Навчання іноземних мов професійного спрямування здобувачів технічних закладів вищої освіти як предмет сучасних лінгводидактичних досліджень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчання іноземних мов професійного спрямування здобувачів технічних закладів вищої освіти як предмет сучасних лінгводидактичних досліджень

Андрейкова Ірина Богданівна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов, Національний університет «Одеська політехніка», м. Одеса

Картель Тетяна Миколаївна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов, Одеська державна академія будівництва та архітектупи, м. Одеса

Анотація

Стаття присвячена висвітленню здобутків вітчизняного та зарубіжного передового досвіду щодо застосування новітніх моделей навчання іноземних мов професійного спрямування здобувачів технічних закладів вищої освіти.

Продемонстровано, що вітчизняні й зарубіжні вчені здійснили вагомий внесок у розробку проблеми модернізації підготовки майбутніх фахівців до іншомовного професійно орієнтованого спілкування загалом, а також розробку новітніх моделей та технологій їхнього навчання іноземних мов за професійним спрямуванням. Під навчанням здобувачів вищих технічних закладів освіти іноземної мови за професійним спрямуванням розуміється процес набуття ними готовності до застосування її різноманітних засобів в умовах ситуативного фахового спілкування в усній і письмовій формах та міжкультурної співпраці із зарубіжними партнерами, на основі опанування такого рівня лінгвістичних та соціокультурних знань, навичок і вмінь, який забезпечує користування спеціалізованими джерелами науково-технічної інформації, аудіо та відео записами, електронними ресурсами та технічною документацією в певній предметній галузі.

Зосереджено увагу на досягненнях зарубіжного передового досвіду з викладання іноземної мови за професійним спрямуванням, оскільки найбільшу популярність отримали технології мовного занурення здобувачів у процес вивчення іноземних мов за фахом та білінгвальні освітні програми (ідентифікаційна, інтеграційна, монокультуризаційна, полікультурна), які створюють сприятливий ґрунт для оновлення іншомовної підготовки майбутніх фахівців технічного профілю. Розкрито сутність моделі змістовно- мовної інтеграції в навчанні (CLIL - Content and language integrated learning), яка визнається провідним орієнтиром для покращення викладання іноземних мов за професійним спрямуванням у зарубіжних університетах на сучасному етапі. Згідно останньої, інтенсифікація процесу іншомовної освіти майбутніх фахівців передбачає організацію навчання іноземної мови через зміст інших дисциплін (content-based second language instrustion) та іншомовне занурення (immersion).

Узагальнено, що вітчизняний та зарубіжний передовий досвід застосування моделей викладання іноземної мови професійного спрямування дозволяє виділити їх загальні переваги, оскільки впровадження останніх сприяло зростанню рівнів лінгвістичної компетентності й впевненості здобувачів у своїх мовних і мовленнєвих можливостях, розвитку іншомовних лексичних і граматичних мовленнєвих навичок, умінь вирішувати різні професійні проблеми та ситуації, пов'язані з фаховою комунікацією та міжкультурним спілкуванням, активізації критичного мислення і творчого потенціалу, підвищенню самооцінки, власної автономії та незалежності в процесі опрацювання спеціалізованих джерел науково-технічної інформації, електронних ресурсів та технічної документації.

Ключові слова: навчання іноземних мов професійного спрямування, здобувачі технічних закладів вищої освіти, технологія мовного занурення, білінгвальні освітні програми (ідентифікаційна, інтеграційна, монокультури- заційна, полікультурна), модель змістовно-мовної інтеграції в навчанні, оновлення іншомовної підготовки, зарубіжний і вітчизняний досвід.

Andreikova Iryna Bohdanivna Candidate of Pedagogical Science, Associate Professor, Associate Professor of the department of foreign languages, National University "Odesa Polytechnic", Odesa

Kartel Tetiana Mykolaivna Candidate of Pedagogical Science, Associate Professor, Associate Professor of the department of foreign languages, Odesa State Academy of Civil Engineering and Architecture, Odesa

TEACHING FOREIGN LANGUAGES OF PROFESSIONAL DIRECTION TO STUDENTS OF TECHNICAL HIGHER

Постановка проблеми

Соціальну значущість іншомовної освіти здобувачів вищої освіти задля подальшого розширення міжнародних зв'язків та вдосконалення міжкультурної комунікації та співпраці вітчизняних та зарубіжних фахівців визнано як у міжнародних («Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання» (2003 р.)), так і у провідних державних законодавчо-нормативних документах (Закони України «Про вищу освіту» (2014 р.) і «Про освіту» (2017 р.); «Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року» (2013 р.); Концепція мовної освіти в Україні (2016 р.); Національна програма вивчення та популяризації іноземних мов «Україна speaking» (2016 р.)). Крім того, відкриття у 2010 році Європейського простору вищої освіти спричинило не тільки можливість збільшення обсягів академічної мобільності студентів, але й легшого доступу до інформації, налагодження більш ефективного міжнародного спілкування та більш глибокого взаєморозуміння [8, с. 6].

Натомість, в умовах розвитку європейської освітньо-наукової інтеграції досягнення найвищих рівнів якості іншомовної освіти здобувачів у вітчизняних закладах вищої освіти зумовлене наявними суперечностями між:

- високими вимогами до сучасних фахівців виробничої та інженерно- технічної сфери й недоліками, які мають місце в їхній університетській іншомовній підготовці;

- об'єктивними потребами науково-технічної галузі в фахівцях, здатних здійснювати повноцінну іншомовну комунікацію, й недостатнім рівнем науково-теоретичного й навчально-методичного забезпечення процесу формування їхньої іншомовної комунікативної компетентності;

- домінуванням традиційного підходу до організації іншомовної підготовки здобувачів в технічних закладах вищої освіти й усвідомленням необхідності пошуку нових інноваційних технологій, методів і форм, які забезпечували б формування їхньої готовності до іншомовного професійно орієнтованого спілкування [7, с. 11].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Оновленню змісту й удосконаленню процесу організації іншомовної підготовки майбутніх фахівців різних спеціальностей присвячено праці Г. Зеленіна, Н. Івасів, Д. Мельничук, О. Тарнопольського, Т. Хайленд, Дж. Хармер, Б. Хуфайзена, С. Шандрук. Особливості формування у студентів готовності до іншомовного професійно орієнтованого спілкування знайшли деякою мірою наукове обґрунтовання в дослідженнях ряду зарубіжних (Л. Бімер, Р. Браун, Д. Хаймс) і вітчизняних (Л. Гапоненко, О. Канюк, І. Козубовська, В. Смелікова, М. Сотер, О.Тинкалюк ) вчених. Актуальні питання проблеми модернізації іншомовної підготовки майбутніх фахівців знайшли висвітлення в аспектах, пов'язаних із вдосконаленням їхньої культури професійного спілкування (С. Амеліна, К. Бун, О. Литвинова, В. Михайлюк, К. Якушко), формуванням умінь іншомовного професійно орієнтованого спілкування (Л. Барановська, З. Дзюбата, В. Кручек, А. Морган), вдосконаленням полікультурної й крос-культурної компетентності (Б. Боуен, Р. Булгаков, Б. Купер, О. Резунова).

Як закономірний наслідок, вітчизняні й зарубіжні вчені здійснили вагомий внесок у розробку проблеми модернізації підготовки майбутніх фахівців до іншомовного професійно орієнтованого спілкування. Проте поза увагою наукової спільноти залишаються аспекти вдосконалення процесу іншомовної освіти здобувачів новітніх спеціальностей, започаткованих у вищих технічних закладах освіти, а також новітні моделі й технології їхнього навчання іноземних мов за професійним спрямуванням.

Мета статті полягає у висвітленні здобутків вітчизняного та зарубіжного передового досвіду щодо застосування новітніх моделей навчання здобувачів технічних закладів вищої освіти іноземної мови професійного спрямування.

Виклад основного матеріалу

Не зважаючи на наявність в сучасній лінгводидактиці різних підходів та стратегій, нині діючі програми з іноземної (англійської, німецької, французької) мови професійного спрямування визнані базовими документами, які спрямовують процес організації іншомовної підготовки здобувачів вищої освіти в нашій країні. Останні, враховуючи Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, цілком відповідають Європейській Рамці Кваліфікацій та Рамковій концепції Європаспорта, забезпечуючи можливості вивчення іноземної мови майбутніми фахівцями будь-якої спеціальності на засадах найсучасніших -діяльнісно-

комунікативного й професійно орієнтованого лінгвометодичних підходів. Зокрема, принципи Програми з англійської мови професійного спрямування надають можливість:

- максимально враховувати персональні здобутки випускників закладів загальної середньої освіти в галузі іншомовної усної та письмової комунікації;

- проектувати на основі цього індивідуальні освітні траєкторії, як для студентів з початковим рівнем іншомовних знань, умінь і навичок, так і для вже досить досвідчених і компетентних учасників іншомовного спілкування;

- мотивувати здобувачів вищої освіти, в контексті досягнення запланованих програмних результатів навчання спеціальності в межах обраних ними освітніх програм, на успішне оволодіння іноземною мовою, як мінімум, на рівні В2, орієнтуючи їх на проходження практик, стажувань або подальше навчання в зарубіжних університетах на засадах академічної мобільності [8].

Натомість, для досягнення здобувачами вищої освіти означеного й більш високих рівнів (С1, С2) володіння іноземною мовою, що сприяє підвищенню їхньої академічної й професійної мобільності та конкуренто-спроможності, важливо передусім більш чітко визначити місце і роль навчальної дисципліни «Іноземна мова професійного спрямування» в загальній моделі підготовки фахівців, що дасть можливість визначити оптимальну кількість годин, що недоцільно зменшувати в нині діючих освітніх програмах за спеціальностями нефілологічного профілю [1, с. 12]. Також слід враховувати, що умови стандартизації вищої освіти дають змогу збільшувати кількість годин на вивчення іноземної мови за професійним спрямуванням завдяки уведенню ряду вибіркових дисциплін. Останні можуть бути розроблені й запропоновані викладачами іноземних мов на підставі більш глибокого аналізу потреб роботодавців, врахування найбільш доцільних пропозицій усіх зацікавлених сторін (стейкхолдерів) певної спеціальності, а також побажань гарантів відповідних освітньо-професійних програм [4, с. 83]. При цьому важливо розуміти, що провідні завдання іншомовної освіти здобувачів вищої освіти, як за обов'язковими, так і за вибірковими навчальними дисциплінами, мають цілком збігатися з цілями їхньої фахової підготовки до майбутньої професійної діяльності, передбачаючи якісне формування загальних та спеціальних компетентностей, серед яких іншомовна комунікативна й полікультурна компетентності посідають чільне місце [6, с. 48].

В означеному контексті ряд лінгводидактів вважає, що іншомовна підготовка здобувачів технічних закладів вищої освіти має бути спрямованою:

- на їхню більш тісну мовленнєву й комунікативну взаємодію з викладачами іноземної мови під час проведення аудиторних занять, що слугуватиме джерелом інтенсивного мовного саморозвитку кожного з них;

- на інтеграцію процесів оволодіння іноземною мовою за професійним спрямуванням та розвитку міжкультурних й особистісних якостей тих, хто здобуває знання про культуру країн носіїв мови, яка вивчається, та набуває спеціальних мовленнєвих умінь і лінгвістичних навичок, необхідних для професійно орієнтованого спілкування з зарубіжними партнерами [9, с. 123];

- на індивідуалізацію процесу іншомовної освіти, зокрема, шляхом

більш інтенсивного упровадження найсучаснішихінформаційно-

комунікаційних технологій та цифрових ресурсів [10, с. 95];

- на моделювання, завдяки використанню міжпредметних зв'язків та автентичних матеріалів, таких комунікативних ситуацій, які за предметним та соціальним контекстами максимально наближені до реальних та професійно зорієнтованих [7, с. 118];

- на активну самостійну роботу, що формує автономію студентів, створює умови для їхнього самовираження і саморозвитку [13, с. 157].

На цій підставі відстоюється думка, що вивчення іноземної мови за професійнім спрямуванням відіграє важливу роль у загальній системі підготовки здобувачів технічних закладів вищої освіти, оскільки:

- сприяє загальнокультурному розвитку особистості майбутнього фахівця, розширенню його світогляду через накопичення знань про навколишній світ, національні й культурні особливості країн, мова яких вивчається;

- забезпечує формування загальнолюдських (дружність, коректність, толерантність) та професійно важливих якостей [9, с. 78];

- опікує розвиток культури інтелектуальної діяльності студентів через тренування вмінь працювати самостійно, застосовувати термінологічні словники й довідкову літературу;

- здійснює суттєвий позитивний вплив на здобуття майбутніми фахівцями культури мовлення й іншомовного спілкування, а також навичок проєктувати власну мовленнєву поведінку й логічно висловлювати власні думки;

- мотивує особистісну зацікавленість і бажання отримати знання з різних іншомовних комунікаційних каналів, що надає можливість вивчення досягнень у професійній галузі за кордоном [13, с. 246].

Суттєво, що в наступний час система іншомовної освіти здобувачів технічних закладів вищої освіти характеризується багатоаспектністю, незважаючи на те, що її провідною метою є досягнення ними рівнів, достатніх для практичного використання іноземної мови в майбутній професійній діяльності та спілкуванні. При цьому, під час розгляду на аудиторних заняттях різних аспектів мовних явищ їх вихідну базу становить іншомовна мовленнєва діяльність, яка є основним об'єктом навчання іноземної мови як засобу спілкування. З огляду на це, навчання іноземної мови за професійним спрямуванням передбачає фахову спрямованість не тільки змісту навчальних матеріалів (який повинен бути орієнтований на останні досягнення в тій чи тій сфері людської діяльності, своєчасно відображати нові наукові досягнення, безпосередньо зачіпаючи професійні інтереси студентів, надаючи їм можливість професійного зростання), але й іншомовної комунікативної діяльності, що включає в себе прийоми і операції, на базі яких формуються професійні вміння й навички [6, с. 128]. У процесі останньої має здійснюватися двосторонній зв'язок між намаганням здобувача опанувати спеціальні знання зі своєї майбутньої професійної діяльності та успішністю оволодіння іноземною мовою, яка відображує її специфічні особливості певними засобами.

Як закономірний наслідок, іншомовна освіта здобувачів у вітчизняних технічних закладах вищої освіти постає спеціально організованим процесом, заснованим на врахуванні їхніх потреб у вивченні іноземної мови в контексті майбутньої професії та спеціальності, орієнтованого на читання літератури за фахом, вивчення професійної лексики і термінології, а останнім часом - і на спілкування у сфері професійної діяльності [13, с. 197]. З огляду на це, сучасний підхід до відбору змісту навчання здобувачів іноземної мови за професійним спрямуванням вимагає того, що його складовими, як мінімум, мають бути:

- сфери комунікативної діяльності, а також теми, ситуації та мовний матеріал, що враховують специфіку обраної ними професії, способи реалізації відповідних їй функцій, обов'язків і ролей;

- мовний матеріал (фонетичний, лексичний, граматичний, орфографічний), який розкриває правила його застосування та найбільш ефективні способи практичного використання в професійно зорієнтованих ситуаціях спілкування;

- система знань, яка відображує національно-культурні особливості та сучасні реалії країн, мова яких вивчається, з конкретизацією широкого спектру актів вербальної і невербальної комунікації;

- комплекс спеціальних (мовленнєвих) вправ і завдань, які відтворюють рівень практичного володіння іноземною мовою як засобом спілкування (в конкретних професійних, ділових, наукових сферах і ситуаціях з урахуванням особливостей професійного мислення), зокрема в міжкультурних ситуаціях [4, с. 206].

На відміну від українських лінгводидактів, німецькі науковці підкреслюють той факт, що використання іноземної мови у професійній підготовці є дидактичним резервом, завдяки якому можливо суттєво підвищити рівень комунікативної професійної компетентності студентів. При цьому, вони вказують на відмінність викладання іноземної мови від навчання іноземної мови за фахом. Пов'язано це з тим, що іншомовна підготовка студентів, які здобувають певний фах, як правило, знаходиться в компетентності мовних центрів при німецьких університетах, в яких фахову іноземну мову викладають носії мови відповідної спеціальності. Крім того, діяльність мовних центрів здебільшого зорієнтована на застосування технології мовного занурення здобувачів у процес вивчення іноземних мов за фахом. Через це, відповідальність за зміст, обсяги й умови навчання іноземної мови фахового спрямування покладено виключно на студентів, тому що вони самостійно обирають темп та матеріал для засвоєння відповідно до своїх можливостей і професійних потреб [7, с. 112].

Згідно американського передового досвіду університетської іншомовної освіти, найбільшу популярність отримали білінгвальні освітні програми (ідентифікаційна, інтеграційна, монокультуризаційна, полікультурна), які створюють сприятливий ґрунт для оновлення навчальних програм з іноземних мов. Запропоновані білінгвальні програми навчання здобувачів вищої освіти іноземних мов здебільшого зорієнтовані на формування їхньої готовності до застосування результатів іншомовної освіти на практиці [4, с. 98]. З огляду на це, найбільш затребуваними в американських університетах стали моделі навчання іноземних мов через виконання завдань і навчання іноземних мов через зміст навчальних дисциплін. Стратегічна мета останніх, незважаючи на їх певну специфіку, передбачає формування у здобувачів іншомовної комунікативної компетентності як побічного продукту під час опрацювання ними змісту навчальної інформації і виконання навчальних завдань. При цьому, у процесі формування іншомовної компетентності здобувачів викладачам притаманна відмова від методичного догматизму, який заперечує можливість навчання іноземних мов засобами універсального методу на користь еклектики у виборі дидактично доцільних підходів [4, с. 129].

За усталеною традицією, у французьких університетах цільовим орієнтиром іншомовної освіти студентів є поєднання навчання іноземної мови з розвитком їхньої культури професійного спілкування. при цьому вбачається, що саме таке поєднання сприяє більш повноцінному соціальному й когнітивному розвитку особистості майбутнього фахівця. Під час побудови навчальних курсів з іншомовної освіти викладачі враховують як предметну спеціалізацію майбутньої професійної діяльності студентів, так і соціальний контекст мовленнєвої взаємодії фахівців в певній сфері професійної комунікації. В центрі пильної уваги викладачів з іншомовної освіти - інтенсивність засвоєння здобувачами запропонованого навчального матеріалу та максимальне задоволення їхніх фахових інтересів і нагальних комунікативних потреб [7, с. 93].

Суттєво, що в найкращих румунських, сербських та словацьких університетах іншомовна підготовка визнається обов'язковою й значущою складовою професійної освіти майбутніх фахівців, яка реалізується через систему викладання іноземних мов для конкретних цілей (English for specific purposes). Остання, ґрунтуючись на використанні широкого спектру комунікативних методів, забезпечує не тільки ефективне формування готовності здобувачів до іншомовного професійно орієнтованого спілкування, але й набуття ними навичок працювати в команді, швидко пристосовуватися до нових ситуацій і налагоджувати міжособистісні стосунки в колективі [12, с. 71].

Отже, з огляду на зазначене вище, очевидно, що змістовно-мовна інтеграція в навчанні (CLIL - Content and language integrated learning) визнається провідним орієнтиром викладання іноземних мов у зарубіжних університетах на сучасному етапі. Згідно останньої, інтенсифікація процесу іншомовної освіти майбутніх фахівців передбачає організацію навчання іноземної мови через зміст інших дисциплін (content-based second language instrustion) та іншомовне занурення (immersion) у вигляді викладання іноземних мов за професійним спрямуванням [7, с. 132].

Згідно вимог сучасних зарубіжних концепцій, змістовно-мовна інтеграція в навчанні іноземних мов за професійним спрямуванням складається з чотирьох елементів:

- зміст (content), який передбачає засвоєння знань і формування навичок з розуміння фахової термінології певної галузі, через що навчальний матеріал повинен бути підібраний з опертям на певні фахові дисципліни й враховувати необхідний обсяг лексичного запасу, що повинні засвоїти студенти;

- комунікація (communication), яка, завдяки повному зануренню студентів в іншомовне середовище на підставі застосування досить широкого спектру різних інформаційно-комунікативних технологій, передбачає формування в них навичок та вмінь, необхідних для використання іноземної мови як засобу спілкування в професійній сфері, що дає змогу їм вільно окреслювати своє бачення, порівнювати, протиставляти, оцінювати й описувати думки інших;

- мислення (cognition), яке, пробуджуючись й активно функціонуючи лише під час створення викладачем іноземної мови ситуацій пошукового, проблемного й творчого характеру, передбачає інтенсивний розвиток розумової і пізнавальної діяльності студентів завдяки виконанню відповідних нестандартних завдань завдяки використанню вже набутих знань та опанування нових вмінь і навичок;

- культура (culture), занурення в пізнання якої передбачає знайомство студентів з культурними цінностями носіїв мов та творчими надбаннями країн, мова яких вивчається, оскільки для ефективного спілкування іноземною мовою потрібно оволодіння певними лінгвістичними та соціокультурними знаннями й навичками [10, с. 134].

Загалом, зарубіжні дослідники, враховуючи, що змістовне наповнення університетської іншомовної освіти завжди зумовлене кількістю кредитів та аудиторних годин, які відводяться освітньо-професійними програмами за певними спеціальностями, пропонують для практичного впровадження у закладах вищої освіти три базові моделі побудови курсу іноземної мови за професійним спрямуванням. Перша модель спрямована на розширення іншомовної освіти на основі уведення одної або двох аудиторних годин на тиждень, які присвячуються роботі студентів з іншомовними матеріалами з окремих тем предмету або кількох предметів. Друга модель заснована на технології модульного викладання, згідно якої на різних етапах професійної підготовки здобувачів додаються певні модулі, присвячені вивчення окремого або кількох предметів іноземною мовою. Третя модель передбачає часткове злиття навчання студентів іноземної мови з опануванням ними змісту певного предмету фахової підготовки, коли половина навчальних занять з іноземної мови проводяться у форматі методики змістовно-мовної інтеграції в навчанні (CLIL).

Натомість, попри наявні досягнення, сучасні зарубіжні дослідники виокремлюють також певні проблеми й недоліки, які мають місце в організації університетської іншомовної освіти, серед яких наступні:

- відсутність висококваліфікованого викладацького складу, спеціально підготовленого до організації навчання здобувачів іноземної мови за професійним спрямуванням;

- недосконалість науково-методичної співпраці викладачів-мовників із викладачами різних профільних дисциплін, які забезпечують певні спеціальності;

- відсутність сучасного навчально-методичного й інформаційно- технологічного забезпечення процесу викладання іноземних мов для конкретних цілей, а також методичних рекомендацій з відбору навчального матеріалу й розроблення завдань самостійної роботи студентів до нього [14];

- слабка адаптованість наявних курсів з іноземної мови за професійним спрямуванням до реальних рівнів іншомовної підготовки студентів, оскільки багато з них потребують повторення раніш вивчених тем, зміцнення граматичних знань, а також вдосконалення навичок у таких провідних видах мовленнєвої діяльності як говоріння, письмо, читання та аудіювання;

- недостатня зацікавленість студентів як майбутніх фахівців у набутті готовності до іншомовного професійно орієнтованого спілкування.

Висновки

Таким чином, під навчанням здобувачів вищих технічних закладів освіти іноземної мови за професійним спрямуванням розуміється процес набуття ними готовності до застосування її різноманітних засобів в умовах ситуативного фахового спілкування в усній і письмовій формах та міжкультурної співпраці із зарубіжними партнерами, на основі опанування такого рівня знань, навичок і вмінь, який забезпечує користування спеціалізованими джерелами науково-технічної інформації, аудіо та відео записами, електронними ресурсами та технічною документацією в предметній галузі.

Вітчизняний та зарубіжний передовий досвід застосування моделей викладання іноземних мов професійного спрямування дозволяє виділити їх загальні переваги, оскільки їх впровадження сприяло зростанню рівнів лінгвістичної компетентності й впевненості здобувачів у своїх мовних і мовленнєвих можливостях, розвитку іншомовних лексичних і граматичних мовленнєвих навичок, умінь вирішувати різні професійні проблеми та ситуації, пов'язані з міжкультурним спілкуванням, активізації критичного мислення і творчого потенціалу, підвищенню самооцінки, власної автономії та незалежності в навчальному процесі.

Література:

1. Коваленко О. В. Модернізація системи іншомовної освіти в Україні. Іноземні мови в навчальних закладах. 2003. № 1. С. 11 - 16.

2. Концепція мовної освіти в Україні. URL: https://osvita.ua/doc/files/news/.../ Concept_ L_education.doc.

3. Кузнецова О. Ю. Розвиток мовної освіти у середніх і вищих навчальних закладах Великої Британії другої половини ХХ ст.: Дис. ... доктора пед. наук /13.00.01. Харків, 2002. 494 с.

4. Куц М. О. Педагогічні технології навчання іноземних мов студентів у вищих технічних навчальних закладах: Дис ... канд. пед. наук /13.00.09. Тернопіль, 2017. 210 с.

5. Національна програма вивчення та популяризації іноземних мов «Україна speaking». URL: http://globaloffice.org.ua/uk/natsionalna-programa-vivchennya-ta-populyarizatsiyi- inozemnih-mov-ukrayina-speaking/.

6. Осіпчук Н. В. Навчання іноземних мов у вищих технічних навчальних закладах України (друга половина ХХ - початок ХХІ століття): Дис. ... канд. пед. наук / 13.00.01.Тернопіль, 2018. 336 с.

7. Піддубцева О. І. Формування готовності майбутніх фахівців-аграріїв до іншомовного професійно орієнтованого спілкування: Дисертація доктора філософії за спеціальністю 015 Професійна освіта. Запоріжжя, 2021. 202 с.

8. Програма з англійської мови для професійного спілкування /Колектив авторів: Г.Є.Бакаєва, О.А.Борисенко та інші. Київ: Ленвіт, 2005. 119 с.

9. Секрет І. В. Формування іншомовної компетентності студентів вищих технічних навчальних закладів в умовах дистанційної освіти: монографія. Дніпродзержинськ, 2011. 384 с.

10. Хоменко О. В. Тенденції іншомовної підготовки студентів економічних спеціальностей у контексті глобалізації: теоретико-методологічний аспект: Дис. . доктора пед. наук /13.00.04. Київ, 2015. 340 с.

11. Шеверун Н. В. Іншомовна підготовка студентів технічних університетів Польщі: Дис. ... канд. пед. наук /13.00.04. Умань, 2012. 220 с.

12. Шумейко Н. В. Професійна іншомовна підготовка майбутніх фахівців гуманітарного профілю в університетах Словаччини: Дис. ... канд. пед. наук /13.00.04. Рівне. 2017. 222 с.

13. Якушко К. Г. Педагогічні умови формування професійно-орієнтованого іншомовного спілкування у студентів технічних спеціальностей аграрних університетів: Дис. . доктора пед. наук /13.00.04. Переяслав-Хмельницький, 2016. 346 с.

14. Дніпренко Н.К. Трансформаційні процеси в ЗМІ. Об'єктивна та суб'єктивна позиція автора як критерій до визначення жанру. Modern! aspekty vedy: XXXVII: Dil mezinarodrn kolektivrn monografie / Mezinarodrn Ekonomicky Institut s.r.o. Ceska republika: Mezinarodrn Ekonomicky Institut s.r.o., 2023. str. 290-300. DOI: https://doi.org/10.52058/37-2023

References:

1. Kovalenko O. V. Modernizatsiia systemy inshomovnoi osvity v Ukraini [Modernisation of the foreign language education system in Ukraine]. Inozemni movy v navchalnykh zakladakh. 2003. № 1. P. 11-16. (in Ukraine)

2. Kontseptsiia movnoi osvity v Ukraini [The concept of language education in Ukraine]. URL: https://osvita.ua/doc/files/news/.../Concept_L_education.doc. (in Ukraine)

3. Kuznetsova O. Yu. Rozvytok movnoi osvity u serednikh i vyshchykh navchalnykh zakladakh Velykoi Brytanii druhoi polovyny XX st. [The development of language education in secondary and higher educational establishments of Great Britain in the second half of the twentieth century]: Dys. ... doktora ped. nauk /13.00.01. Kharkiv, 2002. 494 p. (in Ukraine)

4. Kuts M. O. Pedahohichni tekhnolohii navchannia inozemnykh mov studentiv u vyshchykh tekhnichnykh navchalnykh zakladakh [Pedagogical Technologies of Teaching Foreign Languages to Students in Higher Technical Educational Establishments]: Dys. ... kand. ped. nauk / 13.00.09. Ternopil, 2017. 210 p. (in Ukraine)

5. Natsionalna prohrama vyvchennia ta populiaryzatsii inozemnykh mov «Ukraina speaking» [The National Programme for Learning and Promoting Foreign Languages "Ukraine Speaking"]. URL: http://globaloffice.org.ua/uk/natsionalna-programa-vivchennya-ta-populyarizatsiyi- inozemnih-mov-ukrayina-speaking/.(in Ukraine)

6. Osipchuk N. V. Navchannia inozemnykh mov u vyshchykh tekhnichnykh navchalnykh zakladakh Ukrainy (druha polovyna XX - pochatok XXI stolittia) [Teaching Foreign Languages in Higher Technical Educational Establishments of Ukraine (the second half of the twentieth - the beginning of the twenty-first century): Dys. ... kand. ped. nauk /13.00.01.Ternopil, 2018. 336 p. (in Ukraine)

7. Piddubtseva O. I. Formuvannia hotovnosti maibutnikh fakhivtsiv-ahrariiv do inshomovnoho profesiino oriientovanoho spilkuvannia [Formation of the readiness of future agricultural specialists for foreign language professional communication]: Dysertatsiia doktora filosofii za spetsialnistiu 015 Profesiina osvita. Zaporizhzhia, 2021. 202 p. (in Ukraine)

8. Prohrama z anhliiskoi movy dlia profesiinoho spilkuvannia [Programme of English for professional communication] /Kolektyv avtoriv: H.Ie.Bakaieva, O.A.Borysenko ta inshi. Kyiv: Lenvit, 2005. 119 p. (in Ukraine)

9. Sekret I. V. Formuvannia inshomovnoi kompetentnosti studentiv vyshchykh tekhnichnykh navchalnykh zakladiv v umovakh dystantsiinoi osvity [Formation of Foreign Language Competence of Students of Higher Technical Educational Establishments in the Context of Distance Education]: monohrafiia. Dniprodzerzhynsk, 2011. 384 p. (in Ukraine)

10. Khomenko O. V. Tendentsii inshomovnoi pidhotovky studentiv ekonomichnykh spetsialnostei u konteksti hlobalizatsii: teoretyko-metodolohichnyi aspekt [Tendencies of foreign language training of students of economic specialities in the context of globalisation: theoretical and methodological aspect]: Dys. ... doktora ped. nauk /13.00.04. Kyiv, 2015. 340 p. (in Ukraine)

11. Sheverun N. V. Inshomovna pidhotovka studentiv tekhnichnykh universytetiv Polshchi [Foreign language training for students of technical universities in Poland]: Dys. ... kand. ped. nauk /13.00.04. Uman, 2012. 220 p. (in Ukraine)

12. Shumeiko N. V. Profesiina inshomovna pidhotovka maibutnikh fakhivtsiv humanitarnoho profiliu v universytetakh Slovachchyny [Professional foreign language training of future humanities specialists at Slovak universities]: Dys. ... kand. ped. nauk /13.00.04. Rivne. 2017. 222 p. (in Ukraine)

13. Yakushko K. H. Pedahohichni umovy formuvannia profesiino-oriientovanoho insho- movnoho spilkuvannia u studentiv tekhnichnykh spetsialnostei ahrarnykh universytetiv [Pedagogical Conditions for the Formation of Professionally Oriented Foreign Language Communication for Technical Students of Agricultural Universities]: Dys. ... doktora ped. nauk / 13.00.04. Pereiaslav- Khmelnytskyi, 2016. 346 p. (in Ukraine)

14. Dniprenko N.K. Transformational processes in mass media. The objective and subjective position of the author as a criterion for defining the genre. Modern aspects of science: XXXVII: Part international collective monograph / International Economic Institute s.r.o. Ceska republika: International Economic Institute s.r.o., 2023. str. 290-300. DOI: https://doi.org/ 10.52058/37-2023

Размещено на Allbest.ru