Культурологічний підхід у підручниках української літератури для 5-6 класів НУШ: традиції та новаторство наукової школи Ніли Волошиної

Размещено на http://www.allbest.ru/

Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка

Відокремлений структурний підрозділ «Професійно-педагогічний фаховий педагогічний коледж Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка»

Культурологічний підхід у підручниках української літератури для 5-6 класів НУШ: традиції та новаторство наукової школи Ніли Волошиної

Гоголь Наталія Валеріївна

доктор педагогічних наук, доцент

завідувач кафедри української мови,

літератури та методики навчання

Туряниця Зоя Василівна

кандидат педагогічних наук, старший викладач

методист, заступник директора з навчально-методичної роботи

Анотація

культурологічний підхід навчання література

У статті на основі конструктивно-критичного аналізу проблеми програмо- й підручникотворення, представленої в науково-методичному доробку наукової школи Н. Волошиної, актуалізовано провідні ідеї, що пов'язані з теоретичним осмисленням і практичною реалізацією культурологічного підходу до навчання літератури. Доведено, що впровадження досвіду українських учених-методистів у галузі програмо- й підручникотворення сприятиме актуалізації ідей гуманізації та гуманітаризації шкільної літературної освіти, інтеграції міжмистецьких знань у шкільному курсі літератури. Підкреслено, що чинні підручники української літератури для 5--6 класів НУШ, розроблені авторським колективом Інституту педагогіки НАПН України під керівництвом Т. Яценко, побудовані на засадах культурологічного підходу й спрямовані на ознайомлення учнів із художньо-естетичними та культурно-історичними цінностями людства, осягнення літературних явищ і фактів у широкому культурному контексті, розвиток мистецьких смаків, формування духовного світу юної особистості.

Ключові слова: культурологічний підхід, модельна програма, підручники української літератури, мистецький контекст підручників, суміжні види мистецтва, наукова школа Ніли Волошиної, відділ української мови і літератури Інституту педагогіки НАПН України

Cultural approach in Ukrainian literature textbooks for grades 5-6 nush: traditions and innovation of Nila Voloshyna's scientific school Hohol Nataliia

Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Head of the Department of Ukrainian Language, Literature and Teaching Methods at Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University

Turianytsia Zoia, PhD in Education, Senior Lecturer, Methodologist, Deputy Director for Educational and Methodological Work of Separated Structural Unit «Professional Pedagogical College of Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University»

Abstract

Introduction. The culturological approach is a crucial element in the content of school literary education, as it provides a broad horizon of knowledge and skills for students aimed at comprehending the art of words in the system of spiritual processes. Currently, the implementation of the ideas of the culturological approach in the content of school literary education is provided for in the model curricula for grades 5-9 and the current textbooks of Ukrainian literature for grades 5-6 of the New Ukrainian School. According to the compilers of programs and authors of textbooks on Ukrainian literature, the culturological approach ensures the unity of theoretical foundations and practical means of teaching literature and related art forms (visual, theatrical, musical, sculpture and architecture, etc.). However, for the effective development of modern theory and practice of teaching literature based on the culturological approach, it is important to have a constructive and critical understanding of the scientific and methodological developments of scholars and methodologists in the field of curriculum and textbook development in order to further use their theoretical and methodological achievements. The emphasis is placed on the scientific and methodological guidelines of scholars and methodologists O. Bandura, N. Voloshyna, A. Gradovsky, Ye. Pasichnyk, Z. Shevchenko, and others, which are in line with modern approaches to school literary education and orient the teacher's work towards using extensive literary and art history information in the classroom.

Purpose. The leading ideas related to the theoretical understanding and practical implementation of the culturological approach to teaching literature in the content of modern school textbooks of Ukrainian literature for grades 5-6 of the New Ukrainian School are actualized based on the analysis of the problem of curriculum and textbook development presented in the scientific and methodological works of the scientific school of N. Voloshyna.

Methods. The article employs a range of general scientific methods, including: analysis of scientific and methodological works by Ukrainian scholars and methodologists, educational programs, school textbooks in Ukrainian literature, and websites on the research topic; generalization of the collected material to determine the theoretical foundations of the research and to analyze pedagogical experience related to the research problem; cultural-historical, biographical, comparative (comparative-historical, comparative-typological), descriptive, and psychological methods.

Results. The article analyzes Ukrainian literature textbooks published by the author's team under the leadership of N. Voloshyna in independent Ukraine. It is proved that the implementation of the experience of Ukrainian scholars and methodologists in the field of curriculum and textbook development will contribute to the actualization of the ideas of humanization and humanitarization of school literary education, integration of interdisciplinary knowledge in the school literature course. The current textbooks of Ukrainian literature for grades 5-6 of the New Ukrainian School were analyzed for the implementation of the program recommendation section «Artistic Context». It is emphasized that modern textbooks prepared by researchers of the Department of Ukrainian Language and Literature of the Institute of Pedagogy of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine T. Yatsenko, V. Pakharenko, O. Slyzhuk are based on the principles of the culturological approach and are aimed at acquainting students with artistic and aesthetic and cultural and historical values of mankind, comprehension of literary phenomena and facts in a broad cultural context. Examples of the implementation of the culturological approach are given in order to form subject reading and key cultural competence in students based on the analysis of the sections «Read and Explore», «Reader's Leisure», «Wonder», «In the Circle of Arts», etc., which provide extensive art history information, demonstrate perfect examples of related visual arts, pose multi¬level questions and tasks with a focus on art history, etc.

Originality. The authors of the current textbooks consistently implement the ideas of the culturological approach in biographical sketches, literary-critical and illustrative material, methodological apparatus of textbooks, and thematic and stylistic diversity of the proposed works of art. Based on a comparative analysis of the current model programs and textbooks of Ukrainian literature for grades 5-6 of the New Ukrainian School, it is proved that the theoretical, analytical, and illustrative blocks of textbooks are presented with a clearly defined artistic focus. This contributes to the interest of schoolchildren in the perception of different types of art, expands their general outlook, accustoms them to an attentive attitude to different branches of art, and aesthetically educates them. The emphasis is placed on the advisability of introducing complex tasks that stimulate the development of creative abilities of schoolchildren, such as: analyzing interpretations of different literary works by artists, sculptors, composers, and directors; comparing the artistic language of different types of art based on the correlation of theme, plot, composition, intonation, rhythm, etc. It is emphasized that the modern Ukrainian literature textbook is a technological textbook in which students can use gadgets to obtain extensive art history information about world and Ukrainian cultural heritage. It is proved that this will contribute to the understanding of the ideological and artistic content of the literary work by schoolchildren, improving their skills in drawing artistic parallels andforming an understanding of Ukrainian literature as an integral part of world art.

Conclusion. It is emphasized that in the process of studying literature, a comprehensive approach to using the cultural and creative influence of different types of art is important for forming a holistic artistic picture of the world in students.

It is proved that a constructive and critical understanding of the experience of Ukrainian scholars and methodologists in the field of program and textbook development will contribute to the integration of interdisciplinary knowledge in school literature education. It is emphasized that modern Ukrainian literature textbooks for grades 5 and 6, developed by the team of authors T. Yatsenko, O. Pakharenko, O. Slyzhuk, are based on the principles of the culturological approach and are aimed at acquainting students with the artistic and aesthetic and cultural and historical values of mankind, understanding literary phenomena and facts in a broad cultural context, developing artistic tastes, and forming the spiritual world of a young person. It is proved that the implementation of the culturological approach in Ukrainian literature lessons will enable the language teacher to work creatively, widely use methods, techniques, and forms of work taking into account the content of the educational material, the level of reading competence ofschoolchildren, and use works of art with their powerful force of emotional impact.

Key words: culturological approach, model program, textbooks of Ukrainian literature for grades 5-6, artistic context, related types of art, Scientific school of Nila Voloshyna, Department of Ukrainian Language and Literature of the Institute of Pedagogy of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine.

Постановка проблеми

Одним із основних завдань шкільної літературної освіти в Новій українській школі є розвиток читацької грамотності, формування духовного світу розвиненої особистості, виховання її естетичних смаків та вподобань. Культурологічна домінанта в змісті шкільної літературної освіти відображена в основних законодавчо-нормативних документах. Так, у Законі України «Про освіту» (2017 р.) до ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, віднесено культурну компетентність. У Державному стандарті базової середньої освіти (2020 р.) наголошено на важливості розвитку в учнів культурної компетентності, що передбачає опанування культурних і мистецьких здобутків України і світу, усвідомлення художньої літератури як важливого складника мистецтва, розкриття особливостей творів мистецтва в широкому культурному контексті [6].

Реалізація ідей культурологічного підходу в змісті шкільної літературної освіти передбачена в модельних навчальних програмах для 5-9 класів НУШ (2021) [7]. Так, у програмовій рубриці «Мистецький контекст» (українська література) акцентовано на доцільності використання в шкільному курсі літератури високохудожніх творів різних видів мистецтва й ознайомлення учнів із явищами художньої культури.

Культурологічна підхід є важливим елементом у змісті шкільного літературного навчання, оскільки забезпечує широкий горизонт знань та умінь учнів, що спрямовані на осягнення мистецтва слова в системі духовних процесів, які відбувалися в Україні та світі в цілому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретико-методичні підходи до системного та цілісного вивчення шкільної літературної освіти на засадах культурологічного підходу розкрито в наукових студіях українських учених: О. Бандури, А. Вітченка, Н. Волошиної, С. Жили, О. Ісаєвої, Ж. Клименко, Л. Мірошниченко, О. Покатілової, О. Ратушняка, С. Сафарян, О. Слижук, І. Ціко, В. Шуляра, Т. Яценко та ін.

Українськими вченими (Н. Гоголь, В. Мартиненко, О. Пометун, О. Савченко, О. Слижук, Т. Яценко) різноаспектно розкрито проблему створення шкільних підручників для НУШ. Важливим є те, що сучасні дослідники проблеми підручникотворення з літератури О. Ісаєва, В. Пахаренко, О. Слижук, А. Фасоля, Т. Яценко підкреслюють значущість компетентнісної спрямованості підручників шкільного літературного курсу в реаліях Нової української школи. Слушною є думка сучасної вченої С. Жила, яка розглядає взаємозв'язки видів мистецтв як психолого-педагогічне й естетичне явище, що «має величезні можливості для літературної освіти школярів. Воно акумулює різноманітні художні прояви, надаючи їм цілісності й гармонійності. Взаємозв'язок видів мистецтв зумовлюється їхньою естетичною природою, генетичною, морфологічною, моральною спільністю, єдиними законами художнього мислення, особливостями людського пізнання» [8, с. 92]. Отже, культурологічний підхід до навчання української літератури є важливим напрямом сучасного освітнього процесу, що забезпечує єдність теоретичних основ і практичних засобів навчання літератури та суміжних видів мистецтва (образотворчого, театрального, музичного, мистецтва скульптури й архітектури тощо).

Нині задля ефективного розвитку сучасної теорії і практики навчання літератури на засадах культурологічного підходу конструктивно-критичного осмислення потребують науково-методичні напрацювання вчених у галузі програмо- й підручникотворення з метою подальшого використання їх продуктивних теоретико-методичних надбань.

Науково-методичні настанови знаних учених-методистів О. Бандури, Н. Волошиної, А. Градовського, Є. Пасічника, З. Шевченко та ін. орієнтують роботу вчителя на використання на уроці розлогої мистецтвознавчої інформації, виступають актуальним і дієвим засобом реалізації культурологічного підходу в умовах реформування шкільної мовно-літературної освіти.

Мета статті

На основі конструктивно-критичного аналізу проблеми програмо-підручникотворення, представленої в науково-методичному доробку наукової школи Н. Волошиної, актуалізувати провідні ідеї, що пов'язані із теоретичним осмисленням і практичною реалізацією культурологічного підходу до навчання літератури у змісті сучасних шкільних підручників української літератури для 5-6 класів НУШ, підготовлених авторським колективом під керівництвом Т. Яценко.

Виклад основного матеріалу

Проблема естетичного виховання молоді, здатної розуміти сутність художньої творчості, насолоджуватися естетикою словесного мистецтва, виховуватись високохудожніми образами, була однією з ключових у науково-методичній спадщині української вченої Н. Волошиної. Завдання шкільної літературної освіти вчена вбачала у розвиткові в учнів художнього смаку, інтересу до книги, вихованні культури читання, виробленні емоційного сприймання й осмислення мистецтва слова в єдності із суміжними образотворчостями.

Наукові основи методики вивчення української літератури в загальноосвітніх і вищих навчальних закладах полягали в концептуальній позиції програмо - й підручнокотворення. Представлені Н. Волошиною у співавторстві з іншими вченими (О. Бандура, Є. Кучеренко та ін.) підручники у кінці ХХ - на початку ХХІ ст. - це передусім навчальні книги нового типу, в основу яких було покладено концепцію культуроорієнтованої літературної освіти, що підпорядковувалася розвитку творчої особистості учня у форматі української та світової культур. Культурологічний підхід у шкільній літературній освіті поступово набував системності, ставав визначальним у методиці навчання української літератури. Н. Волошина переконливо доводила, що реалізація культурологічного підходу сприяє усвідомленню учнями творів художньої літератури як важливого складника мистецтва, ознайомленню з шедеврами української та світової художньої культури, поглибленню вмінь аналізу та інтерпретації літературних творів у мистецькому контексті [3; 4].

Педагогічні погляди вченої торкалися аспектів естетичного виховання особистості на уроках літератури. Еволюція навчальних підручників української літератури для 5-11 класів, виданих Інститутом педагогіки НАПН України упродовж останнього десятиліття ХХ - початку ХХІ ст. засвідчила прогресивний характер навчальної літератури, переконала в тому, що Н. Волошина разом із колективом співробітників відділу (лабораторії) української літератури утверджувала в українській школі національні ідеали та цінності, визначала місце й роль словесного мистецтва в культурному просторі України й світу.

Традиційно культурологічний підхід у навчальних підручниках реалізовувався через ілюстративний матеріал, якій розташовувався переважно на окремих сторінках у середині підручника та вдало доповнювався інформативним матеріалом про життєвий і творчий шлях митців пензля, розлогою системою запитань і завдань, які акцентували на міжмистецьких порівняннях, сприяли формуванню в учнів умінь співвідносити твори словесного мистецтва з іншими образотворчостями. Подані репродукції живописних полотен та світлин різних куточків України, на наш погляд, влучно перегукувалися з текстуальним вивченням літературних творів й орієнтували учнів на уважне їх «прочитання» і проведення мистецьких паралелей. Наведемо приклад із підручника: «Яка місцевість зображена на картині (М. Бурачек «Золота осінь» - Н. Г.)? Визначте її загальний колорит. Чому, на вашу думку, автор саме так назвав свій твір? Яким настроєм пройнята картина? Музикою якого характеру можна виразити цей настрій? » [2].

На розвиток творчих здібностей школярів влучно орієнтовані завдання, у яких учні добирали підписи до поданих у підручнику ілюстрацій, оцінювала майстерність ілюстратора, пригадували знання, які отримали на уроках образотворчого мистецтва про ілюстрування різних літературних жанрів, а також створювали власні художні малюнки.

Фахово продуманими, на наш погляд, є запитання і завдання, що спрямовують увагу учнів на довершеність робіт художників як самостійних видів мистецтва, розуміння творчого задуму митця, що, безперечно, сприяло формуванню умінь школярів вдумливо аналізувати мистецькі полотна (виділяти художні деталі, визначати загальний колорит тощо), ділитися почуттями, висловлювати власне ставлення до сприйнятого та давати йому оцінку, наприклад: «Ви знаєте, що у творах живопису, графіки і скульптури основним способом зображення є опис. Пригадайте види описів в образотворчому мистецтві. З якою метою використовують митці кожний з цих видів? Наведіть приклади» [1, с. 154,]

Актуальними нині є настанови Н. Волошиної щодо роботи із суміжними образотворчостями, які сприятимуть формуванню в учнів умінь орієнтуватись у контексті художньої культури, оперувати необхідними знаннями про багатовимірний простір літературного твору та взаємозв'язки красного письменства з іншими видами мистецтва, розвитку культурної компетентності школярів, виховують у них відкритість до міжкультурної комунікації [4].

Важливим завданням у сучасному процесі модернізації шкільної літературної освіти є створення підручників української літератури на основі інноваційних підходів до формування їхнього змісту і структури; підручників нових за функціями, принципами подачі матеріалу, таких, які б відповідали потребам сьогодення.

Нині в розвитку українського підручникотворення, відповідно до вимог Нової української школи актуалізується питання змісту та структури підручника як основної навчальної книги із української літератури, переосмислюються його основні функції, посилюється роль і значущість культурологічного компонента в теоретичному, аналітичному та ілюстративному блоках навчальної книги. Культурологічний підхід сприяє забезпеченню реалізації культурологічних завдань у навчальних книгах нового покоління, вмотивовує використання технологій розвивального, інтерактивного навчання, які сприяють адаптації й самореалізації юної особистості у полікультурному соціумі [5, с. 301].

Традиції програмо- й підручникотворення на засадах компетентнісно орієнтованого, культурологічного підходів послідовно реалізовують представники так званої «Волошинської школи» - співробітники відділу української мови і літератури Інституту педагогіки НАПН України: доктори педагогічних наук Таміла Яценко і Василь Пахаренко, кандидат педагогічних наук Олеся Слижук, які є авторами сучасних модельних навчальних програм і підручників української літератури для НУШ.

Варто зазначити, що чинні підручники української літератури для 5-6 класів (2022 р., 2023 р.) [9; 10] укладені відповідно до вимог модельній навчальній програмі з української літератури для 5-6 класів (2021 р.) [7] і мають культурологічну спрямованість. Зокрема, в модельних навчальних програмах у рекомендаційній рубриці «Мистецький контекст» акцентовано на доцільності використання в шкільному курсі літератури високохудожніх творів різних видів мистецтва й ознайомлення учнів із явищами художньої культури [7].

Особливістю шкільної літературної освіти в НУШ є увага до діалогу різних видів мистецтва: літератури, музики, образотворчого мистецтва, театру, кіно. Сучасні вченими-методистами, представниками наукової школи Н. Волошиної Т. Яценко, В. Пахаренком, О. Слижук, І. Тригуб розроблений такий шкільний курс літератури, який актуалізує в свідомості школярів найбільш значущі сторінки як українського, так і світового мистецтва. Сучасними методистами послідовно реалізовані й розвинуті найкращі традиції програмо- й підручникотворення відповідно до нових викликів часу в умовах технологізованого навчання.

Сучасні шкільні підручники, підготовлені авторським колективом відділу української мови і літератури Інституту педагогіки НАПН України під керівництвом Т. Яценко, вибудовані відповідно до оновленого розуміння мети й сутності літературної освіти молодих поколінь з урахуванням сучасного стану літературознавчої і методичної науки. Ілюстративний матеріал підручників з української літератури максимально залучено до комплексного дидактичного апарату навчальних книг і технологізовано. Мистецький контекст чинних підручників уміщений до біографічних нарисів, літературно-критичних матеріалів, представлений у вигляді ілюстративного матеріалу, запитань і завдань, що, безумовно, сприяє зацікавленості школярів як мистецтвом слова, так і суміжними образотворчостями.

Наведемо конкретні приклади на основі аналізу сучасних підручників української літератури для 5-х і 6-х класів НУШ. Так, уже на перших сторінках навчальної книги для 5 класу під час ознайомлення зі вступною навчальною темою автори підручника торкаються питання значущості читання й книжок у житті людини, акцентуючи увагу на важливості різних видів мистецтва (музики, живопису, скульптури, архітектури, театру, кіно та ін.) для розвитку людства, їх пізнавальному, виховному та естетичному значеннях для формування особистості. Інформативний матеріал, поданий у вступній статті, має своє логічне продовження в рубриках «У колі мистецтв» і «Поміркуй», де учні можуть на основі зіставлення мистецтва слова з іншими суміжними галузями мистецтва осягнути засоби творення образів. Школярі не тільки можуть помилуватися живописним полотном І. Тихого «Лелеки», а й, зісканувавши Q-код, послухати «Осінній етюд» композитора І. Пустового та переглянути мультиплікаційний фільм.

Про дивовижні таємниці мистецтва, особливості художнього світобачення автори підручника нагадують і шестикласникам, дотримуючись подібної тенденції викладу інформаційного та ілюстративного матеріалів. Так, запропонована для опрацювання вступна стаття «Художня література як вид мистецтва. Художній образ» розкриває перед читачами дивовижні таємниці мистецтва та загадки створення художніх образів як у мистецтві слова, так і суміжних образотворчостях. А завдання і запитання рубрик «У колі мистецтв», «Читай і досліджуй», «Поміркуй» вдало орієнтують школярів на зіставлення різних галузей мистецтва на основі прочитаної інформації та перегляду світлин.

Опанування молодшими підлітками в 5 класі малих фольклорних жанрів та літератури є доречним у єдності з переглядом ілюстрацій українських художників-ілюстраторів: Анастасії Стефурак до збірки «Українські прислів'я», Володимира Мельниченка до збірки народних загадок «Реве віл на сто гір», Галини Сокиринської до збірки віршів і загадок Л. Глібова «Котилася тарілочка», що, безумовно, дасть можливість школярам не тільки прочитати прислів'я й приказки, відгадати загадки, а й помилуватися творами образотворчого мистецтва. Запропоновані запитання й завдання орієнтують учнів на усвідомлене осягнення різних видів мистецтва, висловлення власного ставлення до сприйнятого, наприклад: «Чи допомогли тобі візуальні образи, створені художницею за мотивами загадок Л. Глібова, виразніше уявити поетичні образи?» [9, с. 24].

Пропоновані для ознайомлення суміжні образотворчості під час вивчення тем із розділу «Міфи прадавньої України» у 6 класі тематично суголосні із запропонованим інформативним матеріалом. Так, прочитавши міф «Сокіл-рід», учні можуть не тільки схарактеризувати образ птаха Сокола, а й зіставити його з образом, відображеним на обкладинці книги С. Плачинди «Міфи і легенди Давньої України» (художник В. Крижанівський). Розглядаючи світлини до пропонованої теми в підручнику та у Q-кодах, школярі поступово усвідомлюють те, як міфологія збагачує різні види мистецтва новими ідеями та образами, вчаться визначати й аналізувати засоби виразності в різних видах мистецтва.

Ознайомлюючись із народними піснями, школярі не тільки поринають у чарівний світ календарно-обрядової творчості, а й мають можливість, помилуватися художніми полотнами (роботи В. Шупляка, В. Проців, І. Рап'яника, І. Горобчука та ін.), а також, перейшовши за покликанням на Q-код, прослухати зразки народного мистецтва у виконанні різних творчих колективів, порівняти манеру виконання, висловити власне ставлення до почутого й побаченого.

Імпонує те, що рубрики аналізованих підручників української літератури, а саме: «Читай і досліджуй», «Читацьке дозвілля», «Поміркуй» та інші, передбачають різнорівневі запитання і завдання мистецтвознавчого спрямування. Наголошуємо, що завдання репродуктивного, дослідницького, творчо - пошукового характеру допомагають учням не тільки осягнути засоби художньої виразності, а й на основі зіставлення мистецтво слова з іншими образотворчостями спробувати власні сили в створенні мистецьких образів. Наведемо кілька прикладів із підручників: «Розглянь ілюстрації до прислів'їв сучасної української художниці Анастасії Стефарук. <...> Намалюй власну ілюстрацію до одного з прислів'їв чи приказки або ж добери декілька світлин із власного фотоархіву, підписом до яких можуть слугувати прислів'я та приказки» [9, с. 16]; «<...> А тепер розгляньте картину українського художника Івана Айвазовського «Місячна ніч у Криму». Створи ілюстрацію до поетичних авторських художніх образів, або ж відтвори на малюнку своє бачення нічного неба, осяяного місяцем» [10, с. 10]; Запиши від старших людей якусь календарно-обрядову пісню та намалюй до неї ілюстрацію» [10, с. 36] та ін.

Варто акцентувати увагу на культурологічному спрямуванні мистецької рубрики «У колі мистецтв», навчальний матеріал якої містить пізнавальну й доступну для учнів молодшого підліткового віку інформацію про українські культурні надбання, короткий аналіз художніх полотен і музичних творів, довершені зразки суміжних образотворчостей, а також запитання і завдання, що спрямовані на розвиток умінь учнів у процесі текстуального вивчення художніх творів осягати різні галузі мистецтва. Автори підручників переконані, що означена рубрика спрямована на формування ключової культурної компетентності учнів і допомагає глибокому осмисленню ідейно-художнього змісту літературного твору в єдності з опануванням інших мистецьких галузей.

Так, наприклад, текстуальне вивчення народних казок у 5 класі супроводжується вдало дібраними ілюстраціями Юлії Мітченко до казки «Яйце-райце» із запропонованими запитаннями та завданнями, спрямованими на розуміння учнями змісту прочитаного й побаченого на живописних полонах. У рубриці «У колі мистецтв» автори підручника пропонують розглянути ілюстрації ще однієї української художниці та письменниці Катерини Штанко. Прикметно, що запитання спрямовують уяву учнів на майстерність відображення художницею характеру головних героїв казки, як-от: «Чи вдалося мисткині відобразити характер головних героїв/героїнь казки? Поясни свою думку» [9, с. 35].

Доречними, на наш погляд, під час вивчення учнями художніх творів українських письменників є наскрізно розміщені на сторінках підручника ілюстрації художників Ольги Артюшенко, Сергія Артюшенка, Лариси Іванової, Олега Кіналя, Ольги Рубіної та ін., розташованих відповідно до розгортання сюжету літературного твору. Таке вдале поєднання двох видів мистецтва орієнтує учнів на усвідомлення засобів творення образу в суміжних образотворчостях. Так, наприклад, під час вивчення казки Лесі України «Лелія» та розгляду низки ілюстрацій до неї української художниці Лариси Іванової та живописного полотна Катерини Білокур «Квіти за тином», автори підручника радять акцентувати на розумінні учнями кольорової гами ілюстрацій та подумати, «чому саме ці відтінки кольорів використовує художниця?» [9, с. 53], звернути увагу «на виразність білого кольору в казці та на полотні» [9, с. 58], пояснити його присутність. Такі запитання й завдання, на нашу думку, сприяють більш глибокому осягненню молодшими підлітками літературознавчого й мистецтвознавчого контекстів.

Імпонує й те, що матеріали мистецьких рубрик «У колі мистецтв» та «Поміркуй» інформативно доповнюють візуалізовані зразки суміжних галузей мистецтва, які допомагають учням осягнути різні образотворчості та висловити власне ставлення до них, а запропоновані запитання і завдання формують уміння давати естетичну оцінку сприйнятому. Наведемо приклади з підручників: «Розглянь картину О. Ковтун «Пробудження». Що спільного в зображенні пір року на цій картині та казці В. Шевчука «Чотири сестри»? Чи могла б ця картина ілюструвати продовження казки? Чому» [9, с. 69], «Розглянь зображення Берегині в різних творах мистецтва. Який із образів тебе найбільше вразив? Поясни чому» [9, с. 77], «...Розглянь картину О. Кішкурно «Дівчина у віночку». Чи може ця картина бути ілюстрацією до вірша?...» [9, с. 123], «Роздивися картини П. Нілуса та К. Костанді. Яке враження справили не тебе ці полотна? ...» [9, с. 161], «Пригадай, репродукції яких полотен А. Куїнджі тобі вже траплялися на сторінках підручника української літератури. На які особливості художньої манери цього художника ти звернув/звернула увагу» [10, с. 73], «Роздивися картинку Анастасії Майорової «Від Ніжина до Львова» Порівняй враження, що справили на тебе літературний твір і картина» [10, с. 223] та інші.

Прикметно, що матеріали рубрик подаються з урахуванням вікових особливостей учнів молодшого підліткового віку та чітко окресленою мистецькою спрямованістю, що сприяє зацікавленості учнів у сприйнятті різних видів мистецтва, розширенню їхнього загального кругозору, призвичаює до уважного ставлення до різних галузей мистецтва, естетично виховує.

З метою реалізації розвитку власних творчих здібностей молодших підлітків підкреслюємо доцільність уведення комплексних завдань, що спонукають до розвитку творчих здібностей учнів, зокрема, проаналізувати інтерпретації різних літературних творів митцями художниками, скульпторами, композиторами, режисерами; зіставити художню мову різних видів мистецтва на основі співвіднесення теми, сюжету, композиції, інтонації, ритму тощо.

Необхідно відзначити, що запитання і завдання мистецьких рубрик одночасно пропонують роботу над кількома галузями мистецтва, кожен із яких розглядається як окремий, довершений вид. Так, наприклад, у процесі роботи над казкою Вал. Шевчука «Чотири сестри» учні ознайомлюються із музичною спадщиною італійського композитора Антоніо Вівальді, розглядають рекламу до концерту, милуються ілюстраціями Ольги Рубіної та картиною Ольги Ковтун «Пробудження», а також мають можливість прослухати концерти для скрипки Антоніо Вівальді «Зима» і «Весна» з циклу «Пори року» [9, с. 61-62].

Або інший приклад: формуванню культурної компетентності учнів під час опрацювання оповідання Марії Морозенко «Вірність Хатіко» сприяє пізнавальна мистецтвознавча інформація про екранізацію оповідання, перегляд на основі сканування QR-коду в підручнику кінофільму «Хатіко: вірний друг», а також робота над живописним полотном Олександра Мурашка «Дівчинка з собакою. Портрет Т. Язової» [9, с. 167]. На наш погляд, така взаємодія мистецтв актуалізує опорні знання, читацький, життєвий і чуттєвий досвід школярів, забезпечить внутрішній світ особистості, сприятиме формуванню читацьких смаків, розвитку потреб та інтересів у читанні впродовж життя.

Безперечно, сучасний підручник української літератури є технологізованою навчальною книгою, у якій учні за допомогою гаджетів можуть отримати розлогу мистецтвознавчу інформацію про світові та українські культурні надбання. Це сприятиме осмисленню школярами ідейно -художнього змісту літературного твору, удосконаленню їхніх умінь проводити мистецькі паралелі та формуванню розуміння української літератури як невід'ємного компонента світового мистецтва. Відзначимо, що до пропонованих рубрик наскрізно на сторінках підручника вміщено QR-коди, за допомогою яких школярі можуть прослухати музичні твори чи переглянути документальні, художні та мультиплікаційні фільми, дотичні до мистецтва слова та інших суміжних образотворчостей, а також відповісти на запитання, як -от: «Зіскануй Q-код і послухай концерт А. Вівальді для скрипки «Зима» із циклу «Чотири пори року». Який настрій викликала в тебе музика? Поділися своїми враженнями. Чи відповідає музика твоєму сприйняттю зими?» [9, с. 62], «Зіскануй QR-код і послухай пісню «Зоре моя вечірняя...» у виконанні Марти Шпак. Як мелодика пісні поглиблює, увиразнює основну думку твору» [9, с. 113]; «Зіскануй QR-код і послухай інструментальну мелодію сучасного українського композитора Я. Музики «Молода зима», помилуйся відеосупроводом до неї - українськими зимовими краєвидами» [9, с. 133]; «Якими образами картина І. Красцової і пісня З. Красуляк перегукується з віршем А. Качана «Море грає»? [9, с. 171]; «Ознайомся з іншими картинами Є. Гапчинської. Для цього зіскануй QR-код. Зроби висновок про ставлення художниці до дітей. Чи підтверджують твою думку слова самої Є. Гапчинської?» [9, с. 197], «Зіскануй QR-код іпереглянь відео про художника Віктора Крижанівського та його роботи. Що нового про міфологічні уявлення наших предків ти довідався/довідалася?» [10, с. 17], «Зіскануй QR-код і прослухай різні версії виконання Державного Гімну України. Яка версія гімну та відеоряд тебе найбільше вразили? Чому?» [10, с. 55] Візуалізація інформативного матеріалу сучасних підручників витончено й філігранно передає суголосні теми, що уплітаються в єдину канву сприйняття юними особистостями мистецьких шедеврів. В учнів формуються вміння компетентно та цілеспрямовано орієнтуватися в інформаційно-комунікативному сучасному просторі, застосовувати здобуті на уроках української літератури знання й реалізовувати набуті компетентності в житті.

Висновки

Отже, у процесі вивчення літератури важливе значення має комплексний підхід у використанні культуротворчого впливу різних видів мистецтва, необхідних для формування в учнів цілісної художньої картини світу. Читач осягає ціннісний зміст тексту, його культурний пласт, вступає в діалог про світ, про людину, про культуру; у процесі цього діалогу формується особистість, її гуманне мислення, ціннісна система. Конструктивно-критичне осмислення досвіду українських учених-методистів в галузі програмо- й підручникотворення сприятиме актуалізації ідей гуманізації та гуманітаризації шкільної літературної освіти, інтеграції міжмистецьких знань у шкільному навчанні літератури. Сучасні підручники української літератури для 5 і 6 класів, розроблені авторським колективом відділу української мови і літератури Інституту педагогіки НАПН України, побудовані на засадах культурологічного підходу й спрямовані на ознайомлення учнів із художньо-естетичними та культурно-історичними цінностями людства, осягнення літературних явищ і фактів у широкому культурному контексті, розвиток мистецьких смаків, формування духовного світу юної особистості.

Відтак реалізація культурологічного підходу на уроках української літератури дасть можливість учителю-словеснику працювати творчо, широко застосовувати методи, прийоми й форми роботи з урахуванням змісту навчального матеріалу, рівня читацької компетентності школярів, використовувати твори мистецтва з їх потужною силою емоційного впливу, що сприятиме розвитку культурної компетентності сучасних учнів.

Перспективи подальшої роботи вбачаємо в конструктивно-критичному осмисленні реалізації культурологічного підходу до навчання української і зарубіжної літератур у реаліях Нової української школи, напрацюванні відповідної методичної системи.

Список використаної літератури

1. Бандура О.М., Кучеренко Є.М. Українська література: підруч. для 6 кл. 23-тє вид., зі змінами. Київ: Освіта, 2000. 256 с.

2. Волошина Н.Й., Бандура О.М. Українська література: підруч. для 5 кл. Київ: Освіта, 1992. 304 с.

3. Волошина Н.Й., Жила С.О. Наочні посібники і засоби їх демонстрування. Українська література в загальноосвітній школі. 2003. № 6. С. 45-47.

4. Волошина Н.Й. Культурологічні підходи до підручникотворення. Проблеми сучасного підручника: зб. наук. пр. Київ, 2006. Вип. 6. С. 3-9.

5. Гоголь Н.В. Культурологічний підхід у змісті шкільної літературної освіти (друга половина ХХ - початок ХХІ століття): монографія / за наук. ред. д-ра пед. наук Т.О. Яценко. Суми: ФОП Цьома С.П., 2021. 482 с.

6. Державний стандарт базової середньої освіти (2020). Постанова КМУ № 898 від 30.09.2020 року. URL: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/76886 (дата звернення: 19.03.2024).

7. Модельна навчальна програма «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Яценко Т.О., Пахаренко В.І., Слижук О.А., Тригуб І.А., Качак Т.Б., Кизилова В.В., Овдійчук Л.М., Дячок С.О., Макаренко В.М.). URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/Navchalni.prohramy/2021/14.07/Model.navch.prohr.5-9.klas.NUSH-poetap.z.2022/Movno-literat.osv.hal/Ukr.lit.5-6-kl.Yatsenko.ta.in.13.09.2023.pdf (дата звернення: 19.03.2024).

8. Шкільна літературна освіта: традиції і новаторство. ХІ Волошинські читання: зб. матеріалів всеукраїнської науково-практичної конференції / за заг. ред. Т.О. Яценко. Київ: Інститут педагогіки НАПН України, 2023. 300 с.

9. Яценко Т.О. Українська література: підруч. для 5 класу для закладів загальної середньої освіти / Т.О. Яценко, В.І. Пахаренко, О.А. Слижук. Київ: Видавничий дім «Освіта», 2022. 256 с. URL: https://shkola.in.ua/2653-ukrainska-literatura-5-klas-yatsenko-2022.html (дата звернення: 19.03.2024).

10. Яценко Т.О., Пахаренко В.І., Слижук О.А. Українська література: підруч. для 6 класу закладів загальної середньої освіти. Київ: Видавничий дім «Освіта», 2023. 254 с. URL: https://pidruchnyk.com.ua/2611-ukralit-6-klas-yatsenko.html (дата звернення: 19.03.2024).

References

1. Bandura, O.M., Kucherenko, Ye.M. (2000) Ukrainska literatura: pidruch. dlia 6 kl. [Ukrainian literature: understudy. for 6th grade]. Kyiv: Osvita. [in Ukrainian].

2. Voloshyna, N.Y., Bandura, O.M. (1992) Ukrainska literatura: pidruch. dlia 5 kl. [Ukrainian literature: understudy. for 5th grade]. Kyiv Osvita. [in Ukrainian].

3. Voloshyna, N.Y., Zhyla, S.O. (2003). Naochni posibnyky i zasoby yikh demonstruvannia. [Visual aids and means of their demonstrations]. Ukrainska literatura v zahalnoosvitnii shkoli - Ukrainian literature in secondary school, 6, 4547. [in Ukrainian].

4. Voloshyna, N.Y. (2006). Kulturolohichni pidkhody do pidruchnykotvorennia. [Culturological approach to textbook creation]. Problemy suchasnoho pidruchnyka - Problems of the modern textbook, 6, 3-9. [in Ukrainian].

5. Hohol, N.V. (2021). Kulturolohichnyi pidkhid u zmisti shkilnoi literaturnoi osvity (druha polovyna KhKh - pochatok KhKhI stolittia): monohrafiia [Culturological approach in the content of School Literary Education (second half of the XX - beginning of theXXI century): monograph]. Sumy: FOP Tsoma S.P. 482 s.

6. Derzhavnyi standart bazovoi serednoi osvity (2020). [State standard of basic secondary education] Postanova KMU № 898 vid 30.o9.2020 roku. URL: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/76886 [in Ukrainian].

7. Modelna navchalna prohrama «Ukrainska literatura. 5-6 klasu» dlia zakladiv zahalnoi serednoi osvity [Model educational program «Ukrainian literature. 5-6 grades» for institutions of general secondary education]. (2021) URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/Navchalni.prohramy/2021/14.07/Model.navch.prohr.5-9.klas.NUSH-poetap.z.2022/Movno-hterat.osv.hal/Ukr.ht.5-6-kl.Yatsenko.ta.in.13.09.2023 .pdf [in Ukrainian].

8. Yatsenko, T.O. (2023). Shkilna literaturna osvita: tradytsii i novatorstvo. [School literary education: traditions and innovation]. ХІ Voloshynski chytannia: zb. materialiv vseukrainskoi naukovopraktychnoi konferentsii - XI Voloshyn readings: collection of materials of the all-Ukrainian scientific and practical conference. Kyiv: Instytut pedahohiky NAPN Ukrainy. [in Ukrainian].

9. Yatsenko, T.O. (2022). Ukrainska literatura: pidruch. dlia 5 klasu dlia zakladiv zahalnoi serednoi osvity [Ukrainian literature: a textbook for the 5th grade for general secondary education institutions] Kyiv: Vydavnychyi dim «Osvita». URL: https://shkola.in.ua/2653-ukrainska-literatura-5-klas-yatsenko-2022.html [in Ukrainian].

10. Yatsenko, T.O. (2023) Ukrainska literatura: pidruch. dlia 6 klasu zakladiv zahalnoi serednoi osvity [Ukrainian literature: a textbook for the 6th grade for general secondary education institutions]. Kyiv: Vydavnychyi dim «Osvita». URL: https://pidruchnyk.com.ua/2611-ukralit-6-klas-yatsenko.html [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru