Моделювання та проєктування освітнього середовища закладу як умова його стратегічного розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія

МОДЕЛЮВАННЯ ТА ПРОЄКТУВАННЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ЯК УМОВА ЙОГО СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ

Дарманська Ірина Миколаївна

доктор педагогічних наук, доцент,

декан факультету початкової освіти та філології

м. Хмельницький

Анотація

Реформування системи освіти, ліквідація та реорганізація закладів освіти, скорочення штату працівників, низький рівень народжуваності, відтік інтелектуального капіталу, зменшення фінансування тощо висувають нові вимоги до правил функціонування закладів освіти. Кожна освітня установа сьогодні перебуває у стані активної боротьби за своє існування в статусі окремої юридичної особи. Окреслені факти змушують заклади освіти усіх типів і рівнів акредитації переглянути підходи до організації освітнього середовища. В даному контексті під освітнім середовищем розуміємо усі напрями функціонування закладу (господарський, економічний, освітній, виховний, методичний тощо).

Враховуючи існуючу потребу, у статті піднята проблема необхідності стратегічного розвитку закладу в цілому та напрямів його функціонування. Вважаємо, що основними методами самоорганізації в підвищенні рейтингу освітньої установи є моделювання та проєктування. Розглядаючи заклад як педагогічну систему, запропоновано структурно-функціональну модель розвитку освітнього середовища. Доведено, що її створення зумовлено необхідністю підвищення якості надання освітніх послуг. Як приклад представлено структурно-функціональну модель, що передбачає наявність п'яти блоків: організаційно-цільового, методологічного, змістового, діяльнісного, результативного. Складники запропонованих блоків пов'язані системотвірним фактором - метою, а тому трактуються з позиції цілісного утворення. Виокремлено особливості створення структурно-функціональної моделі розвитку освітнього середовища.

У статті наголошено на необхідності проєктування освітнього середовища, що містить наступні складники: концептуальний, організаційно-управлінський, змістовий, технологічний, методичний. В межах опису проєктної діяльності виокремлено особливості проєктів; етапи реалізації проєктів (підготовчий, проєктування, впровадження, підсумковий). Зазначено про місце декомпозиції та агрегації у проєктній діяльності.

Доведено, що моделювання та проєктування можна досліджувати й реалізовувати у поєднанні, оскільки вони виконують низку спільних функцій: системоутворювальну, методологічну, прогностичну, стимулюючу, практичну, контролюючу. Також окреслено підходи до наявності можливих відмінностей у моделюванні та проєктуванні. У статті зазначено також про актуальність проєктної діяльності на рівні педагогічних працівників різних типів закладів освіти та необхідність залучення учнів (студентів) до створення та впровадження проєктів.

Ключові слова: моделювання, проєктування, освітнє середовище, стратегічний розвиток закладу освіти.

Annotation

моделювання проєктування педагогічний освіта

Darmanska Iryna Nikolaevna Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Dean of the Faculty of Primary Education and Philology, Khmelnytsky Humanitarian-Pedagogical Academy, Khmelnytsky

MODELING AND PROJECTING OF THE EDUCATIONAL ENVIRONMENT OF THE INSTITUTION AS A CONDITION OF ITS STRATEGIC DEVELOPMENT

Reform of the education system, liquidation and reorganization of educational institutions, reduction of staff, low birth rate, outflow of intellectual capital, reduction of funding, etc. put forward new requirements for the rules of functioning of educational institutions. Every educational institution today is in a state of active struggle for its existence in the status of separate legal entity. The outlined facts force educational institutions of all types and levels of accreditation to review approaches to the organization of the educational environment. In this context, the educational environment means all areas of the institution's functioning (economic, educational, instructional, methodological, etc.).

Taking into account the existing need, the article raises the issue of the need for strategic development of the institution as a whole and directions of its functioning. We believe that the main methods of self-organization in increasing the rating of an educational institution are modeling and projecting. Considering the institution as a pedagogical system, a structural-functional model of the development of the educational environment has been proposed. It has been proven that its creation is due to the need to improve the quality of educational services. As an example, the structural-functional model has been presented, which provides for the presence of five blocks: organizational-target, methodological, content, activity, result. The components of the proposed blocks are connected by a system-creating factor - the goal, and therefore are interpreted from the position of a holistic formation. Features of creation of the structural-functional model of the development of the educational environment have been singled out.

The article emphasizes the need to project educational environment that includes the following components: conceptual, organizational-managerial, contextual, technological, methodological. Within the scope of description of the project activities, the features of the projects; stages of project implementation (preparatory, projecting, implementation, final) have been highlighted. The place of decomposition and aggregation in project activity has been indicated.

It has been proven that modeling and projecting can be studied and implemented in combination, as they perform a number of common functions: system-forming, methodological, prognostic, stimulating, practical, controlling. Approaches to possible differences in modeling and projecting have also been outlined. The article also mentions the relevance of project activities at the level of teaching staff of various types of educational institutions and the need to involve pupils (students) in the creation and implementation of projects.

Keywords: modeling, projecting, educational environment, strategic development of an educational institution.

Постановка проблеми

Конкурентні умови перебування закладів освіти на ринку надання освітніх послуг висувають певні зобов'язання до керівників і педагогічних працівників. Перш за все менеджер, прагнучи до підвищення якості функціонування освітньої установи, має впроваджувати стратегічні управлінські процеси. В даному випадку необхідно зазначити про актуальність стратегічного бачення розвитку закладу освіти та стратегічного управління. Створена стратегія розвитку закладу має містити напрями внутрішньої розбудови та передбачати стратегічне планування. Тому важливим є створення власної Стратегії розвитку закладу освіти, що передбачає відповідні блоки стосовно місії та візії закладу освіти, стратегічної мети та цілей, реалізації операційних цілей. Окреслений документ має охоплювати усіх учасників освітнього процесу, що сприятиме залученню більшої її частини до розвитку закладу в цілому.

З метою успішної реалізації стратегічного управління менеджер в практичній діяльності має використовувати моделювання та проєктування. Моделювання дозволяє графічно відобразити характеристики педагогічної системи функціонування освітнього середовища в спеціально сконструйованому об'єкті - структурно-функціональній моделі. Управлінсько-педагогічний зміст структурно-функціональної моделі полягає у виявленні актуальних і перспективних завдань розвитку освітнього середовища, вивченні та обґрунтуванні площин можливого зближення між ймовірними, очікуваними і бажаними змінами у підвищенні якості надання освітніх послуг.

Беззаперечної актуальності у процесах стратегічного розвитку закладу освіти набуває проєктування як комплекс заходів з підвищення рівня професійної компетентності педагогічних і науково-педагогічних працівників, створення умов з покращення якості надання освітніх послуг. Якщо моделювання освітнього середовища охоплює напрями розвитку закладу в цілому, то метод проєктів може передбачати загальні та часткові завдання. Проєктна діяльність має характеризуватись очікуваними результатами, як-от: створення якісно нового освітнього середовища, орієнтованого на підтримку індивідуальності кожного учня чи студента, стимулювання їх активної діяльності, розвиток практичних умінь і навичок.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проведений аналіз наукових публікацій з проблеми дослідження показав наявність високого рівня актуальності проблем стратегічного розвитку закладів освіти, моделювання та проєктування освітнього середовища й освітнього процесу. Так, особливостям стратегії розвитку вищої освіти України у контексті вимог до людського капіталу та євроінтеграційних процесів присвячена наукова праця В. Антонюк [1]; практичному досвіду формування стратегій розвитку закладів вищої освіти в умовах глобалізації - М. Бублик, Л. Жук, Х. Дрималовської [2]; напрямам розвитку внутрішньої системи забезпечення якості загальної середньої освіти - І. Осадчого [9] тощо.

З огляду на необхідність розвитку закладів освіти через зовнішні та внутрішні чинники впливу, науковці та педагоги-практики акцентують увагу на актуальності моделювання та проєктування освітнього середовища. Тому створення моделей та проєктів вважаємо невід'ємним складником не тільки управлінської діяльності, а й організації та реалізації освітнього процесу педагогічними працівниками. Серед низки публікацій виокремлюємо наукові дослідження: особливості побудови структурно-функціональної моделі хмарно орієнтованого освітнього середовища (Т. Вакалюк [3]); модель формування культури реалізації професійної компетентності майбутніх менеджерів освіти (Л. Гончар [4]); значення педагогічного моделювання у професійній діяльності педагогічних працівників (І. Осадчий [8]); моделювання як ефективний засіб забезпечення якості надання освітніх послуг (З. Рябова [13]); підходи до проєктування моделі нового освітнього середовища (Т. Кузьміч, Н. Мітяєва [12]); створення та реалізація структурнофункціональної моделі у формуванні ключових компетентностей інтелектуально здібних і обдарованих учнів закладу загальної середньої освіти у процесі навчання (А. Ткачов [16]) тощо.

Проєктна діяльність, на рівні з моделюванням, також охоплює різні напрями реалізації педагогічної діяльності, як-от: особливості реалізації проєктної діяльності в освітньому і вихованому процесах закладу загальної середньої освіти (Л. Мартинець [7]); теорія і практика проєктування освітнього середовища гімназії (С. Трубачева, А. Цимбалару, Д. Пузіков, К. Гораш, О. Мезенцева, І. Климчук [11]); ефективність методу проєктів у фаховій підготовці майбутніх учителів Нової української школи (М. Елькін [5]); проєктна діяльність і проєктна культура педагогічних працівників як передумова впровадження ними інновацій (В. Зіневич [6]); особливості проєктної діяльності студентів закладів вищої освіти (О. Потапчук [10]); змістова характеристика проєктної технології (О. Пєхота, Н. Ничкало, О. Купенко [15]); використання проєктної діяльності у роботі з учнями початкових класів (Л. Шевчук [17]) тощо.

Метою статті є аналіз моделювання та проєктування освітнього середовища закладу як умови його стратегічного розвитку, обґрунтування необхідності застосування моделювання та проєктування в управлінській і педагогічній діяльності.

Відповідно до поставленої мети визначено наступні завдання: обґрунтувати місце та значення моделювання та проєктування у системі функціонування освітньої установи; розкрити зміст категорій «стратегія розвитку закладу освіти», «моделювання», «проєктування»; проаналізувати необхідність застосування методу проєкту у професійній діяльності сучасного педагога.

Виклад основного матеріалу

Діяльність прогресивного керівника закладу освіти характеризується стратегічним управлінням, під яким розуміємо покрокове планування розвитку усіх структурних підрозділів освітньої установи з метою досягнення стратегічної місії та мети. В свою чергу мета полягає в підвищенні забезпечення якості надання освітніх послуг. Як зазначають представники Державної служби якості освіти України «стратегія розвитку визначає місію, візію та цілі діяльності закладу освіти, умови, які необхідні для їх досягнення, пріоритети та кроки, які керівництво й педагоги планують здійснити для досягнення визначених цілей, відповідно до принципів освіти та підготовки учнів до майбутнього життя» [14]. Зазначене твердження зобов'язує керівника освітньої установи впроваджувати положення Стратегії розвитку закладу. Цей документ має супроводжуватись аналітичним коментуванням, тобто передбачати не тільки напрями діяльності, а й можливі ризики, показники ефективності й результативності та цілі, яких необхідно досягнути при реалізації напрямів діяльності закладу освіти. На жаль, більшість керівників формально відносяться до створення Стратегії розвитку свого закладу освіти. Проте її розроблення має супроводжуватись стратегічним мисленням суб'єктів створення Стратегії задля досягнення стратегічної мети - покращення якості функціонування закладу освіти в цілому, її структурних підрозділів та покращення якості надання освітніх послуг.

Якість надання освітніх послуг залежить від якості створення освітнього середовища. Це правило стосується усіх закладів освіти незалежно від типу та рівня акредитації. Тому перед керівниками, педагогічними та іншими працівниками закладів освіти стоїть завдання створення безпечного освітнього середовища, такого, що відповідає усім вимогам відповідних законодавчих актів. Під освітнім середовищем розуміємо сукупність об'єктивних зовнішніх і внутрішніх умов, реалізація та впровадження яких сприятиме досягненню стратегічної мети освітньої установи.

Окреслений процес неможливо реалізувати без проєктування, оскільки впровадження будь-яких інновацій передбачає моніторинг, проєктування, розбудову, результативність. На думку С. Трубачевої, А. Цимбалару, Д. Пузікова, К. Гораш, О. Мезенцевої, І. Климчук проєктування освітнього середовища передбачає наявність наступних складників: концептуального (аналіз функцій, складників середовища, критеріїв щодо визначення його ефективності); організаційно-управлінського (створення локальних документів, підготовка педагогічних кадрів до використання проєктних і дослідницьких технологій, створення проєктних груп); змістового (трансформація змістової та процесуальної характеристик освітнього процесу відповідно до сучасної моделі освітнього середовища); технологічного (інформаційно-комунікаційне забезпечення освітнього процесу); методичного (впровадження проєктних і дослідницьких технологій в освітній процес) [11, с. 7].

Незважаючи на різнобічність напрямів розвитку освітнього середовища, кожен з них має супроводжуватись проєктною діяльністю та передбачати проєктні завдання. Кожен проєкт має свої особливості, як-от: наявність конкретної мети, якої необхідно досягнути після реалізації (впровадження) проєкту; зміст проєкту має передбачати конкретизацію дій із залучення суб'єктів-виконавців, суб'єктів-координаторів та суб'єктів-контролерів до конкретного виду діяльності; проєкт необхідно розглядати з позиції цілісного об'єкта, що передбачає взаємообумовлені зв'язки тощо.

Робота над проєктами передбачає етапи реалізації: підготовчий (формування позитивної мотивації до створення та реалізації проєкту серед працівників закладу освіти, визначення мети проєкту, термінів його реалізації, окреслення можливих ризиків та гіпотез); проєктування (створення цільової групи з реалізації проєкту, аналіз відповідної документації та матеріалів, при необхідності прийняття локальних документів, формулювання завдань проєкту, встановлення критеріїв оцінювання результатів, створення календарного плану реалізації проєкту); впровадження (поетапна реалізація календарного плану проєкту, спостереження); підсумковий (аналіз та оцінювання отриманих результатів, підбиття підсумків, виокремлення позитивних і негативних сторін впровадження проєкту, аналіз позитивних і негативних сторін, презентація отриманих результатів).

Проєктування освітнього середовища не може охоплюватись одним проєктом. «Важливим етапом у процесі розроблення проєкту є декомпозиція - «поділ» мети проєкту на складники за рівнями, необхідними для ефективного управління проєктом («розділяй і володарюй»)» [15, с. 138]. Означений підхід пов'язуємо з тим, що розрізняють низку складників освітнього середовища, до яких Т. Кузьміч та Н. Мітяєва відносять «креативний зовнішній та внутрішній дизайн; комфорт та енергоефективність; сучасні умови для навчання, розвитку та спілкування; безбар'єрний простір та умови для інклюзивного навчання; багатофункціональне середовище» [12, с. 10]. Також необхідно додати, що проєктування передбачає агрегацію, тобто узгодження між собою завдань реалізації проєкту.

Перш за все перед керівником освітньої установи стоїть завдання створення загальної стратегії задля забезпечення якості функціонування закладу освіти в цілому. Тому менеджер має приймати стратегічні рішення щодо створення організаційно-педагогічної системи та впровадження структурно-функціональної моделі цієї системи. В даному випадку моделювання та проєктування розглядаємо в єдності, оскільки саме проєктування перебуває в основі моделювання та сприяє створенню й реалізації моделі. Якщо досліджувати моделювання через виконання поетапних дій, то першим таким етапом є проєктування, завдяки якого визначають місію, мету, завдання, а також методи, форми, прийоми, способи досягнення бажаного результату. Наступним етапом моделювання є створення самої структурно-функціональної моделі. Вона може передбачати відповідні блоки: організаційно-цільовий (мета, державне (регіональне) замовлення, завдання, місію, цілі, функції, етапи, рівні); методологічний (концепція, закони, закономірності, педагогічні підходи, загальні та спеціальні принципи); змістовий (організаційно-педагогічні умови, структурування змісту підготовки); діяльнісний (інноваційні технології, форми, методи, прийоми); результатив¬ний (компоненти, критерії, рівні, результат). При реалізації (впровадженні) структурно-функціональної моделі проєктування відіграє свою місію - воно спрямовано на прогнозування позитивної динаміки у створенні якісного освітнього середовища.

Моделювання розвитку освітнього середовища закладу освіти розуміємо з позиції графічної побудови об'єкта дослідження, структурованого відповідними компонентами, що розкривають сутність організаційно-педагогічної системи, характеризуються наявністю взаємообумовлених зв'язків та сприяють реалізації системного (поетапного, комплексного) процесу, спрямованого на досягнення прогнозованого результату. Створення структурно-функціональної моделі має свої особливості: необхідно чітко сформулювати мету та бажаний кінцевий результат; виокремити складники (елементи) структурно-функціональної моделі; окреслити організаційно-педагогічні умови; окреслити взаємообумовлені зв'язки між складниками (елементами) структурно-функціональної моделі, педагогічними умовами та кінцевим результатом; спроєктувати взаємозв'язок мети та бажаного результату із врахуванням емпіричних показників і розрахунків.

Моделювання та проєктування вважаємо невід'ємними складниками реалізації управлінської діяльності, оскільки ці процеси виконують низку функцій: системоутворювальну (сприяє розгляду проблеми в загальному цілісному вигляді з виокремленням найбільш оптимального варіанту взаємозв'язку компонентів); методологічну (дозволяє проаналізувати вихідні положення, які знаходяться в основі теоретичних і практичних процесів розвитку освітнього середовища); прогностичну (завдяки вказаної функції відбувається прогнозування розвитку освітнього середовища на основі конкретизації компонентів); стимулюючу (сприяє виокремленню напрямів діяльності кожного суб'єкта, які визначаються в контексті досягнення спільного результату); контролюючу (окреслена функція дозволяє реалізовувати контроль за реалізацією організаційно-педагогічних умов на кожному рівні виконання суб'єктами певної діяльності, а також організовувати самоконтроль); практичну (сприяє виокремленню позитивних і негативних сторін впровадження моделі або проєкту).

Результатом моделювання є створення структурно-функціональної моделі. Аналіз підходів науковців, менеджерів, педагогічних працівників до трактування зазначеної педагогічної категорії показав наявність відмінних і спільних сторін: «модель, яка графічно відображає функціональні особливості структурних елементів певного процесу» [3, с. 54]; «об'єкт-замінник, який у визначених умовах може заміняти об'єкт-оригінал, відтворюючи властивості, що цікавлять, і характеристики оригіналу» [4, с. 64-65]; «подумки або матеріально реалізована система, яка відображаючи або відтворюючи об'єкт дослідження, здатна заміщати його так, що її вивчення дає нову інформацію про цей об'єкт» [8, с. 60]; «створений для певного об'єкта його спрощений уявний чи матеріальний образ (аналог), який зберігає суттєві властивості свого праобразу (оригіналу), а тому здатний заміщувати його під час вивчення цих властивостей» [16, с. 287].

Погоджуючись із представленими вище підходами до трактування структурно-функціональної моделі зазначимо, що це систематизоване, згруповане відображення у схематичному вигляді напрямів розвитку освітнього середовища закладу із виокремленням взаємообумовлених дій суб'єктів з метою вдосконалення педагогічної системи та досягнення бажаного результату - підвищення якості надання освітніх послуг.

Керівник закладу освіти має використовувати педагогічне моделювання розвитку освітнього середовища в професійній діяльності із урахуванням власного управлінського досвіду та досвіду передових менеджерів освіти. Це дозволить йому виокремити більш дієві організаційно-педагогічні умови, що сприятимуть досягненню бажаного результату.

В інших випадках моделювання і проєктування мають свої характерні відмінності. Як зазначає З. Рябова «головною відмінною особливістю моделювання є те, що при його здійсненні використовуються дані, які отримані у минулому досвіді з метою його переосмислення, а проектування спрямоване на створення образу бажаної майбутньої педагогічної системи з використанням показників та умов, що є принципово новими» [13]. Погоджуємось із автором в тому, що проєктування може передбачати створення моделей, які є його складниками. Наприклад основною метою створення та реалізації інструментальної моделі є окреслення кола суб'єктів, розподіл функціональних обов'язків та створення умов для підготовки суб'єктів до реалізації проєкту.

Одним із важливих складників освітнього середовища є освітній процес. При впровадженні проєкту з розвитку освітнього процесу його учасники мають враховувати показники забезпечення якості надання освітніх послуг. І. Осадчим розроблено Модель досконалості ОП:8ПД (Освітній процес: 8 параметрів досконалості). До параметрів досконалості науковцем віднесено: визначеність цілей, забезпеченість умов, спланованість, актуальність для здобувачів освіти, залученість здобувачів освіти, результативність діяльності здобувачів освіти, задоволеність потреб замовників освітньої послуги, засвоєність уроків для поліпшення [9, с. 18-19]. Проте вважаємо, що керівник закладу освіти має не тільки контролювати якість виконання посадових обов'язків педагогічними кадрами, а й мотивувати працівників до власного самовдосконалення.

В роботі педагогічних працівників проєктне навчання займає вагоме місце, оскільки виконуючи низку функцій, перш за все допомагає розвивати вроджені здібності учнів (студентів). Сильною стороною проєктної діяльності також є те, що вона охоплює міждисциплінарну інтеграцію, дозволяє розвивати практичні уміння й навички, формулювати та відстоювати власну позицію і думку, продукувати інноваційні підходи до розв'язання певної проблеми, розвивати здібності до самовизначення, вдосконалювати навички аналізу та рефлексії.

За суб'єктною ознакою коло охоплення учасників може бути різним. Наведемо приклади проєктів, запропонованих Л. Мартинець [7, с. 12-13]: проєкти в учнівському самоврядуванні («Стань творцем свого життя», «Влада, яка чує дітей», «Ступені до успіху», «Екологічні проблеми людства, які торкаються нас»); проєкти у гуртковій роботі («Поспішайте робити добро», «Світ навколо мене та я в ньому», «Простягни руку допомоги дітям з особливими потребами», «Різні-рівні: подолаємо дискримінацію разом»); навчальні (профільні) проєкти («Стратегія успіху», «»Твоя інформаційна безпека», «Риси та якості фахівця», «Діловий етикет: мистецтво спілкування», «Я відкриваю власну справу»); проєкти у Школі самовиховання («Місто моєї мрії», «Портрет мого колективу», «Жити - означає спілкуватися»); проєкти у взаємодії з батьками («Людина, яка зробила себе сама).

Аналізуючи проєктну діяльність у роботі з молодшими школярами, Л. Шевчук зазначає про їх доцільність та актуальність. Одним із прикладів автором наведено «проєкт «Моя книга». Тривалість - 4 роки (з першого по четвертий клас). Учасниками спочатку є учні з високим рівнем навчальних досягнень, згодом - кількість учасників поступово збільшується. Кожен із учнів записує, наклеює у зошит власні твори та інші творчі роботи, створює ілюстрації, аплікації та ін. Створені книги наприкінці 4 класу учні презентують під час виставки» [17, с. 70].

Проєктна діяльність займає вагоме місце у системі функціонування закладів вищої освіти. Погоджуємось із твердженням О. Потапчук, що вона є альтернативним способом організації самостійної роботи студентів та передбачає оновлення професійної діяльності педагогів [10, с. 63]. Про універсальність проєктних технологій у системі підготовки майбутніх учителів Нової української школи зазначає М. Елькін. До переваг проєктного навчання автор відносить: розвиває самостійність та інноваційне мислення, сприяє психологічному розвитку, є фактором позитивної мотивації, формує культуру спілкування, розвиває практичні уміння і навички [5, с. 251].

Висновки

Стратегічний розвиток закладу освіти є невід'ємним складником його функціонування. Тому під Стратегією розвитку розуміємо структурно-функціональну модель узагальнених дій та напрямів діяльності задля досягнення високої результативності у реалізації цілей, місії, завдань освітньої установи. Зміст та часові кордони реалізації створеного документа залежать від обраної закладом освіти форми стратегії, тобто інноваційної, оновлення чи поступового вдосконалення. Структурно-функціональна модель сприятиме узагальненню та систематизації підходів до якісного забезпечення впровадження положень Стратегії. Система побудови структурно-функціональної моделі має безпосередній зв'язок з методом проєктування, завдяки якого можна простежити та прогнозувати рівень єдності мети з очікуваним результатом. Тому моделювання розглядаємо в більш широкому трактуванні, ніж проєктування. Проте вважаємо, що метод проєктів є універсальним засобом не тільки підвищення престижності закладу освіти, а й покращення якості надання освітніх послуг.

Література

1. Антонюк В.П. Стратегія розвитку вищої освіти України в контексті вимог до людського капіталу та євроінтеграційних процесів. Вісник економічної науки України. 2021. № 1. С. 113-119.

2. Бублик М.І., Жук Л.В., Дрималовська Х.В. Досвід формування стратегій розвитку закладів вищої освіти в умовах глобалізації. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2018. Випуск 21, частина 1. С. 31-34.

3. Вакалюк Т.А. Структурно-функціональна модель хмаро орієнтованого навчального середовища для підготовки бакалаврів інформатики. Інформаційні технології і засоби навчання. 2017. Том 59, № 3. С. 51-61.

4. Гончар Л.В. Модель формування культури професійної діяльності майбутніх менеджерів в освітньому середовищі університету. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2020. Том 2, № 71. С. 64-68.

5. Елькін М.В. Метод проектів у фаховій підготовці вчителів Нової української школи. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2020. № 68, Том 1. С. 249-252.

6. Зіневич В. Проектна діяльність та проектна культура як передумови інноваційної діяльності педагога. Витоки педагогічної майстерності. 2015. Випуск 15. С. 100-106.

7. Мартинець Л.А. Проектна діяльність у навчально-виховному процесі загально-освітнього навчального закладу. Освіта та розвиток обдарованої особистості. 2015. № 3 (34). С. 10-13.

8. Осадчий І.Г. Педагогічне моделювання: що важливо знати педагогу? Народна освіта. 2016. Випуск 1. С. 60-68.

9. Осадчий І.Г. Внутрішня система забезпечення якості загальної середньої освіти: науково-практичний коментар у запитаннях та відповідях. Дніпро: Середняк Т.К., 2019. 92 с.

10. Потапчук О. Особливості проєктної діяльності студентів в навчальному процесі закладів вищої освіти. Молодь і ринок. 2019. № 2 (169). С. 59-63.

11. Проектування освітнього середовища гімназії: теорія і практика: практичний посібник / Трубачева С.Е., Цимбалару А.Д., Пузіков Д.О., Гораш К.В., Мезенцева О.І., Климчук І.О. Київ: Педагогічна думка, 2022. 142 с.

12. Проектування моделі нового освітнього середовища закладу загальної середньої освіти: Методичні рекомендації / автори-укладачі: Т.О. Кузьміч, Н.І. Мітяєва. Херсон: КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2019. 35 с.

13. Рябова З.В. Моделювання та проектування як ефективні засоби забезпечення якості надання освітніх послуг. URL: https://lib.iitta.gov.ua/7004/1/%D0%A0%D1%8F%D0% B1%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB.pdf (дата звернення: 01.04.2024).

14. Стратегія розвитку закладів освіти в громаді: роль засновника: державна служба якості освіти України. URL: https://sqe.gov.ua/strategia-shkoly-zasnovnyk-gromada/ (дата звернення: 31.03.2024).

15. Технології освіти дорослих: навчально-методичний посібник / О.М. Пєхота, Н.Г. Ничкало, О.В. Купенко та ін.; за ред. д-ра пед. наук, проф. О.М. Пєхоти. Миколаїв: Іліон, 2021. 396 с.

16. Ткачов А.С. Структурно-функціональна модель формування ключових компе-тентностей інтелектуально здібних і обдарованих учнів основної школи в процесі навчання. Науковий Вісник Ужгородського університету. 2017. Випуск 40. С. 287-290.

17. Шевчук Л.М. Проектна діяльність як спосіб організації роботи молодших школярів над текстом. Problems and prospects of implementation of innovative research results. 2019. № 3. С. 67-71.

References

1. Antoniuk V.P. (2021). Stratehiia rozvytku vyshchoi osvity Ukrainy v konteksti vymoh do liudskoho kapitalu ta yevrointehratsiinykh protsesiv [Strategy for the development of higher education of Ukraine in the context of requirements for human capital and European integration processes]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy. № 1, 113-119 [in Ukrainian].

2. Bublyk M.I., Zhuk L.V., Drymalovska Kh.V. (2018). Dosvid formuvannia stratehii rozvytku zakladiv vyshchoi osvity v umovakh hlobalizatsii [Experience in the formation of strategies for the development of higher education institutions in the conditions of globalization]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Vypusk 21, chastyna 1, 31-34 [in Ukrainian].

3. Vakaliuk T.A. (2017). Strukturno-funktsionalna model khmaro oriientovanoho navchalnoho seredovyshcha dlia pidhotovky bakalavriv informatyky [A structural and functional model of a cloud-oriented educational environment for the training of bachelors of computer science]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia. Tom 59, № 3, 51-61 [in Ukrainian].

4. Honchar L. V. (2020). Model formuvannia kultury profesiinoi diialnosti maibutnikh menedzheriv v osvitnomu seredovyshchi universytetu [Model of formation of the culture of professional activity of future managers in the educational environment of the university]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh. Tom 2, № 71, 64-68 [in Ukrainian].

5. Elkin M.V. (2020). Metod proektiv u fakhovii pidhotovtsi vchyteliv Novoi ukrainskoi shkoly [The method of projects in the professional training of teachers of the New Ukrainian School]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh. ^m 1, № 68, 249-252 [in Ukrainian].

6. Zinevych V. (2015). Proektna diialnist ta proektna kultura yak peredumovy innovatsiinoi diialnosti pedahoha [Project activity and project culture as prerequisites for the teacher's innovative activity]. Vytokypedahohichnoi maisternosti. Vypusk 15, 100-106 [in Ukrainian].

7. Martynets L.A. (2015). Proektna diialnist u navchalno-vykhovnomu protsesi zahalnoosvitnoho navchalnoho zakladu [Project activity in the educational process of a comprehensive educational institution]. Osvita ta rozvytok obdarovanoi osobystosti. № 3 (34), 10-13 [in Ukrainian].

8. Osadchyi I.H. (2016). Pedahohichne modeliuvannia: shcho vazhlyvo znaty pedahohu? [Pedagogical modeling: what is important for a teacher to know?]. Narodna osvita. Vypusk 1, 60-68 [in Ukrainian].

9. Osadchyi I.H. (2019). Vnutrishnia systema zabezpechennia yakosti zahalnoi serednoi osvity: naukovo-praktychnyi komentar u zapytanniakh ta vidpovidiakh [The internal system of quality assurance of general secondary education: scientific and practical commentary in questions and answers]. Dnipro: Seredniak T.K. [in Ukrainian].

10. Potapchuk O. (2019). Osoblyvosti proiektnoi diialnosti studentiv v navchalnomu protsesi zakladiv vyshchoi osvity [Peculiarities of students' project activities in the educational process of higher education institutions]. Molodi rynok. № 2 (169), 59-63 [in Ukrainian].

11. Trubacheva S.E., Tsymbalaru A.D., Puzikov D.O., Horash K.V., Mezentseva O.I., Klymchuk I.O. (2022). Proektuvannia osvitnoho seredovyshcha himnazii: teoriia i praktyka [Designing the educational environment of the gymnasium: theory and practice]. Kyiv: Pedahohichna dumka [in Ukrainian].

12. Kuzmich T.O., Mitiaieva N.I. (2019). Proektuvannia modeli novoho osvitnoho seredovyshcha zakladu zahalnoi serednoi osvity: Metodychni rekomendatsii [Designing a model of a new educational environment of a general secondary education institution: Methodological recommendations]. Kherson: KVNZ «Khersonska akademiia neperervnoi osvity» [in Ukrainian].

13. Riabova Z.V. Modeliuvannia ta proektuvannia yak efektyvni zasoby zabezpechennia yakosti nadannia osvitnikh posluh [Modeling and design as effective means of ensuring the quality of educational services]. Retrieved from https://lib.iitta.gov.ua/7004/1/%D0%A0%D1%8F% D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB.pdf [in Ukrainian].

14. Stratehiia rozvytku zakladiv osvity v hromadi: rol zasnovnyka: derzhavna sluzhba yakosti osvity Ukrainy [Strategy for the development of educational institutions in the community: the role of the founder: the State Education Quality Service of Ukraine]. Retrieved from https://sqe.gov.ua/strategia-shkoly-zasnovnyk-gromada/ [in Ukrainian].

15. Piekhota O.M., Nychkalo N.H., Kupenko O.V. (2021). Tekhnolohii osvity doroslykh [Technologies of adult education]. Mykolaiv: Ilion [in Ukrainian].

16. Tkachov A.S. (2017). Strukturno-funktsionalna model formuvannia kliuchovykh kompetentnostei intelektualno zdibnykh i obdarovanykh uchniv osnovnoi shkoly v protsesi navchannia [A structural-functional model of the formation of key competencies of intellectually capable and gifted elementary school students in the learning process]. Naukovyi Visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Vypusk 40, 287-290 [in Ukrainian].

17. Shevchuk L.M. (2019). Proektna diialnist yak sposib orhanizatsii roboty molodshykh shkoliariv nad tekstom [Proektna diialnist yak sposib orhanizatsii roboty molodshykh shkoliariv nad tekstom]. Problems and prospects of implementation of innovative research results. № 3, 67-71 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru