Аналіз стану підготовки вихователів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в ЗДО в умовах інклюзії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Україна

Аналіз стану підготовки вихователів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в ЗДО в умовах інклюзії

Смотрова Оксана Олександрівна

асистент кафедри спеціальної та інклюзивної освіти

Процес впровадження дошкільної інклюзивної освіти дітей з ООП є одним із важливих завдань на етапі модернізації системи освіти, основною метою якої є успішна соціалізація цих дітей. Саме вихователь ЗДО може створити сприятливі умови для інтеграції таких дітей з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей. Тому успішність дошкільної інклюзивної освіти буде залежати, передусім, від професійної компетентності педагогічного складу.

Метою нашого дослідження було вивчення існуючого стану практики дошкільної інклюзивної освіти та рівнів готовності вихователів до її забезпечення.

Дослідження спрямовувалось на розв'язання таких завдань:

* з'ясувати ставлення вихователів до проблем, що стосуються інклюзивної освіти;

* виявити рівень готовності педагогів до роботи в системі дошкільної інклюзивної освіти (психологічний та методичний (педагогічний) аспект);

* вивчити рівень труднощів вихователів стосовно інклюзивної освіти;

* виявити причини та недоліки у підготовці вихователів до роботи в інклюзивному ЗДО.

Для розв'язання цих завдань використовувались такі методи дослідження, як: спостереження за діяльністю вихователя інклюзивної групи; анкетування; аналіз документації вихователя закладу дошкільної освіти (аналіз календарного та щоденного планування; урахування в планах особливостей інклюзивної групи; планування корекційно-розвиткових цілей); бесіди.

Ставлення вихователів до проблеми інклюзивної освіти визначалося за такими складовими професійної компетентності: мотиваційно-ціннісний, змістовий та операційно-діяльнісний компоненти.

Для визначення стану мотиваційно-ціннісного компоненту готовності вихователів ми використовували спеціально розроблену анкету.

Наступним завданням нашого дослідження було виявити наскільки вихователі інформативно володіють стосовно їх обов'язків та особливостей роботи в системі інклюзивної освіти.

При визначенні стану операційно-діяльнісного компоненту готовності вихователів передбачалось використання методу спостереження за діяльністю вихователя та аналізу його документації.

Так, в процесі спостереження ми враховували такі показники: вміння емоційно контактувати з дитиною з особливими потребами; вміння взаємодіяти з дітьми групи інклюзивного ЗДО; вміння планувати та організовувати життєдіяльність дітей групи інклюзивного ЗДО; вміння взаємодіяти з батьками дитини з ООП по принципу «партнери»; вміння реалізовувати на занятті корекційно-розвиткові цілі; вміння реалізовувати по відношенню до дитини з ООП індивідуального підходу; вміння взаємодіяти з різними фахівцями закладу як одна команда; вміння застосовувати корекційно спрямовані методи у навчально-виховному процесі.

В процесі аналізу документації вихователя групи інклюзивного ЗДО враховувалось: щоденне планування і календарне планування; планування корекційно-розвиткових цілей; прийоми реалізації індивідуального підходу; урахування в планах особливостей групи інклюзивного ЗДО; заходи, спрямовані на командну взаємодію з фахівцями спеціального супроводу.

Результати анкетування свідчать про те, що вихователі ЗДО хоча на достатньому рівні ознайомленні з теоретичними джерелами з інклюзивної освіти, що впливає на усвідомлення проблеми такої освіти, проте ні змістовно, ні мотиваційно не є готовими до інклюзивної дошкільної освіти. Більшість педагогів зазначає, що попри наявність спеціальної вищої освіти, потребують теоретичної та методичної підготовки для роботи у інклюзивних ЗДО.

При аналізі стану змістовного компоненту готовності вихователя ми використовували метод бесіди.

За результатами опитування, можна зробити висновок, що більшість опитуваних поверхнево розуміють визначення цієї категорії дітей, відсутні базові знання стосовно особливостей психофізичного розвитку дітей з ООП. Більшість респондентів частково розуміють різницю в особливостях діяльності вихователя ЗДО та такого, що є інклюзивним, але вони їх все ж таки дублюють.

Успішність впровадження інклюзивної освіти залежить не лише від професійних компетентностей, але і від особистості самого педагога. Тому цілком логічним є запитання респондентам щодо особливостей педагогічного такту у роботі з сім'ями, які виховують дитину з ООП. Опитування показало, шо частина не вбачають великої різниці і тому ототожнюють особливості спілкування батьків як дітей з типовим розвитком так і тих, що мають особливі освітні потреби. Це вказує на відсутність розуміння ролі педагогічного такту у роботі з сім'ями дітей з ООП.

Для визначення стану операційно-діяльнісного компоненту готовності вихователів використовувався метод спостереження за діяльністю вихователя та аналізу його документації.

Так, аналіз такого спостереження показав, що у педагогів з'являються прояви певної розгубленості у відносинах з такою дитиною в середині колективу, процес взаємодії між дітьми носить частково формальний характер. Більшість вихователів активно намагається включати дитину з ООП в повсякденне життя здорового колективу однолітків. Це проявляється в залученні як в ігрову діяльність так і у виховну.

Стосовно взаємодії вихователя з батьками дитини з ООП слід зазначити, що взаємодія багато в чому дублює відносини з батьками дітей з типовим розвитком. Прослідковується співпраця з тими батьками, які проявляють зацікавленість в цьому. Педагоги наголошують у відсутності знань способів налагодження «партнерського» спілкування та його реалізації.

Реалізація корекційно-розвиткових цілей роботи вихователя інклюзивної групи за результатами дослідження частково відбувається на формальному рівні: вони зазначаються, але не до кінця реалізовуються. Це стосується і індивідуального підходу по відношенню до дитини з ООП. Працюючи з дітьми, вихователю важко переключатись та орієнтуватись на індивідуальні особливості дитини. Тому дитина часто залишається без уваги в навчально- виховному процесі.

Оскільки командна робота фахівців є запорукою успішної реалізації дошкільної інклюзивної освіти, ми спробували визначати існуючий стан її практики в ЗДО. Так, аналізуючи, ми виявили, що часто команда супроводу виконує не лише свої безпосередні обов'язки та функції. Як показало дослідження, у деяких закладах відсутня потрібна посада асистента вихователя. Тому його обов'язки позмінно змушені виконувати різні фахівці. Це, в свою чергу, призводить як до збільшення навантаження у роботі, так і до виснаження. В інших випадках прослідковується достатня взаємодопомога у роботі різних фахівців. Часто спостерігаються взаємоконсультації між асистентом вихователя, вихователем та корекційним педагогом. Така підтримка допомагає їм не лише заповнювати прогалини у процесі роботі, а й психологічно налаштовує на продуктивну співпрацю.

Результати аналізу документації вихователя вказують, що вихователі планують свою роботу, проте не виділяють окремо в календарному плані роботу з дітьми з ООП. Лише незначна частина враховує спеціальну програму при плануванні діяльності. Плануючи заняття, розробляючи їх конспекти, вихователь повинен вміти чітко визначати і реалізовувати поставлені корекційно-розвиткові цілі. Результати дослідження засвідчили, що частина вихователів планує їх лише формально, а решта взагалі їх не планує у своїй роботі. Значні труднощі спостерігаються і при реалізації індивідуального підходу до дитини. Хоча вихователі і планують такий вид роботи з дитиною з ООП, але він часто не реалізовується у навчально-виховній роботі групи. Зміст такої роботи у багатьох педагогів носить хаотичний характер. Варто зазначити, що у більшості ЗДО документаційно плануються заходи по командній співпраці між фахівцями спеціального супроводу, проте виникають сумніви реалій їх впровадження.

Підсумовуючи все вище висвітлене, ми розуміємо, що одержані результати дослідження свідчать про мотиваційну, змістовну і діяльнісну не готовність вихователів ЗДО до умов інклюзивної освіти.

Отже, хоча за результатами педагоги висловлюють теплі та добрі почуття до таких дітей, прагнення їм допомогти, але варто зазначити, що цього недостатньо. Процес інклюзивної освіти дошкільників з ООП буде успішним лише за умови професійної компетентності вихователя та підготовки соціального оточення, в якому перебуватиме дитини з ООП. Тому вагомого значення набуває окрема підготовка вихователів до здійснення якісної професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти.

дошкільний інклюзивний освіта вихователь

Размещено на Allbest.ru