Інноваційні підходи до навчання наукової комунікації: досвід США та Великої Британії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мукачівський державний університет

Інноваційні підходи до навчання наукової комунікації: досвід США та Великої Британії

Кравченко Тетяна Миколаївна PhD, старший викладач кафедри англійської мови, літератури з методиками навчання

м. Мукачево

Анотація

Наукова комунікація є важливим аспектом сучасних досліджень і відіграє ключову роль у поширенні знань, сприянні співпраці та впливі на процеси прийняття рішень. У статті розглянуто значення наукової комунікації в сучасному суспільстві - її роль у обміні знаннями, співпраці, забезпеченні якості досліджень, впливі на політику, навчанні громадськості, передачі технологій та розумінні науки громадськістю. Підкреслено, що наукова комунікація відіграє вирішальну роль у стимулюванні наукового прогресу та розвитку суспільства.

Особливу увагу приділено тенденціям розвитку освіти у Великій Британії, зокрема формуванню кадрового потенціалу з якісною науковою підготовкою. Проаналізовано цінність досвіду США та Великої Британії для України та актуальність впровадження сучасних методів навчання наукової комунікації та розвитку науково-дослідницьких центрів.

Досліджено інноваційні підходи до викладання наукової комунікації, зумовлені досягненнями технологій і педагогіки, зокрема в США та Великій Британії. Визначено ці країни як лідерів у сфері наукової комунікації з їх передовими університетами та науковими центрами. Підкреслено важливість наукової експертизи та сприяння її розвитку в цих країнах через створення сприятливих умов для досліджень та наукової роботи.

Розглянуто різні аспекти наукової комунікації, такі як: комунікація з аудиторією (навчання спілкуванню з різними аудиторіями: спеціалісти, студенти, громадськість та засоби масової інформації), публічні виступи (техніки публічних виступів: презентації, керування стресом та взаємодія з аудиторією), письмова комунікація (розвиток навичок письмової комунікації для публікацій, звітів, грантових заявок та інших наукових матеріалів), міжнародне спілкування (навчання ефективному спілкуванню з колегами з інших країн, що включає культурні аспекти), взаємодія зі ЗМІ, користування соціальними мережами та побудова відносин.

Детально розглянуті інноваційні методи навчання науковій комунікації: інтерактивні майстер-класи, онлайн-курси, спільні проекти, дослідницькі групи, змагання з наукової комунікації, інтерактивні майстер-класи, семінари, онлайн- курси, вебінари, експериментальне навчання, польова робота, цифрове оповідання, візуальна комунікація, використання мультимедійних інструментів, інтеграція комунікативних навичок у навчальний план, програми професійного розвитку, методи оповідання, навчання культурній компетенції, змагання з наукової комунікації (слеми), методи візуальної комунікації. Зроблено висновок, що ці методи мають колосальний вплив на підготовку здобувачів освіти до ефективної наукової комунікації в сучасному науково-технічному ландшафті.

Ключові слова: наукова комунікація, інноваційні підходи, США, Велика Британія, аспекти наукової комунікації.

Abstract

Kravchenko Tetiana Mykolaivna PhD, senior lecturer of the Department of English, literature with teaching methods, Mukachevo State University, Mukachevo

INNOVATIVE APPROACHES TO TEACHING SCIENTIFIC COMMUNICATION: THE EXPERIENCE OF THE USA AND GREAT BRITAIN

Scientific communication is an important aspect of modern research and plays a key role in disseminating knowledge, promoting collaboration, and influencing decision-making processes. The article examines the importance of science communication in today's society, including its role in knowledge sharing, collaboration, research quality assurance, policy influence, public education, technology transfer, and public understanding of science. It has been emphasized that scientific communication plays a decisive role in stimulating scientific progress and development of society.

Particular attention has been paid to the trends in the development of education in Great Britain, in particular to the formation of personnel potential with high-quality scientific training. The value of the experience of the USA and Great Britain for Ukraine and the relevance of the introduction of modern methods of teaching scientific communication and the development of scientific research centers have been analyzed.

Innovative approaches to teaching scientific communication, determined by the achievements of technology and pedagogy, in particular in the USA and Great Britain, have been studied. These countries are identified as leaders in the field of scientific communication with their advanced universities and research centers. The importance of scientific expertise and promotion of its development in these countries through the creation of favorable conditions for research and scientific work has been emphasized.

Various aspects of scientific communication have been considered, such as: communication with the audience (learning to communicate with different audiences: specialists, students, the public and mass media), public speaking (techniques of public speaking: presentations, stress management and interaction with the audience), written communication ( development of written communication skills for publications, reports, grant applications and other scientific materials), international communication (learning to communicate effectively with colleagues from other countries, including cultural aspects), interaction with the media, use of social networks and relationship building.

Innovative methods of teaching scientific communication have been considered in detail: interactive master classes, online courses, joint projects and research groups, scientific communication competitions, interactive master classes, seminars, online courses, webinars, scientific communication competitions, experimental training, field work, digital storytelling, visual communication, use of multimedia tools, integration of communication skills into the curriculum, professional development programs, storytelling methods, cultural competence training, science communication competitions (slams), visual communication methods. It has been concluded that these methods have a tremendous impact on the preparation of students for effective scientific communication in the modern scientific and technical landscape.

Keywords: scientific communication, innovative approaches, the USA, Great Britain, aspects of scientific communication.

Постановка проблеми

Наукова комунікація є фундаментальним аспектом сучасних досліджень і відіграє ключову роль у поширенні знань, сприянні співпраці та впливі на процеси прийняття рішень. Значення наукової комунікації в контексті сучасного суспільства, її роль у обміні знаннями, сприянні співпраці, забезпеченні якості досліджень, впливі на політику, навчанні громадськості, сприянні передачі технологій та покращенні розуміння науки громадськістю є беззаперечним. Вона відіграє вирішальну роль в стимулюванні наукового прогресу та розвитку суспільства.

Наукова комунікація є важливою навичкою для дослідників, науковців і вчених, що дозволяє їм ефективно ділитися своїми висновками та ідеями з науковою спільнотою та громадськістю. Останніми роками з'явилися інноваційні підходи до викладання наукової комунікації, зумовлені досягненнями технологій і педагогіки.

США та Велика Британія є прогресивними країнами у сфері наукової комунікації, де з'явилися інноваційні підходи до її викладання. Вони відомі своїми передовими університетами та науковими центрами, які активно впроваджують сучасні методи навчання та комунікації в наукових колах. Ці країни високо цінують наукову експертизу та сприяють її розвитку шляхом створення сприятливих умов для досліджень та наукової роботи.

Однією з провідних тенденцій розвитку сучасної освіти, наприклад, у Великій Британії є посилення уваги до формування кадрового потенціалу нового рівня, фахівців із якісною науковою підготовкою. Ця підготовка забезпечується у закладах вищої освіти, де педагогічна діяльність невіддільна від дослідницької для того, щоб освіта була спроможна відповідати новим вимогам суспільства [1, 2].

На наш погляд, досвід цих країн є цінним для України, а впровадження сучасних методів навчання наукової комунікації, розвитку науково- дослідницьких центрів та підтримки наукових ініціатив, актуальними.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

На основі проведеного аналізу наукових поглядів вчених, які приділяли особливу увагу вивченню змісту, форм та методів підготовки педагогічних кадрів до науково- дослідницької діяльності у Великій Британії, особливе значення у контексті нашого дослідження відіграють наукові дослідження таких вчених, як І. Козубовська, І. Попович, Н. Рокосовик.

У працях Г.С. Батигіної, В.Ж. Келле, Д.Хаймец, М.Г. Лазара, І.А. Майзель, Ю.З. Мирського і Є.М. Мирського розглядаються важливість і актуальність розвитку сучасних форм наукової комунікації, а також їх різні аспекти. комунікація стимулювання навчання науковий

Значний внесок у висвітленні багатьох інноваційних аспектів наукової комунікації зробили американські та британські науковці: Стівен Каррі (Stephen Curry, Imperial College London), Еліс Белл (Alice Bell, Imperial College London), Дженні Рон (Jenny Rohn), яка є засновницею науково-пропагандистської групи «Science is Vital», досліджує наукову комунікацію та залучення громадськості до науки; Мартін В. Бауер (Martin W. Bauer) проводив дослідження суспільного розуміння науки та наукової комунікації. Його дослідницький фокус -- взаємозв'язок між наукою та здоровим глуздом («sensus communis») через теоретичні розробки та порівняльні дослідження з використанням національних опитувань, моніторингу ЗМІ, а також якісних запитів; Брайан Кокс (Brian Cox) розгялдає важливість наукового спілкування та залучення громадськості до науки. Доктор Емілі Доусон (Dr. Emily Dawson) проводить інтерактивні воркшопи та семінари для навчання науковій комунікації в неформальних умовах, таких як музеї та наукові фестивалі.

Метою статті є проаналізувати інноваційні підходи до навчання наукової комунікації, які використовуються у США та Великій Британії.

Виклад основного матеріалу

Наукова комунікація - це процес, за допомогою якого дослідники діляться своїми висновками з науковою спільнотою та громадськістю. Він охоплює різні форми, такі як: наукові журнали, конференції, семінари та онлайн-платформи. У сучасному світі наукова комунікація є важливою з кількох причин, зокрема для обміну знаннями, сприяння співпраці, забезпечення якості досліджень, впливу на політику, навчання громадськості, сприяння передачі технологій та покращення розуміння науки громадськістю. Ці аспекти наукової комунікації є важливими для розвитку науки та суспільства [3, 4].

Однією з основних функцій наукової комунікації є обмін знаннями, отриманими в результаті дослідження. Публікуючи свої результати в наукових журналах і представляючи їх на конференціях, дослідники поширюють нову інформацію серед своїх колег та ширшої спільноти. Такий обмін знаннями необхідний для сприяння розуміння науки та стимулювання розвитку інновацій. Це дозволяє дослідникам спиратися на роботу один одного, що призводить до розробки нових теорій, технологій і методологій.

Наукова комунікація відіграє вирішальну роль у сприянні співпраці між дослідниками, установами та галузями промисловості. Завдяки конференціям, семінарам і спільним дослідницьким проектам науковці з різних наукових сфер збираються разом для вирішення складних наукових питань і вирішення реальних проблем. Ця співпраця веде до більш комплексних і вражаючих результатів досліджень, що приносить користь як науковій спільноті, так і суспільству в цілому [5].

Іншою важливою функцією наукової комунікації є забезпечення якості та достовірності досліджень. Піддаючи науково-дослідницькі статті експертній оцінці, наукові журнали допомагають виявляти помилки, упередження та методологічні недоліки в дослідженнях. Цей процес допомагає підтримувати цілісність наукової літератури та забезпечує публікацію та розповсюдження лише високоякісних досліджень [6].

Наукова комунікація відіграє вирішальну роль у впливі на політику та процеси прийняття рішень. Політики покладаються на наукові дані, щоб інформувати свої рішення з широкого кола питань, від охорони здоров'я до захисту навколишнього середовища. Ефективно повідомляючи свої висновки, дослідники можуть допомогти політикам зробити усвідомлений вибір, який принесе користь суспільству в цілому [5].

Наукове спілкування має важливе значення для інформування громадськості про наукові відкриття та їхні наслідки. За допомогою науково- популярних книг, статей і документальних фільмів дослідники можуть передавати складні наукові концепції доступним і захоплюючим способом, що сприяє розвитку наукової грамотності та кращому розумінню навколишнього світу.

Наукова комунікація сприяє передачі технологій від дослідницьких установ до промисловості. Ділячись своїми висновками з приватним сектором, дослідники сприяють технологічним інноваціям та економічному розвитку.

Передача технологій приносить користь суспільству, оскільки створюються нові продукти, послуги та галузі, які покращують якість нашого життя [5].

Нарешті, наукова комунікація відіграє вирішальну роль у покращенні суспільного розуміння науки. Залучаючи громадськість через інформаційну діяльність, науковці можуть допомогти розвіяти міфи та хибні уявлення про науку та сприяти більш точному та тонкому розумінню наукових концепцій. Це покращене розуміння може призвести до більш обґрунтованого прийняття рішень і державної політики, яка ґрунтується на наукових доказах [5].

Навчання науковому спілкуванню включає в себе різні аспекти, такі як:

Комунікація з аудиторією: навчання спілкуванню з різними аудиторіями - спеціалістів у певній галузі, студентів, громадськість та засоби масової інформації.

Публічні виступи: техніки публічних виступів включають підготовку презентацій, керування стресом та взаємодію з аудиторією.

Письмова комунікація: розвиток навичок письмової комунікації для публікацій, звітів, грантових заявок та інших наукових матеріалів.

Міжнародне спілкування: навчання ефективному спілкуванню з колегами з інших країн, що включає культурні аспекти.

Взаємодія зі ЗМІ: навчання, як ефективно спілкуватися з представниками ЗМІ, якщо робота привертає громадську увагу.

Користування соціальними мережами та побудова відносин: розвиток навичок користування соціальними мережами та побудови професійних відносин для співпраці та обміну ідеями з колегами.

У міру розвитку науково-технічного ландшафту змінюються й методи, які використовуються для навчання здобувачів освіти ефективній науковій комунікації. З'являються інноваційні освітні підходи, щоб задовольнити потреби цієї динамічної сфери.

Університети Сполучених Штатів та Великої Британії активно впроваджують магістерські програми з навчання науковій комунікації, спрямовані на підготовку студентів до ефективного спілкування у наукових колах як академічних, так і неакадемічних. Ці програми надають студентам знання та навички, необхідні для публікації наукових статей, участі у конференціях, підготовки наукових презентацій та інших аспектів наукової діяльності. Окрім того, такі програми зазвичай пропонують гнучкий графік навчання, що дозволяє студентам здобувати освіту без відриву від роботи [8, 9, 10, 11].

Багато університетів Сполучених Штатів інтегрують комунікативні навички в навчальний план наукових та інженерних програм. Ця інтеграція гарантує, що студенти розвиватимуть ці навички разом із технічними знаннями, готуючи їх до успішної кар'єри в дослідницькій та академічній сфері [8, 9, 10].

Крім того, існують програми професійного розвитку для вчених і дослідників, що включають навчання науковому спілкуванню. Ці програми можуть пропонувати семінари, тренінги та можливості для спілкування, щоб допомогти учасникам покращити свої навички спілкування та розширити свої професійні можливості [11].

Отже, до інноваційних методів, які мають колосальний вплив на підготовку здобувачів освіти до наукової комунікації, відносяться:

інтерактивні воркшопи

інтерактивні вебінари

інтерактивні семінари

інтерактивні майстер-класи

онлайн-курси

спільні проекти

дослідницькі групи

експериментальне навчання

польова робота

цифрове оповідання

візуальна комунікація

використання мультимедійних інструментів

програми професійного розвитку

методи оповідання

змагання з наукової комунікації (слеми)

методи візуальної комунікації

Багато університетів і науково-дослідних установ у Сполучених Штатах та Великій Британії пропонують інтерактивні воркшопи та семінари з наукової комунікації. Інтерактивні воркшопи та семінари - це навчальні заняття, під час яких учасники активно залучаються до навчання за допомогою різноманітних інтерактивних заходів. Ці дії можуть включати групові обговорення, рольові вправи та сесії зворотного зв'язку з колегами. Основна мета інтерактивних воркшопів і семінарів - сприяти практичному навчанню та розвитку навичок у сприятливому середовищі. У контексті наукової комунікації ці сесії часто створені для покращення здатності учасників ефективно передавати складні наукові концепції. Такі воркшопи часто включають практичні заняття, такі як групові обговорення, імітаційні презентації та відгуки колег, щоб допомогти учасникам розвинути свої навички спілкування в сприятливому середовищі. На семінарах можна зосередити увагу на низці тем, таких як написання для різних аудиторій, розробка привабливих презентацій та ефективна взаємодія зі ЗМІ. Забезпечення платформ для практичних вправ і спільного навчання під час інтерактивних воркшопів та семінарів допомагає учасникам розвивати та вдосконалювати навички спілкування в динамічній та інтерактивній манері [5, 7, 8, 9, 10].

Університети та організації в Сполучених Штатах та Великобританії пропонують онлайн-курси та вебінари, які охоплюють різні аспекти наукової комунікації, зокрема написання наукових робіт, підготовку презентацій на конференції та спілкування зі ЗМІ.

Поява платформ онлайн-навчання зробила наукову комунікацію доступною для глобальної аудиторії. Онлайн-курси та вебінари пропонують гнучкі варіанти навчання, що дозволяє учасникам навчатися у своєму власному темпі з будь-якої точки світу. Ці платформи багаті мультимедійним вмістом, вікторинами та інтерактивними форумами, які не тільки покращують навчальний досвід, але й сприяють залученню учасників.

Розвиток онлайн-платформ для навчання спростив для здобувачів доступ до навчання наукової комунікації. Ось деякі з найбільш помітних платформ:

Coursera: Coursera співпрацює з університетами та організаціями по всьому світу, щоб пропонувати онлайн-курси, спеціалізації та ступені з різноманітних предметів. Ця платформа зробила високоякісну освіту доступнішою, пропонуючи курси від найкращих навчальних закладів безкоштовно або за низькою ціною.

edX: edX, заснована Гарвардським університетом і Массачусетським технологічним інститутом, є ще однією платформою, яка пропонує онлайн- курси від університетів і установ з усього світу. Вона забезпечує доступ до високоякісної освіти та сприяє демократизації навчання.

Khan Academy: Khan Academy пропонує широкий вибір безкоштовних онлайн-курсів і ресурсів для здобувачів різного віку. На цій платформі кожен може навчатися у своєму власному темпі, незалежно від свого місцезнаходження чи походження.

Udacity: Udacity зосереджується на наданні курсів у галузях, пов'язаних із технологіями, таких як програмування, наука про дані та штучний інтелект. Це полегшило здобувачам набуття навичок у затребуваних сферах.

Coursera для бізнесу: Coursera для бізнесу пропонує рішення для онлайн- навчання представників компаній і організацій. Ця платформа здійснила революцію в корпоративному навчанні, запропонувавши компаніям гнучкий і економічно ефективний спосіб підвищення кваліфікації своїх співробітників.

Linkedln Learning: Раніше відомий як Lynda.com, LinkedIn Learning пропонує велику бібліотеку онлайн-курсів, які викладають експерти галузі. Це зробило професійний розвиток більш доступним для здобувачів у всьому світі.

Ці платформи зробили революцію в доступності наукової комунікації. Вони стали надзвичайно потужним інструментом для освіти та надали можливість навчатися впродовж життя для глобальної аудиторії [5].

Спільні проекти та дослідницькі групи - це ініціативи, які об'єднують дослідників із різних дисциплін для спільної роботи над спільною метою. Ці проекти надають дослідникам цінні можливості вдосконалити свої навички спілкування в реальному світі. Співпрацюючи з колегами з різних професій, дослідники вчаться ефективно доносити складні ідеї та висновки до різноманітної аудиторії. Цей спільний підхід не тільки збагачує дослідницький процес, але й сприяє розвитку культури ефективного спілкування в науковому співтоваристві, сприяючи обміну знаннями та інноваціям [11].

Спільні проекти - це цінний досвід наукової комунікації. Наприклад, студенти можуть працювати разом, щоб написати дослідницьку статтю або створити презентацію. В процесі вони навчаються ефективно спілкуватися в команді та розділяти заслуги за свою роботу.

Експериментальне навчання та польова робота забезпечують практичний досвід передачі наукових концепцій різним аудиторіям. Взаємодіючи з громадськістю, політиками та іншими зацікавленими сторонами, дослідники вчаться адаптувати своє повідомлення відповідно до потреб та інтересів своєї аудиторії. Цей емпіричний підхід допомагає дослідникам розвивати розуміння точок зору інших.

Ще однією інновацією є мультимедійні інструменти, такі як відео, подкасти та інфографіка, які все частіше використовуються для покращення наукової комунікації. Ці інструменти допомагають дослідникам передавати складні ідеї в більш привабливому та доступному форматі і охопити ширшу аудиторію за межами наукової спільноти [5].

Оповідання є потужним інструментом наукової комунікації, який допомагає дослідникам залучити свою аудиторію та передати важливість своєї роботи. Деякі інноваційні підходи до викладання наукової комунікації включають використання техніки оповідання в презентації та письмові матеріали [6].

У глобалізованому світі культурна компетентність стає все більш важливою в науковому спілкуванні. Деякі програми в Сполучених Штатах пропонують навчання культурній компетентності, що допомагає дослідникам ефективно спілкуватися з колегами та аудиторією з різних культур.

Змагання з наукової комунікації, зокрема такі події, як наукові слеми (від англ. to slam -- ляскати) та конкурси трихвилинних тез - це спосіб у який учасники представляють свої дослідження в чіткій, стислій та привабливій формі. Ці змагання дають учасникам цінну можливість удосконалити свої навички спілкування, а також підвищують обізнаність широкої громадськості про важливість ефективної наукової комунікації. Завдяки цим конкурсам учасники вчаться перетворювати складні наукові концепції в доступні та переконливі оповіді, що сприяє глибшому розумінню науки в суспільстві. Під час слемів автори презентують зі сцени власні наукові доробки і борються за перемогу і визнання публіки. Глядачі через голосування вибирають кращого.

Завдяки такому формату стає важливим не лише текст, але й особистість автора, адже публіка оцінює на тільки що презентували, а ще й хто і як.

Цифрове оповідання та методи візуальної комунікації є невід'ємними компонентами сучасної наукової комунікації, які набувають все більшого значення в останні роки. Ці методи використовують такі платформи, як соціальні медіа, блоги та подкасти, щоб дозволити дослідникам спілкуватися з аудиторією за допомогою мультимедійних форматів. Використання візуальних елементів та техніки розповіді допомагає дослідникам ефективно передавати свої висновки в переконливий і доступний спосіб, це, в свою чергу, посилює залучення аудиторії та сприяє кращому розумінню складних наукових концепцій. [5, 6].

Висновки

Наукова комунікація є важливою для прогресу науки та суспільства. Вона відіграє життєво важливу роль у поширенні знань і покращенні якості нашого життя завдяки обміну знаннями, сприянню співпраці, забезпеченню якості досліджень, впливі на політику, навчанні громадськості, сприянні передачі технологій, покращені розуміння науки. Оскільки ми продовжуємо зіштовхуємося зі складними викликами в сучасному світі, важливість наукової комунікації тільки зростатиме. Саме тому, інноваційні методи навчання є важливими, оскільки змінюють спосіб викладання наукової комунікації. Використання цих методів допоможе здобувачам покращити комунікативні навички, розширити свій вплив і зробити внесок у більш поінформоване та залучене суспільство. Запроваджуючи інноваційні підходи до навчання науковій комунікації, університети та дослідницькі установи Сполучених Штатів та Великої Британії озброюють наступне покоління вчених навичками, необхідними для досягнення успіху в науковій галузі, яка швидко розвивається. Вважаємо доцільним запозичення досвіду США та Великої Британії у використанні інноваційних підходів до навчання наукової комунікації в Українських університетах.

Література

1. Ігнатюк, О.А. Особливості підготовки сучасних фахівців у системі вищої професійної освіти США.

2. Козубовська І. Зміст, форми і методи підготовки педагогічних кадрів до науково- дослідницької діяльності у Великій Британії (методичні рекомендації) / І.Козубовська, І.Попович, Н.Рокосовик // Ужгород. - 2019. - 32 с.

3. Попович І.Є. Особливості підготовки вчителя-дослідника у Великій Британії Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. - 2013. - Випуск 1 (30). - с. 137-138.

4. Ярошенко Т. Вільний доступ до інформації: нова модель наукової комунікації в інформаційному суспільстві.

5. American Association for the Advancement of Science. (2017). Communicating Science: Tools for Scientists and Engineers.

6. National Academies of Sciences, Engineering, and Medicine. (2017). Communicating Science Effectively: A Research Agenda. Washington, DC: The National Academies Press.

7. Nature Masterclasses. (n.d.). Scientific Writing and Publishing.

8. University of California, Santa Cruz. (n.d.). Science Communication Program.

9. University of Manchester. Science Communication MSc.

10. University of Washington. (n.d.). Engage: The Science Speaker Series.

11. Professional development training for researchers -- via online courses and workshops.

References

1. Ihnatiuk, O.A. Osoblyvosti pidhotovky suchasnykh fakhivtsiv u systemi vyshchoi profesiinoi osvity SShA [Features of the training of modern specialists in the system of higher professional education of the USA].

2. Kozubovska, I., Popovych, I., Rokosovyk, N. (2019). Zmist, formy i metodypidhotovky pedahohichnykh kadriv do naukovo-doslidnytskoi diialnosti u Velykii Brytanii [Content, forms and methods of training teaching stafffor research activities in Great Britain]. [ in Ukrainian]

3. Popovych, I.I. (2013). Osoblyvosti pidhotovky vchytelia-doslidnyka u Velykii Brytanii [Peculiarities of teacher-researcher training in Great Britain]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: Pedahohika. Sotsialna robota,1(30), 137-138. [in Ukrainian].

4. Yaroshenko, T. Vilnyi dostup do informatsii: nova model naukovoi komunikatsii v informatsiinomu suspilstvi [ Free access to information: a new model of scientific communication in the information society].

5. Komunikatsiia nauky: instrumenty dlia naukovtsiv ta inzheneriv [Communicating Science: Tools for Scientists and Engineers]. American Association for the Advancement of Science.

6. Efektyvne spilkuvannia z naukoiu: prohrama doslidzhen [Communicating Science Effectively: A Research Agenda]. National Academies of Sciences, Engineering, and Medicine. Washington, DC: The National Academies Press [in Ukrainian].

7. Naukove napysannia ta publikatsiia [Scientific Writing and Publishing]. Nature Masterclasses. (n.d.).

8. Prohrama naukovoi komunikatsii [Science Communication Program]. University of California, Santa Cruz. (n.d.).

9. Nauka Komunikatsiia MSc [Science Communication MSc]. University of Manchester.

10. Engage: seriia naukovykh spikeriv [Engage: The Science Speaker Series].University of Washington. (n.d.).

11. Profesiinyi rozvytok dlia doslidnykiv -- cherez onlain-kursy ta seminary [Professional development training for researchers -- via online courses and workshops].

Размещено на Allbest.ru