Інтерактивні методи навчання як засіб формування полікультурної комунікативної компетентності майбутніх фахіців у галузі туризму в умовах змішаного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВНЗ «Університет імені Альфреда Нобеля»

ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ПОЛІКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ В УМОВАХ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ

Кожушко Світлана Павлівна доктор педагогічних

наук, професор, професор кафедри менеджменту

Бойко Любов Григорівна доцент кафедри менеджменту

м. Дніпро

Анотація

Процеси, що відбуваються в сучасному світі глобалізації та освітньої інтеграції, суттєво змінили вимоги до особистості з погляду обсягу та диверсифікованості її професійної та загальнокультурної компетентності з урахуванням збереження етнокультурної специфіки. Висока швидкість соціальних інновацій сприяють формуванню світового полікультурного середовища, в основі якого закладено ідею культурного співробітництва на основі взаємного діалогу.

У статті розглядаються змістовні аспекти формування полікультурної комунікативної компетентності майбутніх фахівців у галузі туризму в умовах змішаного навчання; визначено особливості підготовки фахівців у сфері туризму, пов'язані зі зростаючою роллю та значенням знань, умінь та способів діяльності на основі технологій взаємодії, що дозволяють розширити діапазон конкурентоспроможних можливостей туристичних послуг. туризм інтерактивний підготовка змішаний

Обґрунтовано, що одним із ефективних способів підвищення якості освіти є досягнення програмних результатів навчання та використання інтерактивних методів у процесі формування полікультурної комунікативної компетентності майбутніх фахівців у галузі туризму в умовах змішаного навчання.

Досліджено окремі особливості організації навчального процесу під час підготовки майбутніх фахівців туристичної сфери. Розглянуто певні аспекти вдосконалення форм, засобів і способів формування полікультурної комунікативної компетентності майбутніх фахівців у галузі туризму і набуття ними загальних та фахових компетентностей в умовах змішаного навчання.

Окреслено основні інтерактивні методи, що сприяють підвищенню ефективності формування полікультурної комунікативної компетентності майбутніх фахівців у галузі туризму в умовах змішаного навчання.

Визначено, що експертне проектування технологічних процедур, інтерактивних методів, організаційних форм взаємодії учасників навчального процесу в умовах реалізації освітньої технології сприятиме забезпеченню гарантованих результатів навчання.

Ключові сова: професійна підготовка, змішане навчання, інтерактивні методи, майбутні фахівці галузі туризму, полікультурна комунікативна компетентність.

Annotation

Kozhushko Svitlana Pavlivna Doctor of Sc. (Pedagogy), Full Professor, Professor of the Department of Management, Alfred Nobel University, Dnipro,

Boyko Lubov Hryhorivna Associate Professor, of the Department of Management, Alfred Nobel University, Dnipro

INTERACTIVE TEACHING METHODS AS A MEANS OF FORMING MULTICULTURAL COMMUNICATIVE COMPETENCE OF FUTURE TOURISM PROFESSIONALS IN THE CONTEXT OF BLENDED LEARNING

The processes taking place in the modern world of globalization and educational integration have significantly changed the requirements for the individual in terms of the scope and diversification of his/her professional and general cultural competence, taking into account the preservation of ethno-cultural specificity. The high speed of social innovations contributes to the formation of a global multicultural environment based on the idea of cultural cooperation through mutual dialogue.

The article deals with the substantive aspects of the formation of multicultural communicative competence of future tourism professionals in the context of blended learning; the peculiarities of training tourism professionals related to the growing role and importance of knowledge, skills and methods of activity based on interaction technologies that allow expanding the range of competitive opportunities for tourism services are identified.

It is substantiated that one of the effective ways to improve the quality of education is to achieve programmatic learning outcomes and use interactive methods in the process of forming multicultural communicative competence of future tourism professionals in the context of blended learning.

Some features of the organization of the educational process in the training of future tourism professionals are investigated. Certain aspects of improving the forms, means and methods of forming multicultural communicative competence of future tourism professionals and acquiring general and professional competencies in the context of blended learning are considered.

The main interactive methods that contribute to improving the effectiveness of the formation of multicultural communicative competence of future tourism professionals in the context of blended learning are outlined.

It is determined that the expert design of technological procedures, interactive methods, organizational forms of interaction of participants in the educational process in the context of the implementation of educational technology will help to ensure guaranteed learning outcomes.

Keywords: professional training, blended learning, interactive methods, future tourism professionals, multicultural communicative competence.

Вступ

Глобалізаційні процеси та інтеграція України в світову спільноту визначили соціальне замовлення суспільства до системи освіти на формування конкурентоспроможної особистості, здатної успішно адаптуватися в сучасному полікультурному просторі, приймаючи цінності та смисли відкритого, демократичного соціуму. У сучасному поліетнокультурному просторі важливо реалізувати свій особистісний та професійний потенціал, володіти комунікативними стратегіями полікультурного спілкування, що оптимізує продуктивну адаптацію випускників ЗВО в сучасних соціокультурних умовах, підвищить можливості реалізації їхніх життєвих планів, соціальну мобільність.

Соціально-економічні перетворення, що відбуваються в Україні, перехід її економіки на новий технологічний рівень потребують спрямованості всіх сфер суспільного функціонування на інноваційний розвиток [11].

У зв'язку з вищевикладеним на освітні установи покладається велика відповідальність - виховання етнічно ідентичної та полікультурної особистості, яка орієнтована через свою культуру на інші.

Відповідно до стандартів вищої освіти висуваються вимоги до підготовки компетентного, творчого, конкурентноспроможного фахівця, здатного до участі в діалозі культур, культурної ідентифікації, готового до набуття нових знань.

Бурхливий розвиток нових технологій, активна інформатизація та цифровізація освітнього простору й суспільства в цілому диктують до майбутнього фахівця нові вимоги щодо його відповідності сучасному ринку праці, його цифрової компетентності, безперервної освіти та самоосвіти.

В умовах сьогодення актуалізується технологія змішаного навчання майбутніх фахівців туристичної сфери, спрямована на індивідуалізацію навчання, створення передумов для саморозвитку особистості, що, в свою чергу, надає можливості для збагачення, накопичення культурного досвіду, формування та розвитку міжкультурної компетенції здобувачів, стимулює їхню самостійність. У зв'язку з цим проблема формування полікультурної комунікативної компетентності майбутніх фахівців у галузі туризму з урахуванням технології змішаного навчання є актуальною.

Посилаючись на дослідження Ф. Франжіаллі щодо визначення тенденції розвитку міжнародного туризму, погоджуємося, що дана сфера набуває особливої актуальності та є одним із провідних факторів соціальної і культурної інтеграції [6, c. 12]. Саме тому, формування полікультурної комунікативної компетентності постає важливим завданням в процесі підготовки майбутніх фахівців у галузі туризму.

Постановка проблеми

Ґрунтовний аналіз наукових джерел з означеного питання дозволив констатувати, що вивчення феномену «полікультурна компетентність» здійснювалося ще у 80-90 рр. ХХ ст. і пов'язане з такими персоналіями як: Г. Бейкер, Д. Бенкс, С. Бенкс, У. Боос-Нюннінг, Х. Гепферт, Д. Голлнік, Р. Гарсія, К. Ірвін, В. Міттер, Т. Рюлькер, Д. Хоуп, У. Шмідт та ін. Проте варто зауважити, що зазначений феномен не мав чіткого визначення й не був досліджений з урахуванням комунікативної складової даного феномену.

Розробкою теоретичних аспектів, в яких висвітлено концептуальні положення формування полікультурної компетентності займалися такі науковці як А. Бєлогуров, О. Бондаревська, В. Борисенков, О. Гукаленко, Г. Дмітрієв, Н. Крилова, М. Кузьмін, З. Малькова, Н. Нікандров, Г. Палаткіна, Л. Супрунова, Сиродєєва та ін.

До питання полікультурної освіти фахівців зверталися такі дослідники: Г. Дмітрієв, В. Єршов, З. Малькова, Т. Менська, Л. Супрунова, В. Макаєв, Матіс, Г. Палаткіна та ін.

Низку наукових праць присвячено проблемі використання інтерактивних технологій при вивченні іноземних мов майбутніми фахівцями сфери туризму (Е. Азімов, Р. Ладнер, Г. Єремєєва, Л. Цеєва, М. Чилінгарян, А. Щукін та ін.).

Мета статті

Разом із тим не до кінця вивченими на сьогодні лишаються питання, пов'язані з включенням у процес формування полікультурної комунікативної компетентності майбутніх фахівців у галузі туризму в умовах змішаного навчання сучасних освітніх інтерактивних технологій. Аналіз зазначеної проблеми і є метою даної статті.

Виклад основного матеріалу

Підготовка майбутнього фахівця сфери туризму в закладах вищої освіти в умовах «нової реальності», пов'язаної з запровадженням змішаних форм навчання, зумовлює потребу в розробці науково-технологічного, методичного та практичного забезпечення навчального процесу, у виборі та реалізації нових форм комунікативної взаємодії.

Майбутні фахівці сфери туризму та туристичного обслуговування мають вміти продуктивно діяти у мультикультурному середовищі, здійснювати у ньому ефективну комунікацію, забезпечити замовнику туристичних або готельно-ресторанних послуг якісне та професійне обслуговування [4, с. 225].

У контексті освітньої системи, що склалася, взаємодія викладачів та здобувачів у період дистанційного навчання ґрунтується на використанні асинхронної, синхронної та змішаної форм навчання. Варто відзначити, що незалежно від форми навчання найважливішою є взаємодія, основна функція якої полягає у формуванні культури поведінки студентів, зокрема, в процесі комунікації.

Погоджуємося з міркуваннями Н. Калинюк, яка розглядаючи питання формуванні професійної компетентності майбутніх фахівців з позиції імплементації міжнародних та європейських освітніх стандартів, зазначає, що практика застосування змішаної форми навчання вимагає формування в учасників освітнього процесу нових педагогічних навичок та вмінь, формуючи, таким чином, нові особистісні, самоідентичні цінності в освіті [ 2, с. 244].

У загальному вигляді полікультурна компетентність розглядається вітчизняними й закордонними дослідниками як компетентність, що стосується життя в багатокультурному суспільстві. Проблеми розвитку, виховання й формування полікультурної компетентності реалізуються в рамках полікультурної освіти, спираючись на компетентнісний і культурологічний підходи.

Не зважаючи на той факт, що полікультурна компетентність відноситься до галузі загальносоціальних, які не залежать від професії, компетентностей сучасної людини, зміст даного веномену для фахівця туритичної галузі є набагато ширшим, особливо з позиції комунікативної складової. Майбутні фахівці туритичної сфери повинні не лише вміти жити й комунікувати в полікультурному середовищі, а й мати навички до роботи в міжнародних командах у рамках міжнародних проєктів; бути здатними встановлювати довгострокові зв'язки із зарубіжними партнерами, володіти етикою та культурою спілкування; вміти оперативно вирішувати професійні завдання в полікультурному соціумі тощо, а відповідно володіти полікультурною комунікативною компетентністю на високому рівні.

Полікультурна мовна особистість - це особистість, у структурі якої засобами іноземної мови сформовано такий комплекс компетенцій, який дозволяє їй орієнтуватися в концептосферах універсального, етнокультурного, соціокультурного та індивідуально-культурного типів, що забезпечує розвиток її готовності та здатності до активної позитивної взаємодії з представниками полікультурного світу.

Відповідно до основних положень освітньо-професійної програми «Туризм» першого (бакалаврського) рівня [3] майбутні фахівці мають оволодіти спеціальними (фаховими, предметними) компетентностями: розуміння сучасних тенденцій і регіональних пріоритетів розвитку туризму в цілому та окремих його форм і видів (К19); здатність до співпраці з діловими партнерами та клієнтами, уміння з ними ефективну комунікацію (К27); здатність працювати у міжнародному середовищі на основі позитивного ставлення до несхожості до інших культур, поваги до різноманітності та мультикультурності, розуміння місцевих та професійних традицій інших країн, розпізнавання міжкультурних проблем у професійній практиці (К28). Зазначене актуалізує необхідність формування полікультурної комунікативної компетентності майбутніх фахівців у галузі туризму.

Під полікультурною компетенцією ми розуміємо інтелектуальноутворюючу системну компетенцію, що інтегрує знання та розуміння законів, способів життєдіяльності та розвитку полікультурного світу, вміння толерантно сприймати соціальні та культурні відмінності, а також практичні навички рефлексії, культури поведінки та особистісного саморозвитку в полікультурному середовищі.

Для здійснення ефективної взаємодії в професійному полікультурному оточенні, майбутнім фахівцям потрібні не лише знання відповідної мови, знання норм, правил, традицій, звичаїв іншої культури, важливим постає знання цілого комплексу форм поведінки, історії, психології, культури своїх партнерів зі спілкування, знання механізму самого процесу спілкування, наявність певних особистісних якостей та відносин, навичок поведінки, сукупність яких можна визначити терміном «полікультурна комунікативна компетентність».

До основних напрямів формування полікультурної комунікативної компетентності майбутніх фахівців у галузі туризму в умовах змішаного навчання відносимо: організацію навчальної діяльності в аудиторії; організацію роботи в режимі online; організацію самостійної роботи (рис. 1).

У звіті Інституту майбутнього (The Institute for the Future, USA), що спеціалізується на прогнозуванні, була представлена «Карта професійних навичок майбутнього» (Future Work Skills 2020 Summary Map), в якій позначені найбільш затребувані якості та вміння, якими має володіти майбутній фахівець у світі, де відбувається стрімке технологічне просування, з метою вибудовування успішної професійної кар'єри [8]. Даний перелік включає міжкультурну компетентність (Cross Cultural Competency) як одну з ключових для роботи у полікультурному середовищі та продуктивної взаємодії з представниками різних національностей.

Рис. 1 Напрями формування полікультурної комунікативної компетентності майбутніх фахівців у галузі туризму в умовах змішаного навчання

Зарубіжні дослідники екстраполюють проблему сутності полікультурної компетентності у площину спілкування представників різних культур, що займаються економікою, бізнесом, торгівлею, і навіть промислової діяльністю. Так, зокрема, американський вчений Б. Рубен використовує у своїх працях термін «міжкультурна комунікативна компетентність», акцентуючи на значущості комунікативних здібностей суб'єктів, які включені в процес міжкультурної професійної взаємодії [10].

Чеський дослідник Я. Хладік, узагальнюючи визначення зарубіжних колег, наголошує на багатогранності поняття «полікультурна компетентність», відзначаючи, що вона включає сукупність знань, умінь, установок, особливостей мислення та поведінки, що дозволяють особистості ефективно взаємодіяти в полікультурному середовищі, і є частиною професійної компетентності [9, с. 162-163]. Погоджуючись з думкою дослідника, головною складовою феномену «полікультурна комунікативна компетентність» визначаємо ефективну взаємодію в професійному середовищі.

Реалізація компетентнісного підходу має передбачати широке використання у навчальному процесі активних та інтерактивних форм проведення занять (комп'ютерних симуляцій, ділових та рольових ігор, розбору конкретних ситуацій, використання тренінгових технологій) з метою формування та розвитку професійних навичок студентів.

Інноваційний характер активних технологій навчання обумовлений необхідністю вирішення домінуючого завдання освіти - формування навчальної, соціальної, громадянської, професійної особистісної компетентності студента, його готовності до самостійного творчого вирішення поставлених проблем.

Ураховуючи специфіку досліджуваного нами феномену «полікультурна комунікативна компетентність» зазначимо, що провідним лейтмотивом у формуванні даного конструкту є ніщо інше як навчання, занурене у спілкування, що містить у своїй основі три головні аспекти: комунікативний, інтерактивний та перцептивний.

Саме тому інтерактивні методи навчання розглядаємо як ефективний засіб формування полікультурної комунікативної компетентності майбутніх фахівців у галузі туризму в умовах змішаного навчання, оскільки завдяки їх використанню у майбутніх фахівців формуються навички комунікації та взаємодії з представниками різних культур та вміння сприймати їх і розуміти в межах конкретної ситуації.

У своєму дослідженні Г. Шевчук визначає інтерактивні педагогічні технології як окремий напрям організації освітнього процесу в ЗВО, що спрямовані на максимальну інтеграцію студентів у навчання, процеси обміну власними судженнями та поглиблення знань [7, с. 1109].

Під інтеракцією в педагогіці розуміється спосіб пізнання, який здійснюється у формах спільної діяльності студентів, учасники освітнього процесу взаємодіють один з одним, обмінюються інформацією, вирішують проблеми спільно, моделюють ситуації, оцінюють дії колег та свою власну поведінку, поринають у реальну атмосферу ділового співробітництва щодо вирішення проблем.

Цілком вагомою в контексті нашого дослідження є думка Н. Волкової [1], про те, що доцільність упровадження інтерактивних технологій навчання обумовлена можливістю трансформації навчального процесу (завдяки їх реалізації) у співнавчання, взаємонавчання (колективне, мікрогрупове, групове, навчання у співпраці), де студент і викладач рівноправні, рівнозначні суб'єкти навчання.

Дослідниця Н. Тверезовська визначає інтерактивні технології як організацію засвоєння знань і формування певних умінь і навичок через сукупність організованих навчально-пізнавальних дій, що полягають у активній взаємодії учасників навчального процесу між собою та побудові міжособистісного спілкування з метою досягнення запланованого результату [5, с. 57].

Інтерактивне навчання передбачає відмінну від звичної логіку освітнього процесу: не від теорії до практики, а від формування нового досвіду для його теоретичного осмислення через застосування. Такий підхід у навчанні дозволяє вирішувати важливі освітні завдання: сприяння глибшому розумінню навчальних матеріалів; розвиток навичок комплексного вирішення проблем; формування здібності до встановлення діалогу або полілогу всіх учасників навчального процесу; розвиток навичок групової роботи з прийняття узгодженого рішення (від сприйняття через навички спілкування, конструктивні дискусії, рольові ігри, імітаційні ігри до життєвої практики).

Розглянемо основні інтерактивні методи, що, на наш погляд, сприяють підвищенню ефективності формування полікультурної комунікативної компетентності майбутніх фахівців у галузі туризму в умовах змішаного навчання.

Формування полікультурної комунікативної компетентності майбутніх фахівців у галузі туризму в умовах змішаного навчання з використанням кейсметоду має низку дидактичних властивостей: як матеріал студентам пропонується кейс із невирішеною проблемою; кейс має чітку структуру, що складається з проблемної ситуації, питань та завдань для обговорення, а також додаткову інформацію; у вирішенні кейс-завдання може взяти участь від одного до кількох студентів одночасно; кожному студенту прописується роль для вирішення конкретного завдання в рамках загальної проблеми; кейси базуються на реальному фактичному матеріалі або наближені до реальної ситуації; кейси мають багатоальтернативність розв'язків; мультимедійність кейсів дозволяє максимально наблизитися до мовного та соціокультурного середовища певної країни, ознайомитись із культурним різноманіттям сучасного полікультурного світу. Крім того, дана технологія дозволяє вирішувати такі освітні завдання: розвиток когнітивних навичок майбутніх фахівців туристичної сфери; удосконалення навичок роботи з інформацією; розширення полікультурної комунікативної компетентності; поєднання теорії з практикою.

У контексті формування полікультурної компетенції технологія розбору конкретних ситуацій, заснована на ситуаційному моделюванні, є найбільш ефективною з позицій розвитку її когнітивної складової, яка включає теоретичний аспект (формування полікультурного системного мислення в професійній галузі); практичну складову (прищеплення навичок роботи з інформацією щодо комунікації в полікультурному середовищі); рефлексивно-діяльнісний аспект (розвиток комунікативних навичок, вміння досягати консенсусу при вирішенні конфліктної ситуації з урахуванням національних, конфесійних та етнічних особливостей).

Використання методу кейсів у процесі формування полікультурної комунікативної компетентності дозволяє проєктувати ситуації в умовах полікультурної взаємодії, що дає можливість реалізувати свого роду занурення в полікультурне середовище. Здобувачі отримують можливість самостійно аналізувати бачення картини світу представників інших культур, їх загальноприйняті норми, традиції, звичаї, що дозволяє студентам самостійно визначати рівень соціальної взаємодії, у разі якої вони самі обирають вектор, в якому необхідно рухатися учасникам в певній комунікативній ситуації.

Ділові та рольові ігри поєднуються загальним принципом імітації дій, оскільки їх предметним змістом постає моделювання двох реальностей: процесу професійної діяльності загалом та функціонування окремого суб'єкта в межах цього процесу.

Найбільший інтерес у системі формування полікультурної комунікативної компетентності майбутніх фахівців туристичної галузі представляють рольові ігри з елементами драматизації, які виступають імітаційними моделями проблемних ситуацій міжособистісного спілкування. В умовах застосування рольових ігор учасники стикаються з ситуаціями, релевантними тим, які характеризують їхню професійну діяльність. Тому гра створює умови для визначення індивідуальних норм поведінки та спілкування в різних ситуаціях, власних соціальних установок, що пов'язані з тією або іншою роллю.

Використання рольових ігор у процесі формування полікультурної комунікативної компетентності майбутніх фахівців у галузі туризму передбачає навчання через спілкування, де здійснюється групова взаємодія на основі активної діяльності учасників, причому акцент робиться на самостійному, ініціативному характері діяльності у грі.

Під час участі в рольових іграх студенти можуть також аналізувати та порівнювати відмінності в реакціях та поведінці свого народу та представників інших країн в одній і тій самій ситуації.

Використання рольових ігор для формування полікультурної комунікативної компетенції створює живий реальний контекст для навчання, що дозволяє студентам активно, свідомо вивчати й розуміти мовні та культурні особливості різних країн.

Ще одним ефективним методом у процесі формування полікультурної комунікативної компетенції у майбутніх фахівців туристичної галузі, на наш погляд, є інтерв'ю.

На думку багатьох учених, інтерв'ю як інтерактивний метод навчання є багаторівневим утворенням, що характеризується актуалізацією теми, відносною «простотою» синтаксичної будови реплік. Як інтерактивний метод навчання інтерв'ювання виконує такі дидактичні функції: виховну, соціальноорієнтуючу, навчальну, організаційно-діяльнісну, розвиваючу, спонукальностимулюючу, психокорекційну, комунікативну, рефлексивну, функцію саморозвитку та самоствердження. Із цього випливає, що інтерв'ю можна використовувати як особливий вид моделювання майбутньої професійної діяльності фахівців туристичної галузі, формування міжнаціональної культури, толерантності, що безпосередньо пов'язано з розвитком полікультурної комунікативної компетентності.

Навчальні дискусії є формою пізнавальної діяльності, в якій суб'єкти освітнього процесу впорядковано та цілеспрямовано обмінюються своїми думками, ідеями, судженнями щодо обговорюваної навчальної проблеми, тому вважаємо за доцільне використовувати їх під час обговорення проблем, що мають комплексний міжпредметний характер.

Під час дискусії формуються такі компетенції: комунікативні (уміння спілкуватися, формулювати та ставити питання, відстоювати власну точку зору, демонструвати навички асертивності, виявляти повагу та прийняття співрозмовника тощо), здібності до аналізу та синтезу, вміння брати на себе відповідальність, виявляти проблеми та вирішувати їх.

Метод «мозкового штурму» спрямований на генерування ідей щодо вирішення проблеми, заснований на процесі спільного вирішення поставлених під час організованої дискусії проблемних завдань у контексті формування полікультурної комунікативної компетентності. Усі пропозиції, що висловлюються здобувачами у групі, фіксуються з метою їх подальшого аналізу та узагальнення. Послідовне фіксування ідей дозволяє простежити, як одна ідея породжує інші. Змагальний характер «мозкового штурму» активізує розумову діяльність суб'єктів освітнього процесу, дозволяє залучати до активної діяльності.

Дослідницький метод. У процесі підготовки здобувачів нової формації дедалі більшої переваги набувають пошукові методи, серед яких особливе значення відводимо дослідницькому, в основі якого лежить проблемне навчання. Використання даного методу передбачає максимальну самостійність і активізацію пошукової активності в межах певного дослідницького проєкту. Дослідницька діяльність дозволяє сформувати компетенції, спрямовані на закріплення здатності до творчої роботи, прояву самостійності у процесі прийняття рішень, розвитку спостережливості, уяви, вміння нестандартно мислити, висловлювати та відстоювати свою чи колективну думку.

Цей метод органічно поєднується з методом проєктів і передбачає вирішення якоїсь проблеми, що містить, з одного боку, використання сукупності, різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого - необхідність інтегрування знань, умінь застосовувати знання з різних галузей науки.

Метод проектів має величезний потенціал формування полікультурної комунікативної компетентності у майбутніх фахівців туристичної галузі, адже при використанні інформаційних ресурсів та послуг Інтернету у процесі проєктної діяльності студентів виникають значні додаткові можливості для ефективного оволодіння іноземною мовою та знайомства з іншими культурами, різними точками зору на одну проблему.

Основна ідея методу проєктів у процесі формуванні полікультурної комунікативної компетентності у майбутніх фахівців туристичної сфери полягає в тому, щоб перенести акцент з різного виду вправ на активну мисленнєву діяльність студентів, що вимагає свого оформлення володіння певними комунікативними засобами. Метод проєктів може дозволити вирішити це дидактичне завдання та перетворити заняття на простір, у якому вирішуються цікаві, практично значущі та доступні проблеми з урахуванням особливостей культури країни та на основі полікультурної взаємодії.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Підсумовуючи зазначимо, що майбутні фахівці туристичної галузі, які планують подальшу роботу в сфері туризму та гостинності, незалежно від профілю діяльності, мають бути не тільки теоретично, а й практично орієнтованими в питаннях загальної та прикладної культурології, соціальної психології, політології, етики ділових відносин; розбиратися в політичних та соціальних процесах у тих спільнотах, серед яких їм доведеться реалізувати професійну діяльність; вміти грамотно та ефективно вирішувати проблеми, що виникають, розуміти механізми й процедури прийняття управлінських рішень; володіти іноземними мовами; бути готовими до взаємодії з представниками різних культур; володіти полікультурною комунікативною компетентністю.

Таким чином, для формування конкурентоспроможного фахівця, комунікабельної особистості, здатної до активної та ефективної життєдіяльності в багатонаціональному та полікультурному середовищі, яка володіє розвиненим розумінням та почуттям поваги інших культур, необхідна професійна підготовка, орієнтована на полікультурний характер освітнього процесу.

Література

1. Волкова Н.П. Інтерактивні технології навчання у вищій школі: навчально-методичний посібник. Дніпро: Університет імені Альфреда Нобеля, 2018. 360 с.

2. Калинюк Н.М. Імплементація міжнародних та європейських освітніх стандартів у систему реалізації державної освітньої політики: гармонізація освітнього простору у формуванні професійної компетентності майбутніх фахівців // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. № 3 (14). 2018. С. 243-256.

3. Освітньо-професійна програма «Туризм» першого (бакалаврського) рівня за спеціальністю 242 Туризм галузі знань 24 «Сфера обслуговування». Університет імені Альфреда Нобеля. 2021. URL: https://duan.edu.ua/images/head/Quality_Edu/OPP_drafts/2021/ Final/OPP_T ouri sm_b akal avr.pdf

4. Полішко Н.Є., Блинова Н.М. Англомовний путівник як матеріал для здобуття професійних компетенцій студентами туристичних спеціальностей (на прикладі серії видань Awesome Ukraine)// Вісник університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». Педагогічні науки. 2021. № 1 (21).

5. Тверезовська Н.Т. Інтерактивні інноваційні технології у системі вищої освіти. Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Філософія. Психологія. Педагогіка: зб. наук. праць. К.: ІВЦ «Політехніка», 2009. № 3 (27). С. 236-240.

6. Франжіаллі Ф. Тенденції розвитку міжнародного туризму. К.: Знання, 2002. 384 с.

7. Шевчук Г.Й. Сучасні педагогічні технології у навчальному процесі ЗВО // Журнал « Наукові інновації та передові технології» (Серія «Управління та адміністрування», Серія «Право», Серія «Економіка», Серія «Психологія», Серія «Педагогіка»). 2023. №14 (28).

8. Davies A. & Fidler D., Gorbis M. Future Work Skills 2020 Report [SR-1382A]. Institute for the Future for the University of Phoenix Research Institute. Palo Alto, CA. 19 p. 2011. Available at: http://www.iftf.org/uploads/media/SR-1382A_UPRI_future_work_skills_sm.pdf.

9. Hladik J. Design and Development of a Multicultural Competence Scale in HelpingProfession Students // Asian Social Science. Vol. 10, 2014. № 9. P. 162-170.

10. Ruben B. & Kealy D. Behavioural Assessment of Communication Competency and the Prediction of Cross-Cultural Adaptation. International Journal of Intercultural Relations. 1979. Vol. 3. P. 15-17.

11. Volkova N. & Tarnopolsky O., Olyinik I. The individual style of speech of teachers from higher education institutions as an indicator of pedagogical professionalism. Revista Espacios digital, 2019. 40 (17), Р. 20.

References

1. Volkova, N.P. (2018). Interaktyvni tekhnolohii navchannia u vyshchii shkoli [Interactive learning technologies in higher education]. Dnipro, Alfred Nobel Universyty Publ., 360 p. [in Ukrainian].

2. Kalyniuk, N.M. (2018). Implementatsiia mizhnarodnykh ta yevropeiskykh osvitnikh standartiv u systemu realizatsii derzhavnoi osvitnoi polityky: harmonizatsiia osvitnoho prostoru u formuvanni profesiinoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv. [Implementation of international and European educational standards in the system of implementation of the state educational policy: harmonization of the educational space in the formation of professional competence of future specialists]. // Visnyk Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy [Bulletin of the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine]. № 3 (14). S. 243-256. [in Ukrainian].

3. Osvitno-profesiina prohrama «Turyzm» pershoho (bakalavrskoho) rivnia za spetsialnistiu 242 Turyzm haluzi znan 24 «Sfera obsluhovuvannia». Universytet imeni Alfreda Nobelia. [ducational and professional program «Tourism»of the first (bachelor's) level in the specialty 242 Tourism of the field of knowledge 24 «Service sector». Alfred Nobel University]. 2021. URL: https://duan.edu.ua/images/head/Quality_Edu/OPP_drafts/2021/Final/OPP_Tourism_bakalavr.pdf [in Ukrainian].

4. Polishko, N.Ie. & Blynova N.M. (2021). Anhlomovnyi putivnyk yak material dlia zdobuttia profesiinykh kompetentsii studentamy turystychnykh spetsialnostei (na prykladi serii vydan Awesome Ukraine)/ [An English-language guidebook as a material for the acquisition of professional competencies by students of tourism specialties (on the example of the Awesome Ukraine series)]. // Visnyk universytetu imeni Alfreda Nobelia. Seriia «Pedahohika i psykholohiia». Pedahohichni nauky. [Bulletin of the Alfred Nobel University. Series «Pedagogy and Psychology». Pedagogical sciences]. № 1 (21) [in Ukrainian].

5. Tverezovska, N.T. (2009). Interaktyvni innovatsiini tekhnolohii u systemi vyshchoi osvity. [Interactive innovative technologies in the higher education system]. VisnykNatsionalnoho tekhnichnoho universytetu Ukrainy «Kyivskyi politekhnichnyi instytut». Filosofiia. Psykholohiia. Pedahohika: zb. nauk. prats. [Bulletin of the National Technical University of Ukraine «Kyiv Polytechnic Institute». Philosophy. Psychology. Pedagogy: a collection of scientific works]. K.: IVTs «Politekhnika», 2009. № 3 (27). S. 236-240. [in Ukrainian].

6. Franzhialli F. (2002). Tendentsii rozvytku mizhnarodnoho turyzmu. [Trends in the development of international tourism]. K.: Znannia, 2002. 384 s. [in Ukrainian].

7. Shevchuk H.I. Suchasni pedahohichni tekhnolohii u navchalnomu protsesi ZVO [Modern pedagogical technologies in the educational process of a higher education institution]// Zhurnal «Naukovi innovatsii taperedovi tekhnolohii» (Seriia «Upravlinnia ta administruvannia», Seriia «Pravo», Seriia «Ekonomika», Seriia «Psykholohiia», Seriia «Pedahohika»). [Journal «Scientific Innovations and Advanced Technologies» (Series «Management and Administration», Series «Law», Series «Economics», Series «Psychology», Series «Pedagogy»)]. № 14 (28) 2023. [in Ukrainian].

8. Davies, A. & Fidler D. & Gorbis M. (2011). Future Work Skills 2020 Report [SR-1382A]. Institute for the Future for the University of Phoenix Research Institute. Palo Alto, CA. 19 p. Available at: http://www.iftf.org/uploads/media/SR-1382A_UPRI_future_work_skills_sm.pdf.

9. Hladik, J. (2014). Design and Development of a Multicultural Competence Scale in Helping-Profession Students // Asian Social Science. Vol. 10, No. 9, pp. 162-170.

10. Ruben, B. & Kealy D. (1979). Behavioural Assessment of Communication Competency and the Prediction of Cross-Cultural Adaptation. International Journal of Intercultural Relations. Vol. 3. P. 15-17.

11. Volkova, N. & Tarnopolsky O. & Olyinik, (2019). I. The individual style of speech of teachers from higher education institutions as an indicator of pedagogical professionalism. Revista Espacios digital. Vol. 40 (17), P. 20.

Размещено на Allbest.ru