Застосування тренінгових технологій на уроках математики в НУШ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

ЗАСТОСУВАННЯ ТРЕНІНГОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ В НУШ

Сірант Неля Петрівна кандидат педагогічних наук,

доцент, доцент кафедри початкової та дошкільної освіти

Хома Мирослава Володимирівна магістрант,

факультет педагогічна освіта

м. Львів

Анотація

Реформування систематичності педагогічної освіти та її напрям на європейський стандарт навчання витребувана необхідність внесення якісних змін до професійної підготовки майбутніх педагогів початкової освіти, наприклад стосовно підвищення спроможності її практичної складової, саме від їхніх компетентностей залежитиме якість навчання молодого покоління. Відтак розвиток над сучасних трендів освіти вагомого значення набуває переміна методів, форм та засобів навчання в застосуванні тренінгових технологій на уроках математики учителем початкових класів. Одним з найефективніших напрямів звершення висотного рівня професіоналізму та їх відповідності зазначеним вимогам виступає застосування тренінгових технологій на уроках з математики як ефективність навчання в ході фахових тренінгів для учителів початкової освіти. Тренінги окреслюють застосування енергійних форм навчання, зорієнтованих на міжособистісні взаємодії, групові процеси, вироблення конкретних досвідів, що допускають створювати деталі вирішальних доручень фахової практики педагогів.

Єдиного тлумачення про тренінг не існує, вони різнобічні. Силуетно тренінг «трактується як форма спеціально-організованого спілкування психологічний вплив якого ґрунтується на активних методах групової роботи.

Тренінг є одночасно спілкуванням, цікавим процесом пізнання себе та інших, ефективною формою опанування знань, інструментом для формування вмінь та навичок, формою розширення досвіду» [3, с. 316].

Основні підходи щодо проведення спеціальної підготовки вчителів з проведення тренінгів на уроках математики відповідають стандартам особистісно орієнтованої, компетентнісної освіти. Її основна характеристика це інноваційність інтерактивних підходів до академічної роботи та технологій її організації на противагу інформаційно-репродуктивній, знаннєвій освіті. Відтак ігрові форми та методи навчання, математичні тренінги через свою інтерактивну природу є актуальними в порядку фахової допомоги фахівцям початкової освіти.

Ключові слова: тренінг, застосування, навчання, компетентність, новітні технології, інтерактивні підходи.

Annotation

Sirant Nelya Petrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Primary and Preschool Education, Ivan Franko National University of Lviv, Lviv

Khoma Myroslava Volodymyrivna master's student, Faculty of Pedagogical Education, Ivan Franko National University of Lviv, Lviv

APPLICATION OF TRAINING TECHNOLOGIES IN MATHEMATICS LESSONS IN NUS

Reforming the systematicity of pedagogical education and its direction towards the European standard of education requires the need to make qualitative changes to the professional training of future teachers of primary education, for example, in terms of increasing the capacity of its practical component, the quality of education of the younger generation will depend on their competences. Therefore, the change of methods, forms and means of learning in the application of training technologies in mathematics lessons by primary school teachers is of great importance to the development of modern trends in education. One of the most effective ways to achieve a high level of professionalism and their compliance with the specified requirements is the use of training technologies in mathematics lessons as a learning efficiency during professional training for primary education teachers. The trainings outline the use of energetic forms of training, focused on interpersonal interactions, group processes, development of specific experiences, which allow to create details of crucial tasks of the professional practice of teachers.

There is no single interpretation of training, they are versatile. Silhouette training "is interpreted as a form of specially organized communication, the psychological impact of which is based on active methods of group work.

Training is at the same time communication, an interesting process of getting to know oneself and others, an effective form of acquiring knowledge, a tool for the formation of abilities and skills, a form of expanding experience" [3, с.316].

The main approaches to the special training of teachers for conducting trainings in mathematics lessons meet the standards of personally oriented, competence-based education. Its main characteristic is the innovativeness of interactive approaches to academic work and technologies of its organization, as opposed to informational, reproductive, knowledge education. Therefore, game forms and teaching methods, mathematical trainings, due to their interactive nature, are relevant in terms of professional assistance to primary education specialists.

Keywords: training, application, learning, competence, latest technologies, interactive approaches.

Постановка проблеми

Актуальною проблемою в сучасній освіті виступає структура освітнього процесу, котрий трактується як основа створення мотиваційних сфер здобувачів початкової освіти. Будова основ здобувача, формується під час навчання, виступає осередком наступності індивіда. Відтак, - невід'ємною складовою частиною виховання індивіда є розвитком похвальних академічних основ. Стимул здобувачів до навчання є одним із головних складових освітнього процесу. Для того, щоб підвищити рівень мотивації, вчитель має сам цього прагнути - починаючи від небажаного та незалежного закінчуючи позитивним, відповідальним, дієвим. У даному ході спільно із суцільними засобами роботи: тлумаченням вагомості учіння, показати пріоритети майбутнього життя, вправне використання заохочення та покарання, застосування у ході дискутування, чільне місце належить тренінговим технологіям.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Упровадження тренінгів на уроках з математики у ході навчання відбувалося дослідження вітчизняних та закордонних педагогів, а саме: Л. Бондарєва, Т. Годованюк, О. Керик, Л. Лук'янова, Л. Новікова, А. Семенова, Р. Баклі, Дж.Кейпл, К.Левін, Д. Маккей, С. Макшанов, К. Торн, С. Харін. Синтез літератури вказує про те, що науковці, педагоги та дослідники освітніх інновацій вбачають навчальний тренінг одним із дієвих засобів підготовки майбутніх фахівців до професійної діяльності.

На теперішній час не існує єдиного трактування щодо поняття тренінгу. З англійської «тренінг (англ. training) -- означає вправа, -- запланований процес модифікації (зміни) відношення, знання чи поведінкових навичок того, хто навчається, через набуття навчального досвіду з метою ефективнішого використання набутих знань і навичок в одному виді діяльності або в певній галузі» [2].

Відтак, Л.Бондарєва засвідчує, «що у вітчизняній та зарубіжній літературі поняття «тренінг» використовується у двох значеннях: вузькому та широкому. У вузькому розумінні тренінг трактується як специфічна - освітня - форма групової роботи» [1, с. 12-22.]. Р. Баклі та Дж. Кейпл визначають тренінг як сплановані та систематичні зусилля щодо модифікації чи розвитку знань, умінь, установок людини засобами навчання, аби добитись ефективного виконання одного чи декількох видів діяльності. К. Левін витлумачує тренінг «як інтерактивна форма набуття знань, розширення досвіду, спосіб формування вмінь та навичок». [6].

Мета статті - висвітлити особливості використання тренінгів у підготовці майбутнього вчителя до впровадження математичного акомпанементу в ході вчення про математику.

Виклад основного матеріалу

В останні роки в освіті та розвитку в НУШ стала головна функція навчання, невід'ємна складова стратегії та визнаною фахово з напрацьованими теоретичними та методологічними підґрунтями. Все частіші освіта будь-якого рівня застосовують «безконечне навчання» все інакшу площину навчання та розвитку як засіб сприяння нарощуванню потенціалу співробітників і отримання висококваліфікованого педагога, зокрема вчителя початкової освіти [7].

На новочасному практичному місці та в освітніх закладах дані спроможності віднайшли велетенський діапазон вживань від навчання високоспецифічних професійних навичок до довготермінового фахового розвитку.

Як підкреслено в Концепції "Нова українська школа", «найзатребуваніша на ринку праці в найближчому часі стоятимуть фахівці, котрі навчатимуться впродовж життя, уміють мислити критично, ставити мету та досягати їх, працюватимуть в команді, спілкуватимуться в культурному осередку та володітимуть новітніми сучасними вміннями.» [5].

Відносно до Концепції відбуватиметься оновлення конструкції фахової підготовки фахівців галузі освіти, здійснюватиметься оновлений та модернізований щодо плану та форм освітнього процесу. Математичний тренінг як засіб учіння має певні плюси відносно інших форм та видів навчання.

Математичні тренінгові технології спроможні дати студентам хороший старт до успіху, на охочому підґрунті братимуть участь та самостійно визначатимуть особистий ритм досягнення, завзято застосовуватимуть набуті «теоретичні знання на практиці, досліджуватимуть важливі запитання й проблеми в умовах моделювання ситуацій, близьких до реального життя» [4, с.137].

Незамінний елемент системи навчання й розвитку в усіх освітніх закладах, на сьогоднішній час, ми відводимо тренінговим технологіям, адже тренінг окреслює кращому засвоєнню набутих нових знань, ці знання набувають сучасного, цифрового бачення на світу.

«Тренінги ми трактуємо, як стержні тренінгових технологій. Тренінги розглядaють як технології, та відносимо їх до різних освітніх галузей, виділяючи власне його направленість: використання умінь та способів дій за допомогою прaктичних ситуaціях; створенні відповідних компетентностей, пов'язаних з тією aбо іншою фаховою діяльністю тощо. Він допомагає активізувати фахівців початкової освіти із логістики до усвідомленого набуття компетентностей під час фахових надбань до управлінської діяльності у ЗВО[6].

Існує відповідний алгоритм тренінгу: безпосередність у спілкуванні, добросердечність, тактовність, толерантність, ввічливість, цінувати час, бесіди від свого імені, добровільна активність, "правило руки" ( коли ми хочемо щось сказати, висловити своє бачення, то підносимо руку догори), "правила двох рук"(наставник піднімає дві руки, якщо в приміщенні шум), взаємодопомога та зворотний зв'язок тощо.

Адже навчання у вигляді уроку-тренінгу має чітко структуровану основу і досягається спеціальними інтерактивними вправами. Методи, які ми використовуємо проводячи тренінг, передбачається відповідні системи прийомів, направлені основним чином не на готові знання, а на дослідження для відповідного окремого отримання знань в освітньому закладі початкової освіти.

Вплив тренера на пам'ять та поведінку здобувачів, відтак, тренінг зобов'язаний:

• ретельно спланований та продуманий тренінг

• якнайближче спрямований відповідно потреб та недоліків наближеним до потреб і недоліків учасників;

• урахування рівня розвитку і завдань здобувачів;

• розбиратися відповідно до формувань знань, умінь та навичок, котрі ми вважаємо головною якісною поведінки.

Граючи ігри дитина може краще розкрити свої таланти та задатки, виявляти креативний потенціал, продемонструвати свою доброту, щирість. Від так у тренінги вводимо різноманітні ігрові методи у тренінги, водночас вони сприятимуть інтенсифікації освітньому процесу, зняттю напруження та скутості учасників, узагальнення їх взаємодії.

За вдачею ходу ігри поділяємо на три головні категорії:

• Ігри ділового характеру;

• Креативні ігри;

• Сюжетні ігри з застосуванням життєвих ситуацій.

Тренінги містять відповідні принципи:

В основу тренінгів покладено такі принципи:

• Принцип творчості (створюється обставина, котра спроможна «розкручувати» креативність учасників тренінгу;

• Принцип об'єктивації (розуміння) - (запис проводиться за згодою учасників тренінгу, згодом переглядається та обговорюється);

• Принцип активності ( коли на тренінгу задіяні усі учасники, або хоча б 95%);

• Принцип партнерського спілкування (враховуються зацікавленість інших учасників, їхні почуття, можливість помилятися і самим або з допомогою виправляти ці помилки).

«Особливості тренінгу:

• тренінгове коло;

• тренінгова група;

• спеціально обладнане приміщення та приладдя для тренінгу (фліпчарт, маркери, плакати тощо);

• тренер(вчитель);

• правила групи;

• атмосфера взаємодії та спілкування;

• інтерактивні методи навчання;

• структура тренінгового заняття;

• оцінювання ефективності тренінгу»[4, с 137].

Відтак, після завершення тренінгу не всі учасники можуть до кінця зрозуміти суть тренінгу. Чи здобули ми знання із тренінгу, можемо перевірити лише згодом, коли учасники зможуть використовувати отриманий досвід і переміни у практиці, буденному нашому дійсному житті. Вчені стверджують, що існує декілька еталонів, котрі зможемо використовувати для оцінювання навчальних математичних тренінгів:

• Власна думка учасника;

• Розуміння нового матеріалу;

• Зміни у поведінці;

• Робочі наслідки;

• Розуміння втрат під час тренінгів.

Для проведення математичних тренінгових технологій застосовують: міні-лекції, рольові ігри, різноманітні дискусії, досліджують практичні ситуації, розкладають кейси та ін. адже відомо, що вони направлені на одержання здобувачами в першу чергу дослідницькі навички й навички в ході енергійного учіння та передбачається застосування широких спекторних методів зазначених вище. Саме означена форма проведення практичних занять тренінгових технологій з математики для здобувачів початкової освіти трактується як, проведення тренінгів для різноманітних вікових груп, відтак доведено, що вони геть чисто схвально сприймаються усіма означеними групами учасників, бо саме, їх результат значною мірою залежатиме від утворення неминучих передумов, до яких належать прийдешні:

1. Тренер має спочатку, сам пройти теоретичну частину з тренінгу з математики у закладі початкової освіти, а вже згодом, учити інших. Власне тому, тренінги з методики математики не можуть обмежитись лише лекціями, це і практичні заняття у групах, перед їх стартом ми маємо впевнитися у відповідних компетентностях здобувачів початкової освіти.

2. Розуміння класу потреби в одержанні компетенцій для того, щоб розв 'язати певні завдання. Даний фактор найлегше отримати у «дорослому» залі, провівши вузько-тематичні тренінги, які потребують тлумачення і початкових настанов зі сторони педагога щодо мети і напрямів застосування отриманих під час занять навичок і умінь. Позитивне ставлення до тренінгів учнів, більшою мірою зумовлене чисто динамічною формою проведення таких занять, ніж оцінкам потреби у реальних навичках, відтак педагогу слід на взірцях із практики пояснювати, як присутність чи не присутність відповідних умінь у колег може позначитися на ситуацію в компанії.

3. Відповідна кваліфікація наставника, тренера, який проводить тренінг. Власне для дітей ми маємо проводити тренінги на основі практики та дослідження, так для них ми маємо організувати ефективну працю та дійову дискусію в рамках їхньої підготовленості та отриманих належних знань, під час математичного тренінгу.

4. Тренеру необхідно мати досвід із роботою в групі, володіти технікою презентації, вміти грамотно вести дискусію. Активні методи навчання, що передбачаються тренінговими технологіями, спираються на зазначені інструменти, тому чим раніше і активніше їх використовуватимуть діти, тим результативнішим буде навчання. В іншому випадку треба організувати попередні спеціальні тренінги для отримання цих стартових навичок.

5. Організаційне забезпечення тренінгового заняття. Це питання найбільш гостро постає в освітніх закладах, оскільки часто потребує «спарених» занять, виділення зручних за розміром навчальних кімнат для проведення попереднього обговорення завдань і підготовки рішень в міні-групах.

6. Тренінг обоє 'язково має мати цифрову підтримку. Відповідно нинішні тренінги не будуть цікавими, пізнавальними, досконалими без застосування анімацій, презентацій, відео, досліджень.

7. Забезпечення об'єкт ивност і оцінювання от риманих компет енцій учасниками тренінгу. Ця домовленість першочергово відноситься до учнівського осередку. Не секрет, що при роботі в міні-групах не всі їх учасники однаково активно працюють, відтак завершальні бали одержує уся команда. Однак, ми можемо розділити завдання так, щоб кожен учасник тренінгу мав окреме завдання, яке згодом ми об'єднюємо в одне ціле. Варіантом вирішення можливе включення питань по матеріалам тренінгу у діагностичні завдання чи підсумкового контролю знань учнів, яке оцінюється за особистими відповідями.

Перелік наведених умов не є вичерпним, його можна продовжувати, проте вони є першочерговими, на які треба звертати увагу при використанні тренінгових технологій навчання.

Математичний тренінг виконує декілька призначень:

По-перше, створення позитивної атмосфери під час уроку, саме в роботі ми можемо побачити позитивне рішення після тренінгу, бо саме там створені відповідні передумови для креативної самореалізації індивіда, усунені передумови дискомфорту, спричинені різницею соціального та вікового статусу педагога та здобувана.

По-друге, тренінг має головну привілею він формує в дітей звички елементарно, але толерантно висловлювати особисті судження, не боятися осудження зі сторони оточуючих і членів команди. Основними принципами роботи стає теза про те, що усяке міркування має право на існування.

По-третє, дана форма роботи щонайкраще вчить трудитися у команді, зберігаючи при цьому власну особистість.

Застосування ранкової зустрічі «Усмішка» для створення позитивної емоційної атмосфери. Учні заходять у клас та стають у коло. Кожен потискає руку сусіду з привітанням, посмішкою та бажає йому щось приємне.

Для того, щоб формувати ціль та завдання із математичного тренінгу пропонуємо застосувати вправу «Очікування». Здобувані на стікерах, або інших листочках мають записати, а згодом, і озвучити власні очікування від математичного тренінгу та закріпити їх на плакаті, як званому березі «Сподівань».

Під час підготовки та проведення математичних тренінгів головну увагу ми маємо відвести практичним завданням, хоча маємо знати, що на тренінгах з математики ми не завжди можемо обмежитися без пояснень навчального матеріалу, тому варто подавати дану інформацію, зокрема у вигляді презентації. Так ми допоможемо наставнику зекономити час, а здобувачам точніше з нею ознайомитися.

Як підсумок математичного тренінгу пропонується, зокрема, вправа «квітковий рейтинг» (6 хв)

Ціль: чи вдало ми провели математичний тренінг, чи був він вабливим та вагомим для здобувачів. їм пропонують Учням пропонується скласти «квітковий рейтинг», відтак охарактеризувати головні моменти математичного тренінгу за допомогою квіточки: тренінг був цікавим, змістовним, корисним - три квіточки, дві - просто було пізнавально, одна - якщо це було просто цікаво, не даємо ніякої квіточки - певний етап тренінгу не важливий.

Застосування тренінговими технологіями у власних фахових компетентностях диктує вчителю постійно користуватися деякими частинами тренінгових методик й психологічно готовими до їх практичного запровадження. Перш, ніж вчитель буде застосовувати тренінгові технології у себе на уроці, він має сам, спершу, бути її учасником, пройти дані етапи. Це допоможе побачити розв'язання практичних умінь й навичок із застосуванням тренінгових методик, наприклад уміння підібрати й використовувати відповідні психотехніки, котрі виручатимуть підняттю результативності освітнього процесу здобувачів та працюватимуть на рішення відповідних доручень, впоратися із «психологічним бар'єром» тренера. тренінг математика урок вчитель

Як бачимо, тренінгове навчання має істотні переваги перед іншими формами та видами навчання, особливо в підготовці майбутніх учителів початкових класів, професійна діяльність яких вимагає не просто знань, а й уміння застосовувати ці знання в практичній діяльності. Отже, правильно організований тренінг розвиває гнучкість, оригінальність мислення, толерантність, здатність вирішувати проблемні завдання та ситуації; сприяє усуненню мовних помилок і недоліків у мовленні студентів, збагачує їхній активний словник науковою і професійною термінологією, а також формує креативне мислення майбутнього вчителя початкових класів.

Висновки

Зазначимо, що тренінгові математичні технології ми можемо сміливо казати, що вони відповідають потребам XXI століття, бо математична галузь освіти трактується на досягненнях здобувачами початкової освіти відповідно до їх компетентностей, а не обмежуються тільки оволодіннями знань, навичок та умінь, достатніх щодо тріумфального опанування різними освітніми галузями, та забезпеченням безконечної освіти, котра виступає основною опорою та важливою складовою освітнього процесу. Тренінгові математичні технології вчителі спроможні використовувати власну логіку, математичні технології та задатки, уміння правильно представити компоненти логічних та математичних побудов, просторові уміння й конструювання і здобутки повсякденних компетентностей окреслено як наслідок дидактичних звершень здобувачів початкової освіти та закладено в критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової освіти.

Література

1. Бондарева Л. І. Умови проведення навчального тренінгу для студентів вищої економічної школи. Актуальні проблеми навчання та вихованім людей з особливими потребами. 2011. № 8. С. 12-22.

2. BiKineflia.https://www.google.com/search?client=opera&q=noiMTTa - npo - TpeHi нг& sourcei d=opera&i e=UTF - 8& oe=UTF - 8

3. Вітвицька C.C. Основи педагогіки вищої школи. Метод, посів, для студентів магістратури. Центр навч. л-ри. 2003. 316 с.

4. Керик О. Використання тренінгових технологій у професійній підготовці фахівців соціальної сфери. Молодь і ринок. 2015. № 2. С. 137.

5. Концепція Нової української школи, http://mon.gov.ua/

6. Левін К. Курт Левін і його теорія міжособистісних відносин. https://ua.sainteanastasie.org/articles/psicologia/kurt-lewin-y-su-teora-de-las-relaciones-interpersonales.html

7. Cooperative Learning Seating Options. Teaching resources, http://www.lauracandler.com/ strategi es/seating. php.

References

1. Bondareva L. I. (2011). Umovy provedennia navchalnoho treninhu dlia studentiv vyshchoi ekonomichnoi shkoly. [Conditions of the training for students of the Higher School of EconomicsJAktualni problemy navchannia ta vykhovannia liudei z osoblyvymy potrebamy. № 8. pp. 12-22. [in Ukrainian],

2. Vikipediia.[Wikipedia]https://www.google.com/search?client=opera&q=poniattia - pro - treninh&sourceid=opera&ie=UTF-8&oe=UTF-8 [in Ukrainian],

3. Vitvytska S.S. (2003). Osnovy pedahohiky vyshchoi shkoly. [Fundamentals of higher education pedagogy] Metod. posib. dlia studentiv mahistratury. Tsentr navch. 1-ry. pp.316 [in Ukrainian],

4. Keryk O. (2015). Vykorystannia treninhovykh tekhnolohii u profesiinii pidhotovtsi fakhivtsiv sotsialnoi sfery. [The use of training technologies in the professional training of social workers] Molod і rynok. № 2. pp. 137. [in Ukrainian],

5. Kontseptsiia Novoi ukrainskoi shkoly. [The concept of the New Ukrainian School] http://mon.gov.ua/ [in Ukrainian].

6. Levin K. Kurt Levin i yoho teoriia mizhosobystisnykh vidnosyn. [Kurt Lewin and his theory of interpersonal relations] https://ua.sainte-anastasie.org/articles/psicologia/ kurt-lewin-y-su-teora-de-las-relaciones-interpersonales.html [in Ukrainian].

7. Cooperative Learning Seating Options.[ Cooperative Learning Seating Options]. Teaching resources. http://www.lauracandler.com/strategies/seating. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru