Інтелектуальний критерій математичної компетентності відображає набір когнітивних здібностей, що уможливлюють орієнтування в різних життєвих ситуаціях

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Криворізький державний педагогічний університет

Криворізька гімназія №90

Криворізької міської ради Дніпропетровської області,

Кафедра педагогіки

Критерії, показники формування математичної компетентності учнів 9 класу в процесі навчання синтаксису української мови

Артеменко Л.І., аспірантка

м. Кривий Ріг

Анотація

У статті окреслено критерії оцінювання, що надають загальну інформацію про якість здобутих знань, умінь і навичок здобувачів закладів загальної середньої освіти та уможливлюють об'єктивність визначення їх результатів навчальної діяльності. Зважаючи на досліджувану проблему, подано визначення поняття «математична компетентність учнів у процесі навчання синтаксису української мови» як інтегрована здатність особистості здійснювати мовленнєву й навчальну діяльність із використанням математичного апарату (застосовувати математичні методи під час навчання синтаксису; інтерпретувати інформацію різними способами (схема, модель, таблиця, діаграма тощо); формулювати поняття; логічно обґрунтовувати власну позицію); готовність послуговуватися математичним, логічним й критичним мисленням в усному та писемному комунікуванні для повноцінної самореалізації в суспільстві.

Охарактеризовано конкретні набуті математичні здібності учнів у процесі навчання синтаксису української мови. З'ясовано сутність понять «критерій», «показник», «показники сформованості компетентності». Проаналізовано погляди українських і зарубіжних учених щодо особливостей вибору категорій оцінювання математичної компетентності та визначення її рівнів. Для оцінювання якості сформованої математичної компетентності учнів 9 класу в процесі навчання синтаксису української мови схарактеризовано критерії: аксіологічний, гносеологічний, технологічний, інтелектуальний. Аксіологічний критерій містить систему мотивів і цінностей, що відображають прагнення здобувачів до опанування математичної компетентності, осмислення її необхідності задля повноцінної самореалізації в суспільстві. Гносеологічний критерій свідчить про здатність мислити, робити логічно обґрунтовані висновки під час засвоєння знань із синтаксису як системи одиниць комунікативної діяльності. Технологічний критерій передбачає систему знань, що характеризує обізнаність синтаксичної теорії й оволодіння математичним апаратом. Інтелектуальний критерій містить набір когнітивних здібностей, що уможливлюють орієнтування в різних життєвих ситуаціях.

Ключові слова: критерій, показник, математична компетентність, аксіологічний критерій, гносеологічний критерій, технологічний критерій, інтелектуальний критерій, навчання синтаксису української мови, здобувачі закладів загальної середньої освіти.

Abstract

Criteria, indicators of the formation of mathematical competence of 9th class pupils in the process of learning the syntax of the Ukrainian language

Постановка проблеми

Запозичення світових стандартів зумовило необхідність запровадження нової парадигми мовної освіти. Освітня реформа «Нова українська школа» передбачає оновлену систему до змісту навчання, що ґрунтується на трьох основних підходах: особистісно орієнтованому, компетентнісному, діяльнісному. З позицій такої перспективи докорінно змінюються цілі й завдання процесу здобуття знань і вмінь через отриманий досвід. Відповідно, для здобувачів освіти закономірним є формування, окрім предметних, і ключових компетентностей, необхідних для повноцінної самореалізації в суспільстві.

Ключові компетентності прописано в нормативно-правових документах (закони України «Про освіту» [1], «Про повну загальну середню освіту» [2], Державний стандарт базової середньої освіти [3], концепція «Нова українська школа» [4], Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти [5]). Поміж необхідних сучасній людині для успішної життєдіяльності компетентностей є математична, яка посідає в ієрархії ключових компетентностей третю позицію після вільного володіння державною мовою й здатності спілкування рідною та іноземними мовами [3]. Однак проблема оцінювання математичної компетентності в мовній освіті донині лишається повністю не дослідженою.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Категорії об'єктивного оцінювання математичної компетентності висвітлюються українськими й зарубіжними науковцями математичної галузі (М. Бурда, О. Глобін, М. Головань, І. Зіненко, В. Кірман, С. Лук'янова, М. Нісс, К. Польгун, І. Сафонова, Н. Тарасенкова, О. Токарчук, Т. Хойгаард, В. Хом'юк, О. Чашечникова). Оскільки впровадження ключових компетентностей є новим у процесі навчання української мови, у визначенні критерій і показників враховуватимемо дослідження в мовній царині (З. Бакум, І. Дирда, Т. Кушнір).

Мета статті - виокремити й охарактеризувати критерії та показники формування математичної компетентності учнів 9 класу в процесі навчання синтаксису української мови.

Виклад основного матеріалу

Проблема оцінювання математичної компетентності наразі посідає чільне місце у дослідженнях науковців та в роботі вчителів-практиків. Оцінювання математичної компетентності - складний процес, що передбачає з'ясування поняття, виокремлення структурних компонентів, визначення категорій вимірювання. Попередньо [6] витлумачено означену компетентність у контексті навчання синтаксису української мови як інтегровану здатність особистості, яка здійснює мовленнєву й навчальну діяльність із використанням математичного апарату (застосовувати математичні методи під час навчання синтаксису; інтерпретує інформацію різними способами (схема, модель, таблиця, діаграма тощо); формулює поняття; логічно обґрунтовує власну позицію); готовність послуговуватися математичним, логічним й критичним мисленням в усному та писемному комунікуванні для повноцінної самореалізації в суспільстві.

У концептуальній стратегії й тактиці перероджуються підходи до оцінювання результатів навчання та особистих досягнень здобувачів закладів загальної середньої освіти. Сучасними лінгводидактами (З. Бакум, Н. Бондаренко, Н. Голуб, Т. Гнаткович, О. Горошкіна, Н. Дика, О. Караман, С. Караман, О. Копусь, О. Кулик, І. Кухарчук, І. Кучеренко, О. Кучерук, Л. Мамчур, С. Омельчук, М. Пентилюк та ін.) визначено категорії об'єктивного оцінювання набутих компетентностей: критерії, показники і рівні сформованості. Дослідження проблеми формування математичної компетентності учнів у процесі навчання синтаксису складає виокремлення, характеристику й аналіз означених одиниць.

У науковій літературі по-різному витлумачують поняття «критерій»: 1) мірило оцінки, судження, необхідна та достатня умова проявлення або існування якогось явища чи процесу [7, с. 95]; 2) характерна ознака, завдяки якій можна оцінити стан сформованості компетентностей [8, с. 111]; 3) сукупність ознак і властивостей явища, об'єкта, предмета, що дають змогу визначити його стан, рівень розвитку й функціювання [9, с. 122]. У межах нашого дослідження окреслимо критерій як інструмент визначення сукупності набутих математичних здібностей у процесі навчання синтаксису української мови.

У теорії та практиці освіти існують погляди щодо виділення й обґрунтування критеріїв. До вимог О. Меняйленко [10] відносить:

1) відображення основних закономірності функціювання й розвитку аналізованого явища;

2) встановлення зв'язків між усіма складниками аналізованого явища;

3) розкриття через низку показників, за якими можна судити про більший або менший ступінь вираженості цього критерію;

4) відображення динаміки вимірюваної якості в часі та просторі;

5) якісні показники повинні виступати в єдності з кількісними та доповнювати один одного.

З-поміж основних ознак відповідності критеріям В. Курило [11, с. 74] виокремлює такі:

1) об'єктивність (уникнення спірних оцінок різними людьми);

2) адекватність, валідність;

3) нейтральність щодо аналізованих явищ і процесів.

У нашому дослідженні ми послугуватимемося такими вимогами, як: об'єктивність (визначення відповідних ознак математичної компетентності), валідність (логічна відповідність змістові та структурі педагогічному явищу), адитивність (відношення між цілим та його частинами), надійність (якісна й кількісна характеристика виявлених властивостей) і доступність (зрозумілість) вимірювання.

Для оцінки оволодіння математичною компетентністю Могенс Нісс і Томас Хойгаард [12, с. 72] виокремили три виміри: ступінь охоплення (виявлення міри опанованих знань, які активуються в різних доступних ситуаціях до необхідного ступеня самостійності), радіус дії (спектр контекстів і ситуацій, що визначаються вмінням формулювати проблему й застосовувати знання не лише в математиці, а й повсякденному житті (приготуванні їжі чи конструкції «зроби сам»)) та технічний рівень (концептуальні й технічні інструменти, які успішно використовують для розв'язку певного завдання).

У визначенні критеріїв оцінювання сформованості математичної компетентності в процесі навчання синтаксису української мови необхідно брати до уваги як роботи педагогів математичної галузі (О. Глобін, М. Головань, І. Зіненко, В. Кірман, С. Лук'янова, К. Польгун, І. Сафонова, Н. Тарасенкова, О. Токарчук, В. Хом'юк, О. Чашечникова та ін.), так і науковців у мовній царині (З. Бакум, І. Дирда, Т. Кушнір).

Н. Глузман [13, с. 391] для виявлення рівнів сформованості методико- математичної компетентності майбутніх учителів зупинилася на таких, як: ступень усвідомлення потреби в оволодінні методико-математичною компетентністю, рівень сформованості професійно-педагогічних і методико- математичних знань, якість оволодіння системою умінь у сфері реалізації компетентнісної моделі діяльності вчителя початкових класів, здатність здійснювати педагогічну рефлексивну діяльність з проектування та проведення уроків математики в початковій школі на засадах компетентнісного підходу.

Токарчук О. [14] для формування професійної математичної компетентності фахівців економічного профілю виокремлює такі критерії: когнітивний (наявність знань фундаментальних математичних законів, понять, способів використання математичних теорій у вирішенні економічних проблем; здатність конструювати нові математичні знання, мобільність (постійне оновлення) знань; здатність до логічних висновків; аналіз, генерування і використання нової математичної інформації); операційний (здатність застосовувати набуті інтегровані економіко-математичні знання, уміння, досвід для розв'язання фахових навчальних задач; уміння складати стандартні математичні моделі економічних процесів, інтерпретувати їх; уміння оптимально вибирати для вирішення професійних та навчальних завдань математичні засоби; оптимізація професійної діяльності через використання математичних знань і вмінь); поведінковий (позитивне мотиваційно-ціннісне ставлення до застосування математичних засобів у професійній діяльності; прагнення до професійного саморозвитку та самовдосконалення в аспекті математичної підготовки і вдосконалення майбутньої економічної діяльності математичними засобами; мотивація й інтерес до опанування нових математичних знань).

Критеріями предметної компетентності фізико-математичних дисциплін Н. Сафонова [15, с. 84] визначає: мотиваційний (прагнення і здатність (готовність) до отримання знань, умінь і навичок у галузі математики; прагнення самостійно використовувати можливості математики в навчальній та позанавчальній діяльності), когнітивний (розподіл учнів за рівнями навчальних досягнень з математики, гнучкість і міцність знань учнів з цієї дисципліни), діяльнісний (уміння розв'язувати та складати математичні задачі практичного та прикладного спрямування, аналізувати життєві ситуації, працювати з інформацією), особистісний (інтерес до вивчення предмета, уміння працювати в групі та рефлексія).

У дослідженнях І. Дирди [9, с. 124] критеріями розвитку полікультурної компетентності студентів-іноземців під час навчання української мови є:

1) мотиваційно-ціннісний - уможливлює виявлення сукупності мотивів і потреб, що спонукають студента до розвитку полікультурної компетентності (показники: прагнення до реалізації власних знань, можливостей, досвіду; усвідомлення необхідності дотримання правил спілкування; сформованість цінностей і моральних, громадянських ідеалів);

2) когнітивний - передбачає визначення рівня знань про мову, культуру, традиції, особливості комунікації, загальноприйняті правила та норми поведінки під час взаємодії з представниками інших народностей, культур (показники: обізнаність із лексики, фонетики, граматики рідної й української мов; володіння, засвоєння, оперування знаннями про етнокультурні особливості своєї та інших культур; відповідність використання культурно-маркованих одиниць у міжкультурній комунікації);

3) поведінково-діяльнісний - сприяє діагностуванню набутого досвіду міжкультурної взаємодії, практичних навичок застосування знань, володіння певними комунікативними уміннями, здатністю розв'язувати завдання міжкультурної взаємодії (показники: ініціатива у встановленні міжкультурного контакту; позитивне ставлення до української культури тощо); професійний математичний компетентність український синтаксис

4) аксіологічний - дає змогу встановити сукупність національних і загальнолюдських цінностей, виявити обсяг інформації про систему моральних, естетичних та інших цінностей, наявність почуття толерантності, гуманізму, національної, етнічної самосвідомості (показники: уміння розв'язувати конфлікти, гнучкість у міжкультурному спілкуванні; прояв дипломатичності для підтримання діалогу; дотримання норм, правил толерантної поведінки).

Зазначимо, що вибір критеріїв зумовлено компонентами педагогічного явища, які виражають цілісну його характеристику, уможливлюють якісну оцінку набутих у процесі навчання знань, умінь, навичок і ставлення, реалізуються за допомогою методичних заходів, спрямованих на формування компетентної особистості. Відповідно, систему критеріїв нашої методики окреслимо з опертям на зміст поняття «математична компетентність» [16] та її структурні компоненти (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, логічний, комунікативний). Для визначення розвитку математичної компетентності учнів 9 класу в процесі навчання синтаксису української мови виокремимо такі критерії: аксіологічний (система мотивів і цінностей, що відображають прагнення здобувачів до опанування математичної компетентності, осмислення її необхідності задля повноцінної самореалізації в суспільстві), гносеологічний (здатність мислити, робити логічно обґрунтовані висновки під час засвоєння знань із синтаксису як системи одиниць комунікативної діяльності), технологічний (система знань, що характеризує обізнаність синтаксичної теорії й оволодіння математичним апаратом), інтелектуальний (набір когнітивних здібностей, що уможливлюють орієнтування в різних життєвих ситуаціях).

Кожен критерій складається із системи показників, що характеризують і виявляють його стан. На думку І. Дирди [9, с. 124], показник - ступінь прояву критерію, за яким можна визначити його сформованість. Як стверджує В. Нищета [17, c. 453], показником певного рівня сформованості компетентності є успішність в оволодінні вміннями щодо її організаційно-методологічного компонента. Отже, критерій розкривається через показники, за якими встановлюється рівень сформованості певної компетентності.

О. Глобін, М. Бурда [18, с. 35] показниками набуття математичної компетентності визначають уміння будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ; володіння необхідною оперативною інформацією для розуміння постановки математичної задачі; володіння технікою ручних та інструментальних обчислень; уміння проектувати й здійснювати алгоритмічну та евристичну діяльність на математичному матеріалі; уміння працювати з формулами; уміння будувати й читати графіки функціональних залежностей, досліджувати їхні властивості; уміння класифікувати і конструювати геометричні фігури на площині і у просторі; уміння оцінювати шанси настання тих чи інших подій, міру ризику під час того чи іншого рішення, обирати оптимальний варіант.

У межах нашого дослідження вибір показників обумовлено поєднанням інтегральних досягнень здобувачів з двох дисциплін, що, на нашу думку, засвідчать рівень сформованості математичної компетентності в процесі навчання синтаксису української мови. Виокремимо основні показники запропонованих критеріїв.

На наш погляд, аксіологічний критерій математичної компетентності відображає усвідомлення необхідності математичних умінь як засобу стратегії, оформлення думки, передавання або обміну інформацією, розв'язання проблемних ситуацій, досягнення певної мети. До показників означеного критерію відносимо: мотив, прагнення і ставлення здобу вача до математичних здібностей у процесі навчання синтаксису української мови. Відповідно, аксіологічний критерій оцінюється особистісними показниками:

- усвідомлення ролі математичних здібностей для подальшого їх застосування в особистому й суспільному житті;

- сформовані внутрішні мотиви задля сприймання й реалізації математичного апарату під час навчальної й мовленнєвої діяльності;

- позитивна перцепція математичних умінь і навичок у процесі навчання синтаксису української мови;

- прагнення до здійснення навчально-пізнавальної діяльності із застосуванням математичного апарату (методи, мова);

- бажання послуговуватися точністю, логічністю, послідовністю в усних і письмових висловленнях, доведенні власної думки, спілкуванні.

Гносеологічний критерій математичної компетентності містить здатність мислити, робити логічно обґрунтовані висновки задля засвоєння знань із синтаксису як системи одиниць комунікативної діяльності. Відповідно, показниками означеного критерію є:

- виокремлення головної та другорядної інформації;

- відбір і порівняння синтаксичних одиниць за певною ознакою, зв'язками, смисловими відношеннями між частинами;

- формулювання мовних понять, узагальнених висновків, зроблених на основі спостережень, аналізу, порівняння об'єктів вивчення;

- виділення споріднених явищ синтаксичних одиниць у тексті.

Технологічний критерій математичної компетентності містить систему

знань, що характеризує обізнаність синтаксичної теорії й оволодіння математичним апаратом. До складу показників означеного критерію входять такі знання й уміння:

- здійснення аналітико-пошукової діяльності на основі індуктивного й дедуктивного способів логічного мислення;

- перетворення інформації з однієї форми в іншу (діаграма, таблиця, схема, алгоритм);

- послідовне висловлення думки, добирання аргументів для доведення й обґрунтування власної позиції під час виконання розумових операцій і спілкування;

- здатність створювати образні концепції через установлення логічних й причиново-наслідкових зв'язків;

- групування, розподіл мовних понять за певною ознакою;

- уміння розв'язувати проблемні ситуації за допомогою математичного апарату (методи, мова);

- здатність моделювати складні синтаксичні конструкції в діаграми;

- уміння бачити й виправляти граматичні й пунктуаційні помилки на вивчені правила;

- моделювання складних синтаксичних конструкцій за характером смислових зв'язків між їх частинами;

- визначення характерних ознак синтаксичних одиниць (зокрема за алгоритмом);

- здатність до математичної творчості, креативності, конкуренції.

Інтелектуальний критерій математичної компетентності відображає набір когнітивних здібностей, що уможливлюють орієнтування в різних життєвих ситуаціях. Означений критерій характеризується такими показниками:

- самостійне конструювання складних синтаксичних конструкцій за поданими схемами, незавершеними реченнями, афоризмами, цитатами тощо;

- формулювання гіпотез відповідно до порушених проблем;

- складання діалогів, творів, власного висловлення різних типів, стилів і жанрів мовлення [19];

- граматична, правописна, стилістична пильність в оформленні тексту мовлення;

- розроблення алгоритмів, макетів, колажів, проєктів;

- уміння комунікувати, співпрацювати, діяти залежно від ситуації спілкування;

- інтерпретування знань, умінь і навичок із використанням електронних освітніх ресурсів (ментальна карта, хмара слів, колаж тощо);

- критичне оцінюванні власної мовленнєвої діяльності та відповідей однокласників;

- самовираження, уміння презентувати власний досвід.

Висновки

Отже, у дослідженні визначено чотири критерії (аксіологічний, гносеологічний, технологічний, інтелектуальний) та виокремлено показники формування математичної компетентності. Відповідно, окреслені одиниці оцінювання надають загальну інформацію про якість здобутих знань, умінь і навичок, конкретні набуті математичні здібності в процесі навчання синтаксису української мови; уможливлюють об'єктивно охарактеризувати результати діяльності, майстерного застосування математичної творчості під час усного й письмового комунікування. Подальші наукові розвідки з окресленої проблематики будуть спрямовані на аналіз відповідності критеріїв, показників і рівнів формування математичної компетентності учнів 9 класу в процесі навчання синтаксису української мови.

Література

1. Про освіту: Закон України від 5 вересня 2017 року №2145-VIII.

2. Про повну загальну середню освіту: Закон України від 16 січня 2020 року №463-IX.

3. Державний стандарт базової середньої освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №898

4. Концепція «Нова українська школа»: Наказ Міністерства освіти і науки України від 16 серпня 2016 року

5. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / ред. С.Ю. Ніколаєва. Київ: Ленвіт, 2003. 273 с.

6. Артеменко Л.І. Дидактичні засади формування математичної компетентності учнів у процесі навчання українського синтаксису. Освітній вимір, 2024.

7. Словник-довідник з професійної педагогіки / ред. А.В. Семенова. Одеса: Пальміра, 2006. 221 с.

8. Костюк С.С. Розвиток компетентностей міжкультурної комунікації студентів-іноземців на основному етапі навчання української мови: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. Кривий Ріг, 2018. 292 с.

9. Дирда І.А. Розвиток полікультурної компетентності іноземних студентів на основному етапі навчання української мови: дис. канд. пед. наук: 13.00.02. Кривий Ріг, 2015. 253 с.

10. Меняйленко О.С., Монастирна Г.В. Розробка критерію сформованості професійної компетентності фахівців у автоматизованих навчаючих системах. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: збірник наук. праць. Київ-Вінниця: «Фірма Планер», 2010. Вип. 23. С. 446-471.

11. Курило В.С. Освіта та педагогічна думка Східноукраїнського регіону у ХХ столітті. Луганськ: ЛДПУ, 2000. 460 с.

12. Competencies and Mathematical Learning: Ideas and inspiration for the development of mathematics teaching and learning in Denmark / eds. M. Niss, T. Hojgaard. Roskilde: Roskilde University, 2011. 214 p.

13. Глузман Н.А. Система формування методико-математичної компетентності майбутніх учителів початкових класів мови: дис. ... док. пед. наук: 13.00.04. Ялта, 2011. 560 с.

14. Токарчук О.М. Формування професійної математичної компетентності: результати експериментального дослідження. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. 2012. Випуск 5.

15. Сафонова І.Я. Визначення сформованості предметної компетентності старшокласників у процесі вивчення фізико-математичних дисциплін. Педагогічний альманах. 2015. Вип. 25. С. 81-88.

16. Артеменко Л.І. Категорія «математична компетентність» у мовній освіті. Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Серія: Педагогічні науки. Глухів. 2021. Випуск 3(47). С. 170-181.

17. Нищета В.А. Методика формування риторичної компетентності учнів основної школи в процесі навчання української мови: дис. ... докт. пед. наук: 13.00.02. Херсон, 2018. 522 с.

18. Компетентнісно орієнтована методика навчання математики в основній школі: метод. посібник / О.І. Глобін, М.І. Бурда, Д.В. Васильєва, В.В. Волошена, О.П. Вашуленко, Н.Д. Мацько, Т.М. Хмара. Київ: Педагогічна думка, 2015. 245 с.

19. Дніпренко Н.К. Трансформаційні процеси в ЗМІ. Об'єктивна та суб'єктивна позиція автора як критерій до визначення жанру. Modern aspekty vedy: XXXVII: Dd mezinarodni kolektivm monografie / Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o. Ceska republika: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., 2023. str. 290-300.

References

2. Zakon Ukrainy “Pro povnu zahalnu seredniu osvitu”: vid 16 veresnia 2020 roku, №463-IX [Law of Ukraine “About complete general secondary education” from January16, 2020, №463-IX]. (n.d.).

3. Derzhavnyi standart bazovoi serednoi osvity: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 30 veresnia 2020 roku, № 898. [State standard of basic secondary education: Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine from September 30, 2020, №898]. (n.d.).

4. Kontseptsiia “Nova ukrainska shkola”: Nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy vid 16 serpnia 2016 roku. [The “New Ukrainian School” concept: Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine dated August 16, 2016]. (n.d.).

5. Nikolaeva, S.Yu. (Ed.). (2003). Zahalnoievropeiski rekomendatsii z movnoi osvity: vyvchennia, vykladannia, otsiniuvannia [Pan-European recommendations on language education: study, teaching, evaluation]. Kyiv: Lenvit [in Ukrainian].

6. Artemenko, L.I. (2024). Dydaktychni zasady formuvannia matematychnoi kompetentnosti uchniv u protsesi navchannia ukrainskoho syntaksysu. [Didactic principles of forming students' mathematical competence in the process of learning Ukrainian syntax. Educational dimension]. Osvitnii vymir - Educational dimension.

7. Semenov, A.V. (Ed.). (2006). Slovnyk-dovidnyk z profesiinoi pedahohiky [Dictionary- handbook of professional pedagogy]. Odesa: Palmira [in Ukrainian].

8. Kostyuk, S.S. (2018). Rozvytok kompetentnostei mizhkulturnoi komunikatsii studentiv- inozemtsiv na osnovnomu etapi navchannia ukrainskoi movy [Development of intercultural communication competencies of foreign students at the main stage of learning the Ukrainian language]. Candidate's thesis. Kryvyi Rih: KDPU [in Ukrainian].

9. Dyrda. I.A. (2015). Rozvytok polikulturnoi kompetentnosti inozemnykh studentiv na osnovnomu etapi navchannia ukrainskoi movy [Development of multicultural competence of foreign students at the main stage of learning the Ukrainian language: dissertation]. Candidate's thesis. Kryvyi Rih: KDPU [in Ukrainian].

10. Menyaylenko, O.S., & Monastyrna, G.V. (2010). Rozrobka kryteriiu sformovanosti profesiinoi kompetentnosti fakhivtsiv u avtomatyzovanykh navchaiuchykh systemakh. [Development of the criterion of formation of professional competence of specialists in automated training systems]. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia u pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy: zbirnyk naukovykh prats - Modern information technologies and innovative teaching methods in the training of specialists: methodology, theory, experience, problems: a collection of scientific papers. (Vols. 23), (pp. 446-471). Kyiv-Vinnytsia: «Firma Planer» [in Ukrainian].

11. Kurylo, V.S. (2000). Osvita ta pedahohichna dumka Skhidnoukrainskoho rehionu u KhKh stolitti [Education and pedagogical thought of the Eastern Ukrainian region in the 20th century]. Luhansk: LDPU [in Ukrainian].

12. Niss, M., & Hojgaard, T. (Eds.). (2011). Competencies and Mathematical Learning: Ideas and inspiration for the development of mathematics teaching and learning in Denmark. Roskilde: Roskilde University.

13. Gluzman, N.A. (2011). Systema formuvannia metodyko-matematychnoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv movy [The system of formation of methodological and mathematical competence of future teachers of primary language classes]. Doctor's thesis. Yalta [in Ukrainian].

14. Tokarchuk, O.M. (2012). Formuvannia profesiinoi matematychnoi kompetentnosti: rezultaty eksperymentalnoho doslidzhennia [Formation of professional mathematical competence: results of an experimental study]. Visnyk Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy - Bulletin of the National Academy of the State Border Service of Ukraine, 5.

15. Safonova, I.Ya. (2015). Vyznachennia sformovanosti predmetnoi kompetentnosti starshoklasnykiv u protsesi vyvchennia fizyko-matematychnykh dystsyplin [Determination of the formation of subject competence of high school students in the process of studying physical and mathematical disciplines]. Pedahohichnyi almanakh - Pedagogical almanac, 25, 81-88 [in Ukrainian].

16. Artemenko, L.I. (2021). Katehoriia «matematychna kompetentnist» u movnii osviti [The category of "mathematical competence" in language education]. Visnyk Hlukhivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Oleksandra Dovzhenka. Serna: Pedahohichni nauky - Bulletin of the Glukhiv National Pedagogical University named after Oleksandr Dovzhenko. Series: Pedagogical sciences. (Vols. 3 (47)), (pp. 170-181). Hlukhiv.

17. Nysheta, V.A. (2018). Metodyka formuvannia rytorychnoi kompetentnosti uchniv osnovnoi shkoly v protsesi navchannia ukrainskoi movy [Methodology of formation of rhetorical competence of elementary school students in the process of learning the Ukrainian language]. Doctor's thesis. Kherson [in Ukrainian].

18. Globin, O.I., Burda, M.I., Vasylieva, D.V., Voloshena, V.V., Vashulenko, O.P., Matsko, N.D., Khmara, T.M. (2015). Kompetentnisno oriientovana metodyka navchannia matematyky v osnovnii shkoli: metodychnyi posibnyk [Competency-oriented method of teaching mathematics in primary school: methodical manual]. Kyiv: Pedahohichna dumka [in Ukrainian].

19. Dniprenko N.K. Transformational processes in mass media. The objective and subjective position of the author as a criterion for defining the genre. Modern aspects of science: XXXVII: Part international collective monograph / International Economic Institute s.r.o. Ceska republika: International Economic Institute s.r.o., 2023. str. 290-300.

Размещено на Allbest.Ru