Використання доповненої реальності для покращення процесу вивчення складний наукових концепцій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Заклад вищої освіти «Подільський державний університет»

Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба

ВИКОРИСТАННЯ ДОПОВНЕНОЇ РЕАЛЬНОСТІ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ПРОЦЕСУ ВИВЧЕННЯ СКЛАДНИХ НАУКОВИХ КОНЦЕПЦІЙ

Браславська Оксана Володимирівна доктор педагогічних наук, професор,

Думанський Олександр Васильович кандидат технічних наук, доцент,

Лемешева Наталя Володимирівна

кандидат фізико-математичних наук, доцент

м. Умань, м. Кам'янець-Подільський, м. Харків

Анотація

доповнений реальність педагогіка застосунок

Сучасні реалії життя впливають на трансформацію методики навчання здобувачів освіти. В умовах воєнного конфлікту, одночасно з розвитком інформаційних технологій особливу увагу приділяють безпеці всіх учасників освітньо-наукового процесу. Значний потенціал для підтримки освіти й науки мають імерсивні технології. Окремим перспективним напрямом у контексті дистанційної освіти, що сприяє підвищенню ефективності засвоєння нових знань і навичок здобувачами, є використання технологій доповненої реальності.

Метою статті було проаналізувати ефективність упровадження доповненої реальності в процес вивчення складних наукових концепцій в умовах сьогодення. Визначено, що доповнена реальність - це технологія, що дає змогу візуалізувати зображення предмета перед собою, вибрати його складові елементи тощо. Ця технологія не створює повністю віртуальне середовище, а пов'язує віртуальні елементи з реальним світом. Зазначено, що основними перевагами доповненої реальності є анотація реального світу, тактильна та зорово-тактильна візуалізація, а також контекстна візуалізація. В освітньому процесі доповнена реальність дає змогу краще розглянути з різних боків певні об'єкти. Визначено й охарактеризовано найпопулярніші технології доповненої реальності, зокрема деталізація контенту, QR-коди, маркери та MERGE Cub. Проаналізовано основні застосунки доповненої реальності, що можуть стати цікавими педагогічними інструментами. Технології доповненої реальності мають великий потенціал у демонструванні наукових експериментів і відпрацюванні навичок, що вимагають майстерності. Визначено основні можливості технологій доповненої реальності для здобувачів освіти, до яких належить візуалізація складних концепцій, поглиблене вивчення матеріалу, залучення і мотивація, адаптивне навчання, розвиток навичок вирішення проблемних питань і готовність до реального світу. Акцентовано увагу на тому, що незважаючи на низку переваг існують також і певні недоліки щодо впровадження такого типу технологій у галузь освіти. До таких проблемних питань належить виникнення резистентності учасників освітнього процесу, деякі обмеження, пов'язані з технічними моментами, ускладнення формування універсального інструменту для зчитування інформації через різноманітність застосунків. Загалом використання доповненої реальності в навчанні має великі перспективи, проте це лише допоміжний інструмент, завданням якого є осучаснення освітнього процесу. Викладання навчального матеріалу та пояснення складних концепцій - це завдання насамперед викладача.

Ключові слова: здобувачі вищої освіти, імерсивні технології, доповнена реальність, цифровізація, освітній процес.

Annotation

Braslavska Oksana Volodymyrivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Head of the Department of Geography, Geodesy and Land Management, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman

Dumanskyi Oleksandr Vasyliovych PhD in Engineering Science, Assistant Professor, Department of Electrical Engineering, Electromechanics and Electrotechnology, Faculty of Energy and Information Technologies, Higher educational institution «Podillia State University», Kamianets-Podilskyi

Lemesheva Natalia Volodymyrivna Candidate of Physical and Mathematical Sciences, Associate Professor of the Department of Higher Mathematics, Kharkiv national University of Air Force, Kharkiv

USING AUGMENTED REALITY TO IMPROVE THE PROCESS OF LEARNING COMPLEX SCIENTIFIC CONCEPTS

Modern realities of life affect the transformation of the teaching methods of education seekers. In the conditions of a military conflict, at the same time as the development of information technologies, special attention is paid to the safety of all participants in the educational and scientific process. Immersive technologies have a significant potential to support education and science. A separate promising direction in the context of distance education, which contributes to increasing the efficiency of assimilation of new knowledge and skills by learners, is determined by the use of augmented reality technologies.

The purpose of the article was to analyze the effectiveness of the implementation of augmented reality in the process of studying complex scientific concepts in today's conditions. It was determined that augmented reality is a technology that allows you to visualize the image of an object in front of you, select its constituent elements, etc. This technology does not create a completely virtual environment, but connects virtual elements with the real world. It is noted that the main advantages of augmented reality are the annotation of the real world, tactile and visual-tactile visualization, as well as contextual visualization. In the educational process, augmented reality allows you to better consider certain objects from different angles. The most popular augmented reality technologies are identified and characterized, including content detailing, QR codes, markers, and MERGE Cub. The main applications of augmented reality, which can become interesting pedagogical tools, are analyzed. Augmented reality technologies have great potential in demonstrating scientific experiments and practicing skills that require mastery. The main capabilities of augmented reality technologies for students of education are outlined, which include visualization of complex concepts, in-depth study of material, engagement and motivation, adaptive learning, development of problem-solving skills, and readiness for the real world. Attention is focused on the fact that, despite numerous advantages, there are also certain disadvantages of the introduction of this type of technology in the field of education. Such problematic issues include the emergence of resistance of participants in the educational process, some limitations related to technical aspects, the complication of creating a universal tool for reading information due to the variety of applications. In general, the use of augmented reality in education has great prospects, but it is only an auxiliary tool whose task is to modernize the educational process. Teaching educational material and explaining complex concepts is primarily a teacher's task.

Keywords: students of higher education, immersive technologies, augmented reality, digitalization, educational process.

Постановка проблеми

Сучасні виклики в галузі освіти й науки зумовлені стрімким переходом на дистанційну форму навчання, зміною форм освітньої комунікації, екстериторіальною присутністю учасників освітнього процесу (за кордоном, у різних областях України) та потребою в насиченні освітнього середовища цифровим освітнім контентом. Основною метою освіти є підготовки висококваліфікованих, успішних, конкурентоспроможних фахівців, які будуть затребуваними на ринку праці й здатні ефективно застосовувати набуті компетенції в майбутній діяльності. Для досягнення цієї мети необхідно впровадити інноваційні методи й технології, що сприятимуть підвищенню ефективності навчального процесу навіть у кризових умовах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Використання доповненої реальності як одного з останніх технологічних досягнень людства стає популярною темою досліджень багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців. Так, С. Литвинова присвятила своє дослідження обґрунтуванню ефективності використання сервісу доповненої реальності «Blippbuider» викладачами природничо-математичних предметів [5]. Я. Ангелов зі свого боку представив авторське бачення можливостей використання засобів доповненої реальності в електронних підручниках. Зазначив, що технології доповненої реальності швидко розвиваються, а створення продуктів на основі AR-технології стає все простішим. Виробники постійно вдосконалюють свої інструменти, спрощуючи процес розробки й розширюючи можливості. Тому краще не чекати, поки ці технології стануть невід'ємною частиною життя в більшості галузей, і краще почати розвиватись у них зараз [1].

Л. Паршукова та С. Паршуков указали, що використання доповненої реальності є одним із сучасних засобів реалізації візуалізації освітнього процесу. Акцентували увагу на тому, що на відміну від віртуальної реальності педагог не готує психологічно здобувача освіти до заглиблення в уявний світ. Доповнена реальність лише фрагментарно допомагає здобувачеві в сприйнятті, адже всі дослідження він проводить у звичному реальному світі [7].

О. Фоменко та І. Сальник визначили особливості використання технологій доповненої реальності для покращення підготовки здобувачів фахової передвищої освіти в умовах дистанційного й змішаного навчання [10].

Д. Єфімов провів аналіз AR-технології, її призначення і функції. Визначивши основні її переваги в освітньому процесі, автор зазначив, що незважаючи на свою привабливість, наразі доповнена реальність майже не використовується в освітній діяльності. Це пов'язано насамперед з деякими технічними обмеженнями та відсутністю єдиної освітньої платформи [3].

Незважаючи на наявність певних досліджень, питання щодо використання доповненої реальності в навчальному процесі досліджено не повною мірою і потребує додаткової уваги.

Мета статті - розглянути особливості впровадження доповненої реальності в освітній процес для ефективного вивчення складних наукових концепцій.

Виклад основного матеріалу

Доповнена реальність (AR) - це технологія, яка в реальному часі точно накладає комп'ютерні віртуальні зображення на фізичні об'єкти, доповнюючи реальний світ цифровою інформацією. AR використовує навколишнє середовище людини та до нього конкретні елементи віртуальної інформації, такі як графіка, звуки та дотики. Така візуалізація може бути представлена за допомогою спеціальних пристроїв, таких як екрани смартфонів чи кишенькових пристроїв, окуляри, монітори. Доповнена реальність також містить технологію одночасної локалізації та відображення (S.L.A.M).

До основних переваг доповненої реальності належать (рис. 1):

Рис. 1 Переваги доповненої реальності

Джерело: [2]

Доповнена реальність - це технологія, яка забезпечує найбільш природний спосіб подання цифрового контенту для систем сприйняття людського організму. Вона інтегрує контент безпосередньо у фізичне оточення людини і водночас може зменшити навантаження на мозок, звільнивши частину когнітивних зусиль і допомагаючи оптимізувати їх використання [8].

Технології доповненої реальності дають змогу учасникам освітнього процесу взаємодіяти з об'єктами AR, переміщати їх, обертати, змінювати масштаб і детально розглядати з різних ракурсів. Це сприяє розвитку просторового мислення, а також допомагає глибше та повніше сприймати науковий матеріал, підвищуючи рівень засвоєння знань. Наприклад, доповнена реальність дає змогу краще розглянути з різних боків геометричні просторові об'єкти під час вирішення задач зі стереометрії [3]. В інженерії AR сприяє ефективності 3D-моделювання, симуляцій, проєктування інноваційних конструкцій без фізичних обмежень.

Новітньою концепцією використання AR є інтеграція цих технологій з адаптивними системами навчання. Інструменти доповненої реальності за таких умов реагують й адаптуються відповідно до контексту в реальному часі залежно від характеристики користувача. Ця інтеграція забезпечує адаптацію віртуальної реальності до потреб користувача, сприяючи глибшому зануренню здобувачів в освітній процес, вивченню нового матеріалу, проведення експериментів, моделювання, на основі свого рівня навченості, емоційного стану, практичного досвіду [4].

Усе більш популярними стають нові пропозиції з технологією доповненої реальності в ігрових застосунках. Сучасні розробники різних пристроїв й ігрових програм активно звертають увагу на аудиторію здобувачів освіти й пропонують різні інструменти з високоякісним візуальним дизайном й ускладненими завданнями. За допомогою AR звичайні навчальні ігрові технології перетворюються на передові високотехнологічні засоби, які легко впроваджуються в освітній процес без особливих труднощів [1].

На цей час популярними є чотири основні технології доповненої реальності (рис. 2):

Рис. 2 Види технології доповненої реальності

Джерело: [7]

Під час вивчення певних предметів є можливість створювати контент у форматі доповненої реальності, який можна використовувати як інструмент для отримання конкретних професійних умінь і навичок. Здобувачі освіти можуть використовувати цей контент для самостійного вдосконалення практичних навичок. Для реалізації маркерної, безмаркерної та панорамної доповненої реальності актуальним є використання системи «Blippbuilder», яка є застосунком до хмаро орієнтованого сервісу «Microsoft Teams».

Безкоштовний функціонал цього сервісу дає змогу викладачам реалізувати такі форми роботи, як квест, індивідуальна робота здобувачів, самостійна та дослідницька робота [5].

Один з ефективних методів упровадження доповненої реальності в освітній процес є використання QR-кодів. Це двовимірні штрих-коди, які можуть зберігати різноманітну інформацію, таку як текст, покликання або інші дані. Вони використовуються для швидкого доступу до вебсторінок, застосунів, аудіоабо відеоматеріалів, що містять додаткову інформацію або інтерактивні елементи. Для генерації QR-кодів доступні різноманітні безкоштовні програми, такі як QR Code Generator, QR Code Monkey, Unitag QR Code Generator, які пропонують простий і зручний спосіб створення QR-кодів для різних цілей, уключаючи навчальні матеріали, інтерактивні завдання, аудіоабо відеоконтент тощо.

Для того щоб розробити інструменти доповненої реальності, зокрема в електронних книгах, існує значна кількість програмного забезпечення. Одним з яких є Wikitude SDK, що включає розпізнавання і відстеження зображень, візуалізацію SD-моделей, накладання відео та геоінформаційні послуги. Розширення візуальних можливостей цифрових підручників за допомогою інтерактивних об'єктів доповненої реальності сприяє розвитку навичок навчання протягом життя (life-long leaving) в учасників освітнього процесу [1].

Ключовим аспектом для впровадження доповненої реальності в освітній процес є оволодіння та використання цієї технології викладачами з метою досягнення освітніх цілей і задоволення потреб здобувачів освіти. Успішне впровадження AR й ефективне навчання з її використанням вимагає позитивного налаштування, мотивації та бажання до змін в освітньому процесі, а також його постійного вдосконалення [2].

Нині доступний цілий комплекс мобільних застосунків доповненої реальності. Різні компанії-виробники пропонують користувачам установити програмні застосунки на свої мобільні пристрої та завантажити або роздрукувати зображення-маркери. Сканування цих маркерів дає змогу доповнити реальні зображення віртуальними об'єктами. Наприклад, у процесі вивчення фізики доцільним є використання таких проєктів, як Physics Playground, JigSpace, Atom Visualizer, Electric Circuit AR, Electricity AR, Cgphysics AR, Physics Lab AR, які використовують технологію доповненої реальності [9].

Протягом останніх двох років з'явилися нові або оновлені AR-застосунки, які можуть стати цікавими педагогічними інструментами:

• Atom Visualizer дає змогу вивчати атомні моделі в доповненій реальності за допомогою Google ARCore;

• ARChemy - додаток для візуалізації хімічних процесів;

• Civilisations AR містить віртуальну колекцію понад 30 історичних артефактів;

• Human Anatomy Atlas 2021: Complete 3D Human Body та Insight Heart візуалізують анатомію та різні стани серця людини в доповненій реальності;

• Star Chart AR - дозволяє досліджувати Сонячну систему та Землю [8];

• BookVar - застосунок, розроблений для природничих дисциплін і математики;

• ArBook - мобільний застоунок, розроблений для підтримки викладання природничих дисциплін, математики, фізкультури;

• Electricity AR - застосунок, який можна використовувати під час вивчення електротехніки й фізики.

ArBook, BookVar та Electricity AR можна встановити на мобільний телефон, завантаживши їх безкоштовно з Play Маркет. Застосунок «BookVar» працює, якщо є паперовий або електронний варіант підручника. Мобільний застосунок «ArBook» підтримує як 3D-моделі, так і технології доповненої реальності (AR). Для використання Electricity AR потрібно роздрукувати картки, які можна знайти у вільному доступі. Обов'язковою умовою для взаємодії із цими застосунками, у яких є інтерактивні симуляції і доступ до інтернету.

Використання технології доповненої реальності в навчанні може сприяти більш ефективному виконанню таких дидактичних завдань, як:

• розвиток математичного мислення для сприйняття та перетворення реальності;

• формування вміння критично оцінювати процес і результат розв'язання проблемних ситуацій;

• моделювання процесів і ситуацій,

• розробка стратегій для ефективного розв'язання проблемних ситуацій.

Здобувачі освіти таких спеціальностей, як «Медсестринство» та «Фармація. Промислова формація» одного із закладів фахової освіти України, узяли участь у випробуванні застосунку доповненої реальності «BookVar» під час вивчення фізики. Результати опитування, проведеного серед здобувачів, свідчать, що вони готові використовувати імерсивні технології в навчанні. Більшість із них відзначили, що використання імерсивних технологій, а саме технологій доповненої реальності, підвищує їхню мотивацію і допомагає зрозуміти складні явища й теорії [10].

Основні можливості використання різних технологій доповненої реальності для здобувачів освіти узагальнено на Рисунку 3.

На відміну від віртуальної реальності, доповнена реальність не вимагає від педагога психологічної підготовки здобувачів до занурення в уявний світ. Доповнена реальність лише частково допомагає здобувачу у сприйнятті, оскільки всі дослідження відбуваються у звичному реальному середовищі, що не вимагає адаптації та виходу зі стану ілюзії.

Незважаючи на численні переваги, що виникають унаслідок цифровізації галузі освіти й науки та впровадження різних інноваційних технологій, зокрема й доповненої реальності, існують певні недоліки. Результати деяких досліджень свідчать про виникнення такого поняття як резистентність, що пов'язана з інформаційним і психоемоційним перевантаженням викладачів вищої освіти, що впливає на їх професійне вигорання. Для уникнення опору навчанню потрібно вчасно виявляти та вирішувати проблемні ситуації, щоб забезпечити найбільш ефективне освітнє середовище та безбар'єрне спілкування в ньому з усіма учасниками [11].

Рис. 3 Основні можливості доповненої реальності для здобувачів освіти

Джерело: [1]

Іншими невирішеними питаннями використання AR в освіті є:

• деякі обмеження, пов'язані з технічними моментами;

• необхідність розробки спеціальних застосунків для окремих дисциплін і наук;

• ускладнення формування універсального інструменту для зчитування інформації через різноманітність застосунків;

• відсутність єдиної освітньої платформи [6, с. 203].

Слід зауважити, що використання доповненої реальності в навчанні це лише допоміжний інструмент, завданням якого є осучаснення освітнього процесу. Викладати навчальний матеріал і пояснювати складні концепції - це завдання викладача [7].

Висновки

Використання технології доповненої реальності дає змогу підвищити якість навчання за рахунок збільшення мотивації здобувачів освіти, інтересу до навчального матеріалу. Ця інноваційна технологія також дає змогу пояснювати складні концепції за допомогою взаємодії здобувачів із цифровими віртуальними об'єктами в реальному світі й робить навчання більш цікавим й інтерактивним. Сфера використання AR в освіті постійно розширюється, оскільки відповідні інструменти мають великий потенціал для підвищення ефективності засвоєння наукових концепцій у різних галузях знань.

Розробка продуктів на основі технологій доповненої реальності швидко прогресує, і компанії-виробники неперервно вдосконалюють свої інструменти, щоб спростити процес розробки та розширити можливості. Отже, освоєння та володіння навичками використання доповненої реальності може стати значущою перевагою для педагогів, дозволяючи їм краще пристосовуватися до сучасних вимог і більш ефективно пояснювати складні наукові концепції здобувачам освіти.

Перспективами подальших досліджень може бути аналіз ефективності впровадження доповненої реальності в інклюзивне навчання, як в один з актуальних напрямів розвитку галузі освіти.

Література

1. Ангелов Я. С. Використання технологій доповненої реальності в ЗВО при створенні електронних підручників. Актуальні питання у сучасній науці. 2023. № 12(18). С. 745-760. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6300-2023-12(18)-745-760 (дата звернення: 01.02.2024).

2. Готовність вчителів до використання доповненої реальності в освітньому процесі / Л. А. Лупаренко та ін. Вісник післядипломної освіти. 2022. № 21(50). С. 144-177. DOI: https://doi.org/10.32405/2218-7650-2022-21(50)-144-177 (дата звернення: 01.02.2024).

3. Єфімов Д. В. Використання доповненої реальності (AR) в освіті. Herald of Zaporizhzhia National University. 2021. № 1(37). С. 219-225. DOI: https://doi.org/10.26661/ 2522-4360-2021-1-2-34 (дата звернення: 01.02.2024).

4. Круглик В. Інтеграція технологій доповненої та віртуальної реальності з адаптивними системами навчання: аналіз концептуальних моделей. Освітологічний дискурс. 2023. № 4(43). DOI: https://doi.org/10.28925/2312-5829.2023.44 (дата звернення: 01.02.2024).

5. Литвинова С. Г. Використання сервісу доповненої реальності Blippbuider учителями природничо-математичних предметів в освітній практиці. Науковий вісник Ужгородського університету. 2023. № 1(52). С. 98-105. DOI: https://doi.org/10.24144/2524-0609.2023.52.98-105 (дата звернення: 01.02.2024).

6. Моклюк М. О., Лисий М. В., Сільвейстр А. М. Використання технології доповненої реальності під час вивчення фізики в закладах вищої освіти. Актуальні проблеми фізики, математики, інформатики та методики їх навчання: матеріали Всеукраїнської науковопрактичної конференції, (18-20 січня 2023 р.). Київ, 2023. С. 201-204. URL: https:// enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/39397/Zbimyk%20tez%20%20Horbachuk.pdf? sequence=1&isAllowed=y#page=202 (дата звернення: 01.02.2024).

7. Паршукова Л., Паршуков С. Доповнена реальність як спосіб урізноманітнення освітнього процесу. Vёda a perspektivy. 2023. № 1(20). DOI: https://doi.org/10.52058/26951592-2023-1(20)-74-83 (дата звернення: 01.02.2024).

8. Пінчук О. П., Лупаренко Л. А. Дидактичний потенціал використання цифрового контенту з доповненою реальністю. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2022. № 63. С. 39-.57. DOI: https://doi.org/10.31652/2412-1142-2022-63-39-57 (дата звернення: 01.02.2024).

9. Сільвейстр А. М., Моклюк М. О. Вивчення фізики та астрономії здобувачами природничої освіти з використанням технології доповненої реальності. Підготовка майбутніх учителів фізики, хімії, біології та природничих наук в контексті вимог Нової української школи: збірник тез доповідей V Міжнародної науково-практичної конференції (18-19 травня 2023 р.). Тернопіль, 2023. С. 234-238. URL: http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/ 123456789/28959/1/73_Silvejstr_Moklyk.pdf (дата звернення: 01.02.2024).

10. Фоменко О. В., Сальник І. В. Використання технологій доповненої реальності в умовах дистанційного та змішаного навчання в закладах фахової передвищої освіти. «Імерсивні технології в освіті»: збірник матеріалів ІІ Науково-практичної конференції з міжнародною участю. Київ, 2022. С. 163-168. URL: https://lib.iitta.gov.ua/732789/1/ЗБІРНИК матеріалів_конференції_16_11_22.pdf#page=164 (дата звернення: 01.02.2024).

11. Resistencia educativa bidimensional en el establecimiento educativo terciario moderno de Ucrania / А. Kulichenko, and etc. Apuntes Universitarios. 2022. № 13(1). Р. 474-493. DOI: https://doi.org/10.17162/au.v13i1.1351 (дата звернення: 01.02.2024).

References

1. Anhelov, Ya. S. (2023). Vykorystannia tekhnolohii dopovnenoi realnosti v ZVO pry stvorenni elektronnykh pidruchnykiv [The use of augmented reality technologies in higher education when creating electronic textbooks]. Aktualnipytannia u suchasnii nautsi - Current issues in modern science, 12(18), 745-760. https://doi.org/10.52058/2786-6300-2023-12(18)-745-760 [in Ukrainian].

2. Luparenko, L. A., Lytvynova, S. H, Pinchuk, O. P., & Sokolyuk, O. M. (2022). Hotovnist' vchyteliv do vykorystannya dopovnenoyi real'nosti v osvitn'omu protsesi [Readiness of teachers to use augmented reality in the educational process]. Visnykpislyadyplomnoyi osvity - Bulletin of postgraduate education, 21(50), 144-177. https://doi.org/10.32405/2218-7650-2022-21(50)-144-177 [in Ukrainian].

3. Yefimov, D. V. (2021). Vykorystannia dopovnenoi realnosti (AR) v osviti [Use of augmented reality (AR) in education]. Herald of Zaporizhzhia National University, 1(37), 219-225. https://doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-34 [in Ukrainian].

4. Kruhlyk, V. (2023). Intehratsiia tekhnolohii dopovnenoi ta virtualnoi realnosti z adaptyvnymy systemamy navchannia: analiz kontseptualnykh modelei [Integration of augmented and virtual reality technologies with adaptive learning systems: analysis of conceptual models]. Osvitolohichnyi dyskurs - Educational discourse, 4(43). https://doi.org/10.28925/2312-5829.2023.44 [in Ukrainian].

5. Lytvynova, S. H. (2023). Vykorystannia servisu dopovnenoi realnosti Blippbuider uchyteliamy pryrodnycho-matematychnykh predmetiv v osvitnii praktytsi [Use of Blippbuider augmented reality service by science and mathematics teachers in educational practice]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu - Scientific Bulletin of Uzhhorod University, 1(52), 98-105. https://doi.org/10.24144/2524-0609.2023.52.98-105 [in Ukrainian].

6. Mokliuk, M. O., Lysyi, M. V., & Silveistr, A. M. (2023). Vykorystannia tekhnolohii dopovnenoi realnosti pid chas vyvchennia fizyky v zakladakh vyshchoi osvity [Use of augmented reality technology during the study of physics in institutions of higher education]. Proceedings from Materialy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii “Aktualni problemy fizyky, matematyky, informatyky ta metodyky yikh navchannia” - Materials of the All-Ukrainian scientific and practical conference “Actual problems of physics, mathematics, informatics and their teaching methods”, (pp. 201-204). Kyiv. Retrieved from https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/ handle/123456789/39397/Zbirnyk%20tez%20%20Horbachuk.pdf?sequence=1&isAllowed=y# page=202 [in Ukrainian].

7. Parshukova, L., & Parshukov, S. (2023). Dopovnena realnist yak sposib uriznomanitnennia osvitnoho protsesu [Augmented reality as a way to diversify the educational process]. Vёda a perspektivy, 1(20). https://doi.org/10.52058/2695-1592-2023-1(20)-74-83 [in Ukrainian].

8. Pinchuk, O. P., & Luparenko, L. A. (2022). Dydaktychnyi potentsial vykorystannia tsyfrovoho kontentu z dopovnenoiu realnistiu [Didactic potential of using digital content with augmented reality]. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia v pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy - Modern information technologies and innovative teaching methods in the training of specialists: methodology, theory, experience, problems, 63, 39-.57. https://doi.org/10.31652/2412-1142-2022-63-39-57 [in Ukrainian].

9. Silveistr, A. M., & Mokliuk, M. O. (2023). Vyvchennia fizyky ta astronomii zdobuvachamy pryrodnychoi osvity z vykorystanniam tekhnolohii dopovnenoi realnosti [Study of physics and astronomy by science education students using augmented reality technology]. Proceedings from Zbirnyk tez dopovidei V Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii “Pidhotovka maibutnikh uchyteliv fizyky, khimii, biolohii ta pryrodnychykh nauk v konteksti vymoh Novoi ukrainskoi shkoly” - The collection of abstracts of reports of the 5th International Scientific and Practical Conference “Training of future teachers of physics, chemistry, biology and natural sciences in the context of the requirements of the New Ukrainian School”, (pp. 234-238). Ternopil. Retrieved from http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/28959/1/73_Silvejstr_Moklyk.pdf [in Ukrainian].

10. Fomenko, O. V., & Sal'nyk, I. V. (2022). Vykorystannya tekhnolohiy dopovnenoyi real'nosti v umovakh dystantsiynoho ta zmishanoho navchannya v zakladakh fakhovoyi peredvyshchoyi osvity [The use of augmented reality technologies in the conditions of distance and mixed learning in institutions of vocational pre-higher education]. Proceedings from Zbirnyk materialiv II Naukovo-praktychnoyi konferentsiyi z mizhnarodnoyu uchastyu «Imersyvni tekhnolohiyi v osviti» - The collection of materials of the 2nd scientific and practical conference with international participation “Immersive technologies in education”, (pp. 163-168). Kyiv. Retrieved from https://lib.iitta.gov.ua/732789/1/ZBIRNYKmaterialiv_konferentsiyi_16_11_22.pdf#page=164 [in Ukrainian].

11. Kulichenko, A., Shramko, R., Rakhno, M., & Polyezhayev, Y. (2022). Resistencia educativa bidimensional en el establecimiento educativo terciario moderno de Ucrania. Apuntes Universitarios, 13(1), 474-493. https://doi.org/10.17162/au.v13i1.1351 [in English].

Размещено на Allbest.ru