Формування критичного мислення як складової інформаційної діяльності здобувачів освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування критичного мислення як складової інформаційної діяльності здобувачів освіти

Габрусєва Наталія Валеріївна PhD з освітніх/педагогічних наук, старший викладач кафедри інформаційної діяльності та соціальних наук, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, м. Тернопіль

Криськов Андрій Анатолійович д-р іст. н., доцент, академік Національної академії наук вищої освіти України, завідувач кафедри інформаційної діяльності та соціальних наук, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, м. Тернопіль,

Гумен Юрій Євгенович канд. іст. н., доцент, доцент кафедри інформаційної діяльності та соціальних наук, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, м. Тернопіль

Анотація

Формування навичок інформаційної діяльності у процесі навчання передбачає вивчення інформаційного горизонту здобувачів освіти, важливу роль у визначенні якого відіграє критичне мислення. У статті окреслено шість груп джерел інформації, якими користуються та яким довіряють студенти Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя (Україна). Серед них перші місця займають: засоби масової інформації, зокрема офіційні; наукова інформація, отримана із книг, статей, експертних висновків та під час навчання в університеті; інтернет-ресурси. Значно менше довіри здобувачів освіти викликає інформація, отримана на побутовому рівні від авторитетних знайомих, батьків чи друзів. Зафіксована значима кількість молодих людей, які взагалі не довіряють жодним джерелам інформації, або "довіряють лише собі". Проаналізовано можливості навчального процесу вищої школи з розвитку критичного мислення як необхідної умови продуктивної інформаційної діяльності. Зокрема, у результаті дослідження встановлено, що найбільше заважають респондентам критично сприймати отриману інформацію невпевненість у собі, залежність від думки більшості та стрес, власна емоційність, тривога і відчуття небезпеки. Останні з вищеперелічених факторів вказують на емоційне неблагополуччя здобувачів освіти під час війни, що слід врахувати в освітній практиці. інформаційний навчання мислення

Визначені основні чинники, які, на думку респондентів, впливають на формування критичного мислення: методика викладання навчальних дисциплін, особливості особистості викладача та навчальні можливості предметів. Власне бажання працювати над формуванням критичного мислення опитаними згадувалось значно рідше. У результаті дослідження встановлено, що серед навчальних дисциплін, які, на думку студентів, відіграють ключову роль у розвитку критичного мислення, основна частина належить до дисциплін загальної підготовки (найчастіше згадувались філософія, математика та історія). Профільні предмети вказувались у п'ять разів рідше. Зафіксовано, що переважна більшість опитаних обрали б у переліку вибіркових дисциплін курс "Логіка" або "Основи критичного мислення".

Ключові слова: інформаційна діяльність, інформаційний горизонт, критичне мислення, здобувачі вищої освіти, моніторинг.

Habrusieva Nataliia Valeriivna PhD in Pedagogical Sciences, Senior Lecturer of the Department of Information Activities and Social Sciences Ternopil Ivan Puluj National Technical University, Ternopil

Kryskov Andrii Anatoliiovych Doctor of Science in History, Assoc. Prof., Academician of the National Academy of Sciences of Higher Education of Ukraine, Head of the Department of Information Activities and Social Sciences Ternopil Ivan Puluj National Technical University, Ternopil

Humen Yurii Yevhenovych PhD of Science in History, Assoc. Prof., Assoc. Prof, of the Department of Information Activities and Social Sciences Ternopil Ivan Puluj National Technical University, Ternopil

CRITICAL THINKING FORMATION AS A COMPONENT OF THE INFORMATION ACTIVITY OF HIGHER EDUCATION APPLICANTS

Abstract. Formation of information activities skills in the learning process involves study of the information horizon of higher education applicants, an important role in determining of which critical thinking is played. The article outlines six groups of information sources that are used and trusted by students of Ternopil Ivan Puluj National Technical University (Ukraine). Among them, the primary ones are the following: mass media, including official ones; scientific information obtained from books, articles, expert opinions and during university studies; as well as Internet resources. Students much less trust information received at the household level from reputable acquaintances, parents or friends. There is a significant number of young people who do not trust any sources of information at all, or "trust only themselves". The possibilities of the educational process of higher school to develop critical thinking as a prerequisite for productive information activity are analysed. In particular, the study found that the biggest obstacles to critical perception of information received by respondents are self-doubt, dependence on the opinion of the majority and stress, personal emotionality, anxiety and a sense of danger. The last of the above factors indicate the emotional distress of higher education applicants during the war, which should be taken into account in educational practice. The main factors that, according to the respondents, influence formation of critical thinking are identified, in particular: methods of teaching disciplines, teacher's personality traits and learning opportunities of the subjects. The respondents mentioned their own desire to work on the development of critical thinking much less frequently. The study found that among the disciplines that students believe play a key role in the development of critical thinking, the bulk of them belong to general education subjects (philosophy, mathematics and history were mentioned most often). Specialised subjects were mentioned five times less often. It was recorded that the vast majority of respondents would choose the course "Logic" or "Fundamentals of Critical Thinking" from the list of optional subjects.

Keywords: information activity, information horizon, critical thinking, higher education applicants, monitoring

Постановка проблеми. Робота з інформацією на сьогоднішній день є важливою складовою підготовки компетентного фахівця. Збір даних, визначення критеріїв достовірності, аналіз та статистична обробка - навички, необхідні здобувачам освіти будь-якої спеціальності. Величезний об'єм інформації, розміщений у відкритому доступі в інтернет-мережі, вимагає уміння робити обґрунтовані висновки та розрізняти маніпуляції. Останнім часом, у зв'язку із забрудненістю медіапростору фейками та дезінформацією російської пропаганди, багато наукових праць присвячено саме критичному осмисленню інформації, наданої комунікаційними засобами. Проте, процес навчання також ґрунтується на отриманні інформації із різних джерел - від лектора, з підручників та посібників, інтернет-мережі, друзів, батьків тощо. Тому навички критичного мислення майбутнім фахівцям необхідні як у процесі навчання та в повсякденні, так і у подальшій професійній діяльності. Д. Сінн, С. Кім та С.Й. Сін з цього приводу стверджують: "Люди знаходять джерела інформації на основі свого особистого досвіду та соціальних мереж. Те, як і чому люди вибирають певні джерела з безлічі, може проілюструвати, як вони взаємодіють із навколишнім середовищем, включаючи доступні їм інформаційні канали та джерела, їхні соціальні мережі, ситуації та контексти" [1].

Для того, щоб процес формування критичного мислення у вищій школі був успішним, крім використання спеціальних форм та методів в освітній практиці доцільно проводити моніторинг уявлень здобувачів освіти про особливості сприйняття інформації в окремому навчальному середовищі. Необхідно враховувати думку студенів, які є суб'єктами освітньої діяльності, та коригувати педагогічний процес відповідно до встановлених особливостей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У світовій практиці набувають популярності дослідження горизонту джерела інформації, започатковані у 1999 р. Д.Х. Зонненвальд [2]. Інформаційний горизонт включає джерела інформації, які людина сприймає у відповідь на власну інформаційну потребу. Використовуючи карти інформаційного горизонту, науковиця спостерігала та візуально представила те, що становить інформаційний простір людини та відносини між складовими цього простору [3]. Теорія горизонту джерела інформації надала дослідникам основу для моніторингу інформаційних ландшафтів користувачів на основі ситуацій та контекстів, особистого сприйняття та соціальних мереж. Хоча у значній кількості досліджень використовувалися якісні підходи, також застосовувались і кількісні методи. Такі кількісні дослідження виявили моделі та тенденції управління особистою інформацією, а також з'ясували, як деякі стратегії та проблеми, сформульовані в якісних дослідженнях, виявляються у кількісному аналізі [4].

Формування навичок інформаційної діяльності у процесі навчання передбачає вивчення інформаційного горизонту здобувачів освіти, важливу роль у визначенні якого відіграє критичне мислення. Незважаючи на те, що не існує єдиної думки щодо дефініції цього поняття, наукова спільнота досягла певного консенсусу у визнанні того, що для демонстрації навичок критичного мислення, таких як аналіз аргументів чи тверджень, формулювання висновків, прийняття рішень чи вирішення проблем необхідні базові знання [5]. Проте, продовжується дискусія навколо того, яким чином можна навчати критичному мисленню. Зокрема, деякі вчені стверджують, що це загальна, "наскрізна" навичка, і працювати над формуванням критичного мислення потрібно незалежно від конкретної навчальної дисципліни [6], [7] та ін. Інші науковці доводять, що фахівцям, які працюють у різних секторах економіки, необхідне різне критичне мислення, тому точніше його класифікувати як предметно- орієнтовану, а не загальну навичку [8], [9], [10].

В освітній практиці також немає одностайності щодо того, як формувати критичне мислення. "На одному кінці спектру вчителі, які сприймають критичне мислення як "Святий Ґрааль" освіти, життєво важливий для розвитку уміння оперувати раціональними аргументами, тоді як на іншому кінці - (помилково) вчителі, які вбачають у ньому щось схоже на загальні абстрактні знання. Є також ряд викладачів, які мають лише поверхове уявлення про критичне мислення, та про те, що воно взагалі існує" [5]. Цілком погоджуємось з турецькими вченими Е. Алтуном та Н. Їлдиримом у вказаному твердженні. Часто у практиці вищої школи часто зустрічаються викладачі - предметники, які вважають, що основне завдання фахової освіти - дати профільні знання за спеціальністю.

Мета статті. Окреслити інформаційний горизонт здобувачів освіти в конкретно визначеному навчальному середовищі Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя (Україна) та дослідити думку студентів про можливості навчального процесу у формуванні критичного мислення.

Завдання дослідження:

- Встановити, на які джерела інформації орієнтовані студенти в конкретно визначеному освітньому середовищі ТНТУ ім. І. Пулюя.

- Визначити, що, на думку опитаних, заважає їм критично сприймати отриману інформацію, та від чого залежить розвиток критичного мислення в процесі навчання.

- Проаналізувати, які дисципліни університетського циклу навчання найбільше сприяють формуванню критичного мислення.

- Окреслити основні проблеми організації навчального процесу щодо формування критичного мислення як складової інформаційної діяльності здобувачів освіти.

Методи дослідження: теоретичні (метод системного аналізу теоретичних наукових підходів і концепцій щодо досліджуваної проблеми); емпіричні (опитування, анкетування); статистичні методи обробки даних (у здійсненні контент-аналізу ми використовували Power BI Desktop, а для статистичного аналізу - Microsoft Excel та IBM® SPSS® Statistics).

Виклад основного матеріалу. Протягом вересня-листопада 2023 р. було опитано 163 студенти 1-2 курсів факультету комп'ютерно-інформаційних систем і програмної інженерії та факультету економіки та менеджменту Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя (Україна). У першу чергу, відповідно до завдань дослідження, за допомогою контент-аналізу відповідей на включене в анкету запитання відкритого типу "Інформації з яких джерел Ви довіряєте?" було виділено джерела інформації, які, на думку студентів, заслуговують на довіру (Рис.1):

Рис. 1. Відповіді респондентів на запитання "Інформації з яких джерел Ви довіряєте?"