Вивчення міжнародних зв’язків України в шкільному курсі географії: змістовий та діяльнісний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru

Львівський національний університет імені Івана Франка

Вивчення міжнародних зв'язків України в шкільному курсі географії: змістовий та діяльнісний аспект

Склярська Оксана Ігорівна кандидат географічних наук, доцент кафедри географії України

Анотація

Стаття присвячена аналізу повноти висвітлення тематики міжнародних зв'язків України в шкільному курсі географії. Проаналізовано ті аспекти географії міжнародних зв'язків, які мають бути включені в змістовий блок тем: головні тенденції політичних, економічних, гуманітарних зв'язків України, регіональні особливості та чинники зовнішньої торгівлі товарами, послугами, географічна структура інвестиційних операцій, діяльність України в міжнародних організаціях, співпраця з різними країнами та регіонами, а також тенденції, проблеми міжнародної співпраці України та перспективи їхнього вирішення. Зазначено, зокрема, про необхідність детального аналізу трендів і чинників динаміки товарної і географічної структури зовнішньої торгівлі України, яка є вагомим індикатором кризових економічних процесів в державі. У статті здійснено короткий огляд цих тенденцій і чинників від 1990-х років до 2023 року. Акцентовано на найбільш ефективних методах навчання та формах роботи на уроках географії при вивченні відповідного блоку тем. Також розкрито своєчасність та важливість викладання навчальної дисципліни “Географія міжнародних зв'язків України з дидактикою” для студентів спеціальності “Середня освіта. Географія” для формування відповідних компетентностей в учнів майбутніми педагогами. Розкрито зміст навчальної дисципліни та можливості впровадження фахових знань та вмінь у педагогічній діяльності. Розкрито ті науково-дослідні завдання, які пропонуються студентам для того, щоб вони змогли ефективно і доступно пояснювати учням змістовий матеріал про конкурентні переваги України на світовому ринку сировини, металів, готових виробів, визначати місце України в світовому поділі праці, розкрити стратегію сталого розвитку України та спонукати учнів до вирішення проблемних запитань щодо шляхів розв'язання проблеми сировинної спрямованості експорту, зростання диверсифікованості міжнародних економічних зв'язків, а також позитивних і негативних аспектів співпраці України з міжнародними організаціями, валютно-фінансовими фондами, транснаціональними корпораціями.

Ключові слова: міжнародні зв'язки, громадянська компетентність, діяльніший компонент, знаннєвий компонент, методи навчання

Skliarska Oksana Ihorivna PhD in Geography, Associate Professor, Department of Geography of Ukraine, Ivan Franko National University of Lviv, Lviv,

STUDYING INTERNATIONAL RELATIONS OF UKRAINE IN THE SCHOOL GEOGRAPHY COURSE: CONTENT AND ACTIVITY ASPECTS

Abstract

The article is devoted to the analysis of the completeness of coverage of the topic of international relations of Ukraine in the school geography course. The author analyzes those aspects of the geography of international relations that should be included in the content block of topics: the main trends in political, economic, humanitarian relations of Ukraine, regional features and factors of foreign trade in goods and services, geographical structure of investment operations, Ukraine's activities in international organizations, cooperation with different countries and regions, as well as trends, problems of international cooperation of Ukraine and prospects for their solution. In particular, the author emphasizes the need for a detailed analysis of trends and factors in the dynamics of the commodity and geographical structure of Ukraine's foreign trade, which is a significant indicator of the economic crisis in the country. The article provides a brief overview of these trends and factors from the 1990s to 2023.

The author emphasizes the most effective teaching methods and forms of work in geography lessons when studying the relevant block of topics. The timeliness and importance of teaching the discipline "Geography of International Relations of Ukraine with Didactics" for students majoring in "Secondary Education. Geography" for the formation of relevant competencies in students by future teachers of the New Ukrainian School. The content of the discipline and the possibilities of implementing professional knowledge and skills in the professional work of a teacher are revealed. The research tasks that are offered to students so that they can effectively and easily explain to students the content material about Ukraine's competitive advantages in the world market of raw materials, metals, finished products, determine Ukraine's place in the world division of labor, reveal the strategy of sustainable development of Ukraine and encourage students to solve problematic issues about ways to solve the problem of raw material exports, the growth of diversification of international economic relations,

Keywords: international relations, civic competence, activity component, knowledge component, teaching methods

Постановка проблеми. Реалізація реформи шкільної середньої освіти відбувається в Україні упродовж декількох років і має на меті створення школи, яка даватиме учням не тільки знання, а й уміння застосовувати їх у повсякденному житті. Реалізація Концепції “Нова українська школа” (НУШ) потребує підготовки висококваліфікованих педагогів, які здатні впроваджувати інноваційні технології та викладати інтегративні курси.

Яке місце географії у формуванні ключових компетентностей учнів та досягненні головних завдань навчального процесу? У 2016 році Міжнародною хартією з географічної освіти було проголошено, що “Географія служить сполучною ланкою між природними і суспільними науками і повинна розглядатися як невід'ємна частина виховання всіх членів будь-якого суспільства' ' [1]. Загальноосвітня цінність географії полягає у формуванні світоглядного розуміння природи Землі, її географічної оболонки як природного та природно-техногенного середовища, у якому існує людина [2]. Шкільна географічна освіта спрямована на формування в учнів просторового уявлення про земну поверхню та розвиток умінь усвідомлено орієнтуватися в соціально-економічних, суспільно-політичних та екологічних подіях, що відбуваються у державі та світі. Географія як комплексна дисципліна, що вивчає взаємодію природи та суспільства, природньо-географічних та суспільно-географічних процесів, безпосередньо формує в учнів не тільки природничу та екологічну, а й соціальні, громадянські та інші компетентності. В цьому контексті значний компетентісний потенціал тем шкільного курсу “Географія: регіони та країни” та “Географічний простір Землі”.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Про методики навчання географії, а також фахові компетентності, якими володіють фахівці-географи є чималі напрацювання в М. М. Лаврук, Д.Д. С. Г. Кобернік, Д. С. Мальчікової, Т. Г. Назаренко та інших вчених і методистів. При цьому не вистачає досліджень, які б стосувались розкриття компетентісного потенціалу окремих змістових блоків шкільного курсу географії, детального аналізу знаннєвого та діяльнісного компоненту тем та можливості їхнього забезпечення молодими фахівцями-географами з огляду на отриману університетську підготовку в процесі вивчення тих чи інших освітніх компонентів освітньо-професійної програми. Нашою метою в статті є здійснити огляд шкільної програми з географії щодо наявності тем про міжнародні зв'язки України, аналіз їхнього змістового та діяльнісного потенціалу, розкрити значення набутих компетент¬ностей майбутніми педагогами в процесі вивчення дисципліни “Географія міжнародних зв'язків України з дидактикою” для їхньої професійної діяльності.

Виклад основного матеріалу.

Зміст програми з географії у старшій школі базується на принципах науковості, неперервності й наступності шкільної географічної освіти, її

інтеграції на основі внутрііпньопредметних і міжпредметних зв'язків, гуманізації, гуманітаризації, диференціації навчального матеріалу відповідно до вікових особливостей учнів [3]. Курс географії в 10 класі «Географія: регіони та країни» спрямований на формування в учнів знань про особливості населення й просторової організації господарської діяльності у регіонах світу та окремих країнах, умінь орієнтуватися у світових і регіональних соціально-економічних, суспільно-політичних, екологічних процесах. Курс географії в 11 класі «Географічний простір Землі» розкриває “сутність географічної науки в цілому; інтегрує знання про природу, людину і господарську діяльність; формує в учнів чіткі уявлення про основні закономірності будови і розвитку географічної оболонки та загальні суспільно-географічні закономірності світу з метою забезпечення сталого розвитку” [3, с. 3].

У 9 класі учні отримують знання про зовнішню торгівлю як вид послуг, форми, показники зовнішньої торгівлі, обсяги та структуру експорту й імпорту товарів та послуг України, чинники концентрації роздрібної торгівлі в населених пунктах, регіонах, основні напрями зовнішньоторговельних зв'язків, діяльність СОТ та регіональних зон вільної торгівлі (NAFTA, ASEAN та ін.). Вивчення цієї теми передбачає формування громадянської відповідальності, підприємливості та фінансової грамотності [4, с. 71]. При цьому, інформація щодо України подається в загальносвітовому контексті, відтак для отримання належних знань про зовнішньоекономічні відносини України потрібно пропонувати учням різні види проектної роботи, домашні завдання з акцентом саме на аналізі зовнішньої торгівлі України та її регіонів. Так, в підручнику з географії для 9 класу автори Т. Гільберг, І. Савчук, В. Совенко пропонують звернутись до даних Держкомстату України та скласти картосхему “Країни - головні торговельні партнери України”, а також з'ясувати позитивні та негативні аспекти вступу України до СОТ [5, с. 232]. На жаль, по цій темі програмою не передбачено й практичних завдань або досліджень.

Міжнародні зв'язки України вивчаються надалі в 10 класі в розділі VI Україна в міжнародному просторі (тема 1 “Україна в геополітичному вимірі” і тема 2 “Україна в системі глобальних економічних відносин”) обсягом 4 години, а також в 11 класі у блоці тем IV “Суспільна географія України”, а саме - в темі 3-ій “Економіка України в міжнародному поділі праці” обсягом 6 годин [3].

Таким чином, в змістовому блоці тем для 10 класу передбачено вивчення міжнародних політичних відносин України, зовнішньоторговельних зв'язків, інвестиційних операцій, діяльність ТНК в Україні, а також особливостей євроатлантичної інтеграції.

В 11 класі ця тематика має продовження, адже тема 3-я розділу IV розкриває конкурентні переваги України на світових ринках сільськогоспо¬дарської продукції, рудної сировини і металів; сучасні тенденції та регіональні відмінності розвитку різних галузей господарства та їх експортні можливості; місце України в глобальних ланцюгах доданої вартості виробництва та реалізації електронної продукції; місце України на світовому ринку інвестицій і запозичень; транснаціональні фінансові корпорації (банки, фінансові компанії) в Україні; сучасні форми просторової організації виробництва товарів і послуг в Україні. Також програмою передбачені такі дослідницькі проекти по цих питаннях: 1. Давальницька сировина у швейній індустрії України: позитивні й негативні аспекти для виробників і споживачів.

2. Офшорна розробка програмного забезпечення в Україні: основні центри, компанії. 3. Реалізація планів сталого (збалансованого) розвитку в різних країнах: успіхи і прорахунки [3].

Тема “Економіка України в міжнародному поділі праці” передбачає формування відповідних знань та вмінь та навичок в учнів. Знаннєвий компонент: називає показники суспільно-економічного розвитку держави; знає і розуміє особливості секторальної та територіальної структури еконо¬міки, суть глобальної стратегії сталого (збалансованого) розвитку, основні положення стратегії збалансованого розвитку України; пояснює актуальність стратегії збалансованого розвитку для світу й України.

Діяльнісний компонент: аналізує секторальну структуру та регіональні відмінності господарства; характеризує чинники, що зумовили розвиток в Україні окремих виробництв товарів і послуг; визначає сучасні риси національного господарства, місце України на світових товарних ринках, чинники міжнародної спеціалізації країни; використовує поняття «додана вартість», «собівартість», «ефективність», «прибутковість», «конкурентні переваги», «міжнародна кооперація», «попит», «пропозиція», «ринкова ціна» тощо для обґрунтування міжнародної спеціалізації України на світових ринках товарів і послуг; вміє застосовувати тематичні карти та статистичну інформацію для ілюстрації описів, характеристик, висновків;

розробляє схеми ланцюгів доданої вартості.

Оцінно-ціннісний компонент: робить висновки про оптимізацію структури економіки України та її міжнародної спеціалізації; оцінює територіальну структуру господарства країни за екологічними, соціальними, економічними критеріями; висловлює власні судження щодо конкурентних переваг і перспектив розвитку окремих виробництв в Україні; оцінює прояви глобальних викликів в Україні; критично ставиться до дій, проектів, що нехтують глобальними викликами [3, с. 23].

Для формування відповідних компетентностей вчитель застосовує різні форми занять та методи навчання. Пропонуються такі форми занять: урок -

лекція, урок - семінар, урок - дискусія, урок - «круглий стіл», урок - контроль знань, урок роботи в Інтернеті, урок - практикум, урок - дослідження (міні- проект) тощо. Основними методами, які використовуються в різних поєднаннях є:

пояснювально-ілюстративний, що поєднує словесні методи (розповідь, пояснення, робота з літературними джерелами) з ілюстрацією різних за змістом джерел (довідники, карти, схеми, діаграми, натуральні об'єкти та ін.);

частково-пошуковий, що ґрунтується на використанні географічних знань, життєвого і пізнавального досвіду учнів;

дослідницький метод як один з провідних способів організації пошукової діяльності учнів у навчальній роботі сприяє набуттю учнями умінь і навичок самостійної роботи (прийоми “спільний проект”, “круглий стіл”, “коло ідей”, “дерево рішень” та ін.) [6, с.11, 87].

В різних підручниках з географії для 10 класу проблематика міжнародних зв'язків України подається відповідно встановлених Програмою питань, компонентів та змістових ліній, однак все ж можемо виокремити ті з них, де тема розкрита найглибше і з відповідною дидактичною складовою. Проаналізуємо повноту висвітлення теми “Україна в системі міжнародних економічних відносин” в підручниках з географії. Так, в підручнику В. Безуглого та Г. Лисичарової детально розкриті тенденції зовнішньої торгівлі України 2008-2016 рр. із зазначенням найважливіших чинників динаміки її товарної та географічної структури, а також перспективи європейської інтеграції України. Текстовий блок доповнено таблицями статистичних даних. Проте бракує інформації про зовнішню торгівлю послугами, а також інвестиційні операції, що є важливим аспектом міжнародних економічних зв'язків [7].

В підручнику Коберник С. Г., на відміну від попереднього, структуро- вано та розкрито всі форми міжнародних економічних відносин України і замість статистичних даних в таблицях, кількісні показники подаються у формі діаграм [8].

Авторський колектив Т. Гільберг, І. Савчук, О. Совенко здійснюють ще глибший аналіз зовнішніх економічних зв'язків України, доповнюючи його графіками та картосхемою “Роль України в імпорті товарів країн Європи у 2001-2016 рр”, акцентуючи увагу на експорті транспортних, зокрема транзитних послуг Україною. При цьому про інвестиційні операції в тексті згадується лише одним невеликих абзацом [9].

Сучасні підручники з географії для учнів 10-11 класу, написані після початку повномасштабної війни в Україні, мають містити відповідних матеріал щодо зміни геополітичних відносин України з державами-сусідами, вплив війни на зовнішні економічні відносини України, а також дослідження

проблемних питань сировинної спрямованості українського експорту, міжнародної фінансової допомоги в планах відбудови України. Акцентувати слід на тому, що в умовах повномасштабної війни в Україні, внаслідок значних руйнувань та пошкоджень інфраструктури, виробничих фондів, проблем з логістикою та блокувань морських перевезень, зовнішньоторговельний оборот України помітно скоротився, а його товарна та географічна структура зазнали суттєвих змін. Попри те, що обсяги торгівлі зменшились, все ж позитивною тенденцією є позбавлення залежності від імпорту з Росії та пріоритетне значення країн ЄС у географічній структурі торгівлі. Сировинна спрямованість українського експорту та від'ємне зовнішньоторговельне сальдо є ключовими негативними явищами міжнародних економічних зв'язків держави. Проблемно-пошукове запитання для учнів в цьому контексті: Які тенденції зовнішньої торгівлі були характерні для України упродовж 1990-2000-х рр.?

В контексті кризових суспільно-політичних явищ, російської агресії та військових дій в Україні у 2014-16 рр., відбулися наступні зміни у зовнішньоторговельних зв'язках:

1. Зовнішньоторговельний оборот України зменшився з 162,7 млрд дол. у 2013 р. до 89,5 млрд. дол. у 2016 р., при цьому торгівля стала більш збалансованою, передусім унаслідок скорочення експорту та здешевлення імпорту. Обсяги експорту скоротилися на 5%, а обсяги імпорту - на 21%.

3. Частка чорних металів у структурі експорту зменшилась до 22%, тоді як найбільше скорочення експортних поставок відбулося у хімічній галузі (через втрату низки підприємств у Криму та припинення роботи найбільшого експортера галузі - концерну “Стирол” у Горлівці) та оборонному комплексі.

4. Зросли обсяги і питома вага експорту рослинної і молочної продукції до держав ЄС, а також Азії.

5. При збереженні високої частки палива у імпорті (29 %), дещо зменшився імпорт машин, обладнання, засобів наземного транспорту.

В цьому контексті можна пропонувати дослідницьке завдання для учнів: Як вплинуло підписання Угоди про зону вільної торгівлі України з ЄС на показники українського експорту та імпорту?

У 2019 р. зовнішньоторговельний оборот України досягнув 132,6 млрд. дол. і знову зменшився у 2020 р з початком світової пандемії Covid 19. Попри побоювання, що Україна може майже повністю втратити свою присутність на зовнішніх ринках, скорочення товарообігу за підсумками першого півріччя 2022 р. становило тільки 21,3 % порівняно з аналогічним періодом 2021 р. Проблемне запитання для учнів: як війна в Україні вплинула на світову продовольчу безпеку?

За 2 роки війни загалом скорочення експорту відбулося за всіма основними галузями, окрім продовольчих товарів та сільськогосподарської

продукції. Щодо імпорту товарів, то головну позицію займають машини та електротехнічне обладнання (17,7 %), паливо, нафта і нафтопродукти (16,6 %), а також засоби наземного транспорту, зокрема літальні апарати. На столицю України припадає понад чверть експорту та майже 44% імпорту товарів. На другому місці - Дніпропетровська область, яка експортує 13,2% усього обсягу товарів та займає понад 7% імпортної складової. Львівська область у трійці лідерів: 7,2% експорту, 9,2% імпорту [10]. Дослідницько-пошукове завдання для учнів: на основі аналізу даних офіційної статистики виявити регіони, які втратили найбільші обсяги експорту? Чому? Яким чином можна відновити їх експортний потенціал?

Програма повоєнного відновлення України має передбачати не лише вже анонсовану диверсифікацію транспортної інфраструктури у європейському напрямку. Дуже важлива і структурна перебудова економіки як усієї країни, так і особливо сировинних регіонів через зниження їхньої залежності від експорту непереробленої сировини. Проблемно-пошукове запитання для учнів: які заходи та програми мають бути пріоритетними в процесі повоєнної відбудови, щоб диверсифікувати український експорт та зменшити імпортну залежність держави від поставок багатьох видів товарів та послуг?

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів після вивчення відповідних тем шкільного курсу можуть забезпечити лише фахові вчителі, які самі володіють відповідними знаннями і компетентностями. Відтак, в процесі підготовки вчителів географії важливе значення має навчальна дисципліна "Географія міжнародних зв'язків України з дидактикою". Майбутні педагоги, які успішно засвоїли кредити цього освітнього компоненту ОПП “Середня освіта (географія)” можуть аналізувати вплив географічної структури зовнішньої торгівлі та інвестицій України на її геополітичні відносини в світі; працювати з науковими, статистичними матеріалами з відповідної тематики; аналізувати причини та шляхи вирішення проблем сировинної орієнтованості українського експорту та географічної спрямованості на країни третього світу; розробляти конспекти уроків, пропонувати нові методи в процесі вивчення тематики міжнародних зв'язків в школі [11].

Висновки

В шкільному курсі географії для 10 та 11 класу передбачено всебічне вивчення проблематики міжнародних зв'язків України, хоча й згідно нових стандартів, суспільно-географічні процеси в Україні вивчаються в загальносвітовому контексті. Можемо стверджувати щодо вдалого відбору змістового матеріалу, розставлення ціннісних акцентів, присутності проблемно-пошукових завдань, вирішення яких на уроці або під час самостійної роботи доповнює знаннєвий блок учнів. Однак при написанні

нових посібників з Географії після 2022 року та внесенні коректив до навчальної програми з курсу необхідно розглянути зміни геополітичних відносин України з державами-сусідами, вплив війни на зовнішні економічні відносини України, а також додати дослідження проблемних питань сировинної спрямованості українського експорту, міжнародної фінансової допомоги в планах відбудови України. Важливим є доповнення і удосконалення методики навчання географії міжнародних зв'язків, застосування методів активізації діяльності учнів для спільного пошуку та розуміння шляхів вирішення проблем міжнародної співпраці.

Література

1. Нова міжнародна хартія географічної освіти. URL: https://www.geokyiv.org/uk/ component/k2/item/122 -2016

2. Мальчикова Д. С., Мезенцев К. В. Публічний імідж географії в контексті трансформації стандартів базової середньої освіти: досвід України і світу/ Український географічний журнал, 2022. № 1. C. 53-63.

3. Географія: навчальна програма для закладів загальної середньої освіти (рівень стандарту). 2022. Вилучено із: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/ programy-10-11 -klas/2022/08/15/navchalna.programa-2022.geography-10-11 -standart.pdf

4. Географія: навчальна програма для закладів загальної середньої освіти. 2022. Вилучено із: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-5-9klas/ 2022/08/15Znavchalna.programa-2022.geography-6-9.pdf

5. Гільберг Т.Б., Савчук І. Г., Совенко В. В. Географія 9 клас. Підручник для закладів загальної середньої освіти. Київ. 2017. 288 с.

6. Лаврук М.М. Загальна методика навчання географії: практичні роботи та індивідуальні дослідження студентів: Навчальний посібник. Переробл. і доповн. / М.М. Лаврук - Львів: 2022. - 132 с.

7. Безуглий Географія (рівень стандарту): підр. для 10 класу закл. Заг. сер. Освіти. Київ: Генеза, 2018. 198 с.

8. Кобернік С. Г. Географія (рівень стандарту): підр. Для 10 класу закл. Заг. Сер. Освіти. Кам'янець-Подільський: Абетка. 2018. 256 с.

9. Гільберг Т.Б., Савчук І. Г., Совенко В. В. Географія 10 клас (рівень стандарту): підручник для закладів загальної середньої освіти. Київ. 2018. 240 с.

10. Зовнішньоекономічна діяльність. Державний комітет статистики України. Вилучено з: https://www.ukrstat.gov.ua/

11. Склярська О. І. Текст лекцій зі спецкурсу “Географія міжнародних зв'язків України”/ О. І. Склярська. - Львів, ЛНУ імені І. Франка, 2014. - 80 с.

References

1. Nova mizhnarodna khartiia heohrafichnoi osvity [New International Charter for Geographic Education]. URL: https://www.geokyiv.org/uk/component/k2/item/122 -2016

2. Malchykova D. S., Mezentsev K. V. Publichnyi imidzh heohrafii v konteksti transformatsii standartiv bazovoi serednoi osvity: dosvid Ukrainy i svitu [Public image of geography in the context of transformation of basic secondary education standards: the experience of Ukraine and the world] / Ukrainskyi heohrafichnyi zhurnal, 2022. № 1. C. 53-63.

4. Heohrafiia: navchalna prohrama dlia zakladiv zahalnoi serednoi osvity (riven standartu) [Geography: curriculum for general secondary education institutions (standard level)] 2022. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-10-11-klas/2022/08/15/ navchalna.programa-2022.geography-10-11-standart.pdf

5. Heohrafiia: navchalna prohrama dlia zakladiv zahalnoi serednoi osvity [Geography: curriculum for general secondary education institutions]. 2022. Vylucheno iz: https://mon.gov.ua/ storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-5-9-klas/2022/08/15/navchalna.programa- 2022.geography-6-9.pdf

6. Hilberh T.B., Savchuk I. H., Sovenko V. V. Heohrafiia 9 klas. Pidruchnyk dlia zakladiv zahalnoi serednoi osvity [Geography 9th grade. Textbook for general secondary education]. Kyiv. 2017. 288 s.

7. Lavruk M.M. Zahalna metodyka navchannia heohrafii: praktychni roboty ta indyvidualni doslidzhennia studentiv: Navchalnyi posibnyk. Pererobl. i dopovn [General methods of teaching geography: practical work and individual research of students: Study guide. Revised and supplemented]. Lviv: 2022. 132 s.

8. Bezuhlyi Heohrafiia (riven standartu) [Geography (standard level)]: pidr. dlia 10 klasu zakl. Zah. ser. Osvity. Kyiv: Heneza, 2018. 198 s.

9. Kobernik S. H. Heohrafiia (riven standartu) [Geography (standard level)]: pidr. Dlia 10 klasu zakl. Zah. Ser. Osvity. Kamianets-Podilskyi: Abetka. 2018. 256 s. міжнародний зв'язки шкільний курс

10. Hilberh T.B., Savchuk I. H., Sovenko V. V. Heohrafiia 10 klas (riven standartu) [Geography (standard level)] : pidruchnyk dlia zakladiv zahalnoi serednoi osvity. Kyiv. 2018. 240 s.

11. Zovnishnoekonomichna diialnist. Derzhavnyi komitet statystyky Ukrainy [Foreign economic activity. State Statistics Committee of Ukraine]. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/

12. Skliarska O. I. Tekst lektsii zi spetskursu “Heohrafiia mizhnarodnykh zviazkiv Ukrainy” [Text of lectures on the special course "Geography of International Relations of Ukraine"]/ Lviv, LNU imeni I. Franka, 2014. 80 s.

Размещено на Allbest.ru