Організація творчої діяльності учнів при вивченні інформатики (адаптаційний цикл)

Размещено на http://allbest.ru

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Кафедри теорії і методики технологічної освіти

та комп'ютерної графіки

Організація творчої діяльності учнів при вивченні інформатики (адаптаційний цикл)

Гончаренко Олексій Миколайович доктор історичних наук, професор

Хищенко Олег Олександрович кандидат педагогічних наук, доцент

Великдан Юлія Віталіївна старший викладач

м. Переяслав

Анотація

Стаття розглядає концепцію реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти, відомої як «Нова українська школа». Згідно з цією концепцією та відповідним законодавством, в інформатичної освіті для учнів 5-6 класів передбачається застосування компетентнісного, діяльнісного та особисто орієнтованого підходів (адаптаційний цикл).

Стаття акцентує на діяльнісному підході до навчання, де учні вибирають інформаційні об'єкти для формування ключових та предметних компетенцій. Мета інформатичної освіти включає розвиток учнів, здатних використовувати цифрові інструменти та технології для розв'язання проблем, особистого розвитку та творчого самовираження в інформаційному суспільстві. український школа інформатика компетенція

Стаття також зазначає результати вивчення інформатики в умовах адаптаційного циклу, які включають в себе використання логічного та обчислювального мислення, цифрових пристроїв, ІКТ, розробку алгоритмів та мотивацію у навчанні.

Автори статті підкреслюють необхідність розвитку творчості учнів, особливо в сфері цифрової творчості. Вони визначають три основних типи творчості стимульно-продуктивний, евристичний та креативний і підкреслюють важливість створення умов для розвитку креативності та пошуку учнями нових підходів до вирішення завдань.

Додатковою ключовою частиною статті є акцент на важливості цифрової творчості як одного з обов'язкових результатів вивчення інформатики учнями 5-6 класів.

Зазначається, що уміння створювати інформаційні продукти, спрямовані на ефективне розв'язання проблем і творче самовираження, вважається одним із важливих аспектів навчання.

Отже, стаття надає цілісний погляд на організацію творчої діяльності учнів під час вивчення інформатики в умовах адаптаційного циклу, підкреслюючи значення розвитку ключових компетенцій та цифрової творчості для успішної адаптації учнів до вимог інформаційного суспільства.

Ключові слова: Інформатична освіта, творчий потенціал, Нова українська школа, ІКТ, педагогічні технології, веб-квест.

Abstract

Organization of students' creative activity in the study of computer science (adaptation cycle)

Goncharenko Oleksiy Mykolayovych Doctor of Historical Sciences, Professor of the Department of heory and Methodology of Technological Education and Computer Graphics, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereyaslav,

Khishchenko Oleg Oleksandrovych Candidate of Pedagogical Science, associate professor of the Department of Theory and Methodology of Technological Education and Computer Graphics, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereyaslav

Velykdan Yuliya Vitalyivna senior lecturer at the Department of Theory and Methodology of Technological Education and Computer Graphics, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereyaslav

The article explores the concept of implementing state policy in the reform of general secondary education known as the "New Ukrainian School." According to this concept and relevant legislation, the informatics education for students in grades 5-6 involves the application of competency-based, activity-based, and individually oriented approaches (adaptation cycle). The article emphasizes the activity-based approach to learning, where students choose informational objects to develop key and subject competencies. The goal of informatics education includes the development of students capable of using digital tools and technologies for problem-solving, personal development, and creative self-expression in the information society.

The article also highlights the results of studying informatics within the adaptation cycle, including the use of logical and computational thinking, digital devices, ICT, algorithm development, and motivation in learning. The authors underscore the need for fostering creativity among students, especially in the field of digital creativity. They identify three main types of creativity incentiveproductive, heuristic, and creative and emphasize the importance of creating conditions for the development of creativity and encouraging students to find new approaches to problem-solving.

An additional key aspect of the article focuses on the importance of digital creativity as one of the mandatory outcomes of studying informatics for students in grades 5-6. It is noted that the ability to create informational products aimed at effective problem-solving and creative self-expression is considered one of the essential aspects of learning.

Thus, the article provides a comprehensive view of organizing students' creative activities during the study of informatics in the context of the adaptation cycle, highlighting the significance of developing key competencies and digital creativity for successful adaptation to the requirements of the information society.

Keywords: Informatics education, creative potential, New Ukrainian school, ICT, pedagogical technologies, web quest.

Вступ

Постановка проблеми. В умовах впровадження концепції «Нова українська школа» та переходу до адаптаційного циклу вивчення інформатики для учнів 5-6 класів виникає проблема організації творчої діяльності, спрямованої на розвиток ключових та предметних компетенцій.

Важливість цифрової творчості та ефективного використання цифрових інструментів учнями стає актуальною, і виникає необхідність з'ясувати оптимальні підходи та методи, сприяючи успішній адаптації учнів до вимог інформаційного суспільства.

Проблема полягає в пошуку ефективних стратегій, які б сприяли вдалому забезпеченню процесу навчання та розвитку учнів у контексті інформатичної освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Протягом тривалості досліджень у галузі освіти в Україні формується методична система навчання інформатики, яку висвітлюють у працях таких науковців, як В. Биков, Н. Балик, А. Верлян, А. Гуржій, М. Жалдак, В. Клочко, О. Кузнєцов, Ю. Машбиць, В. Монахов, Н. Морзе, С. Раков, та інші.

Впродовж цього часу питання щодо змісту інформатики в основній школі розглядались такими вченими, як Л. Білоусова, Я. Глинський, В. Ряжська, Ю. Дорошенко, М. Жалдак, Н. Морзе, І. Сальникова, Є. Шестопалов, О. Співаковський.

Однак питання наукової обґрунтованості та прогнозування очікуваних результатів впровадження базового курсу в основну школу залишається невирішеним та є постійно актуальним. Теоретичні висновки та практичний досвіт систематично накопичували та узагальнювали передовий досвід у пошуку оптимальних шляхів розвитку творчих здібностей під час викладання інформатики. Серед видатних дослідників цієї проблеми можна виділити І. Виготського, Є. Давидова, Г. Карпову, В. Андрєєва, Д. Богоявленську, В. Дубова, Я. Пономарьова та інших.

Мета статті полягає в розкритті організації творчої діяльності учнів під час вивчення інформатики в адаптаційному циклі, визначенні ключових компетенцій та розвитку цифрової творчості, сприяючи впровадженню концепції «Нова українська школа» та готуючи учнів до успішної адаптації у сучасному інформаційному суспільстві.

Виклад основного матеріалу

Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», відповідним законодавством України, модельними навчальними програмами для інформатичної освітньої галузі передбачається застосування компетентнісного, діяльнісного та особисто орієнтованого підходів при вивченні учнями 5 6 класів інформатики (адаптаційний цикл). Діяльнісний підхід до організації навчання учнів передбачає обрання таких інформаційних об'єктів, при роботі над якими у них будуть формуватися ключові та предметні компетенції.

У відповідності із Державним стандартом базової середньої освіти, до мети інформатичної освітньої галузі відноситься розвиток особистості учнів, які є здатними до використання цифрових інструментів та технологій для розв'язання проблем, особистого розвитку та творчого самовираження, умінь і навичок критично мислити, безпечно і відповідально діяти в інформаційному суспільстві.

До результатів вивчення учнями інформатики в умовах адаптаційного циклу відноситься: використання логічного та обчислювального мислення при проведенні аналізу проблемних ситуацій та вирішенні практичних задач, перетворення, систематизація, систематизація та критичне оцінювання отриманої інформації при вирішенні життєвих проблем; використання цифрових пристроїв у виконанні завдань, комунікації у діяльності; використанні ІКТ в отриманні інформації; розробка простих алгоритмів; проявляти мотивацію у навчанні.

Одним із обов'язкових результатів вивчення інформатики учнями 5 6 класів, зокрема, у сфері цифрової творчості відносяться уміння щодо створення таких інформаційних продуктів, які сприяють ефективному розв'язанню проблем, творчому самовираженню. Звісно, що такі завдання неможливо реалізувати поза використанням та активізацією на уроках інформатики учнівської творчості.

За усталеною в педагогіці традицією, поняття творчої діяльності необхідно поділяти на «творчість» та «діяльність». Не вдаючись у детальний аналіз, вже вивчених у науці цих понять, зазначимо, що провідними вітчизняними дослідниками, творчість розглядається у якості вищого ступеня психічної активності, самостійності, а також створення нового та оригінального. Визначення творчості орієнтуються на її процесуальній та продуктивній сторонах.

У творчості виділяються три основних типи: стимульно-продуктивний (діяльність під впливом зовнішнього стимулу отримує продуктивний характер), евристичний (творчий характер діяльності із відкриттям оригінальних способів вирішення завдань) та креативний (самостійно відкрита закономірність є не прийомом вирішення завдання, а новою проблемою). При цьому, для активізації творчості необхідно створювати умови для проявів креативності та пошуку особистістю тих умов, які розкриватимуть її творчий потенціал [1].

Творчість є: людською діяльністю, якою перетворюється дійсність; процесом взаємодії, яка призводить до розвитку; активною поведінкою людини в умовах невизначеності; активністю, яка виходить за межі заданих проблем; креативністю (як універсальною пізнавальною творчою здібністю); діяльністю, якою створюється, відкривається щось раніше невідоме певній особистості. Отже, творчістю є така діяльність людини результатом якої є якісно новий та оригінальний продукт (для суб'єкта діяльності), яка має особистісне та суспільне значення [2]. .

В.Моляко зазначається, що у процесах творчої діяльності відбуваються дії, які передбачають: актуалізувати наявні знання, які є необхідними для розуміння нової задач; спрямування пошуку проекту розв'язання; винайдення поточних технологій розв'язання; застосування цих технологій в умовах нової задачі; оцінювання досягнутого результату розв'язання [3].

Із творчістю пов'язуються здібності. Відповідно до положень, запропонованих М.Музикою, здібності як засіб адаптації до предметного середовища знаходять свого виразу у знаннях, уміннях та навичках. Творчість надає можливість оволодівати новими видами діяльності. Здібності не є причиною успішності учнів у діяльності, а наслідком розвитку природних задатків у діяльності [4].

До основних властивостей творчої особистості відносять: сміливість думки та схильність до ризику; фантазію; уявлення та уява; проблемне бачення; вміння долати інерцію мислення; здатність виявляти суперечності; вміння переносити знання і досвід у нові ситуації; незалежність; альтернативність; гнучкість мислення; здатність до самоуправління [5].

При організації творчої діяльності учнів 5-6 класів необхідно враховувати їх вікові психофізіологічні особливості, адже, цей фактор безпосередньо впливає на процес навчання.

Адаптаційний цикл навчання учнів 5 6 класів передбачає їх природній перехід із початкової школи у середню. Цей цикл співпадає із переходом учнів до підліткового віку, а тому у них можуть виникнути певні труднощі у навчанні. У цей період центральна нервова система учнів характеризується нестабільністю та відсутністю витривалості, відбувається перехід від конкретного до абстрактного мислення, зростають обсяги уваги та зосередженість, сприймання є планомірним та послідовним. На процес навчання впливає обмежена здатність до синтезу абстрактних понять. Але, учні можуть аналізувати навчальні ситуації, проводити їх порівняння, класифікувати, робити висновки, виконувати проєкти.

Відповідно до цих особливостей психофізіологічного стану учнів, вчителі повинні: опиратися на ті наскрізні уміння і навички якими вони оволоділи в початковій школі; відмовлятися від авторитарного типу викладання; орієнтуватися на повторення відомого учням навчального матеріалу; дозувати як навчальне навантаження так і обсяги домашніх завдань; відмовлятися від введення великої кількості понять (рекомендується не більше трьох) [6]. Для осмисленого розуміння учнями нових понять, вчителям потрібно ілюструвати їх тими прикладами, які пов'язуються із життєвим досвідом, пропонувати виконувати творчі завдання [7].

У цей час репродуктивні види діяльності поступово розпочинають витіснятися продуктивними, які мають елементи творчості, що дозволяє орієнтуватися на зону найближчого розвитку учнів. Відповідно до цього, більшість вправ та завдань учні можуть виконувати самостійно, а допомога вчителя може бути опосередкованою, що забезпечує розвивальний ефект навчання [8].

Педагогам, які працюють із учнями відповідної вікової категорії необхідно дотримуватися принципу у навчанні інформатики, адже, вони вже повинні були оволодіти навичками: обрання та роботи із цифровими пристроями, які дозволяють досліджувати інформаційні ресурси; знаходити, подавати, перетворювати, аналізувати та зберігати текстові, графічні та мультимедійні дані; використовувати Інтернет при пошуку інформаційних даних, навчанні та комунікації; створювати прості інформаційні продукти із текстом, зображеннями, звуком при представленні ідей та результатів діяльності; розробки простих алгоритмів для проведення особистої або групової діяльності; робіт із об'єктами та моделями, визначаючи їх властивості, класифікуючи, упорядковуючи, створюючи прості інформаційні моделі [9].

Однією із педагогічних технологій, яка дозволяє організувати творчу діяльність учнів 5 6 на уроках інформатики є проєктна діяльність. Ця технологія є доволі відомою у педагогічній науці та описаною у методичній практиці. Це стосується й методики викладання шкільного курсу інформатики. Зазначаємо, що на використанні саме проектної технології при вивченні учнями 5 6 класів інформатики, наголошується у інструктивно-методичних рекомендаціях. Те ж саме пропонується і педагогами. Так, Н.Морзе, О.Барна, В.Вембер та О.Кузьмінська, наголошують на тому, що кожен із розділів навчальної програми повинен завершуватися виконанням учнями одного або двох проєктів. Ці дослідники пропонують наступні етапи виконання учнями проєктів: підготовка до виконання; визначення теми, мети і завдань; планування; дослідження; результати; оформлення звіту та підготовка до презентації; презентація; оцінка проєктної діяльності та її результатів; післяпроєктні дії [10].

Проєктна технологія: здатна перетворювати учнів на центрального суб'єкта навчального процесу; дозволяє педагогам відходити від репродуктивного навчання; призводить до домінування пізнавальної активності; націлюється на самостійне отримання учнями знань та практичне їх застосування; призводить до колективної пізнавальної діяльності, проведенні відповідних дискусій та досліджень; базується на важливій проблемі, творчості, структурованому змісті та обов'язковій наявності кінцевого результату, яким може бути комп'ютерна гра, анімаційна історія, навчальна програма.

Учні 5-6 класів повинні досягти наступних результатів застосовуючи проєктну технологію: брати участь у спільному проєкті, що спрямований на створення інформаційних продуктів, що відповідають їхнім особистим та суспільним інтересам; аналізувати свою діяльність при створенні інформаційного продукту і надавати конструктивні відгуки; планувати передпочаткову роботу над проєктом та вносити корективи до плану під час виконання завдань; співпрацювати в групі при розробці проєкту; дотримуватись правил співпраці та прийняття рішень у колективному проєкті; надавати конструктивні поради для удосконалення результатів групової роботи; приводити приклади переваг конструктивного співробітництва; допомагати іншим учням; брати участь у представленні результатів колективної роботи; описувати свою особисту діяльність і здобутий досвід; використовувати доступні ресурси та стратегії для подолання труднощів та вирішення проблем при реалізації програмних проєктів; пояснювати вибір та використання цифрових пристроїв та технологій при розв'язанні конкретних задач; формулювати особисті потреби та вимоги до цифрових інструментів і технологічних рішень.

Отже, в основі проєктної технології перебуває ідея творчості учнів, результатом якої в умовах викладання шкільного курсу інформатики є конкретний результат із відповідним проблемно-тематичним спрямуванням, який необхідно презентувати і захистити.

Наступною педагогічною технологію, яку можна та власне й необхідно застосовувати на уроках інформатики у 5 6 класах є веб-квести. Ця педагогічна технологія є важливою саме для учнів зазначеної вікової категорії, адже, у ній поєднуються як проєктна, так і ігрова технології. При цьому, зазначимо, що гра є притаманною для учнів відповідного віку. Вона природовідповідна особливостям психофізіологічного стану цих учнів, які до того ж переживають суттєвий психологічний стрес, пов'язаний із новими для них умовами навчання при переході від початкової школи.

Із самого початку створення цієї технології Д.Доджем та Т.Марчом, вона передбачала наявність важливої навчальної проблеми, розробленого сценарій та ролей її учасників, центральне завдання у якості вмотивованого кінцевого продукту, визначення інформаційних ресурсів у мережі Інтернет, основні етапи роботи із наданими самостійними завданнями, поради в організації роботи із інформацією, підведення підсумків проєктної діяльності та процедури оцінювання у відповідності із визначеними критеріями кінцевого продукту [11].

У технології веб-квестів, як вже нами зазначалося, поєднуються проблемне навчання, проєктна та ігрова технології. Так само як і веб-квести проєктна технологія орієнтує учнів на проведення самостійних форм навчальної діяльності, здійснюється через індивідуальну, парну та групову роботу, хоч колективна робота у ній таки домінує. Методика проведення вебквестів та проєктів передбачає пошук, аналіз, систематизацію учнями певної інформації. Так, зокрема, під поняттям веб-квесту, І.Сокол вважає таку інноваційну педагогічну ігрову технологію, яка передбачає виконання учнями проблемних завдань у відповідності із ігровим сюжетом, при виконанні яких ними добирається та впорядковується інформація, виконується самостійна дослідницька робота. На основі цього, учнями систематизується та узагаль¬нюється вивчений матеріал, який подається у вигляді цілісної системи [12].

Педагогічну основу веб-квестів та проєктів становить активне навчання. Учні отримавши певні знання, повинні їх перетворювати в нову інформацію, яка є якісно більш складнішою. При цьому, нова інформація повинна ще й використовуватись у повсякденній практиці, бути для учнів реально (але не формально) важливою.

У центрі технології веб-квестів та проєктів перебуває таке навчальне завдання, яке містить важливу для учнів проблему, реалізація якої передбачає проведення рольової гри, своєрідного інтелектуального змагання, які здійснюються в інформаційній мережі Інтернет.

Подібними при використанні проєктів та веб-квестів є і отримані учнями результати навчання, а саме така навчальна діяльність призводить до реалізації навчальної, розвивальної та виховної мети. Учні, працюючи на рівні самостійних видів роботи, індивідуально або колективно фактично здійснюють активну пізнавальну діяльність, міжособистісне спілкування, досягаючи навчальної мети. Водночас, у них повинні формуватися творчі здібності, особиста увага, спостережливість, елементи логічного, творчого і критичного мислення (адже учні аналізують, інтерпретують та оцінюють великі обсяги інформації), що відповідає розвивальній меті навчання. Домінування у проєктах та веб-квестах колективних форм навчальної діяльності повинно призводити до особистої дисциплінованості, формування умінь працювати у колективі, поваги до оточуючих і толерантності, дослухатися до як однодумців так і можливих опонентів, розуміння цінності людини, що і є основою в реалізації виховної мети.

Як у проєктній діяльності, так і в веб-квесті здійснюється конструкти¬вістський підхід у навчанні, адже шкільні педагоги не є єдиним джерелом знань. Скоріше, вчитель виконує функції консультанта, організатора і координатором проблемної, самостійної та дослідницької роботи учнів, які є активними суб'єктами процесу навчання.

Отже, веб-квести та проєкти базуються на чотирьох базових положеннях: наявній важливій проблемі, рольовій грі, пошуку інформації та її обробці, кінцевому продукті діяльності. Суто схематично веб-квест можна зобразити у вигляді: проблема інформаційний ресурс кінцевий продукт. Проте, між проєктами і веб-квестами існують і певні суттєві відмінності.

По-перше, у веб-квестах домінує алгоритмічний підхід, відповідно до якого учні повинні неухильно виконувати установки інструкцій; дотримуватися порядку особистих дій; переходити на ті інформаційні ресурси, які задаються вчителем; послідовно проходити зафіксовані вчителем маршрути тощо. Кожен із цих етапів передбачає виконання учнями певних завдань [13].

Неухильне, покрокове дотримання встановленого вчителем алгоритму, послідовність у проходженні певних маршрутів повинно призвести до запланованого набуття визначених знань, умінь і навичок. У проектній діяльності усе ж домінують самостійні види навчальної діяльності. Учні, при виконанні проєктів знаходять важливі інформаційні ресурси самостійно, а їх навчальна діяльність не так жорстко регламентована. Тому, у проєктах, за відсутності алгоритму важко прогнозувати рівень досягнутих учнями знань, умінь та навичок.

По-друге, у веб-квестах застосовується та навчальна інформація, яка знаходиться у мережі Інтернет. Та власне, учні у ній і повинні працювати. А от при здійсненні проєктної діяльності, учні можуть користуватися різноплановими інформаційними ресурсами, частина яких може бути отримана і поза мережею Інтернет.

По-третє, на відміну від проєктів, у веб-квестах домінують рольові ігри, які проводиться за певним сценарієм та сюжетом. У окремих джерелах, вебквести взагалі вважаються одним із різновидів комп'ютерних ігор [14]. Призначенням цієї ігрової технології навчання є пошук учнями необхідної інформації, її аналіз та систематизація [15].

Результатом застосування технології веб-квестів у викладанні інформатики є формування інформаційно-комунікаційної компетентності, умінь здійснювати самонавчання та самоорганізацію, працювати у команді, знаходити декілька способів щодо найбільш оптимальних варіантів розв'язування проблемних ситуацій, обґрунтування особистого вибору, розвитку творчого потенціалу та умінь публічно виступати [16].

Отже, на сьогодні перед шкільною інформатичною освітою постало завдання щодо застосування сучасних технологій навчання та особистісного розвитку учнів. У реалізації цих завдань можуть допомогти освітні квести. При вивченні учнями 5-6 класів адаптаційного курсу інформатики, вони повинні проводити активний пошук інформації, презентувати, перетворювати, аналізувати, узагальнювати та систематизувати її. Учні повинні розв'язувати важливі життєві проблеми та створювати інформаційні продукти, використовувати інформаційно-комунікаційні технології для отримання інформації та комунікації, усвідомлювати процесуальні операції, результати та можливі особисті і суспільні наслідки застосування інформаційних технологій. Тому, практичне застосування на уроках інформатики веб-квестів, зможе дозволити успішно реалізувати відповідні цілі вивчення цього навчального предмету.

Певне місце у формування творчих здібностей учнів 5 6 класів при вивченні ними інформатики можуть займати інтерактивні технології навчання. Серед них виділяються технології кооперативного та колективно-групового навчання, ситуативного моделювання та опрацювання дискусійних питань.

До особливостей цих технологій навчання відноситься: перетворення учнів на суб'єктів та учасників спільного (колективного) навчання; активний пошук інформації, її аналіз та критичне оцінювання; аргументація та захист особистої позиції; толерантне ставлення до учасників навчального процесу; прийняття колективного рішення; трансформація ролі вчителя на координатора (консультанта) навчального процесу. Інтерактивне навчання базується на розв'язанні учнями проблемних ситуацій, створених вчителем, широкому використанні дискусії, а інколи і дебатів.

У методиці викладання шкільних предметів відомо немало методів інтерактивного навчання. До найбільш поширених відносяться: мікрофон, мозковий штурм, незакінчені речення, навчаючи вчусь, ажурна пилка, метод ПРЕС, займи позицію, зміни позицію, карусель. Водночас, порівняно із традиційним уроком інтерактивне заняття вимагає певної підготовленості учнів, які повинні спочатку навчитись користуватись інтерактивними методами, та певним чином постійно їх удосконалювати.

Висновки

Отже, що саме завдяки використанню проектів, веб-квестів та інтерактивних методів в організації творчої діяльності учнів 5 6 класів у них буде формуватися ключова інформаційно-комунікаційна компетентність та наскрізні уміння: працювати із інформацією, висловлюючи особисті думки; критично та системно мислити; логічно особисту обґрунтовану позицію; проводити творчу діяльність, якою передбачається наявність креативного мислення; проявляти ініціативу, зокрема, проводити активний пошук та пропозиція рішень для розв'язання проблем; брати активну участь у різних видах діяльності; на конструктивному рівні управляти особистою психоемоційною сферою; усвідомлено приймати особисті рішення в обранні способів розв'язання проблем через розуміння причин та обставин, які є причиною їх утворення; розв'язувати проблеми через аналіз проблемних ситуацій, формулювання проблеми, висунення гіпотези та їх перевірки і обґрунтовування, отримання необхідних інформаційних даних із перевірених джерел, презентації та аргументації прийнятих рішень; співпрацювати із іншими учасниками навчального процесу.

Література

1. Бабій М.Ф. Навчання як засіб розвитку креативності у початковій школі. Психологічні перспективи. Вип. 21. 2013.

2. Хабірова Л.І. Формування творчої ініціативи підлітків у процесі розв'язання учбових задач. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук. Сп.: 19.00.07: педагогічна та вікова психологія. Острог, 2019. 253 с. С. 25-30.

3. Моляко В.О. Психологія творчості нова парадигма дослідження конструктивної діяльності людини. Обдарована дитина. 2004. № 6. С. 2-10.

4. Здібність, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень / За ред. В.О.Моляко, О.Л.Музики. Житомир. Видавництво: Рута. 2006. 320 с.

5. Кривонос О.М. Основні методики формування творчих здібностей. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка 2006. № 26. С. 14 18.

6. Нова українська школа: путівник для вчителя 5-6 класів: навчально-методичний посібник / за ред. А. Л. Черній; відп за вип. В. М. Салтишева. Рівне: РОІППО, 2022. 168 с.

8. Гривко А.В. Психологічні особливості формування в учнів 5 6 класів комуніка¬тивних умінь засобами мови підручників з математики. Проблеми сучасного підручника: збірник наукових праць [ред. кол.; голов. ред. О.М.Топузов]. Вип. 14. 2014. С. 157 165.

9. Пасічник О. Вікові особливості учнів 5 6-х класів та їх вплив на добір змісту навчання іноземних мов. Проблеми сучасного підручника: збірник наукових праць [ред. кол.; голов. ред. О.М.Топузов]. Вип. 25. 2020. С. 88 102.

10. Інформатична освітня галузь: 5-6 класи (адаптаційний цикл) Нової української школи: методичний посібник для вчителів закладів загальної середньої освіти / укл. Т.В.Свєтлова, за ред. І.В.Удовиченко. Суми: НВВ КЗСОІППО. 2022. с. 25.

11. Морзе Н.В., Барна О.В., Вембер В.П., Кузьмінська О.Г. Проектна діяльність як засіб формування ІКТ-компетентності учнів. Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. 2014. №3 (51). С.52-59.

12. Когут, У. П., Дмитрук, О. Ю. Використання технології веб-квесту на уроках інформатики в закладах загальної середньої освіти. Актуальні питання сучасної інформатики. URL: http://eprints.zu.edu.Ua/28108/1/30.pdf

13. Сокол І.М. Квест як сучасна інноваційна технологія навчання. Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Збірник наукових праць. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. 2013. Вип. 7. С. 168-171. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ozfm_2013_7_55

14. Руденко Н. М. Широков Д. Л. Застосування веб-квест-технології у підготовці майбутніх учителів початкової школи. Молодий вчений. 2020. №10.86. С. 151157. URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/32872/

15. Романова Г. М., Романов Л. А. Підготовка педагогічних працівників професійнотехнічних навчальних закладів до застосування веб-квестів. Інформаційно-комунікаційні т ехнології в сучасній освіт і: досвід, проблеми, перспект иви: збірник наук. праць. Част ина 2. Львів: ЛДУ БЖД, 2015. С. 105-109.

16. Мельниченко, Р. К., 2018. Квест як технологія розвитку креативності майбутніх вчителів біології. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. Вип. 64: зб. наук. пр. Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, с. 148 153.

17. Синявська О. Технологія веб-квесту в освітньому процесі: базові положення. Grail of Science. 2023. 30. С.293-297.

References

1. Babii M.F. (2013). Navchannia yak zasib rozvytku kreatyvnosti u pochatkovii shkoli [Learning as a means of developing creativity in primary school]. Psykholohichni perspektyvy. Vyp. 21. [in Ukrainian].

2. Khabirova L.I. (2019). Formuvannia tvorchoi initsiatyvy pidlitkiv u protsesi rozviazannia uchbovykh zadach [Formation of creative initiative of teenagers in the process of solving educational problems]. Dysertatsiia na zdobuttia naukovoho stupenia kandydata psykholohichnykh nauk. Sp.: 19.00.07: pedahohichna ta vikova psykholohiia. Ostroh, 253 s. S. 25-30. [in Ukrainian].

3. Moliako V.O. (2004). Psykholohiia tvorchosti nova paradyhma doslidzhennia konstruktyvnoi diialnosti liudyny [The psychology of creativity is a new paradigm for the study of constructive human activity.]. Obdarovana dytyna. № 6. S. 2-10. [in Ukrainian].

4. Zdibnist, tvorchist, obdarovanist: teoriia, metodyka, rezultaty doslidzhen [Ability, creativity, giftedness: theory, methodology, research results]/ Za red. V.O.Moliako, O.L.Muzyky. Zhytomyr. Vydavnytstvo: Ruta. 2006. 320 s. [in Ukrainian].

5. Kryvonos O.M. (2006). Osnovni metodyky formuvannia tvorchykh zdibnostei [Basic methods of formation of creative abilities]. VisnykZhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni IvanaFranka. № 26. S. 14 18. [in Ukrainian].

7. Nova ukrainska shkola: putivnyk dlia vchytelia 5-6 klasiv [New Ukrainian school: a guide for a teacher of grades 5-6]: navchalno-metodychnyi posibnyk / za red. A. L. Chernii; vidp za vyp. V. M. Saltysheva. Rivne: ROIPPO, 2022. 168 s. [in Ukrainian].

8. Hryvko A.V. (2014). Psykholohichni osoblyvosti formuvannia v uchniv 5 6 klasiv komunikatyvnykh umin zasobamy movy pidruchnykiv z matematyky [Psychological features of the formation of communicative skills in students of grades 5-6 using the language of mathematics textbooks]. Problemy suchasnohopidruchnyka: zbirnyk naukovykhprats [red. kol.; holov. red. O.M.Topuzov]. Vyp. 14. S. 157 165. [in Ukrainian].

9. Pasichnyk O. (2020). Vikovi osoblyvosti uchniv 5 6-kh klasiv ta yikh vplyv na dobir zmistu navchannia inozemnykh mov [Age characteristics of 5th-6th grade students and their influence on the selection of foreign language learning content]. Problemy suchasnoho pidruchnyka: zbirnyk naukovykh prats [red. kol.; holov. red. O.M.Topuzov]. Vyp. 25. S. 88 102. [in Ukrainian].

10. Informatychna osvitnia haluz: 5-6 klasy (adaptatsiinyi tsykl) Novoi ukrainskoi shkoly [Information field of education: grades 5-6 (adaptation cycle) of the New Ukrainian School]: metodychnyi posibnyk dlia vchyteliv zakladiv zahalnoi serednoi osvity / ukl. T.V.Svietlova, za red. I.V.Udovychenko. Sumy: NVV KZSOIPPO. 2022. s. 25. [in Ukrainian].

11. Morze N.V., Barna O.V., Vember V.P., Kuzminska O.H. (2014) Proektna diialnist yak zasib formuvannia IKT-kompetentnosti uchniv [Project activity as a means of forming students' ICT competence]. Informatyka ta informatsiini tekhnolohii v navchalnykh zakladakh. №3 (51). S.52-59. [in Ukrainian].

12. Kohut, U. P., Dmytruk, O. Yu. Vykorystannia tekhnolohii veb-kvestu na urokakh informatyky v zakladakh zahalnoi serednoi osvity [The use of web quest technology in computer science lessons in general secondary education institutions]. Aktualni pytannia suchasnoi informatyky. URL: http://eprints.zu.edu.ua/28108/1/30.pdf [in Ukrainian].

13. Sokol I.M. (2013). Kvest yak suchasna innovatsiina tekhnolohiia navchannia [Quest as a modern innovative learning technology]. Onovlennia zmistu, form ta metodiv navchannia i vykhovannia v zakladakh osvity: Zbirnyk naukovykh prats. Naukovi zapysky Rivnenskoho derzhavnoho humanitarnoho universytetu. Vyp. 7. S. 168-171. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Ozfm_2013_7_55 [in Ukrainian].

14. Rudenko N. M. Shyrokov D. L. (2020). Zastosuvannia veb-kvest-tekhnolohii u pidhotovtsi maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly [Application of web quest technology in the training of future primary school teachers]. Molodyi vchenyi. №10.86. S. 151157. URL: https://elibrary. kubg.edu.ua/id/eprint/32872/ [in Ukrainian].

15. Romanova H. M., Romanov L. A. (2015). Pidhotovka pedahohichnykh pratsivnykiv profesiino-tekhnichnykh navchalnykh zakladiv do zastosuvannia veb-kvestiv [Training of teaching staff of vocational and technical educational institutions for the use of web quests]. Informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii v suchasnii osviti: dosvid, problemy, perspektyvy: zbirnyk nauk. prats. Chastyna 2. Lviv: LDU BZhD, S. 105-109. [in Ukrainian].

16. Melnychenko, R. K., (2018). Kvest yak tekhnolohiia rozvytku kreatyvnosti maibutnikh vchyteliv biolohii [Quest as a technology for developing the creativity of future biology teachers]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriia 5. Pedahohichni nauky: realii ta perspektyvy. Vyp. 64: zb. nauk. pr. Kyiv: Vyd-vo NPU imeni M. P. Drahomanova, s. 148 153. [in Ukrainian].

17. Syniavska O. (2023) Tekhnolohiia veb-kvestu v osvitnomu protsesi: bazovi polozhennia [Web quest technology in the educational process: basic provisions]. Grail of Science. №30. S.293-297. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru