrated computer network to ensure quality education and implement distance learning. It has been determined that in the general pedagogical discourse, digital technologies are considered a systematic approach to shaping, applying, and optimizing the entire educational process, taking into account technical and human resources and their interaction. It has been found that mobile devices are a key tool that provides greater access to information and interpersonal connections compared to other means such as computers. It has been proven that digital technologies are quite intensively transforming the educational process in higher education - from virtual libraries to participation in online platforms, where these technologies not only facilitate access to knowledge but also contribute to inclusivity and individualization of learning. In the course of the study, it was determined that the successful implementation of digital learning support tools is an important aspect that can determine the quality of the educational process and students' preparation for modern challenges. As a result of the conducted research, it has been clarified that digital technologies play a key role in improving the quality of education by providing access to various resources, flexibility in learning, developing critical thinking skills, and promoting an innovative approach to teaching and learning. It has been established that the implementation of digital technologies significantly affects the education of students in higher education, providing them with access to innovative teaching methods. It also contributes to improving the quality of communication between participants in the educational process - students and teachers, providing flexibility in the learning process and improving the overall quality of education. The practical significance of the conducted research lies in the fact that the conclusions and recommendations developed by the author and proposed in the article can be used for: implementing innovations and modern approaches in education; improving distance learning systems, providing convenient access to educational resources and enhanced communication between students and teachers; overcoming obstacles in the use of digital technologies in organizing the educational process in higher education.

Keywords: quality of education, higher education institutions, digital technologies, students.

Постановка проблеми

В сучасному освітньому середовищі із зростанням ролі та викликів цифрового суспільства виникає необхідність у висококваліфікованих фахівцях, у зв'язку з чим висуваються високі вимоги до підготовки студентів. У даний період часу, який часто охарактеризовується як цифрова епоха чи покоління ХХІ століття, можемо засвідчити про безпрецедентний розвиток цифрових технологій. Незважаючи на цей стрімкий технологічний прогрес, науковці вказують на те, що педагогічні трансформації та зміни в галузі освіти відбуваються в значно меншому темпі. У зв'язку з цим існуюча система вищої освіти потребує кардинальних змін для відповіді на ці виклики. Однією з ключових обставин є розширення використання цифрових технологій у навчальних процесах в закладах вищої освіти.

Прискорений розвиток та глобальна інтеграція суспільного виробництва та інформатизація суспільства вимагають відповідних змін в освіті. У світлі цього феномену виникає важливе питання щодо ролі та викликів, пов'язаних із використанням цифрових технологій в навчальному процесі. Педагоги розглядають цей аспект як важливий, оскільки від їхнього підходу залежить успішне впровадження та використання цифрових засобів в освітньому процесі. Розуміння цих ролей та вирішення пов'язаних із ними викликів може визначити ефективність та результативність використання цифрових технологій у сучасному освітньому середовищі. Інноваційний розвиток суспільства, нові перетворення, які відбуваються в усіх сферах життя, вимагають переходу освітян на якісно новий рівень педагогічної роботи. У зв'язку з цим актуальним є дослідження особливостей впливу цифрових технологій на навчання студентів ЗВО та підвищення якості освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Тематику аналізу впливу цифрових технологій на навчання студентів ЗВО та підвищення якості освіти досліджує незначна кількість науковців. Зокрема, наукові праці Бартона Е.А. [1], Декстера С. Меркадера К., Гейріна Д. [2], Тондеура Д., Шерера Р., Сіддіка Ф., Барана Е. [3], Найдюк С. В. [9], Погорєлова С. М. [10], присвячені аналізу деяких аспектів та особливостей застосування цифрових технологій для організації освітнього процесу та управлінні ЗВО.

Метою статті є проведення аналізу впливу цифрових технологій на навчання студентів ЗВО та розгляд їхньої ролі у підвищенні якості освіти. Для досягнення мети виокремлено два основні завдання: 1) визначити сутність та характерні ознаки цифрових технологій; 2) проаналізувати вплив цифрових технологій на навчання студентів ЗВО. При проведенні дослідження були використано загальнонаукові й спеціальні методи дослідження, зокрема аналіз та синтез, порівняння, узагальнення, системно-структурний аналіз.

Виклад основного матеріалу

Сьогодні освітні цифрові технології стали невід'ємною частиною процесу викладання та навчання та продемонстрували швидке інноваційне поширення у сфері вищої освіти. Як наслідок, багато закладів вищої освіти (далі - ЗВО) прагнуть інвестувати в цифрові технології для полегшення процесів викладання-навчання, забезпечення результативного навчального процесу та гарантування ефективного викладання навчальних програм [1-3].

Дослідники відзначають, що цифрові технології позитивно впливають на вищу освіту, забезпечуючи більший доступ до різноманітних навчальних ресурсів, сприяючи глобальній взаємодії між студентами та викладачами, а також розширюючи можливості для дистанційного навчання, пропонуючи рівні можливості навчання для всіх і сприяючи навчанню впродовж життя. Ці технології надають студентам можливість отримувати актуальну інформацію, взаємодіяти в віртуальних навчальних середовищах та розвивати навички, які необхідні для успішної професійної діяльності в сучасному світі [4; 5].

Застосовування цифрових технологій в навчальному процесі набуває інтенсивного поширення й застосування та визначається як ключовий аспект вдосконалення освітнього процесу. Це сприяє покращенню якості навчання, забезпечує більший доступ до інформації та навчальних ресурсів, розвиває інноваційні підходи до викладання та навчання, а також стимулює розвиток ключових навичок у здобувачів освіти. Однак важливою передумовою успішного впровадження цифрових технологій є не лише їхня наявність, але й компетентність педагогічного персоналу у їхньому ефективному використанні для досягнення освітніх цілей [6]. Основним завданням сучасності є створення інтегрованої комп'ютерної мережі для забезпечення якісної освіти та впровадження дистанційного навчання. У зв'язку з цим, важливо розробити систему індивідуалізованої освіти на тривалий період, що буде базуватися на цифрових технологіях [7].

Процес впровадження цифрових технологій у навчальний процес передбачає систематичні зміни, що включають елементи стійких цифрових інновацій у діяльність ЗВО, що здійснюють вплив на його розвиток та функціонування. У загально-педагогічному дискурсі цифрові технології розглядаються як системний підхід до формування, застосування та оптимізації всього навчального процесу, враховуючи технічні та людські ресурси та їх взаємодію [8]. В науковій думці існує різноманітне тлумачення цифрових технологій, яке включає в себе різнопланові погляди та концепції, охоплюючи великий спектр аспектів їх впливу на сучасну вищу освіту (див. рис. 1).

Цифровізація навчального процесу передбачає впровадження нових цифрових технічних засобів, удосконалення методів навчання та використання цифрових технологій, а також залучення до навчального процесу сучасного комп'ютерного та телекомунікаційного обладнання та цифрових програмних рішень. Впровадження та використання цифрових технологій у навчальному процесі повинно бути реалізовано як систематичний та науково обґрунтований процес, керований дидактичними принципами [14, с. 67].

Рис. 1. Трактування поняття «цифрові технології» Примітка: складено на основі джерел: [9-13]

Дидактичне значення цифрового навчання визначається як процес використання цифрових технологій для полегшення, швидкого та повного засвоєння навчальних концепцій студентами, покращення їх навичок у вмінні більш вправно пов'язувати теорію з практикою та оптимізації методів викладання, забезпечуючи ефективне використання часу викладача та сприяючи широкому обміну знаннями.

Використання цифрових технологій для забезпечення належної освітньої підготовки стає вимогою часу, тому розробники диференційованих навчальних курсів та викладачі повинні враховувати аспекти доступності при формуванні навчальних програм. Дослідження показали, що мобільні пристрої є ключовим інструментом, який забезпечує більший доступ до інформації та міжособистісних зв'язків, порівняно з іншими засобами, такими як комп'ютери. Таким чином, викладачам слід вміло використовувати цей підхід як у традиційних, так і в електронних формах навчання, оскільки мобільні телефони часто є найбільш доступними пристроями для студентів [15, с. 127].

Викладачі можуть використовувати цифрові технології для створення привабливих цифрових рішень для викладання та навчання, однак це вимагає значного розширення інфраструктури для підтримки цих технологій у процесі забезпечення ефективного цифрового навчального процесу у ЗВО. Нижче представлено деякі широко використовувані цифрові технології викладання та навчання:

Системи управління навчанням (LMS) використовуються для розміщення всіх матеріалів курсу, модулів і завдань. Викладач може надсилати оголошення, брати участь в обговореннях, розробляти та оцінювати завдання, а також вести журнал оцінок онлайн в LMS.

Синхронні технології використовуються для проведення онлайн-зустрічей у реальному часі. Синхронні технології включають різні функціональні можливості, такі як аудіо та відео, текстовий/чат, спільний доступ до опитування, дошки та кімнати для обговорень у малих групах, де дані функції можуть допомогти викладачам підтримувати інтерактивність в онлайн-класах.

Мультимедійне програмне забезпечення можна використовувати для запису мікролекцій, демонстрацій тощо, де деякі мультимедійні програми можуть бути вбудовані в LMS для легкого доступу та використання.

Спільні програми, наприклад, веб-або хмарні програми для обробки текстів, презентацій та дошки дозволяють здобувачам освіти співпрацювати онлайн зі своїми однолітками та викладачами.

Хмарні технології. ЗВО покладаються на різні хмарні програми, наприклад, деякі викладачі використовують хмарні програми для зберігання файлів, щоб вони могли отримати до них доступ з будь-якої точки світу і не обмежуватися своїми офісними комп'ютерами.

Новітні цифрові технології. Штучний інтелект (AI), розширена реальність (XR), доповнена реальність (AR), віртуальна реальність (VR) тощо можуть уможливити застосування більш інноваційних та захоплюючих методів навчання та викладання.

Таким чином, цей невичерпний перелік цифрових технологій можна використовувати для цифрового викладання та навчання [16-18]. Цифрові технології є потужним інструментом, який може допомогти підвищити вищу освіту різними способами, наприклад, полегшити для викладачів створення навчальних матеріалів і надати педагогам нові методи навчання для забезпечення належної освіти та комунікації із здобувачами освіти.

Використання цифрових технологій у сфері освіти є ключовим фактором для підвищення продуктивності викладання, оскільки вони сприяють кращому плануванню навчального процесу, проведенню швидкого оцінювання здобувачів освіти, доступу до диференційованих навчальних ресурсів, а також розвитку нових навичок та компетенцій. В таблиці 1. визначено роль та вплив цифрових технологій у створенні та розвитку освітніх середовищ.

Отже, освіта стала набагато доступнішою, з великим вибором методів навчання, що, безперечно, допоможе педагогам в слідкуванні за прогресом студентів та розробці інноваційних стратегій викладання. Студенти, які навчаються за допомогою цифрових технологій, можуть розвивати навички, які допоможуть їм у майбутньому. Викладачі повинні відповідним чином вибирати цифрові технології для викладання навчальної програми, шляхом визначення індивідуальних потреб та відстеження результатів здобувачів освіти для встановлення успішності застосовуваних цифрових заходів [19].

Очікується, що цифрові технології навчання реформують вищу освіту. Зокрема, у нещодавньому Плані дій щодо цифрової освіти (2021-2027) Європейської комісії зазначено, що цифрова освіта має сприяти більш персоналізованому, гнучкому та орієнтованому на студента викладанню. Цей План висуває великі вимоги до викладачів ЗВО, чиї технологічні навички вже давно вважаються найбільшою перешкодою для забезпечення належної цифрової трансформації вищої освіти [20].

Таблиця 1. Роль та вплив цифрових технологій у створенні та розвитку освітніх середовищ

Примітки: сформовано на основі джерела [19].

Тим часом пандемія COVID-19 призвела до стрімкого технологічного навчання викладачів ЗВО, що змусило їх адаптувати своє викладання до цифрового онлайн-формату в короткий період часу, для того, щоб задовольнити потреби понад 1,5 мільярда студентів у всьому світі, які постраждали від обмежень COVID-19 [21].

Основними перевагами цифровізації навчального процесу, на думку студентів, є створення сприятливих умов для розвитку навичок самостійного навчання, можливість вибору ресурсів для саморозвитку, створення особистої мобільності та підвищення мотивації до самоосвіти та саморозвитку. Студенти вважають, що професійний розвиток викладачів має бути зосереджений на вдосконаленні їхніх психологічних, технологічних та ораторських талантів. Використання віртуальних інструментів під час навчання в ЗВО допоможе студентам розвинути такі навички, як вміння застосовувати знання, отримані в онлайн-навчанні, оволодіти алгоритмом вирішення типових технічних задач у дистанційному навчанні, розвинути комунікативні навички для організації навчального процесу в цих ЗВО. Формалізація освіти, інтенсивний тиск на студентів під час навчального процесу та недостатня кваліфікація викладачів у використанні цифрових інструментів є основними проблемами, з якими стикаються студенти ЗВО.

Як наслідок, оцифрування освіти залучає студентів до використання мобільних та Інтернет-технологій, розширюючи їхні знання та навички. Студенти розвивають нові здібності, необхідні для успіху в ХХІ столітті, завдяки ефективному використанню цифрових технологій, залученню здобувачів освіти до самостійного дослідження, вибору інформації та участі в проектній діяльності. Останнім часом активно розвиваються та використовуються відкриті онлайн-ресурси, які реалізують різноманітні методики, починаючи з індивідуальних завдань і тестів, та завершуючи комплексними курсами (модулями) з розвитком необхідних здібностей [22]. Система віртуальної освіти дає змогу ефективно застосовувати в освітньому процесі нові технологічні засоби та необмежені інформаційні ресурси.

Онлайн-курси та змішане навчання створюють поле необмежених освітніх можливостей, орієнтуючись на конкретні потреби кожного здобувача освіти, незалежно від місця їх проживання, але відповідно до їхніх інтересів і здібностей. На цьому фоні майбутнім завданням усіх ЗВО є підвищення цифрової кваліфікації викладачів, зосереджуючись не лише на розробці курсів, але й на використанні та застосуванні цифрового середовища в освітньому процесі [23].

Основними змінами, які можна спостерігати в освітній системі світу сьогодні, є зміна ролі ЗВО, які мають не лише забезпечувати навчальний процес, але й стати платформою для створення інновацій із постійним використанням новітніх наукових розробок, об'єднання ресурсів для реалізації спільних проєктів, створення науково-освітніх онлайн-платформ тощо. Цифрові інструменти сприяють спілкуванню між студентами й викладачами, та допомагають організувати спільне навчання, сприяючи зменшенню соціальної нерівності, вільному доступу до відкритих освітніх систем в цифровому освітньому середовищі [22].

Висновки

У результаті аналізу впливу цифрових технологій на навчання студентів ЗВО можна визначити, що ці технології відіграють значущу роль у підвищенні якості освіти та модернізації навчального процесу. За останні десятиріччя цифрові технології втілюються в різноманітних аспектах навчання, які мають суттєвий вплив на академічну успішність здобувачів освіти. З'ясовано те, що для того щоб цифрові технології діяли найефективніше, необхідно проводити відповідні зміни всієї освітньої системи в ЗВО. Встановлено, що однією з ключових переваг є розвиток віртуальних бібліотек та онлайн-ресурсів, які роблять освітні матеріали доступними студентам навіть поза межами ЗВО, що дозволяє здобувачам освіти розширювати свої знання та досліджувати нові теми у зручний для них спосіб. Отже, можна визначити, що залучення інноваційних підходів та постійна адаптація до змін в цифровому середовищі є ключовими факторами для досягнення успіху в сучасній освітній парадигмі.

Практичне значення проведеного дослідження полягає в тому, що висновки та рекомендації, розроблені автором та запропоновані в статті, можуть бути використані для: впровадження інновацій та сучасних підходів у навчанні; поліпшення систем дистанційного навчання, забезпечуючи зручний доступ до освітніх ресурсів та покращену комунікацію між студентами та викладачами; уникнення перешкод під час використання цифрових технологій в організації освітнього процесу в ЗВО. Перспективним напрямом подальших досліджень з цієї проблематики є розробка ефективних педагогічних стратегій для інтеграції цифрових технологій у різні аспекти навчального процесу, що дасть змогу стимулювати освітню сферу та покращить викладацьку діяльність у освітньому інформаційно-технологічному просторі.

Література

1. Barton E.A., Dexter S. Sources of teachers' self-efficacy for technology integration from formal, informal, and independent professional learning. Educational Technology research and development, 2020, 68, рр. 89-108.

2. Mercader C., Gairin J. University teachers' perception of barriers to the use of digital technologies: the importance of the academic discipline. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 2020, 17(1), 4.

3. Tondeur J., Scherer R., Siddiq F., Baran E. Enhancing pre-service teachers' technological pedagogical content knowledge (TPACK): A mixed-method study. Educational Technology Research and Development, 2020, 68, рр. 319-343.

4. UNESCO. Global Education Coalition. 2021. URL: https://en.unesco.org/covid19/educationresponse/globalcoalition (дата звернення: 15.01.2024).

5. Okoye K., Hussein H., Arrona-Palacios A. et al. Impact of digital technologies upon teaching and learning in higher education in Latin America: an outlook on the reach, barriers, and bottlenecks. Educ Inf Technol, 2023, 28, 2291-2360. URL: https://doi.org/10.1007/s10639-022-11214-1 (дата звернення: 15.01.2024).

6. Fu Q.K. Impacts of mobile technologies, systems and resources on language learning: A systematic review of selected journal publications from 2007-2016. Knowledge Management & E-Learning, 2018, 10(4), рр. 375-388.

7. Fuchs T., Woessmann L. Computers and student learning: Bivariate and multivariate evidence on the availability and use of computers at home and at school. 2005. URL: https://www.ifo.de/DocDL/IfoWorkingPaper-8.pdf (дата звернення: 15.01.2024).

8. Leicht A., Heiss J., Byun W.J. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. Issues and trends in Education for Sustainable Development. Education on the move. Paris, 2018. 271 р.

9. Найдюк С.В. Використання новітніх інформаційних технологій у процесі прийняття управлінських рішень. Демократичне врятування. 2013. Вип. 12. URL: http://www.lvivacademy.com/vidavnitstvo_1/visnik12/fail/Najdjuk.pdf (дата звернення: 15.01.2024).

10. Погорєлов С.М. Особливості застосування інформаційних технологій в менеджменті та економіці. Вісник НТУ "ХПІ" (економічні науки): зб. наук. пр. Харків: НТУ "ХПІ", 2018. № 19 (1295). С. 151-155.

11. Kurliand Z., Halitsan O. Innovative pedagogical technologies in a modern high school: facilitation and vitagene pedagogical technologies of teaching and upbringing students. Мodern tendencies in the pedagogical science of Ukraine and Israel: the way to integration. 2017. № 8. C. 130-135.

12. Farhodovna A., Olimboevich A., Badriddinovich K. Innovative Pedogogical Technologies For Training The Course Of Physics. The American Journal of Interdisciplinary Innovations and Research. 2020. vol. 02. pp. 82-91.

13. Rakhimov O.D., Manzarov Y.K., Karshiyev A.E., Sulaymanova S.A. Description of pedagogical technology and problematic teaching technology. Проблеми науки. 2020. № 2 (147). URL: https://cyberleninka.ru/article/n/description-of-pedagogical-technology-and-problematic-teaching-technology (дата звернення: 15.01.2024).

14. Markauskaite L. Critical review of research findings on information technology in education. Informatics in Education, 2003. vol. 2(1), pp. 65-78.

15. Ikonnikova M., Komochkova O. Modern online platforms and digital technologies in teaching linguistics in the us higher education practice. Information Technologies and Learning Tools. 2019. Vol. 73, Iss. 5, рр. 125-134.

16. Gruber A., Bauer E. "Fostering Interaction in Synchronous Online Class Sessions with Foreign Language Learners," in Teaching, Technology, and Teacher Education during the COVID-19 Pandemic: Stories from the Field, eds. R.E. Ferdig, E. Baumgartner, R. Hartshorne, R. Kaplan-Rakowski, and C. Mouza (Waynesville, NC: Association for the Advancement of Computing in Education, 2020), рр. 175-178.

17. Joosten T., Lee-McCarthy K., Harness L., Paulus R. Digital Learning Innovation Trends: research report. Boston, MA: Online Learning Consortium, 2020.

18. Florence M., Kui X. Digital Transformation in Higher Education: 7 Areas for Enhancing Digital Learning Authors. Educause rewiew. 2022. URL: https://er.educause.edu/articles/2022/9/digital-transformation-in-higher-education-7-areas-for-enhancing-digital-learning (дата звернення: 15.01.2024).

19. Abid H., Mohd J., Mohd A.Q., Rajiv S. Understanding the role of digital technologies in education: A review. Sustainable Operations and Computers, 2022, Vol. 3, рр. 275-285. URL: https://doi.org/10.1016/j.susoc.2022.05.004 (дата звернення: 15.01.2024).

20. European Commission. Digital Education Action Plan (2021-2027): Resetting Education and Training for the Digital Age. 2021. URL: https://ec.europa.eu/education/education-in-the-eu/digital-education-action-plan_en (дата звернення: 15.01.2024).

21. UNESCO. COVID-19 Education Response. 2021. URL: https://en.unesco.org/ (дата звернення: 15.01.2024).

22. Alenezi M. Digital Learning and Digital Institution in Higher Education. Education Sciences. 2023, 13(1):88. URL: https://doi.org/10.3390/educsci13010088 (дата звернення: 15.01.2024).

23. Bessarab A., Turubarova A., Gorshkova G., Antonenko I., Rukolyanska N. Creating a digital institution of higher education: Theory and practice. Revista Eduweb, 2022, 16(3), 106-120.

References

1. Barton, E.A., & Dexter, S. (2020). Sources of teachers' self-efficacy for technology integration from formal, informal, and independent professional learning. Educational Technology research and development, 68, рр. 89-108 [in English].

2. Mercader, C., & Gairin, J. (2020). University teachers' perception of barriers to the use of digital technologies: the importance of the academic discipline. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 17(1), 4 [in English].

3. Tondeur, J., Scherer, R., Siddiq, F., & Baran, E. (2020). Enhancing pre-service teachers' technological pedagogical content knowledge (TPACK): A mixed-method study. Educational Technology Research and Development, 68, рр. 319-343. [in English].

4. UNESCO. (2021). Global Education Coalition, available at: https://en.unesco.org/covid19/educationresponse/globalcoalition [in English].

5. Okoye, K., Hussein, H., Arrona-Palacios, A. et al. (2023). Impact of digital technologies upon teaching and learning in higher education in Latin America: an outlook on the reach, barriers, and bottlenecks. Educ Inf Technol, 28, 2291-2360. Retrieved from: https://doi.org/10.1007/s10639-022-11214-1 [in English].

6. Fu, Q.K. (2018). Impacts of mobile technologies, systems and resources on language learning: A systematic review of selected journal publications from 2007-2016. Knowledge Management & E-Learning, 10(4), рр. 375-388 [in English].

7. Fuchs, T., Woessmann, L. (2005). Computers and student learning: Bivariate and multivariate evidence on the availability and use of computers at home and at school. Retrieved from: https://www.ifo.de/DocDL/IfoWorkingPaper-8.pdf [in English].

8. Leicht, A., Heiss, J., Byun, W.J. (2018). United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. Issues and trends in Education for Sustainable Development. Education on the move. Paris, 271 p. [in English].

9. Naidiuk, S.V. (2013). Vykorystannia novitnikh informatsiinykh tekhnolohii u protsesi pryiniattia upravlinskykh rishen. [The use of the latest information technologies in the process of making management decisions]. Demokratychne vriaduvannia, vol. 12. Retrieved from: http://www.lvivacademy.com/vidavnitstvo_1/visnik12/fail/Najdjuk.pdf [in Ukrainian].

10. Pohorielov, S.M. (2018). Osoblyvosti zastosuvannia informatsiinykh tekhnolohii v menedzhmenti ta ekonomitsi [Features of the application of information technology in management and economics]. Visnyk NTU ”KhPI” (ekonomichni nauky): zb. nauk. pr. Kharkiv: NTU "KhPI", № 19 (1295). pp. 151-155 [in Ukrainian].

11. Kurliand, Z., Halitsan, O. (2017). Innovative pedagogical technologies in a modern high school: facilitation and vitagene pedagogical technologies of teaching and upbringing students. Modern tendencies in the pedagogical science of Ukraine and Israel: the way to integration, vol. 8, pp. 130-135 [in English].

12. Farhodovna, A., Olimboevich, A., Badriddinovich, K. (2020). Innovative Pedogogical Technologies For Training The Course Of Physics. The American Journal of Interdisciplinary Innovations and Research, vol. 02, pp. 82-91 [in English].

13. Rakhimov, O.D., Manzarov, Y.K., Karshiyev, A.E., Sulaymanova, S.A. (2020). Description of pedagogical technology and problematic teaching technology. Problemy Nauky. № 2 (147). Retrieved from: https://cyberleninka.ru/article/n/description-of-pedagogical-technology-and-problematic-teaching-technology [in English].

14. Markauskaite, L. (2003). Critical review of research findings on information technology in education. Informatics in Education, vol. 2(1), pp. 65-78 [in English].

15. Ikonnikova, M., Komochkova, O. (2019). Modern online platforms and digital technologies in teaching linguistics in the us higher education practice. Information Technologies and Learning Tools. Vol. 73, Iss. 5, pp. 125-134 [in English].

16. Gruber, A., Bauer, E. (2020). "Fostering Interaction in Synchronous Online Class Sessions with Foreign Language Learners," in Teaching, Technology, and Teacher Education during the COVID-19 Pandemic: Stories from the Field, eds. R.E. Ferdig, E. Baumgartner, R. Hartshorne, R. Kaplan-Rakowski, and C. Mouza (Waynesville, NC: Association for the Advancement of Computing in Education, 2020), pp. 175-178 [in English].

17. Joosten, T., Lee-McCarthy, K., Harness, L., Paulus, R. (2020). Digital Learning Innovation Trends: research report. Boston, MA: Online Learning Consortium [in English].

18. Florence, M., Kui, X. (2022). Digital Transformation in Higher Education: 7 Areas for Enhancing Digital Learning Authors. Educause rewiew. Retrieved from: https://er.educause.edu/articles/2022/9/digital-transformation-in-higher-education-7-areas-for-enhancing-digital-learning [in English].

19. Abid, H., Mohd, J., Mohd, A.Q., Rajiv, S. (2022). Understanding the role of digital technologies in education: A review. Sustainable Operations and Computers, Vol. 3, pp. 275-285. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.susoc.2022.05.004 [in English].

20. European Commission (2021). Digital Education Action Plan (2021-2027): Resetting Education and Training for the Digital Age. Retrieved from: https://ec.europa.eu/education/education-in-the-eu/digital-education-action-plan_en [in English].

21. UNESCO (2021). COVID-19 Education Response. Retrieved from: https://en.unesco.org/ [in English].

22. Alenezi, M. (2023). Digital Learning and Digital Institution in Higher Education. Education Sciences, 13(1):88. Retrieved from: https://doi.org/10.3390/educsci13010088 [in English].

Размещено на Allbest.ru