Методологічні підходи до соціально-економічної підготовки курсантів і слухачів прикордонного відомства у процесі безперервної освіти

Размещено на http://allbest.ru

1Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького,

2Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Методологічні підходи до соціально-економічної підготовки курсантів і слухачів прикордонного відомства у процесі безперервної освіти

1Дияк Вадим Валерійович доктор педагогічних наук, професор,

професор кафедри психології,

педагогіки та соціально-економічних дисциплін,

2Волинець Наталія Валентинівна

доктор психологічних наук, професор,

професор кафедри соціальної роботи,

м. Хмельницький

Анотація

Вихідною дією будь-якого педагогічного дослідження є, безумовно, визначення його теоретико-методологічної бази, на основі якої здійснюється всебічний аналіз проблеми, здійснюється розробка теоретичних і практичних положень, обґрунтовуються концептуальні ідеї, розробляються педагогічні умови та проектується структурно-функціональна модель.

Відповідно у статті окреслено термінологічне поле дослідження стосовно тлумачення поняття «методологія» від загально-філософського тлумачення, до конкретно-наукового. Проаналізовано методологічні підходи до соціально-економічної підготовки персоналу прикордонного відомства на І та ІІ рівнях вищої освіти. Здійснено огляд розуміння та визначень «методології» в історичній ретроспективі.

Визначено методологічні підходи, що становлять концептуальну основу для добору принципів соціально-економічної підготовки курсантів і слухачів у процесі безперервної освіти курсантів і слухачів прикордонного відомства. З метою виокремлення методологічних підходів до соціально-економічної підготовки курсантів і слухачів у процесі безперервної освіти було застосовано принцип «конструктивного альтернативізму» та ідєю «концептуального синтезу».

Визначено загальнонаукові методологічних підходів, що пояснюють специфіку виконаних завдань та спрямовані на активізацію процесу формування соціально-економічної компетентності фахівців прикордонного відомства, належать: системно-діяльнісний, діалектичний, гуманістичний, процесуальний, компетентнісний, структурний. Також проаналізовано конкретно-наукові методологічні теорії соціально-економічної підготовки курсантів і слухачів прикордонного відомства, а саме: аксіологічного, акмеологічного, особистісного, нормативного, суб'єктного, контекстного, що дало змогу більш глибоко розкрити ідею наукової розвідки.

Ключові слова: методологія, система, методологічний підхід, соціально-економічна підготовка, вищій військовий навчальний заклад, елементи, курсанти, слухачі, безперервна освіта, Державна прикордонна служба, прикордонне відомство.

Abstract

Methodological approaches to the socio- economic training of tradents and students of the border office in the process of continuous education

Dyiak Vadym Valeriiyovych Doctor of pedagogical sciences, professor, professor department of psychology, pedagogy and social and economics disciplines, National Academy of State Border Guard Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi, Khmelnytskyi

Volynets Nataliya Valentynivna Doctor of psychological Sciences, professor, professor of the Social Work Department, Taras Shevchenko National University of Kyiv

The starting point of any pedagogical research is, of course, the determination of its theoretical and methodological base, on the basis of which a comprehensive analysis of the problem is carried out, theoretical and practical provisions are developed, conceptual ideas are substantiated, pedagogical conditions are developed, and a structural and functional model is designed. Accordingly, the article outlines the terminological field of research regarding the interpretation of the concept of "methodology" from a general philosophical interpretation to a specific scientific one. Methodological approaches to the socio-economic training of the personnel of the border agency at the I and II levels of higher education were analyzed. An overview of the understanding and definitions of "methodology" in historical retrospect is carried out. The methodological approaches that form the conceptual basis for the selection of principles of socio-economic training of cadets and trainees in the process of continuous education of cadets and trainees of the border agency have been determined. The principle of "constructive alternativeism" and the idea of "conceptual synthesis" were applied in order to distinguish methodological approaches to the socio-economic training of cadets and trainees in the process of continuous education. The general scientific methodological approaches that explain the specifics of the performed tasks and are aimed at activating the process of forming the socio-economic competence of the specialists of the border agency are defined, including: system-activity, dialectical, humanistic, procedural, competence, structural. Specific scientific methodological theories of socio-economic training of cadets and trainees of the border agency were also analyzed, namely: axiological, acmeological, personal, normative, subject, contextual, which made it possible to more deeply reveal the idea of scientific intelligence.

Keywords: methodology, system, methodological approach, socio-economic training, higher military educational institution, elements, cadets, trainees, continuous education, State Border Service, border department.

Вступ

Постановка проблеми. Проблема визначення методології є надзвичайно важливою для будь-якої науки, у тому числі й для педагогіки. Ми погоджуємося з думкою науковців, що «педагогіка як наука, що має безпосередній вплив на формування особистості, її розвиток і саморозвиток, вимагає чіткого та послідовного визначення і дотримання методологічних основ її функціонування, щоб бути ефективним джерелом знань, дієвим чинником створення міжособистісних відносин ...» [5, с. 9].

Активний пошук нових теоретико-методологічних основ педагогіки почався з кінця 60-х рр. ХХ ст. разом зі становленням сучасного розуміння методології як такої у вітчизняній науці [5, с. 13]. Зокрема, В. Загвязинський зазначає, що методологія - це система теоретичних знань, які виконують роль керівних принципів, знарядь наукового дослідження і конкретних засобів дотримання вимог наукового аналізу [10, с. 7]. У філософському словнику знаходимо тлумачення методології як системи принципів і способів організації та побудови теоретичної і практичної діяльності, а також вчення про цю систему [18]. Є досить багато інших визначень категорії «методологія». Проте, нині немає єдиної, загальноприйнятої, усталеної і повної системи поглядів на методологію як науку. Через це інколи сучасні дослідники сприймають методологію як абстрактну сферу філософії, яка не має відношення ні до конкретних наукових досліджень, ні до потреб практики.

Вагомими у цьому контексті є висновки А. Фурмана. Здійснюючи методологічне обґрунтування багаторівневості парадигмальних досліджень, автор зауважує, що «сьогодні помітна велика плутанина у визначенні того змісту, що описується чи пояснюється терміном «методологія»: з одного боку, як відомо, це вчення про структуру, методи і засоби діяльності, з іншого - практика їх конкретно-ситуаційного чи суб'єкт-діяльнісного уможливлення [17, с. 78].

Підсумовуючи наукові напрацювання, зазначимо, що сьогодні дослідники розуміють методологію двояко: як систему принципів і способів побудови теоретичної та практичної діяльності, а також як вчення про цю систему; як вчення про метод наукового пізнання і перетворення світу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У педагогічній літературі йдеться про методологію наукового пізнання, яка визначається як вчення про принципи побудови, форми і способи науково-дослідницької діяльності [14, с. 45] і містить: вчення про структуру і функції педагогічного знання; вихідні, ключові, фундаментальні, філософські, загальнонаукові та педагогічні положення (теорії, концепції, гіпотези), що мають методологічний сенс; вчення про методи педагогічного пізнання (методологія у вузькому сенсі слова). педагогічний методологічний прикордонний курсант

Низка авторів (А. Бойко [2], С. Важинський [3], Т. Ваколюк [4], І. Волошина [6], В. Кушнір [12] та ін.), уточнюючи перелік понять-фігурантів зазначеної дефініції, доповнюють її визначення ще методами, прийомами і засобами науково-пізнавальної, науково-дослідницької діяльності. Найбільш розгорнутим, на наш погляд, є визначення методології науки за В. Загвязинським: «Методологія як галузь спеціального знання віддзеркалює: сукупність вихідних філософських, основоположних та системоутворюючих позицій, принципів, категорій, уявлень, що визначають напрямок і характер дослідження тієї чи іншої сфери об'єктивної дійсності; загальні та спеціальні методи пізнання, наукового проникнення в сутність і закономірності розвитку явищ та процесів для здійснення цілеспрямованого, розумного впливу на світ і взаємодію з ним» [10, с. 4].

Метою статті є аналіз методологічних підходів до соціально-економічної підготовки персоналу прикордонного відомства на І та ІІ рівнях вищої освіти.

Виклад основного матеріалу

Аналіз педагогічної методології як вчення про вихідні (ключові) положення, структуру, функції і методи науково-педагогічного дослідження. Дає можливість підкреслити багаторівневий, ієрархічний характер методологічного знання по вертикалі (від філософських і загальнонаукових положень до конкретно методологічних) та по горизонталі - від теоретичного аналізу й узагальнення методологічних чинників формування тих чи інших явищ/процесів до виокремлення методологічних принципів їх розвитку (координація).

Відповідно у наукових розвідках методологію часто розглядають як методологічну основу - науковий фундамент, із позиції якого можна пояснити основні наукові явища і розкрити їхні закономірності. Для пояснення процесу (соціально-економічної підготовки - далі СЕП) курсантів і слухачів у процесі безперервної освіти в (Національній академії державної прикордонної служби України - далі НАДПСУ) використано сукупність методологічних підходів, що стали основою методології дослідження. Оскільки в межах однієї методологічної концептуальної конструкції, як підкреслює О. Торічний [16, с. 144], не можливо всебічно продемонструвати специфіку імплементації компетентнісного підходу в освітній процес (вищого військового навчального закладу - далі ВВНЗ), вважаємо, що дослідження СЕП курсантів і слухачів у процесі безперервної освіти в НАДПСУ доцільно здійснювати з урахуванням методологічних позицій різних наукових підходів. Це дасть змогу виокремити найбільш доцільні з них, що у подальшому забезпечуватиме оптимальний розвиток соціально-економічної компетентності фахівців ДПСУ. Якщо розглядати досліджувану проблему в аспекті впровадження одного підходу, це може призвести до її недостатнього вивчення. Згідно з діалектичним законом пізнання, будь-який конкретний підхід має переваги і недоліки, а за умови їх спільного використання є можливість отримати цілий спектр потенційних рішень у вирішенні певного питання.

З огляду на це для виокремлення методологічних підходів до СЕП курсантів і слухачів у процесі безперервної освіти в НАДПСУ було застосовано принцип «конструктивного альтернативізму», запропонований американським психологом Дж. Келлі. Згідно з цим принципом, навколишня дійсність репрезентується безліччю різних методів вирішення певної проблеми, і жодна з точок зору не може бути окреслена як найбільш оптимальна. Якщо адаптувати цю тезу до предмету нашого дослідження, вважаємо, що використання сукупності методологічних підходів до вивчення стратегії досягнення дослідницької мети не буде суперечливим, а доповнюватиме, розширюватиме та корегуватиме весь масив знань про соціально-економічну підготовку курсантів і слухачів у процесі безперервної освіти в НАДПСУ.

Водночас теоретичний аналіз сутності методологічних підходів, які використовуються у педагогічних дослідженнях, дав змогу дійти висновку, що застосувати в одному дослідженні всі відомі наукові підходи не можливо. З огляду на це прийнято дослідницьке рішення скористатися ідеєю «концептуального синтезу» для вибору найбільш перспективних із них. Суть «концептуального синтезу» полягає в тому, що функції та сутність кожного конкретного підходу до дослідження процесів оптимальної організації соціально-економічної підготовки курсантів і слухачів у процесі безперервної освіти в НАДПСУ визначається крізь призму сукупного розуміння об'єкта наукової розвідки.

У процесі конкретизації методологічних підходів для нашого дослідження серед сукупності багатьох підходів було обрано ті, що опираються на низку аксіом професійного розвитку особистості (за А. Бодальовим) [1]: цілісність людини як об'єкта дослідження; унікальність і відкритість світу; розгляд навколишнього соціального середовища як інтегрального механізму саморегулювання поведінки людини; спрямованість особистості до самоорганізації; інформаційна взаємодія людини з іншими; здатність людини до безперервного саморозвитку, самореалізації й освіти; визнання свободи особистості від зовнішньої детермінації тощо.

Методологічні підходи до вирішення проблеми концептуалізації соціально-економічної підготовки курсантів і слухачів НАДПСУ в процесі безперервної освіти було виокремлено з урахуванням необхідності використання загальнонаукових і конкретно-наукових знань про досліджуваний феномен. До загальнонаукових методологічних підходів, що пояснюють специфіку виконаних завдань нашої наукової розвідки та спрямовані на активізацію процесу формування соціально-економічної компетентності фахівців прикордонного відомства, належать: системно-діяльнісний, діалектичний, гуманістичний, процесуальний, компетентнісний, структурний. До конкретно-наукових методологічних теорій пізнання проблеми соціально-економічної підготовки курсантів і слухачів НАДПСУ віднесено: аксіологічний, акмеологічний, особистісний, нормативний, суб'єктний, контекстний.

Обрана сукупність концептуально-методологічних підходів до СЕП курсантів і слухачів у процесі безперервної освіти в НАДПСУ дає змогу отримати повне, глибоке й адекватне уявлення про суть цього явища

Сьогодні жодна галузь науки, практики, управління не може обійтися без використання системних уявлень про досліджувані явища/процеси. Детальний теоретичний аналіз сучасних наукових досліджень, що стосуються проблем підготовки майбутніх офіцерів до різних аспектів професійної діяльності, засвідчив, що практично кожен дослідник застосовує системний підхід до вивчення педагогічних процесів. Системний підхід - це напрямок методології наукового пізнання і соціальної практики, основу якого становить розгляд об'єктів як систем. Відтак, відповідно до цього підходу ми розглядаємо професійну підготовку курсантів і слухачів у ВВНЗ прикордонного відомства як організовану систему.

Базовим поняттям, з яким безпосередньо пов'язана імплементація системного підходу, вважаємо поняття «система». Категорію «система» у науковій спільноті тлумачать як цілісну сукупність елементів, що характеризується такими ознаками: 1) сукупність елементів відмежована від навколишнього середовища; 2) між елементами є взаємний зв'язок; 3) елементи взаємодіють між собою; 4) елементи окремо існують лише завдяки існуванню цілого; 5) властивості сукупності цілого не зводяться до суми властивостей складових її елементів; 6) властивості сукупності цілого не «дорівнюють» властивостям складових її елементів; 7) є системотвірні чинники, що забезпечують зазначені властивості [17, с. 156].

Апелюючи до наведених ознак, вважаємо, що термін «система» взаємопов'язаний з поняттями «елемент», «цілісність», «зв'язок», «системотвірні (системоутворюючі) чинники».

Саме тому для цілісного вивчення СЕП курсантів і слухачів у процесі безперервної освіти в НАДПСУ розроблено динамічну, цілісну, відкриту, інтегративну систему окресленого явища.

Для практичного впровадження спроєктованої системи прийнято рішення застосувати діяльнісний підхід, який розглядаємо як методологічний напрям дослідження, що передбачає опис, пояснення та проєктування різних процесів з позиції наукового тлумачення категорії діяльності. У найзагальнішому розумінні методологічне трактування діяльнісного підходу зводиться до вивчення будь-якого соціокультурного феномену, в тому числі СЕП курсантів і слухачів у процесі безперервної освіти в НАДПСУ, як діяльнісного й орієнтує на аналіз його структури і генези розвитку [15]. Як психологічне визначення сутності діяльнісного підходу пов'язане з вивченням психологічних процесів у системі теоретичної чи практичної діяльності суб'єкта [11].

Перевагою діяльнісного підходу в межах нашої наукової розвідки визначено можливість залучити до предмета дослідження всі системні елементи діяльності - суб'єктів, об'єктів, засоби, форми, методи діяльності, її результат, розглядати їх процесуально: у русі та взаємозв'язку. Таким чином, імплементація системно-діяльнісного підходу в межах дослідження уможливила здійснення багатоаспектного аналізу СЕП курсантів і слухачів у процесі безперервної освіти в НАДПСУ, вивчення зв'язків між окремими елементами цієї системної цілісності, а також послідовне та цілісне дослідження закономірних зв'язків між умовами організації безперервного освітнього процесу в НАДПСУ і рівнем соціально-економічної

компетентності курсантів та слухачів. Іншими словами, використання системно-діяльнісного підходу забезпечило діалектичне підґрунтя для вивчення обраної проблематики.

Разом із тим для досягнення максимальної об'єктивності дослідження та дотримання вимог філософського рівня методологічного знання до вивчення складних об'єктів наступним концептуальним підходом до пояснення СЕП курсантів і слухачів у процесі безперервної освіти в НАДПСУ визначено діалектичний. З погляду структурного підходу, що передбачає дослідження структури як сукупності інваріантних взаємозалежностей частин цілого, структура є не лише стійким «скелетом» будь-якого об'єкта, а й системою правил, які дають змогу виокремити з одних об'єктів інші на основі перекомпонування і переструктуризації його елементів. Водночас виокремлення структурних складників досліджуваної системи апелювало гуманістичного підходу, в основі якого вбачаємо визнання права курсантів і слухачів на самостійний вибір, індивідуальну стратегію особистої освітньої діяльності в процесі СЕП, що зумовлює необхідність створення педагогічних умов соціально-економічної підготовки курсантів і слухачів у процесі безперервної освіти в НАДПСУ.

Примітно, що використання положень гуманістичної парадигми професійної військової освіти в СЕП курсантів і слухачів у процесі безперервної освіти в НАДПСУ сприяла вирішенню сукупності завдань. Зокрема, йдеться про орієнтацію фахівців ДПСУ на виконання професійної діяльності з урахуванням того, що фах офіцерів-прикордонників передбачає постійну взаємодію в системі «людина-людина». З огляду на це управління процесом формування соціально-економічної компетентності курсантів і слухачів ґрунтувалося на апелюванні до біологічних, психологічних і соціокультурних знань про особистість здобувачів й забезпечувало підготовку офіцера, здатного до використання ідей гуманістичної парадигми у своїй професійній діяльності, зміст якої спрямовано на охорону державного кордону України і передбачає дотримання норм, правил, статутів у процесі виконання фахових дій.

До низки загальнонаукових методологічних підходів до пояснення специфіки СЕП курсантів і слухачів у процесі безперервної освіти в НАДПСУ віднесено також нормативний підхід. Застосування такого підходу дозволило врахувати об'єктивні закономірності залучення курсантів і слухачів до норм та цінностей сучасного суспільства (тобто причинно-наслідкові детермінанти і функціонально-рольові механізми формування заданого стандарту особистості офіцера ДПСУ в чітко заданій системі цінностей). Дотримання вимог нормативного підходу в межах дослідження передбачало визначення цілей та завдань соціально-економічної підготовки курсантів і слухачів переважно відповідно зовнішніх пріоритетів, пов'язаних із формуванням заданого стандарту (тут - освітній стандарт) особистості офіцера ДПСУ в чітко визначеній однозначній системі цінностей. Такою системою цінностей є способи, прийоми і стратегії, що дозволяють суспільству найбільш ефективно, оптимально і безболісно долучати особистість молодого фахівця прикордонного відомства до об'єктивно сформованої системи соціально прийнятних структур, ролей і взаємодій, в умовах яких персонал ДПСУ зобов'язаний діяти з метою досягнення максимальної суспільної користі. Оскільки соціально-економічна підготовка є важливим складником професійної освіти у ВВНЗ і, відтак, набуває особистісного значення і цінності для курсантів і слухачів НАДПСУ, ми брали до уваги, що освітній процес у НАДПСУ має ґрунтуватися на наукових засадах аксіології (науки про цінності) враховувати вимоги аксіологічного підходу до всіх аспектів професіогенезу, в тому числі й формування соціально-економічної компетентності фахівців ДПСУ. Дослідники розглядають аксіологічний підхід як філософсько-педагогічну стратегію, що спрямована на комплексне використання педагогічних ресурсів для всебічного розвитку особистості та проєктує перспективи вдосконалення системи освіти [289].

Установлено, що цінності офіцерів-прикордонників виявляються в ідеалах, переконаннях, установках, діяльності, які пов'язані з духовними, моральними і соціально-економічними цінностями. Використання аксіологіч- ного підходу передбачало актуалізацію провідних ціннісних орієнтацій [118, с. 102] фахівців ДПСУ щодо розширення власної соціально-економічної обізнаності в процесі самостійної безперервної освіти, а також дослідження перспективних шляхів їх формування в умовах сучасного освітнього процесу НАДПСУ. До низки методологічних підходів дослідження віднесено суб'єктний підхід, ключовим терміном якого є «суб'єктність». Більшість сучасних дослідників, які вивчають означену проблематику, резюмують, що суб'єктність є центральним утворенням людської реальності й відображає такі характеристики особистості, як активність, рефлексивність, ініціативність, творчість, етичну зрілість, саморегуляцію, самодетермінацію, самостійність, усвідом- леність тощо. Основою суб'єктного підходу в межах дослідження є вивчення людини, що здійснює певну професійну діяльність. З огляду на це зазначені характеристики, безумовно, впливають на формування соціально-економічної компетентності курсантів і слухачів як складника професійної компетентності фахівців ДПСУ.

Дотримання в дослідженні СЕП курсантів і слухачів у процесі безперервної освіти в НАДПСУ вимог особистісного підходу дає змогу виявити значущість особистісного потенціалу фахівця ДПСУ як важливого чинника й індикатора успіху опанування системи соціально-економічних компетенцій.

У межах особистісного підходу курсантів і слухачів розглядаємо як свідомих суб'єктів, які володіють стійкою системою індивідуальних рис, а індивідуальність - як неповторну своєрідність кожного, хто здійснює свою життєдіяльність як суб'єкт розвитку впродовж життя. Практичне використання ідей цієї методологічної течії полягає у відтворенні технологій проєктного навчання в освітньому процесі НАДПСУ. Підсумовуючи, зазначимо, що використання ідей особистісного підходу для виконання завдань нашої наукової розвідки опиралось на низку ключових положення, а саме: організація діяльності учасників безперервної освіти в НАДПСУ (викладачів, командирів, курсантів, слухачів) відбувалася на основі поваги до особистості, довіри до неї, концентрації уваги на розвитку особистості, створення ситуацій успіху; надання управлінню процесом СЕП курсантів і слухачів координуючого і мотиваційного характеру загалом; зміна погляду суб'єктів освіти на свою роль і місце в СЕП як процесу безперервного поповнення власних соціальних та економічних знань, умінь, навичок актуальною інформацією й управління ним. Впровадження особистісного підходу тісно пов'язана з дотриманням постулатів акмеологічного підходу, де основною ідейною лінією є досягнення здобувачем вищої військової освіти власних навчальних акме-вершин. Методологічний концепт акмеологічного підходу знаходимо в межах науки «акмеологія».

У педагогічній інтерпретації акмеологія, як відомо, є наукою, яка вивчає розвиток людини на ступені дорослості й досягнення нею вершини як природної істоти (індивіда), як особистості і як суб'єкта діяльності (професіонала). У такому контексті значення акмеологічного підходу вбачаємо у спрямуванні курсантів і слухачів до оптимального рівня соціально-економічної компетентності висококваліфікованого офіцера ДПСУ. Зважаючи на те, що опанування соціально-економічних компетенцій передбачає сформованість у фахівців прикордонного відомства сукупності професійних знань, умінь, навичок, практичне використання цього підходу стосувалося виокремлення курсантами і слухачами освітніх цілей під час вивчення дисциплін «Професійна педагогіка та морально-психологічне забезпечення», «Проблеми економіки експлуатації транспортних засобів і спеціальної техніки», «Наукові основи управління», «Політичні та економічні системи», «Соціологія, етика, естетика та релігієзнавство», «Філософія», «Педагогіка та психологія». Таке застосування принципів акмеологічного знання апелювало до дотримання ідеї безперервності СЕП курсантів і слухачів та забезпечувало посилення професійної мотивації фахівців ДПСУ, стимулювання творчого потенціалу під час опанування нових соціально-економічних знань, умінь, навичок, виявлення і плідне використання особистісних ресурсів здобувачів НАДПСУ для досягнення високого рівня соціально-економічної компетентності. Спрямування курсантів і слухачів до досягнення навчальних «акме» базувалося на організації мотивованого навчання й передбачало використання методологічних засад контекстного підходу.

Під час організації різних форм освітньої роботи курсантів і слухачів контекстний підхід забезпечував моделювання змісту майбутньої професійної діяльності фахівців ДПСУ з урахуванням її предметно-технологічних (професійно-економічний контекст) і соціальних (соціальний контекст) складників. Упровадження контекстного підходу в СЕП фахівців ДПСУ в процесі безперервної освіти в НАДПСУ передбачало осмислення здобувачами теоретичних соціально-економічних знань на основі моделювання ситуацій із застосуванням компетентних предметних дій. Це забезпечувало організацію діяльності курсантів і слухачів у цілісному просторово-часовому контексті «минуле-теперішнє-майбутнє». Необхідно зазначити, що імплементація ідей такої наукової течії враховує синтез методологічних постулатів акмеологічного та нормативного підходів до СЕП курсантів і слухачів у процесі безперервної освіти в НАДПСУ й дає змогу: забезпечити інтеграцію, входження особистості офіцера ДПСУ в національну, світову культуру соціально-економічної поведінки фахівців прикордонного відомства; сформувати заданий стандарт особистості офіцера-прикордонника в чітко визначеній однозначній системі цінностей сучасного суспільства; конкретизувати нормативи формування та розвитку соціально-економічних компетенцій фахівців ДПСУ; збагатити вміння і навички курсантів й слухачів щодо обґрунтованої економічної поведінки в сучасних соціальних умовах; виховати економічно активного і підприємливого фахівця; сформувати економічну культуру, економічну грамотність фахівців ДПСУ та розвивати вміння курсантів і слухачів використовувати інструменти свідомого економічного вибору; розвинути вміння здобувачів вищої військової освіти висловлювати аргументовані судження щодо економічних питань розвитку ДПСУ як у галузі економічної політики загалом, так і в повсякденному житті; на практичних заняттях з дисциплін «Професійна педагогіка та морально-психологічне забезпечення», «Проблеми економіки експлуатації транспортних засобів і спеціальної техніки», «Наукові основи управління», «Політичні та економічні системи», «Соціологія, етика, естетика та релігієзнавство», «Філософія», «Педагогіка та психологія» здійснювати логічний перехід від навчальної до квазіпрофесійної діяльності; забезпечити трансформацію пізнавальної мотивації курсантів і слухачів у професійну; збагатити вміння і навички фахівців ДПСУ соціальної взаємодії та спілкування.

Вирішення таких завдань передбачало формування у фахівців прикордонного відомства уявлення про сучасний світ, адекватний ринковим принципам організації господарського життя ДПСУ, і забезпечувало розуміння курсантами та слухачами основних закономірностей функціонування економіки і суспільства. Така дослідницька стратегія знаходила відображення в усвідомленні офіцерами-прикордонниками себе повноцінними членами суспільства з ринковою економікою.

Висновки

Слід зазначити, що сукупність методологічних підходів до СЕП курсантів і слухачів у процесі безперервної освіти в НАДПСУ використано на всіх етапах наукової розвідки, що детермінувало досягнення цілісності нового концептуально-методологічного знання про окреслену проблему, яке відображається на чотирьох рівнях пізнання: філософському, загальнонауковому, конкретно-науковому, методичному. Орієнтуючим вектором дослідження визначено системно-діяльнісний підхід, що базувався на розгляді соціально-економічної підготовки курсантів і слухачів у процесі безперервної освіти в НАДПСУ як цілісної, відкритої, динамічної системи.

Окреслені методологічні підходи становлять концептуальну основу для добору принципів соціально-економічної підготовки курсантів і слухачів у процесі безперервної освіти в НАДПСУ.

Література

1. Богданюк О. Д. Формування готовності до професійної діяльності у майбутніх офіцерів-кінологів Державної прикордонної служби : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Хмельницький, 2007. 20 с.

2. Бойко А. М. Педагогічна система «методологія - теорія - практика». Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка. Серія : Педагогічні науки. 2007. Вип. 5 (57). C. 5-19.

3. Важинський С. Е., Щербак Т. І. Методика та організація наукових досліджень : навч. посіб. Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2016. 260 с.

4. Ваколюк Т. В. Педагогические условия интенсивного обучения иностранному языку курсантов-пограничников (на материале английского языка) : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Хмельницький, 2003. 18 с.

5. Васянович Г. Методологічні контексти педагогічної науки на сучасному етапі її розвитку. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2013. № 3. С. 9-30.

6. Волошина І. Я. Методологічні підходи щодо дослідження проблеми викладання навчальної дисципліни «Основи прикордонної безпеки». Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія : педагогічні науки. Хмельницький : Вид-во НАДПСУ, 2015. № 2. С. 40-48.

7. Г олдиш Н. М. Сутнісний зміст поняття компетентності випускників ВНЗ. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2012. Вип. 25 (78). С. 131-137.

8. Демінська Л. О. Аксіологічний підхід у педагогічному процесі. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2010. № 14. С. 101-104.

9. Дияк В. В. Система соціально-економічної підготовки курсантів та слухачів у процесі безперервної освіти у вищому навчальному закладі Державної прикордонної служби України. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія : Педагогіка : електрон. наук. фах. вид. 2013. Вип. 3. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Vnadps_2013_3_6.

10. Загвязинский В. И. Моделирование в структуре социально-педагогического проектирования. Моделирование социально-педагогических систем: региональная науч.- практ. конф. (г. Пермь, 16-17 сентября 2004 г.). Пермь, 2004. С. 6-12.

11. Калаур С. М. Психолого-педагогічні засади розробки системи неперервної професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до розв'язання конфліктів. Педагогічні науки : збірник наукових праць. Херсон, 2017. Випуск LXXVII (77). Том 1. С.141-145.

12. Кушнір В. А. Системний аналіз педагогічного процесу: методологічний аспект. Кіровоград, 2001. 324 с.

13. Мельничук І. М. Теорія і практика професійної підготовки майбутніх соціальних працівників засобами інтерактивних технологій : монографія. Тернопіль : Економічна думка, 2010. 326 с.

14. Педагогіка вищої школи : навч. посіб. / за ред. З. Н. Курлянд. Київ : Знання, 2005. 399 с.

15. Томків І. О. Основи навчального процесу у вищому військовому навчальному закладі : підручн. Хмельницький : Вид-во НАДПСУ, 2003. 204 с.

16. Торічний О. В. Теорія і практика формування військово-спеціальної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі навчання : монографія. Хмельницький : Вид-во НАДПСУ, 2012. 536 с.

17. Фурман А. В. Ідея професійного методологування : монографія. Ялта-Тернопіль: Економічна думка, 2008. 205 с.

18. Філософський енциклопедичний словник / НАН України, Ін-т філософії імені Г. С. Сковороди; [редкол.: В. І. Шинкарук (голова) та ін.]. - Київ: Абрис, 2002. - VI, 742 с.

References

1. Bohdanyuk O. D. (2007) Formuvannya hotovnosti do profesiynoyi diyal'nosti u maybutnikh ofitseriv-kinolohiv Derzhavnoyi prykordonnoyi sluzhby [Formation of readiness for professional activity in future canine officers of the State Border Service] : avtoref. dys. ... kand. ped. nauk : 13.00.04. Khmel'nyts'kyy, 2007. 20 s. (in Ukrainian)

2. Boyko A. M. (2007) Pedahohichna systema «metodolohiya - teoriya - praktyka» [Pedagogical system "methodology - theory - practice"]. Zbirnyk naukovykh prats' Poltavs'koho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu im. V. H. Korolenka. Seriya : Pedahohichni nauky. 2007. Vyp. 5 (57). C. 5-19. (in Ukrainian)

3. Vazhyns'kyy S. E., Shcherbak T. I. (2016) Metodyka ta orhanizatsiya naukovykh doslidzhen [Methodology and organization of scientific research] : navch. posib. Sumy : SumDPU im. A. S. Makarenka, 2016. 260 s. (in Ukrainian)

4. Vakolyuk T. V. (2003) Pedagogicheskiye usloviya intensivnogo obucheniya inostrannomu yazyku kursantov-pogranichnikov (na materiale angliyskogo yazyka) [Pedagogical conditions for intensive foreign language training for border guard cadets (based on the English language)] : avtoref. dis. ... kand. ped. nauk : 13.00.04. Khmel'nits'kiy, 2003. 18 s. (in Ukrainian)

5. Vasyanovych H. (2013) Metodolohichni konteksty pedahohichnoyi nauky na suchasnomu etapi yiyi rozvytku [Methodological contexts of pedagogical science at the current stage of its development]. Pedahohika i psykholohiya profesiynoyi osvity. 2013. № 3. S. 9-30. (in Ukrainian)

6. Voloshyna I. YA. (2015) Metodolohichni pidkhody shchodo doslidzhennya problemy vykladannya navchal'noyi dystsypliny «Osnovy prykordonnoyi bezpeky» [Methodological approaches to the study of the problem of teaching the educational discipline "Fundamentals of border security"]. Zbirnyk naukovykh prats' Natsional'noyi akademiyi Derzhavnoyi prykordonnoyi sluzhby Ukrayiny. Seriya : pedahohichni nauky. Khmel'nyts'kyy : Vyd-vo NADPSU, 2015. № 2. S. 40-48. (in Ukrainian)

7. Holdysh N. M. (2012) Sutnisnyy zmist ponyattya kompetentnosti vypusknykiv VNZ. Pedahohika formuvannya tvorchoyi osobystosti u vyshchiy i zahal'noosvitniy shkolakh [The essential content of the concept of competence of university graduates. Pedagogy of creative personality formation in higher and secondary schoolsv]. 2012. Vyp. 25 (78). S. 131-137.7. Holdysh N. M. Sutnisnyy zmist ponyattya kompetentnosti vypusknykiv VNZ. Pedahohika formuvannya tvorchoyi osobystosti u vyshchiy i zahal'noosvitniy shkolakh. 2012. Vyp. 25 (78). S. 131-137. (in Ukrainian)

8. Demins'ka L. O. (2010) Aksiolohichnyy pidkhid u pedahohichnomu protsesi [Axiological approach in the pedagogical processv]. Slobozhans'kyy naukovo-sportyvnyy visnyk. 2010. № 14. S. 101-104. (in Ukrainian)

9. Dyyak V. V. (2013) Systema sotsial'no-ekonomichnoyi pidhotovky kursantiv ta slukhachiv u protsesi bezperervnoyi osvity u vyshchomu navchal'nomu zakladi Derzhavnoyi prykordonnoyi sluzhby Ukrayiny [The system of socio-economic training of cadets and trainees in the process of continuous education in the higher educational institution of the State Border Service of Ukraine]. Visnyk Natsional'noyi akademiyi Derzhavnoyi prykordonnoyi sluzhby Ukrayiny. Seriya : Pedahohika : elektron. nauk. fakh. vyd. 2013. Vyp. 3. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Vnadps_2013_3_6. (in Ukrainian)

10. Zagvyazinskiy V. I. (2004) Modelirovaniye v strukture sotsial'no-pedagogicheskogo proyektirovaniya Modelirovaniye sotsial'no-pedagogicheskikh sistem [Modeling in the structure of social and pedagogical design. Modeling of social and pedagogical systems] : regional'naya nauch.-prakt. konf. (g. Perm', 16-17 sentyabrya 2004 g.). Perm', 2004. S. 6-12. (in Russian)

11. Kalaur S. M. (2017) Psykholoho-pedahohichni zasady rozrobky systemy neperervnoyi profesiynoyi pidhotovky maybutnikh fakhivtsiv sotsial'noyi sfery do rozv"yazannya konfliktiv. Pedahohichni nauky : zbirnyk naukovykh prats'. Kherson, 2017. Vypusk LXXVII (77). Tom 1. S. 141-145. (in Ukrainian)

12. Kushnir V. A. (2001) Systemnyy analiz pedahohichnoho protsesu: metodolohichnyy aspekt. [System analysis of the pedagogical process: methodological aspect]. Kirovohrad, 2001. 324 s. (in Ukrainian)

13. Mel'nychuk I. M. (2010) Teoriya i praktyka profesiynoyi pidhotovky maybutnikh sotsial'nykh pratsivnykiv zasobamy interaktyvnykh tekhnolohiy [Theory and practice of professional training of future social workers by means of interactive technologies] : monohrafiya. Ternopil' : Ekonomichna dumka, 2010. 326 s. (in Ukrainian)

14. Pedahohika vyshchoyi shkoly (2005) [Higher school pedagogy] : navch. posib. / za red. Z. N. Kurlyand. Kyyiv : Znannya, 2005. 399 s. (in Ukrainian)

15. Tomkiv I. O. (2004) Osnovy navchal'noho protsesu u vyshchomu viys'kovomu navchal'nomu zakladi [Basics of the educational process in a higher military educational institution] : pidruchn. Khmel'nyts'kyy : Vyd-vo NADPSU, 2003. 204 s. (in Ukrainian)

16. Torichnyy O. V. (2012) Teoriya i praktyka formuvannya viys'kovo-spetsial'noyi kompetentnosti maybutnikh ofitseriv-prykordonnykiv u protsesi navchannya [Theory and practice of formation of military-special competence of future border guard officers in the training process] : monohrafiya. Khmel'nyts'kyy : Vyd-vo NADPSU, 2012. 536 s. (in Ukrainian)

17. Furman A. V. (2008) Ideya profesiynoho metodolohuvannya [The idea of professional methodology] : monohrafiya. Yalta-Ternopil' : Ekonomichna dumka, 2008. 205 s. (in Ukrainian)

18. Filosofs'kyy entsyklopedychnyy slovnyk (2002) [Philosophical encyclopedic dictionary] / NAN Ukrayiny, In-t filosofiyi imeni H. S. Skovorody; [redkol.: V. I. Shynkaruk (holova) ta in.]. - Kyyiv: Abrys, 2002. - VI, 742 s.

Размещено на Allbest.ru