Можливості цифрового освітнього простору у навчанні іншомовної міжкультурної комунікації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет “Львівська політехніка”

Можливості цифрового освітнього простору у навчанні іншомовної міжкультурної комунікації

Шайнер Г.І., Кушка Б.Г., Кузан Г.С.

Вступ

Сучасні цифрові технології надають користувачам можливість маніпулювати віртуальними об'єктами, предметами чи моделями явищ, моделювати різні ситуації, занурюватись у віртуальну та доповнену реальність.

В умовах цифрової революції, що характеризується величезною швидкістю впровадження нових технологій, зміною способів отримання інформації та найпотужнішою професійною конкуренцією, що супроводжується, є можливим вдосконалення освітнього процесу на основі раціонального використання ІКТ. Цифровізація освіти характеризується зростаючою віртуалізацією навчального процесу і як наслідок переважанням фрагментарного мислення, посиленням розриву інноваційними освітніми технологіями.

Нові умови вимагають постановки адекватних цілей освіти. Сучасна вища освіта, на наш погляд, має не тільки забезпечувати високий рівень професійної підготовки випускників вищого навчального закладу, а й формувати в них такі якості, як здатність до системного бачення реальності, вміння формулювати цілі інноваційного розвитку у своїй галузі, ставити і вирішувати професійні проблеми різного рівня, мати здатність до адаптації у колективі та спільній творчій діяльності. Процеси ж, що відбуваються у зв'язку з тотальною інформатизацією суспільства, сприяють не тільки прискоренню науково-технічного прогресу, інтелектуалізації всіх видів людської діяльності, а й створенню якісно нового інформаційного середовища соціуму, що забезпечує розвиток творчого потенціалу кожного індивіда

На думку багатьох дослідників, використання таких технологій в освітньому процесі може сприяти активізації процесів сприйняття, мислення, пам'яті, уяви, мобілізації уваги студентів [1], [2], [3], [4].

Науковці визначають інформаційні технології як пристрої та засоби програмно-апаратного типу, що базуються на обчислювальній та мікропроцесорній техніці, що контактують між собою шляхом електронного обміну та виконують весь набір інформаційних операцій [5], [6], [7], [8].

У цьому контексті освітній процес, заснований на інформаційних технологіях, потрапляє в електронне середовище, яке докорінно відрізняється від традиційного навчання. Психолого-педагогічна методика електронної освіти має яскраво виражений особистісно-орієнтований підхід, у якому головний акцент робиться на розвитку інтерактивності студентів.

Основною характеристикою досліджень та публікацій з теми можливостей цифрового освітнього простору є те, що об'єкт досліджень постійно вдосконалюється, набуває додаткових рис та нюансів, а відповідно постійно потребує опису та аналізу.

Дистанційне навчання міцно пов'язане з інноваційними техлогіями навчання за допомогою комп'ютерів та цифрових технологій. Важливим засобом цифрового навчання є комп'ютерні навчальні програми, комп'ютерні телекомунікаційні мережі. Та, крім цього, існує безліч інших технологій цифрового навчання. Цифрові технології у сфері дистанційного навчання, що отримали розвиток в останнє десятиліття, включають програми гіпермедіа, що дозволяє самому учитися, самому контролювати засвоєння інформаційного масиву, а також бази даних, які доступні через Internet та інші мережі, і навіть інтегровані комплекси даних, що рано чи пізно надасть можливість з'єднуватись з відеокурсами, аудіоматеріалами, базами даних та іншим програмним забезпеченням прямо з дому або з місця роботи.

Виклад основного матеріалу

Засобами електронного навчального середовища є інформаційні та комунікаційні технології (ІКТ), що базуються на мікроелектронній техніці, що забезпечують збирання, транслювання, обмін, продукування, накопичення, передачу, зберігання та обробку інформації, а також доступ до ресурсів Інтернету.

Розглянемо дидактичні принципи цифрової освіти:

Принцип інтерактивності - постійний контакт студента та викладача через комп'ютер.

Принцип педагогічної майстерності - методика тестування для аналізу знань студента.

Модульний принцип - матеріал розбитий на частини.

Принцип зворотний зв'язок - помилкові судження коригуються.

Мотиваційний принцип - успішне засвоєння заохочується.

М. Міллер розглядає та звертає увагу на наступні принципи, необхідні для використання інноваційних технологій. На думку науковця, сигнальний принцип дозволяє візуально виокреслювати тільки найбільш важливі аспекти матеріалу. Принцип просторової близькості стверджує, що для кращого засвоєння матеріалу слід поміщати текст та зображення якомога ближче один до одного. Принцип тимчасової близькості дозволяє запроваджувати опис та пояснення одночасно з демонстрацією графіків та зображень, тому що навіть невеликі проміжки часу не приведуть до бажаного результату. Сегментний принцип застосовується під час пояснення складного матеріалу або під час роботи зі студентами, які недостатньо добре знайомі з предметом, слід розбивати матеріал на більш короткі сегменти, а також дозволити студентам контролювати швидкість переходу від одного сегмента до іншого. Принцип попереднього тренування застосовується у випадку, якщо студенти не знайомі з термінологією, яка буде використовуватися в презентації, необхідно створити окремий модуль, спрямований на детальне пояснення основних концептів. Модальний принцип застосовують завдяки тому, що студенти запам'ятовують матеріал краще, якщо графічні зображення підкріплюються аудіо супроводом, а не текстом, якщо тільки текст не містить технічних термінів або студенти не є носіями іншої мови [7, С. 155].

Технологію навчання услід за С. Ю. Ніколаєвою визначаємо як сукупність методів, прийомів, засобів, що забезпечують:

здійснення цілеспрямованого, організованого, планомірно та систематично здійснюваного процесу оволодіння знаннями, вміннями та навичками у конкретній галузі знань, наукових досягнень, техніки;

формування умов для реалізації потреб процесу навчання, самонавчання та самоконтролю [5, С. 112].

Значну роль у цифровому освітньому процесі відіграють такі цифрові освітні технології:

змішане навчання,

мобільне навчання,

гейміфікація,

дистанційні освітні технології,

електронне (онлайн) навчання тощо.

Вони базуються на використанні технічних засобів та спеціалізованого інтерактивного обладнання (ПК, ноутбуки, планшети, робо набори, інтерактивні дошки, електронні фліпчарти, інтерактивна панель, інтерактивна пісочниця, інтерактивна підлога, інтерактивні куби тощо). Нове покоління студентів живе у цифровому середовищі, яке формують цифрові технології, у тому числі освітньозначущі цифрові технології:

телекомунікаційні технології,

великі дані,

системи розподіленого реєстру,

штучний інтелект,

компоненти робототехніки,

технології бездротового зв'язку,

технології віртуальної та доповненої реальностей,

хмарні технології,

технологія цифрового двійника,

технологія електронної ідентифікації та аутентифікації,

цифрові технології спеціалізованого освітнього призначення.

Цифрові технології надають можливість забезпечити індивідуалізацію освітньої траєкторії, методів, форм та темпу освоєння освітнього матеріалу для кожного студента. Змінилися вимоги до вмінь студентів, оскільки необхідно не лише читати, писати та рахувати, потрібно вміти організовувати ресурси даних, плідно співпрацювати, збирати, оцінювати та використовувати інформацію.

Особливістю побудови цифрового освітнього процесу є впровадження та використання цифрових технологій, багато з яких мають такі дидактичні властивості:

свобода пошуку різної інформації в глобальній мережі, персональність (необмежені можливості для персонального налаштування відповідно до потреб та особливостей студентів);

інтерактивність (забезпечення багатосуб'єктності у процесі навчальної взаємодії); комунікаційний електронний навчальний професійний

мультимедійність (комплексне залучення різних каналів сприйняття інформації);

гіпертекстовість (вільне переміщення по тексту, використання перехресних посилань, довідковий характер інформації тощо);

субкультурність (відповідність звичному образу світу для цифрового покоління) [2].

Розглянемо деякі з них. Серед онлайн-технологій важливу роль відіграє технологія гейміфікації, яка використовується з дидактичною метою. У ній застосовуються механізми, які використовуються у відеоіграх, наприклад, бали, рівні, список лідерів, нагороди, виклики. Одним із варіантів гейміфікації є веб-квести. Ця технологія дозволяє використовувати та інтегрувати ресурси Інтернет та цифрові технології у навчальний процес вузу та ефективно формувати за їх допомогою професійну компетенцію, така технологія дозволяє організувати науково-дослідну діяльність студентів. Використання технології веб-квесту дозволяє педагогам вирішити такі завдання: з підвищенням мотивації покращити навчальні досягнення, використовувати методи графічної візуалізації у навчанні, формувати інформаційну культуру, вирішувати творчі завдання, оптимізувати навчальну діяльність. При реалізації освітніх програм у рамках цифрового освітнього середовища використовується, що передбачає інклюзивне навчання із забезпеченням кожного, хто навчається персональними технічними засобами навчання (комп'ютером, ноутбуком, планшетом) [8, С. 173].

Мобільне навчання - дана технологія дозволяє отримувати навчальні матеріали на персональні цифрові пристрої (КПК, смартфони, планшети або мобільні телефони) [1].

Штучний інтелект - це технологія, яка викорис- товується при вирішенні інтелектуальних завдань, і всі її розробки спрямовані на створення програм для розпізнавання образів, систем для автоматичного керування автомобілем та машинного перекладу тощо. інтелектуальну складову, характерну для освітян. Інтелектуальні освітні програми та експертна система є дуже перспективними, швидко поширюються.

Блокчейн - технологія, що забезпечує зберігання даних, що володіє розподіленим ресурсом, призначена для роботи з цифровою валютою Біткоін. Вона гарантує безпеку зберігання даних у цифровому форматі, а також контролює їх зміну. У системі освіти блокчейн використовується для зберігання інформації про екзамени, видані дипломи та сертифікати тощо, причому цю інформацію можна отримати негайно, переконавшись у її справжності і не вдаючись до архівних даних на паперових носіях.

Методи спільного ознайомлення із сучасними ідеями і тенденціями та їх подальше обговорення, широко застосовуються викладачами в даний час, також володіють більшою мотиваційною силою під час вивчання іноземних мов. Поряд з цим, наявність власного комп'ютера та цифрових пристроїв з доступом в Інтернет практично у кожного студента суттєво полегшує завдання викладача щодо залученості студентів у процес навчання іноземної мови за допомогою Інтернету.

Варто відзначити, що цифровізація освіти та дистанційна онлайн-освіта -- не одне й те саме. Поняття цифровізації набагато ширше. Воно означає використання різних програм, додатків та інших цифрових ресурсів для електронного навчання як віддалено, так і безпосередньо в школі або вузі (наприклад, коли якісь завдання виконуються на комп'ютері або планшеті в класі). З іншого боку, цифровізація стосується як навчальних процесів, так і організаційних. Наприклад, ті ж електронні щоденники та журнали, а також можливість написати викладачу електронне повідомлення замість того, щоб телефонувати чи приходити до школи особисто, -- це також цифровізація.

Цифровізація освіти стала особливо помітною після початку пандемії коронавірусу. Навчальні заклади вимушено перейшли на дистанційну освіту, і це торкнулося всіх учасників навчального процесу. Проте насправді процеси цифровізації почалися набагато раніше. Використання цифрових засобів освіти -- світовий феномен.

Під час цифрової трансформації освіти оновлюється все:

плановані освітні результати та зміст освіти. Адже чим далі, тим більше людям потрібні в житті цифрові компетенції (наприклад, майже вся взаємодія з державними установами тепер іде через електронні сервіси, з банками -- через цифрові додатки; роботу багатьох людей вже неможливо уявити без цифрових технологій).

педагогічні методи та технології навчання, тому що заняття у цифровому середовищі багато в чому відрізняються від традиційних занять у класі (з'явилося навіть поняття цифрової дидактики);

організація навчальної роботи, інструменти (технічні засоби) для неї та управління цим процесом.

Розглянемо яка основна мета використання комп'ютерних технологій у навчальному процесі:

поліпшити розуміння;

збільшити час навчання, закликаючи студентів виконувати освітні програми та ресурси за межами аудиторії;

підвищити рівень ефективності роботи викладача;

розвиток самостійності у студентів;

підвищення рівня навичок роботи з комп'ютерними технологіями;

розвиток у студентів таких якостей як рішучість та цілеспрямованість у досягненні результату;

підготовка студентів до майбутнього життя;

підвищення мотивації у студентів;

скорочення кількості використовуваних фізичних ресурсів тощо.

Безперечними перевагами цифрового навчання також є:

підвищення швидкості навчання;

встановлення найбільш чітких критеріїв оцінки результатів навчання,

максимальна відмова від суб'єктивності оцінки;

реалізація можливості легко відстежувати ефективність навчання;

оперативність збору статистичних даних про результати навчання студентів, проведення моніторингу навчання.

Однак, крім переваг, цифрове навчання має і ряд недоліків. Треба відзначити, що для розробки та створення електронних навчальних курсів необхідна наявність кількох фахівців - технічного експерта та методиста. Пошук даних спеціалістів може здійснюватися за рахунок як зовнішніх джерел, так і внутрішніх. Оскільки електронне та дистанційне навчання здійснюється за допомогою IT-технологій, вони припускають наявність власних IT-фахівців, а також користувачів з числа професорсько-викладацького складу, які вміють працювати у цифровому середовищі.

Ще одним недоліком даних форм навчання є відсутність можливості викладача на ходу коригувати зміст курсів залежно від запитів учнів, і навіть неможливість моментального зворотнього зв'язку студентів з викладачем. Також під час цифрового навчання існує потенційний ризик появи технічних проблем, пов'язаних з мережею Інтернет, обліковими записами, паролями тощо.

Висновки

Таким чином, використання інноваційних технологій в освіті, зокрема у викладанні іноземних мов, дозволяє значно розширити і урізноманітнити види діяльності студентів, що у свою чергу позитивно впливає на результати навчального процесу. Однак слід відзначити, що даний позитивний ефект може бути досягнутий тільки при ретельному плануванні цілей, результатів і видів діяльності, всі з яких повинні бути направлені на задоволення освітніх потреб та потреб студентів. Проте в цілому цифровізація вищої освіти в опорі на цифрові технології, що динамічно розвиваються, виступає очевидним фактором формування конкурентної переваги професійної освіти, надаючи більший вплив у зниженні його собівартості, а також в усуненні наявних перешкод у його масштабності та доступності.

Список використаних джерел

1. Kidd D. How to select the right digital materials for your students. Cambridge University Press. 2019.

2. Miller, M.D. Minds online: Teaching effectively with technology. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press, 2014, 254 p.

3. Іванюк І. В., Овчарук О. В. Результати онлайн опитування «Потреби учителів у підвищенні фахового рівня з питань використання цифрових засобів та ІКТ в умовах карантину». Вісник Національної академії педагогічних наук України, 2020. Випуск 2(1).

4. Культурно-гуманітарні стратегії розвитку університетської освіти в умовах динамічних суспільних трансформацій / за ред. І. В. Степаненко. К. ІВО НАПН України. 2018. 226с.

5. Методика навчання іноземних мов та культур: теорія і практика: підручник для студ. класичних, педагогічних і лінгвістичних університетів [Бігич О. Б., Бориско Н. Ф., Борецька Г. Е. та ін.] за загальн. ред. С. Ю. Ніколаєвої. Київ: Ленвіт, 2013. 590 с.

6. Морська Л. І., Сутність і класифікація комунікативних стратегій у професійному дискурсі. Наукові записки [Національного університету «Острозька академія»]. Сер.: Філологічна. 2012. Вип. 29. С. 11-14.

7. Ткачук Г. Е. Розвиток ІКТ-компетентності педагогів у системі методичної роботи професійно-технічного навчального закладу. Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. 2017. Випуск 10. С. 104-109.

8. Шамралюк О. Л. Формування навчального інформаційного середовища як показник розвитку технологічної культури педагогів. Інформаційно-комунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи. Львів: ЛДУ БЖД, 2017. С.173-175.

Размещено на Allbest.ru