Інноваційні підходи до розвитку комп’ютерних технологій у сфері освіти: покращення навчального процесу за допомогою штучного інтелекту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний лісотехнічний університет України

Чернівецький торговельно-економічний інститут Державного торговельно- економічного університету

Інноваційні підходи до розвитку комп'ютерних технологій у сфері освіти: покращення навчального процесу за допомогою штучного інтелекту

Симонов В'ячеслав Володимирович магістер, керівник проектів, Mobios Digital, Кримська Анна Олександрівна кандидат технічних наук, старший викладач, кафедра менеджменту, маркетингу і міжнародної логістики, Мосій Ірина Михайлівна старший викладач, кафедра іноземних мов

м. Чернівці, м. Львів, м. Одеса



Анотація

Перед українськими закладами освіти та їх працівниками постала серйозна проблема що полягає у невідповідності технічних засобів та викликів часу в рамках навчального процесу. Активне впровадження комп'ютерних технологій у сфері освіти в багатьох країнах світу було викликано надзвичайними ситуаціями, такими як COVID-19 або природні та техногенні катаклізми. Також відбувається процес залучення штучного інтелекту в освіту з метою покращення навчального процесу, економії внаслідок скорочення педагогічних працівників та обсягів паперових джерел даних, незалежного і справедливого оцінювання виконання освітніх програм. Останнє необхідно для навчання сумлінних і високопрофесійних спеціалістів, що і є головною ціллю сучасної освіти.

Предметом наукового дослідження визначено покращення навчального процесу за допомогою штучного інтелекту, а об'єктом обрано навчальний процес.

Метою статті є дослідження наявних підходів розвитку комп'ютерних технологій у сфері освіти через призму покращення навчального процесу за допомогою штучного інтелекту та визначення їх переваг та недоліків; огляд створених на основі цих підходів додатків; огляд вітчизняного і міжнародного законодавства щодо використання штучного інтелекту; пропозиції варіантів застосування найбільш ефективних з розглянутих додатків в українській освіті; пропозиції щодо проведення аналогічних досліджень у наступних наукових працях.

Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні сукупності загальнонаукових методів узагальнення і аналізу, синтезу і прогнозування та спеціальних бібліотекознавчих методів, що дало змогу досягти проголошеної мети.

Виділено пріоритетні вектори використання штучного інтелекту в освіті та наведені приклади конкретних додатків на основі цих алгоритмів. Також визначені потенційні загрози використання цих програмних додатків у вітчизняній освіті, як і можливості що вони надають для учнів і вчителів.

Надані рекомендації щодо подальших досліджень у напрямі зменшення впливу загроз, від програмних додатків на основі штучного інтелекту, або ж їх повного нівелювання.

Практична важливість результатів дослідження розглядається в можливості їх застосування в процесі цифровізації та диджиталізації освіти в Україні за допомогою комп'ютеризації з залученням алгоритмів штучного інтелекту.

Ключові слова: комп'ютерні технології, навчальні заклади, штучний інтелект (ШІ), цифрова трансмісія даних, програмні додатки.



Abstract

Symonov Viacheslav Volodymyrovych Master's Degree, Project Manager, PM, Mobios Digital, Odesa

Krymska Anna Oleksandrivna Candidate of Engineering Sciences, Senior Lecturer, Department of management, marketing and international logistics, The Chernivtsi Institute of Trade and Economics of the State University of Trade and Economics, Chernivtsi,

Mosii Iryna Mykhailivna Senior Lecturer, Foreign Languages Department, Ukrainian National Forestry University, Lviv

INNOVATIVE APPROACHES TO THE DEVELOPMENT OF COMPUTER TECHNOLOGIES IN THE SPHERE OF EDUCATION: SHORTENING THE INITIAL PROCESS WITH THE ADDITION OF INDIVIDUAL INTELLIGENCE

Ukrainian educational institutions and their employees face a serious problem, which consists in the inconsistency of technical means and time challenges within the framework of the educational process. The active implementation of computer technologies in the field of education in many countries of the world was caused by emergency situations such as COVID-19 or natural and man-made disasters. There is also a process of involving artificial intelligence in education with the aim of improving the educational process, saving money due to the reduction of teaching staff and the amount of paper data sources, independent and fair evaluation of the implementation of educational programs. The latter is necessary for training conscientious and highly professional specialists, which is the main goal of modern education.

The subject of scientific research is the improvement of the educational process with the help of artificial intelligence, and the educational process is chosen as the object.

The purpose of the article is to study the existing approaches to the development of computer technologies in the field of education through the prism of improving the educational process with the help of artificial intelligence and to determine their advantages and disadvantages; overview of applications created on the basis of these approaches; review of domestic and international legislation on the use of artificial intelligence; proposals for options for using the most effective of the considered applications in Ukrainian education; proposals for conducting similar research in the following scientific works.

The research methodology is based on the application of a set of general scientific methods of generalization and analysis, synthesis and forecasting and special library science methods, which made it possible to achieve the declared goal.

The priority vectors of using AI in education are highlighted and examples of specific applications based on these algorithms are given. The potential threats of using these software applications in domestic education, as well as the opportunities they provide for students and teachers, are also determined.

Recommendations are provided for further research in the direction of reducing the impact of threats, from software applications based on AI, or their complete leveling.

The practical significance of the research results is considered in the possibility of their application in the process of digitalization and digitization of education in Ukraine with the help of computerization with the involvement of artificial intelligence algorithms.

Keywords: computer technologies, educational institutions, artificial intelligence (AI), digital data transmission, software applications.



Постановка проблеми

Процес отримання освіти, донині, є доволі довгим та становить істотну (до 20 років) частину життя людини [1]. Оскільки покращення рівня знань учнів екстенсивними медотами (збільшенням освітніх годин і терміну отримання освіти) не є доцільним, то треба застосовувати новітні напрацювання, які зможуть підвищити ефективність навчання без збільшення його періоду, як одного з факторів що спричиняє феномен «внутрішнього опору» навчанню згідно з раніше проведеними опитуваннями [2].

Вже давно минув час коли питання якості освіти було цікаве тільки самому отримувачу знань. Нині це є актуальним також для роботодавця і держави. Внаслідок масового виїзду українців за кордон, через російське повномасштабне вторгнення, втрачено цінні кадри у багатьох галузях, що викликає дефіцит кваліфікованих працівників та несе загрози для вітчизняної економіки. комп'ютерний освіта навчальний інтелект

До початку повномасштабного вторгнення Україна відчувала значний дефіцит робочої сили. Втім, зараз ситуація в країні ще більш критична, оскільки понад 6 мільйонів українців змушені емігрувати за кордон. За оцінками Міністерства економіки, протягом наступних 10 років Україні потрібно буде поповнити ринок праці на 4,5 мільйона працівників [3].

Через пришвидшення процесів діджиталізації (цифрової трансмісії даних) в Україні експерти бачать майбутнє національної освіти цифровізо- ваним, вважаючи інвестиції в цифрову інфраструктуру (комп'ютерну мережу, обчислювальні потужності, програмне забезпечення, системи електронного університету, цифрове освітнє середовище) одним із пріоритетних напрямів інвестування у розвиток навчальних закладів [4].

Більша частина з інструментів, що створені на основі штучного інтелекту (ШІ), зважаючи на норми міжнародного законодавства та розвиток комп'ютерних технологій, може бути використана в навчальних цілях, що вже змінює освітній ландшафт та спричинила бум дистанційної освіти у всьому світі. Недостатня готовність освітян до роботи з новітніми комп'ютерними технологіями, відсутність забезпечення ними навчальних закладів та актуальної вітчизняної законодавчої бази може стати перешкодою для повноцінного впровадження додатків, на основі штучного інтелекту, в процес навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аспекти розвитку та застосування ШІ в процесі освіти, у межах потужної навчальної екосистеми розглянуто українською вченою Н. Балик [5]. У дослідженні турецького дослідника S. Aktay [6] зроблено спробу визначити можливість використання картинок, що згенеровані ШІ, в освіті, для чого застосовувався новітній інструмент DALL-E, розроблений інтернаціональною компанією OpenAI. Результатом цієї роботи є визначення конкретних переваг і недоліків в застосуванні згенерованих штучним інтелектом зображень та рекомендації щодо їх використання у сфері освіти.

Позитивний вплив штучного інтелекту та точних наук на успішність студентів, підтверджують результати дослідження I. Garcia-Martinez, Fernandez- J. Batanero та ін. [7], оскільки виявлено підвищення мотивації до навчання, що сприяє ефективному формуванню лідерських якостей студентів, та їх залучення до лідерства в групі [8]. На основі тематичного аналізу 4519 публікацій за майже 20 років дослідники Х. Чен та ін. [9] змогли визначити теми, що пов'язані зі штучним інтелектом в освіті: інтелектуальні системи навчання, обробку природної мови, навчальних роботів, освітній аналіз даних, аналіз дискурсу, нейронні мережі, афективні обчислення та системи рекомендацій.

Мета статті полягає у проведенні дослідження наявних підходів розвитку комп'ютерних технологій у сфері освіти через призму покращення навчального процесу за допомогою штучного інтелекту і визначенні їх переваг та недоліків з подальшим оглядом створених на основі цих підходів додатків.

Виклад основного матеріалу

Активне впровадження комп'ютерних технологій у сфері освіти в багатьох країнах світу було викликано надзвичайними ситуаціями, такими як COVID-19, природними та техногенними катаклізмами. Темпи розвитку інформаційних технологій в останні роки досягли шалених значень. Розробка нових потужних процесорів, відеокарт і використання паралельних обчислень дозволяють швидше виконувати складні задачі. Комп'ютерні системи стають надзвичайно потужними. Розвиток телекомунікаційних технологій сприяє швидкому та стабільному з'єднанню, особливо важливому для обміну даними, а забезпечення високої пропускної здатності сприяє зростанню хмарних сервісів. Інновації в розробці програмного забезпечення дозволяють швидше засвоювати нові функції та виправляти помилки, забезпечуючи гнучкість і швидкість розробки програмних додатків [10].

Комп'ютеризація навчальних закладів дає можливість слідкувати за адміністративними та комерційними процесами, з метою покращення навчального процесу, економії внаслідок скорочення педагогічних працівників та обсягів паперових джерел даних, незалежного і справедливого оцінювання виконання освітніх програм. Останнє необхідно для навчання сумлінних і високопрофесійних спеціалістів, що і є головною ціллю сучасної освіти. Саме використання комп'ютерних технологій дає можливість позбавитись від так званого «людського фактора» в оцінці знань, а точніше, оцінці дійсності, як субкомпонента сфери адаптивності людини, згідно з «Моделлю емоційно- соціального інтелекту» Рувена Бар-Она, яка розглядається у праці А. Захарова [11] та пояснює зв'язок мислення і його кореляцію з реальністю.

Найбільш актуальним з методів покращення навчального процесу, шляхом впровадження комп'ютерних технологій, є застосування ШІ, оскільки інструменти, створені на основі штучного інтелекту, можна використовувати через браузер, що, крім персональних комп'ютерів, дає можливість працювати з ними за допомогою смартфонів та планшетів.

Для розуміння можливості застосування ШІ в навчальному процесі потрібно розглянути законодавство щодо його використання. На превеликий жаль, в Україні не існує закону, щоб регулював застосування алгоритмів штучного інтелекту не тільки в освіті, але і взагалі. Оскільки наша держава знаходиться на шляху до вступу в ЄС, то актуальним можна вважати правила визначені саме для держав-членів цієї організації.

Згідно з нормами міжнародного законодавства, а саме рекомендації CM/Rec (2020) 1 Комітету Міністрів Ради Європи, державам-членам щодо впливу алгоритмічних систем на права людини від 8 квітня 2020 року до основних проблемних напрямів взаємодії алгоритмічних систем і прав людини відносять: формулювання взаємодії та політики держав, становлення відповідних норм національного права держав; проблеми безпеки використання алгоритмічних систем; запровадження міжнародних стандартів поводження з алгоритмічними системами з позиції дотримання прав і свобод людини й громадянина; підтвердження зобов'язань держав щодо захисту прав людини під час використання алгоритмічних систем [12]. Алгоритмічні системи необхідно розуміти як алгоритми штучного інтелекту.

Також адміністрація Президента США, Джозефа Байдена, опублікувала проєкт Білля про права щодо ШІ [13], наказ передбачає формування потенціалу ШІ для трансформації освіти через створення ресурсів для підтримки вчителів, які встановлюють освітні інструменти з підтримкою ШІ.

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у статті, написаній для The Economist, а також у розгорнутому есе, яким він поділився з газетою, зазначив, що вирішальним фактором на користь перемоги України стане не один новий винахід, а поєднання всіх технічних рішень, які вже існують.

Оскільки штучний інтелект та комп'ютерні технології є технічними рішеннями то і їх можна вважати складовими перемоги України але, не потрібно забувати що запровадження кожного рішення має як переваги, так і певні недоліки, тому потрібно визначити основні з них та дати рекомендації щодо подолання негативних ефектів.

Визначені переваги та недоліки впровадження штучного інтелекту в освіті наведені у табл. 1.

Таблиця 1 Основні переваги та недоліки у застосуванні ШІ у сфері освіти

Джерело - розробка авторів

Пояснення та рекомендації у напрямі подолання недоліків застосування ШІ у сфері освіти та застосування переваг наведемо нижче:

- створення індивідуальних умов для навчання, а саме аналіз великих обсягів даних про поведінку, знання, вміння та навички окремих здобувачів освіти, що сприяє персоналізації навчання;

революційний потенціал в освіті, тобто потенціал до швидких та суттєвих перетворень що назавжди змінить методику та форми навчання;

автоматизація виконання рутинних задач надає викладачам інструментарій для оцінки учнів без значних витрат часу, що дає можливість сконцентруватися на інших елементах навчання;

у свою чергу, здатність до прогнозування до використання для аналізу великих обсягів даних і надання викладачам інформації в режимі реального часу, що дозволяє швидко реагувати та покращувати результати навчання

На превеликий жаль висока вартість вимагає значних інвестицій в апаратне забезпечення, програмне забезпечення та професійний розвиток що доволі складно в рамках українського бюджету. Вирішенням є залучення грошових та інформаційних ресурсів, не тільки державних, а насамперед приватних. Також актуальним є стажування викладачів у іноземних навчальних закладах, для чого доцільно застосувати допомогу міжнародних навчальних фондів і організації.

Щодо питання порушення безпеки доступу, відтак навчальні заклади повинні гарантувати, що алгоритми штучного інтелекту не зловживатимуть інформацією учнів і викладачів та зберігатимуть їх конфіденційність.

Розв'язання цієї проблеми є застосування підходів і комп'ютерних додатків що створені на основі рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи та посилення законодавчої відповідальності за передачу особистих даних.

Доречно наголосити, що нестача технічного досвіду та інфраструктури для ефективного впровадження алгоритмів штучного інтелекту, що спричиняє складнощі, вирішення яких вимагає часу та додаткових ресурсів. Для розв'язання цієї проблеми необхідно застосувати міжнародний досвід, а саме створити високотехнологічну зону де будуть відпрацьовані алгоритми застосування ТТТТ.

Оскільки алгоритми штучного інтелекту навчаються на основі наданих їм даних то занепокоєння викликає якість цього набору даних, що може призвести до дискримінації певних груп учнів. Рішенням є створення спеціальної комісії для контролю над інформацією наданою для навчання ШТ, куди будуть залучені представники громадськості, освітян і бізнесу.

Згідно з наданими рекомендаціями стає очевидно що тільки поєднання зусиль держави, суспільства та бізнесу зможуть подолати, або ж, хоча б зменшити вплив недоліків у застосуванні ШТ у сфері освіти.

Розглянемо переваги використання штучного інтелекту в системі освіти згідно з науковою працею групи індійських науковців, S. Awasthi та Y. Soni [14], що були визначені як:

адаптація до навчальних потреб кожного здобувача освіти;

аналіз і спостереження за поточним стилем навчання учня та наявними здібностями;

можливість оцінки не лише закритих відповідей (тестів), але і описових;

отримання зворотного зв'язку у реальному часі для внесення необхідних виправлень;

адаптивне навчання здобувачів освіти на початковому рівні, а потім поступовий перехід до наступного етапу;

доступ до освіти для здобувачів освіти із особливими потребами;

використання в дошкільній освіті для представлення інтерактивних ігор, які навчають і розвивають у дітей базові навички;

створення навчального контенту, перетворення голосу в текст.

Проведемо огляд декількох вже готових програмних додатків, створених

на основі комп'ютерних технологій з застосуванням штучного інтелекту, що вже використовуються у сфері освіти та згрупуємо їх за такими категоріями:

перекладачі тексту;

голосові помічники;

генератори тексту і мовлення;

відеоредактори та сервіси генерування зображень;

сервіси оптимізації даних;

Побудована схема належності програмних додатків на основі ШІ до визначених категорій зображена на рис. 1.

Побудована схема належності програмних додатків на основі ШІ до визначених категорій зображена на рис. 1.



Рис. 1. Схема групування програмних додатків на основі ШІ для використання в освіті Джерело - розробка автора

Також розглянемо описані в схемі програмні додатки та запропонуємо найкращі з них для використання в українській освіті.

Перекладачі тексту [15]:

Google translate - один із найвідоміших інструментів машинного перекладу. Він використовує нейронні мережі для автоматичного перекладу тексту понад 100 мовами. Перекладач Google надає зручний спосіб отримати швидкий переклад поширених текстів;

DeepL - популярний інструмент для машинного перекладу. Він також використовує нейронні мережі для надання високоякісних перекладів на різних мовах. DeepL відомий своєю точністю і може бути корисним для професійних перекладачів; Memsource - інструмент для керування перекладами, який містить інтеграцію з машинним перекладом. Він дозволяє перекладачам співпрацювати та керувати проєктами перекладу в хмарі;

Linguee - інтернет-словник та інструмент пошуку для перекладачів. Він дозволяє перевіряти контекст і знаходити приклади перекладів, використовуючи текст з веб-сторінок та переклади, надані користувачами.

Після експерименту з перекладом частини твору поета Рюноске Акутаґави «Павутинка», перекладач Deepl було визнано кращим, оскільки він допустив найменшу кількість помилок в граматиці та переклав текст найближче до теми оригіналу [16].

В дослідженні A. Berdasco та ін. [17] обрані голосові помічники вже були перевірені в рамках опитування що показало перевагу Alexa та Google над Siri та Cortana. Статистичної різниці, щоб доводила, що Alexa краща за Google Assistant не виявлено.

Генератори тексту і мовлення:

Lovo.ai - платформа синтезу мовлення та генерації голосу на основі ШІ, що отримала багато нагород. Це одна з найнадійніших і простих у використанні платформ для створення голосів, що звучать як люди, яка надає широкий спектр голосів для навчальних закладів, шляхом постійного вдосконалення своїх моделей синтезу голосу [18];

Synthesis - платформа що завдяки різноманіттю тонів, мов і вимови, перетворення тексту в мовлення дозволяє створити жваву атмосферу подкастів, похмуру розповідь у документальному стилі, зрозумілі інформативні вказівки та практично все інше. Є можливість використовувати колекцію цифрових аватарів для створення відео, згенерованих штучним інтелектом, і голосовий генератор для створення звуків більш ніж 140 мовами та 374 різними голосами.

Оскільки Lovo.ai надає широкий спектр голосів для навчальних закладів, а Synthesis більше використовується для подкастів, то треба зазначити що застосування Lovo.ai актуальніше для освіти.

В огляді найкращих генераторів відео зі штучним інтелектом О. Мусієнко [19] визначено переваги Synthesia.io, Pictory.ai та Wisecut.

Переваги додатка Synthesia.io:

простий та легкий у використанні інтерфейс;

понад 60 мов та 40 вже готових аватарів;

підходить для новачків без досвіду у монтажі;

доступна повноцінна бібліотека шаблонів, музичних композицій та заставок користувача;

широкий спектр варіантів налаштування що дозволяє створювати унікальні відеоролики.

Використання додатка є повністю платним.

Переваги додатка Pictory.ai:

простий інтерфейс користувача;

широкий спектр можливостей налаштування відео;

понад 6 млн ліцензованих медіафайлів із Shutterstock;

доступна ціна та відсутність обмежень за кількістю відео;

такі функції, як автоматичні субтитри, B-roll тощо;

перетворення тексту на мову з допомогою штучного інтелекту з різними акцентами.

Пробна версія діє тільки для трьох відеороликів.

Переваги додатка Wisecut:

проста у застосуванні платформа для створення відеоконтенту;

автоматичне вимикання звуку та генерування автоматичні субтитри;

інтеграція з алгоритмами YouTube;

переклад субтитрів на обрану мову відбувається автоматично.

Дозволяє безкоштовно використовувати сервіс, дає доступ до 45 хвилин відео на місяць у широкій роздільній здатності, тому є оптимальним для використання в освіті.

Згідно з результатами Хі-квадрат тесту (метод статистичної оцінки гіпотез, в яких вибірковий розподіл статистичного тесту є розподіл хі-квадрат, коли нульова гіпотеза правильна, або будь-які, в яких це так асимптотично, тобто що вибірковий розподіл, якщо нульова гіпотеза вірна, можуть бути зроблені для апроксимації розподілу хі-квадрат як завгодно близько, роблячи розмір вибірки досить великим), проведеного в рамках дослідження групи науковців Abusoglu S. та ін. [20], у прямих запитаннях не було істотної різниці між ChatGPT-3.5 (67,8%) і WriteSonic (69,4%), ChatGPT v4.0. (78,9%) і CopyAI (73,9%) (p = 0,914, p = 0,433 і p = 0,675, відповідно) оцінки точності. CopyAI (90,6%) продемонстрував значно кращу продуктивність порівняно з ChatGPT-(62,2%) (p = 0,036) у питаннях з кількома варіантами відповіді.

Але, все ж показники CopyAI є кращими ніж всіх що досліджувалися, тому вибір цього додатку є оптимальним для застосування в процесі освіти.

Напрям застосування і вимоги щодо часу підготовки та необхідних навичок роботи з визнаними оптимальними серед розглянутих програмних додатків наведені у табл. 2.

Таблиця 2 Напрям застосування та навички і час підготовки необхідні для роботи з обраними програмними додатками

Назва додатку	Напрям застосування	Необхідні навички	Час підготовки до роботи з додатком
Deepl	Машинний переклад	Всі з додатків мають зрозумілий інтерфейс та потребують виключно початкового рівня знань комп'ютерних технологій	Декілька годин практичних занять
Alexa	Допомога у пошуку відповідей
Lovo.ai	Синтез голосу		Від одного до двох днів
Wisecut	Створення відео
CopyAI	Генерація текстів

Джерело - розробка авторів

Впровадження програмних додатків в діяльності навчальних закладів, заснованих на алгоритмах ШІ, створює як нові можливості, так і певні загрози для учнів. Застосування алгоритмів штучного інтелекту допомагає здобути якісну освіту у віддалених районах, надаючи студентам дистанційний доступ незалежно від їх місцеперебування; персоналізоване навчання за допомогою додатків, на основі ШІ, сприяє покращенню успішності студентів та вищому рівню їх залучення до навчального процесу.

Загрозами інтеграції програмних додатків, заснованих на алгоритмах штучного інтелекту (ШІ), у діяльність навчальних закладів є:

потенційна втрата роботи деякими науково-педагогічними працівниками через автоматизацію багатьох процесів, які традиційно виконуються працівниками освіти;

ризики, пов'язані з діями зловмисників, які маніпулюють конфіденційними даними, викраденими завдяки виявленню слабких сторін у використаних додатках; зростання нерівності в доступі до якісної освіти через брак необхідних засобів для навчання;

залежність від використання штучного інтелекту в навчальному процесі, що може спричинити зниження аналітичних здібностей здобувачів освіти та деградацію навичок самостійного прийняття рішень.



Висновки

У результаті проведеного дослідження виявлено, що українська освіта потребує термінового впровадження новітніх підходів до розвитку комп'ютерних технологій та покращення навчального процесу за допомогою штучного інтелекту через серйозні загрози, що постали перед нашим суспільством (війна, епідемія COVID-19).

У ході роботи встановлені переваги та недоліки застосування алгоритмів ШІ в освіті. Результатом статті є надані рекомендації щодо подолання негативних факторів, пов'язаних із використанням додатків на базі штучного інтелекту, в рамках навчального процесу. Згідно з наданими рекомендаціями стало очевидно, що тільки поєднання зусиль держави, суспільства та бізнесу зможе подолати, або ж, принаймні, зменшити вплив недоліків у застосуванні ШІ у сфері освіти.

Запропоновано провести обговорення та практичне підтвердження результатів у наступних дослідженнях аналогічної тематики. Розглянуто вітчизняне і міжнародне законодавство та визначено необхідність створення закону для регулювання використання штучного інтелекту в освіті та інших сферах життя суспільства, який буде написаний на основі рекомендацій органів ЄС.

Виділено пріоритетні програмні додатки за обраними категоріями, визначені напрями застосування та навички і час, необхідні для роботи з обраними програмами. Визначені можливості та загрози впровадження програмних додатків у діяльність навчальних закладів, заснованих на алгоритмах ШІ.

Вбачається необхідність у подальшому дослідженні загроз та наданні рекомендацій щодо їх нівелювання. Також важливим є розширення категорій дослідження конкретних додатків та визначення оптимальніших з них для застосування в вітчизняній освіті



Література

1. Волкова Н.П., Примак М.С. Комп'ютерні технології в сучасній освіті. Problems of science and practice, tasks and ways to solve them : material of the XXVI International Scientific and Practical Conference. Helsinki : Finland, 2022. С. 311-315.

2. Kulichenko A., Shramko R., Rakhno M., Polyezhayev Y. Resistencia educativa bidimensional en el establecimiento educativo terciario moderno de Ucrania. Apuntes Universitarios. 2022. №. 13(1). P. 474-493.

3. Міністерство економіки, МОМ та МОП закладають основи міцного ринку праці в Україні після війни. НОВИНИ LOCAL : веб-сайт.

4. Залізко В. Д., Старинець О. Г., Інноваційні засоби діджиталізації послуг в об'єднаних територіальних громадах. Бізнес Інформ. 2019. №. 5 (496). С. 62-66

5. Балик Н.Р. Освітній STEM-Проєкт «Штучний інтелект». Сучасні цифрові технології та інноваційні методики навчання: досвід, тенденції, перспективи : зб. матеріалів доп. учасн. VH Міжнар. наук.-практ. інтернет-конференції. Тернопіль. 2021, С. 32-34.

6. Aktay S. The usability of Images Generated by Artificial Intelligence (AI) in Education. International technology and education journal. 2022. №. 6 (2). P 51-62.

7. Garcia-Martinez, Inmaculada & Fernandez Batanero, Jose & Fernandez Cerero, Jose & P. Leon, Samuel. Analysing the Impact of Artificial Intelligence and Computational Sciences on Student Performance: Systematic Review and Meta-analysis. Journal of New Approaches in Educational Research. 2023. Vol 12, №. 1. P. 171-197.

8. Краснощок І. П. Формування лідерських якостей студентів як завдання виховної діяльності куратора студентської групи. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. Кропивницький: РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка. Випуск 194. 2021. С. 144-150.

9. Chen X. et al. Two decades of artificial intelligence in education. Educational Technology & Society. 2022. Т 25, №. 1. С. 28-47.

10. Горошко О. Л. Роль інформаційних технологій у сучасній освіті. Новітні технології сучасного суспільства: зб. матеріалів доп. учасн. IV Міжнар. наук.-практ. конференції обдарованої учнівської та студентської молоді. Чернігів : Чернігівська політехніка, 2023.

11. Захаров, А. В. Співвідношення соціального інтелекту з іншими видами інтелекту: емоційним та практичним. Емоційний інтелект в фінансах: аспект мікро-рівня. Роль соціального та емоційногоінтелекту як найважливіших soft-skills XXI століття в освітньому процесі : матеріали всеукраїнського науково-педагогічного підвищення кваліфікації. Полтава. 2023, С. 142-145.

12. Рекомендація CM/Rec (2020) 1 Комітету Міністрів Ради Європи державам- членам щодо впливу алгоритмічних систем на права людини : ухвалено Комітетом Міністрів 8 квітня 2020 року на 1373 засіданні Заступників Міністрів.

13. Blueprint for an AI Bill of Rights: Making Automated Systems Work for the American People. The White House : веб-сайт.

14. Awasthi, S., & Soni, Y. Empowering Education System with Artificial Intelligence: Opportunities and Challenges. Shodh Samagam. 2023. №. 6 (1).

15. 10 Free AI translation tools. Еdapp : веб-сайт.

16. Григоренко. Г. Використання та аналітика штучного інтелекту у перекладацькій діяльності. Актуальт питання гумаштарних наук. 2023. Т. 1, №. 67, С. 219-224.

17. Berdasco A, Lopez G, Diaz I, Quesada L, Guerrero LA. User Experience Comparison of Intelligent Personal Assistants: Alexa, Google Assistant, Siri and Cortana. Proceedings. 2019; Vol 31(1) , №. 51.

18. The Ultimate Guide to AI Voice Generators for 2024 Edition. Аnalyticsvidhya : веб-сайт.

19. 10 найкращих генераторів відео зі штучним інтелектом. Imena.ua : веб-сайт.

20. Abusoglu S., Serdar M., Unlu A., Abusoglu G. Comparison of three chatbots as an assistant for problem-solving in clinical laboratory. Clin Chem Lab Med (CCLM). 2023.

References

1. Volkova, N.P., & Prymak, M.S. (2022). Kompyuterni tekhnolohiyi v suchasniy osviti [Computer technologies in modern education]. Proceedings from: XXVIMizhnarodna naukovo- praktychna konferentsiya «Problemy nauky i praktyky, zavdannya ta shlyakhy yikh vyrishennya» -The XXVI International Scientific and Practical Conference «Problems of science and practice, tasks and ways to solve them». (pp. 311-315). Helsinki, Finland [in Ukrainian].

2. Kulichenko, A., Shramko, R., Rakhno, M., & Polyezhayev, Y. (2022). Resistencia educativa bidimensional en el establecimiento educativo terciario moderno de Ucrania. Apuntes Universitarios, 13(1), 474-493].

3. «Ministerstvo ekonomiky, MOM ta MOP zakladayut osnovy mitsnogo rynku pratsi v Ukrayini pislya viyny» [«Ministry of Economy, IOM and ILO lay the foundations for a strong labor market in post-war Ukraine»]. (n.d.).

4. Zalizko, V. D., & Starynets O. G. (2019) Innovatsiyni zasoby dydzhitalizatsiyi poslug v obednanykh terytorialnikh hromadakh [Innovative means of digitalization of services in the united territorial communities]. Business Inform, 5. (496), 62-66.

5. Balyk, N. R. (2021). Osvitniy STEM-Proekt «Shtuchnyi Intelekt». [Educational STEM Project "Artificial Intelligence"]. Proceedings from: Zbirnyk tez dopovidey VII Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi Internet-konferentsiyi: «Suchasni tsyfrovi tehnolohiyi ta Innovatsiyni metodyky navchannya: dosvid, tendentsiyi, perspektyvy» - Collection of abstracts of reports of the VII International Scientific and Practical Internet Conference: "Modern digital technologies and innovative teaching methods: experience, trends, prospects". (pp. 32-34).

6. Aktay, S. (2022). The usability of Images Generated by Artificial Intelligence (AI) in Education. International technology and education journal, 6 (2), 51-62 [in English].

7. Garcia-Martinez I., Fernandez B., Jose Fernandez C., & Jose P. Leon Samuel. (2023). Analysing the Impact of Artificial Intelligence and Computational Sciences on Student Performance: Systematic Review and Meta-analysis. Journal of New Approaches in Educational Research, 1, 171-197 [in English].

8. Krasnoschok, I. P. (2021). Formuvannya liderskykh yakostey studentiv yak zavdannya vykhovnoyi diyalnosti kuratora studentskoyi grupy [Formation of leadership qualities of students as a task of the educational activity of the curator of the student group]. Proceedings from Series: Pedagogical sciences, 194, 144-150 [in Ukrainian].

9. Chen, X. et al. (2022). Two decades of artificial intelligence in education. Educational Technology & Society, 1, 28-47 [in English].

10. Horoshko, O. L. (2023). Rol informatsiynykh tekhnolohiy u suchasniy osviti. [The role of information technologies in modern education]. Proceedings from: Novitni tekhnolohiyi suchasnoho suspilstva: zb. materialiv dop. uchasn. IV Mizhnar. nauk.-prakt. konferentsiyi obdarovanoyi uchnivskoyi ta studentskoyi molodi - The latest technologies of modern society: collection. additional materials participation IV International science and practice conferences of gifted pupils and students [in Ukrainian].

11. Zaharov, A. V. (2023). Spivvidnoshennya sotsialnoho intelektu z inshymy vydamy intelektu: emotsiynym ta praktychnym. Emotsiynyy intelekt v finansakh: aspekt mikro-rivnya. [The relationship of social intelligence with other types of intelligence: emotional and practical. Emotional intelligence in finance: a micro-level aspect]. Proceedings from: Rol sotsialnoho ta emotsiynoho intelektu yak nayvazhlyvishykh soft-skills XXI stolittya v osvitnomu protsesi: materialy vseukrayinskoho naukovo-pedahohichnoho pidvyshchennya kvalifikatsiyi - The role of social and emotional intelligence as the most important soft-skills of the 21st century in the educational process: materials of the All-Ukrainian Scientific and Pedagogical Advanced Training. (pp. 142-145). [in Ukrainian].

12. Recommendation CM/Rec (2020) 1 of the Committee of Ministers of the Council of Europe to member states regarding the impact of algorithmic systems on human rights: adopted by the Committee of Ministers on April 8, 2020 at the 1373 meeting of Deputy Ministers.

13. Blueprint for an AI Bill of Rights: Making Automated Systems Work for the American People. (n.d.).

14. Awasthi, S., & Soni, Y (2023). Empowering Education System with Artificial Intelligence: Opportunities and Challenges. Shodh Samagam, 6 (1).

15. Escuadro, S. (2023). 10 Free AI translation tools. Edapp.

16. Hryhorenko, H. (2023). Vykorystannya ta analityka shtuchnogo intelektu u perekladatskiy diyalnosti. [Use and analysis of artificial intelligence in translation activity]. Aktualni pytannya humanitarnikh nauk - Current issues of the humanities, 67, 219-224 [in Ukrainian].

17. Berdasco A., Lopez G., Diaz I., Quesada L., & Guerrero LA. (2019). User Experience Comparison of Intelligent Personal Assistants: Alexa, Google Assistant, Siri and Cortana. Proceedings, 31(1) , 51 [in English].

18. The Ultimate Guide to AI Voice Generators for 2024 Edition. (n.d.). analyticsvidhya.

19. 10 naykrashchyh generatoriv video zi shtuchnym intelektom [10 Best AI Video Generators]. (n.d.). imena.ua.

20. Abusoglu S., Serdar M., Unlu A., & Abusoglu G. (2023). Comparison of three chatbots as an assistant for problem-solving in clinical laboratory. Clin Chem Lab Med [in English].

Размещено на Allbest.ru

...