Лідерські якості учнів основної школи: компетентнісний підхід до виховання у цифровому просторі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут проблем виховання

Національної академії педагогічних наук України

Канішевська Любов Вікторівна, доктор педагогічних наук, професор, заступник директора з науково-експериментальної роботи

Анотація

У статті висвітлено питання реалізації компетентнісного підходу до виховання лідерських якостей учнів основної школи у цифровому просторі. Зазначено, що виховання лідерських якостей є важливим завданням сучасної шкільної освіти, спрямованої на формування та розвиток особистісних якостей, необхідних для успішного функціонування людини в соціальній, професійній та громадянській сферах життєдіяльності. Наголошено, що виховання лідерських якостей підлітків пов'язано із створенням можливостей для інтелектуального розвитку, емоційного самопізнання та соціального становлення особистості через практику суспільно значущої діяльності.

На основі аналізу наукових джерел актуалізовано проблему інтеграції педагогічної науки до шкільної освіти у вихованні особистості-лідера, здатного ефективно діяти на гуманістичних засадах. Визначено лідерські якості, що дають спроможність підліткам бути лідером для себе та лідером для інших. Враховуючи суперечності підліткового віку акцентовано на викликах, проблемах та можливостях реалізації у цифровому просторі компетентнісного підходу до виховання лідерських якостей учнів основної школи. Наголошено, що задля ефективного виховання лідерських якостей учнів основної школи педагогам слід якісно використовувати виховний потенціал освітньо-виховного середовища закладу освіти. З урахуванням важливості культури лідерства у школі та Концепції виховання дітей та молоді у цифровому просторі визначено ключові акцентуації реалізації у цифровому просторі компетентнісного підходу до виховання лідерських якостей учнів основної школи.

Підсумовано, що в контексті реалізації компетентнісного підходу до виховання лідерських якостей учнів осиної школи у цифровому просторі актуалізується пильна увага до розвитку IQ, EQ та DQ. Перспективи подальших наукових розвідок вбачаємо у дослідженні взаємозв'язків DQ та лідерських якостей.

Ключові слова: лідер, лідерство, лідерські якості, звички, підлітки, учні основної школи, особистість, виховання, заклад загальної середньої освіти, цифровий простір, компетентнісний підхід, культура лідерства.

Kanishevska Liubov Viktorivna Doctor of Sciences in Education, Professor, Deputy Director, Research and Experimental Work Institute of Problems on Education of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, Kyiv

PEDAGOGICAL POTENTIAL OF STUDENT PROJECTS IN EDUCATION OF SOCIAL COURAGE AS A BEHAVIORAL MANIFESTATION OF LEADERSHIP QUALITIES OF ADOLESCENTS

Abstract

The article highlights the issues of implementing a competency- based approach to the education of leadership qualities of secondary school students in the digital space. It is noted that the education of leadership qualities is an important task of modern school education aimed at the formation and development of personal qualities necessary for the successful functioning of a person in the social, professional and civic spheres of life. It is emphasized that the education of leadership qualities of adolescents is associated with the creation of opportunities for intellectual development, emotional self-knowledge and social formation of the individual through the practice of socially significant activities.

Based on the analysis of scientific sources, the problem of integrating pedagogical science into school education in the education of a leader capable of acting effectively on humanistic principles is actualized. The leadership qualities that enable adolescents to be a leader for themselves and a leader for others are identified. Taking into account the contradictions of adolescence, the challenges, problems and opportunities of implementing a competence-based approach to the education of leadership qualities of secondary school students in the digital space are emphasized. It is emphasized that in order to effectively educate the leadership qualities of secondary school students, teachers should make good use of the educational potential of the educational environment of the educational institution. Given the importance of leadership culture at school and the Concept of educating children and youth in the digital space, the key emphases of the implementation of a competence-based approach to educating leadership skills of secondary school students in the digital space are identified.

It is summarized that in the context of the implementation of a competence- based approach to the education of leadership qualities of secondary school students in the digital space, close attention to the development of IQ, EQ and DQ is actualized. Prospects for further scientific research are seen in the study of the relationship between DQ and leadership qualities.

Keywords: leader, leadership, leadership qualities, habits, adolescents, secondary school students, personality, education, general secondary education institution, digital space, competence-based approach, leadership culture.

Вступ

Постановка проблеми. У сучасному європейському просторі шкільна освіта як складова освіти впродовж життя є компетентнішою за своїми цінностями, принципами, цілями, завданнями, прогнозованими результатами та підходами до здійснення освітнього процесу [1]. Відтак виховний процес як наскрізна складова освітнього процесу у сучасному його розумінні також є компетентнісно зорієнтованим. Це знаходить своє відображення у спрямуванні виховання на формування та розвиток особистісних якостей учнів, необхідних для успішного функціонування людини у сучасному світі, зокрема в соціальній, професійній та громадянській сферах життєдіяльності. До таких якостей ми відносимо лідерські, зауважуючи, що особливо сприятливим для їх виховання є підлітковий вік.

Зважаючи, що у межах компетентнісного підходу учень розглядається як суб'єкт виховання, котрий здатний до саморозвитку та є активним учасником виховного процесу, до того ж надважливим завданням для педагогів у контексті виховання лідерських якостей учнів основної школи, які за віком є підлітками, постає проблема створення можливостей для інтелектуального розвитку, емоційного самопізнання та соціального становлення особистості через практику суспільно значущої діяльності. Ефективність виховання у розв'язанні цих завдань актуалізувалась з огляду на потребу здійснення виховного процесу у цифрову просторі. Водночас попри те, що така потреба загострилася впродовж останніх чотирьох років з початком пандемії COVID-19 та була пролонгована необхідністю адаптувати освітній процес до умов воєнного стану в Україні, на сьогодні шкільна практика свідчить про існування проблеми готовності педагогів до здійснення виховного процесу у цифровому просторі загалом, і до реалізації компетентнісного підходу до виховання лідерських якостей учнів основної школи зокрема.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сучасних психолого-педагогічних дослідженнях наявна ціла низка наукових розвідок, у яких відображені: теорія і практика реалізації різних підходів до виховання учнів основної школи (І. Бех, Т. Галич, К. Журба, Р. Малиношевський, Г. Тарасенко, В. Ягоднікова та ін.), теоретико-методологічні основи виховання, формування і розвитку лідерських якостей підлітків (В. Біляєва, А. Книш, Н. Павлик, Н. Рищак, К. Садохіна, С. Стрельбицька, В. Тітова та ін.), потенціал компетентнісного підходу для забезпечення якості шкільної освіти (Л. Гриневич, О. Овчарук, О. Пометун, Р. Шиян та ін.), проблеми організації виховного процесу у цифровому просторі (С. Доценко, Н. Клименюк, В. Шахрай та ін.). Проте питання реалізації компетентнісного підходу до виховання лідерських якостей учнів основної школи у цифровому просторі залишається недостатньо дослідженим.

Мета статті - схарактеризувати ключові акцентуації реалізації компетентнісного підходу до виховання лідерських якостей учнів основної школи у цифровому просторі.

Виклад основного матеріалу

Першочергово зауважимо, що сучасне розуміння лідерства у його компетентнісному прояві можна віднайти у «золотому трикутнику лідерства» Дж. Морґана, що включає переконання (те, що лідер вважає або приймає як істинне), думки (те, як лідер мислить на основі власних переконань) та дії (те, як лідер діє на основі власних переконань і думок) [2, C. 298]. Як видно, сутність «золотого трикутника лідерства» має схожість із трактуванням компетентності у Законі України «Про освіту», яка розглядаються як «динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність» [3].

Крім того необхідність виховання сильних рис характеру та чеснот особистості, зокрема і здатності до лідерства [4], через наскрізний досвід [5] має наукове підґрунтя, у якому чільне місце займають акцентуації на високому потенціалі компетентнісного підходу до організації процесу виховання.

Так, В. Ягоднікова, досліджуючи методологічну основу сучасного виховання, поруч із особистісно-діяльнісним, аксіологічним та системним підходами, виокремлює компетентнісний. Останній вчена пропонує розглядати як такий, що передбачає «набуття необхідних особистісних якостей для використання набутих особистістю знань і умінь у відповідній практико-орієнтованій поведінці» [6, С. 307].

У науковій розвідці про нові підходи до виховання дітей та молоді в контексті культурологічної парадигми сучасного освітнього процесу Г. Тарасенко та Т. Галич зауважують, що наблизити освітній процес, а відтак і виховний, на компетентнісний рівень, який дозволяє учням успішно актуалізувати цінності свого життя, покликане педагогічне спрямування дітей та молоді на реалізацію у поведінці гуманістичних цінностей у ставленні до людини і природи [7, С. 34].

Д. Алфімов, здійснивши комплексне дослідження теоретико-методологічних засад виховання лідерських якостей особистості в умовах загальноосвітньої школи, до методологічних підходів окрім системного, діяльнісного, проблемно-цільового, особистісно-орієнтованого, екзистенційного, послідовного, також відносить компетентнісний. Вчений зазначає, що останній виявляється у практичній діяльності закладу освіти, спрямованої «на становлення та розвиток компетентності, набуття людиною досвіду самостійного й творчого розв'язання складних життєвих проблем, виховання лідерських, особистісних якостей учнів, набуття та успішне виконання соціальних ролей» [8, С. 61].

Вищезазначене актуалізує проблему інтеграції педагогічної науки до шкільної освіти у вихованні особистості-лідера, здатного ефективно діяти на гуманістичних засадах, і, крім того, спонукає до роздумів щодо визначення лідерських якостей, які даватимуть лідеру спроможність діяти екологічно стосовно себе та інших, тобто бути лідером для себе та лідером для інших [9, С. 65].

Звертаючись до напрацювань Ш. Кові, автора путівника з досягнення підлітками особистісного успіху, ми передбачаємо можливість визначення поведінки учнів основної школи як екологічної або неекологічної через наявність певних особистісних характеристик, які у путівнику названі симптомами на особистому рахунку. Так, такі симптоми нестачі на особистому рахунку, як легке піддавання на тиск оточення; постійна боротьба з почуттям непотрібності та меншовартості; надмірне хвилювання про думку інших на свою адресу; приховування власної невпевненості за викличною поведінкою; самознищення через вживання наркотиків, хуліганство чи бандитизм; схильність заздрити, особливо успіхам тих, хто поруч [10, С. 34], - на нашу думку, є ознаками нездатності учнів основної школи до екологічної поведінки. Натомість обстоювання позиції всупереч тиску оточення; відсутність надмірного переймання своєю популярністю; бачення у житті загалом позитивного досвіду; довіра самому собі; цілеспрямованість, радість за успіхи інших [10, С. 34], - симптоми солідного особистого рахунку і ознаки здатності учнів основної школи до екологічної поведінки.

Для того, щоб опанувати своє життя; покращити стосунки з друзями; ухвалювати розумні рішення; жити в мирі з батьками; подолати залежність від згубних звичок; визначити свої цінності; встигти більше за короткий час; підвищити впевненість у собі; бути щасливою людиною та знайти рівновагу [10, С. 9], Ш. Кові пропонує підліткам формувати сім звичок.

Проаналізувавши пояснення вищезгаданих звичок, ми трансформували їх у певні лідерські якості, які, на наше переконання, закладені у кожній з них: проактивність (займай проактивну позицію); цілеспрямованість (починаючи думай, що вийде); організованість (першою чергою - першочергове); альтруїзм (думай про виграш для інших); емпатійність (старайся зрозуміти інших, потім шукай розуміння); командність (знаходь синергію); саморозвиток (вигострюй пилку) [10].

Як видно, виокремлені нами лідерські якості тісно пов'язані із складовими EQ, адже останній включає особистісну (самоусвідомлення, самооцінка, упевненість у собі, самоконтроль, прозорість, адаптивність, досягнення, ініціатива, оптимізм) та соціальну компетентності (співчуття, організаційні навички, виконання своєї функції, керівництво (лідерство), що надихає, розвиток інших, створення змін, управління конфліктами, формування зв'язків, робота в команді та співпраця) [9, С. 54].

Враховуючи вищезазначене, нашу увагу привернула суперечність підліткового віку, виокремлена С. Стрельбицькою та О. Муковізом. Так, вчені зауважують на тому, що «на перший план у підлітків виходять кооперативні стосунки та соціально значуща діяльність, водночас активізація цифрового простору взаємодії обумовлює прогресування соціальної апатії» [11, С. 46]. На нашу думку, ця суперечність актуалізує як виклики, так і потребу та можливості реалізації у цифровому просторі компетентнісного підходу до виховання лідерських якостей.

Відтак задля ефективного виховання лідерських якостей учнів основної школи педагогам слід якісно використовувати виховний потенціал освітньо- виховного середовища закладу освіти, яке ми трактуємо як «матеріально- технічне, психолого-педагогічне дидактичне, комунікативне забезпечення освітнього процесу, що включає засоби навчання і виховання, які базуються на нових цифрових та інформаційних-комунікаційних технологіях, навчальній та виховній інформації, яка сприяє формуванню соціально важливих якостей усіх суб'єктів освітньої діяльності (адміністрації, педагогічних працівників, вихованців, їхніх батьків тощо» [12, С. 13], та спрямовувати його на: виховання в учнів відповідальності і мотивації; навчання учнів правилам гігієни користування кіберпростором; розвиток в учнів навичок орієнтування в інформації; створення ситуацій успіху для кожної учня; розвиток в учнів вміння спілкуватися з іншими; залучення учнів до реальних справ; занурення учнів у творчу роботу; організація різноманітних видів діяльності учнів; установлення суб'єкт-суб'єктної взаємодії педагогів і учнів [13, С. 150].

Звертаючись до трьох взаємопов'язаних напрямів розробленої С. Кові програми розвитку культури лідерства у школі для формування лідерів «Лідер у мені» [9, С. 89] та Концепції виховання дітей та молоді у цифровому просторі, ми визначили деякі акцентуації, на нашу думку, важливі для реалізації у цифровому просторі компетентнісного підходу до виховання лідерських якостей учнів основної школи:

- шкільне середовище: необхідність дотримання принципів конфіденційності і безпеки, індивідуалізації, доступності, доцільності, розвитку, гнучкості, інноваційності, інтегрованості виховання в умовах цифрового простору [12];

- лідерство спільними зусиллями: можливість позитивного розви- вального, соціолізуючого, творчого, колаборативного, культурного, психологічного та здоров'язбережувального виховного впливу цифрового простору [12];

- заходи на тему лідерства: потреба виховання культури поведінки в цифровому освітньому просторі [12].

Також, зупиняючись на якості виховання, зауважимо, що серед факторів, які впливають на процес та результат виховання в цифровому освітньо-виховному просторі, виокремлюються раціональне використання інформації; критичне мислення; готовність до комунікації; цифрова та соціальна компетентності [14, С. 4]. Як видно, в контексті реалізації компетентнісного підходу до виховання лідерських якостей учнів основної школи у цифровому просторі, окрім IQ та EQ, актуалізується пильна увага до розвитку DQ, тобто набору соціальних, емоційних і когнітивних здібностей, які дозволяють протистояти викликам і адаптуватися до вимог цифрового життя [15].

Висновки

Отже, реалізація компетентнісного підходу у цифровому просторі до виховання лідерських якостей учнів основної школи можна розглядати з декількох позицій: як потребу, що визначається необхідністю увідповіднення підходів до організації виховного процесу до запитів загальних тенденцій цифровізації освіти; як проблему, пов'язану з недостатньою професійною спроможністю педагогів до ефективної організації виховного процесу в цифровому просторі; як можливість створення релевантних до суспільної ситуації педагогічних умов, необхідних для виховання лідерських якостей особистості ХХІ століття. Перспективи подальших наукових розвідок вбачаємо у дослідженні взаємозв'язків DQ та лідерських якостей.

Література

1. Council Recommendation of 22 May 2018 on key competences for lifelong learning. Official Journal of the European Union. URL: https://eur-lex.europa.eu/legalcontent/EN/TXT/ HTML/?uri=CELEX:32018H0604(01)&rid=7 (дата звернення 01.03.2024).

2. Морґан Дж. Лідер майбутнього. Харків, 2022. 320 с.

3. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 р. № 2145-VIII: станом на 4 січ. 2024 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text (дата звернення: 01.03.2024).

4. Peterson C., Seligman M. Character Strengths and Virtues: A Handbook and Classification. Oxford University Press, 2004. 815 p.

5. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи: Концепція Нової української школи, ухвалена рішенням колегії МОНУ від 27 жовтн. 2016 р.

6. Ягоднікова В. Виховання як базовий теоретико-методологічний конструкт педагогіки і освіти. Педагогічна наука і освіта у сучасному вимірі: проблеми і перспективи розвитку: матер. ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. м. Одеса, 14 травня 2020 р. Одеса, 2020. С. 303-309.

7. Tarasenko H., Halych T. New Approaches to the Children and Youth Upbringing in the Context of the Culturological Paradigm of Modern Educational Process. Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Педагогіка. Психологія». 2022. Вип. 2. С. 30-35.

8. Алфімов Д. Теорія і методика виховання лідерських якостей особистості у сучасній загальноосвітній школі: дис.... д. пед. н.: 13.00.07. Луганськ, 2012. 496 с.

9. Кові С. Лідер у мені. Київ, 2016. 248 с.

10. Кові Ш. 7 звичок високоефективних підлітків. Львів, 2017. 252 с.

11. Стрельбицька С., Муковіз О. Соціальна зрілість особистості як чинник здатності підлітків до демократичного лідерства. Молодь і ринок. 2023. №11. С. 44-47.

12. Кремень В., Сисоєва С., Бех І., Вознесенська О., Гавриш Н., Гончар Л., Журба К., Ільїн В., Канішевська Л., Кириченко В., Комаровська О., Корнієнко А., Куниця Т., Курбатов С., Литовченко О., Малиношевський Р., Мачуський В., Найдьонова Л., Рейпольська О., Толочко С., Федорченко Т., Харченко Н., Чаплінська Ю., Шахрай В. Концепція виховання дітей та молоді в цифровому просторі. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2022. № 4(2). С. 1-30.

13. Канішевська Л., Шахрай В. Особливості виховання в школі і сім'ї в умовах цифровізації. Перспективи та інновації науки. 2022, № 4 (9). С. 144-155.

14. Канішевська Л. Науково-практична реалізація цифровізації виховного процесу в сучасних умовах. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2022. № 4.2. С. 1-6.

15. 8 digital skills we must teach our children. World Economic Forum: веб-сайт. URL: http://surl.li/rimak (дата звернення: 01.03.2024).

References

1. Council Recommendation of 22 May 2018 on key competences for lifelong learning. Official Journal of the European Union (2018). Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/ legalcontent/EN/TXT/HTML/?uri=CELEX:32018H0604(01)&rid=7 [in English].

2. Morgan, Dzh. (2022). Lider maibutnoho [Leader of the future]. Kharkiv. [in Ukrainian].

3. Zakon Ukrayiny pro osvitu: vid 05.09.2017 r. № 2145-VIII: stanom na 4 sich. 2024 r. [Law of Ukraine on Education dated September 5, 2017 No. 2145-VIII: as of January 4 2024]. (2017, September 5). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text [in Ukrainian].

4. Peterson, C., Seligman, M. (2004). Character Strengths and Virtues: A Handbook and Classification. Oxford University Press.

5. Nova ukrayins'ka shkola: kontseptual'ni zasady reformuvannya seredn'oyi shkoly. [New Ukrainian school: conceptual foundations of secondary school reform] (2016, October, 27). Kyiv: Board of the Ministry of Education and Culture of Ukraine [in Ukrainian].

6. Yahodnikova, V. (2020). Vykhovannya yak bazovyy teoretyko-metodolohichnyy konstrukt pedahohiky i osvity [Upbringing as a basic theoretical and methodological construct of pedagogy and education]. Pedahohichna nauka i osvita u suchasnomu vymiri: problemy i perspektyvy rozvytku: mater. II Vseukr. nauk.-prakt. konf. -- Pedagogical science and education in the modern dimension: problems and prospects of development: Mater. II All-Ukrainian science and practice conf. (pp. 303-309). Odesa [in Ukrainian].

7. Tarasenko, H., & Halych, T. (2022). New Approaches to the Children and Youth Upbringing in the Context of the Culturological Paradigm of Modern Educational Process. Naukovyy visnyk Vinnyts'koyi akademiyi bezperervnoyi osvity. Seriya «Pedahohika. Psykholohiya» -- Scientific bulletin of the Vinnytsia Academy of Continuing Education. Series «Pedagogy. Psychology». №. 2. (pp. 30-35) [in English].

8. Alfimov, D. (2012). Teoriya i metodyka vykhovannya liders'kykh yakostey osobystosti u suchasniy zahal'noosvitniy shkoli [Theory and methods of training leadership qualities of the individual in a modern comprehensive school. Doctor's thesis. Luhans'k [in Ukrainian].

9. Covey, S. (2016). Lider u meni [The leader in me]. Kyiv [in Ukrainian].

10. Covey, Sh. (2017). 7 zvychok vysokoefektyvnykh pidlitkiv [7 habits of highly effective teenagers]. Lviv [in Ukrainian].

11. Strel'byts'ka, S., & Mukoviz, O. (2023). Sotsial'na zrilist' osobystosti yak chynnyk zdatnosti pidlitkiv do demokratychnoho liderstva [Social maturity of the individual as a factor in the ability of teenagers to democratic leadership]. Molod i rynok - Youth and the market. №. 11. (pp. 44-47) [in Ukrainian].

12. Kremen', V., Sysoyeva, S., Bekh, I., Voznesens'ka, O., Havrysh, N., Honchar, L., Zhurba, K., Il'yin, V., Kanishevska, L., Kyrychenko, V., Komarovs'ka, O., Korniyenko, A., Kunytsya, T., Kurbatov, S., Lytovchenko, O., Malynoshevs'kyy, R., Machus'kyy, V., Nayd'onova, L., Reypol's'ka, O., Tolochko, S., Fedorchenko, T., Kharchenko, N., Chaplins'ka, Y., & Shakhray, V. (2022). Kontseptsiya vykhovannya ditey ta molodi v tsyfrovomu prostori [The concept of raising children and youth in digital space]. Visnyk Natsional'noyi akademiyi pedahohichnykh nauk Ukrayiny - Bulletin of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. №. 4. (pp. 1-30) [in Ukrainian].

13. Kanishevska, L., Shakhray, V. (2022). Osoblyvosti vykhovannya v shkoli i sim"yi v umovakh tsyfrovizatsiyi [Peculiarities of school and family upbringing in conditions of digitalization]. Perspektyvy ta innovatsiyi nauky - Perspectives and innovations of science. №. 4 (9). (pp. 144-155) [in Ukrainian].

14. Kanishevska, L. (2022). Naukovo-praktychna realizatsiya tsyfrovizatsiyi vykhovnoho protsesu v suchasnykh umovakh [Scientific and practical implementation of digitization of the educational process in modern conditions]. Visnyk Natsional'noyi akademiyi pedahohichnykh nauk Ukrayiny - Bulletin of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. №. 4.2. (pp. 1-6) [in Ukrainian].

15. 8 digital skills we must teach our children. World Economic Forum. Retrieved from http://surl.li/rimak [in English].

Размещено на Allbest.ru